2. Дударенко, Людмила (кандидат філологічних наук; завідувач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін). 

Візуальна екологія як наслідок збільшення екологічних проблем людства  // Вища школа : науково-практичне видання. - 2017. - № 2. - С. 76-85. - Библиогр. в конце ст. 

Аннотация: Показано, що індустріальне суспільство на вершині свого виробничого розвитку в XX ст.  спромоглося на винайдення і поширення нових засобів комунікації. Переведення  на цифровий запис будь-якої інформації неймовірно зменшило її ціну, полегшило  доступ до неї і стало основою появи нового індивідуального візуального середовища. Негативні аспекти сучасної візуальної екології (архітектурний примітивізм,  гнітюча одноманітність масової забудови, нав'язливість реклами, надмірні потоки е-інформації) повинні стати об'єктом загальної уваги — і держави, і самого населення. Має право на розвиток візуальна екологія як наука про дослідження і поліпшення нашого довкілля. Отриманий від пращурів культурний і природний спадок належить до кращих у світі, а тому має бути збереженим і вдосконаленим  для щастя наших нащадків.

У сучасних наукових дослідженнях еволюція популяції Ноmо Sapiens характеризується неприродною прискореністю, комплексністю та складністю.  Хоч ми погоджуємося з частиною подібних тверджень, загалом же наголошуємо й на тому, що в історії біосфери є безліч прикладів того, як ті чи інші біологічні види засвідчують темпи кількісного збільшення та якісних змін. Для цього, як свідчать закони змін популяцій, достатньо несподіваного збільшення кормової бази довільного виду і збереження сприятливого значення інших природних чинників. У випадку людей точкою старту демографічного вибуху можна вважати винайдення і застосування далекобійних знарядь полювання (пращ, луків, засобів подовження польоту — т. зв. дротиків тощо). Однак є також теорія "першої цивілізаційної хвилі" Е. Тоффлера, в якій ще більше значення надається винайденню продуктивного землеробства, в якому активну участь на Близькому Сході взяли і наші пращури. Стосовно забезпечення продуктами харчування сьогодення є простим продовженням цього винаходу, адже до виготовлення штучної їжі людство наближається дуже повільно, й досі без радикальних успіхів.

3. Проект CEFLEX-проблеми та їх вирішення // Упаковка : журнал для виробників та споживачів тари і упаковки. - 2017. - № 6. - С. 40-41 : цв.ил

Аннотация: Розглянуто головні програми проекту CEFLEX, кінцевою метою якого є створення й розповсюдження до 2025 року по всій Європі сучасних технологій збирання, сортування та переробки відходів м'якої упаковки.

Останнім часом упаковка із гнучких пакувальних матеріалів демонструє потужне (до 3,4 %) щорічне зростання. Завдяки наявності в їх структурі шарів з різних видів полімерів, паперу, алюмінієвої фольги, упаковку з таких матеріалів використовують для пакування широкого асортименту харчових продуктів. Разом з тим саме через таку складну структуру використана упаковка майже не підлягає вторинній переробці, і таким чином збільшує кількість відходів. Таку колізію слід негайно вирішувати… Збільшення застосування багатошарових гнучких пакувальних матеріалів виявило надважливу проблему їх переробки — після використання продукції в м’якій споживчій упаковці. Вона полягає в складності технологій їх сортування й розділення, адже в їх структурі є плівки з полімерів різної природи (ПЕ, ПП, ПА та багато інших), алюмінієва фольга, папір та інші матеріали, які за ідеєю їх створення та виробництва повинні мати певну адгезійну міцність між окремими шарами. Щоб вторинно переробити відходи упаковки з таких матеріалів, їх треба зібрати, відсортувати, ідентифікувати й розділити на складові. Нині подібні технології тільки розробляють, а більшість відходів такої упаковки залишається не переробленою. Так, у Великій Британії щороку на ринку використовують 414 тис. т м’якої упаковки з гнучких багатошарових матеріалів на основі полімерів, більшість якої після вживання продукції вивозять на звалища або спалюють, щоб хоча б таким чином відновити її енергетичну цінність. До того ж таке становище шкодить розвитку задекларованих технологій «замкнутого циклу» в пакувальному виробництві. Для вирішення цієї проблеми європейський консорціум компаній, до якого увійшли такі відомі, як Unilever, PepsiCo та Nestlé, у січні 2017 p. започаткував проект GEFLEX — покращення інфраструктури зі збирання, сортування та вторинної переробки відходів споживчої м’якої упаковки із гнучких багатошарових пакувальних матеріалів. Проект має на меті зробити м’яку упаковку з таких матеріалів ще більш придатною для впровадження технологій «замкнутого циклу». Кінцевою метою проекту є створення й розповсюдження до 2025 р. по всій Європі сучасних технологій збирання, сортування та переробки відходів м’якої упаковки.

4. Годовікова, Є.  

Екологія, технології, креативність // Однокласник. - 2018. - № 2. - С. 12-13 : цв.ил. - (Sci-teen).

Аннотация: Інтерв’ю з Є.Годовіковою - юною програмісткою, винахідницею, спікером всеукраїнської конференції для унікальних підлітків "Завтра-2037". На конференції дівчина представила власний проект - розумну смітницю, здатну не тільки контролювати рівень наповненості бака, а ще й сортувати сміття, бо її дуже хвилюють екологічні проблеми

- Єлизавето, в тебе дуже цікавий проект. Чи не могла би ти розповісти про нього докладніше? 

- Мені  вдалося створити пристрій, який допомогає  регулювати рівень наповнення сміттєвих баків. Якщо розставити такі баки в містах, вулиці стануть чистіші, адже мій пристрій дасть можливість своєчасно очищувати смітники. Крім того, комунальні служби і сміттєпереробні компанії матимуть змогу заощадити на маршрутах сміттєвозів—вони не  будуть відправляти машини туди, де сміттєві баки  порожні, а тільки туди, де вони заповнені.

5. Дорохина, Елена Юрьевна (доктор экономических наук; доцент кафедры математических методов в экономие Российского университета экономики им. Г.В.Плеханова; г.Москва; Россия). 

 Промышленная экология - недостижимый идеал устойчивого развития? // Актуальні проблеми економіки : Науковий економічний журнал. - 2017. - № 3. - С. 209-216 : схем. - Библиогр. в конце ст.

Аннотация: Рассмотрены возможные пути экопромышленного развития, начиная с промышленного симбиоза и заканчивая промышленной экологией. Установлены предпосылки формирования кластеров замкнутого цикла материалов.

 

Конец ХХ — начало XXI вв. характеризуются усилением негативного антропогенного воздействия на окружающую среду, проявляющегося в ускоренном исчерпании природных ресурсов, увеличении дисбаланса биосферы. Изменения климата ощущаются во всех уголках планеты. Обостряются социальные проблемы, ограничиваются возможности дальнейшего развития.

   Устойчивое развитие предполагает подчинение растущих потребностей общества естественным возможностям планеты. Эта идея развивается в течение последних 20 лет, но актуальности она не потеряла, потому что определяет условия выживания человечества. Уроки становятся все жестче, а их последствия — все дороже. Это и разлив нефти в Мексиканском заливе, и аномальная жара в центральной России, и многие другие случаи участившихся природных и техногенных катастроф. Причем найти конкретного виноватого или причину каждого конкретного случая становится все сложнее, что скорее всего является следствием нашего отношения к себе и природе, нашего неверного поведения. … Целью исследования является систематизация форм экопромышленного развития, анализ сложившихся процессов устойчивого развития для разработки рекомендаций по их интенсификации.