Панфілов, Ю. І.

     Чинники, що визначають особливості саморегуляції психічних станів спортсменів-баскетболістів: науково-практичний журнал / Ю. І. Панфілов, А. Ю. Рочняк // Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія. - 2015. - № 3. - С. 57-63.

Анотація: У статті обґрунтовано особливості психолого-педагогічних станів спортсменів- баскетболістів, які необхідно враховувати при підготовці і під час змагань з метою зниження їхнього негативного впливу на спортсменів за допомогою прийомів саморегуляції, спрямованих на підвищення спортивних результатів.

У сучасному спорті, у тому числі й у баскетболі, рівень спортивної майстерності, фізичної та технічної підготовки спортсменів настільки високий, що досить часто при виборі гравців на гру виділити когось за ціма компонентами дуже складно. Тому визначальним критерієм відбору гравців стає рівень їхньої психо-логічної готовності до змагань. Під психологічною готовністю зазвичай розуміється один зі складників загальної готовності до дії, оптимальний психічний стан спортсмена, який визначається психологічними чинниками, що характеризуються мобілізованістю всіх сил на активні і доцільні дії, бажанням і готовністю до змагальної діяльності, внутрішньою налаштованістю на досягнення перемоги, почуттям впевненості, здатністю об'єктивно мислити, оцінювати свої дії. Для досягнення такого стану спортсмену необхідно вміння усвідомлено управляти власними психічними процесами, оптимізуючи їх з метою досягнення максимального результату, тобто він повинен володіти вміннями саморегуляції. Тому проблема вивчення особливостей саморегуляції психічних станів спортсменів-баскетболістів є актуальною і потребує наукового вирішення. Спортсмени і тренери, що не знайомі із працями вчених, присвячених питанням регуляції, інтуїтивно все ж використовують прийоми регулювання психічних станів, прагнучи адаптувати їх під індивідуальні особливості. Але ступінь та правильність застосування подібних прийомів найчастіше бувають недостатньо ефективними або дають змінний результат, що для професійного баскетболу є неприйнятним.

Це відбувається тому, що і багато тренерів, і спортсмени-баскетболісти до кінця не усвідомлюють, що психічні стани атлета залежать від безлічі чинників, які впливають на них в даний момент. Роблячи спроби усунути негативні психічні стани підопічних, тренери, та й самі спортсмени, дуже часто не можуть розібратися в конкретних причинах, що їх викликали, і використовують неефективні прийоми і методи з метою мобілізації спортсменів.

Филат, Т. В. 

 Особенности героя рассказа Джека Лондона "Кусок мяса": характер, психология спортсмена: науковий журнал / Т.В.  Филат // Вісник Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля. - 2017. - № 1. - С. 161-166.

Аннотація: В розповіді «Шматок м'яса» Джека Лондона розглядається художня своєрідність проблем "людина і спорт", дана її акцентуація в соціально-психологічному ракурсі. З позицій гуманізму і знань багатьох проблем спорту аналізується доля старого боксера, що випробовує потребу, тяготи віку, що переживає через відсутність тренувань. Поразка Тома Кінга в бою з суперником трактується як його моральна перемога. Герой з гуманістичних позицій оцінює свої минулі переможні поєдинки, де він проявляв байдужість та жорстокість до суперників.

В історії спорту постійно відбувається процес появи його нових видів, хоча і зберігається ядро класичних форм, зокрема боксу. Цікаво порівняти визначення «бокс», яке дає вже згаданий словник 1910 р з аналогічним визначенням в словнику 2006 р .: «Бокс - кулачний бій в Англії, який ведеться за відомими правилами»; «Бокс - вид спорту, кулачний бій між двома спортсменами в захисних рукавицях, що ведеться на рингу за певними правилами». Якщо в словнику початку ХХ ст. бокс розглядається як кулачний бій в Англії, то в сучасному словнику підкреслюється міжнародний характер цього виду спорту. За цими дефініціями стоїть реальна історія боксу. Американський письменник Джек Лондон (1876-1916) одним з перших відобразив у своїй творчості етап переходу боксу як аматорського заняття англійців на свіжому повітрі до професійного спортивного поєдинку в закритому приміщенні за особливими правилами за межами Англії ( «Мексиканець», «Гравець», «Шматок м'яса »і ін.). Письменник також розглядав бокс як особливий вид гри, що відповідає сучасним поглядам на теорію гри. У творчості Джека Лондона, як пише Б. Гиленсон, «значне місце займає спортивна тема. Вона була близька письменникові, який захоплювався боксом, фехтуванням, верховою їздою ». Однією з центральних у творчості Лондона є проблема пошуку героїв, що протистоять природної стихії, що борються з різними перешкодами і долають їх. Серед них - золотошукачі, моряки, спортсмени, зокрема боксери. В оповіданнях Джека Лондона, присвячених спорту і спортсменам, таких як «Гра» (1905), Мексиканець »(1911),« Лютий звір »(1913), присутні не тільки спостереження письменника« з боку », але постає знання боксу як би« зсередини », засноване на особистому досвіді.