Як була вирішена ситуація в селі Правобережне Верхньодніпровського району на Дніпропетровщині з польовою дорогою, частину якої один з найбільших у районі землекористувачів, ТОВ "Правобережне", приорав до свого поля.
Розмова с Антоном Кумановським щодо заборони вирубки дерев у лісах та лісових масивах та організаційної роботи щодо збереження полезахисних лісосмуг у Дніпропетровської області.
Розмова щодо послуг екологічного аудиту територій міст та об'єднаних сільських громад, які надає Центр екологічного аудиту, очолюваний Григорієм Шматковим.
У парку Лазаря Глоби у Дніпрі знищили одне з двох залізних дерев. Це був найстаріший та найбільший екземпляр у місті, що мав не тільки ботанічну, але й культурну цінність.
Про стан забруднення атмосферного повітря у містах Дніпропетровщини, перспективи відновлення роботи постів моніторингу повітря в області та альтернативні види палива та електроенергії...
Серед всіх екосистем, що зазнають негативного впливу від воєнних дій, найбільше страждає ґрунт. Як безпосередньо бойові дії впливають на ґрунт та родючість земель? Який ризик несуть нерозірвані снаряди і чи існують способи порятунку
Кілька днів тому значно впав рівень води в річці Дніпро, а також у малих річках Дніпропетровщини, що впадають у нього. Поки одні городяни переймаються причинами такого явища, інші кинулися досліджувати оголені ділянки берегів.
Через небажання мешканців приватних будинків платити за вивезення відходів віддалена частина дніпровського парку «Зелений Гай» перетворилася на сміттєзвалище.
Мова йде про захист дисертації в СРСР, зокрема дисертацію автора про рибців Дніпра та Буга. Згадується також про Всеукраїнський з’їзд зоологів, що відбувався в лютому 1919 р. в Кривому Розі.
Уровень воды в реке Днепр снизился примерно на полметра. Корреспонденты побеседовали с заместителем директора КП "Центр экологического мониторинга Днепропетровского областного совета" Алексеем Ангурцем, чтобы узнать причину
// Охорона праці. - 2022. -№ 2. - С. 18-21( 01.04.2022 )
За ЗО років незалежності українськ а влада не змогл а ліквідувати джерело радіаційної небезпек и на Дніпропетровщині - занедбаний завод зі збагаченн я уранової руди, побудований за радянських часів.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2022. -№ 1. - С. 28( 01.02.2022 )
Представлено досвід проведення екологічного челенджу з метою формування активної екологічної свідомості серед молодих користувачів Дніпропетровщини Дніпропетровською обласною бібліотекою для молоді ім М. Свєтлова.
Представлен анализ динамических изменений риска для здоровья населения промышленного центра в соответствии с состоянием загрязнения атмосферного воздуха канцерогенными соединениями.
// Голос України. - 2021. -№ 198(21.10). - С. 6( 21.10.2021 )
Десятки тонн некондиційного високотоксичного ракетного палива, яке вже багато років зберігається на території ВО «Південний машинобудівний завод» у Дніпрі, становлять серйозну загрозу для сотень тисяч містян.
// Молодий вчений. - 2020. -№ 8. - С. 97-102( 01.03.2021 )
Головною метою роботи є розробка пропозицій щодо організації та удосконалення автоматизованої системи спостережень
(моніторингу) за якістю атмосферного повітря
в Україні (на прикладі Дніпропетровської області – мм. Кам’янське, Марганець та Жовті Води).
Людей, небайдужих до долі вуличних тварин, запросили до мерії, щоб обговорити низку проблем. А саме — стихійну торгівлю тваринами, наявність підвальних ходів для котів і необхідність так званого зоошерифа, який опікуватиметься розслідуванням злочинів проти тварин.
// Новое время страны. - 2019. -№ 43. - С. 50-53( 01.12.2019 )
Что СБУ искало на АрселорМиттал Кривой Рог и о чем завод договорился со своим земляком Владимиром Зеленским — об этом НВ рассказал гендиректор предприятия Парамжит Калон.
Усі шкідливі викиди підприємств у повітря мають контролювати автоматичні датчики, а їхні дані потрібно виводити в режимі он-лайн — для моніторингу громадськості.
Главная водная артерия Украины в самом плохом смысле продолжает "цвести и пахнуть", и виновата в этом, говорят экологи, человеческая безответственность.
«АрселорМіттал Кривий Ріг підтримав ініціативи Офіса Президента України.... Сторони домовилися про «п’ять кроків», які мають сприяти розв’язанню екологічних і соціальних проблем Кривого Рогу і країни загалом.
// КП в Украине. - 2019. -№ 114. - С. 8-9( 31.07.2019 )
В 2018 году выбросы городских предприятий составили 267 432,6 тонны.
"КП" в Украине" разбиралась, насколько критична экологическая ситуация в родном городе президента.
В мэрии Днепра уже в июне начнет работу новосозданный департамент парков и рекреации. В его подчинении окажутся пляжи и зеленые зоны города, которые раньше стояли на балансе различных управлений горсовета.
// Доповіді Національної Академії наук України. - 2019. -N 2. - С. 68-77( 01.04.2019 )
Анализ аэрокосмической, структурно-геологической, геоморфологической и наземной информации свидетельствует о четком проявлении в южной части г. Днепр современных дифференцированных тектонических движений земной коры с 1960 г. по настоящее время. Пространственно-временная инверсионная активность разломов отражает динамику геоблоков кристаллического фундамента и осадочного чехла на этапе современного рельефообразования, формирование овражно-балочной сети и деструкции плато. Установлено, что активизация преимущественно вертикальных тектонических движений четко коррелируется с активными оползневыми процессами в балках Встречная, Тоннельная и Евпаторийская. Современная тектоническая активность блоковых структур фундамента и осадочного чехла, возведение крупной гор одской агломерации и перегрузка водораздельного плато человеком привели к техногенно-природной катастрофе на ж/м Тополь-1 в июне 1997 г.
Придніпровська ТЕС - системний порушник екології в Дніпрі. Про це йдеться в повідомленні в групі SaveDnipro, зробленому на підставі результатів перевірки підприємства екологічною інспекцією.
Уже в субботу в Днепропетровской области стартует сезон охоты на пернатую дичь. "Сегодня" выяснила, где любители пуха и пера могут поохотиться и какая ответственность им грозит за нарушение правил использования оружия.
ПАТ «Центр відновлення ресурсів «Екосфера», що в місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, пропонує ефективне розв’язання сміттєвих негараздів за рахунок глибокої переробки відходів з випуском продукції
Орільська вода за смаковими якостями і вмістом корисних мінералів була однією з найкращих у Європі. Її навіть вважали еталоном якості. А що ж сьогодні?
// Україна молода. - 2016. -№ 167. - С. 5( 28.12.2016 )
Повідомляється про активне розслідування та результати кримінальних проваджень, відкритих стосовно посадових осіб «АрселорМіттал Кривий Ріг» за понаднормові викиди шкідливих речовин в атмосферу.
Днепровские «зеленые» активисты бьют тревогу: спил деревьев, который происходит в городе в этом году, не соответствует никаким нормам и общепринятым стандартам. Чаще всего - под ликвидацию подпадают абсолютно здоровые деревья.
//Голос України. - 2016. - №202. - С.11( 25.10.2016 )
У Дніпрі покладено початок кінця міському кладовищу сміття, яке в офіційних документах чинно іменується як Регіональний сміттєпереробний комплекс раціонального використання і зберігання побутових відходів «Правобережний».
Экологи Днепра бьют тревогу: все чаще специалисты и "зеленые" активисты города предупреждают о возможной экологической катастрофе в связи с плачевным состоянием главной водной артерии. "Сегодня" выясняла, что на самом деле происходит с Днепром и как можно улучшить ситуацию.
Недавно в Институте проблем природопользования и экологии НАНУ (Днепр) провели «круглый стол», посвященный Международному дню реки Днепр. По итогам мероприятия было сформулировано обращение его участников к общественности, властям, инстанциям. А также принято решение написать письмо президенту с изложением проблем украинских рек и просьбой не допустить уничтожение экосистем рек нашей страны.
// Україна молода. - 2016. -№ 118(. - С. 9( 21.09.2016 )
Невдоволені жителі околиці Дніпра — Діївки — перекрили трасу на Кривий Ріг, протестуючи проти використання сміттєзвалища поблизу їхнього мікрорайону для утилізації побутових відходів зі Львова.
У Дніпропетровську закривають міський зоопарк на Монастирському острові. Подальшою долею вихованців зоопарку нині опікуються дніпропетровські волонтери. Вони вже знайшли нових господарів багатьом тваринам.
Супруги из Кривого Рога, обладатели самой большой в Украине коллекции растений-хищников, а также домашнего зоопарка с экзотическими животными, представили свою выставку в Запорожской области
Днепропетровцев атакует редкая змея. "Последний раз этот вид регистрировали у нас примерно 25 лет назад, — рассказывает сотрудник заповедника Владимир Кочет.
// День(укр), 2015. -№ 71(23.04). - С. 8( 23.04.2015 )
Поминальними днями біля храму Різдва Пресвятої Богородиці стартував всеукраїнський проект «Дерево — душа героя», який ініціював відомий за часів Євромайдану PIANO EXTREMIST.
С апреля по июнь в Днепропетровской области введен запрет на промышленный вылов сетями рыбы и раков. В этот период можно ловить рыбу только не на нерестовых участках, только с берега, одним спиннингом и одной удочкой с одним крючком.
Калашник Г. А.Результати геолого-геофізичних досліджень на Суботській структурі Інгульського мегаблока Українського щита
// Мінеральні ресурси України, 2020. -№ 4. - С. 4-12( 07.09.2023 )
Виконаний детальний аналіз особливостей будови й розвитку Інгульського мегаблока дає змогу підкреслити неодноактне формування мантійного діапіру, що міститься в його
підвалинах і неодноразове надходження в земну кору мантійних розплавів і флюїдів, зумовлених його активізацією.
Загалом можна зробити такі висновки.
1. У межах Інгульського мегаблока Корсунь-Новоукраїнська двофазна інтрузія є коровою частиною складного глибинного утворення, у підвалинах якого міститься мантійний діапір,
і може розглядатись як гігантська осередкова структура з резервуаром частково розплавлених порід на глибині 400–200 км З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18, а також в інтернеті:https://mru-journal.com.ua/index.php/mru/article/view/292/269
lКому-кому, а фермерам введення ринку землі має бути тільки на руку- але вони цьому не радіють, навпаки вважають, що необхідно подовжити мораторій на її продаж. На таких позиціях стоїть і Асоціація фермерів та приватних землевласників Дніпропетровської області, яку очолює Анатолій Гайворонський. Ось уже чверть віку фермерує він у рідному Спаському, що в Новомосковському районі. Тут народився, після восьмирічки вивчився на тракториста, а після армії закінчив аграрний інститут повернувся у рідне село. Працював бригадиром тракторної бригади у колгоспі, що на той час уже перетворився на об'єднання фермерських господарств, яке мало чим відрізнялося від колгоспу. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою: пр. Д. Яворницького, 18
Кумановський АнтонЯк врятувати лісосмуги, які захищають поле: інтерв'ю
Про вирубку українських лісів останнім часом немало сказано, написано і знято. Колись густі зелені масиви тепер неабияк облисіли. Від випилювання дерев страждають навіть заповідні та рекреаційні зони, руйнується унікальна екосистема. Летять тріски й від невеликих посадок, що захищають поля. Питання збереження полезахисних лісосмуг у нашому журналі порушувалося не раз. Але минають роки, а вони здебільшого лишаються занедбаними, і господаря для них, схоже, не шукають. 24 березня на сесії Дніпропетровської обласної ради вирішили тимчасово — на період до 1 квітня 2018 року — заборонити вирубку дерев у лісах та лісових масивах області, а також провести організаційну роботу щодо збереження полезахисних лісосмуг. Про причини такого рішення неважко здогадатися. Нас більше цікавило — що має змінитися за рік і які заходи вживатимуть для цього в області. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою: пр. Д. Яворницького, 18 а також в інтернеті:
—Дніпропетровщина втратила чимало сільськогосподарських земель внаслідок вугле- і гірничодобувного виробництва. Багате на гірничу руду Криворіжжя і всіяний вугільними шахтами Західний Донбас, очевидно, ще довго гоїтимуть рани. І не виключено, що на їхньому тілі з'являтимуться усе нові...
—Проблема шахт і земель дуже складна. Шахти видобувають корисні копалини на глибині, а наслідки проступають на поверхні. На Західному Донбасі — це Павлоградський, Юр'ївський райони — вугілля залягає великими, на десятки кілометрів, пластами. І це не один пласт, а кілька, на глибині до тисячі метрів і більше. І от коли вугілля вибрали і кріплення зняли, земля починає просідати. Це почалося ще в 70-х роках. За цей час просіли сотні, якщо не тисячі гектарів. Зникли цілі села. Із Благодатного ще наприкінці 70-х людей переселили. Село Вербки також пішло під землю. 700 гектарів лісу загинуло — його залило водою. Хотіли на цих площах вирощувати рибу — не вийшло, вода солона. Зараз почали цю водойму засипати
, відходами вугілля.
Така ж проблема і в Кривому Розі.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Манюк ВадимУ парку Глоби знищили історичне залізне дерево
//gorod.dp.ua/news/213544( 01.01.2023 )
На думку доктора біологічних наук Вадима Манюка, дерево було у задовільному стані. Такі екземпляри живуть й по 500 років. Біолог один із авторів зеленої програм, в якій містилися поради зробити у Дніпрі перелік дерев, що мають особливу цінність, й надати їм статусу ботанічних пам’яток природи. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Манюк ВолодимирСкільки у Дніпрі дерев із статусом ботанічних пам'яток природи?
//gorod.dp.ua/news/213430( 01.01.2023 )
У Дніпрі та Дніпропетровській області – чимало стародавніх дерев із особливою історією.
Наприклад, фахівці знають про древні дуби у Дніпрі – зокрема, про дуба Антона Синявського з особливою історією. Чимало стародавніх дерев (дубів, груш та інших) у Новомосковському та Царичанському лісах. На берегах річки Татарки росте гігантський клен із обхватом 485 сантиметрів. У районі балок Башмачка та Канцерка ростуть гігантські верби тощо.
Ангурець ОлексійНа Дніпропетровщині у повітрі знизилася концентрація забруднюючих речовин
//www.gorod.dp.ua/news/212132( 24.11.2022 )
При оперативному штабі Держекоінспекції створений штаб, який займається оцінкою впливу війни на довкілля. А при штабі створено робочу групу, яка займається окремо питаннями повітря та води, відповідні фахівці. Я входжу в склад групи по повітрю, яка займається розробкою методик обрахування екологічних злочинів, які пов’язані з агресією РФ.
Я запропонував Міністерству захисту довкілля та природних ресурсів використовувати дані автоматизованих станцій моніторингу повітря для фіксації екологічних злочинів РФ. Також виступив із пропозицією до Кабінету міністрів, включити моніторинг повітря в перелік критичної інфраструктури, щоб розблокувати фінансування таких підприємств, як наше (оскільки в такій ситуації не тільки Дніпропетровська область). Навіть простій обладнання без відповідного обслуговування означає ймовірність його виходу з ладу, можливо, назавжди.
За словами директора Інституту зернових культур Владислава Черчеля, Дніпропетровщина має одну з найбільших територій для сільгосппризначення. У регіоні — два мільйони гектарів орної землі. Наразі найбільших екологічних збитків через обстріли військ РФ зазнали Синельниківський та Криворізький райони Дніпропетровщини.
"Не засіяно 8,5 тисяч гектарів у зв’язку із бойовими діями. Понад 12 тисяч гектарів підпадали під бойові дії. Тобто з Херсонської та Запорізької на ці поля прилітали ракети. Також згоріли понад 400 гектарів ячменю та озимої пшениці", — каже Владислав Черчіль.
Вибухи і постріли знищують живі організми у ґрунті
За оцінками Держекоінспекції, станом на 1 жовтня збитки, яких армія РФ завдала екосистемам України, сягають 1 трильйона 256 мільярдів гривень. З них збитки земельним ресурсам становлять 407 млрд грн, понад 2 млрд грн з яких – забруднення ґрунтів.
Лисенко МихайлоЗниження води в руслі Дніпра було спричинене необхідністю
//gorod.dp.ua/news/211026( 30.10.2022 )
Повідомляю, що всі процеси спричинені зниженням рівня річки, були спричинені НЕОБХІДНОСТЬЮ. Необхідністю, яку в умовах воєнного часу в соціальних мережах, думаю, Ви всі погодитеся, обговорювати зовсім не варто.
Жодної небезпеки для водопостачання нашого регіону, на сьогоднішній день не існує.
Окремо хочу повідомити ентузіастів, які збирають ноутбуки та телефони на обмілілих ділянках – поспішайте. Часу не так багато)
Ковтун СергійНа обмілілому березі Дніпра городяни знаходять старовини, цінності, ікони
//gorod.dp.ua/news/( 26.10.2022 )
«Днепр обмелел, оголив весь мусор в прибрежной зоне.
Стекло, метал, пластик, кирпичи и бетонный плиты, скамейки, покрышки, - ужасная картина. В какой-то момент ветром принесло пакет, мне показалось это знаком, насобирал полный пакет с мусором и отнёс в мусорный бак, благо их вдоль дороги много поставили.
Самое время, идя на прогулку к Днепру, взять с собой пакетик и на обратном пути сложить в него немного мусора. В карму это плюс однозначно.
Рибальченко ВолодимирЯк парк на звалище перетворили
//Голос України. - 2022. - №196( 24.09.2022 )
Протягом багатьох років місцеві мешканці зносили сюди сміття, зокрема і побутове. Поступово місце перетворилося на несанкціоноване звалище. Три роки тому спортивний клуб "Агресор", який працює у парку, вивіз звідси майже сто вантажівок зі сміттям. Але ситуація й далі погіршується.З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
…У рибному інституті я мав величезні можливості для вивчення промислових риб Дніпра та Бога, бо в ньому працювали ш татні хеміки, іхтіологи, інженери рибних промислів, а також технічний персонал, що складався з асистентів, ляборантів, техніків тощо. За таких сприятливих умов я зразу ж у широкому обсязі розгорнув дослідну роботу по вивченню найголовніших, але недостатньо вивчених промислових риб Дніпра і Бога: рибця, ляща, судака та сома…
…І раптом запитання: чи то я підписав відозву Всеукраїнського з ’їзду, що відбувався в лютому місяці 1919 року в Кривому Розі, — до українського народу, про боротьбу з «російською навалою» — червоною Гвардією? Чи то моє прізвище та ім’я «Федір Великохатько» на протоколах засідань та нарад того ж з’їзду? Слід нагадати, що Всеукраїнський з ’їзд згаданого часу і справді відбувався у Кривому Розі, бо частина України в той час була окупована більшовиками. Представником від Центральної Ради був Шелухин. Таких запитань я не чекав, бо майже забув за той з ’їзд, що digitized by ukrbiblioteka.org З А Х И С Т ДИ СЕ РТА Ц ІЇ 103 відбувся 18 років тому, на якому і справді я був і тоді ж таки мене обрали до президії й секретарем того з ’їзду. Вагатися було нічого, бо відозва була друкована і на ній внизу були два підписи: голови з ’їзду та мій — секретаря з ’їзду. Я відповів, що коли повернувся з армії й перебував у своїх батьків на селі, то мене декілька разів обирали від волости депутатом на губерніяльні та всеукраїнські з ’їзди, що відбулися в Херсоні та інших містах. Підпис на протоколах і відозві дійсно мій.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:
ЩО СТАЛОСЯ З ДНІПРОМ? Найбільша ріка України Дніпро з давніх-давен є символом величі і невичерпних сил українського народу. Хто з українських (поетів, письменників чи композиторів не оспівував Дніпра? З вірша Тараса Ш евченка «Реве та стогне Дніпр широкий» постала одна з найгарніших українських народних пісень. Надзвичайна краса берегів Дніпра і мальовничість його краєвидів відображені у творчості багатьох художників. 1931 рік був останнім роком існування славетних Дніпрових порогів. Тридцять другого року завершено будівництво гідроелектростанції в Запоріжжі, вода у Дніпрі піднялась і затопила пороги. Той оспіваний Шевченком «стогін Дніпра» походив від порогів. Рев вируючої води в них чути було за десятки кілометрів. Я ще бачив їх перед затопленням. Улітку тридцять першого року мої батьки вирішили: будь-що-будь треба поїхати подивитися на пороги. І ми поїхали до Дніпропетровського. Пороги знаходилися між містами Дніпропетровське і Запоріжж я, їхня загальна Довжина від Кодацького порога до Вільного — 65 кілометрів. Підводні скелі робили тут судноплавство неможливим. Але у порогах існував природний так званий «Козацький хід», яким з великою небезпекою могли пропливати малі човни. І мої батьки вирішили в останній рік існування порогів переплисти їх у човні саме тим небезпечним «Козацьким ходом», яким колись пливли козаки, хоча кожний /з дванадцятьох порогів мав обвідний канал. У Дніпропетровському була тоді група з трьох знавців порогів, які власним човном за добрі гроші перевозили туристів з Дніпропетровського до Запоріжж я. Ми найняли цей човен і попливли. Пливли за течією згори вниз, але на порогах люди, які нас везли, гребли веслами з усієї сили в протилежний \бік, щоб гальмувати швидкість руху човна і тим самим полегшити лоцманові маневрування та зменшити небезпеку наскочити на підводну скелю.. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:
Ангурец АлексейНа Днепропетровщине мелеют реки. В чем причина, объясняет эколог
//Gorod.dp.ua/news( 02.07.2022 )
Эколог объясняет, что проблема с уровнем воды в реках области с наступлением жаркой погоды продолжается уже не первый год.
"К сожалению, это общая тенденция, которую можно связать с изменениями климата и загрязнением, не эффективным использованием водных ресурсов", - рассказывает специалист.
В межах регіональної кампанії «Читаємо разом. Письменники, короновані словом» у відділі періодики представлено виставку матеріалів із періодичних видань, що допоможуть ближче ознайомитись із творчістю митців сучасної української літератури, які є лауреатами, фіналістами та переможцями міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Серед митців – Юрій Андрухович, Люко Дашвар, Іван Байдак, Світлана Талан, Андрій Кокотюха, Василь Шкляр. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
// Охорона праці. - 2022. -№ 2. - С. 18-21( 01.04.2022 )
У 1946 р. розпочалося будівництво заводу № 906 у м. Дніпродзержинську (нині - Кам'янське), (з 1966 р. - ВО «Придніпровський хімічний завод», далі - ПХЗ). Побудували об'єкт за два роки. Проект будівництва був засекречений. З 1946-го по 1972 р. підприємство здійснювало первинне збагачення урану (виробництво його закису-окису). На заводі переробляли 65% уранових руд Радянського Союзу та країн РЕВ.
У 1974 р. були спроби переробки відпрацьованих тепловидільних елементів. Але у зв'язку зі зростанням кількості випадків онкологічних хвороб у місті від цієї ідеї відмовилися.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2022. -№ 1. - С. 28( 01.02.2022 )
Головною метою екологічного челенджу, який задумали провести на Дніпропетровщині працівники Дніпропетровської обласної бібліотеки для молоді ім. М. Свєтлова, було привернути увагу саме юнацтва і молоді до проблем екології та зробити навколишнє середовище чистішим і безпечнішим.
Екологічний онлайн-челендж «#ЕкоМолодь» ретельно готувався. Кожне завдання детально опрацьовувалось. У мережі «РасеЬоок» була створена група «#ЕкоМолодь» (https://www.facebook.com/ дгоирБ/812522706031780), до якої приєдналися 84 учасники. Протягом 8 днів (з 15 по 22 квітня 2021 р.) учасники виконували по одному завданню в день, робили фото/ві- део і виставляли у цій групі.
Перший день був Днем весняної чистки. Потрібно було видалити всю зайву інформацію зі своїх персональних комп'ютерів, ноут-буків, смартфонів, хмарних сховищ - очистити від непотребу.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
."Інтерпайп Сталь" екологічна візитивка сучасного Дніпра
Замість екологічно брудного мартену "Інтерпайп" запустив інноваційний електросталеплавильний комплекс "Інтерпайп Сталь". Цей металургійний завод і досі залишається єдиним в Україні, що був збудований "з нуля" з моменту отримання Незалежності. Більш того, це наймасштабніша приватна екологічна інвестиція в промисловість вартістю майже $1 млрд, яка відповідає всім найжорсткішим екологічним вимогам Євросоюзу.
Саме тому "Інтерпайп Сталь" — яскравий приклад "зеленої" металургії в Україні. Цей результат став можливим завдяки впровадженню найбільш сучасного електросталеплавильного методу виробництва сталі. Він більш екологічний, ніж мартенівська та киснево-конверторна технології й максимально відповідає амбіціям європейського "зеленого курсу" — Green Deal, метою якого є досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року.
Спостереження за станом забруднення атмосферного повітря м. Дніпро, на території якого функціонує низка потужних підприємств (чорної металургії, коксохімії, хімії тощо), викиди яких входять до переліку канцерогенонебезпечних безпосередньо для людини [3], проводили шляхом ретроспективного аналізу власних досліджень та даних, отриманих у процесі моніторування Центральною геофізичною обсерваторією Міністерства з надзвичайних ситуацій України. Оцінку небезпеки та визначення ризиків для населення, зумовлених ідентифікованим забрудненням повітряного середовища міст, здійснювали за апробованими нами міжнародними методичними підходами… Отже, наведені дані свідчать про небезпеку для здоров’я населення м. Дніпро забруднення атмосферного повітря канцерогенними сполуками. До того ж, необхідно відзначити, що в реальних умовах ступінь небезпеки є дещо вищим, оскільки експозиційна доза хімічних канцерогенів за рахунок атмосферного повітря становить лише близько 20%, основне ж інгаляційне навантаження складається в умовах житлових (55,0%) та громадських непромислових приміщень (28,0%) [1]. Але при цьому в усіх випадках первинною ланкою в ланцюгу формування інгаляційного навантаження хімічних канцерогенів на організм є забруднене атмосферне повітря, боротьба за очищення якого має бути пріоритетною для екологічних служб.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті видання:
Рибальченко В.Розв’язати проблему негайно! Щоб не довелося розробляти стратегію ліквідації безпрецедентного лиха
// Голос України. - 2021. -№ 198(21.10). - С. 6( 21.10.2021 )
Термін експлуатації резервуарів давно сплив, а забезпечити їх надійність підприємство не в змозі. І вже почалися викиди агресивного гептилу в міське середовище.
Про це заявив генеральний директор «Південмашу» Сергій Войт у своєму листі до Міністерства стратегічних галузей промисловості України, Державного космічного агентства України (ДКА) і Дніпровської міськради.
Виконуючи рішення Міжвідомчої комісії з питань оборонно-промислового комплексу при РНБО України від 24.03.16, спільне рішення Міноборони і ДКА — наказу ДКА від 25.12.15 № 144-А, в 2016 році Міноборони передало ПМЗ 95 тонн компонентів рідкого ракетного палива, 37 тонн із яких були некондиційними. При цьому йшлося лише про тимчасове зберігання з подальшою утилізацією. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://www.golos.com.ua/article/352503
Разумный АлександрАнгличанин променял родину на наших птиц
// КП в Украине. - 2021. -№ 41. - С. 8( 01.10.2021 )
Бердвотчинг в мире очень популярен. Желающих понаблюдать за птицами сколько угодно. Каждый из этих людей имеет свой именной список увиденных пернатых, и чем длиннее он, тем круче сам бёрдвотчер.
Особенно популярно это хобби в Англии, где им занимается практически каждый первый.
Правда, в раннем детстве Пол больше интересовался машинками, но потом опомнился и, как и подобает настоящему великобританцу, обзавелся возвышенной мечтой - наблюдать за птицами.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
// Голос України. - 2021. -№ 129(13.07). - С. 12( 13.07.2021 )
Обговорити екологічні проблеми мегаполісів і знайти шляхи їх вирішення на державному та міському рівнях зібралися в Дніпрі представники наукового співтовариства, державної влади, місцевого самоврядування і громадських організацій з різних міст. Для цього організували перший всеукраїнський екологічний форум «Eco Urban Congress».
Учасники порушували питання законотворчості та просвітницької діяльності, говорили про сучасні підходи в сфері захисту довкілля.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://www.golos.com.ua/article/348407
Рижков Вадим Європейський Союз допомагає приборкати радіацію
З цією метою на Придніпровському хімічному заводі втілюють європейський проєкт. Нині вже завершують облаштування огородження території з чотирма контрольно-пропускними пунктами та модернізацію лабораторії сучасним обладнанням. Про це розповів заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Максим БЕСПАЛЬЧУК. «На деяких ділянках ПХЗ рівень випромінювання перевищує норму. Все через переробку уранових руд, яку там колись проводили. «Фонити» може ґрунт та старе не демонтоване обладнання. До вирішення проблеми активно долучилась Європейська комісія З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/yevropeyskyy-soyuz-dopomagaye-pryborkaty-radiaciyu
Петросян Аріна АгасіївнаУдосконалення та організація автоматизованої системи моніторингу за якістю атмосферного повітря в Україні
// Молодий вчений. - 2020. -№ 8. - С. 97-102( 01.03.2021 )
Рекомендовано на підставі отриманих результатів оцінок ризику встановити у м. Кам’янське – 7 автоматизованих постів спостереження за викидами: пилу НДЗС, у т.ч. РМ10 та РМ2.5, азоту діоксиду, сірки діоксиду, бенз(а) пірену, вуглецю оксиду, нафталіну, сірководню, бензолу, озону, марганцю та його сполук, міді, нікелю, хрому, заліза та його сполук, формальдегіду та вуглеводнів, при цьому 5 на базі існуючих постів контролю за рівнем хімічного забруднення атмосферного повітря; у м. Марганець – 3 автоматизовані пости (за викидами пилу НДЗС, у т.ч. РМ10 та РМ2.5, азоту діоксиду, вуглецю оксиду, сірки діоксиду, марганцю та його сполук, озону, формальдегіду, вуглеводнів); у м. Жовті Води – 2 автоматизовані пости (за викидами пилу НДЗС, у т.ч. РМ10 та РМ2.5, азоту діоксиду, вуглецю оксиду, сірки діоксиду, марганцю і його сполук, озону, формальдегіду, вуглеводнів, радіонуклідів уранового та торієвого рядів). З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті НБУВ:
Під час відкритого діалогу з волонтерами керівництво міста обговорило фінансування програми підживлення бездомних кішок і собак, можливість впровадження штрафів для тих, хто викидає домашніх тварин, притягнення садистів до відповідальності за знущання над тваринами. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
// Новое время страны. - 2019. -№ 43. - С. 50-53( 01.12.2019 )
— На каком этапе сейчас уголовное дело по экоциду, из за которого на Арселор приходила СБУ? — Они проверили все, заглянули в каждый уголок. Не знаю, почему они это называют экоцидом. Мы не сделали ничего противозаконного. Радиоактивные компоненты, элементы, о которых они говорили, — это детали, установленные на оборудовании нашей машины непрерывного литья заготовок (МНЛЗ). Такие агрегаты работают на многих предприятиях, они используются во многих странах мира. И в Украине тоже. Более того, это оборудование завозилось в страну через украинскую таможню, прошло необходимую проверку и было признано технически пригодным для использования. Эта технология разработана в Германии, и поставка производилась немецкой компанией. Поэтому я не понимаю, почему именно новая МНЛЗ стала предметом интереса со стороны спецслужб. Да, этому заводу 85 лет. И сейчас мы его модернизируем. Десятки лет могут на это уйти. Есть два варианта модернизации такого большого предприятия. Первый — полностью остановить все, и люди в таком случае работать не будут. Заменить старую технологию на новую, демонтировать старое оборудование и ждать установки нового, а это займет немало времени. Есть и второй вариант — модернизация происходит постепенно, шаг за шагом, параллельно с производственным процессом. В таком случае и люди продолжают работать, и оборудование постепенно меняют на новое. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті видання:
Уже зараз на Дніпропетровщині діє центр екомоніторингу. Він збирає дані щодо шкідливих викидів, які надходять із датчиків, встановлених на підприємствах. Але таких пристроїв замало. «Датчики необхідно встановити на основних підприємствах-забруднювачах. Облаштувати ними всі труби, з яких здійснюються викиди. Наприклад, наразі на «АрселорМіттал Кривий Ріг» — лише п’ять датчиків, а має бути кілька сотень, — зазначив Олександр Бондаренко. — Інформацію з датчиків потрібно зробити доступною он-лайн — для експертів та громадськості».
У області вже не перший рік діє програма екобезпеки. Її розробляла облдержадміністрація разом із основними підприємствами-забруднювачами. Керівники заводів самі визначили заходи зі зменшення шкідливих викидів — загалом понад 400. Їх проводитимуть поетапно — до 2025 року. Але багато хто не поспішає. «На Дніпропетровщині добре налагоджений механізм взаємодії між владою та бізнесом. Проте хотілося б, щоб підприємці більш відповідально ставилися до виконання взятих на себе зобов’язань у природоохоронній сфері. А ще — визначили питання збереження довкілля як пріоритетне», — сказав голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Чипиляк ТетянаХризантеми запрошують на бал... до Криворізького ботанічного саду НАН України
// День(укр), 2019. -№ 186/187. - С. 24( 11.10.2019 )
Сьогодні в нашому полі зору один із природних куточків, справжня перлина Кривого Рога — Криворізький ботанічний сад НАН України. Загальна площа саду — 52 гектари. Тут ростуть лікарські рослини, лілійники, троянди, азалії, півники та півонії, а колекція ковили — унікальна, такої немає по всій Україні. У чому ж її незвичайність? Її експозиція почала створюватися з 2005 року, і на сьогодні ковила представлена 27 видами, з яких усі включено до Червоної книги України. Але це не єдине диво природи. Восени, коли вся природа завмирає і готується до зимового сну, ботанічний сад наповнюють осінні аромати — тут починають масово квітнути хризантеми і запрошують відвідувачів на бал.
«Хризантема — це справжня окраса осіннього саду. Масове квітування хризантем у Криворізькому ботанічному саду розпочинається з середини жовтня і триває до кінця листопада, коли землю окутують перші приморозки З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://m.day.kyiv.ua/uk/article/kultura/hryzantemy-zaproshuyut-na-bal
Гаврилова ЮлияУж осень на дворе, а Днепр все зеленеет
Днепр только в воспоминания классиков остался могучим и широким. Он не то что ревет, он стонет и медленно умирает. Нашу главную водную артерию перегородили дамбами, плотинами, и река не в состоянии смыть все, что в нее попадает, - рассказал "КП" в Украине" глава ассоциации и эколог Александр Чистяков. - Виноваты большие мегаполисы, где стоят химические, металлургические предприятия-гиганты. Они свои неочищенные стоки сливают в воду, вредные вещества оседают на дне. Ослабленное течение Днепра не способно их смыть. Быстрая Десна, самый длинный приток Днепра, приносит очень много твердого осадка, проще говоря – песка. На дне толстым слоем лежит около 80 миллионов тонн принесенного песка. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://kp.ua/life/646499-uzh-osen-na-dvore-a-dnepr-vse-zeleneet
Днепр цветет, мелеет, мутнеет, теряет ресурсы, новые здания вырастают на его берегах. Ситуация, похоже, выходит из-под контроля. О том, что следует немедленно спасать реку, недавно заявили в Ассоциации рыболовов Украины. Это и не удивительно, ведь рыбаки чуть ли не ежедневно следят за состоянием Днепра и первыми замечают все изменения. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
На конкурс съехались 900 виноградарей из 12 городов Украины. Победа досталась урожаю 31-летнего Дмитрия Ткаченко из города Покров Днепропетровской области. Выращенная им кисть кишмиша сорта Гелиодор затянула на 5,5 кг.
Куда после контрольного взвешивания делась гроздь-рекордсменка, Дмитрий, кстати, не знает. Говорит, отдал ее членам жюри оценивать и надеется, что потом виноград разделили и съели. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
...совы вынуждены тянуться к жилищу человека, потому что там больше корма для них – разных мелких грызунов. Плюс, кроме пропитания, можно найти бесплатное жилье. Совы обычно используют старые гнезда врановых, чаще всего серой вороны или сороки. Своих не вьют. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://kp.ua/life/643516-spalnye-raiony-dnepra-okkupyrovaly-ushastye-sovy
По-перше, «АрселорМіттал Кривий Ріг продовжить глобальну модернізацію підприємства — у найближчі п’ять років інвестиції становитимуть понад 1,8 млрд доларів, що дасть змогу скоротити викиди в атмосферу на 50—55%. Зокрема, будуть реалізовані масштабні інвестиційні проекти в агломераційному виробництві, на долю якого припадає близько двох третин усіх викидів меткомбінату. Реконструкція аглоцеху № 2 і будівництво фабрики грудкування дасть змогу закрити застарілі аглофабрики.
Крім цього, підприємство, не відкладаючи справу в довгу скріню, підготувало план короткострокових ініціатив зі зниження навантаження на довкілля за підсумками візиту глави держави до Кривого Рогу 12 липня. План передано особисто Президентові України на зустрічі, він передбачає зменшення викидів в атмосферу на 10—15% упродовж найближчих кількох місяців.
Руденко Ирина Криворожский экоцид: люди болеют, предприятия зарабатывают, статистика врет
// КП в Украине. - 2019. -№ 114. - С. 8-9( 31.07.2019 )
...тревога от того, что приходится дышать вредными веществами, усиливается с каждым днем. Молодые люди занимаются спортом и бегают по утрам, но все чаще задумываются: получают от этого пользу либо же, наоборот, вредят своему организму?
- Пыль постоянно на подоконнике, окна со стороны улицы никто не моет – это бесполезно. Сегодня их помоешь, а завтра они снова будут с серым налетом, - говорит Юля. – И ты понимаешь: то, что оседает на подоконнике, оседает и в твоих легких. При этом мы живем практически в центре города. Чуть ниже находится "Арселор", с него постоянно идут густые облака черного и серого дыма. Когда ветер дует в нашу сторону – это просто катастрофа, да и в безветренную погоду дышать тяжело.
Ранее у мест для отдыха горожан было семь бюджетных распорядителей, которые самостоятельно решали, чему уделять внимание. Чтобы оптимизировать эту работу, в 2018-м чиновники создали рабочую группу, которая позволила устранить лишние звенья в структуре финансирования и наведения порядка в зеленых зонах.
Журавель Максим Воздух в Днепре: дышать стало легче // Сегодня. - 2019. -№ 94(27.05). - С. 8Воздух в Днепре: дышать стало легче
// Сегодня. - 2019. -№ 94. - С. 8( 27.05.2019 )
На Приднепровской ТЭС продолжают комплексную экологическую модернизацию. Дышать горожанам теперь будет легче, – в этом убедился и мэр Днепра Борис Филатов. В пятницу, 24 мая он посетил Приднепровскую ТЭС, чтоб удостовериться – станция выполняет экологические обязательства, предусмотренные Меморандумом о сотрудничестве с Днепром З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/na-pridneprovskoy-tes-energetiki-pokazali-filatovu-novyy-elektrofiltr-1274294.html
Ковальчук ТамараПротирадоновий захист для залізорудного регіону
// Охорона праці. - 2019. -№ 4. - С. 48-51( 01.05.2019 )
У Кривбасі - регіоні, де ведеться активний видобуток залізної руди, наявність шахтних виробок і кар'єрів та особливий характер забудови місцевості визначають важливість проблеми радону.
У Криворізькому залізорудному регіоні розташовані підприємства з підземного (шахти) та відкритого (кар'єри) видобутку і переробки залізної руди. У процесі радіаційно-гігієнічіюго дослідження було визначено. що діяльність цих комбінатів призвела до утворення територій з підвищеним вмістом природних джерел опромінення. Основним дозоутворюючим фактором є радон.
Головні шляхи виділення радону - зони підвищеної тріщинуватості порід, зони розривних порушень і зони підвищеної проникності порід. Ці зони чітко простежуються у вигляді широтно витягнутих аномалій вмісту радону. Ширина зон — від 4 до 10 км.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18.
На Січеславській набережній у Центральному районі міста Дніпро рятувальники вже не вперше у квітні вимушені ловити і вивозити в безпечніші місця змій. Про це повідомила прес-служба ГУ ДСНС у Дніпропетровській області. Рятувальників персонал місцевого ресторану викликав повідомленням, що на набережній, просто на відкритій території поблизу водойми, клубочиться чималенька компанія нівроку таких за розмірами пістрявих зміючок. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://www.umoloda.kiev.ua/archive/
Шаталов Н. Н.Тектонические предпосылки техногенно-природной катастрофы в городе Днепр
// Доповіді Національної Академії наук України. - 2019. -N 2. - С. 68-77( 01.04.2019 )
Более двадцати лет назад, 6 июня 1997 г. в Днепропетровске (ныне г. Днепр) произошла масштабная техногенно-природная катастрофа. В результате гиганского оползня на жилом массиве (ж/м) Тополь-1 были полностью разрушены 9-этажный жилой дом, школа, два детских сада, множество гаражей и других хозяйственных построек, погиб человек и пострадало 2000 жителей. Городу Днепр и Украине в целом был нанесен значительный материальный ущерб. В частности, техногенно-природная катастрофа в итоге лишила г. Днепр нескольких гектаров жилой застройки и нанесла прямых и непрямых убытков более чем на $150 млн [1—7]. Крупный ж/м Тополь-1 расположен в южной части г. Днепр в своеобразном географическом треугольнике, ограниченном Запорожским шоссе с востока, ул. Паникахи с юга и железнодорожной веткой на Апостолово с северо-запада (рис. 1). Возведение ж/м Тополь-1 в г. Днепр началось в конце 1960-х гг. на восточном склоне Встречной балки, вблизи ж/д станции “Встречная”. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті: https://www.dopovidi-nanu.org.ua/sites/default/files/2019/2/19-02-10.pdf
Гаврилова ЮлияВ Днепре лебедь сбежала из парка из-за плохих условий
Летом в пруду плавала целая семья благородных пернатых – двое взрослых и пять подросших птенцов. Минувшей осенью птичье семейство загадочно исчезло. Руководство парка тогда объяснило, мол, две молоденьких улетели – им не успели подрезать крылья, один погиб, осталась только Белла. Куда делись еще три птицы – неизвестно. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:https://kp.ua/life/629425-v-dnepre-lebed-sbezhala-yz-parka-yz-za-plokhykh-uslovyi
Под Кривым Рогом орнитолог-любитель Анатолий Сальник обнаружил три десятка красивых пернатых хищниц и устроил им небольшую фотосессию.
Совы мирно отдыхали на заснеженных еловых ветках, лишь изредка издавая приветливое "угу".
- Почти всю ночь шел снег, его насыпало довольно много. Я решил проверить, находятся ли ушастые на месте своего зимнего обитания, - рассказал криворожский орнитолог. - Птиц более трех десятков. Вот только под весом снега ветки деревьев согнулись, спрятав сов посторонних глаз, только две птицы разрешили себя сфотографировать.
Одна "фотомодель" получилась слегка сонной, вторая из всех сил таращит свои янтарные глаза.
«Інспекторам не надали інформацію і ніяких документів для перевірки проходження екомодернізаціі з висновками ОВС, яку завоювали ми з вами в процесі громадського обговорення. Нам, як учасникам робочої групи, яка повинна контролювати екомодернізацію, також не надано документів. ЕкоІнспектор заборонили огляд всієї території! Загалом, припис планової перевірки від 23.08.2017 не виконано! ». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:
Журавель МаксимОт пыли в воздухе спасут электрофильтры
//Сегодня. - 2018. - №170. - С.6( 20.09.2018 )
В Днепре чиновники и крупные предприятия объединились в борьбе за чистый воздух. Полным ходом идет экологическая модернизация Приднепровской ТЭС. Сейчас на предприятии продолжаются работы по строительству электрофильтра на энергоблоке №10 и перевод блоков №9 и 10 на газовый уголь. Новая система очистки позволит уменьшить количество пыли, выбрасываемой в воздух, — с 950 мг до 50 мг на метр кубический. "Сегодня" побывала на предприятии и узнала, на какой стадии находится экомодернизация Приднепровской ТЭС. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/ekologicheskaya-modernizaciya-pridneprovskoy-tes-ot-pyli-v-vozduhe-spasut-elektrofiltry-1172340.html
живность // КП в Украине. - 2018. -№ 135. - С. 8( 19.09.2018 )
В последние годы все больше экзотических животных появляется на территории Днепропетровской области. Особенно это касается речных жителей: то пиранью заметят, то морского бычка. А недавно в одном из водоемов обнаружили редкого мраморного рака-мутанта. Его родина - далекая Северная Америка, но "чужак" прекрасно освоился в наших широтах. В 90-х рак попал в Европу, причем исключительно как декоративный аквариумный вид. Немецкие ученые стали проводить эксперименты и добились того, что самки научились размножаться самостоятельно, без участия самца. Получились мраморные "феминистки". Появление первой такой самки было зафиксировано в 1995 году, и именно она и является прародительницей всех последующих поколений мраморных раков. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://kp.ua/life/617768-na-dnepropetrovschyne-mramornye-femynystky-unychtozhauit-rechnuui-zhyvnost
Гаврилова ЮлияВ селе на Днепропетрощине собирают урожай китайских фиников
// Комсомольская правда в Украине. - 2018. -№ 132. - С. 9( 01.09.2018 )
"Иностранный гость" прижился в нашем климате и в этом году дал первые плоды.
Высадят финиковую аллею
- Мое дерево растет на открытой местности в самых неблагоприятных условиях - обдувается северными ветрами. Я принципиально его не утеплял, не создавал тепличных условий, - рассказал "КП" в Украине" Максим Голосной. - Растение отлично прижилось, адаптировалось. В этом году дало первый урожай. Остальные посадили саженцы в местах, где нет сквозняков, - там результат еще лучше. Всего за две зимы погибли три деревца из десяти - подмерзли. При температуре -27 и более основные побеги отмерзают, но потом быстро отрастают другие.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://kp.ua/life/617499-v-sele-na-dnepropetrovschyne-sobyrauit-urozhai-kytaiskykh-fynykov
Журавель МаксимСтарт сезона охоты на птиц
//Сегодня.- 2018. - №142. - С.6( 10.08.2018 )
В этом году сезон охоты должен был начаться 4 августа, однако из-за того, что минувшая зима затянулась, старт решили перенести на 11 августа. Ведь охотник может подстрелить маму еще неокрепшего птенца, тем самым сделав его легкой добычей для хищника.
Чтобы новый срок устроил и любителей охоты, и защитников природы, и ответственных чиновников, в Днепропетровской ОГА провели встречу с общественными организациями, охотниками и учеными, на которой обсудили перенос, и пришли к выводу, что датой открытия сезона станет вторая суббота августа. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/startoval-sezon-ohoty-na-ptic-1161756.html
Руденко ИринаВ Днепре под песком заживо похоронили тысячу птенцов ласточек
Тельца маленьких детенышей ласточек разбросаны по большой куче песка, а над ними кружат их родители и вороны, пытающиеся поживиться легкой добычей - такая картина предстала перед экологами в Диевских плавнях в Днепре. Не первый год ООО "Гидротехмеханизация" ведет там работы по намыву песка, в некоторых местах песчаные горы достигают высоты 4 метров. Именно их и облюбовали ласточки для обустройства своих гнезд и выведения потомства.
- У нас в области сейчас сезон тишины, и ведение каких-либо работ в плавнях запрещено. Я просила директора предприятия не трогать птенцов и при необходимости взять песок в другом месте, а не там, где гнездятся птицы, - говорит эколог Татьяна Лампика. - Но мои просьбы проигнорировали, кучи разровняли, а под ними в прямом смысле похоронили тысячу маленьких ласточек. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://kp.ua/incidents/610562-v-dnepre-pod-peskom-zazhyvo-pokhoronyly-tysiachu-ptentsov-lastochek
Журавель М.«Голубое» озеро очистят к осени
// Сегодня. - 2018.- №104. - С.6( 15.06.2018 )
Из-за того что водоем загрязнился и стал непригодным для отдыха, жители поселка лишились местной достопри¬мечательности еще 20 лет назад. Сейчас областная администрация занимается восстановительными работами, очищая родники и наполняя озеро чистой водой. «Сегодня» узнала, каким водоем будет после завершения работ и когда местные жители смогут внести его в список излюбленных мест. Вследствие нарушения гидравлического режима озеро из местной достопримечательности превратилось в пастбище. Источники, которые ранее наполняли водоем, заилились — в него перестала поступать вода. Из-за чего со временем оно превратилось в болото, а позже и вовсе высохло и поросло травой. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Станція збирає дані кожні 28 секунд, а система аналізує та обробляє їх. До центру система передає середні показники раз на п’ять хвилин. Завдяки метеорологічному обладнанню можна визначити, яке підприємство викинуло шкідливі речовини. Поки що дані не кодуються, але вже скоро їх хочуть захистити від кібератак... З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/na-yevropeyskomu-rivni
Куліш В. А. Аналіз гірничо-геологічних та гідрогеологічних умов Верхньодніпровського буровугільного родовища
// Уголь Украины. - 2018. -№ 1-2. - С. 6( 01.02.2018 )
Верхньодніпровське буровугільне родовище розташоване в південно-східній частині Дніпровського басейну на території Верхньодніпровського й П'ятихатського районів Дніпропетровської області. Його загальна площа в межах метрового контуру вугільного шару становить 37 км2, у тому числі площа поля розрізу - 14,6 км. На площі родовища розташовано населені пункти - селища Підлужне, Тарасівка, Самоткань, Перше Травня, північніше родовища - м. Верхньодніпровськ. Значна частина площі родовища зайнята орними землями.
В орографічному відношенні район родовища - це водороздільна височина, розчленована долинами річок Домоткань і Самоткань з їхньою численною яруго-балковою системою. На схилах долин і балок у вигляді окремих скель спостерігаються виходи кристалічних порід. Загальний нахил поверхні - у північно-східному напрямку. Відмітки поверхні змінюються у долинах річок від 55-60 м і у балках - до 172 м на водороздільних плато, відмітки поверхні на полі розрізу …
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Здоровило ТарасІз «Новоросії» з «привітом»?
//Україна молода. - 2017. - С.3( 04.10.2017 )
Днями лише за добу правоохоронці вилучили з незаконного обігу 17 одиниць вогнепальної зброї та 4 кг вибухівки.
Серед вилученого — один гранатомет, три карабіни, шість пістолетів та два обрізи, а крім того, «уловом» поліцейських стали 967 набоїв різного калібру та 17 гранат.
До цих «трофеїв» МВС можна долучити й арсенал такого собі 41-річного «Рембо» з Жовтих Вод, котрий у своїй квартирі зберігав зброю та прапори... терористичної організації «ДНР».
«Адепта Новоросії» оперативники поліції Дніпропетровщини затримали вчасно, адже чималої біди могла накоїти його зброя: 13 зразків короткоствольної вогнепальної (пістолети Макарова, Токарєва), дві гранати — Ф-1 та РГД-5, а також 54 набої до автоматичної зброї, які були вилучені під час обшуку.
Але й це ще не всі знахідки: поліцейські також натрапили в помешканні «новороса» на запасні частини та приладдя для ремонту і переробки короткоствольної вогнепальної зброї. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.umoloda.kiev.ua/number/3220/2006/116390/
Руденко ИринаНе широк и могуч, а мелок и вонюч
// КП в Украине. - 2017. -№ 167. - С. 5( 27.09.2017 )
О том, что реке Днепр грозит катастрофа, экологи говорят не первый год. Это когда-то главная водная артерия страны слыла великой в легендах и произведѕениях классиков. Ныне же что ни год, то очередная проблема, а то и несколько: мор рыбы, цветение водорослей, заросли водяного ореха, который лишает воздуха обитателей водоема. На конференциях и семинарах эксперты уже устали говорить о том, что Днепр нужно спасать, и если не поторопиться, то потомкам только и останется, что читать о нем в книгах.
Профессор кафедры экологии Приднепровской академии строительства и архитектуры Григорий Шматков, давно изучающий проблемы Днепра, как раз сейчас вместе с экологами совершает рейд по малым рекам Днепропетровщины. "Ну, где малые реки, а где Днепр?" - заметите вы, но профессор уверяет: они напрямую взаимосвязаны. И из проблем малых рек "вытекает" большая проблема Днепра. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://kp.ua/life/587705-dnepr-mozhet-polnostui-obmelet-uzhe-cherez-150-let
Цьогоріч обласна влада планує завершити розчищення близько дев’яти кілометрів русла річки Мокра Сура. Нині техніка працює в Кам’янці Дніпровського району. Екологічний проект дасть змогу врятувати від підтоплень садиби близько 2,5 тисячі мешканців села. Ще донедавна в селі Кам’янка неможливо було підійти до річки, весь берег Мокрої Сури заріс очеретом. Протік води майже зупинився, навесні — затоплювало береги та городи місцевих жителів і дачників. «Ще років десять тому все було по-іншому, вільно підходила до води, а потім — усе заросло, зникла риба, річка обміліла», — розповідає дачниця Юлія ЧЕРНЕЦЬКА. Зараз Мокру Суру розчищають — роботи вже завершили в селі Сурсько-Литовському, тепер працюють у Кам’янці. Там плавучий кран пройшов два з половиною кілометри, витягнув 65 тисяч кубометрів ґрунту, розчистив багаторічні зарості очерету. Залишилося подолати ще понад п’ять з половиною кілометрів русла. Після завершення робіт річка стане майже 30 метрів завширшки та три метри завглибшки. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/proty-mulu-ta-pidtoplen
... у Кривому Розі розробили концепцію і проект промислового комбінату, спеціально пристосовані до умов України. Згідно з ними, з твердих побутових відходів планують відбирати 75—80% корисних матеріалів. Після глибокої переробки з цієї сировини виготовлятимуть добротну товарну продукцію. А з решти відходів, які не підлягають повноцінному відновленню, планують виробництво високоякісного палива для енергетичних модулів комбінату, що дасть змогу значно знизити витрати підприємства на виробничу діяльність: переробка частини відходів дасть змогу повністю забезпечити всі технологічні процеси власною тепловою, електричною енергією та за потреби — промисловим холодом. Тож комбінат не залежатиме від дорогих зовнішніх джерел енергозабезпечення. Їхні надлишки він зможе навіть продавати.
Підприємство-модуль
Євген Коротков охоче ділився результатами десятирічної копіткої роботи колективу «Екосфери» і особливо наголошував на перевагах, які дасть запуск промислового комбінату в Кривому Розі. Я запитав у голови наглядової ради товариства, чому саме це місто було обрано для будівництва першого українського природоохоронного гіганта, на що отримав відповідь: «Усі наші працівники — не лише жителі Кривого Рогу, а й його патріоти. Вони прагнуть зробити внесок у поліпшення екологічної ситуації в 600-тисячному місті. І якщо очистити повітря в Кривому Розі ми не в змозі, то прибрати назавжди сміття з його вулиць та околиць (у гірничих відводах шахт міста розташовані чотири полігони, заповнені ТПВ майже на 100%) — завдання цілком здійсненне».
Переконливими й грамотними були пояснення до проекту виконавчого директора товариства Олександра Щербини і начальника відділу маркетингу Юлії Писарєвої. Бо перед тим як оприлюднити свою ідею, вони досконало оволоділи нинішніми світовими технологіями переробки ТПВ, які пройшли перевірку на практиці зокрема в Україні, підібрали необхідне для роботи промислового комбінату обладнання, прорахували всі фінансові питання та ризики.
— Наш комбінат, — приєднується до розмови Олександр Щербина, — матиме модульну будову: він нагадуватиме дерево, в якому стовбур — це сортувальна лінія, а гілки — модулі глибокої стовідсоткової переробки в кілька стадій відібраних компонентів ТПВ та інших муніципальних відходів. Кожен з таких модулів — це фактично окремий комплектний завод. У проекті вперше заведено під один дах модулі, поєднання яких забезпечує оптимальний енергобаланс, безвідхідність підприємства, а також високу, понад 70%, його рентабельність.
Жіночі колготи з... пет-пляшки
Про свій проект ПАТ «Центр відновлення ресурсів «Екосфера» вперше оголосило у вересні 2016 року. Відтоді фахівці товариства переконують усіх в Україні, що відбирати з ТПВ лише пластик, макулатуру, скло та метал, частину яких переробляють у кращому разі в гранули на нечисленних вітчизняних міні-підприємствах, нині недостатньо. А ось із промисловими відходами — текстилем, деревом, гумою, які тоннами вивозять на звалища, ніхто не хоче мати справу. Крім того, сортують ТПВ (як на овочевих конвеєрах) вручну. Але навіть дуже уважна і сумлінна людина може відібрати з потоку відходів за день лише 35% корисних компонентів. ... З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/novij-poglyad-na-staru-problemu/
Этот вид птицы - исчезающий, поэтому специалисты были приятно удивлены. - Это редкая для Украины птица, ее обычное место гнездования - дельта Дуная, - рассказал «КП» в Украине» доцент кафедры зоологии ДНУ Александр Пономаренко. - Количество пар на нашу область - пять-семь. Кое-где она встречается в плавнях Каховского водохранилища. Самое северное место ее гнездование - Самарский залив.
До образования водохранилищ желтая цапля встречалась чаще. Но после затопления плавни ушли под воду, тем самым лишив пернатых мест гнездования в Украине. Зато цапелька отлично гнездится на савере Франции, в Бельгии и Голландии. Зиму предпочитает проводить на юге Средиземноморья, в Марокко и северо-западе Азии. Интересна птица тем, что, несмотря на симпатичный окрас и мелкую фигуру, имеет довольно грубый вороний голос. В брачный период на ее затылке вырастает хохолок из длинных белых с черной каймой перьев. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Рижков Вадим"Місто для птахів"
// День. - 2017. -№ 82(. - С. 12( 18.05.2017 )
Дніпро приєднався до святкування Міжнародного дня мігруючих птахів. У місті з цікавістю поставилися до екологічного проекту «Дніпро — місто для птахів». Його завдання — поліпшити місця для перебування пернатих у міських парках. Як повідомила на прес-конференції заступник директора департаменту екологічної політики міськради Ірина КОЗЛОВА, влада активно взаємодіє із громадськими діячами, вченими і експертами, які сприяють збільшенню популяції птахів. Голова Дніпровського відділення Українського товариства охорони птахів (УТОП) Петро ЧЕГОРКА розповів, що для реалізації проекту обрали два парки — ім. Глоби та ім. Шевченка. «З-поміж іншого, хочемо влаштувати там місця для гніздування, розвісити шпаківні, годівниці, а також розмістити інформаційні стенди для городян про птахів у парках», — сказав він. Учасники проекту зазначають: Дніпро має таке географічне розташування, що мігруючі птахи перебувають на території міста більшу частину року. «За нашими підрахунками, на території Дніпра зафіксовано понад 200 видів таких птахів. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/misto-dlya-ptahiv http://m.day.kyiv.ua/uk/article/ekonomika/pidpilno-pidzemnyy-strayk
Дейкун ВячеславЗима в апреле: в Днепре – холод, тьма, каникулы и пробки
//Сегодня. - 2017. - №72. - С.8( 20.04.2017 )
Стихия повалила 3000 деревьев, заблокировав транспорт, и оставила сотни людей без света ДОРОГИ. Снег начал идти еще во вторник вечером, а к утру дороги покрылись 30-сантиметровым слоем снега, что стало неприятной неожиданностью для местных автомобилистов. И хотя коммунальщики работали всю ночь, справиться с непогодой им не удалось. "Обычно добираюсь с Гагарина на работу в центр за 15—20 минут, вчера же ехал полтора часа! — делится с нами днепрянин Олег Гулайко. — Пробки здоровенные, хуже всего то, что большая часть водителей уже переобулась в летнюю резину, стоят, буксуют. И, если главные дороги худо-бедно расчистили, то по небольшим улицам проехать вообще невозможно, везде сугробы". З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/zima-v-aprele-v-dnepre-holod-tma-kanikuly-i-probki-1014288.html
Ясень МиколаКрах літописної легенди
// Сільські вісті. - 2017. - № 30( 19.04.2017 )
Нещодавно на околиці двох великих міст — Кам’янського і Дніпра — у селі Єлизаветівка Петриківського району провів прес-конференцію відомий вчений-еколог Григорій Шматков, відгомін якої струсонув усю область. Григорій Григорович доповів, що концентрація шкідливих та не бажаних органічних речовин і домішок у річці Оріль перевищує допустиму більш ніж у тисячу разів (!). Окремо взятих важких металів — у 918 разів, уміст кишкової палички — у 48 разів. Знущатися над Оріллю почали під час будівництва біля тоді ще Дніпродзержинська чергової дніпровської гідроелектростанції і водосховища при ній. Тоді природне русло річки перенесли на майже півсотню кілометрів нижче за течією Дніпра. У сімдесятих роках минулого століття під лозунгом «напоїти Донецький край дніпровською водою» почали прокладати канал Дніпро — Донбас, який перетнув Оріль аж у 22 місцях, а у двох ще й витіснив — вона мала поступитися рукотворному диву. Кінець кінцем річка втратила змогу щовесни розливатись і чистити себе бурхливими повенями. І тут свою нищівну лепту додало безвідповідальне господарювання. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.silskivisti.kiev.ua/19475/index.php?n=35296
Дейкун В."Сезон тишины" в лесах и на воде
//Сегодня. - 2017. - №63. - С.33( 06.04.2017 )
За шум в лесу придется заплатить 100 грн, а за костер — 1300 грн Днепрян будут штрафовать за охоту вне закона, рыбалку в нерест и даже шумные пикники в лесу. Фото: Форум-Град Днепрян будут штрафовать за охоту вне закона, рыбалку в нерест и даже шумные пикники в лесу. Фото: Форум-Град В связи с вступлением в силу новых правил в природоохранном законодательстве с апреля в лесах области стартовал "сезон тишины", который вводит существенные ограничения не только для охотников, но и для туристов. Вместе с этим ряд запретов будет действовать и для местных рыбаков, ведь у обитателей водоемов как раз сейчас начинается сезон нереста. "Сегодня" выяснила, какие правила отныне нужно соблюдать на природе, где и когда в области можно будет рыбачить и какие санкции грозят нарушителям. ОХОТА И ТУРИЗМ. Согласно изменениям, внесенным в закон Украины "О животном мире" сезон тишины в лесах продлится до 15 июня, а его введение обусловлено тем, что животные не могут размножаться, пугаясь громких звуков, что вредит популяции. "В этот период запрещается проводить в лесах мероприятия, которые являются источником повышенного шума. Это не только стрельба, но и любые громкие звуки, — рассказывает завсектором охотничьего хозяйства облуправления лесного и охотничьего хозяйства Александр Олейник. — С охотниками проблема еще и в том, что мало кто знает об этих изменениях и многие уверены, что сейчас идет сезон охоты на птиц. Поэтому правоохранители регулярно выезжают в лес и информируют их о запрете". Впрочем, новые правила касаются не только охотников, но и самых обычных отдыхающих, приезжающих на пикники. Так, за шумный отдых в лесу можно схлопотать штраф примерно в 100 грн с человека, а за разведение огня без мангала и вовсе 1300 грн. Правда, на первый раз есть шансы отделаться предупреждением. "В выходные как раз потеплело, и мы с друзьями решили выехать на денек в Самарский лес. Приехали, разложились, музыку включили, но не прошло и часа, как подошли ребята в форме и сообщили о нарушениях, — рассказывает нам днепрянка Елена Костынь. — Сначала думали что развод какой-то, что сейчас будут денег с нас требовать. Но нет, предупредили, что если тихо вести себя не начнем, то выпишут протокол, и ушли. Мы конечно, музыку выключили, но больше в лес, пожалуй, не поедем". РЫБАЛКА. Ограничения заработали и для местных любителей рыбалки. Правда, в отличие от охотников полностью отказываться от любимого времяпровождения им необязательно. "До 9 июня запрещается любой лов рыбы на Каменском и Днепровском водохранилищах, по 29 июня — на всех малых реках области, впадающих в большие, — рассказали в департаменте экологии и природных ресурсов ОГА. — С 10 апреля по 29 мая рыбачить будет нельзя на реках Апостоловского, Никопольского и Томаковского районов. А с 10 апреля по 18 июня — на Каховском водохранилище". Впрочем, в некоторых местах рыбачить все же можно — запрет не распространяется на реки Орель, Самара и Кильчень, а также на остров Сагайдачный (бывший остров им. Ленина) в Днепровском водохранилище. Правда, и здесь действует ряд ограничений: так, тут нельзя ловить рыбу с лодки, а также пользоваться сетями и электроудочками. При этом общий вес улова каждого рыбака не должен превышать 3 кг. Нарушителям грозит штраф от 17 до 6800 грн. В наименьшую сумму обойдется тюлька или окунь — по 17 грн за штучку, а за судака придется выложить 510 грн. З повним текстом можна ознайомитись також у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18 і на сайті газети: http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/sezon-tishiny-budut-shtrafovat-za-ohotu-vne-zakona-rybalku-v-nerest-i-shumnye-pikniki-v-lesu-1010354.html
Весна - время обновления не только у людей, но и у птиц. Жители села Баловка Днепропетровской области к возвращению своих пернатых соседей-аистов из теплых краев приготовили им отличный сюрприз - новый дом. За помощью пошли к… энергетикам. Оказалось, у них на счету уже 74 построенных гнезда.
Для энергетиков устанавливать жилища для пернатых не в новинку. Еще четыре года назад они начали уникальную программу по восстановлению гнезд аистов, которые в большинстве случаев располагаются на столбах линий электропередач и время от времени разрушаются из-за непогоды.
- Селяне рассказали, что на одном из столбов семья аистов живет уже 17 лет, но их "квартира" изрядно поизносилась и в итоге полностью обвалилась, - сообщила пресс-секретарь ДТЭК "Днепрооблэнерго" Алла Гурова. - Совсем скоро птицы вернутся из теплых краев, а жить-то им негде. Вот и попросили нас помочь с новым домом для всеобщих любимцев.
По словам жителей Баловки, аисты на это место возвращаются регулярно. Утверждать, что одни и те же - не берутся, но считают, что это настоящее фамильное гнездо. Говорят, если и не самая первая пара прилетает, то их дети и внуки - совершенно точно. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://kp.ua/dp/570151-na-dnepropetrovschyne-dlia-semy-ptyts-dolhozhytelei-soorudyly-feshenebelnoe-hnezdo
Вокруг дома, транспорт, люди, она ж явно жила где-то на окраине в лесопосадке.
Искалеченная самочка забрела на территорию одного из заводов Каменского. Тут же бедолагу прижали к стенке бродячие псы, которые возле промышленных предприятий водятся целыми стаями. Спасли енотиху охранники - успели выхватить несчастную из кольца ощетинившихся псов. Пушистую красавицу передали местным зоозащитникам, те провели первичную диагностику и стали думать, куда пристроить находку.
Откликнулось сообщество по спасению животных "Пегас" из Днепра. Именно туда перевезли найденыша, нарекли Норой и стали выхаживать.
Оказалось, что Нора - не енот, а енотовидная собака. Перепутать одних с другими очень легко, ведь характерная "маска" на мордочке у них одинаковая. Но у енотовидных собак шерсть длиннее и гуще, а вот хвост короче и без полосок. Животное совсем молоденькое - из прошлогоднего весеннего выводка, но с тяжелым переломом челюсти, который сросся неправильно. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://kp.ua/life/570149-v-kamenskom-yskalechennaia-enotovydnaia-sobaka-pryshla-za-pomoschui-k-luidiam
Довгаль СергійЧи "зареве" Ревучий?
// Україна молода. - 2017. -№ 21. - С. 13( 17.02.2017 )
Наприкінці минулого року в інформагенції «Дніпро — Міст» відбулася прес-конференція на доволі промовисту тему «Чи потрібен жителям Дніпра регіональний ландшафтний парк?». І хоч вона якогось ажіотажу серед місцевих ЗМІ не викликала, її організатори з цього приводу не засмучуються. Отож наразі запланували низку публічних заходів, під час яких доводитимуть глибокий зміст свого задуму до широких мас населення. Насамперед він полягає у відродженні колишньої слави Дніпрових порогів, оспіваних свого часу ще істориком Дмитром Яворницьким, ім’я якого нещодавно присвоєно центральному проспекту обласного центру. Це має бути втілено в життя саме у вигляді ландшафтного парку. За задумом ініціативної групи, він так і називатиметься — «Дніпрові пороги». «Не лише тиша навколо, але вражало ще й повне безлюддя...» Сама ж природоохоронна зона має простягатися майже на всю течію Дніпра, де колись був каскад легендарних порогів. За спогадами очевидців, ці місця колись були геть безлюдними: «Не лише тиша навколо, але вражало ще й повне безлюддя, немовби береги були зовсім не заселені: ні душі на березі, ані димку житла не бачили...» Рукотворний Дніпрогес, збудований у Запоріжжі на початку 30-х, спричинив затоплення досить значної колись мілководної території і забезпечив судноплавство у цій частині річки. Проте збереглися мальовничі місця з крутими схилами, річковими затонами, які глибоко врізалися в берег і вкрилися лісами. У лісового кота з’явилася перспектива на майбутнє А тому ініціативна група науковців та екологів регіонів загорілася метою зберегти цю пам’ятку природи. І не просто зберегти, а й створити умови для відновлення давно забутих видів рослин і тварин. Адже дотепер тут зберігаються рідкісні популяції флори і фауни, як-от аврінія скельна, чебрець, кизильник, таволга, лісовий кіт (на сьогоднішній день їх, стверджують, збереглося декілька сотень), зелені ящірки і лісові вужі, соколи-боривітри, кропив’янки, сорокопуди, круки, сичі, бджолоїдки та сиворакші. Як зауважує головний редактор еколого-краєзнавчого часопису «Свята справа — XXI» Петро Чегорка з міста Верхівцеве Дніпропетровської області, на території майбутнього ландшафтного парку нині нараховується з півсотні природних байраків, у 21 з яких ростуть діброви первинної структури з деревами віком 150-300 років. А кількість віковічних дубів і груш перевищує тисячу. 15 видів тамтешньої флори представлені у Червоній книзі України, 4 — у Європейському Червоному списку та 67 — у Червоному списку Дніпропетровської області. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://www.umoloda.kiev.ua/number/3122/188/108812/
Довгаль Сергій"Рекордний штраф" виявився мильною бульбашкою
// Україна молода. - 2016. -№ 167. - С. 5( 28.12.2016 )
Кошти, які так і не надійшли Спершу була вражаюча сенсація. Сам Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив про рекордний для нашої держави штраф за забруднення навколишнього середовища — 72 мільйони 699 тисяч 119 гривень. Саме таку суму мали стягнути з «АрселорМіттал Кривий Ріг» за непомірні викиди в атмосферу згідно з рішенням Дніпропетровського апеляційного господарського суду. І хоч підприємство мало ще можливість оскаржити такий вердикт у касаційному порядку, голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов повідомив, що вищезазначені кошти вже надійшли у повному обсязі до бюджетів області та Кривого Рогу. Тепер же, як виявилося, ця бравурна музика грала недовго...
Проте прокуратура заявляє, що так просто не здається, повідомляючи ще про десяток кримінальних проваджень, відкритих стосовно посадових осіб «АрселорМіттал Кривий Ріг» саме за понаднормові викиди шкідливих речовин в атмосферу. Принаймні повідомляється про їх активне розслідування.
А на додачу ще й розпочато кримінальне провадження за фактом незаконного звільнення 21 співробітника компанії, які були призванi до українського війська. При цьому восьмеро незаконно звільнених через суд уже домоглися поновлення на роботі і виплати їм грошових коштів за вимушений прогул.
Отож, за даними прокуратури, готується повідомлення про підозру відразу 14 начальникам структурних підрозділів компанії, які допустили порушення законодавства про працю, звільнивши 21 працівника у період проходження ними військової служби.
Проте це навряд чи стане такою собі компенсацією того, що справа з рекордним для України штрафом за забруднення навколишнього середовища провалилася.
Водночас місцеві ЗМІ привернули увагу до того, що керівник місцевої прокуратури № 1 Олексій Кривенко, за якого і було ініційовано провадження, що завершилося рішенням Дніпропетровського апеляційного господарського суду про рекордний штраф, отримав підвищення до заступника прокурора Дніпропетровської області. Відвертість гендиректора І вже зовсім відвертим був нещодавно призначений новий генеральний директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» Парамжит Калон. Попри те, що заявленою темою його нещодавнього брифінгу був початок будівництва другої машини безперервного лиття заготовок, більшу її частину він присвятив саме темі тиску на підприємство дер¬жавних органів і навіть «Укрзалізниці», прозоро натякнувши, що там вимагають відкати за надання вагонів.
«Після офіційної відмови «Укрзалізниці» з «Арселор» зв’язуються «приватні особи і маловідомі фірми» з пропозицією надати вагони. Але вже на 5-20% дорожче, аніж за офіційним тарифом. Ми — європейська компанія. Наголошую, ми ніколи не підемо на такі схеми», — відверто заявив Парамжит Калон.
Прес-центр регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» такі твердження офіційно спростував у розповсюдженому для ЗМІ коментарі. «Говорити про ненадання залізничниками рухомого складу під вивезення готової продукції меткомбінату в порти і при цьому щодоби понаднормово затримувати на підприємстві 200-350 напіввагонів власності держкомпаній — щонайменше некоректно. Зокрема, при нормі за договором 68 годин станом на 13 грудня на території ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» перебував 31 вантажний вагон власності держкомпаній із затримкою більш як 8 діб.
Окремі вантажні вагони простоювали на підприємстві близько місяця. Наприклад, у листопаді 2016 року вагони № 67681650,67657411, 65292344 були затримані на заводі на 24 доби, № 67177022, 66238940 — на 21 добу, у грудні на 27 діб — вагон № 67851873, на 21 добу — вагони № 60705951, 67362160. Таке неефективне використання рухомого складу є малоприбутковим для його власників — держкомпаній і неприпустимим у період, коли залізничники працюють над забезпеченням безперебійного проходження опалювального сезону», — наголошують на Придніпровській залізниці.
Не менш відвертим був Парамжит Калон і на адресу правоохоронних органів: «80 наших керівників були викликані на допит у прокуратуру. Цей тиск здійснюється на нас, щоб ми поділилися з цими людьми...» Більша частина з них є співробітниками правоохоронних органів».
Також індієць зазначив, що в атаці на них беруть участь і квазігромадські організації, які нещодавно організували платний мітинг перед прохідною підприємства.
Стосовно ж охорони навколишнього середовища гендиректор зазначив, що за час володіння комбінатом компанією «Арселор» викиди пилу знизилися на 45%, а забруднення води — на 70 %.
«Виробництво безпечної екологічної сталі — це мета «АрселорМіттал Кривий Ріг», найбільшого підприємства гірничо-металургійного комплексу України. Як відповідальний бізнес, «АрселорМіттал Кривий Ріг» готове приєднатися до єдиної міської системи моніторингу атмосферного повітря у Кривому Розі і підтримати ініціативу міської влади щодо впровадження електронного модуля «Екомоніторинг».
Модуль «Екомоніторинг» розміщено на Криворізькому ресурсному центрі, де мешканці Кривого Рогу зможуть в онлайн-режимі бачити показники автоматизованих постів спостереження за якістю повітря. Модуль надає можливість бачити дані про стан атмосфери з періодичністю в 1 годину, а також щоденні середньо¬добові показники.
У 2014 році «АрселорМіттал Кривий Ріг» першим серед підприємств гірничо-металургійного комплексу України впровадив власну систему екологічного моніторингу, яка успішно пройшла метрологічну атестацію. Наразі «АрселорМіттал Кривий Ріг» є єдиним підприємством у Кривому Розі, яке має у своєму розпорядженні власну діючу систему автоматизованого екологічного моніторингу з трьома постами спостереження, а дані щоденно відображаються на великому екрані на території міста.
Дук А. Ю.Жители днепра бьют в набат из-за варварского спила деревьев
//Сегодня. - 2016. - №243. - С.9( 23.12.2016 )
ЧЛЕН ГОРОДСКОГО БЮРО ВО «БАТЬКІВЩИНА» ДУК А.Ю.
Ярким примером неправильной обработки зеленых насаждений, которая недавно имела место в нашем городе, экологи называют работы, прошедшие этой осенью в самом центре города — на Аллее влюбленных, что расположена перед бывшим кинотеатром «Родина».Теперь, по мнению многих горожан, растущие здесь белые тополя попросту изуродованы. «Еще недавно здесь была красивая зеленая аллея. Потом приехали рабочие ну, мы думали, пообрубают сухие ветки, что-то поправят и все, — возмущается местная жительница Наталья Алешко. — На деле же с деревьями сотворили чтото вообще невразумительное поспиливали огромные, вполне здоровые на вид ветки, оставили от тополей чуть ли не голые стволы. Теперь они больше на какие-то столбы, а не на деревья похожи». О недопустимости таких методов работы с «легкими города»за являют и авторитетные экологи. ЭКОЛОГ: «Массовая обрезка деревьев «до ствола» оказывает огромный вред городской среде и здоровью горожан» «Обрезка деревьев должна происходить на основе биологических и декоративных принципов, чему спиливание веток «до ствола» никак не отвечает. Грамотная обрезка — это обрезка от 3-го ответвления ветвей, ее дерево хорошо выдержит и не погибнет. То есть первое ответвление это главные, или «скелетные» ветви, от них идут ветви второго порядка, а уже дальше ветви третьего порядка, которые можно обрезать без повреждения дерева, — рассказывает известный эколог и дендролог, академик Владимир Кучерявый. — Безусловно, когда происходит массовая обрезка деревьев до ствола, этовызываетнаносит существенный вред городской среде. Ведь именно зеленая масса листьев поглощает вредные выбросы промышленности и пыль, а голый ствол такую функцию не выполняет. С потерей каждого квадратного метра лиственной массы здорового дерева мы ухудшаем нашу экологию. Но не все деревья выдерживают даже правильное обрезку, а обрезка к стволу это означает просто калечить, истреблять деревья. Даже с экономической точки зрения это невыгодно, ведь после гибели дерева вырастить новое будет стоить много времени и денег». Тем, как проводятся работы с городскими зелеными насаждениями,возмущены и местные экозащитники. «Еще с лета в мэрии заговорили о необходимости замены пуховых тополей в городе на другие виды деревьев мол, будут таким образом бороться с пухом, который засоряет улицы, рассказывает общественный активист Елизавета Аверина. Но проблема заключается в том, что когда куда-то приезжает автовышка с бригадой спильщиков, то просто начисто, до столбов спиливаются все подряд деревья клены, вязы, березы, дубы, акации, а не только тополя. Кроме того, непуховые тополя также подвергаются удалению или сносу кроны». По словам волонтера, в большинстве обпиливаются или удаляются под корень явно здоровые деревья, с чистой древесиной на срезах, не сухие и не гнилые. «А вот очевидные сухостои с отслоившейся корой, то есть уже мертвые деревья, спильщики нередко оставляют нетронутыми.У нас даже есть жалобы жильцов, которые ожидали, что в их дворе уберут сухое аварийное дерево и не тронут здоровые, а получилось все наоборот, делится Елизавета. Жители таких дворов и активисты несколько раз обращались за помощью в полицию, подавали заявления. Но там такие заявления принимают неохотно, приезжающие патрульные обычно заявляют, что не разбираются в том, какие нужны документы и тем более правильно ли проводится спил. Впрочем, вместо «старых» деревьев городские власти пообещали высадить в мегаполисе новые — в частности, платаны и каталь пы. Вот только активисты ставят продуктивность таких планов под сомнение, ведь эти деревья не предназначены для нашего климата, они уязвимы для перепадов температур и, вероятнее всего, либо погибнут в первые же годы своей жизни, либо потребуют дорогостоящего ухода. В любом случае, и волонтеры, и экологи сходятся в одном если обрезка деревьев в Днепре и в дальнейшем продолжится теми же методами что и сейчас, вскоре и без того непростая экологическая ситуация в промышленном центре рискует усугубиться куда сильнее. З текстом можна також ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Перова ОльгаУ Дніпро інвестували 30 тонн "живого срібла"
// Голос України. - 2016. -№ 220. - С. 12( 18.11.2016 )
їх купили через Ргогоіто за кошти обласного бюджету в Криничан ського рибгоспу (1,3 мільйона гривень). У найближчі п'ять років у Дніпро інвестують 400 тонн «живого срібла». Однак дивідендів доведеться чекати кілька років — вони будуть тільки в тому разі, якщо долею Дніпра опікуватимуться не тільки екологи, а й жителі області, що нині вважають можливим черпати з Дніпра «срібло» без ліку й совісті. Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18
Гаврилова ЮлияЛисенок Лютик кур воровал - и в капкан попал
Для жителей села Карнауховка, что недалеко от Днепра, лисы - настоящий ночной кошмар. Селяне их боятся: и бешенства, и убытков от посещений подворий. Очередной жертвой стал местный житель, у которого со двора начали пропадать куры и гуси. Предусмотрительный хозяин решил защитить свои угодья. Выбрал в магазине капкан побольше, так чтоб наверняка, и поставил его на окраине села, у самого леса.
Проверяя утром ловушку, мужчина заметил еле живого израненного молодого лиса и сразу же пожалел, что поставил капкан, да еще такой огромный. Железные челюсти буквально переломали лисенку заднюю лапу. Нужно было как-то спасать бедолагу. Помочь самостоятельно животному люди не смогли, поскольку очень его боялись.
Тогда соседка вызвала по телефону волонтеров. Активисты вместе с горе-охотником и его женой сразу же повезли хвостатого пострадавшего к ветврачу в Днепр.
- Нам позвонили и сказали, мол, помогите, мы нашли лису в капкане, - рассказали "КП" в Украине" в сообществе по спасению животных "Пегас". - Лисенка назвали Лютик. Лапку пришлось ампутировать, а травмированный глаз удалить.
В клинике малыш понемногу отходит от шока, но по-прежнему никого к себе не подпускает. Хотя уже понемногу ест, когда никто не видит. Стать другом человеку он не сможет, поскольку очень дикий и своенравный. И в дикую природу инвалида отпускать тоже нельзя. Через неделю реабилитация хвостатой жертвы капкана закончится и его нужно будет куда-то пристроить. Волонтеры хотят в короткие сроки построить маленькому рыжему пациенту просторный вольер в приюте. По самым скромным подсчетам, на это нужно 6-8 тысяч гривен, но пока сбор на новый домик для Лютика еще не открыт, вначале, говорят волонтеры, нужно насобирать ему на лечение. Оно, к слову, тоже обходится недешево. Деньги собирают всем миром - сердобольные люди перечисляют кто 50, а кто и 500 гривен. Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Яворницкого, 18 и на сайте газеты: http://kp.ua/incidents/556588-lysenok-luityk-kur-voroval-y-v-kapkan-popal
Перова ОльгаАби Дніпро не потонуло... в смітті
//Голос України. - 2016. - №202. - С.11( 25.10.2016 )
«Початком кінця» (вислів секретаря Дніпровської міськради В’ячеслава Мішалова) стало рішення сесії про закриття полігона ТПВ, який «отруює життя населення розташованого поряд мікрорайону Діївка». Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18
Жукова АнастасияДнепрян пугают катастрофой на реке
// Сегодня. - 2016. -№ 189. - С. 9( 07.10.2016 )
Состояние реки действительно оставляет желать лучшего, и чтобы это понять, не обязательно быть специалистом: на набережной от воды исходит неприятный запах, а в воде часто плавает мусор. Специалисты же рассказывают, что последние пробы воды из Днепра показали превышение в ней содержания железа, аммония и других вредных веществ. "Независимая лаборатория исследовала пробы воды, отобранные в местах выхода ливневых стоков в реку Днепр: в районе Фестивального причала, канала Гнилокиш, на пляже парка Сагайдак, в районе аквапарка на Победе и у впадения в Днепр реки Шиянки, — рассказывает эколог Наталья Кожина. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/izumrudnye-reki-dnepru-ugrozhaet-ekologicheskaya-katastrofa-758298.html
Крылов ВиталийКабмин одобрил программу уничтожения Днепра
// 2000. - 2016. -№ 40. - С. В1,В5( 07.10.2016 )
Понимая важность и неотложность проблемы, «2000» публикуют эти документы полностью. Но сначала хотелось бы привести один пример и рассказать о судьбе дамб на американской реке Элха (северо-восток штата Вашингтон). Чтобы обеспечить дешевой электроэнергией промышленность полуострова Олимпик, на реке построили дамбу Элха (1913 г.), а затем выше по течению — дамбу Глайнс Каньон (1927 г.). В 2012 г. американцы демонтировали первую из них, а два года спустя — вторую. Правительство потратило $60 млн. на работы по демонтажу водозаградительных сооружений. А на все мероприятия по восстановлению экосистемы Элхи (выкуп сооружений ГЭС; постройку водоочистительных заводов; создание комплекса защитных сооружений от наводнений; организацию рыбоводной фермы и теплицы для выращивания водных растений, призванных заново заполнить русло реки) — $351 млн. Дело в том, что, перекрывая реку крупной плотиной, люди по сути уничтожают водоем. Река распадается на фрагменты, ее экосистема полностью меняется — и не в лучшую сторону. Исчезают многие виды рыбы, поскольку в водохранилищах фактически отсутствует проточная вода, затрудняется нерест. Активно разрушаются берега, уничтожаются малые реки, сокращаются сельхозугодья, ухудшается качество питьевой воды и т. д. Да и сами запасы воды в хранилищах уменьшаются. Это понимают во всем мире. Но только не руководители нашей страны. ЗВЕРНЕННЯ Ми, учасники «круглого столу» — громадського заходу, присвяченого Міжнародному дню Дніпра, НАГОЛОШУЄМО: 1. Водні ресурси є одними з найуразливіших, через це забезпечення ними потреб людства стає досить проблемним із перспективою подальшого погіршення. За оцінками міжнародних експертів, унаслідок антропогенної діяльності та глобальної зміни клімату ресурси прісної води у світовому масштабі стрімко скорочуються і стають дефіцитними для багатьох країн і регіонів. Очікується, що до 2025 р. нестача води у країнах з високими темпами розвитку збільшиться на 50%, у розвинутих державах — на 18%. У 2030 р. від нестачі прісної води потерпатиме 47%, у 2050 р. — до 2/3 населення планети. 2. Враховуючи те, що 70% потреб України у питній воді задовольняється за рахунок Дніпровського водозбірного басейну, ліквідація надходження забруднень до р. Дніпро, охорона та відновлення якості його вод та екосиcтем має бути постійним пріоритетом держави. В умовах, що склалися, порушується базове право громадян України на воду та санітарію, затверджене резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 64/292 від 28.07.2010 та резолюцією Ради ООН з прав людини 15/9 від 24.09.2010 «Право людини на доступ до безпечної питної води та санітарію». Попри прийняття чисельних нормативно-правових актів, програм, що регулюють... З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://www.2000.ua/v-nomere/derzhava/ekspertiza/kabmin-odobril-programmu-unichtozhenija-dneprab1-2-b5_1475833760.htm
У зв'язку з цим зберігання хоча б невеликої [порівняно з іншими областями) площі лісових насаджень як унікальної екологічної системи та життєво необхідного ресурсу для мешканців регіону перебуває на постійному контролі органів прокуратури Дніпропетровської області. Для прикладу, 16 серпня 2016 року слідчим управлінням прокуратури області направлено до суду обвинувальний акт стосовно лісничого одного із лісництв ДП «Новомосковський військовий лісгосп» за розтрату державного майна шляхом зловживання службовим становищем та внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей [ч. 5 ст. 191 та ч. 1 ст. 366 КК України). Прокуратурою встановлено, що протягом 2010-2012 років лісничий, діючи умисно та з корисливих мотивів, уносив до офіційних документів завідомо неправдиві відомості про санітарну вирубку дерев, натомість надаючи вказівки лісорубній бригаді проводити рубку значно більшої кількості дерев на лісосіках за межами координат, зазначених у дозвільних актах. «Використання території поза межами координат, указаних у бусольній зйомці, дало змогу лісничому незаконно порубану деревину загальним об'ємом 1902 куб. м вартістю майже 3,4 млн грн відчужити на користь третіх осіб», - зазначив заступник прокурора області Роман Токар. Наразі судовий розгляд кримінального провадження триває. Крім того, Нікопольською місцевою прокуратурою направлено до суду обвинувальний акт щодо громадянина, який здійснив незаконну порубку дерев у лісових насадженнях, що заподіяло державі майнову шкоду у сумі майже 1,5 млн грн (ст. 246 КК України). Зокрема, у 2015 році з метою отримання доходу цей громадянин неодноразово організовував незаконну рубку понад 500 дерев акації в полезахисних смугах Апостолівського району без спеціального на те дозволу. Надалі зловмисник реалізовував указану деревину та розпоряджався вирученими коштами на власний розсуд. За словами заступника прокурора області Юрія Черкащина, сума матеріальної шкоди, яку завдав обвинувачений державі, становить майже 1,5 млн гривень. Загалом органами прокуратури Дніпропетровської області направлено до суду 10 обвинувальних актів за фактами незаконної рубки лісу. Під час розслідування решти кримінальних проваджень доведено незаконну рубку понад 260 дерев загальною вартістю майже 260 тис. грн. З указаної суми збитків на стадії досудового слідства більш ніж 200 тис. грн уже відшкодовано. З текстом можна ознайомитись також у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Довгаль СергійСміттєві війни: Дніпропетровщина стала горою проти львівських відходів
// Україна молода. - 2016. -№ 118(. - С. 9( 21.09.2016 )
Акцію ініціювали будинкові комітети мікрорайону. Саме через чужі відходи, на думку місцевих жителів, територія полігону «Еко Дніпро» збільшилася майже вдвічі. Того ж дня міська влада заявила, що Дніпро більше не прийматиме на свій полігон сміття зі Львова, адже термін дії домовленості між містами спливає 13 вересня. Загалом, за даними посадовців міськради, місто взяло на утилізацію майже 8,8 тисячі тонн сміття зі Львова, однак умови договору між містами не відомі. По коліна у смітті Міський голова Львова Андрій Садовий тим часом заявляє про сміттєву блокаду міста Лева. «Ми вже перейшли рубіж 100 днів, коли Львів перебуває у сміттєвій блокаді. Як ви знаєте, був підпал нашого полігону. Мета була дуже проста — заблокувати вивезення відходів зі Львова.
Зразу ж заблокували всі полігони, що розташовані на території області, було поставлено завдання — завалити місто сміттям», — наголосив львівський мер у ефірі «Голосу столиці».
Андрій Садовий, по суті, повторив свої слова, сказані раніше, що у травні цього року найбільше сміттєзвалище міста підпалили навмисно, аби поховати Львів у відходах і «поставити його на коліна».
Упродовж місяця зі Львова треба вивозити близько 700 тонн сміття щоденно. Отож Андрій Садовий звернувся по допомогу до всіх мерів України, мав розмову з цього приводу і з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом.
Если раньше жители Днепра, прихватив орехи, водили детишек в парки и скверы, чтобы полюбоваться забавными белочками и угостить их, то теперь им достаточно лишь выглянуть в окно. Грызуны расплодились так, что порой от них спасенья нет. Специалисты объясняют беличий беби-бум теплой прошлой зимой. Она позволила взрослым белкам набраться сил, а малышам не погибнуть в первые дни жизни. Теперь шустрый молодняк подрос и вызывает у горожан не только умиление, ведь примерным поведением не отличается.
- Мы частенько на подоконник для белочек клали орешки и сухофрукты, - рассказал житель Самарского района Александр. – Зверьки быстро забирали угощение и убегали к себе в дупло. Дети визжали от восторга. А теперь белки повадились через форточку забираться в кухню и таскать со стола печенье с пряниками.
Студенты, живущие в общежитиях тоже жалуются на хвостатых воришек, мол, штурмуют их незастекленные балконы и тащат все, что плохо лежит.
- Белок можно без преувеличения назвать умными животными, они умеют выбирать для себя самые удобные и сытные места, - говорит зоолог Андрей Коваль. - Это в дикой природе они живут в гнездах или дуплах, в городской местности отлично приспосабливаются по соседству с человеком. Эти зверьки быстро улавливают, где можно легко поживиться, погреться и спрятать запасы. И не стесняясь буквально выклянчивают у людей лакомства.
Пока еще не сильно похолодало, подросшие бельчата вместе с родителями готовятся к зиме, таща в свои "жилища" съестные припасы. Текст смотри такжев отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 и на сайте газеты:http://dp.kp.ua/dp/551385-dnepr-atakuuit-nahlye-belky
Чегорка ПетроКар'єр особливої уваги
// День. - 2016. -№ 166/167. - С. 32( 17.09.2016 )
... команда дніпровських орнітологів з весни цього року втілює в життя проект «Підвищення орніторізноманіття Рибальського кар’єру». Ось, що розповів орнітолог Володимир Сижко: «Рибальський кар’єр має світову популярність завдяки відкриттю тут так званих мандриківських верств — викопних залишків мешканців прадавніх морів: коралів, молюсків, древніх риб, вік яких обчислюється мільйонами років. Його значення як своєрідної природної оази, де завдяки процесам самовідновлення формується «нове життя», залишалося поза увагою екологів. Але це — особливе місце на ландшафтній мапі області. Знаходячись на плоскому лівобережжі Самарської затоки, кар’єр своїми «гірськими» пейзажами нагадує скелясту місцевість. Наша команда головну мету проекту бачить у поліпшенні умов проживання птахів. Приступивши до роботи у квітні, ми провели оцінку сучасного стану населення птахів і були приємно вражені. Виявилося, що навесні і влітку тут можна зустріти 65 видів пернатих, 42 з яких гніздяться. У глиняних урвищах влаштували свої нори-гнізда барвисті бджолоїдки, берегові ластівки, соколики боривітри і занесені до Червоної книги України сиворакші. Серед нагромадження каменів гніздяться два види кам’янок. Одна з них, лиса кам’янка, своє поширення на території області приурочує виключно до кам’янистих біотопів. Живуть у кар’єрі домові сичі і дрімлюги, активні переважно вночі. Зустрічаються й чотириногі мешканці — лисиці, зайці, кілька видів летючих мишей. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://m.day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/karyer-osoblyvoyi-uvagy
Корба ГалинаСмог отечества
//Новое время. - 2016. - №32. - С.20-23( 02.09.2016 )
Днепропетровский коксохимический завод можно найти по запаху — там воняет. И по цвету неба: от проезжей части нужно двигаться в сторону белого, черного и серого дыма, валящего из разных труб. “Что вы думаете об экологической ситуации в городе?” — интересуется НВ у молодого человека с пакетом в руке, идущего по тропинке возле завода. “Жопа”,— коротко отвечает он. А потом добавляет: “Постойте здесь минут 20 — и сами все поймете”.
Понимание приходит быстро.
Недалеко от завода много лет живет и работает 48‑летний столяр Роман. Поглядывая на разноцветный дым над своей головой, он заявляет: “Коксохим — это еще не самый страшный и опасный промышленный гигант в городе”. И советует навестить Металлургический завод им. Петровского, находящийся рядом.
Из его труб валит иной дым — коричнево-оранжевого оттенка. Стены жилых домов возле метзавода словно обсыпаны чем‑то темным — это следы выбросов. И машины от этой пыли, по словам местных, сложно отмыть. Но окна многих квартир — нараспашку: жильцы привыкли к пыли, налету и неприятным запахам. Днепр всегда был в лидерах по степени загрязненности воздуха среди городов Украины. А в первом полугодии 2016-го, по данным Национальной гидро- метслужбы Украины, и вовсе стал № 1 в этом печальном рейтинге.
Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 .
Дейкун ВячеславВ парке — треть деревьев под топор
// Сегодня. - 2016. -№ 121. - С. 8( 04.07.2016 )
Накануне стало известно, что местные коммунальщики решили пустить под топор около 120 деревьев, что составляет примерно треть всех насаждений парка. «Этой весной в парк трижды приезжала комиссия, которая обследовала деревья и признала, что 121 дерево подлежит сносу, — рассказывает старший инспектор отдела коммунального хозяйства Соборного райсовета Павел Попов. — К нам регулярно обращаются местные жители, которые гуляют здесь и жалуются, что с деревьев падают сухие ветки». Тем не менее с планами коммунальщиков категорически не согласились экологи и «зеленые» общественники. По их мнению, практически все деревья, которые решили спилить, либо здоровые растения, либо поддаются лечению, но никак не ликвидации. А планы по массовой вырубке, убеждены активисты, связаны с желанием нажиться на древесине, дескать, из-за роста цены на газ, многие переходят на твердотопливные котлы, в которых используется древесина, а цена на кубометр дерева на рынке сейчас составляет порядка 500 грн. «Мы разгадали причину вырубки: многие деревья, подлежащие вырубке, — акации, а именно сейчас она очень сухая, прекратилось сокодвижение, и в данный момент самое время рубить ее для тех, кто заготавливает на зиму дрова из акаций», — выдвигает свою версию глава общественного движения «Эко Днепр» Любовь Колосовская. Активисты заявляют: приложат все усилия, чтобы воспрепятствовать вырубке и обещают проводить акции протеста.
Гаврилова Ю."На дело" котоспасатель берет мешок, рукавицы и веревку
Правда, бывают исключения. 47-летний Юрий Растрюха из Павлограда почти десять лет работает волонтером при ГСЧС, и на его счету - полсотни спасенных кошачьих жизней.
"На дело" мужчина всегда берет мешок, рукавицы, веревку и свое альпинистское снаряжение. Иногда, говорит, бывает непросто добраться до попавшего в беду хвостатого проказника.
- Как-то на дерево больше двух часов забирался, - вспоминает Юрий. - Кстати, домашние коты попадают в передряги реже, чаще - дикие, ничейные. Бедняги могут несколько дней просидеть на дереве, пока кто-нибудь не сжалится и не позвонит мне, чтобы снял.
Самая горячая пора для Юрия - брачный сезон у животных.
- Это словно кошачьи магнитные бури, - шутит альпинист. - В такие дни просьбы о помощи одна за другой поступают.
Кстати, спасателем, пусть и на волонтерских началах, мужчина стал случайно. Его как-то попросили открыть захлопнувшуюся дверь, и хозяин квартиры, увидев, как быстро мастер справился с заклинившимся замком, спросил: "А вы случайно не из МЧС?"
Юрий лукаво улыбнулся и ответил: "Ну, что-то вроде того".
- У меня тогда промелькнула мысль, что не у всех есть мой номер телефона, - говорит волонтер. - Хотелось людям помогать. Обратился в городское управление ГСЧС, там мое рвение одобрили и приняли.
Помощь землякам на общественных началах павлоградец совмещает с основной работой - промышленным альпинизмом. Хотя не всегда альпинисту-волонтеру приходится "покорять" вершины деревьев. Иногда, наоборот, приходится спускаться вниз, чтобы вытащить упавшую в люк или заброшенный колодец собаку. А однажды отчаянному экстремалу довелось спасать аиста.
- Незваный гость прилетел и обосновался на одном из промышленных заводов, - объяснил Юра. - Мы его поймали, отвезли за город и выпустили.
Однако чаще всего волонтеру приходится помогать людям - то запертые двери открыть, чтобы врачи скорой смогли добраться к пациенту, то кого-то с балкона снять.
- Есть даже "постоянные клиенты", - улыбается Юрий. - Например, один нездоровый парень с манией преследования. Он часто закрывается дома и прячется от всех. Тогда приезжает скорая с милицией и звонят мне, чтобы двери открыл.
Верхолаз уверен, что городу нужна служба, которая бы занималась решением специфических частных вопросов: снять с дерева кошку, открыть заклинивший замок, гуманно нейтрализовать агрессивную собаку. Такой службой мог бы стать внештатный круглосуточный опорный пункт ГСЧС. Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 и на сайте газеты: http://kp.ua/dp/545997-na-delo-kotospasatel-beret-meshok-rukavytsy-y-verevku
Руденко ИринаБычок, севрюга и креветка - это просто Днепр, детка!
// КП в Украине. - 2016. -№ 105. - С. 21( 19.05.2016 )
Из аквариума - прямо в реку
Еще 85 лет назад в водах Днепра можно было спокойно ловить представителей семейства осетровых. Рыболовы-старожилы отмечают, что в пределах Днепропетровщины, от Никопольского района до села Мишурин Рог, стабильно ловилась благородная севрюга. Встречались роскошные и огромные осетр и белуга. Однако строительство плотин и дамб свело на нет их обитание в водах Днепра.
- Эти виды исчезли из-за регулирования стока Днепра, когда появились дамбы, - рассказал "КП" в Украине" ихтиолог Олег Маренков. - Миграции рыб прекратились, они перестали размножаться. К тому же и севрюга, и осетр любят проточную воду, нерестятся на каменных субстратах, а у нас дно заилилось, появился дефицит нерестилищ.
Сократилось, увы, число не только "красивых", но и полезных рыб. Например, "речные фильтры" - белый амур и толстолобик - теперь не размножаются в реке из-за отсутствия вихревых течений. Оба вида пришлось выращивать в специальных прудовых хозяйствах, а затем подросших мальков выпускать в "свободное плавание". И то, что остальным рыбам не по душе, толстолобику и амуру - в самый раз. Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 и на сайте газеты:http://kp.ua/life/539451-bychok-sevruiha-y-krevetka-eto-prosto-dnepr-detka
Рижков ВадимДніпропетровський зоопарк розселять по всій Україні
//День. - 2016. - №81. - С.2( 14.05.2016 )
На сьогодні, з урахуванням молодняка, тут утримується 97 тварин і птахів. Їх мають намір передати до інших зоопарків України, каже Оксана Семехіна, волонтер ГС «Право на життя». Волонтер переконана, що там звірам буде краще, ніж у нинішніх клітках. Зараз вже є попередня домовленість із Галицьким національним парком, де створено реабілітаційний центр і куди вирушать єнот, лама, лані та страус ему. Кого можливо, волонтери прагнуть прилаштувати в межах регіону. Найважче, за їхніми словами, прилаштувати хижаків — ведмедицю, лисиць, вовків, а також копитних. Ще складніша ситуація з мавпами, які вже у літньому віці і шансів, що вони зможуть прижитися в новій зграї, майже немає. Інші зоопарки та реабілітаційні центри для тварин в Україні переповнені, тому домовлятися про передачу тварин не просто. Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 и на сайте газеты:http://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/dnipropetrovskyy-zoopark-rozselyat-po-vsiy-ukrayini
Жукова АнастасияВ Днепропетровске закроют единственный зоопарк
// Сегодня. - 2016. -№ 83. - С. 8( 05.05.2016 )
Согласно ему единственная городская зоозона должна быть ликвидирована уже до 1 сентября текущего года. "Сегодня" выясняла, что будет с обитающими там животными и почему решили закрыть зоопарк, который просуществовал почти полвека и который еще недавно собирались реконструировать. "Позиция городского головы: зоозона на Монастырском острове должна быть закрыта, — говорит начальник городского Управления культуры и искусств Евгений Хорошилов. — Санитарные нормы и правила не позволяют размещать там подобные объекты, и своим существованием он долгое время эти нормы нарушает". К тому же, по словам чиновника, ликвидация зоопарка поможет экономить парку им. Шевченко, на балансе которого он состоит, около 200 тыс. грн в год, которые сейчас уходят на его обслуживание. Впрочем, еще в прошлом году в городе активно обсуждался проект реконструкции зоозоны, который предложили волонтеры. Проект даже поддержали тогдашние местные власти. "Действительно, мы разрабатывали проект по модернизации зоопарка, планировали постройку новых вольеров, но то, что его закрывают, однозначно только на пользу животным, — говорит глава волонтерской организации "Зоозабота" Анна Гриднева. — Как оказалось, по закону здесь нельзя проводить никакое строительство, так как зоопарк расположен в природно-заповедной зоне. Кроме этого, здесь отсутствует канализация, часто стоит неприятный запах, а это уже нарушение санитарно-гигиенических норм"... Полный текст смотри в отделе периодики по адресу: пр. Д. Яворницкого, 18 и на сайте газеты: http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/v-dnepropetrovske-zakroyut-edinstvennyy-zoopark-713419.html
Жукова АнастасияИз-за смерти муфлона скандал в зоозоне
// Сегодня. - 2016. -№ 27. - С. 33( 11.02.2016 )
Около недели назад в зоозоне на Монастырском острове в Днепропетровске, на которую в 2015 году городские власти выделили 200 тыс. грн, умерла самка муфлона. Теперь руководство зоопарка винит волонтеров, которые уже полгода ухаживают за животными. Волонтеры же своей вины не признают, заявляя, что работу выполняли хорошо, и в свою очередь обвиняют руководство зоопарка в том, что они наживаются на животных и не выполняют своих обязанностей по договору. Полный текст смотри в отделе периодики по адресу пр. К. Маркса, 18 и на сайте газеты:http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/vse-podrobnosti-skandala-v-zooparke-dnepropetrovska-vinovnyh-v-smerti-muflona-uvolili-690619.html
Левченко И.Коллекционер Дмитрий Бычковский: "На нашей выставке растений-хищников 70 процентов посетителей — мужчины"
«А если в листок засунуть палец, он его откусит?» — озабоченно спрашивает малыш возле растения с репутацией хищника и невинным названием дионея. «А чем оно мух ест, если у него нет зубов?» — деловито выясняет девчушка лет шести. Такие вопросы часто звучат на передвижных выставках плотоядных растений и экзотических животных из домашней коллекции Дмитрия и Светланы Бычковских, которые сейчас путешествуют по Украине. С этой необычной экспозицией познакомились и жители Мелитополя. «ФАКТЫ» разузнали подробности об экзотической коллекции. Дмитрий в свое время работал в цирке. Тогда и решил завести домашнего крокодила. — Детям нравятся рептилии, — говорит 37-летний Дмитрий Бычковский. — Пока папа-мама не скажут «Ой!», ребенок этих существ не боится. Ему интересно и змею потрогать, и крокодила… Полутораметровый нильский крокодил Данди (помните фильм «Данди по прозвищу Крокодил»? А тут наоборот. — Авт.) с моим сыном от первого брака Димой почти ровесник. Семь лет назад я приехал к будущей жене Светлане с Данди и Димой на руках. Света, помню, попросила надеть на крокодила намордник. Дандюша посмотрел на меня удивленно — никогда такого не было, а тут… Но к вечеру Света и Данди подружились. «Все, снимай намордник, — сказала она. — Я привыкла». Так и живем. Данди уже 12 лет... Полный текст смотри в отделе периодики по адресу пр. К. Маркса, 18 и на сайте газеты:http://fakty.ua/210838-kollekcioner-dmitrij-bychkovskij-na-nashej-vystavke-rastenij-hicshnikov-70-procentov-posetitelej-muzhchiny
Фісак АндрійНікополь бореться із забруднювачами довкілля
Найбільший вплив на довкілля в Нікополі (Дніпропетровська область) не внутрішній, а зовнішній — із Запорізької області через розу вітрів. Запорізька теплова електростанція робить до 20 тисяч тонн викидів на рік. На жаль, сьогодні між областями нема належної співпраці. Активісти Нікополя висловили ідею щодо підписання міжбасейнової угоди із Запорізькою областю. Фото з сайту dtek.com У Нікополі в межах демонстраційного проекту «Місцевий економічний розвиток міст України» (МЕРМ) здійснено комплексну оцінку навколишнього середовища. Такої оцінки в Україні більше ніхто не робив. Про це «УК» повідомила координатор проекту «Розробка міської комплексної Програми з екологічної безпеки та оздоровлення Нікополя на 2014—2017 роки та її інформаційно-промоційний супровід» директор ГО «Нікопольська агенція регіонального розвитку» Анжела Близнюк. Цей проект упроваджують за фінансової підтримки уряду Канади. На його виконання канадська сторона надала 400 тисяч гривень. Агенція у партнерстві з Нікопольською міською радою виконувала всю роботу, передбачену проектом. Представники Канади та Нікопольський міський голова підписали відповідну угоду. Торік проект посів перше місце у конкурсі кращих практик місцевого самоврядування, який проводив Мінрегіонбуд.
Жукова А.Три новых вольера и имена детей на клетках
//Сегодня.0 2015.- №163.- С.33( 03.09.2015 )
На выделенные из городского бюджета 200 тыс. грн мы собираемся построить вольеры для волков и лис, третий вольер построим за счет волонтеров", — рассказывает руководитель БО "Зоозабота" Анна Гриднева. По ее словам Гридневой, проект по вольерам окончательно будет утвержден 7 сентября. Все построить нужно до нового года, иначе деньги, находящиеся на счету парка, будут списаны. Согласно проекту, у животных появятся современные застекленные вольеры. Полный текст смотри в отделе периодики Областной библиотеки по адресу: Днепропетровск, пр. К. Маркса, 18 и на сайте газеты: http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/modernizaciya-zooparka-v-dnepropetrovske-besplatnyy-wi-fi-i-novoe-zhile-dlya-volkov-646812.html
Руденко И.Пешком от Харькова до Ужгорода за три месяца
//Комсомольская правда в Украине.- 2015.- №168.- С.8( 05.08.2015 )
Маршрут пролегал не по трассе, а селами, так что всегда находились желающие пообщаться со "странницами". Детишки, так те и вовсе, узнавая, сколько дней девчонки идут пешком, принимали их за героев и обязательно хотели с ними сфотографироваться. Взрослые же реагировали по-разному.
- Когда мы говорили, что идем уже 50-й день, то нам не верили, - рассказывает Оля. - Спрашивали: а чего вы тогда так хорошо выглядите? Хотя как нам выглядеть: замученными и истощенными? Мы же на свежем воздухе, вокруг - прекрасные пейзажи. Разве можно при этом выглядеть плохо?
Некоторые же удивлялись, мол, зачем и для чего они все это затеяли. Тем не менее практически все старались помочь.
- Бабушки угощали нас медом и молоком, - улыбаются путницы. - Давали картошку, а еще гречку. Мы носили эту гречку на себе целую неделю, пока не приготовили.
У Дніпропетровську сталася надзвичайна подія — зрубали 200-річний дуб-велетень. Краєзнавці вважають, що це було найстаріше дерево в межах міста. «Дуб Попових», як називали його місцеві жителі, ріс на самому початку проспекту Воронцова, на лівому березі Дніпра. За словами очевидців, уночі дуб хтось підпалив, тому викликали пожежників. До ранку гігантське дерево загасили, а за годину його спиляли.
В Днепровско-Орельском заповеднике обнаружили редкую для региона змею — полутораметрового желтобрюхого полоза.
"Последний раз этот вид регистрировали у нас примерно 25 лет назад, — рассказывает сотрудник заповедника Владимир Кочет. — Этот вид считается одним из самых крупных в Европе, его длина может достигать двух метров. Он занесен в Красную книгу Днепропетровщины". Зоолог Евгений Лычкин отмечает, что змея дружелюбностью не отличается — полоз первым нападает на людей. Полный текст публикации смотри на сайте газеты:http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/dnepropetrovcev-atakuet-redkaya-zmeya-618572.html а также в отделе периодики ДОУНБ по адресу: пр. К. Маркса,18
Рудницкая Е.На носу пляжный сезон - чистим дно, стрижем газон.
Безопасно купаться жители и гости Днепропетровска смогут на пляжах Монастырского острова, в парке Воронцова и в Приднепровске.
С 1 июня в городе официально откроются три зоны для купания. Именно на этих пляжах, по утверждению чиновников, отдых на воде и песке будет максимально безопасным и интересным. Здесь побеспокоились не только о благоустройстве пляжей, обеспечению их фонтанчиками, туалетами, душевыми, урнами, а и о том, чтобы на них были развлечения и аттракционы.
Песок и воду - каждую неделю на анализы
Основным правилам и нормам безопасного отдыха людей на воде в Днепропетровске соответствуют лишь пляжи Воронцовский, Приднепровский и на Монастырском острове. Как пояснил завсектором обеспечения работы комиссии по вопросам чрезвычайных ситуаций департамента взаимодействия с правоохранительными органами горсовета Николай Ковирзин, на них уже проверено дно, готовятся раздевалки, туалеты, фонтанчики с питьевой водой, устанавливаются душевые кабинки, контейнеры для мусора… Осталось сдать пробы песка и воды на проверку в СЭС.По словам начальника областного управления Госсанэпидслужбы Андрея Кондратьева, под контролем ведомства находится 12 пляжей области... Полный текст публикации смотри на сайте газеты:http://dp.kp.ua/life/500962-chem-udyvyt-pliazhnyi-sezon-v-zaporozhe-y-dnepropetrovske а также в отделе периодики ДОУНБ по адресу: пр. К. Маркса,18
Рижков ВадимВисадили Дніпропетровську та Володимирі-Волинському в пам’ять про загиблих бійців АТО
// День(укр), 2015. -№ 71(23.04). - С. 8( 23.04.2015 )
Суть проекту проста: потрібно вибрати саджанець будь-якого дерева, знайти місце — це може бути вулиця, алея, парк, двір, ліс і посадити його. Дерева потрібно позначити табличками з написом «Дерева — душі українських героїв». «Дерево — це символ життя. Церква вчить, що немає більшої любові, ніж віддати життя «за други своя», — сказав на церемонії посадки дерев протоієрей УПЦ Київського патріархату Віталій Лопушанський. Перші саджанці в Дніпропетровську посадили біля храму місцеві волонтери з активістами громадських організацій і сам ініціатор акції, який закликав всіх охочих взяти участь у проекті. Полный текст смотри на сайте газеты: http://m.day.kiev.ua/uk/article/cuspilstvo/akaciyi-duby-kleny-i-verby а также в отделе периодики Областной библиотеки по адресу: Днепропетровск, пр. К. Маркса, 18
Сергеев Д.Отследят браконьеров с помощью военной оптики
//Сегодня. - №73. - С.8( 22.04.2015 )
"Штраф определяют по виду рыбы, и даже если браконьер выловил всего два килограмма, она для злоумышленника будет стоить в разы больше, чем на рынке", — говорит начальник управления охраны, использования и воспроизводства водных биоресурсов и регулирования рыболовства в Днепропетровской области Александр Жук. В апреле одного браконьера уже задержали и оштрафовали на 8000 грн.Добросовестные рыбаки опасаются, что запрет не помешает браконьерам вылавливать рыбу сетями. "У рыбнадзора не хватает людей, чтобы следить, что твориться в плавнях и затоках возле сел, — говорит рыболов с 20-летним стажем Владимир Румянцев. — Нужно запретить торговать сетями на рынках, и тогда в реках в изобилии будут карп и карась". Полный текст смотри на сайте газеты: http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/rybalka-v-dnepropetrovskoy-oblasti-zapretnye-mesta-i-mnogotysyachnyy-shtraf-609916.htmlа также в отделе периодики Областной библиотеки по адресу: Днепропетровск, пр. К. Маркса, 18