Спадкування земельних ділянок: історія питання та порядок оформлення права власності

   Значення земельної ділянки у суспільстві завжди було великим, насамперед як об’єкт який можна успадкувати. Щоб це з’ясувати треба дослідити історію розвитку інституту спадкуванням, в тому числі земельної ділянки. Оскільки земельним ділянкам на протязі тривалого часу були притаманні особливості щодо знаходження цього об’єкту у приватній власності, кола суб’єктів права власності, певних обмежень при виборі спадкоємців.

Волков Е. К.(аспірант кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна)

Розвиток інституту спадкування земельних ділянок в Україні  //Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна № 1137. Серія «Право». Випуск № 18, 2014 рік, с.231-235

Анотація. Автором виконано розгорнутий порівняльний аналіз норм спадкового права щодо земельної ділянки в Україні на різних етапах його становлення та розвитку. Доведено, що спадкове право на земельну ділянку характеризується певними особливостями на кожному історичному етапі свого розвитку. Проаналізувавши норми спадкового права на різних етапах його становлення автором з’ясовано, що спадкове право не відігравало істотної ролі в житті суспільства до радянського періоду, яке керувалося у сфері права звичаями у спадщину земельні ділянки не переходили, і тільки з прийняттям ЦК України 2003 р. ситуація змінилася, оскільки він визначив особливий порядок спадкування земельної ділянки. При дослідженні враховується, що земельна ділянка є нерухомою річчю. У статті зауважується, що на земельну ділянку може бути набуте право власності, в тому числі спадкування як підстава права власності.

   Отже, спробуємо зробити історико-правничий аналіз формування і розвитку інституту спадкування земельної ділянки в Україні, що дозволить з’ясувати його правову природу. Розглянемо різні періоди формування законодавства про спадкування. 

   Період виникнення та розвитку спадкового права в Римській імперії. Витоки вчень про земельну ділянку слід шукати у законотворчості тих часів. Відповідно до норм римського права, спадкування земельної ділянки як нерухомого майна становить собою такий вид юридичних відносин, у яких бере участь первинний власник нерухомого майна (спадкодавець) і які, у свою чергу, не пов’язані із власником безпосередньо; зміст цих відносин має об’єктивний характер, тобто вони не припиняються зі смертю фізичної особи, оскільки можуть бути використані іншими особами (спадкоємцями) без зміни їх сутності.

   Норми спадкового права «Руської правди» щодо збереження родового майна за спадкоємцями були не тільки визнані дійсними, а й розвинуті та закріплені у Статутах Великого князівства Литовського. З 1654 року почалося формування документального підтвердження закріплення права власності на земельну ділянку.

За Указом «Про єдиноспадкування» 1714 р. право спадкування земельної ділянки належало виключно синам, як головним першосуб’єктам спадкування нерухомості за законом, при відсутності заповіту, земельну ділянку успадковував старший син (за принципом майорату) та цим указом було покладено край спадкуванню нерухомого майна за заповітом.

   Російське дореволюційне спадкове право не розглядало спадкове нерухоме майно як єдине ціле, а ділило його на дві самостійні спадкові маси: батьківське майно, яке переходило лише до спадкоємців за законом, та загальне майно, для якого існував загальний порядок спадкування.

падкодавця.  Формування національного інституту спадкування землі в УНР 1918 р. було пов’язане з особливим правовим режимом земельної ділянки, яка у той час, на відміну від будинків, могла перебувати лише у користуванні громадян.

   Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про землю від 1990 року, в подальшому, Основи цивільного законодавства Союзу РСР і союзних республік 1991 ввели право довічного успадкованого володіння і право постійного (безстрокового) користування земельною ділянкою.

Спадкування на земельний пай: юридична консультація// https://www.legalaid.gov.ua/publikatsiyi/zemelnyj-paj-shho-varto-znaty/

Анотація: Розглядаються правові аспекти спадкування земельного паю згідно новим змінам в законодавстві

Із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення» наше суспільство почало розуміти просту істину, що земля – це цінність, що не старіє.

   Після Указу Президента у 1994 році розпочався розподіл земель колишніх радгоспів і колгоспів між їх членами. Землю ділили на всіх членів порівну, з видачею сертифікату на земельний пай. При цьому сертифікат свідчив тільки про право на землю, із зазначенням розміру в гектарах, але без конкретного місця розташування. Тому, після виділення землі, власник сертифікату мав отримати державний акт на право власності на землю. З 2013 року процедура змінилася, і замість державного акту стали видавати виписку з державного реєстру про право власності.

   До прийняття закону про ринок землі, який Верховна Рада України прийняла 1 березня 2020 року, земельний пай неможливо було продати або подарувати, але при цьому можна було передавати у спадок і здавати в оренду. Варто зауважити, що можливість продажу земель сільськогосподарського призначення настане тільки з 1 липня 2021 року і придбати її зможуть тільки фізичні особи, які є громадянами України. Згідно Закону максимальний розмір придбання землі становить 100 га на людину. З 1 січня 2024 року землю зможуть купувати також юридичні особи з українською структурою власності, територіальні громади та держава, при цьому максимальний розмір покупки може становити 10 тис. га. До 1 січня 2030 року ціна продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, не може бути меншою за їх нормативну грошову оцінку (нормативну грошову оцінку здійснюють для визначення розміру земельного податку, державного мита при обміні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок). Розрахунок за землю відбуватиметься тільки в безготівковій формі.

   Дана земельна реформа обіцяє збільшення доходів мешканців села, чесні правила для легальних інвесторів, розвиток фермерства та дрібного агровиробництва. Проте у багатьох українців постало питання, як вступити у спадок на земельний пай та оформити його у власність. У разі, якщо до 01.01.2025 власник земельної частки (паю) або особа, яка отримала земельний пай у спадок не оформила право власності на земельну ділянку, вона вважається такою, що відмовилася від отримання земельної ділянки і вона перейде у комунальну власність територіальної громади. Органам місцевого самоврядування забороняється протягом 7 років з дня державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку, яка сформована з невитребуваних часток, передавати ці паї у приватну власність іншим особам, крім власників.

Бибка Тетяна. Земля у спадок. Складнощі процедури оформлення права власності// Юридична газета.- 2021.- № 5.- С.14-15

Анотація: Розглядаються загальні положення та порядок спадкування, а також порядок оформлення права на спадщину.

   Земельний кодекс України визначає, що однією з підстав набуття права власності на землю громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, юридичними особами, територіальними громадами та державою є прийняття спадщини. Загальні положення та порядок спадкування, а також порядок оформлення права на спадщину встановлено книгою 6 «Спадкове право» Цивільного кодексу України.

Так, ст. 1225 ЦК України визначає, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення. При цьому варто зауважити, що відмінностей між порядком спадкування прав, пов'язаних з землею, та будь-яких інших прав майже немає. Водночас, якщо за загальним правилом спадкоємці наділені правом на одержання свідоцтва про право на спадщину, то стосовно земельних ділянок та похідних речових прав, щодо яких здійснюється державна реєстрація, встановлюється зобов'язання звернутися до нотаріуса, а в сільських населених пунктах — до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею свідоцтва про право на спадщину на таке майно (ст. 1297 ЦК України).

   Ч. 4 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлює, що державна реєстрація прав на земельну ділянку проводиться виключно за наявності в Державному земельному кадастрі відомостей про зареєстровану земельну ділянку. При цьому вказаний закон однозначно визначає, що відсутність відомостей про земельну ділянку (у разі державної реєстрації прав на земельну ділянку) в Державному земельному кадастрі є підставою для відмови у прийнятті заяви про проведення реєстраційних дій (п. 3 ч. 4 ст. 20 Закону). Тож першою проблемою, яка може виникнути при спадкуванні, є відсутність відомостей щодо земельної ділянки в Державному земельному кадастрі.

   У разі, якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації з землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або технічної документації з землеустрою щодо інвентаризації земель за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або їхніх спадкоємців чи особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом, або іншої визначеної законом особи.

   Закон України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», визначає, що документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), є: сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією (основний); свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї (для виключних категорій). Крім того, положення ст. 1 цього закону передбачають, що право на земельну частку (пай) мають у т. ч. громадяни-спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

Порядок оформлення права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом та за заповітом: правова консультація// https://wiki.legalaid.gov.ua/index.php

Анотація:  Детально розглянуті особливості  спадкування земельної ділянки, що здійснюється за заповітом, або у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування

   Спадкування земельної ділянки здійснюється за законом або заповітом. Спадкоємцем за заповітом є особа, визначена у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини, здійснюється спадкування за законом.

Спадкоємці за законом поділяються на декілька черг і кожна з них успадковує майно лише у разі, якщо попередня черга його не успадкувала. Цивільним кодексом України встановлені наступні черги:

• 1 черга: діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

• 2 черга: рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

• 3 черга: рідні дядько та тітка спадкодавця.

• 4 черга: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

• 5 черга: інші родичі спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.

   Якщо земельну ділянку успадковують одночасно декілька осіб, зазначена земельні ділянка успадковується у спільну власність. У майбутньому земельна ділянка може бути поділена між ними за відповідним цивільно-правовим договором. Але необхідно зазначити, що поділ успадкованої земельної ділянки між спадкоємцями можна здійснювати лише після оформлення спадщини і державної реєстрації права спільної власності спадкоємців на земельну ділянку. До видачі свідоцтва про право на спадщину, спадкоємці можуть домовитись, що успадкована земельна ділянка має у повному обсязі належати одному з них.

   Для цього інші спадкоємці можуть відмовитись від спадщини на його користь. Але законодавством встановлені наступні вимоги щодо відмови від спадщини:

• спадкоємець за заповітом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь іншого спадкоємця за заповітом,

• спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги

• має право відмовитися від частки у спадщині спадкоємця, який відмовився від спадщини на його користь.

   Зміна власника земельної ділянки (орендодавця) не є підставою для припинення договору оренди землі. Крім випадків, коли в договорі оренди прописано, що смерть орендодавця є підставою для припинення дії договору.

   Отже, успадкувавши земельну ділянку, спадкоємець приймає на себе не тільки право власності на нього, а й права і обов'язки, що виникли у спадкодавця за договором. Причому, до закінчення терміну оренди новий власник не має права в односторонньому порядку розірвати договір.

   Внесення спадкоємцем зміни в договір оренди. Після переоформлення права власності на земельну ділянку, спадкоємець за погодженням з орендарем може внести зміни в чинний договір оренди. Для зміни договору орендарю необхідно надати копію свідоцтва про право на спадщину, копію державного акта та копію документів, що засвідчують особу нового власника земельної ділянки, підписати додаткову угоду до договору і обов'язково її зареєструвати. Замість копії державного акта можна надавати витяг з Державного земельного кадастру. Орендна плата за користування земельною ділянкою має бути виплачена спадкоємцю у повному обсязі згідно з умовами договору оренди, але тільки після переоформлення права власності на земельну ділянку