Монографія є першим у вітчизняній історико-філософській. думці узагальненим осмисленням процесів генези та трансформації глобальних цивілізаційних проблем культурології другої половини XIX — початку XXI ст. Аналізується формоутворююча роль культури у визначенні цивілізації, характеризуються методологічні можливості цивілізаційного підходу і особливо — синергетичної парадигми у розгляді історико-культурологічних процесів.

Висвітлюється значення психоаналізу для культурології та її творця і носія — людини. Акцентується увага на взаємозв’язку психоаналізу, культури та художньої творчості.

  Для науковців, викладачів філософії, історії, етнології, психології, археології, мистецтвознавців, студентів, аспірантів, докторантів та читачів, які цікавляться проблемами формування культурології як науки.