Студенту на замiтку
Аудит
Бухгалтерський облік
Винахідництво
Екологія
Економіка
   Економіка підприємства
   Історія економіки
   Логістіка
   Страхування
   Цінні папери
   Корпоративне управління
Етика. Естетика
Звернення
Інтелектуальна власність
Історія
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Маркетинг
Менеджмент
   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
Мистецтво
Мовознавство
Оподаткування
Педагогіка
Політика
   Державне управління
Право
   Авторське право
   Адміністративне право
   Господарче право
   Екологічне право
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія
   Митне право
   Міжнародне право
   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія
   Психологія спорту
   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Фінанси

Аудит


Аудит фінансового стану підприємства
 
Аудит фінансового стану — це процес збирання незалежним працівником достовірної інформації про об'єкт дослідження, в такому випадку — про фінансовий стан підприємства, з метою оцінки його відповідності визначеним критеріям і надання компетентного висновку зацікавленим користувачам. Сьогодні аудит фінансової звітності не обмежується резюмуванням недоліків у системі обліку та фінансовій звітності клієнта за минулий рік чи декілька років. Від аудитора очікують також оцінки подій, які відбуваються після дати складання останнього балансу; висловлення думки про можливість безперервного функціонування підприємства, яке перевіряється протягом найближчого перспективного періоду; аналізу прогнозних фінансових показників.
Оцінювання фінансового стану підприємства становить інтерес для широкого кола суб'єктів ринку, а саме:
—    для підприємства, яке хоче знати неупереджену думку про свою діяльність і розробити заходи щодо її поліпшення;
—    інвесторів, заінтересованих в ефективності та прийнятній ринковості інвестування своїх коштів;
—    кредиторів і постачальників, які бажають впевнитись у платоспроможності підприємства;
—    партнерів по бізнесу, які прагнуть встановити з підприємством стабільні й надійні ділові відносини (постачальники, споживачі, транспортувальники, страхові компанії та ін.);
сторонніх щодо підприємства структур (так, Державна податкова адміністрація бажає впевнитись у спроможності підприємства сплачувати податки, профспілки — у стабільності зайнятості працівників і здатності своєчасно виплачувати заробітну плату; благодійні організації — у потенційній здатності підприємства допомагати).
Мета проведення фінансового аналізу як виду аудиторських послуг — обґрунтування шляхів досягнення оптимальних параметрів соціально-економічних явищ і процесів у економічних суб'єктів, що перевіряються. Ця мета визначає і більш конкретні завдання такого аналізу, серед яких можна виокремити такі:
—    об'єктивна оцінка фактичного стану, динаміки і тенденцій розвитку економічного суб'єкта, його місця в системі ринкових відносин, їх реального відображення у представленій для перевірки звітності;
—    поглиблене вивчення аудиторами економічних явищ і процесів, знаходження причинно-наслідкових взаємозв'язків між ними з метою видачі замовникам науково обґрунтованих рекомендацій;
—    дотримання комплексного підходу в аналізі різних видів діяльності економічних суб'єктів;
—    визначення кількісного впливу факторів на результати функціонування господарської системи й окремих її підрозділів (підсистем);
—    пошук та реалізація резервів виходу господарської системи на оптимальну траєкторію її розвитку за рахунок покращання роботи економічного суб'єкта;
—    розрахунок ефекту від більш раціонального використання резервів у виробничо-комерційній діяльності тощо.
Мета аналізу в такому випадку набуває виду конкретного управлінського завдання, що постає перед аудитором. Аналітичне завдання конкретизує мету аналізу з урахуванням організаційних, інформаційних, технічних та методичних можливостей його проведення.
Аудит фінансового стану може бути:
—    самостійним видом послуг;
інтегрованим видом послуг (процедури незалежної оцінки фінансової інформації під час проведення фінансового, управлінського або екологічного аудиту).
Метою аудиту фінансового стану клієнта є:
—    виявлення змін показників, які характеризують фінансовий стан підприємства;
—    визначення факторів, які впливають на фінансовий стан підприємства;
—    оцінка кількісних та якісних змін фінансового стану підприємства;
—    оцінка фінансового становища підприємства на певну дату;
—    визначення тенденцій змін фінансового стану підприємства.

Перш ніж розглянути методику проведення аудиту фінансового стану, слід зазначити таку характерну особливість цього виду аудиту, як відсутність єдиних нормативних документів щодо встанов¬лення критеріїв ефективності при перевірці такого об'єкта. Саме ця особливість відрізняє аудит фінансового стану від аудиту інших об'єктів, оскільки при перевірці стану ведення бухгалтерського обліку та порядку складання фінансової звітності аудитори використовують певні нормативні та законодавчі документи (положення (стандарти) бухгалтерського обліку, Закон України "Про бухгалтерський облік та звітність в Україні" [12] та ін.), а отже, їм легше визначитися з недоліками та надати висновок щодо об'єкта, який перевіряється. Таким чином, при проведенні аудиту фінансового стану збільшується вплив суб'єктивного фактора і підвищуються вимоги до професіоналізму аудиторів у галузі фінансового аналізу.

Порядок, методи та процедури аудиту фінансового стану

Організаційне забезпечення аудиту фінансового стану обумовлюється цілями та завдання проведення або комплексного, або тематичного аналізу фінансової стану підприємства; практичною затребуваністю користувачами (як зовнішніми, так і внутрішніми) отриманих узагальнювальних результатів аудиту з об'єктивною оцінкою як фінансової стійкості його функціонування та розвитку, так і рівня платоспроможності за погашенням поточних та довгострокових зобов'язань. Ці обставини є визначальними при формуванні організаційних основ проведення аудиту фінансового стану. Загальний зміст процедур аудиту фінансового стану підприємства обумовлюється як специфікою роботи підприємства, так і обраними видами аналізу та методами його проведення.
Аудит фінансового стану клієнта може бути деталізований за такими напрямами:
1)    розрахунок кількісних та якісних показників фінансового стану підприємства;
2)    порівняння окремих розрахункових показників, які характеризують фінансовий стан, з нормативними та рекомендованими значеннями;
3)    визначення тенденцій зміни розрахункових показників фінансового стану підприємства (просторово-часовий аналіз);
4)    оцінка фінансового стану підприємства на поточний момент (певну дату) та в середньому за період з урахуванням впливу факторів;
5) аналіз та оцінка перспектив розвитку підприємства на базі проведення прогнозного аналізу фінансових коефіцієнтів.
Методика аудиту фінансового стану підприємства включає такі елементи: об'єкт аудиту; критерії ефективності стану та функціонування об'єкта аудиту, під якими розуміється показники (сукупність показників), що характеризують ефективний стан або функціонування об'єкта аудиту та висувають основні вимоги до нього; методи (методика) аудиту (отримання аудиторських доказів) (табл. 5.78).
Для проведення оцінки фінансового стану підприємств важливою є наявність повного комплексу інформації, спроможної забезпечити можливість розрахунку всіх показників, побудови моделей та здійснення прогнозів. Вибір достатньої кількості джерел отримання аудиторських доказів для аудиту фінансового стану підприємства відіграє важливу роль.
Аудит майнового та фінансового стану може виконуватися з тим чи іншим ступенем деталізації залежно від інформаційного забезпечення, ступеня володіння методиками аналізу, часового параметра, наявності технічних засобів для виконання розрахунків тощо.
З позиції кількісної оцінки можна виокремити три типові процедури, які рекомендується проводити на постійні основі:
—    вертикальний аналіз;
—    горизонтальний аналіз;
—    побудова системи показників та аналітичних коефіцієнтів.
Стійкість фінансового стану підприємств значною мірою залежить від доцільності та правильності вкладення фінансових ресурсів в активи. Активи динамічні за своєю природою. В процесі функціонування підприємства величина активів і їх структура постійно змінюються. Найбільш загальне уявлення про якісні зміни в структурі коштів та їх джерел, а також динаміку цих змін можна отримати за допомогою горизонтального та вертикального аналізу.
Можна виокремити дві основні риси, які визначають необхідність та доцільність проведення вертикального аналізу:
—    перехід до відносних показників дозволяє здійснювати порівняння економного потенціалу та результатів діяльності підприємств, які відрізняються величиною ресурсів, що використовуються, та іншими показниками;
—    відносні показники значною мірою згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть суттєво викривлювати абсолютні показники фінансової звітності та тим самим ускладнювати їх зіставлення в динаміці.
Зміст горизонтального аналізу полягає в побудові аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами зниження (зростання). Ступінь агрегованості показників визначається аналітиком. Як правило, беруться базисні темпи зростання за декілька років, що дозволяє не лише аналізувати зміни окремих показників, а і прогнозувати їх значення. Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції.
Горизонтальний та вертикальний аналіз взаємодоповнюють один одного. Тому на практиці часто будують аналітичні таблиці, які характеризують структуру форми фінансової звітності, а також динаміку її окремих показників. Обидва види аналізу особливо цін¬ні при здійсненні міжгосподарських порівнянь, оскільки дозволяють порівнювати звітність абсолютно різних за видом діяльності та обсягами виробництва підприємств.
Загальна оцінка фінансового стану підприємства зазвичай представляється у вигляді системи показників, які найбільш повно характеризують ступінь стійкості його фінансового стану. Необхідність і доцільність застосування аналітичних коефіцієнтів зумовлюються:
—    стандартністю подання вихідних даних (формами фінансової звітності);
—    прагненням мінімізувати вплив інфляційного чинника;
—    можливістю порівняння показників у часі та просторі, тобто між підприємствами однієї галузі, а за деякими показниками і різних галузей (наприклад, за групою показників, що свідчать про становище підприємства на ринку цінних паперів);
—    формалізацією розрахунків і можливістю застосування комп'ютерних програм;
—    можливістю визначення узагальнювального показника фінансового стану, а за цим критерієм — рейтингу підприємств.

Скачати


Аудит: підручник / Г. М. Давидов [та ін.] ; за ред.: Г. М. Давидова, М. В. Кужельного. - 2-ге вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2009. - 495 с.



49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека