Студенту на замiтку
Звернення
Аудит
Бухгалтерський облік
Винахідництво
Екологія
Економіка
   Економіка підприємства
   Історія економіки
   Логістіка
   Страхування
   Цінні папери
   Корпоративне управління
Етика. Естетика
Інтелектуальна власність
Історія
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Маркетинг
Менеджмент
   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
Мистецтво
Мовознавство
Оподаткування
Педагогіка
Політика
   Державне управління
Право
   Авторське право
   Адміністративне право
   Господарче право
   Екологічне право
   Конституційне право
   Кримінально-процесуальне право
   Кримінальне право
   Кримінологія
   Митне право
   Міжнародне право
   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Психологія
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія
   Психологія спорту
   Психологія творчості
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія
Фінанси

Цінні папери - домінанта ринкових перетворень


Цінні папери і кредити
 
Якщо ви знаєте ціну грошам, спробуйте взяти трохи в борг.
Б. Франклін


Однією з найважливіших передумов ефективного функціонування економічної системи держави є розвинутий ринок цінних паперів. І хоча американський підприємець Дж. Сільверман дещо іронічно стверджував, що торгівля цінними паперами була і завжди залишиться важким шляхом до легкого життя, ми переконуємося, що існування фондового ринку вигідне для економіки, тому що, по-перше, фізичні особи та суб'єкти господарювання, в яких є тимчасово вільні кошти, можуть вкласти їх у цінні папери й отримувати з цього дохід; по-друге, економічні суб'єкти, які потребують коштів для своєї діяльності чи розвитку, можуть їх залучати за рахунок випущених цінних паперів. Саме завдяки цьому ринок цінних паперів уподібнюється до кредитної системи, а власне самі цінні папери часто використовують для оформлення кредитних відносин.
Мета висвітлення цієї теми полягає у дослідженні передбачених українським законодавством видів цінних паперів та механізмів функціонування тих з них, що обслуговують виникнення та погашення кредитів.




1. Сутність та види цінних паперів.
2. Вексельний обіг і вексельний кредит.
3. Облігаційні кредити: сутність та механізми.
4. Ощадні (депозитні) сертифікати на грошово-кредитному ринку.

 

1. Сутність та види цінних паперів

Цінні папери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчують грошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їх розмістила (видала), і власника та передбачають виконання зобов'язань згідно з умовами їхнього розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цих документів, іншим особам (рис. 1).



Рис. 1. Види цінних паперів

За порядком розміщення цінні папери бувають емісійні та неемісійні. Емісійні цінні папери засвідчують однакові права їхніх власників у межах кожного конкретного випуску стосовно особи, що здійснила їхню емісію. До таких цінних паперів належать акції, сертифікати фондів операцій з нерухомістю (ФОН), інвестиційні сертифікати, облігації юридичних осіб, державні облігації, облігації місцевих позик, казначейські зобов'язання, іпотечні сертифікати та облігації. У випадку випуску неемісійних цінних паперів кожний власник отримує різний обсяг прав та вимог стосовно зобов'язаної особи. Такими цінними паперами, зокрема, є ощадні (депозитні) сертифікати, векселі та заставні.
Залежно від форми існування цінні папери поділяють на:
— документарні — існують у паперовому варіанті;
— бездокументарні — існують в електронному варіанті.
За формою випуску вирізняють такі види цінних паперів:
— іменні — містять найменування власника і не підлягають передаванню (наприклад, акції);
— на пред'явника — зміну власника здійснюють шляхом звичайного передавання іншому власнику (наприклад, ощадні (депозитні) сертифікати);
— ордерні — зміна власника відбувається внаслідок вчинення індосаменту на цінному папері (наприклад, векселі).
Цінні папери об'єднують у такі групи: пайові, боргові, іпотечні, приватизаційні, похідні та товаророзпорядчі.
Пайові цінні папери засвідчують внесення їхнім власником певного розміру паю, що дає йому право на отримання відповідного доходу або на управління емітентом. До цієї групи належать акції, інвестиційні сертифікати та сертифікати ФОН.
Акція — це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, з урахуванням права на отримання частини його прибутку у вигляді дивідендів та права на отримання частини майна акціонерного товариства у випадку його ліквідації, права на управління акціонерним товариством, а також немайнові права, передбачені законодавством України. З 29 жовтня 2010 р. усі акції випускаються у бездокументарній формі.
Власники простих акцій мають право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, участь в управлінні акціонерним товариством, отримання частини майна акціонерного товариства у випадку його ліквідації та ін. Привілейовані акції надають їх власникам переважні, стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариства у випадку його ліквідації. Права на участь в управлінні акціонерним товариством власників привілейованих акцій мають бути детально обумовлені в статуті. Акціонерне товариство може розміщувати один чи декілька класів привілейованих акцій, що надають їх власникам різні права. Частка привілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не може перевищувати 25 %.
   Інвестиційні сертифікати випускають компанії з управління активами пайових інвестиційних фондів. Такі цінні папери розміщують для залучення коштів інвесторів та засвідчують їхні права на частку в пайовому інвестиційному фонді.
Єдиними пайовими цінними паперами, які можуть використовуватися лише на ринку нерухомості, є сертифікати ФОН. Отримані від їхнього продажу кошти банк — управитель ФОН, який одночасно є емітентом цих цінних паперів, спрямовує на здійснення операцій з нерухомістю. Збудовані у такий спосіб об'єкти управитель може продавати, передавати у користування третім особам, а також здійснювати інші операції з метою отримання максимального доходу в інтересах власників сертифікатів. Отже, сертифікат ФОН надає кожному його власникові однакові права на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістю.
   Боргові цінні папери оформлюють відносини позики і зобов'язання емітента повернути залучені кошти та сплатити за ними очікуваний дохід. Такими цінними паперами є облігації юридичних осіб, державні облігації, облігації місцевих позик, казначейські зобов'язання, ощадні (депозитні) сертифікати та векселі.
Випуск іпотечних цінних паперів (іпотечних облігацій та іпотечних сертифікатів) забезпечений іпотечним покриттям. До цієї групи також належать заставні — цінні папери, які можуть випускати під час укладення іпотечних договорів для засвідчення права їхніх власників на отримання від боржника виконання за основним зобов'язанням за умови, що воно підлягає виконанню в грошовій формі, а в разі невиконання основного зобов'язання — на право звернути стягнення щодо іпотеки.
Приватизаційні цінні папери засвідчують право власника на безоплатне одержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державного житлового фонду, земельного фонду. В Україні були випущені приватизаційні майнові сертифікати, житлові чеки та сертифікати на право володіння земельним паєм.
До групи похідних цінних паперів (деривативів) належать ті цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правом на придбання чи продаж протягом терміну, встановленого договором, так званих базових активів (інших цінних паперів, фінансових або товарних ресурсів). Найбільш поширеними видами похідних цінних паперів є:
— опціони — засвідчують право (але не обов'язок) його власника на продаж чи придбання базового активу за встановленою ціною у визначений термін у майбутньому;
— форвардні контракти — договори, які регламентують зобов'язання купівлі чи продажу базового активу за встановленою ціною у визначений термін у майбутньому;
— ф'ючерсні контракти — договори, що оформляють зобов'язання купівлі чи продажу базового активу за ф'ючерсною ціною у визначений термін у майбутньому, посередником у виконанні яких є фондова біржа. Саме вона укладає угоду з кожним учасником ф'ючерсного контракту (на купівлю — з продавцем базового активу, на продаж — з його покупцем).
Товаророзпорядчі цінні папери — це цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, зазначеним у цих документах. Прикладом таких цінних паперів є складські свідоцтва, що видаються товарним складом як підтвердження прийняття товару на зберігання. Останні можуть бути простими (на пред'явника) та подвійними (є іменними і складаються зі складського та заставного свідоцтв). Використання заставного свідоцтва дозволяє його власнику надати товар, що зберігається на сертифікованому складі, у заставу, передавши цей цінний папір заставоутримувачу.
   Операції з цінними паперами здійснюють на фондовому ринку, під яким розуміють сукупність його учасників та правовідносини між ними щодо розміщення, обігу й обліку цінних паперів та їх похідних.
Залежно від характеру розміщення та обігу цінних паперів фондовий ринок можна поділити на:
— первинний фондовий ринок — на якому відбувається розміщення цінних паперів, тобто їхній продаж емітентом та купівля першими власниками;
— вторинний фондовий ринок — на якому відбувається обіг цінних паперів, унаслідок чого вони змінюють власників.
За правовим забезпеченням фондовий ринок може бути:
— організованим — розміщення та обіг цінних паперів здійснюється за встановленими правилами, за участю професійних учасників фондового ринку;
— неорганізованим — купівля-продаж цінних паперів відбувається без встановлених правил.
Залежно від місця переходу прав власності на цінні папери фондовий ринок доцільно поділити на:
— біржовий — купівля-продаж цінних паперів відбувається на фондовій біржі за участю її учасників за встановленими нею правилами;
— позабіржовий — розміщення і обіг цінних паперів здійснюється поза фондовою біржею.
Отже, за допомогою цінних паперів фізичні та юридичні особи, а також держави можуть оформляти взаємовідносини між собою, що виникають, зокрема, з приводу питань власності, позики, виконання різноманітних зобов'язань тощо. Саме для їхнього обігу та передачі прав за ними створений фондовий ринок.


2. Вексельний обіг і вексельний кредит

Вексель є одним з найбільш розповсюджених фінансових інструментів, за допомогою якого оформляють комерційний кредит. Важливою особливістю векселя є його абстрактний характер. Це означає, що він може відокремитися від товарної угоди, для оплати якої він виданий, та бути самостійним зобов'язанням. Це дає змогу використовувати вексель як специфічний засіб платежу та цінний папір.
   Отже, вексель — це цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання терміну платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю). Векселі можуть бути простими або переказними.
   В Україні видавати переказні й прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги. Це означає, що потрібно використовувати лише комерційні векселі. Умову щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображають у відповідній угоді, яку укладають у письмовій формі між контрагентами. При цьому на момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя, повинна мати перед трасантом, чи особою, якій повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Заборонено використовувати векселі як внесок до статутного фонду господарського товариства чи для оформлення грошового боргу, наприклад, під час погашення банківських кредитів.
  Простий вексель — містить зобов'язання векселедавця сплатити у зазначений термін відповідну суму грошей власнику векселя (векселедержателю).





Література: 








49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека