Студенту на замiтку
Звернення
Аудит
Бухгалтерський облік
Винахідництво
Екологія
Економіка
   Економіка підприємства
   Історія економіки
   Логістіка
   Страхування
   Цінні папери
   Корпоративне управління
Етика. Естетика
Інтелектуальна власність
Історія
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Маркетинг
Менеджмент
   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
Мистецтво
Мовознавство
Оподаткування
Педагогіка
Політика
   Державне управління
Право
   Авторське право
   Адміністративне право
   Господарче право
   Екологічне право
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія
   Митне право
   Міжнародне право
   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія
   Психологія спорту
   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Фінанси

Психологія спорту


Психологія спорту
 
Фізична культура - сфера соціальної діяльності, спрямована на збереження й зміцнення здоров'я, розвиток психофізичних властивостей людини у процесі усвідомленої рухової активності. В системі підготовки спортсменів велике значення набуває їх здатність справлятися з психічними навантаженнями, що виникають під час відповідальних виступів. Здатність справлятися зі стресом залежить як від генетично обумовлених факторів (типологія нервової системи), так і від придбаних способів поведінки в складній ситуації (наприклад, копінг-стратегії або захистів ні механізми). Згідно з науковими даними, захисне поведінка розглядається як неадаптивное, що веде до психологічних проблем особистості, погіршення міжособистісного спілкування і порушення адекватної оцінки ситуації.


Пирожкова, В. О.
Гендерные особенности соревновательной надежности, нервно-психической устойчивости и предпочтения копинг-стратегий у представителей игровых видов спорта: научно-практический журнал / В. О. Пирожкова // Актуальные проблемы педагогики и психологии. - 2014. - № 2/3.- С. 94-98

Анотація: Розглядаються результати дослідження змагальної надійності, нервово психічної стійкості і бажаних копінг-стратегій в групі висококваліфікованих спортсменів, які займаються ігровими видами спорту (волейбол, баскетбол).

Копінг-стратегії характеризують спроби особистості впоратися зі стресом різними способами: знайти рішення проблеми, висловити емоції, дистанціюватися, піти від проблемної ситуації або позитивно переоцінити її. Залежно від ситуації можуть бути ефективні різні стратегії подолання стресу: у ситуації, коли вирішення проблеми залежить від людини, найбільш ефективними будуть проблемно-орієнтовані копінг-стратегії. У ситуаціях, неподкон- контрольних суб'єкту, ефективні стратегії відходу від проблеми. Від того, як спортсмен справляється з психоемоційними навантаженнями під час змагань і після змагань залежить його успішність. Дане дослідження проводилося з метою виявлення особливостей змагальної надійності, нервово-психічної стійкості і бажаних копінг-стратегій у спортсменів, які займаються ігровими видами спорту. У дослідженні взяли участь спортсмени, що займаються ігровими видами спорту (волейбол, баскетбол) в кількості 80 чоловік. З них 39 юнаків та 41 дівчина. Вік випробуваних від 17 до 20 років. Дослідження проводилося за допомогою наступних методик: методика діагностики змагальної надійності спортсмена У .е. Мільмана тест визначення вартості ості спортсмена У .е. Мільмана, тест визначення нервово-психічної стійкості «Прогноз», копінг-тест Р. Лазаруса.


Олійник, М. М.
      Щодо проблеми формування в учнів мотивації до занять фізичною культурою та спортом: науковий журнал / М. М. Олійник // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля. - 2016. - № 2. - С. 94-101.

  Анотація: У статті здійснено аналіз наукових та психологічних джерел з проблеми формування в учнів мотивації до занять фізичною культурою. Розглянуто основні підходи до визначення даного конструкта, функції та структуру мотивації. Визначено групи мотивів, що спонукають особистість займатися спортивною діяльністю. Запропоновано основні етапи формування позитивного ставлення до занять фізичною культурою.

Соціально-економічні зміни, що відбуваються в країні, висувають нові вимоги до теорії та практики в межах підготовки підростаючого покоління до життя і праці в умовах відносин, що встановлюються. Особливої актуальності набуває проблема формування мотивів до навчання, зокрема до занять фізичною культурою та спортом.
Перебудова системи шкільної освіти потребує підвищення рівня фізичної підготовки. Зміна цільової спрямованості фізичного виховання, сутність якого зводиться до формування фізичної культури особистості, потребує підвищення якості навчання, розробки нових психолого-педагогічних та методологічних основ, що забезпечують особистісно-орієнтований навчально-виховний процес.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Проблема фізичного виховання учнів була предметом досліджень В. Іванова, В. Кочнева, М. Литкіна, М. Мартинової, В. Павлова, Д. Платонова, І. Портнягіна, Г. Роббека та ін.
У теоретичній царині дослідження питання мотивації до занять фізичною культурою та спортом існує незначна кількість наукових розвідок, що вивчають механізм формування здорового способу життя і ціннісних орієнтацій молоді. Так, проблемою дослідження мотивації до занять фізичною культурою та спортом займалися А. Пуні, Ю. Палайма, В. Соколов та ін.


Егоров, А. Ю.
     Модели спортивной аддикции / А. Ю. Егоров, А. Сабо, О. В. Фельсендорф// Вопросы психологии. - 2016. - № 3. - С. 96-109. 

Анотація: Спортивна аддикция являє собою унікальну форму аддикції, яка, на відміну від інших поведінкових залежностей, вимагає фізичних зусиль і здійснюється з великими витратами енергії. Поточні пояснення спортивної аддикції припускають, що цей розлад є переходом від здорових спортивних звичок до нездорових форм поведінки. Запропонована нова модель предбачує наявність гіпотетичного «чорного ящика», що містить унікальні для індивідів передумови і особливості.
Концепція спортивної аддикції була вперше представлена М. Сашем і Д. Прагманом (Sachs, Pragman, 1984). Автори використовували термін «адикція до бігу» для опису джерела синдрому відміни, що полягав в тривозі, напрузі, дратівливості, м'язових судомах і тд. під час періодів депривації бігу. Тим часом ще раніше В. Морган (Morgan, 1979) наводив приклади бігунів, які продовжували тренування, незважаючи на несприятливі ситуації (наприклад, різні травми), які повинні були б привести до зниження або припинення навантажень. У наступних роботах повідомлялося про діагностику клінічних випадків спортивної аддикції в різних видах спорту - боротьби, важкої атлетики та бодібілдингу. Ці клінічні випадки характеризуються зниженням контролю над спортивним поведінкою, яке виражається більше в необхідності занять спортом, ніж в задоволенні від них, а також має негативні фізичні або психосоціальні наслідки для індивіда. Симптоми включають всі компоненти адиктивних розладів; «Надцінність», синдром відміни, зміна настрою, конфлікт з оточуючими і самим собою, толерантність і рецидив. У світлі цих характеристик патогенні тренування можуть бути відокремлені від інших високоінтенсивних тренувань, наприклад атлетичних. В останньому випадку спортсмени контролюють свої тренування, мають їх фіксований розклад; крім того, відсутні шкідливі або негативні наслідки в результаті таких інтенсивних тренувань.





Панфілов, Ю. І.
     Чинники, що визначають особливості саморегуляції психічних станів спортсменів-баскетболістів: науково-практичний журнал / Ю. І. Панфілов, А. Ю. Рочняк // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - 2015. - № 3. - С. 57-63.

Анотація: У статті обґрунтовано особливості психолого-педагогічних станів спортсменів- баскетболістів, які необхідно враховувати при підготовці і під час змагань з метою зниження їхнього негативного впливу на спортсменів за допомогою прийомів саморегуляції, спрямованих на підвищення спортивних результатів.

У сучасному спорті, у тому числі й у баскетболі, рівень спортивної майстерності, фізичної та технічної підготовки спортсменів настільки високий, що досить часто при виборі гравців на гру виділити когось за ціма компонентами дуже складно. Тому визначальним критерієм відбору гравців стає рівень їхньої психо-логічної готовності до змагань. Під психологічною готовністю зазвичай розуміється один зі складників загальної готовності до дії, оптимальний психічний стан спортсмена, який визначається психологічними чинниками, що характеризуються мобілізованістю всіх сил на активні і доцільні дії, бажанням і готовністю до змагальної діяльності, внутрішньою налаштованістю на досягнення перемоги, почуттям впевненості, здатністю об'єктивно мислити, оцінювати свої дії. Для досягнення такого стану спортсмену необхідно вміння усвідомлено управляти власними психічними процесами, оптимізуючи їх з метою досягнення максимального результату, тобто він повинен володіти вміннями саморегуляції. Тому проблема вивчення особливостей саморегуляції психічних станів спортсменів-баскетболістів є актуальною і потребує наукового вирішення. Спортсмени і тренери, що не знайомі із працями вчених, присвячених питанням регуляції, інтуїтивно все ж використовують прийоми регулювання психічних станів, прагнучи адаптувати їх під індивідуальні особливості. Але ступінь та правильність застосування подібних прийомів найчастіше бувають недостатньо ефективними або дають змінний результат, що для професійного баскетболу є неприйнятним.
Це відбувається тому, що і багато тренерів, і спортсмени-баскетболісти до кінця не усвідомлюють, що психічні стани атлета залежать від безлічі чинників, які впливають на них в даний момент. Роблячи спроби усунути негативні психічні стани підопічних, тренери, та й самі спортсмени, дуже часто не можуть розібратися в конкретних причинах, що їх викликали, і використовують неефективні прийоми і методи з метою мобілізації спортсменів.




Филат, Т. В. 
 Особенности героя рассказа Джека Лондона "Кусок мяса": характер, психология спортсмена: науковий журнал / Т.В.  Филат // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля. - 2017. - № 1. - С. 161-166.

Аннотація: В розповіді «Шматок м'яса» Джека Лондона розглядається художня своєрідність проблем "людина і спорт", дана її акцентуація в соціально-психологічному ракурсі. З позицій гуманізму і знань багатьох проблем спорту аналізується доля старого боксера, що випробовує потребу, тяготи віку, що переживає через відсутність тренувань. Поразка Тома Кінга в бою з суперником трактується як його моральна перемога. Герой з гуманістичних позицій оцінює свої минулі переможні поєдинки, де він проявляв байдужість та жорстокість до суперників.

В історії спорту постійно відбувається процес появи його нових видів, хоча і зберігається ядро класичних форм, зокрема боксу. Цікаво порівняти визначення «бокс», яке дає вже згаданий словник 1910 р з аналогічним визначенням в словнику 2006 р .: «Бокс - кулачний бій в Англії, який ведеться за відомими правилами»; «Бокс - вид спорту, кулачний бій між двома спортсменами в захисних рукавицях, що ведеться на рингу за певними правилами». Якщо в словнику початку ХХ ст. бокс розглядається як кулачний бій в Англії, то в сучасному словнику підкреслюється міжнародний характер цього виду спорту. За цими дефініціями стоїть реальна історія боксу. Американський письменник Джек Лондон (1876-1916) одним з перших відобразив у своїй творчості етап переходу боксу як аматорського заняття англійців на свіжому повітрі до професійного спортивного поєдинку в закритому приміщенні за особливими правилами за межами Англії ( «Мексиканець», «Гравець», «Шматок м'яса »і ін.). Письменник також розглядав бокс як особливий вид гри, що відповідає сучасним поглядам на теорію гри. У творчості Джека Лондона, як пише Б. Гиленсон, «значне місце займає спортивна тема. Вона була близька письменникові, який захоплювався боксом, фехтуванням, верховою їздою ». Однією з центральних у творчості Лондона є проблема пошуку героїв, що протистоять природної стихії, що борються з різними перешкодами і долають їх. Серед них - золотошукачі, моряки, спортсмени, зокрема боксери. В оповіданнях Джека Лондона, присвячених спорту і спортсменам, таких як «Гра» (1905), Мексиканець »(1911),« Лютий звір »(1913), присутні не тільки спостереження письменника« з боку », але постає знання боксу як би« зсередини », засноване на особистому досвіді.





Замовити повніше сторінки з періодичних видань скористуйтесь послугою 





49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека