Студенту на замiтку
Звернення
Аудит
Бухгалтерський облік
Винахідництво
Екологія
Економіка
   Економіка підприємства
   Історія економіки
   Логістіка
   Страхування
   Цінні папери
   Корпоративне управління
Етика. Естетика
Інтелектуальна власність
Історія
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Маркетинг
Менеджмент
   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
Мистецтво
Мовознавство
Оподаткування
Педагогіка
Політика
   Державне управління
Право
   Авторське право
   Адміністративне право
   Господарче право
   Екологічне право
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія
   Митне право
   Міжнародне право
   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія
   Психологія спорту
   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Фінанси

Кримінально-процесуальне право


Загальні положення інформаційно-довідкового забезпечення кримінальних проваджень
 
1.1  Інформаційно-довідкове забезпечення кримінальних проваджень. Поняття, система, завдання

Одним із потужних резервів оптимізації розслідування кримінальних правопорушень є широке використання достовірної інформації в достатній для вирішення певних завдань кількості. Саме кваліфікований аналіз та синтез інформації про об'єкти, які мали відношення до злочинної події, отриманої з різноманітних джерел, її інтерпретація та вміле використання лежать в основі розслідування кримінальних проваджень. Особливе місце серед джерел такої інформації займають масиви та бази даних різних за цільовим призначенням та відомчою належністю інформаційних систем.
  Потреба у накопиченні та обробці інформації для неодноразового її використання в подальшому зумовила появу величезної кількості інформаційних систем в різних сферах людської діяльності, у тому числі й безпосередньо призначених створювати умови для розслідування кримінальних проваджень — криміналістичних інформаційних систем.
  Отримання інформації про об'єкти та явища різними суб'єктами, що здійснюють їх пізнання, зумовлює закономірне розсіювання інформації про них по різним інформаційних системам. Зрозуміло, що ступінь реалістичності та відповідності інформаційної моделі певного факту чи події безпосередньо залежить від якості та кількості зібраної про них інформації. Це, своєю чергою, ініціює слідчих та працівників оперативних підрозділів у процесі кримінального провадження звертатись не тільки до спеціально створених для сприяння розслідуванню інформаційних систем, а й інших, що містять інформацію, яка може набути криміналістичного значення в певній ситуації.
  Останніми роками під впливом розвитку науки і техніки відбувається інтенсифікація розвитку інформаційних технологій, які підняли облікову діяльність на якісно новий рівень розвитку.
Завдяки інтеграції різних за змістом та формою відображення інформаційних масивів, створюються інформаційні системи, що включають значну кількість розподілених баз даних з можливістю доступу до інформації з будь-якої віддаленої точки через одну адресу — ядро інтегрованого банку даних органів внутрішніх справ (надалі — ІБнД ОВС). Крім того, спеціалізовані програми, призначені для роботи з базами даних, перетворюють їх в автоматизовані керовані системи, які в автоматичному режимі за заданими алгоритмами здійснюють аналіз інформації всієї кількості розподілених баз даних, що включені до ІБнД ОВС, а також інших баз даних, об'єднаних мережею, виявляють і встановлюють різні зв'язки між окремими об'єктами, що мають однакові показники в інформаційних полях, і системами, у яких на облік взято один об'єкт за різними параметрами. При цьому вони здатні самостійно за функціями, що в них реалізовані, формувати відповіді на запити і вида-вати користувачеві інформацію в зручній для сприйняття формі — у вигляді наочних схематичних зображень зі встановленими зв'язками між елементами схеми, або топографічної карти чи плану з позначеними на них об'єктами обліку тощо.
  Для вироблення та прийняття відповідних слідчій ситуації рішень слідчому, експертові чи оперативному працівникові необхідні інформація і знання, які повинні задовольняти вимогам повноти, достовірності, достатності, актуальності, корисності.
  Ключову роль у підготовці прийняття рішень відіграє її обґрунтування за наявною у особи, що приймає рішення інформації. її, як правило, отримують з різних зовнішніх та внутрішніх джерел. В інтересах вироблення адекватного рішення використовуються внутрішні інформаційні ресурси, які складаються з відображення діяльності (функціонування) об'єкта в документах, інших видах та способах збору, обробки, зберігання інформації, а також зовнішні по відношенню до об'єкту інформаційні ресурси, наприклад, не тільки спеціалізовані криміналістичні, але й будь-які інші, незалежно від їх прямого цільового призначення та відомчої належності, інформаційних систем. Доволі часто працівники правоохоронних органів користуються обліками адреснореєстраційних підрозділів Державної міграційної служби України1, обліком автомобілів, зброї, всесвітньою інформаційною мережею Internet, загальносоціальними, відомчими, корпоративними автоматизованими інформаційно-пошуковими системами реєстрації громадян тощо. Останніми роками особливого значення для встановлення окремих обставин при розслідуванні кримінальних правопорушень набувають дані, отримані з інформаційних систем з автоматичною реєстрацією інформації, з баз даних накопичувального характеру. До них належать бази даних систем контролю та обліку робочого часу, доступу працівника до якоїсь інформаційної системи, бази даних відеореєстраторів, сеансів телефонного мобільного зв'язку, надання послуг Інтернету та ін. Зауважимо, що розслідування кримінальних правопорушень, що вчинені з використанням сучасних комп'ютерних та телекомунікаційних технологій, практично неможливе без застосування даних, що містять певні інформаційні системи, які, до речі, жодного відношення до криміналістичних не мають. Мета їх створення жодним чином не пов'язана з боротьбою зі злочинністю. Утім, саме з них можна отримати дані, що сприяють розслідуванню даних категорій кримінальних правопорушень. Зрозуміло, що вчення стосовно використання інформації баз даних різноманітних інформаційних систем у розслідуванні сьогодні вже не може об-межуватись розглядом лише однієї категорії обліків — криміналістичних.
Наприклад, у процесі розслідування кримінального провадження може бути використана інформація з: банківських установ — про відкриті (закриті) розрахункові рахунки і рух коштів (із дотриманням вимог чинного законодавства щодо банківської таємниці); адресно-довідкових підрозділів Державної міграційної служби України — про місце проживання фізичної особи та її персональні дані; нотаріусів — про посвідчення угод купівлі-продажу нерухомості, транспортних засобів; операторів мобільного зв'язку — про персональну білінгову (про кількість та тривалість дзвінків, здійснених у місцевій мережі, а також роумінгу) та комунікаційну інформацію (дані про вхідні та вихідні дзвінки з даного апарату, включаючи номер абонента, дату та початок з'єднання, його тривалість тощо) для встановлення місцезнаходження підозрюваного, його зв'язків тощо.
  Для прикладу, на даний час навігаційне забезпечення рухомих об'єктів в Україні здійснюється наземними радіомаяками та навігаційними орієнтирами, які розташовані на узбережжі Азово-Чорноморського басейну, радіонавігаційними системами ближньої та дальньої навігації, а також космічними навігаційними системами минулого покоління «Цикада» та «Цикада-М». Щодо використання сучасних глобальних навігаційних супутникових систем (ГНСС) — GPS NAVSTAR (США), «ГЛОНАС» (Російська Федерація) та в майбутньому європейська система «GALILEO») — автономне місцезнаходження за сигналами цих систем в багатьох випадках не задовольняє сучасним вимогам по точності, цілісності, доступності та безперервності навігаційного забезпечення.
  На початку грудня 2005 р. була підписана Угода між Україною та Європейським співтовариством і його державами-членами про співробітництво ГНСС. Цим документом відкриваються реальні можливості використання новітніх супутникових навігаційних технологій в Україні сучасної навігаційно-телекомунікаційної та інформаційної інфраструктури. Зокрема, в ст. 11 Угоди мова йде про введення в Україні навігаційних послуг з використанням сигналів системи EGNOS — диференціального функціонального доповнення систем GPS, Galileo, ГЛОНАСС. Цією статтею Угоди в першу чергу передбачається поширення EGNOS на регіон України через наземну інфраструктуру з використанням українських станцій моніторингу.
Впровадження на транспорті сучасних навігаційно-телекомунікаційних технологій дасть змогу вирішити ряд актуальних задач, таких як:

• здійснення моніторингу транспортного процесу:
• забезпечення своєчасного виявлення місць дорожньо-транспортних пригод;
• виявлення транспортних засобів, використаних при вчиненні кримінальних правопорушень;
• здійснення розшуку транспортних засобів та осіб, причетних до скоєння кримінального правопорушення, а також осіб, які могли бути очевидцями підготовчих дій та самого правопорушення.
Отже, межі інформаційного простору в рамках якого приймаються процесуальні й тактичні рішення, виходять далеко за межі спеціалізованих криміналістичних інформаційних систем.

Таким чином, інформаційне забезпечення діяльності органів внутрішніх справ (надалі — ОВС) та координації їх діяльності представляє собою розгалужену складну систему, яка охоплює наступні напрями діяльності:
• аналіз зібраної правоохоронними органами статистичної інформації про стан, структуру та динаміку злочинності;
• аналіз інформації про обставини, способи вчинення найбільш розповсюджених злочинів, розробку результативних методів та засобів боротьби з ними;
• включення в процес аналізу та синтезу інформації, накопиченої в криміналістичних, оперативних статистичних та інших обліках ОВС;
• використання відомостей, що містяться в базах даних, якими володіють інші державні органи та недержавні установи та організації (державна казначейська служба, міністерство доходів, банківські установи, пенсійний фонд, державна реєстраційна служба, бази даних обліку робочого часу співробітників, бази персоналізованого обліку доступу співробітника до яких-небудь інформаційних систем, бази даних систем відеонагляду за об'єктами, бази даних сеансів всіх видів послуг зв'язку, що надаються населенню, бази даних провайдерів, які здійснюють надання послуг Інтернет своїм користувачам та ін.);
• використання сучасних комунікацій для створення умов для логічного та технічного об'єднання різних інформаційних масивів при вирішення обліково-реєстраційних задач.
В свою чергу, на думку В.Г. Хахановського, основними завданнями системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України є: забезпечення можливості оперативного отримання інформації у повному, систематизованому та зручному для користування вигляді галузевими підрозділами та окремими працівниками для запобігання злочинам, їх розкриття та розслідування; збирання та обробка оперативної, оперативно-розшукової, оперативно-довідкової, аналітичної, статистичної і контрольної інформації для оцінки ситуації та прийняття обґрунтованих оптимальних рішень на всіх рівнях діяльності ОВС; забезпечення ефективної інформаційної взаємодії галузевих служб ОВС України, інших правоохоронних органів та державних установ; забезпечення надійного захисту інформації, тощо.
Тому предмет вчення виходить за межі криміналістичної реєстрації, отож основні теоретичні положення цього вчення, його система, а відповідно термінологія і понятійний апарат потребують перегляду з урахуванням досягнень науки і техніки, практики та теорії інформаційного забезпечення інших галузей, а також розвитку сучасної наукової думки загалом. Для назви вчення нами пропонується використовувати термін — «інформаційно-довідкове забезпечення кримінальних проваджень», визначаючи його як окреме криміналістичне вчення, предметом якого є закономірності створення і функціонування інформаційних систем незалежно від їх прямого цільового призначення і відомчої належності та використання інформації, яку вони містять, у досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень.
Відповідно, предметом даного вчення є дві групи закономірностей:
а) закономірності створення і функціонування інформаційних систем;
б) закономірності використання інформації, що в них міститься, у досудовому розслідуванні кримінальних правопорушень.
  Як об'єкт його пізнання виступають інформаційні системи і діяльність з розслідування кримінальних правопорушень.
Створення і функціонування інформаційних систем викликане потребами виконання певних завдань у певних галузях економіки, фінансової системи, промисловості та інших напрямках людської діяльності, у тому числі й боротьбі зі злочинністю. З огляду на сказане, закономірним є наповнення масивів інформаційних систем інформацією про об'єкти обліку достовірною та достатньою для вирішення основних завдань, що стоять перед конкретною системою, галуззю. В іншому випадку інформаційна система не зможе виконувати своєї основної функції — сприяти їх вирішенню.



Література: 

Інформаційно-довідкове забезпечення кримінальних проваджень [Текст] : підручник / В.В. Бірюков [та ін.]; ред. В.В. Бірюков; Луганс. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. - К.: Центр учбової літератури, 2014. - 288 с.


 Скачати повніше



49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека