Студенту на замiтку
Звернення
Аудит
Бухгалтерський облік
Винахідництво
Екологія
Економіка
   Економіка підприємства
   Історія економіки
   Логістіка
   Страхування
   Цінні папери
   Корпоративне управління
Етика. Естетика
Інтелектуальна власність
Історія
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Маркетинг
Менеджмент
   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
Мистецтво
Мовознавство
Оподаткування
Педагогіка
Політика
   Державне управління
Право
   Авторське право
   Адміністративне право
   Господарче право
   Екологічне право
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія
   Митне право
   Міжнародне право
   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія
   Психологія спорту
   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Фінанси

Інтелектуальна власність


Інші об'єкти інтелектуальної власності
 
План

1. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття.
2. Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми.
3. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.
4. Праю інтелектуальної власності на селекційні досягнення.
5. Право інтелектуальної власності на комерційну таємницю.


1. Право інтелектуальної власності на наукове відкриття.

Наукові відкриття виникають у сфері природничих наук у результаті пізнання матеріального світу. Вони лише розширюють і поглиблюють пізнання матеріального світу, призводять до нового знання про об'єктивну дійсність. У зв'язку з цим особливість наукового відкриття у порівнянні з іншими об'єктами інтелектуальної власності полягає у тому, що, по-перше, закономірності, властивості та явища матеріального світу об'єктивно існують незалежно від наявності чи відсутності знання про них, а об'єктом наукового відкриття стають з моменту виявлення і формулювання їх певною особою, а по-друге, відкриття як об'єкт пізнання є цінним саме по собі, незалежно від можливостей його безпосереднього використання.
  Науковим відкриттям є встановлення невідомих раніше, але об'єктивно існуючих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни у рівень наукового пізнання (ст. 457 ЦК України). Об'єктами наукових відкриттів можуть бути: закономірність матеріального світу - це невідомий раніше, але об'єктивно існуючий зв'язок між явищами або властивостями матеріального світу, встановлення якого вносить докорінні зміни у рівень його пізнання, істотний і стійкий зв'язок між явищами або властивостями матеріального світу (наприклад, закономірність втрати та відновлення регенераційної здатності кінцівок у хребетних (диплом СРСР № 144));
властивість матеріального світу - це невідома раніше, але об'єктивно існуюча якісна визначеність об'єкта матеріального світу, встановлення якої вносить докорінні зміни у рівень його пізнання (наприклад, властивість спонтанного поділу ядер урану (диплом СРСР № 33));
явище матеріального світу - це невідома раніше, але об'єктивно існуюча форма прояву сутності об'єкта матеріального світу, встановлення якої вносить докорінні зміни у рівень його пізнання (наприклад, явища посилення електромагнітних хвиль (диплом СРСР № 12).
  До наукового відкриття висувається вимога світової новизни та фундаментальності (внесення докорінних змін у рівень пізнання). Наукове відкриття визнається невідомим раніше, якщо до дати пріоритету сутність наукового відкриття не була опублікована в Україні або за кордоном, або не була доведена іншим офіційним шляхом до відома невизначеного кола осіб.
Пріоритет наукового відкриття встановлюється за датою, коли наукове відкриття було вперше сформульовано або за датою обнародування наукового відкриття, а при неможливості підтвердження вказаних дат - за датою подання заявки на наукове відкриття.
Автору наукового відкриття належать такі особисті немайнові права: 1) право на визнання автором наукового відкриття; 2) право на пріоритет наукового відкриття; 3) право надати науковому відкриттю своє ім'я або спеціальну назву.
  Автор наукового відкриття має право на матеріальну винагороду за наукове відкриття, інші права та пільги, встановлені законодавством України.
Оскільки ж закономірності, властивості та явища матеріального світу об'єктивно існують незалежно від наявності чи відсутності знання про них, то наукові відкриття є надбанням людства, а тому вони не можуть бути об'єктом виключного права певних осіб, у зв'язку з чим будь-яка особа може безоплатно використовувати його на свій розсуд.
Право на наукове відкриття засвідчується дипломом, який видається на ім'я автора наукового відкриття і засвідчує визнання встановлених закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу науковим відкриттям, пріоритет наукового відкриття та авторство на наукове відкриття.

2. Право інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми.

На відміну від Закону України „ Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" від 05.10.1997 р. ЦК України серед об'єктів інтелектуальної власності передбачає не топографію інтегральних мікросхем, а компонування інтегральних мікросхем. Однак у зв'язку з не приведенням положень законодавства у відповідність з ЦК до цього часу Держдепартамент веде Державний реєстр топографій інтегральних мікросхем і видає свідоцтва про державну реєстрацію топографій інтегральних мікросхем.
  Компонування інтегральної мікросхеми - зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та з'єднань між ними.
Інтегральна мікросхема - мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з'єднання якого неподільно сформовані в об'ємі і / або на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.
  Будь-який електронний пристрій включає до себе набір мікросхем, що забезпечують обробку інформації. Саме наявність інтегральних мікросхем дозволяє значно зменшувати розмір електронних виробів і підвищувати їх надійність. З метою захисту інтересів розробників інтегральних мікросхем компонування останніх віднесли до об'єктів інтелектуальної власності. Компонування інтегральної мікросхеми вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо воно є оригінальним.
Компонування інтегральної мікросхеми визнається оригінальним, якщо воно не створене шляхом прямого відтворення (копіювання) іншого компонування інтегральної мікросхеми, має відмінності, що надають йому нові властивості, та не було відомим у галузі мікроелектроніки до дати подання заявки до Держдепартаменту інтелектуальної власності або до дати його першого використання1. Однак існує пільга по новизні: на визнання компонування оригінальним не впливає розкриття інформації про нього автором або особою, яка одержала від автора прямо чи опосередковано таку інформацію, якщо строк від дати розкриття інформації до дати подання до заявки на реєстрацію цього компонування не перевищує двох років. При цьому обов'язок доведення обставин розкриття інформації, достовірності дати розкриття інформації та першого використання компонування інтегральної мікросхеми покладається на заінтересовану особу.
  Для визнання компонування інтегральної мікросхеми об'єктом інтелектуальної власності потрібно подати заявку до Держдепартаменту інтелектуальної власності.
Якщо Держдепартамент приймає рішення про реєстрацію заявленого компонування інтегральної мікросхеми, то одночасно з реєстрацією заявленого компонування він здійснює публікацію відомостей про це в офіційному бюлетені „ Промислова власність". У місячний строк після реєстрації об'єкта інтелектуальної власності.  Держдепартамент видає заявнику свідоцтво про державну реєстрацію топографії інтегральної мікросхеми. Якщо заявка подана кількома заявниками, їм видається одне свідоцтво.
Свідоцтво є охоронним документом, який засвідчує права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми.
Суб 'єктами права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є автор та інші особи, які набули прав на об'єкт за договором чи законом, зокрема роботодавець, правонаступник тощо.
  Особисті немайнові права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми належать автору, є невідчужуваними, охороняються безстроково і включають до себе: право авторства і право на ім'я.
  Майновими правами інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми є: 1) право на використання компонування інтегральної мікросхеми на свій розсуд, якщо таке використання не порушує прав інших правоволодільців; 2) виключне право дозволяти використання компонування інтегральної мікросхеми; 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню компонування інтегральної мікросхеми, в тому числі забороняти таке використання; 4) право передавати на підставі договору виключні майнові права інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми будь-якій особі, яка стає правонаступником.
  Використанням компонування інтегральної мікросхеми визнається: 1) копіювання компонування інтегральної мікросхеми; 2) виготовлення інтегральної мікросхеми із застосуванням даної топографії; 3) виготовлення будь-яких виробів, що містять такі інтегральні мікросхеми; 4) увезення таких інтегральних мікросхем та виробів, що їх містять, на митну територію України; 5) пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж та інше уведення у цивільний оборот або зберігання у зазначених цілях інтегральних мікросхем, виготовлених із застосуванням компонування інтегральної мікросхеми, та будь-яких виробів, що містять такі інтегральні мікросхеми.
Інтегральна мікросхема визнається виготовленою із застосуванням зареєстрованого компонування, якщо при цьому використано всі елементи, які визначають компонування інтегральної мікросхеми оригінальною.
  Обсяг правової охорони компонування інтегральної мікросхеми визначається зображенням цього компонування на матеріальному носієві.
Порушенням прав на компонування інтегральної мікросхеми є посягання на будь-які права, передбачені законом.
Дії, які не визнаються порушенням прав на зареєстроване компонування інтегральної мікросхеми, аналогічні тим, які передбачені стосовно винаходів і корисних моделей. До них, зокрема, відносять використання компонування інтегральної мікросхеми без комерційної мети; з науковою метою або в порядку експерименту; за надзвичайних обставин; а також попереднім користувачем тощо.
  Обов'язки правоволодільця компонування інтегральної мікросхеми: щорічно своєчасно сплачувати збір за підтримання чинності свідоцтва та добросовісно користуватися виключним правом, що надається реєстрацією.
  У випадку невикористання компонування інтегральної мікросхеми будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність використовувати компонування, у разі відмови правоволодільця від укладення ліцензійного договору може звернутися до суду із заявою про надання їй дозволу на використання цього компонування інтегральної мікросхеми.
Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на компонування інтегральної мікросхеми спливає через десять років, що відраховуються від дати подання заявки на компонування інтегральної мікросхеми в установленому законом порядку.
  Дострокове припинення чинності майнових прав на компонування інтегральної мікросхеми можливе: 1) при несплаті збору за підтримання чинності свідоцтва та 2) у випадку відмови від компонування інтегральної мікросхеми шляхом подання заяви про це до Держдепартаменту інтелектуальної власності. Однак такі дії не повинні суперечити умовам уже укладених договорів. Якщо ж у зв'язку з достроковим припиненням чинності майнових прав на компонування інтегральної мікросхеми завдано збитків особі, якій було надано дозвіл на його використання, такі збитки відшкодовуються особою, яка надала зазначений дозвіл, якщо інше не встановлено договором чи законом.
  Реєстрація компонування інтегральної мікросхеми може бути визнана у судовому порядку недійсною у разі: а) невідповідності компонування інтегральної мікросхеми умовам охороноздатності;  б) порушення порядку реєстрації компонування інтегральної мікросхеми в іноземних державах: неподання заявки до Держдепартаменту інтелектуальної власності і неповідомлення про наміри отримати охорону за межами України; в) реєстрації компонування інтегральної мікросхеми внаслідок подання заявки з порушенням прав інших осіб.
Інформація про визнання реєстрації компонування інтегральної мікросхеми недійсною публікується в офіційному бюлетені «Промислова власність». Реєстрація компонування інте-гральної мікросхеми, визнана недійсною, вважається такою, що не набрала чинності від дати реєстрації.

3. Право інтелектуальної власності на раціоналізаторську пропозицію.

Раціоналізаторство було досить розвиненим, наприклад, у колишньому СРСР, а тепер - у Японії.
Раціоналізаторською пропозицією є визнана юридичною особою пропозиція, яка містить технологічне (технічне) або організаційне рішення у будь-якій сфері її діяльності (ч. 1 ст.481 ЦК).
На відміну від попереднього законодавства, яке до раціоналізаторських пропозицій відносило лише пропозиції технічного характеру, ЦК розширив сферу застосування раціоналізаторських пропозицій, віднісши до них також організаційні рішення.
  Об'єктом раціоналізаторської пропозиції може бути матеріальний об'єкт (наприклад, конструктивні рішення виробів, застосування техніки чи складу матеріалів) або процес (наприклад, технологічний). При цьому недостатньо лише постановки проблеми, раціоналізаторська пропозиція повинна містити конкретне вирішення завдання і вказівки на те, що і як необхідно зробити, щоб досягти бажаного результату.
  За своєю суттю раціоналізаторські пропозиції близькі до винаходів і корисних моделей. Однак на відміну від винаходів і корисних моделей, до яких висувається вимога світової новизни, для раціоналізаторських пропозицій достатньо місцевої новизни, тобто невідомості у межах юридичної особи, якій вони подаються. У той же час для набуття прав на винаходи та корисні моделі вони повинні бути промислово придатні, а для раціоналізаторських пропозицій цього недостатньо, оскільки вони мають бути корисними, тобто дозволяти одержати економічний, технічний або інший позитивний ефект (наприклад, підвищення продуктивності виробництва чи якості продукції, поліпшення умов та безпеки праці, зниження негативного впливу на навколишнє середовище, економія ресурсів тощо).
  Зроблена особою пропозиція стає об'єктом інтелектуальної власності лише у випадку офіційної кваліфікації її як раціоналізаторської юридичною особою, якій вона подана. У зв'язку з цим, щоб мати перспективу бути визнаною раціоналізаторською пропозиція повинна бути новою, корисною та стосуватися будь-якої сфери діяльності юридичної особи, якій вона подається. Лише при відповідності цим трьом обов'язковим вимогам є сенс використовувати раціоналізаторську пропозицію. До того ж, подаючи заяву про визнання пропозиції раціоналізаторською, автор автоматично погоджується, що у випадку кваліфікації її як об'єкта інтелектуальної власності юридична особа набуде права на її використання за певну винагороду.
Юридична особа, яка прийняла до розгляду заяву на раціоналізаторську пропозицію, повинна її зареєструвати і протягом місяця з дати реєстрації прийняти щодо неї рішення. За результатами розгляду заяви може бути прийнято одне з таких рішень: 1) визнати пропозицію раціоналізаторською і прийняти до використання; 2) провести дослідну перевірку пропозиції; 3) пропозицію відхилити (належним чином обґрунтувавши причину).
  Якщо буде прийнято рішення про визнання пропозиції раціоналізаторською, то автору (співавторам) має бути видано свідоцтво (свідоцтва) на раціоналізаторську пропозицію. Цей документ підтверджує визнання пропозиції раціоналізаторською, дату її подання, авторство і являє собою лист з відомостями про раціоналізаторську пропозицію.




Література:

Право інтелектуальної власності України.-Х.:Нац.юрид.акад.України, 2008.- 112 с.

Скачати повніше




49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека