Студенту на замiтку
Звернення
Аудит
Бухгалтерський облік
Винахідництво
Екологія
Економіка
   Економіка підприємства
   Історія економіки
   Логістіка
   Страхування
   Цінні папери
   Корпоративне управління
Етика. Естетика
Інтелектуальна власність
Історія
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Маркетинг
Менеджмент
   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
Мистецтво
Мовознавство
Оподаткування
Педагогіка
Політика
   Державне управління
Право
   Авторське право
   Адміністративне право
   Господарче право
   Екологічне право
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія
   Митне право
   Міжнародне право
   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія
   Психологія спорту
   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Фінанси

Логістіка


Розвиток транспортної логістики в Україні
 
1. Суть та задачі транспортної логістики

Транспортєоднієюзнайважливішихгалузей економіки України, частка якого в структурі ВВП становить близько 12 %. Від стабільної й ефективної роботи транспорту значною мірою залежить добробут населення, розвиток національної економіки та безпека держави.
Транспорт — це галузь матеріального виробництва, що здійснює перевезення людей та вантажів. Транспорт належить до галузі виробництва матеріальних послуг (рис. 2.1).



До матеріальних послуг належать види діяльності, у процесі яких не здійснюється перетворення форм матерії і продуктом яких є особлива споживча вартість, шо виражається в суспільній корисності самої праці.
Транс портна послуга — це не лише перевезення вантажів і пасажирів, а й будь-яка операція, що не входить до складу процесу перевезення, але пов'язана з ним.
До послуг транспорту належать:
• перевезення вантажів;
• навантажувально-розвантажувальні операції;
• зберігання вантажів;
• підготовка транспортних засобів до процесу перевезення;
Надання транспортних послуг грунтується на таких положеннях і правилах:
• кожна послуга унікальна для одержувача;
• послуга (або її частина) не може бути реиикльована;
• послуга не може бути відремонтована;
• надання транспортних засобів на умовах оренди, прокату;
• транспортно-експедиційні та додаткові операції, що здійснюються при перевезенні вантажів, обслуговуванні підприємств, організацій, населення;
• перегін нових і відремонтованих транспортних засобів. Основним видом послуг транспортує перевезення вантажів,
що, здебільшого, супроводжується іншими видами послуг (навантажування, розвантажування, експедирування та ін.). Сучасні умови вимагають доповнення зазначених послуг маркетинговими, комерційними, інформаційними послугами, послугами страхування та ін.
Діяльність, пов'язана з наданням транспортних послуг, характеризується певними особливостями:
• послуги не можуть існувати поза процесом їхнього надання, отже, не можуть накопичуватися;
• продаж послуг — це фактично продаж самої праці, отже, якість послуг — це якість самого процесу праці;
• сутність послуги обмежує її можливість заміни на ринку, оскільки послуга являє собою конкретну споживчу вартістьлише в певний час, у певному місці;
• послугам транспорту властиві значні коливання попиту як у часі, так і в просторі;
• відсутність можливостей для усунення нерівномірностей попиту на послуги, особливо під час піків попиту;
• пропозиції послуг властива низька гнучкість стосовно пристосування до попиту, що змінюється у часі та просторі;
• пропозиція транспортнихпослугє менш надійноютехнологією порівняно з пропозиціями інших послуг (вплив метеорологічних та кліматичних умов);
• створення додаткової провізної здатності для безперебійного задоволення всіх коливань попиту потребує значних витрат.
Послуги транспорту класифікують за ознаками, наведеними на рис. 2.2.


Надання транспорта и х послуг грунтується на таких положеннях і правилах:
• кожна послуга унікальна для одержувача;
• послуга (або її частина) не може бути реиикльована;
• послуга не може бути відремонтована;
• не можна створити запас послуг;
• неякісна послуга запам 'ятовується надовго.
Останнім часом зростає потреба в наданні якісних послуг. Властивості якісної послуги передбачають:
• відчутність (сукупність властивостей, корисних споживачеві, що чітко відрізняють послуги від інших в уяві споживача);
• реактивність (властивість бути наданою швидко після звертання та швидко адаптуватисьдо конкретних вимогспоживача);
• забезпеченість (наявність необхідних людських і матеріальних ресурсів для надання послуги);
• надійність (властивість мати якість заданого рівня при повторних поданнях протягом визначеного інтервалу часу);
• відповідність потребі (здатність надавача уявити себе на місці клієнта для визначення його потреби і надати послугу, найкраще адаптовану до погреб клієнта).
Попит на транспортні послуги значною мірою залежить від розвитку у певному регіоні нидів транспорту, рівня тарифів, асортименту та якості транспортних послуг.
Розвиток ринкової економіки сприяє підвищенню ролі транспорту в системі товароруху, зростанню питомої ваги транспортних послуг. В організації послуг транспорту виділяють два напрями:
• пристосувашія асортименту послуг, що пропонуються відповідно до специфічних вимог клієнтів;
• активне формування потреби та попиту з метою найбільш прибуткової реалізації транспортних послуг (пропонування уніфікованих послуг).
Споживачтранспортнихпослугвисуваєвимогидо якості транспортного обслуговування і мінімальних термінів доставки, максимальної забезпеченості вантажів, достовірності інформації щодо тарифів, умов перевезення, місця розташування вантажів та ін. Надання якісних транспортних послуг є складною, нерозв'язаною на сьогодні проблемою, існування якої частково пояснюється наявністю комплексу протиріч між:
інтересами виробництва та розподілом матеріальних засобів підприємств, а також іншої діяльності, шо потребує здійснення перевезень з дотриманням певних якісних показників;
потребами в забезпеченні державної, військової, економічної, екологічної безпеки країни, що передбачають витратне для учасників директивіте нормування якіснихпоказників перевезення державних вантажів;
іманентними інтересами власників транспортних засобів.
   Класифікація транспорту здійснюється на підставі різних ознак: типівтранспортнихзасобів, сфер застосування, рівнів складності транспортних систем (рис. 2.3) [41].
Транспорт яксистема, складається з двох підсистем: транспорт загального користування та транспорт незагального користування.
Транспорт загального корисіпування(магістральний транспорт) — галузь народного господарства, що задовольняє потреби всіх галузей народного господарства та населення у перевезеннях вантажів і пасажирів. Поняття транспорту загального користування поширюється на залізничний транспорт, водний транспорт (морський і річковий), автомобільний, повітряний транспорт і транспорт трубопровідний.
Транспорт незагаїьного користування — внутрішньовиробничий транспорт, а також транспорті засоби всіх видів, що належать нетранспортним підприємствам, що є, як правило, складовою застаною певних виробничих систем. Виробничий транспорт забезпечує зв'язок із транспортом загального користування через транспортні засоби, під'їзні та технологічні шляхи та ін.
Комплекс різних видів транспорту, які під час здійснення перевезень є взаємозалежними і знаходяться у взаємодії, угворює транспортну систему, шо різниться за рівнем складності.



Використана література:
Смирнов І.Г. Транспортна логістика [Текст]: навчальний посібник для вузів / І.Г. Смирнов, Т.В. Косарева. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 224 с.

 Скачати повніше




49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека