Студенту на замiтку
Звернення
Аудит
Бухгалтерський облік
Винахідництво
Екологія
Економіка
   Економіка підприємства
   Історія економіки
   Логістіка
   Страхування
   Цінні папери
   Корпоративне управління
Етика. Естетика
Інтелектуальна власність
Історія
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Маркетинг
Менеджмент
   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
Мистецтво
Мовознавство
Оподаткування
Педагогіка
Політика
   Державне управління
Право
   Авторське право
   Адміністративне право
   Господарче право
   Екологічне право
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія
   Митне право
   Міжнародне право
   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія
   Психологія спорту
   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Фінанси

Авторське право


Авторські та суміжні права
 

Авторське право
стосується художніх творів (поезія, романи, музика, живопис, кінофільми тощо). У більшості європейських мов використовується не англійський термін (copyright) «копірайт», що у буквальному перекладі означає — право на виготовлення копій, а словосполучення «авторське право». У терміні «копірайт» власне наголос робиться на основну дію, яка щодо літературних або інших художніх творів може виконуватись лише самим автором або з його дозволу. Йдеться тут про тиражування літературного або інших творів, таких, як книга, картина, скульптура, фотографія або кінофільм тощо. У терміні ж «авторське право» за головне береться особистість автора художнього твору, чим підкреслюється той факт, що у законодавстві багатьох країн визнається, що автор має певні правові повноваження щодо свого твору, наприклад, перешкоджати його викривленому відтворенню, яке може бути зроблене лише виключно самим автором або з його дозволу. Водночас, інші права, такі, як право на виготовлення примірників, можуть здійснюватись іншими особами (видавцем, який отримав для цього ліцензію від автора).
Суміжні права — права, суміжні з авторським правом. Зазвичай вважається, що існує три різновиди суміжних прав:
• права виконавців на їх виконання;
• права виробників фонограм та відеограм на їх фонограми і відеограми;
• права організацій ефірного мовлення на їх радіо-і телепрограми.
Захист інтересів авторів полягає не тільки у запобіганні недозволеного використання їхніх творів. Зрештою, їх твори саме і призначені для того, аби бути доведеними до широкого загалу. Різні категорії творів стають відомими за допомогою різних методів. Наприклад, видавець відтворює рукопис літературного твору в остаточному варіанті, не додаючи нічого до того що, створено автором. Інтереси книговидавців охороняються на основі прав, переуступлених їм авторами або ліцензією, що придбана в останніх.
Дещо інша ситуація має місце з драматичними або музичними творами. У процесі їх доведення для загального відома вони мають виконуватись або декламуватись виконавцями, інтереси яких теж потребують охорони.
Розвиток техніки звукозапису і можливість відносно легкого відтворення записів зробили необхідним забезпечення юридичного захисту прав виробників фонограм. Широка доступність на ринку ефективних записуючих пристроїв спричинила появу піратства у цій галузі. Якщо звукозаписи використовуються організаціями ефірного мовлення, то з одного боку, таке використання забезпечує рекламу виконавцям та виробникам, з іншого, це стає частиною щоденних програм організацій ефірного мовлення. Відтак, вони теж бажають захистити свої власні інтереси, шляхом заборони ретрансляції цих програм. Тому виробники фонограм розпочали боротьбу проти недозволеного тиражування записаних ними фонограм, а також за виплату винагороди у разі їх використання в ефірі різними студіями тощо.
   Важливо пам'ятати, що охороні підлягають форми висловлювання ідей автора, а не самі ідеї. Наприклад, якщо автор друкує у журнальній статті короткий виклад власних ідей щодо будови певного пристрою, це не може завадити третій стороні використати ці ідеї для створення такого пристрою. Однак авторське право захищає автора від розповсюдження примірників статті без його дозволу. Що стосується власне пристрою, то на нього не поширюється охорона в зв'язку з авторським правом, але його авторство може захищатися в інший спосіб, наприк¬лад, як винахід — об'єкт промислової власності. Головне, що ідеї як такі не охороняються авторським правом. Якщо хто-небудь оприлюднив власні ідеї, наприклад, у ході публічної лекції, але не має відповідного патенту або не захистив їх авторським свідоцтвом, то у нього немає жодних шансів та засобів запобігти їхньому незаконному використанню. Проте після того, як ідея втілена у матеріальній формі, виникає авторське право на слова, ноти, малюнки тощо у формі яких ця ідея втілена, за умови, що твір має бути оригінальним.
  Остаточна фіксація твору у матеріальній формі, наприклад, написання, друк, фотографія, звуко- або відеозапис, скульптура, архітектура, живопис, відтворення у графічній формі тощо зовсім не є обов'язковою передумовою для її охорони. Однак деякі країни, переважно з англо-американською юридичною системою, вимагають тієї або іншої фіксації твору до того, як йому буде надана правова охорона, роблячи це з міркувань використання такої форми, як доказ на випадок судового позову.
  Слід зазначити, що охорона об'єктів авторського права не залежить від якості або цінності твору. Твір буде охоронятися незалежно від того, вважається він бестселером чи невдалим.
У разі порушення прав передбачаються санкції. Будь-яке недозволене використання твору, який охороняється авторським правом — це порушення авторських прав. Наприклад, відтворення, публічне виконання, передача в ефір або будь-яке інше повідомлення для загального відома, вчинене без дозволу, переробка у будь-яку іншу форму без дозволу автора, плагіат тощо, є порушенням авторських прав, що тягне за собою певні юридичні санкції до порушника. Для компенсації збитків, завданих у результаті такого порушення, законодавство передбачає відповідні санкції. Залежно від серйозності порушення санкції можуть бути адміністративними, цивільними чи кримінальними.
  І, нарешті, загальновизнано, що комплекс прерогатив, котрі складають авторське право, має бути визнаним таким, що охороняється впродовж життя автора. Після його смерті, як правило, охорона передбачається протягом 70 років. Вважається, що такий термін визначає справедливий баланс між підтриманням матеріальних прав автора та потребами суспільства мати доступ до великих досягнень культури. По закінченні терміну охорони твір стає загальним надбанням людства і може використовуватись без спеціального дозволу.



Література:

Драпак Г.М., Скиба М.Е. Основи інтелектуальної власності.- К.: Кондор, 2007.- 156 с.






49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека