Мовознавство

Осадча Юлія Сучасна дитяча зарубіжна література // Всесвітня література в сучасній школі. – 2016

Представлено огляд найяскравіших творів сучасної зарубіжної літератури для дітей.

Дитяча література... Багато років письменники, критики, літературознавці, читачі намагаються знайти відповідь на питання: у чому її головна місія? Чим вона відрізняється від дорослої? Як потрібно писати для дітей? Певно, ці питання із категорії так званих вічних, бо кожне покоління відповідає на них по-своєму. Тривалий час вважалося, що книжка для дітей має повчати, передавати досвід поколінь, виховувати. Дорослі ніби стояли над дітьми, намагаючись донести до їхньої свідомості вічні істини та відомості про буття. Згодом, приблизно із середини минулого століття, ситуація змінилася: діти сповна заявили про те, що вони нічим не гірші за дорослих, а може, кращі й розумніші. У вічному конфлікті батьків і дітей дитяча література стала на бік останніх. Про це свідчать хоча б герої Астрід Ліндґрен або Крістіне Нестлінґер. І тоді вже дорослі відчули, що діти їх не розуміють.

Але дитяча книжка - не лише засіб виховання, а її місія - не лише виховувати і розважати. Це унікальна можливість спілкування між людьми. Передаючи не лише знання, а й емоційний заряд любові, який рівною мірою необхідний кожному в будь-якому віці, звер-таючись як до дитини, так і до дорослого, зарубіжна дитяча література останніх двох десятиліть ніби стерла невидимі межі між дитинством і дорослістю. Про це свідчать книжки Філіпа Пулмана, Девіда Амонда і Жаклін Вілсон (Велика Британія), Ульфа Старка і Марії Гріле (Швеція), Йона Колфера (Ірландія) і Клауса Гагерупа (Норвегія), Корнелїї Функе і Пауля Маара (Німеччина), Юти Трайберг (Австрія) і Енн Брашерес (СІЛА). При усьому різноманітті жанрів сучасної дитячої літератури зарубіжжя досить важко визначити ту вікову категорію, до якої звертаються ці автори, адже вони однаково цікаві і дітям, і дорослим.

Якщо запитати будь-кого, яку книжку із сучасної дитячої зарубіжної літератури він може назвати, відповідь не важко передбачити: «А! «Гаррі Поттер!». Незважаючи на полярність думок (від обожнювання до різкого неприйняття), які викликав герой Джоан Ролінг, мусимо визнати, що маємо дякувати малому чарівнику, кумиру сучасних дітей. По-перше, він знову привернув дитячу увагу, розбещену телебаченням, комп'ютерними іграми та Інтернетом, до книжки. По-друге, урешті-решт з'явився герой, який, попри всі свої чаклунські здібності, виявився близьким та зрозумілим дітям своїми переживаннями, страхами, проблемами, допомігши їм краще зрозуміти себе і світ, у якому вони живуть. А якщо для цього жанр реалізму затісний, то чому б не покликати на допомогу магію і чаклунство, вдало перемішавши жанри фентезі і соціальну сатиру, детектив і психологічну прозу, захоплюючий з першої до останньої сторінки сюжет і серйозні філософські роздуми про вічні цінності і проблеми буття.

Усе сказане стосується і всесвітньо відомих книжок сучасного англійського письменника Філіпа Пулмана, лауреата премії Астрід Ліндґрен 2005 року, чиї твори, зокрема тетралогії «Темні початки» та «Саллі Локхарт», посідають почесне місце серед сучасної фентезі. Створюючи власні фантастичні світи, Пулман надає їм риси реальних історичних епох, спонукаючи читача замислюватися про реальні проблеми. «Книжки Філіпа Пулмана - у всякому разі, кращі з них і, перш за все, трилогія «Темні початки», - чимось невловимо нагадують братів Струтацьких. Ця схожість лежить не в площині сюжету чи стилю і аж ніяк не в декларованому письменниками «атеїзмі». Ця схожість - у їх постійному налаштуванні на діалог, готовності до полеміки, до суперечки, одним словом, до того, що нібито ненароком, поволі змушує читача .думати, або погоджуючись з доказами своїх опонентів, або висуваючи аргументи проти».

Помірятися із Гаррі Потгером здібностями і популярністю може і Артеміс Фаул - дванадцятирічний вундеркінд, герой серії романів сучасного ірландського письменника Йона Колфера.

Качак Тетяна "Дівчачі тексти": фемінний дискурс у сучасній українській прозі для юних читачів // Слово і час. - 2017. -№ 4. - С. 79-89

Окреслено художні особливості фемінного дискурсу в сучасній українській прозі для дітей та юнацтва. Авторами "дівчачого тексту", як правило, є жінки-письменниці, а головними героями - дівчатка. Дівчача дружба, товаришування в школ і, зрада, підступи, виписування різних типів характеру підлітків - іманентна ознака повістей Дзвінки Матіяш, Оксани Думанської, Ірини Мацко, Оксани Лущевської, оповідань зі збірки "Чат для дівчат". Письменниці обирають особливий тип нарації (опові дь від першої особи, сповідальну манеру письма), надають перевагу жанрам щоденника та реалістично-психологічної повісті.

Гендерне прочитання сучасної підліткової прози дає можливість проаналізувати вміння авторів висвітлювати реальний життєвий досвід, передати світогляд, психологію, характер, поведінку, вчинки юної особистості крізь призму її культури; художньо осмислити й прописувати в текстах дорослішання дитини, набування нею "сексуального тіла", процесів тендерної соціалізації. На всіх рівнях поетики художнього реалістичного твору "Дівчачий текст" (про дівчат і для дівчат) створений на основі центрування образів та характерів дівчат у художньому творі, у якому актуалізовано фемінний дискурс, домінують жіночі значення, інтенції, досвід. Ознакою "дівчачого тексту", адресованого юним читачам, є репрезентація світовідчуття дівчини, яка дорослішає. Ідеальною читацькою аудиторією таких текстів вважають дівчат, на чому наголошує автор чи що вказує в рекомендаціях (наприклад, у назві серії) видавництво.

У світовій літературі для дітей та юнацтва простежується чітка лінія традиції творення текстів про дівчат і для них. Як цілісне історико-літературне явище їх почали розглядати за аналогією до жіночої літературної традиції, окресленої прихильниками феміністичної критики. Ідеться про дилогію Л. Керрола "Аліса в Дивокраї" (1865) та "Аліса в Задзеркаллі" (1871), роман Л. Олкотт "Маленькі жінки" (1868), дилогію С. Кулідж "Невгамовна Кейті" (1872) та "Невгамовна Кейті в школі" (1873), роман І. Спірі "Хайді" (1880), романи Ф. Бернетт "Маленька принцеса" (1905) і "Таємничий сад" (1911), серію романів Л. М. Монтгомері про Енн Ширлі ("Енн із Зелених дахів" (1908), "Енн із Ейвонлі" (1909), "Енн із Острова Принца Едварда" (1915), "Енн із Шелестких тополь" (1936) та ін.), бестселер Е. Портер "Поліанна" (1913), повість А. Ліндгрен "Пеппі Довгапанчоха" (1945), роман К. Нестлінгер "Маргаритко, моя квітко" (1988) та інші. Схвальні відгуки читачів отримали українські переклади сучасних книг про дівчинку-підлітка "Привіт, це я!" (2010) і "Абсолютно нецілована" (2012) норвезької письменниці Н. Е. Ґрьонтведт та "Бути мною" (2015) А. Хьоглунд, яку в Україні назвали першою відвертою феміністичною книжкою для підлітків.

Феномен "дівчачої прози" в сучасній українській літературі репрезентують твори І. Роздобудько ("Коли оживають ляльки", 2007; "Пригоди на невідомому острові", 2008), І. Андрусяка (повість "Стефа і її Чакалка", 2007; "Скоропуди, або як Ліза і Стефа втекли із дому", 2009), Є. Кононенко ("Неля, яка ходить по стелі", 2008), О. Думанської ("Школярка з передмістя", 2008), О. Слоньовської ("Дівчина на кулі", 2012), В. Рутківського ("Ганнуся", 2012; "Ганнуся. В гості до лісовика", 2014), О. Сайко (оповідання "Катька", "Дівчача дружба", "Конкурс краси", "Справжня леді", "Теплий-теплий сніг", "Біла ворона", "Моя маленька історія" зі збірки "Новенька та інші історії", 2014; повість "Кав'ярня на розі", 2014), Дз. Матіяш ("Марта з вулиці Святого Миколая", 2015), І. Мацко ("Перехідний вік моєї мами", 2016), О. Лущевської ("Задзеркалля", 2016), Н. Білої ("Я ніколи не носитиму суконь"), Т. Стус ("Я - Груффало"), В. Захабури ("Леприкони"), Н. Ясіновської ("Чи приїде Клої?") - учасниць збірки "Чат для дівчат" (2016).

Качак Тетяна Тема війни і миру в сучасній українській прозі для дітей та юнацтва // Українська література в загальноосвітній школі. - 2015. -3. - С. 22-24

Проведено аналіз розгортання теми війни і миру в сучасній українській літературі, адресованій дітям та юнацтву.

Проблема «діти і війна» не нова в українській художній літературі. її порушили у прозових творах Віктор Близнець («Ойойкове гніздечечко», «Паруси над степом», «Землянка», «Мовчун»), Микола Вінграновський («Первінка»), Всеволод Нестайко («Це було в Києві»), Григір Тютюнник («Климко», «Вогник далеко в степу»), Галина Пагутяк («Діти») та інші. В. Базилевський, А. Біла, І. Бойцун, А. Гурбанська, Н. Резніченко та інші дослідники творчості названих письменників акцентують на особливостях творів про війну та повоєння, в яких показано образи дітей. Проблемі дискурсу дитини у творчості Гр. Тютюнника, В. Близнеця та Є.. Гуцала присвячено дисертаційне дослідження Олени Чепурної.

… Сучасна українська література для дітей та юнацтва - різноманітна. Умовно можна виокремити дві площини побудови художнього світу: реалістичну та фантастичну. Художні твори першої побудовані, як правило, на подіях, що мали місце в історії (національно-визвольна боротьба українського народу, Друга світова війна); містять автобіографічні елементи чи біографічні факти. Художні твори другої площини позначені домінуванням художнього вимислу, вигадки, казкових елементів над реалістичною правдою; розмитими хронологічними рамками зображених подій, фантастичними топосами. Тут війна не так суспільно-політичне, як морально-етичне явище: це боротьба груп персонажів, які втілюють добро і зло.

Жанрову систему творів реалістичного спрямування складають історична повість, роман, автобіографічний роман, спогад, тоді як фантастичну літературу презентують жанри фентезі, повісті-казки, фантастичного роману тощо. У контексті першої групи творів можна розглядати повість В. Рутківського «Сторожова застава», роман «Сині води», біографічну повість «Потерчата». У контексті другої групи - казкові повісті С.Гридіна «Федько у віртуальному місті», Сашка Дерманського «Чудове Чудовисько» та «Бабуся оголошує війну», пригодницько-фантастичний роман Сергія Оксеника «Лісом, небом, водою».

Зважаючи на специфіку літератури для дітей як феномена мистецтва слова, зауважуємо особливий ракурс розгортання теми війни і миру у реалістично спрямованих текстах:

- у центрі сюжетного розвитку подій - дитина-герой;

- артикулюється проблема втраченого дитинства;

- превалює так звана «дитяча точка зору» на світ (світ очима дитини) та зображені події.

Саме така модель реалізації теми використана у «Потерчатах» Б. Рутківського, де автор розповідає про власний дитячий досвід, отриманий під час війни, «втрачене дитинство».

… Сучасний український читач дуже гостро сприймає тему війни і миру, оскільки вона є не тільки тим далеким світом історії, літератури, пам'яті, ай теперішнім буттям. Мирне протистояння, героїзм людей, які повстали проти системи, а в результаті змушені давати відсіч окупантам і братися до зброї - сьогодення України. Образи відважних патріотів, молодих хлопців із Небесної сотні ще знайдуть своє висвітлення в літературі. Цей прикрий життєвий досвід стане для майбутніх поколінь емоційним читацьким досвідом, таким самим, як для нашого покоління була література про Другу світову війну.

Ханчук Інна "Формула героя" сучасної дитячої прози // Українська мова і література в школах України. - 2015. -№6. - С. 27-31

У статті автори досліджують тип героя у сучасній зарубіжній та вітчизняній дитячій прозі.

Що ж пропонує нашим дітям сучасна дитяча література? Які її жанри розвиваються, а які занепадають? Які теми розглядають дитячі письменники, які питання порушують у творах для дітей? Які ж вони, герої сучасної дитячої літератури?

Новий тип героя, що з'явився в сучасній літературі для дітей та юнацтва, вплинув на формування цілого покоління молоді. Чому ми говоримо про покоління? Дитяча література є одним із «поколіннєтворчих» чинників. Дитинство - через образи уяви і пам'яті - пов'язує однолітків у єдине ціле, забезпечує їх спільний простір соціальної комунікації, до того ж цей зв'язок творять єдині для всіх символічні засоби. Ми пропонуємо власну класифікацію основних типів персонажів сучасної дитячої прози:

• реальний персонаж у казковому світі;

• казковий персонаж у реальному світі;

• творча уява персонажа як герой твору;

• персонаж - підліток у сучасних соціокультуриних умовах.

Реальний персонаж у казковому світі. Чарівні країни з цілком реальними проблемами створює у своїх казкових повістях Ніна Воскресенська. У її Країні Мрій перемішані усі казкові перепитії: дракониця не вміє літати, школа чарівників - то суцільне шахрайство, а у лихої відьми час від часу пропадає пам'ять («Володар Країни Мрій»), у казковому королівстві не вщухають політичні пристрасті на виборах («Останнє бажання короля»), героям, які потрапили у Країну Часу, дається шанс щось змінити у своєму житті («Дивовижні пригоди Наталки у Країні Часу»), одвічна боротьба світла і темряви відбувається у казковому просторі «Рудої Ворони». Населені величезною кількістю казкових істот, розбавлені специфічним гумором оповіді не дадуть занудьгувати.

Особливе місце в сучасній українській фантастиці посідають твори подружжя Дяченків. Соціально-фантастичним романом є «Відьомська доба», де світ, схожий на сучасну Україну, населений персонажами українського фольклору (відьми, нявки, чугайстри), а переживання персонажів, що живуть у передчутті кінця світу, нагадують наші жахи та надії.

Проблемі людини в світі, що також живе передчуттям Апокаліпсису, присвячений роман «Армагед-дом». Як антиутопія виступає цей світ у романі «Пандем». Вічні питання добра і зла, що неоднозначно подаються у творах Дяченків, не можуть залишити байдужими підлітків з їхнім загостреним почуття справедливості та прагнен-ням пізнати цей світ.

Сучасні підлітки у фантастичному світі, який, проте, не завжди відрізняється від реального сво-їми проблемами, - це тема і роману Галини Пагутяк «Королівство». За стилем її твори схожі на своєрідні казки для дорослих, де химерна вигадка переплітається із сучасною реальністю. їх персонажі намагаються якщо не повернути, то хоча б нагадати нам про ті важливі речі, які втрачає нібито химерний і вигаданий, а насправді реальний світ.

Головній героїні роману - п'ятнадцять років, доки її мама була у відрядженні, дівчинка вско-чила у халепу, з якої і розпочинаються всі пригоди. Частиною страшної казки став Львів, де відбувається початок роману, у структурі твору є Серединний Світ - світ вибору, тобто наша Земля, є Імперія, де панує диктатор і його посіпаки в чорних шкірянках, а люди не вміють усміхатися, є Королівство - осередок мудрості всіх світів. Проте воно в небезпеці, бо король помер, королева зникла, принц загубився, а уряд підписав коаліційну угоду із сусідами. А ще в цій історії дуже багато нечисті і котів, кілька різнокольорових мишей, трохи ліричної поезії, жменька соціальної сатири, багато дружби, перше кохання. Головним символом роману є книжки - з ними борються, їх спалюють і захищають.

Качак Т. Б. Подолання тематичних табу у сучасній українській прозі для дітей та юнацтва: постколоніальна практика // Наукові праці: науково-методичний журнал. – Вип.228. Т. 240. Філологія. Літературознавство. - 2014. – 104 с. – С. 51 – 58.

У статті висвітлено тематику сучасної української прози для дітей та юнацтва, заакцентовано на постколоніальній практиці подолання тематичних табу. На основі аналізу текстів визначено три основні тенденції розвитку української літератури в постколоніальному просторі. Ці тенденції пов’язані із продовженням традицій колоніальної літератури, антиколоніальними позиціями та постколоніальним типом мислення письменників.

Об’єкт аналізу – написані у ХХІ столітті прозові твори Валентина Бердта, Сергія Гридіна, Оксани Думанської, Оксани Лущевської, Галини Малик, Марини Павленко, Володимира Рутківського та ін. Теоретико-методологічною базою дослідження стали наукові положення постколоніальних студій Оксани Грабович, Петра Іванишина, Марка Павлишина, історичні ракурси вивчення умов розвитку колоніальної літератури Оксани Федотової, а також літературознавчі дослідження текстів для дітей та підлітків Уляни Гнідець, Наталії Марченко, Оксани Січкар та інших.

…Письменники, які сповідують антиколоніальні погляди, найчастіше звертаються до жанру науково-художнього чи історичного оповідання, повісті, роману, надають перевагу реалістичному плану розповіді, однак використовують і фантастичні, казкові елементи, засоби гіперболізації та метафоризації у образотворенні.

Книг для дітей та юнацтва, позначених антиколоніальною тематикою, в українському просторі з 90-х років ХХ століття видано чимало. І якщо спочатку постколоніальної доби переважали пізнавально-інформаційні тексти, функція яких полягала в ознайомленні маленьких читачів із справжньою історією України, вихованні національно свідомої позиції, то пізніше з’являються глибоко психологічні, високохудожні тексти…

Пітерська Олена Сучасні книжки прокладають шлях до сучасної Європи // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. - 2016. -№ 4. - С. 2-4

Обговорюються проблеми введення до програми із зарубіжної літератури для середньої школи творів зарубіжної підліткової літератури.

Щоб зацікавити підлітка, письменники зазвичай вибирають один із трьох шляхів: зображують інший, фантастичний світ (Д. В. Джоне), реальний світ (Б. Космовська, А. Ґавальда, К. Нестлінґер, М. Аромштам) чи створюють художній простір, у якому перетинаються реальний та фантастичний світи (Дж. Ролінґ, Р. Дал, К. Функе та ін.). У першому випадку - це спроба створення реальності, якої немає, можливість відійти від проблем або розв'язати їх по-іншому. Фантастичний світ дає можливість поговорити про універсальні цінності: любов, дружбу, які часто підліток не знаходить у реальному світі. Роман «Мандрівний замок Хаула» англійської письменниці Діани Вінн Джонс американська газета «Телеграф» зарахувала до списку «100 найкращих книжок, які слід прочитати дитині». Твір закликає зазирнути до дивовижного світу, де панує магія і діють казкові герої. Авторка дає потужний message юному читачеві - найбільше зло здатна подолати Любов. Любов до родини, до друзів, до навколишнього світу.

Інший шлях - це відкрита чесна розмова про універсальні цінності на підставі досвіду героїв-однолітків. Зокрема роман «Буба» Барбари Космовської розповідає про кризу в родині з погляду дівчинки-підлітка, про дружбу і перше кохання, про комплекси й розчарування. У своїх творах, як зізнається авторка, вона намагається бути максимально щирою й чесною з підлітками, тому не боїться говорити про складні та болючі речі. Це притаманно й відомій сучасній письменниці Марині Аромштам. Ії книжка «Коли відпочивають янголи» здобула Велику премію Національної дитячої літературної премії «Заповітна мрія» (Росія), до того ж перше місце їй присудило саме дитяче журі. А у Європі вона стала однією з «Білих ворон-2011 ». Морально-етичні проблеми (неповна родина, стосунки між дітьми й дорослими, толерантність, протистояння конформізму), педагогічні та тендерні протиріччя неодмінно зацікавлять юного читача.

Дуже зворушливою й теплою є повість зі щасливим фіналом Анни Ґавальди «35 кіло надії». Це розповідь про формування характеру, зусилля над собою заради того, кого любиш, про підтримку рідних та повагу до найголовнішого в людині - її душі й серця. Твір містить глибокі роздуми про проблеми сучасної освіти, про те, якого страшного болю завдає дитині намагання дорослих «втиснути» юну особистість у «прокрустове ложе» загальноприйнятих правил та вимог. Дотичні проблеми порушує й німецька письменниця Крістіне Нестлінґер («Конрад, або Дитина з бляшанки») - крізь призму веселої розповіді чується тривожний голос авторки: «Люди! Не забувайте про своїх дітей! Любіть їх такими, які вони є, та не вбивайте дитинство у своєму серці!»

Ще один шлях - це запрошення юного читача до світу, де реальне життя тісно пов'язане з казкою, але за нею постають доволі «дорослі питання». Так, роман німецької письменниці Корнелії Функе просто вражає тим, що в наш час панування інтернет-мережі та комп'ютерних ігор з'явилася книжка, яка полонила серця дітей із різних куточків світу. Утворі зворушливо та яскраво говориться про Читання - як про щось священне, магічне та необхідне в житті кожної людини.

Богданець-Білоскаленко Наталія Сучасна українська література для підлітків: огляд останніх років // Українська мова і література в школах України. - 2017. - №4. - С. 21-24

Здійснено короткий огляд сучасної української літератури для дітей та підлітків за останні роки. Адже після тривалої лакуни нарешті з'являється ціла когорта сучасних письменників, які у своїх творах майстерно відтворюють проблеми дітей та підлітків, їхні взаємини та життя в соціумі. Ключові слова: література для дітей та підлітків, психологічні портрети, морально-етичні аспекти, літературний персонаж.

На книжковому ринку наявне велике розмаїття творів сучасних авторів. Нині активно обговорюється на EdEri проект із розвантаження й осучаснення програми з української літератури для загальноосвітньої школи. Та поряд із програмовою літературою хочемо запропонувати низку творів для позакласного читання. Щоб допомогти зорієнтуватися вчителю і батькам, пропонуємо невеличкий аналіз-огляд сучасної літератури для дітей і підлітків.

Для тих, хто хоче поринути в історію, пропонуємо повість Зірки Мензатюк «Як я руйнувала імперію» («Видавництво Старого Лева», 2014). Ця повість є першою в українській літературі для підлітків про те, як жили радянські люди, чого боялися і чого прагнули в останні роки радянської імперії. Головні персонажі - підлітки Ярина, від імені якої розгортається розповідь, її друзі з буковинського села - Півонія, Ігрек, Микола, тітка Орися, батько і мати, бабуся і дідусь, який був репресований за національну ідею. Ярина живе з батьками в Києві, на канікули їздить до бабусі на Буковину. Разом з іншими підлітками стає свідком змін у державі, разом зі своїми друзями переживає їх.

У повісті розповідається про зародження Народного Руху, участь молодих людей у протестах проти закриття церков, у боротьбі за національні інтереси. Діти теж стають учасниками цих подій, коли запалюють свічку біля місця, де загинув воїн УПА, допомагають виготовляти українську символіку і беруть участь у зібранні рухівців.

Глибоко змальовані характери персонажів повісті: доброї і щирої Яринки, яка переживає за долю країни і родини, захоплюється красою рідного краю і прагне відродження національних традицій; відважної Орисі, яка, попри втрату роботи та залякування представників влади, продовжує боротися за національну свободу; Ігрека, на долю якого випало непросте дитинство, але він уміє розрізняти добро і зло, викриває радянську систему; Андрія - патріота на словах і пристосуванця в житті; юної комсомолки Ніночки.

У повісті розгортаються і побічні сюжетні лінії: кохання Яринки та Ігрека, дружба підлітків і дитячі пустощі, забобонність сусідки Софронихи; розповідь про Чорнобильску аварію та полисіння дітей у Чернівцях. Розпад СРСР сприймається як передумова відродження країни, утвердження свободи духу, звільнення від страху перед радянською владою.

Історичні аспекти минулого нашого народу змальовано у повістях Марійки Морозенко «Іван Сірко - великий характерник», «Іван Сірко - славетний кошовий». Це історії змужніння та духовного зростання великого характерника Івана Сірка, якому судилося «дорости до чину славетного козацького отамана та здобути на віки вічні усенародну шану та любов». У повісті емоційно охарактеризовано його роль для козацтва, України і те, як ставилися до нього у ворожій Османській імперії. Повість цікава психологічними портретами, морально-етичними акцентами, суспільно-історичною проблематикою, історичними візіями; демонстрацією зв'язку людини із національними традиціями, природою, землею, магічними знаннями предків; висвітленням життя українців у інші історичні епохи.

Про взаємини підлітків пише Сергій Гридін та Ірина Мацко. Територія підліткових непорозумінь з друзями, однокласниками, батьками, вчителями, яка то розширюється, то звужується - сюжетний простір нової повісті Сергія Гридіна «Незрозумілі». Видана в «Академвидаві» книжка приваблює яскравою палітуркою з оригінальним художнім оформленням, інтригує назвою.

Замовити повніше сторінки з періодичних видань скористуйтесь послугою

електронної доставки документів ЕДД