Студенту на замiтку
Звернення
Аудит
Бухгалтерський облік
Винахідництво
Екологія
Економіка
   Економіка підприємства
   Історія економіки
   Логістіка
   Страхування
   Цінні папери
   Корпоративне управління
Етика. Естетика
Інтелектуальна власність
Історія
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Маркетинг
Менеджмент
   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
Мистецтво
Мовознавство
Оподаткування
Педагогіка
Політика
   Державне управління
Право
   Авторське право
   Адміністративне право
   Господарче право
   Екологічне право
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія
   Митне право
   Міжнародне право
   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія
   Психологія спорту
   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Фінанси

Екологія


Вплив людської діяльності на літосферу
 
Енергетика - двигун і основа господарської діяльності людства. У попередніх розділах ми розглянули механізми використання й перетворення енергії Сонця біологічними системами. Людське суспільство, будучи системою соціальною, змушене саме виробляти енергію для власних потреб. Джерелами цієї енергії здебільшого є мінеральне паливо (вугілля, нафта, природний газ) — продукти мільйоннорічної життєдіяльності живих організмів — своєрідна спадщина біосфери минулих епох, ядерне паливо (в основному — один з природних ізотопів урану — V135), та енергія падіння води.
На нинішній час потужність усіх джерел енергії на Землі, які використовує людство, становить величину порядку 1013 Вт. Еквівалентна потужність сонячної енергії, що надходить на Землю, становить 1017 Вт. З урахуванням екологічних і термодинамічних показників потужність усіх енергетичних установок на планеті не може бути збільшена більш ніж у 10 разів (це не стосується джерел, які використовують сонячну енергію). Проте дане обмеження враховує лише теплове забруднення середовища. Тим часом, кожен з існуючих широко використовуваних типів енергоустановок спричиняє цілу низку різноманітних негативних впливів на навколишнє середовище.
    Теплова енергетика. Теплові електростанції (ТЕС) виробляють 60-80% електроенергії у нашій країні. Вони працюють на твердому (вугілля), рідкому (мазут) або газоподібному (природний газ) паливі. ТЕС викидають у атмосферу коло 30% загального обсягу всіх шкідливих промислових відходів. Вони істотно впливають на навколишнє середовище району їх розташування і на стан біосфери загалом.
Вугілля — найпоширеніший вид викопного палива на планеті. Спеціалісти вважають, що його запасів вистачить на 500 років. Крім того, поклади вугілля поширені в світі більш-менш рівномірно і воно є економічнішим, ніж нафта. Тому споживання високоякісного вугілля буде продовжувати зростати. При спалюванні вугілля в атмосферу викидаються летка зола з частками незгорілого палива, сірчистий і сірчаний ангідриди, оксиди азоту, сполуки фтору, а також газоподібні продукти неповного згоряння палива. Летка зола часто містить шкідливі домішки — миш'як, двоокис кремнію, вільний оксид кальцію. Одним із перспективних шляхів зниження викидів при спалюванні вугілля є вдосконалення технології, зокрема спалювання у так званому "киплячому шарі" з використанням спеціального каталітичного генератора. Дана технологія дозволяє значно підвищити ККД енергоустановки з одночасним зменшенням викидів у атмосферу шкідливих продуктів згоряння вугілля.
    При спалюванні рідких палив (мазутів) з димовими газами в атмосферне повітря потрапляють сірчистий і сірчаний ангідриди, оксиди азоту, газоподібні й тверді продукти неповного згоряння палива, сполуки ванадію, солі натрію та ін. З екологічних позицій рідке паливо є "чистішим", ніж тверде. При цьому повністю відпадає проблема шлаковідвалів, які займають значні площі, виключають їх використання і є джерелом постійних забруднень атмосфери в районі станції через переноси частинок золи вітрами. У продуктах згоряння рідких видів палива немає леткої золи, проте є велика кількість сполук сірки, викиди яких у атмосферу є основною причиною сумнозвісних "кислотних дощів". Зменшення викидів сірчаних сполук в атмосферу можна досягти трьома шляхами: очищенням нафтового палива від сірки на нафтопереробних заводах; переробкою палива на ТЕС до його спалювання з метою отримання малосірчистого газу; очисткою димових газів від оксидів сірки.
   Разом з цим, спалювати нафту, як казав великий російський учений Д.І.Менделєєв — все одно, що топити пічку асигнаціями. Тому частка використання рідкого палива в енергетиці останнім часом істотно зменшується. Ця тенденція буде й надалі посилюватися у зв'язку з розширенням використання рідкого палива в інших галузях господарства: на транспорті, в хімічній промисловості.
Використання природного газу сприяє підвищенню ККД енергоустановок, зниженню затрат на їх обслуговування, різкому покращенню екологічної ситуації, особливо у великих містах. Якщо рівень забруднення атмосферного повітря при використанні вугілля прийняти за одиницю, то спалювання мазуту дасть 0,6, а використання природного газу — 0,2. При спалюванні природного газу єдиним істотним забруднювачем атмосфери є оксиди азоту. Проте їх викиди в середньому на 20% менші, ніж при спалюванні вугілля. Таким чином, природний газ є екологічно найчистішим видом палива.
Потужні ТЕС відводять з підігрітими скидними водами в річки, озера і штучні водосховища велику кількість тепла, що впливає на термічний і біологічний режим водойм.
Атомна енергетика. Атомні електростанції наносять меншу шкоду довкіллю, ніж теплові. За станом на 1986 р. у світі діяло понад 350 енергетичних атомних реакторів сумарною потужністю понад 250 ГВт. Частка електроенергії, що вироблялась на АЕС, у той час становила в Болгарії — 30%, Швейцарії — 39, Бельгії — 50, Франції — 65%. Вважалося, що до 2000 р. ядерна енергетика буде забезпечувати понад 20% світового виробництва електроенергії. Більш ніж 40-річний досвід використання АЕС переконливо довів їхню життєздатність, економічність і відносну екологічну чистоту. З іншого боку, наслідки аварій на ядерних реакторах свідчать про серйозну небезпеку. У світі зафіксовано понад 150 аварій на АЕС, які супроводжувалися витоком радіації. Окремі з них — у США, ФРН, Великобританії, мали дуже серйозний характер і призвели до важких економічних, екологічних та психологічних наслідків. Найбільшою катастрофою стала аварія на Чорнобильській АЕС в Україні у 1986 р.
На жаль, при експлуатації ядерних енергоустановок завжди існує певна імовірність виникнення аварії. Причинами таких аварій найчастіше бувають відхилення у режимі роботи реактора, а також ситуації, що супроводжуються викидом радіоактивних речовин. Аналіз радіаційної ситуації під час аварій реакторів показує, що найбільша небезпека радіоактивного забруднення довкілля пов'язана з викидом "довгоживучих" радіонуклідів — цезію-137, стронцію-90 і плутонію. За потужності реактора в 100 кВт забруднення території у безвітряну погоду може охоплювати площу в радіусі 5,7 км, за потужності в 1 МВт - 18 км, 10 МВт - 87 км, 50 МВт - 128 км, 100 МВт - 180 км.
    Перехід від мінерального палива до ядерного значно зменшує хімічне забруднення середовища. Спеціалісти підрахували, що якби всі діючі на 2000 р. на планеті електростанції умовно перевести на вугілля, то рівень забруднення атмосфери зріс би в 1000 разів. А якщо всі станції зробити атомними, то цей показник у 10 разів зменшиться порівняно з існуючим рівнем. Але при цьому зростає теплове забруднення. Під час виробництва однакової кількості елек-троенергії теплові викиди в атмосферу і воду на сучасній АЕС у 3-4 рази перевищують викиди від ТЕС. Атомна електростанція середньої потужності, яка виробляє 3000 МВт електроенергії, виробляє крім того 5800 МВт тепла.

 Скачати

 Грицик, В. Екологія довкілля. Охорона природи: навчальний посібник / В. Грицик, Ю. Канарський, Я. Бедрій. - К.: Кондор, 2009. - 292 с.

49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека