Презентація традиційної зливаної каші відбулася у селищі Карнаухівка на Дніпропетровщині — її готували мешканці громади на чолі із старостою Тетяною Фріске.
Розглянуто бібліотечно-інформаційний потенціал м. Дніпра та області в системі цифрового складника інформаційного потенціалу регіону. Схарактерізовано його сучасний стан і перспективи розвитку в умовах цифровізації регіону. Запропоновано інноваційну модель розбудови бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону, результатом упровадження якої може стати: створення регіонального консолідованого інформаційного ресурсу з єдиним форматом подання даних на базі сучасних цифрових платформ; підвищення ефективності використання бібліотечно-інформаційного петенціалу завдяки його синхронізації з процесами формування й застосування інформаційного та інтелектуального ресурсів регіону.
Інформація про тематику виступів та учасників шостого Міжнародного форуму молодих бібліотекарів УБА "Бібліотека: наш простір змін", що відбувся 20 квітня 2023 року. Зокрема йдеться про виступ Б. Ланіна, бібліотекаря 1-ї категорії Дніпропетровської ОУНБ.
//Голос України. - 2023. - №162. - С.4( 21.08.2023 )
Мистецький захід «Війна на Пензлі АRТ DAY» відбувся у дніпровському парку Зелений Гай, під час нього провели художню виставку, майстер-класи та концерти.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2023. -№ 2. - С. 29-31( 31.07.2023 )
У статті висвітлено досвід проведення регіональної кампанії «Читаємо разом» Дніпропетровською обласною універсальною науковою бібліотекою імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія та бібліотеками області.
//Голос України. - 2023. - №131. - 30 червня. - С.11( 19.07.2023 )
Переможці традиційного конкурсу самодіяльної творчості серед вишів Дніпра «Студентська весна-2023» віддали отримані призові гроші на придбання автівки для ЗСУ.
Йдеться про листування української письменниці Лесі Українки з українським філологом - Кривинюком Михайлом Васильовичем. М. Кривинюк від 1910 року разом з матір'ю мешкав у Лоцманській Кам'янці біля Катеринослава. Освіту здобував у Катеринославському комерційному училищі.
У Дніпрі демонтували низку пам'ятників у руслі декомунізації та позбавлення російської спадщини.
Ця подія та подальша доля пам'яток викликали дискусію у городян. Тому головний художник Дніпра Сергій Білопольський покликав усіх бажаючих обговорити їхне майбутнє.
У Дніпровській центральній міській бібліотеці (вул. Воскресенська, 23) відбувається персональна виставка майстра ручного ткацтва Валерія Гарагуца «Зіткано із ниток буденності».
Роскошное и знаковое для истории Днепра здание по улице Щербаня, 1, недалеко от бывшего ДК Ильича и Дома органной музыки, покинуто врачами и пациентами, разворовано и разрушается буквально на глазах.
Відомий дніпровський історик, письменник, краєзнавець Микола Чабан прочитав захоплюючу лекцію, присвячену нашому земляку, художнику та скульптору Петру Магденку.
Йдеться про творчість українського письменника Олеся Гончара. Здійснено порівняльний аналіз романів "Тронка" і "Собор". Розгляжаються деякі проблеми творчости Гончара, зокрема проблеми стилю.
У цьому страшний час багатьом не вистачає позитивних емоцій та оптимізму. Ці емоції покликана дати нова постановка театру Лесі Українки – мюзикл «Шоумен».
Про те, якою є самобутня, не зрадянщена "петриківка", як нині артринок сприймає народне мистецтво та якої підтримки воно потребує — в інтерв'ю Суспільному розповіла художниця Галина Назаренко.
Прекрасним новорічним подарунком для всіх поціновувачів прекрасного стала персональна виставка картин живописця, члена Національної спілки художників України Ігоря Зайцева «Ріпсодія мого життя».
«В Університеті митної справи та фінансів відкрилась виставка живопису члена Національної спілки художників України Зайцева Ігоря Анатолійовича "Рапсодія мого життя".
Незважаючи на блекаут та його наслідки, у Дніпровській Центральній міській бібліотеці (вул. Воскресенська, 23) відкрилася чудова виставка картин та колекції ляльок родини талановитих архітекторів.
«Міністерством культури та інформаційної політики України нарешті затверджені межі і режими використання території та зон охорони пам'ятки історії національного значення «Будинок міської садиби XIX століття, де народилась О. П. Блаватська» (охор. № 040025-Н) за адресою: м. Дніпро, вул. Ярослава Мудрого, 11.
Не дивлячись на війну дніпряни продовжують підіймати свій бойовий дух, а також дарувати оточуючим новорічний настрій. На вулицях міста вже з’явилась велика кількість ялинок та прикрас.
Українське кіно розвивається попри війну. У Дніпрі культурний фронт тримає команда «Contrabas». Кіностудія презентувала короткометражну стрічку «Ластівка» про кохання та диво.
«Міністерством культури та інформаційної політики України нарешті затверджені межі і режими використання території та зон охорони пам'ятки історії національного значення «Будинок міської садиби XIX століття, де народилась О. П. Блаватська»
Десятки років одним із символів Нового року є святковий календар.
У Дніпропетровському національному історичному музеї наочно показали, як за останні десятиліття змінювався вигляд та дизайн таких календарів
У Дніпрі в рамках міської програми розвитку та функціонування української мови «Українською, будь ласка!» створили онлайн-платформу, де кожен може цілком безкоштовно пройти тестування на знання державної мови (https://ua.dniprorada.gov.ua).
Презентація нової книги «Місто очима гіда» та зустріч із автором пройшли у Дніпровській Центральній міській бібліотеці (вул. Воскресенська, 23).А ще у Центральній бібліотеці у дуже незвичайному форматі відбулася презентація нової книги «Казки баби Гавришихи» відомого письменника Олега Гавриша
Незважаючи на війну та всі пов'язані з нею проблеми, у Дніпровському національному театрі імені Шевченка відбулася прем'єра документальної драми «Край», яка ґрунтується на матеріалах та страшному періоді, який переживає наша країна.
Незважаючи на війну та регулярні відключення електрики, Будинок мистецтв продовжує проводити цікаві та пізнавальні заходи.
Два з них якраз і пройшли минулими вихідними.
Обласну ретроспективну виставку «Мистецтво Січеславщини» присвячено 90-річчю нашої області та 65-річчю створення обласної організації Спілки художників.
Рік тому в інший світ пішла знаменита оперна співачка Галина Матвіївна Кузяєва.
На згадку про неї та її творчість чудовий вечір «Солов'їний романс» провели у Дніпропетровській музичній академії імені Глінки.
У Дніпропетровській обласній науковій бібліотеці зібралися поціновувачі української. До Дня писемності та мови написали радіодиктант національної єдності.
Вона присвячена історику, археологу, краєзнавцю, етнографу Якову Павловичу Новицькому, якого багато хто вважає попередником Дмитра Івановича Яворницького.
Нагадуванням про постать В.М. Бекетової є книжкова виставка, відкрита в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького.
Сьогодні Україна та Дніпро відзначають одразу три свята – День захисників та захисниць України, День запорізького козацтва та свято Покрови Богородиці.
У Дніпрі до Дня людей похилого віку презентували фотовиставку «Покоління юних сердець». Героями світлин стали учасники проєкту «Університет третього віку».
Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.- 2022. -№ 4. - С. 39-40( 01.10.2022 )
Представлено досвід роботи Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія з внутрішньо переміщеними особами.
просторі // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.- 2022. -№ 4. - С. 27-30( 01.10.2022 )
Проаналізовано власні книгозібрання катеринославських діячів за тематикою, змістом, дар дарчими написами та печатками. Досліджено книговидавничу справу ХVIII – початку ХХ ст. за форматом та друкарським мистецтвом. Виявлено рідкісні та цінні примірники, що мають цікаву історичну долю, пов’язану з життєдіяльністю особистостей культурно-освітнього освітнього простору краю
. Будучи ще школяркою, мешканка Дніпра Злата Івашкова опинилася у Японії. Там вона не просто швидко і досконало вивчила японську мову, а й створила чудову книгу про рідне місто Дніпро та Україну.
Головна увага в книзі приділена нинішньому скрутному часу та героїчному опору нашої країни рашистському нападу.
// Голос України. - 2022. -№195. - С. 10( 23.09.2022 )
Міні-скульптуру - лікарську валізу XX сторіччя - відкрили в рамках проекту «Відчуй Дніпро». А присвятили її видатному військовому лікарю Івану Лєшку-Попелю.
Журналіст, письменник, краєзнавець Микола Чабан продовжує знайомити городян із долею діячів нашого минулого.
Його чергова лекція була присвячена особистості художника Давида Бурлюка, річницю чийого дня народження саме відзначали у день проведення лекції. Його доля та творчість мали пряме відношення до нашого міста та художнього музею.
У закладі можна погортати унікальні книжки та переглянути «документалку» про створення медіапростору. Екскурсанти також познайомилися з літературою, подарованою українською діаспорою зі США.
Как это удалось и какими оказались гастроли, рассказал основатель и художественный руководитель Днепровского молодежного театра «Верим!» Владимир Петренко
Исторические лекции, показы фильмов, воспитательные часы и конкурсы. Ко Дню памяти жертв политических репрессий учреждения культуры области организовали тематические встречи. Все – в онлайн-режиме
О жизни и творчестве нашего знаменитого скульптора, чьи работы стали подлинным украшением нашего города, народном художнике Украины, Почетном гражданине города Днепр, лауреате множества званий и наград Владимире Павловиче Небоженко.
Украинские художники-акварелисты стали триумфаторами 7-го Международного фестиваля акварели и конкурса «Золотий пензель», которые прошли в турецком городе Измир.
Жительница Днепра Татьяна Шарай выкупила вышиванки у женщины, которая была вынуждена эвакуироваться за границу. В коллекции – столетние вышитые рубашки с орнаментами, характерными для Поднепровья.
Во французском городе Ницца завершился Международный фестиваль украинской культуры «Кобзар», украшением которого стали произведения народных мастеров Днепра.
В Слобожанской громаде запустили услугу книгоношения. Библиотеки обслуживают на дому пенсионеров и людей с инвалидностью. Приносят заказанные книги, заполняют читательские формуляры.
Розповідається про нову експозицію книг, фотографій та репродукцій картин, присвячених Другій Світовій війні та Дню матері, що відкрилися у Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Кирила та Мефодія на вул. Савченка, 10.
Почему у исторического музея две даты основания? Как и когда возник Музей имени Поля? Какие известные организации и личности стояли у истоков музея? Как изменялись концепции строительства Музея в екатеринославский период? Почему здание Музея построили посредине Соборной площади?
Они посвящены истории и сегодняшнему дню населенных пунктов, связанных с именем Кобзаря, - поселку Шевченко в Самарском районе Днепра и старинному селу Шевченковка Магдалиновского района Днепропетровщины.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.-К., 2022. -№ 3. - С. 9-14( 02.03.2022 )
Висвітлено роботу бібліотек України з початку повномасштабної війни, зроблено спробу проаналізувати актуальні напрями діяльності бібліотек різних видів та їх адаптацію до потреб часу, а також визначити місію бібліотек у цей період та їх значення для українського суспільства.
// Вісник Національної АН України. - 2021. -№ 3. - С. 67-87( 01.03.2022 )
Стисло висвітлено історію, мінеральне багатство, види діяльності та проблеми розвитку всіх офіційних мінералогічних музеїв України різного підпорядкування і різного статусу у тому числі Геолого-мінералогічного музею Криворізького національного університету.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.- 2022. -№ 3. - С. 36-37( 01.03.2022 )
Стаття висвітлює досвід Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія у проведенні низки комунікативних заходів у межах загальнонаціональної акції «Національний тиждень читання».
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.-К., 2022. -№ 3. - С. 9-14( 01.03.2022 )
Висвітлено роботу бібліотек України з початку повномасштабної війни, зроблено спробу проаналізувати актуальні напрями діяльності бібліотек різних видів та їх адаптацію до потреб часу, а також визначити місію бібліотек у цей період та їх значення для українського суспільства.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2022. -№ 1. - С. 28( 01.02.2022 )
Представлено досвід проведення екологічного челенджу з метою формування активної екологічної свідомості серед молодих користувачів Дніпропетровщини Дніпропетровською обласною бібліотекою для молоді ім М. Свєтлова.
//Голос України. - 2022. -№12. - С.9( 25.01.2022 )
Плакати із фотографіями, копіями документів та тематичними цитатами представили на виставці, що відкрилася у холі Дніпропетровської ОДА до Дня Соборності України.
Новорічна анкета газети "День".2021-й рік на фоні історії (думка, деталь, штрих, фото).. Відповідає Леся СТЕПОВИЧКА, письменниця, заслужений працівник культури України, викладач Національного університету «Дніпровська політехніка»
Надано коментар про видання «Збірки пісень для ансамблю бандуристів-кобзарів». Проте книга видана малим тиражем. Виявляється занепокоєння у тому, що видавничі організації не задовольняють репертуарні потреби ансамблів бандуристів. Автор коментаря - Віктор Іванович Мерзленко, дніпропетровський бандурист(1931-2007).
Інформація провиступ І. Луньової, (Дніпропетровська ОУНБ ім. Первоучителів сло в'янських Кирила і Мефодія) про реформування бібліотечної галузі Дніпропетровської області та вплив на цей процес ОУНБ
Розглянуто збірники праць 8-ої й 9-ої наукових Шевченківських конференцій видавництва Академії наук УРСР. Восьма шевченківська конференція відбулася у Дніпропетровську, дев'ята – у Ленінграді.
//Голос України. - 2021. - №183. - С.4( 25.09.2021 )
В Нікополі в центрі міста, у сквері Молодіжний, що неподалік міської ради, відкрили пам’ятник скіфській пекторалі, яка була знайдена на Нікопольщині у скіфському кургані Товста могила.
Розповідається про підготовку до відправки книг з колекції покійного українського колекціонера та художника Володимира Пилишенка для Бібліотеки української діаспори ім. сенатора Джона Маккейна.
// Україна молода. - 2021. -№ 81/82. - С. 11( 11.08.2021 )
Рецензується книга Максима Беспалова «Східний вал» (К.: Темпора, 2020): внаслідок «не канонічного» завершення Другої світової Україна розділилася по Дніпру — на Правобережжі постає цілком європейська Українська Держава, на Лівобережжі консервується підсоветська УРСР. Державний кордон ділить навпіл місто-мільйонник: західна частина — Січеслав, через міст — Дніпропетровськ.
// Країна . - 2021. -№ 28. - С. 1-12( 15.07.2021 )
Третій альбом гурту "вагоновожатые" став першим україномовним диском колективу. Його називають найрозумнішим проєктом вітчизняної музики. Платівку "Вогнепальне" презентували у червні. Про неї розповідає фронтмен Антон СЛЄПАКОВ, 47 років
//Голос України. - 2021. - №116. - С.5( 23.06.2021 )
У понеділок у Нікопольському краєзнавчому музеї та всіх бібліотеках міста відбулися заходи, присвячені 50-річчю скіфської пекторалі — археологічній знахідці століття, яку зробив наш відомий археолог, поет і громадський діяч Борис Мозолевський (1936—1993).
//Голос України. - 2021. - №115. - С.10( 19.06.2021 )
Свій новий роман «Не время умирать» представив землякам відомий письменник Ян Валетов на творчому вечорі, приуроченому до 30-річчя Незалежності України.
Ветеран журналістики Борис Ковтонюк із Дніпра готує до друку свою одинадцяту книгу під назвою «КЛЮЄ-Є-Є-Є!» - це рибальські бувальщини, і серйозні, і курйозні.
Репрезентовано електронні ресурси бібліотеки КДПУ, що впливають на розвиток освітнього та наукового потенціалу університету, дають змогу повніше та релевантніше задовольняти потреби користувачів в інформації з природничих, технічних, біологічних, суспільних, гуманітарних наук і мистецтва.
// Кіно театр. - 2021. -№ 1. - С. 31-33( 01.03.2021 )
Інтерв'ю з В'ячеславом Довженко (н.1976) - актором театру і кіно, заслуженим артистом України. Акторську освіту здобув у Дніпропетровському театральному училищі ...
//Слово і час. - 2021. - №3. - С.123-124( 01.03.2021 )
26 березня ц. р. в Дніпровському національному університеті імені Олеся Гончара, у якому 1918 р. навчався Валер’ян Підмогильний, відбулася IV всеукраїнська наукова онлайн конференція «“Повість про людей”: антропологічний вимір прози Валер’яна Підмогильного в контексті літератури Розстріляного відродження».
Висвітлено загальний стан національної книжкової видавничої справи 20-30-х рр. ХХ ст. Виявлено та проаналізовано цінні за змістом, поліграфічним оформленням, та часом друкування видання університетського книгозібрання. Досліджено історію та долю окремих примірників навчальної, наукової та художньої літератури. Увагу зосереджено на проблемах книговидавничого процесу в Україні, зокрема книг соціально-економічного, сільськогосподарського та технічного змісту.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2021. -№ 3. - С. 23( 01.03.2021 )
Представлено досвід використання інформаційного термінала (кіоска) в якості консультанта, що значно спрощує одержання інформації читачами та надає доступ до найбільш запитуваних сервісів і послуг бібліотеки, новинної й довідкової інформації.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2021. -№ 3. - С. 32-34( 01.03.2021 )
Висвітлюється досвід Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія у проведенні низки інформаційно-комунікативних заходів до 150-річчя від дня народження Лесі Українки.
// Наука та наукознавство. - 2020. -№ 4. - С. 110-129( 01.02.2021 )
Стаття присвячена популяризації наукової спадщини визначного вченого, академіка НАН України, героя України Станіслава Миколайовича Конюхова через сучасні музейні експозиції України.
Україна у контексті мовної політики держави середини 1940-х − кінця 1980-х рр. (на прикладі Дніпропетровщини)( 01.02.2021 )
Висвітлено процес і проаналізовано причини поширення російської мови і звуження сфери вживання української в Україні у другій половині 1940-х–1980-х рр. На матеріалах Дніпропетровської області.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2021. -№ 1. - С. 27-30( 01.01.2021 )
Стаття висвітлює досвід Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія щодо реалізації проєктів із популяризації читання з активним використанням різноманітних технік фотографування та сучасних практик фотомистецтва, які розширюють можливості використання в бібліотечній діяльності засобів візуалізації.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2021. -№ 2. - С. 23-25( 01.01.2021 )
Висвітлюється досвід Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія в реалізації проєкту, спрямованого на популяризацію читання через музичне мистецтво.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2021. -№ 2. - С. 12-14( 01.01.2021 )
Зосереджується увага на важливості об’єднання зусиль бібліотек зі створення та обробки інформації. Висвітлюється досвід Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія по організації корпоративної роботи бібліотек в рамках проєкту «Придніпровський корпоративний каталог».
Розглянуто становлення та розвиток бібліотечного фонду Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки від дня її заснування і до сьогодні. Проаналізовано джерела комплектування бібліотечного фонду, визначено його роль у задоволенні інформаційних потреб сучасних користувачів. Наголошується на важливості ДОУНБ для бібліотечно-інформаційного потенціалу міста та регіону.
// Україна молода. - 2020. -№ 106. - С. 10( 03.11.2020 )
У Дніпропетровській обласній раді 21-22 жовтня відбувся конкурс на посаду директора філармонії імені Леоніда Когана. Було двоє кандидатів: Анна Ставиченко та Олександр Хасапов. Хто ці люди, який мають досвід, освіту, чим займалися та займаються в житті?
// Українське слово. - 2020. -№ 39/40. - С. 8( 01.11.2020 )
Сокульський У Музеї шістдесятництва 10 жовтня відкрилася виставка, присвячена ювілею поета Івана Сокульського (13. 07.1940 - 22 06.1992), а також поетові Ярославу Лесіву (03.01.1943 - 19.10.1991).
Про те, як відповідає на виклики часу, оновлюючи гуманітарний простір освіти, один із потужніших університетів України, що увійшов у ТОП-20 закладів вищої освіти — НТУ «Дніпровська політехніка», ми розмовляли з заслуженою працівницею освіти України, завідувачкою кафедри філософії і педагогіки, докторкою філософських наук, професоркою Юлією ШАБАНОВОЮ.
Аналізуються статистичні показники використання сторінки краєзнавчої локації «ДніпроКультура» та флешбука «Україна – козацька держава» (кількість публікацій, охоплення віртуальної аудиторії, кількість реакцій,коментарів, репостів). Автор робить висновок, що віддалені користувачі оцінили можливість дізнаватися про новини культурного життя Придніпров’я на одній сторінці, використовувати наявну достовірну, маловідому інформацію для самоосвіти та дискутувати.
//Голос України. - 2020. - №111. - С.14( 04.08.2020 )
У Дніпропетровській області планують провести моніторинг усіх історичних будівель, а потім визначити, які з пам’яток архітектури насамперед потребують реконструкції.
Розмова з провідним українським електронним музикантом Євгеном Гордєєвим про чорний гумор, нещирість текстів, дніпровську архітектуру та плідне небуття
У рамках Всесвітнього дня охорони праці у Дніпропетровському академічному обласному українському молодіжному театрі пройшла нарада, яку провів Віталій Денисенко, директор-художній керівник, заслужений діяч мистецтв України. Вона була присвячена дотриманню правил техніки безпеки та гігієни праці при виконанні службових обов'язків всіма членами колективу.
Голова Дніпропетровського обласного комітету профспілки працівників ЖКГ, місцевої промисловості та побутового обслуговування населення про оздоровчий сезон 2019року
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2020. -№ 3. - С. 62-63( 01.03.2020 )
Присвячена Антоніні Григорівні Братчик, директору Наукової бібліотеки Дніпровського державного аграрно-економічного університету, до 60-річчя від дня народження та 25-річчя керівництва бібліотекою.
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2020. -№ 2. - С. 13-15( 01.02.2020 )
Висвітлюється досвід Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія щодо використання нових інформаційних технологій в просуванні та популяризації читання.
Думки з приводу святкування 85-річчя Дніпропетровської організації Національної спілки письменників України, одного із найстаріших літературних осередків.
Нещодавно місто Покров Дніпропетровської області прикрасили новим арт-об’єктом. На дебютному для Покрова муралі зображена маленька дівчинка, яка тримає на руках собачку
В Днепре коллекционеры зарабатывают на антиквариате: на досках объявлений в сети можно встретить десятки самых разнообразных лотов. Здесь предлагают старинные монеты, бронзовые статуи, вазы, оружие, картины и часы.
Валерий Васильевич работает обычным дворником, несмотря на возраст, шустро поднимает с земли брошенные бумажки и бутылки. При этом не ворчит и не ругается, а что-тонапевает себе под нос. Таким вот оптимистично настроенным и сняла его на видео одна из местных жительниц. Видео разместила в сети, написав, что в разговоре Валерий упомянул, что его мечта – научиться играть на баяне и создать свой музыкальный ансамбль.
В День космонавтики, 12 апреля, в Днепре впервые стартует пройдет двухдневный фестиваль, в рамках которого состоятся и интерактивные лекции на тему освоения космоса, флешмоб, а также вечеринка. Корреспондент "Сегодня" узнал, чего ждать горожанам от фестиваля и что интересного посетить.
У Дніпрі, в Музеї українського живопису, до п’ятої річниці окупації Криму й 75-х роковин депортації кримських татар та інших народів півострова презентували художній проект Сергія Бурбела QIRIM.
Ян Валетов рассказал «2000», что может читать все что угодно, лишь бы было хорошо написано, что много книг из своей библиотеки он раздал, оставив себе только любимое, что сейчас он читает о Дрейфусе и Цицероне, а в списке авторов главных книг жизни у него значатся Булгаков, Маркес, Стругацкие, Кинг и Аберкромби.
Проаналізовано електронні колекції документів бібліотек Дніпра як складника бібліотечно-інформаційного потенціалу міста. Визначено роль цих ресурсів в інформаційному просторі, а також перспективи їх подальшого створення, формування, використання та розвитку в бібліотеках Дніпра.
У найближчі два місяці із США в Україну повернеться картина художника Михайла Паніна «Таємний виїзд Івана Грозного перед опричниною», яка викрадена з Дніпропетровського художнього музею в роки Другої світової війни.
В парке им. Шевченко завершили капитальную реконструкцию освещения нескольких аллей, которую компания ДТЭК проводила в рамках программы социального партнерства с городом.
Днепрянка просит помощи для установления мирового рекорда.
Владелице самой большой в Украине коллекции божьих коровок нужны помещение, переводчик и биолог.
// Культура і життя. - 2018. -№ 44. - С. 8-9( 02.11.2018 )
7 жовтня 2018 року у Києві в Будинку Офіцерів ЗСУ успішно пройшла вистава Дніпровського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка «Війни Нема… Є» за мотивами творів письменника Бориса Гуменюка.
Будинок-музей академіка Дмитра Яворницького відзначає скромний ювілей. Три десятиліття тому цей красивий і старовинний особняк біля парку ім. Шевченка, в якому жив і працював невтомний дослідник історії запорізького козацтва, відчинив свої двері для відвідувачів.
28—30 вересня у Дніпрі вперше відбудеться новий Міжнародний книжковий фестиваль Book Space. Назву масштабного культурного заходу можна перекласти як «книжковий простір» або «книжковий космос».
Днепр смело можно назвать городом-рекордсменом. В минувшие выходные, когда горожане отмечали 242-ю годовщину с момента основания города, удалось установить сразу несколько рекордов, которые попали в Национальный реестр.
//Культура і життя. - 2018. - №22. - С.15( 01.06.2018 )
23 травня у Дніпрі в рамках програми Бориса Філатова «Культурна столиця» представили нове видання серії «Пам'ять міста» видавництва «Герда». Його назва «Олександр Поль. Геній міста на Дніпрі».
Народный артист Украины, актер, режиссер и сценарист уникального театра одного актера "Крик" рассказал, как ему удается завоевывать зрителя и почему ему наложили 30 швов
Самой большой коллекции каменных баб в Украине, размещенной на территории Днепровского исторического музея им. Дмитрия Яворницкого, этой весной присвоят QR-коды.
«Національна суспільна телерадіокомпанія України» запустило і вже повним ходом реалізує механізм безпрецедентного за всі роки незалежності масового скорочення журналістів, режисерів, телеоператорів та інших працівників.
У дніпровському Музеї українського живопису за підтримки програми міського голови Бориса Філатова триває незвичайна виставка під назвою «Сюрреалізм Далі».
Минулої п’ятниці у Дніпрі за участю міського голови Бориса Філатова та головного редактора «Дня» Лариси Івшиної відкрилась XIX Міжнародна фотовиставка «День»-2017.
// Слово Просвіти. - 2018. -№ 1. - С. 14-15( 01.01.2018 )
У літературному музеї Дніпра відкрилася виставка представників чотирьох поколінь талановитої родини митців Лободів: батька Віктора Миколайовича, сина Володимира, його дружини Людмили, доньки Соломії, її чоловіка Андрія Кіся та їхніх дітей Варвари і Теодора.
Спектакли в театре - это процесс не только творческий, но и технический, о котором не каждый зритель знает. И об этом мы беседуем с режиссером Днепропетровского академического молодежного театра Вячеславом Барковым.
У Покровському, що на Дніпропетровщині, сьогодні живуть майже дві тисячі вимушених переселенців. Тому саме на них передовсім ми орієнтований коворкінг, який днями відкрився у бібліотеці селища.
Унікальний фестиваль в Україні, десять років тому створений під знаком Мамая в місті Кам’янському, з часом набув статусу Всеукраїнського історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest».
// Україна молода. - 2017. - № 70. - С. 13( 08.06.2017 )
Минулого тижня під стінами дніпропетровських обласних держадміністрації та ради вже не вперше відбулося дійство, яке цілком можна назвати театралізованим.
// Слово Просвіти. - 2017. -№ 20. - С. 10-11( 03.05.2017 )
Лише 20 років судилося прожити у цім світі Стасієві Гречаному, щирому і гарному хлопцеві з Дніпра-Січеслава, митцеві, що залишив по собі значну творчу спадщину.
Заснований 2013 року приватний музей поставив собі за мету відродити мистецьку славу Придніпров’я, повернути призабуті імена видатних художників краю, зайнятися освітою городян і залучити молодих талановитих людей до мистецтва.
Заснований 2013 року приватний музей поставив собі за мету відродити мистецьку славу Придніпров’я, повернути призабуті імена видатних художників краю, зайнятися освітою городян і залучити молодих талановитих людей до мистецтва.
У Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. І. Яворницького занурилися у романтичні історії минулого. Уперше до Дня закоханих тут підготували виставку «Історії кохання».
// Україна молода. - 2017. -№ 18. - С. 14( 10.02.2017 )
Серед нинішніх майстринь Петриківки особливою оригінальністю вирізняється творчість Вікторії Тимошенко. Її десять робіт були предсталені на виставці ЮНЕСКО.
// КП в Украине. - 2017. -№ 12. - С. 6( 25.01.2017 )
Служителям Мельпомены уже объявили, что с марта они будут получать на треть меньше. Артисты сетуют: и так из шести оперных театров Украины только днепровский не имеет статуса национального, где заработная плата вдвое больше, чем в академическом
// Слово Просвіти. - 2016. -№ 46. - С. 14( 30.11.2016 )
Філолог із Дніпра, автор книжок "Походження українських прізвищ" та "Українська вдача" розповів про свою дослідницьку роботу, реак-ію дніпровців на перейменування міста та свої творчі плани.
В Днепре существует единственный в стране (а возможно, и в мире) Музей креста, экспонаты которого не смогут оставить равнодушными даже людей, далеких от религии.
// Голос України. - 2016. -№ 203. - С. 5( 25.10.2016 )
У суспільно-літературній вітальні Дніпропетровської облдержадміністрації презентував свою нову книгу письменник і журналіст із Сум Євген Положій. Вона називається «П’ять секунд, п’ять днів» і є продовженням «Іловайська»
// Магістраль, 2016. -№ 69(14.09). - С. 8( 20.09.2016 )
Розповідається про цікаві місця Дніпропетровської області- «Червону церкву» у селі Рубанівське Васильківського району, мальовничі скелі на берегах ріки Інгулець поблизу селища МОДР, озеро Солоний Лиман.
В выходные исполнилось два месяца с момента открытия в Днепре первого в Украине Музея боевых действий. Эту небольшую дату в учреждении решили отметить, проведением необычной экскурсии, в рамках которой посетителям рассказывали не об экспонатах, представленных в экспозиции, а об истории создания самого проекта.
О том, как театры в нынешней экономической ситуации держатся на плаву. Чтобы лучше раскрыть театральную жизнь именно с административной стороны, мы обратились к руководителям самых крупных театров Днепра.
// Факты и комментарии. - 2016. -№ 115. - С. 11( 30.06.2016 )
О том, каким человеком был отец, «ФАКТАМ» рассказал его сын — исполнительный директор PinchukArtCentre, художественный руководитель и главный дирижер Камерного оркестра «Времена года» Дмитрий Логвин.
// Голос України. - 2016. -№ 100. - С. 13( 01.06.2016 )
В обласному центрі Дніпропетровщини офіційно відкрився музей АТО. Точніше, його вулична експозиція. Виставку розмістили на території історичного музею, одразу за експонатами про Другу світову.
// Українське слово. - 2016. -№ 17. - С. 11( 27.04.2016 )
У приміщенні Хлібні заповідника «Софія Київська» до 4 травня триває виставковий проект «Петриківський рушник». У трьох невеликих залах експонують понад 300 картин і пред метів побуту, декорованих унікальним розписом — петриківкою.
Показано работу специалистов реставрационной мастерской Днепропетровского исторического музея им. Д. Яворницкого. Среди спасенных реставраторами музея им. Яворницкого реликвий — икона «Спас Нерукотворный», оловянные литые скульптуры, бронзовые часы и гобеленовые картины.
// Україна молода. - 2016. -№ 20. - С. 11( 16.02.2016 )
Криворізький майстер гравюри на склі Василь Пилка, якому за портрет короля Кувейту пообіцяли гонорар на рівні річного бюджету України, виконання замовлення поки що відклав через участь у виставках по Європі
Про фотовиставку , що презентувала фотографії з колекцій краєзнавців, Дніпропетровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького, присвячену спадщині видатного дніпропетровського зодчого Олександра Красносельського.
Пропонуємо цикл занять в українській світлиці, що допомагають перетворити освітній процес на захопливі пізнавальні мандрівки до скарбниці української культури та мистецтва.
Показано глибоко трагічну постать непересічної людини, яка стала живим уособленням долі України, що у ХХ столітті здобула, втратила і відновила свою політичну свободу
В Доме-музее академика Дмитрия Яворницкого в Днепропетровске покажут экзотическую вещицу, которой защищали себя аборигены Океании, - из коллекции Миклухо-Маклая.
Василь Сідак з Дніпровокам’янки, що на Дніпропетровщині з 1964 року збирав свідоцтва старовини. Так з купи артефактів почала складатися оригінальна колекція.
Нагадаємо, нещодавно Міністерство культури та інформаційної політики внесло обряд приготування Карнаухівської зливаної каші до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Як зазначили в міністерстві, традиція приготування цієї страви тісно пов’язана з історією селища від часу заснування його славнозвісним козаком Семеном Карнаухом у 1737 році. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:
Рибальченко ВолодимирУ бібліотеках створюють освітні простори для юні
//Голос України. - 2023. - №183. - С.8( 20.09.2023 )
У цьому істотно допомагають партнери з міжнародних організацій та фондів. Завдяки налагодженому співробітництву у громаді створюють простори комфорту та відпочинку маленьких містян і переселенців.
Освітні дитячі хаби та цифрові простори з’являються на базах шкіл, бібліотек, центрів дитячо-юнацької творчості. Всі, а їх 21, розташовані в будинках, де є сертифіковані ДСНС укриття, або такі об’єкти є у безпосередній доступності. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:
Основу бібліотечно-інформаційного потенціалу регіону формують Дніпропетровська обласна
універсальна наукова бібліотека, спеціалізовані бібліотеки, наукові бібліотеки закладів вищої
освіти, публічні бібліотеки, бібліотеки технікумів, коледжів і шкіл. Ці структури є повноправними учасниками цифрового інформаційного простору, що концентрують і переробляють
інформацію, створюють власні та спільні ресурси, сприяють забезпеченню інформаційних
потреб користувачів .
У сучасних умовах бібліотечну мережу Дніпропетровського регіону слід аналізувати як
важливий сегмент його інформаційної інфраструктури. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18, а також в інтернеті:
Горчинська Валентина VI Міжнародний форум молодих бібліотекарів // Бібліотечна планета, 2023. -№ 2. - С. 31-33 VI Міжнародний форум молодих бібліотекарів
Б. Ланін, бібліотекар 1-ї категорії Дніпропетровської ОУНБ імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія, розповів про проекти бібліотеки, спрямовані на психоемоційну підтримку користувачів у теперішній непростий час за допомогою книги та читання. Так, проект «Книжка замість ліків» пропонує відвідувачам рекомендований список літератури «Книжкові рецепти від А до Я», складений з урахуванням їх емоційного стану - гніву, тривоги, втоми, розпачу тощо. У бібліотеці проводять сеанси книготерапії «Душу лікує добре слово»; щотижня, з допомогою волонтерів та спонсорів, організовують інтерактивні зустрічі для дітей, зокрема, літературний квест «Козацькими шляхами»; створено культурно-мистецький майданчик «Об'єднані читанням та творчістю»; проведено фотомарафон під девізом «Від краєзнавства - до краєлюба»; для віддалених користувачів діє онлайновий мотиваційний проект «Книга для душі».
Рибальченко ВолодимирДніпро: Організатори заходу запропонували побачити життя крізь війну
//Голос України. - 2023. - №162. - С.4( 21.08.2023 )
Багатьох відвідувачів виставки зацікавили роботи художниці з Маріуполя Олени Мурашкіної із серії «Життя крізь війну». Вони присвячені її рідному місту. Частина картин — про власні почуття до нього. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:
Провідними центрами інтеграції інформаційних ресурсів регіону є Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека (ДОУНБ) та наукові бібліотеки закладів вищої освіти. Пріоритетними категоріями читачів для ДОУНБ є фахівці різних галузей економіки, культури, освіти та науки, тому розкриття наукового потенціалу, донесення до суспільства та держави інформації щодо здобутків вітчизняних дослідників є одним з основних напрямів діяльності установи. Бібліотека активно інформує користувачів про інновації в науці, популяризує здобутки українських учених і проводить безоплатні консультації патентного повіреного України в межах соціокультурного проєкту "Інформаційноправовий центр "Інтелектуальна власність". З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18, а також в інтернеті:
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2023. -№ 2. - С. 29-31( 31.07.2023 )
Дніпропетровська
обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов'янських Кирила і
Мефодія (ДОУНБ) взяла на себе методичне керівництво регіональною кампанією та
розробила на сайті бібліотеки тематичну сторінку, де були розміщені положення
про організацію і проведення регіональної кампанії. Усі бібліотекарі області мали
можливість використовувати у своїй роботі методичні рекомендації з
найрізноманітнішими формами масової роботи, приклади презентаційних матеріалів
і буктрейлерів. До уваги користувачів були представлені роздаткові матеріали, а
саме: настінний постер та інформаційні флаєри. На жаль, війна перекреслила
багато планів і можливостей книгозбірням області.З повним текстом можна ознайомитись у науково-методичному відділі за адресою : вул. Савченка,6
Рибальченко ВолодимирТворчість і туба від гаубіці
//Голос України. - 2023. - №131. - 30 червня. - С.11( 19.07.2023 )
Участь взяли дев’ять команд, що виступили на сцені Міського палацу дітей та юнацтва. Як розповіли у міськраді, через воєнний стан у цьому році формат конкурсу змінився. Заклади вищої освіти самостійно визначили свого делегованого представника, а сам конкурс відбувся в один етап.
Темою, що її запропонували самі учасники, стала популяризація волонтерського руху серед студентства.
«Цього року конкурс особливий ще й тим, що перемогли всі команди. Хлопці та дівчата вийшли з пропозицією, аби всі кошти, отримані за перемогу, скласти і, об’єднавшись, придбати автівку для наших захисників, завдяки яким можемо збиратись на такі заходи, та й загалом жити. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18, а також в інтернеті:
’’Третю симфонію” Штогаренко написав у 1971 році. Її авторові було тоді 69 років (він народився 15 жовтня 1902 року в селі Нові Кайдаки на Катеринославщині). Але не зважаючи на
такий ’’зрілий” вік, у композитора ще великий запас творчої енергії. Того ж року він написав монументальну сонату для віольончелі з фортепіяном, хори а capella (без супроводу
фортепіяна чи інших музичних інструментів), а також поему для хору з оркестрою. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18, а також в інтернеті:
Опіки держави потребують і дерев’яні храми Лівобережної України. До президії правління НСКУ звернулися представники громадськості м. Новомосковська Дніпропетровської області з проханням захистити національну святиню й рідкісну пам’ятку, один із оберегів духовної культури українського народу - Свято-Троїцький собор XVIII ст. Будівництво й історія цього храму є яскравим свідченням незламного духу наших предків і високої майстерності народних зодчих. Зведений архітектором Якимом Погребняком у 1775-1778 рр. в центрі Самарської паланки за ініціативи кошового Чепіги та самарського полковника Головатого, собор став шедевром українського дерев’яного будів-ництва епохи козацького бароко. Архітектура цього стилю є самобутнім внеском українського народу до скарбниці світової культури, духовним джерелом національного самоствердження. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики ДОУНБ за адресою пр. Д. Яворницького 18
Кравців БогданЛеся Українка про російсько-українські взаємини
У сучасних енциклопедіях, не лише в «Українській Радянській Енциклопедії», але і в еміграційній «Енциклопедії Українознав'ства», даних про те, хто такий Михайло
Васильович Кривинюк, немає. У п’ятому то.мі київського видання «Леся Українка. Твори в п’яти томах» (Київ, 1951—56), що в ньому зібрані листи Лесі Українки з 1881—1913, вміщено тільки дев’ять листів М. В. Кривинюка, усе з 1908—13 років...
Місце Михайла Васильовича Кривинюка в житті й у формуванні ідейного світогляду Лесі Українки можна висвітлити правдиво тільки тепер, піїсля виходу праці Ольги Косач-Кривинюк 1970 року, на основі поданих у ній довідок, особливо ж на основі дуже живого й активного листування Лесі Українки з М. В. Кривинкжом протягом сімнадцяти років, починаючи з перших місяців 1897 року, коли він сидів у київській тюрмі за участь у студентських демонстраціях, аж до останніх місяців життя поетки. З повним текстом можна ознайомитись у українсько-канадському центрі ДОУНБ за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті видання :
Низка учасників зустрічі була переконана: пам'ятники, особливо пов'язані зі спадщиною держави-агресора, необхідно знищувати, щоб від духу ворога не залишилося навіть нагадування у майбутньому!
Ним опонували ті фахівці, які пам'ятали про ідею створення в Дніпрі Музею тоталітарного минулого, яка живе з 2014 року.
«Валерій Гарагуц, у минулому – дніпровський медійник і підприємець, мистецтвом ткання зацікавився 10 років тому. Тоді ж, розповідає, власноруч зробив свій перший ткацький верстат. Для людини з технічною освітою це було нескладно.
«Завжди мріяв мати ткацький верстат. Шукав, хотів купити, не знайшов, адже те, що продається, – мотлох. Або ж дуже дорогі – коштують, як автомобіль. У житті я до того ніколи верстату не бачив, дивився картинки в інтернеті. У мене технічна освіта. Тому купив дерев’яні бруски, взяв і зробив на одному диханні – прямо в квартирі. Але потім зрозумів свої помилки, почав його удосконалювати. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Це покажчик продовжує серію бібліографічних видань Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія і представляє історію розвитку сучасної літератури Придніпров’я як цілісного, самодостатнього, самостійного явища, що на рівних правах взаємодіє з іншими культурними напрямками З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті: https://www.gorod.dp.ua/news/215316
Горалська Д.У Чехії відкрилася виставка Дніпровського Центру сучасної культури
Ця експозиція стала продовженням співпраці, яку наші команди почали ще минулої осені. До підготовки виставки ми запросили кураторів Clemens Poole, Yulia Krivich та Milena Khomchenko. Протягом останніх місяців вони працювали над концепцією проєкту, а наша команда допомагала перевезти частину мистецьких робіт з України до Чехії. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
То, что происходит в последние несколько лет с выдающимся памятником архитектуры 1920-х годов, похоже на дурной сон с очень быстро развивающимся сюжетом.
Относительно недавно, в апреле 2017-го это величественное здание, сооруженное по проекту легендарного архитектора Александра Леонтьевича Красносельского, отметило свое 90-летие. Тогда бывший «Дворец охраны здоровья» (за ним укоренилось название «Дворец профилактики») был совершенно цел и функционировал – здесь располагалась поликлиника 2-й горбольницы.
Но последующие события привели к удручающим для этого здания последствиям.
Тут є три зали, в яких знаходиться близько 1000 експонатів 1960-1990-х років. Іграшками, іграми та всім, що пов'язано з дитинством, «нашпигован» буквально кожен квадратний метр музею, включаючи переходи між сходами та крихітними закутками.
Музей теплий, душевний та дуже цікавий. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті :
Петро Магденко народився в грудні 1922 року. Перед Другою світовою війною навчався в Дніпропетровському художньому училищі, де його педагогом був Микола Погребняк.
В роки війни опинився в Німеччині. Виїхав згодом до Канади, де жив і творив до своєї смерті. У Торонтському мистецькому коледжі його вчителем був канадський художник Джон Альфсен (1902-1971).
- У цієї будівлі не відомі точно ні дата побудови, ні архітектор, - зазначає Максим Кавун. – Особняк – міський «рекордсмен» за кількістю та якістю декору на ньому. Його прикрашають фігури трьох сатирів, єдиного у місті тритона (хлопці з хвостом риби) та інші цікаві елементи. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті :
Ольга Косач-Кривинюк, псевд. Олеся Зірка (26 травня 1877, Звягель, Волинська губернія - 11 листопада 1945, Авґсбурґ, Німеччина) – українська письменниця, літературознавиця, перекладачка, викладачка, бібліографиня, етнографиня, лікарка за фахом, член Петербурзької та Київської «Просвіт». Дочка Олени Пчілки та Петра Косача, сестра Лесі Українки, Михайла Косача, Оксани Косач, Миколи Косача та Ізидори Косач, дружина Михайла Кривинюка, племінниця Михайла Драгоманова.
В Екатеринославі першу родина поселилася в сільській хаті, серед “пустині”, а згодом патронат побудував їй окремий будинок, подвір’я якого Ольга Петрівна перетворила в квітучу оранжерею, садячи «всяку всячину» – квіти, полуниці, соняшники. До неї приїздили погостювати сестри Ізидора та Оксана з своїми дітьми — Ольгою та Оксаною, а також інші члени родини. Найчастіше бував чоловік Михайло Васильович.
Цього разу у нашому напівпідвальному приміщенні, що веде до музейного освітного хабу, з'явилися візуальні реконструкції воїнів різних часів, які жили на українських теренах. Автором цих реконструкцій є Сергій Шаменков. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті : https://gorod.dp.ua/news/214604
«Відомі краєзнавці та історики Губиниської громади чомусь впевнені, що так званий, Миколаївський розпис, як окреме автентичне мистецтво, виник на території Присамар'я на початку ХVIII століття. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті :
Вюртемберзький філармонічний оркестр Ройтлінгена, що знаходиться на південному заході Німеччини, виступив із ініціативою про надання патронату одному з українських оркестрів. І вони обрали нас! Директор Вюртемберзької філармонії Корнеліус Грубе дізнався про потреби нашого симфонічного колективу і надіслав допомогу. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті : https://gorod.dp.ua/news/214563
Сухоніс ФідельУ Дніпрі підбили підсумки конкурсу імені Гончара
Особливо прикметно й зворушливо, що цьогоріч серед лауреатів - професорка ФМК Ірина Цуп’як та колишній студент НТУ " Дніпровська політехніка Рашад Тагієв. Побажання подальших успіхів отримали від заслуженого журналіста України, відомого краєзнавця Миколи Чабана.
А присутність серед нагороджених капелана Василя Колодія та письменника Євгена Безуса надала зібранню особливої духовності. Одне слово, зібрання справді гарних людей.
…висуванці, які нищать українську культуру, як Володька Лобода в «Соборі», тільки іншого маштабу, республіканського. Вони впізнали свою подобу в Володці і тому так гостро напали на Гончара. І зробили це собі на шкоду, бо відносно слабий роман зробили політичною подією, надали йому позалітературного значення.
За цих обставин проблеми стилю, літературної вартости твору стали другорядними. А шкода, бо питання стилю мусіло б бути в літературі першорядним, бо доки ж їй жити на чужому терені й бути «художньою» ілюстрацією пропаганди. На жаль, і стиль визначається політикою, і це легко простежити на «Соборі». Коли, наприклад, Гончар мусить завершити екскурс в історію козаччини ентузіястичним висновком про наповнення державних елеваторів колгоспним хлібом, — це питання не тільки літературної правдоподібности, а й стилю. Бо коли письменник дає волю своєму надхненню, він думатиме лише про точність вислову, коли ж йому доводиться вдаватися до свідомого фальшу, його конечно треба прикривати пишними словесними шатами. І в цій пишній оздобі, багатослівній описовості головна хвороба стилю української радянської літератури.
«Днепровский научно-технический музей «Машины Времени» при партнерской поддержке ГО «Джерело Підтримки» в лице Динник Л.Ю., принимает участие в конкурсной грантовой программе «Восстановление культурно-художественной деятельности» от Украинского Фонда Культуры и представляет интерактивный проект «Генерация». З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Попри війну фахівці управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міськради продовжують обстежувати стан знакових історичних об'єктів міста.
Стан багатьох із них викликає тривогу.
Це стосується і Свято-Миколаївського храму (Брянської церкви) на проспекті Нігояна.
«Колекція робіт «Grain of Life» презентована у галереї Zanna Art у Варшаві.
«Prometeusz dla Ukrainy» - під такою назвою 27 та 28 січня проходить благодійна виставка-перформанс українського мистецтва від мистецької агенції Free Art за підтримки фонду CharitableCryptoUnion.
Цього разу у нашому напівпідвальному приміщенні, що веде до музейного освітного хабу, з'явилися візуальні реконструкції воїнів різних часів, які жили на українських теренах. Автором цих реконструкцій є Сергій Шаменков. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті :
Віра Іванівна Павленко (04.07.1912 – 02.06.1991) – наша землячка, яка народилася в Катеринославі та присвятила все життя пропаганді знаменитого Петриківського розпису. Своє дитинство вона провела у Петриківці, де до таємниць цього розпису Віру долучила її мати Параска Павленко, яка була відомим майстром цього мистецтва.
Заслужений майстер народної творчості України, одна з найвизнаніших майстринь Петриківського розпису. Особливу відомість їй приніс той факт, що вона була основоположницею застосування петриківського розпису на фарфорі.
На виставці у Києві представлено понад 50 найзнаковіших робіт Віри Павленко.
Ніка Стрілецька почала малювати буквально у дитинстві, а з трьох років почала брати участь у різноманітних конкурсах та добиватися на них нагород. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті :https://gorod.dp.ua/news/214478
Загінайло ВіталійДніпровський фотохудожник випустив диво-календар на 2023 рік
«Більша частина тих, хто підписан на мої соціальні мережі, знають мене як балетного фотографа.
І ви знаєте, що щороку я випускаю календар зі своїми фотороботами, які стали результатом авторського проекту «Місто в танці» або «Балет у великому місті».
Але, на жаль, 2022 рік вніс свої корективи. Творчі плани і ідеї для нових кадрів в один момент згасли. У моїй країні розпочалася війна. Військова агресія росії проти України, яка йде до цього дня.
Артоб’єкт зроблений з автомобільних ресорів і важить аж 2,5 тонни. На початку війни бронежилети саме з цього матеріалу врятували сотні життів. Автор скульптури - житель Запоріжжя Євген Балагун. З лютого він працює в волонтерському центрі «Паляниця», де і виготовлялася така амуніція для Захисників, повідомляє Gagarin Park. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті :
Поставив цей мюзикл режисер Артур Прокоп’єв, який раніше працював у Київському академічному обласному музично-драматичному театру імені Панаса Саксаганського у Білій Церкві й був відзначений багатьма престижними театральними нагородами. Зокрема, він отримав премію Кабміну України в номінації «Театральні вистави для дітей та юнацтва» за виставу «Король Лев». З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті: https://gorod.dp.ua/news/213904
.За малюнком дніпровського художника випустили 5-доларову монету
//gorod.dp.ua/news/213865( 10.01.2023 )
Цьогоріч подяки від Міністерства освіти та науки України отримали 42 викладачі. Їх вихованці перемогли на Всеукраїнському конкурсі науково-дослідницьких робіт. Нагородили і 12 переможців виставки «InventorUA», – розповіла директорка Дніпропетровського віддіЯк відзначають фахівці, присвячена відважним захисникам «Азовсталі» монета має гарний дизайн, високий рельєф, античну обробку та поставляється замовнику разом із фірмовим футляром та сертифікатом про автентичність монети. Головна цінність монети – у її лімітованому тиражі! Усього випущено лише 333 монети. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
.Як на вулицях Дніпра проводиться Різдвяний фестиваль
//gorod.dp.ua/news/213633( 03.01.2023 )
Цей яскравий фестиваль різдвяних пісень, пов'язаний із цим святом народної творчості, більше 10 років проводився у Дніпровському Будинку мистецтв. Але цього року через війну він проходить у новому форматі.
Фестиваль стартував напередодні 25 грудня та триватиме до 7 січня, передаючи своєрідну естафету від Різдва нової дати святкування до колишнього обчислення.
Щоб залучити до свята якнайбільше городян, заходи фестивалю відбуваються у різних районах Дніпра.
Незважаючи на війну і значну кількість мешканців Дніпра (перш за все, потенційних наречених), статистика зареєстрованих шлюбів приємно дивувала весь рік. На найвищому рівні був і показник новонароджених. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті: https://gorod.dp.ua/news/213592
Семенчук ІринаУ Дніпрі відкрили яскраву виставку живопису
//gorod.dp.ua/news/213595( 02.01.2023 )
Про нову виставку в університеті повідомили таке:
«В Університеті митної справи та фінансів відкрилась виставка живопису члена Національної спілки художників України Зайцева Ігоря Анатолійовича "Рапсодія мого життя".
Семенчук ІринаУ Дніпрі відкрили яскраву виставку живопису
//gorod.dp.ua/news/213595( 02.01.2023 )
Ігор Анатолійович Зайцев - не зовсім типовий художник: його основна робота не пов'язана з мистецтвом. У молодості він був футболістом та грав у другій лізі. Наразі працює в Університеті митної справи та фінансів на кафедрі фізичного виховання та займається тренуванням футбольної команди цього виша. Але його художні роботи - це вираз стану його душі і тому вони цікаві для глядача. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:https://gorod.dp.ua/news/213595
Семенчук ІринаУ Дніпрі відкрили сімейну виставку Клопко
Це своєрідна присвята голові роду Клопко Георгію Костянтиновичу ( 1937 – 2015) - кандидату архітектури, завідувачу кафедри архітектурного проектування (2002 – 2009 рр.), відміннику освіти України, член-кореспонденту Академії будівництва України, одному з основоположників Архітектурної школи Придніпров’я.
На виставці представлені його роботи, написані в різні роки в техніці акварель та гуаш. А також роботи його дружини - Ганни Клопко, яка теж архитекторка.
У 2022 році нагороду присуджували за волонтерську, просвітницьку діяльність, всебічну гуманітарну допомогу ЗСУ, громадянам України, за підтримку героїчної боротьби українського народу проти російської агресії. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті: https://www.gorod.dp.ua/news/212339
Галай ІринаНа обстріл рашистів поети Дніпра відповіли полум'яним словом
//www.gorod.dp.ua/news/212338( 01.01.2023 )
Нагадаємо, що такий провулок було створено кілька років тому. Він пов'язує Троїцьку площу та площу Героїв Майдану.
Як уже розповідав Міський сайт, цього року, незважаючи на війну, цей провулок набув нового вигляду, у ньому на День міста з'явилися нові цікаві розписи та інсталяції.
Незважаючи на регулярні обстріли Дніпра рашистами, тривалі відключення електрики та інші проблеми, у Мистецькому провулку пройшов незвичайний поетичний вечір.
Ярошенко ОлександрДніпровський фотограф та краєзнавець видав яскравий календар на 2023 рік
//gorod.dp.ua/news/212758( 01.01.2023 )
Календар формату А-3, 13 аркушів глянсевого паперу щільністю 180 мг. На металевій пружині зі зручним гачком-рігелем, тож його можна повісити де завгодно. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:https://gorod.dp.ua/news/212758
.У Дніпрі видали календар пам'ятних дат на 2023 рік
//gorod.dp.ua/news/212800( 01.01.2023 )
Календар доповнено статтями відомих істориків Дніпра про майбутні дати. Серед них – чудово відомі читачам Міського сайту Максим Кавун, Юрій Берестень, Олександр Харлан, Микола Чабан, Ігор Кочергін та інші фахівці. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Тимощенко НоннаБудинок-музей Олени Блаватської нарешті отримав охоронну зону
//gorod.dp.ua/news/213263( 01.01.2023 )
Межі охоронної зони встановлені з урахуванням розпланувально-просторової еволюції історичної ділянки пам’ятки та сусідньої ділянки, які були у 1930-і рр. забудовані спорудами заводу «Дніпробудмаш»».
Підписання цього документа стало підсумком величезної та тривалої роботи фахівців з розробки та затвердження охоронної зони пам'ятки історії, яка отримала у 2018 році статус національної.
З 2006 року головною рушійною силою по збереженню Дома-музею Блаватської була ГО «Наша культурна спадщина».
Старовинний особняк на вулиці Ярослава Мудрого, 11 – будинок, у якому проживала всесвітньо відома засновниця теософського вчення Олена Блаватська. Тут давно створено музей Олени Блаватської.
Дерець ВікторіяЯк у Відні: для учасників «Університету третього віку» влаштували Зимовий бал
//gorod.dp.ua/news/213300( 01.01.2023 )
«Изобретатель Чен Ким, житель Днепра, разработал суперповербанк и назвал его UPS - PowerBank 220. Этот повербанк постоянно подключен к сети по принципу крупногоПід чарівну мелодію саксофона та фортепіано учасники презентували 16 класичних танців у стилістиці справжнього віденського балу.
«Торік провели перший бал восени. Ідея проведення балу полюбилася учасникам проєкту «УТВ», життєлюбам нашого міста. До цьогорічного балу учасники готувалися більше ніж два місяці: вивчали танці, обирали образи, костюми тощо. Талановиті учасниці проєкту, що згуртувалися у танцювальний гурток «Веселка», стали тренерами для всіх охочих у підготовці до балу.З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Майна ВалеріяПряничні будиночки та ведмедики: як прикрасили Дніпро до Нового року
//gorod.dp.ua/news/213425( 01.01.2023 )
Зараз як ніколи важливо підтримувати один одного та дарувати близьким новорічний настрій. Щоб хоча б іноді відволікатись від негативних новин. Взяти ситуацію в свої руки вирішили й деякі підприємці Дніпра. Вже велика кількість закладів прикрасили свої фасади до Нового року.
Є ті хто атмосферно оздобили ялинки гірляндами, а є й ті, хто вирішив підійти до справи дуже креативно та зробив цілу святкову інсталяцію. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Шаповал ЮрійІНТЕРПАЙП презентував календар на 2023 рік з акварелями Юрія Шаповала
//gorod.dp.ua/news/213286( 01.01.2023 )
Календар створений у співпраці з полтавським художником Юрієм Шаповалом, автором символічної марки про Кримський міст.
«Наш календар присвячено всім працівникам компанії – тим, хто зараз захищає Україну на передовій, і тим, хто продовжує працювати на своїх робочих місцях і таким чином наближати перемогу. Герої нашого календаря – це власне працівники ІНТЕРПАЙП і те, чим вони зараз живуть», – розповідає директор з комунікацій ІНТЕРПАЙП Людмила Новак. Календар містить 13 ілюстрацій, зокрема, про роботу компанії на тлі війни. Усі акварелі до календаря створив український художник Юрій Шаповал, який став автором тематичної марки «Кримський міст на біс!», а також співпрацював з турецькою компанією-виробником «Байрактарів» Baykar.
«Мені дали тему для робіт і творчу свободу. Спочатку хвилювався, що забракне ідей, адже про металургію майже й не знав нічого. Але потім дізнався більше про компанію, виробництво, самих металургів, про те, як ІНТЕРПАЙП допомагає армії і своїм працівникам під час війни. Занурився в тему і народились цікаві сюжети», – каже Юрій Шаповал. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Руденко Ірина«Хочу прославляти Україну через свою творчість»
//gorod.dp.ua/news/213329( 01.01.2023 )
Як розповіла Суспільному мама дівчинки, до участі в конкурсі не готувалися і на перемогу не сподівалися.
Ще до початку повномасштабної війни Тетяна Черкас з донькою виїхали на захід України. Та після 24 лютого ухвалили рішення їхати за кордон. Деякий час жили в Італії, а згодом опинилися в Ірландії.
На шляху до мрії
"Це була Соніна мрія, бо саме в Ірландії розташована анімаційна студія "Cartoon Saloon", відома своїми оскароносними мултьфільмами. Донька хоче бути аніматором, усе своє життя вона малює, створює ілюстрації. Тож, саме спираючись на її бажання, ми приїхали сюди", — розповіла Тетяна. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Зараз триває 49 творчий сезон. Театр опери та балету разом із країною переживає нелегкі часи. І все ж постійно нагадує людям про те, що існує прекрасне мистецтво і саме воно допомагає жити. У виставах класичного репертуару завжди йдеться про перемогу людини над самою собою й над силами зла.
Сьогодні, впевнені театрали, ці думки звучать по-новому. З'явилися у репертуарі нові перлини класики, такі, як балет "Лісова пісня", опера "Сорочинський ярмарок".
Галай ІринаЛюди Дніпра: художник та скульптор Петро Магденко
//gorod.dp.ua/news/213339( 01.01.2023 )
«Відбулося крайнє у цьому році засідання клубу РІДНОКРАЙ: мова йшла про розвідку Микола Чабан. Січеслав у серці 2007р. у канадійському Торонто, присвячену митцю - художнику й скульптору #ПЕТРУ_МАГДЕНКУ(1922-2002рр). Він народився у м.Глобино на Полтавщині, а у 1941р. закінчив #Дніпропетровське_художнє_училище. Навчався фаху також у Німеччині (АМ, Мюнхен), Канаді (художній коледж, Онтаріо).
По собі залишив велику художню спадщину - у т.ч. на українську тематику - скульптуру, портрети, пейзажі, натюрморти. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
На початку 2022 року Ця збірка старовинних колядок та обрядових пісень належала родині Філонових-Кординних, які проживали у стародавньому селищі Кам'янка. Нині це – територія Амур-Нижньодніпровського району нашого міста.
Тесленко ОлександраУ Дніпрі кіностудія «Contrabas» презентувала фільм «Ластівка»
//gorod.dp.ua/news/213520( 01.01.2023 )
«Contrabas» – це київська команда, яка вирішила розвивати кіноіндустрію саме у Дніпрі, куди переїхали у 2019 році. За словами Олександри Тесленко, Дніпропетровщина – гарний, унікальний та яскравий регіон, який треба показувати. Адже після перемоги України буде вибух кінематографу, зйомок, світових інвесторів. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Петлицька ВасилисаДніпровський фотохудожник порадував двома новими яскравими проектами
//gorod.dp.ua/news/213531( 01.01.2023 )
Ми попросили Віталія Загінайла розповісти про перебіг цих проектів.
– Все почалося з новорічного проекту мережі магазинів Єва, – розповів Віталій Міському сайту. – Після цього дозріла ідея створення календаря із яскравим українським колоритом. Написав хлопцями з компанії Histrov, які вишиванки роблять. Вони надали для зйомки вишиванки. Підтримали мої ідеї та надали образи для зйомки. Роблю календар із запізненням, на початок 2023 року не встигаю. Але що тут вдієш - краще пізніше, ніж ніколи.
.В історичному музеї Дніпра показали історію розвитку новорічних календарів
//gorod.dp.ua/news/213523( 01.01.2023 )
«Одним з символів наближення Нового року є календар. І сьогодні, у переддень цього свята, ми вам пропонуємо поглянути, як змінювалися сюжети кишенькових календариків наприкінці ХХ-початку ХХІ ст.
Переддень незалежності України (кінець1980-х-1990 р.) - квітково-автомобільне домінування Держстраху (інколи поліграфісти на шляху до українізації перекладали Госстрах як Держпереляк - є усні свідчення про існування календарів з такими написами, хоча реальних свідків епохи ми не знайшли);
1991-1993 рр. - на зміну Держстраху прийшла страхова компанія "Оранта", відповідно квіточки та авто змінилися релігійними та родинними сюжетами на її продукції;
Разработка границ территории памятника и его охранных зон велась через Украинский государственный институт культурного наследия. Потом материалы были поданы в министерство культуры, где прошли научно-методический совет. Получили ряд рекомендаций, которые были выполнены. И в итоге – документ утвержден министерством 17 ноября. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Тесленко ОлександраУ Дніпрі кіностудія «Contrabas» презентувала фільм «Ластівка»
//gorod.dp.ua/news/213520( 01.01.2023 )
«Contrabas» – це київська команда, яка вирішила розвивати кіноіндустрію саме у Дніпрі, куди переїхали у 2019 році. За словами Олександри Тесленко, Дніпропетровщина – гарний, унікальний та яскравий регіон, який треба показувати. Адже після перемоги України буде вибух кінематографу, зйомок, світових інвесторів. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті: https://gorod.dp.ua/news/213520
.В історичному музеї Дніпра показали історію розвитку новорічних календарів
//gorod.dp.ua/news/213523( 01.01.2023 )
«Одним з символів наближення Нового року є календар. І сьогодні, у переддень цього свята, ми вам пропонуємо поглянути, як змінювалися сюжети кишенькових календариків наприкінці ХХ-початку ХХІ ст. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Кравець ОксанаДо 300-річчя з Дня народження Григорія Сковороди: усі громади Дніпропетровщини підготували тематичні заходи
//gorod.dp.ua/news/212749( 30.12.2022 )
У Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Яворницького прочитали лекцію на тему «Сковорода і наш край». Театр ім. Шевченка підготував виставу, взявши за основу твори і листи письменника.
У Петриківській громаді презентували роботи учнів художньої школи. Діти зобразили портрети філософа. А місцевий музей етнографії підготував інформаційні відео з цікавими фактами біографії.
В обласній науковій бібліотеці організували дискусійні клуби, майстер-класи з малювання для дітей, презентували книги. А ще – переглядали документальний фільм «Відкрий себе».
Трапезніков АртемУ Дніпрі презентували платформу із онлайн-тестом на знання української мови та історії міста
//gorod.dp.ua/news/213217( 21.12.2022 )
«Тест складається з 30 питань. За результатами учасник отримує іменний сертифікат, де вказано скільки отримано балів. Є три категорії — низький, середній та високий рівень знань. Цей сертифікат можна завантажити і роздрукувати. Кожен, хто пройшов тест, незважаючи на рівень знань, отримує безкоштовний курс від партнерів проєкту – репетиторського центру «Логос» та ESL. Це буде навчання з інтерактивними завданнями, живим спілкуванням. Загалом 3 уроки по 2,5 години», — розповів директор комунального підприємства «Цифрова трансформація та автоматизація інформаційних процесів міста "єДніпро"» Дніпровської міської ради Артем Трапезніков.
Зі свого боку піар-директорка освітнього холдингу «Логос» Анна Жуковіна зазначила:
«До створення тестування долучилися викладачі нашого освітнього холдингу. Тести формували так, щоб різна вікова категорія людей могла брати участь».
Також на згаданій платформі усі користувачі можуть взяти участь у безпрограшній вікторині «Колесо фортуни» на знання історії Дніпра. Інтерактив складається з шести блоків (архітектура, персоналії тощо). За кожен блок нараховуються бонусні кошти («музейні купони»), які можна витратити у Музеї історії Дніпра.
.В оперному театрі Дніпра відбулася гучна прем'єра
//gorod.dp.ua/news/213143( 20.12.2022 )
Це був сміливий та цікавий експеримент оперного театру, в якому світові рок-хіти минулих років звучали у виконанні найпопулярнішого гурту BEAST та його соліста Івана Ворона та у супроводі симфонічного оркестру оперного театру під керівництвом диригента Андрія Петрова. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Хорошилов ЄвгенБез рук: у Дніпрі відкрили виставку картин Василя Мельника
//gorod.dp.ua/news/213181( 20.12.2022 )
«Це дуже малесенька частинка картин, які батько написав за все життя після Другої світової війни, коли отримав інвалідність першої групи. І всі ці картини написані вже безруким чоловіком. Їх було більше ніж 2 тисячі, але тут, на виставці, розміщено близько 15, проте я планую довезти ще деякі роботи. Ця експозиція – величезний приклад вибору в житті, бо у кожної людини є цей вибір. Одна людина, втративши пальчика, бігає по всіх установах, щоб їй зробили якусь поступку та дали щось просто так. А батько ніколи в житті не просив ніколи і нічого, і був надзвичайно гордою людиною. Він все робив власноруч, тобто тим, що лишилось від його рук. І сьогодні, як ніколи, потрібен цей приклад людини-легенди, яка не випустила свій козацький внутрішній дух», – зазначив син Василя Мельника, директор та художній керівник Дніпровського академічного театру одного актора «Крик», лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, народний артист України та почесний громадянин міста Дніпра Михайло Мельник. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:https://gorod.dp.ua/news/213181
Монастирський Деніс6-річну Аню з Дніпра керівництво МВС нагородило за перемогу у конкурсі
//gorod.dp.ua/news/213120( 19.12.2022 )
Заступниці міністра внутрішніх справ Мері Акопян сподобалися картини 6-річної Анни із міста Дніпро - «Я і мої друзі у безпеці з МВС», та Дар’ї з міста Любомль, яка зобразила на малюнку Патрона, який несе службу з прикордонником. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
https://gorod.dp.ua/news/213120
Харченко ІринаУ Дніпрі презентували дві нові книги
//gorod.dp.ua/news/213099( 19.12.2022 )
Краєзнавча зустріч з дніпровським гідом Іриною Харченко пройшла на відмінно. В затишній залі відвідувачі дізналися про історичні факти та таємниці не лише міста, а й мешканців».
А ще у Центральній бібліотеці у дуже незвичайному форматі відбулася презентація нової книги «Казки баби Гавришихи» відомого письменника Олега Гавриша:
«Гучно, яскраво, етнічно і страшееееенно цікаво.
"Світи баби Гавришихи" від відомого письменника Олега Гавріша в тандемі з рок-гуртом BANDERSTADT розірвали присутніх на атоми 17 грудня в Центральній міський бібліотеці. Містичні історії, український рок, малюнки для військових від глядачів і, звісно, автограф-сесія хедлайнеру зустрічі - і свято вдалося сповна.
.У театрі Шевченка відбулася прем'єра патріотичної вистави
//gorod.dp.ua/news/213097( 19.12.2022 )
«Перед прем’єрою документальної драми «Край» у театрі Шевченка відкрита однойменна виставка картин воїна ЗСУ — Сергія Семени.
Сергій Семена — музикант, фронтмен гурту Семена Band, ножороб, фотограф, художник. Весь його творчий доробок пронизаний любов’ю до України, де він змальовує її споконвічну боротьбу за свободу.
Сергій став до оборони Києва 15-го березня 2022-го року, а в червні зник безвісти у боях за Луганщину.
30-го травня художник виклав підбірку своїх картин, якою провізуалізував власну пісню «Загуло» з таким текстом:
«Слава Україні! Вирішив залишити це тут, свого ролу підсумок певного етапу життя.
Далі буде, якщо на то є воля Неба. …а покищо
…покищо війна.
Всім, окрім кацапів, бажаю миру, щастя, добра і Божого благословіння».
Виставка отримала назву «Край».
«Край» — назва останньої картини художника.
«Край» — дім.
«Край» — межа між життям та безсмертям, адже сьогодні Сергій зник безвісти»
Агадженян КаренУ Дніпрі відкрили 15 міні-скульптуру
//gorod.dp.ua/news/213066( 17.12.2022 )
Витончена Золота троянда з неодмінним котиком (якого з першого погляду і не помітиш – він розмістився на обкладинці однієї з книжечок) прикрасила один із гранітних стовпів на перехресті вулиць Шолом Алейхема та Магдебурзького права. Прямо біля входу до синагоги «Золота Роза» та центру «Менора». З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
.У Дніпровському Будинку мистецтв стартував новий арт-проект «Філософія на Філософській»
//gorod.dp.ua/news/213043( 16.12.2022 )
Колектив нашого Будинку мистецтв намагається більше дізнаватися про особистість «Українського Сократа» та увічнення його пам’яті. Сьогодні, у день Наума-розумника – покровителя науки, знань, доброчинства, говорили про художні виставки в Україні, присвячені ювілею філософа. Маємо розмаїття таких виставок від вузівських, міських до Всеукраїнських і міжнародних. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
.Центр сучасної культури Дніпра розпочав спільний проект із чеською галереєю
//gorod.dp.ua/news( 15.12.2022 )
«Ще на початку року ми домовились про співпрацю з галерею PLATO Ostrava (Чехія).
Це муніципальна галерея сучасного мистецтва, яка розміщується одразу у двох будівлях: реконструйованій міській бійні кінця 19 століття та колишньому будівельному магазині Bauhaus. PLATO проводить виставки, кінопокази, мистецькі та освітні події, а також має власну бібліотеку та видавництво.
Першим етапом співпраці стала резиденція в PLATO. З листопада наша комунікаційниця Аліна Стаменова та дизайнерка Kateryna Skipochka перебувають в Остраві, де працюють над поточними проєктами, обмінюються досвідом, а також долучаються до організації подій.
З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті: https://gorod.dp.ua/news/213017
Тулянцев АндрійУ Дніпрі помер знаменитий співак та викладач
//gorod.dp.ua/news/( 15.12.2022 )
Його чарівним баритоном довгі роки захоплювалися слухачі Дніпропетровської обласної філармонії та Будинки органної та камерної музики. Він неодноразово виступав там. Мало хто знає про те, що одного разу Анатолію Бойко довелося захищати співочу честь України на конкурсі в Ефіопії. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:https://gorod.dp.ua/news/212985
Чабан МиколаУ Дніпрі розкрили секрети життя Олекси Вусика
//gorod.dp.ua/news/212934( 14.12.2022 )
«Олекса Вусик понад 50 років жив і працював у Дніпрі. Одна з головних його праць – нсловник синонімів, матеріали для якого він збирав кілька десятиліть.
Олексій Вусик народився в селі на Полтавщині, закінчив філфак столичного університету імені Шевченка.
1960-го року він приїхав до Дніпропетровська. Понад 20 років працював журналістом і головним редактором на радіо, опісля – відповідальним секретарем в обласному відділенні Спілки письменників.
Скуратовська ОльгаУ Дніпровському Будинку мистецтв відбулися два яскраві концерти
//gorod.dp.ua/news/( 12.12.2022 )
Про цей вечір у Будинку мистецтв розповіли:
«Вольфганг Амадей Моцарт за свої 35 років життя в гастрольних подорожах провів 3750 діб! А карета,в якій він рухався, мала швидкість... 6,5 км/год. Цікаві деталі!
Його прямих нащадків натепер немає,як і його власного поховання (відомо, тіло поклали у спільну могилу для бідних)... Однак, світові залишився неперевершений музичний геній Моцарта - понад 600 написаних ним творів!
Слобода ВалентинаУ Дніпрі відкрили грандіозну художню виставку
//gorod.dp.ua/news/212481( 02.12.2022 )
В експозиції представлені творчі роботи художників які проживають в нашому краї: Кам’янському, Нікополі, Жовтих водах, Петриківці і, звичайно, у Дніпрі. Розмай мотивів і технік. Переглядаючи виставлені твори, а їх близько двохсот, відзначаєш знайомі, милуєшся новими і навіть відкриваєш для себе щось неочікуване у вже здавалося б знайомому стилі когось із авторів. А головне усвідомлюєш: як багато вкладено художниками натхнення і праці. Образна система виставки - виразна, навіть трошки мажорна і створює святковий настрій. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті: https://gorod.dp.ua/news/212481
Берестень ЮрійУ Дніпрі з'явився унікальний історичний раритет
//gorod.dp.ua/news/213186( 01.12.2022 )
Про цю черепицю історик, старший науковий співробітник Музею історії Дніпра Юрій Берестень повідомив такі факти:
«Використовувалась в оранжереях, музеях, картинних галереях і на дахівках будинків. Особливо на мансардах, де у Відні жили студенти та вільні митці, яких надзирали види зоряного неба та вечірнього міста. Чудова традиція. Дуже рідкісна річ».
Марен СергійДніпровський драматург Сергій Марен: «На нас чекає переможне завтра!»
//gorod.dp.ua/news/212390( 30.11.2022 )
Я народився у невеличкому місті Жовті Води (це дві години їзди звідси). У Дніпрі бував часто з батьком і братом. Це місто рідне для мене, а тому і глядач тут рідний та свій. Загалом, це приємно, що після кількох успішних постановок у Києві, моя улюблена п’єса реалізувалася саме на сцені Дніпра. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Семенчук ІринаУ Дніпрі пройшов вечір пам'яті Галини Кузяєвої
//gorod.dp.ua/news/212388( 30.11.2022 )
«Рік тому пішла у засвіти чудова людина, співачка від Бога, лауреат міжнародного конкурсу вокалістів ім. В. Белліні, випускниця Львівської консерваторії ім. М. В. Лисенка по класу фортепіано та Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського, клас вокалу професора, Народної артистки СРСР Єлизавети Чавдар, заслужена артистка України - Галина Матвіївна Кузяєва . З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Хорошилов ЄвгенПонад 3,5 тис. книжок зібрали в рамках акції #BOOKSHARING у Дніпрі
//Gorod.dp.ua/news( 17.11.2022 )
«Імпульсом для проведення цієї акції став дзвінок від однієї з громад українців у Німеччині, які сказали, що їх гарно приймають, але їм дуже не вистачає української літератури. Ініціативу зібрати та передати українські книжки запропонували та підтримали департамент гуманітарної політики ДМР та Комунальний заклад культури «Дніпровські міські бібліотеки». Ця акція, яка проходить у рамках міської програми «Українською, будь ласка!», має попит, тож будемо після цієї планувати наступну. На сьогодні ми вже відправляємо більшу частину книжок до Парижа та Гданська», – зазначив начальник управління культури департаменту гуманітарної політики Євген Хорошилов З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Зюлева ЮліяНа Дніпропетровщині долучилися до радіодиктанту єдності
//gorod.dp.ua/news( 09.11.2022 )
«Сьогодні до Дня української писемності та мови зібралися усі бажаючі написати Всеукраїнський радіодиктант єдності. Кожного року ми долучаємося до акції, щоб вдосконалити навички, перевірити себе і висловити любов до рідної мови. Цей диктант не про помилки, а про єднання людей та піднесення духу. Віримо, це спонукатиме спілкуватися, дивитися фільми українською», – розповіла вчений секретар бібліотеки Юлія Зюлева. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:https://gorod.dp.ua/news/211593
.У Дніпрі відкрили 14 міні-скульптуру з циклу «Відчуй Дніпро» // gorod.dp.ua/news. -2022.- 4 листопада
Скульптором нової мініатюри стала Надія Отряжа з Дніпра. Вона зізналася, що була дуже щаслива приєднатися до проекту «Відчуй Дніпро». І у цій роботі постаралася передати дух наших предків.З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Перша з них – це сімейне поховання Василя Макуха, який здійснив самоспалення на знак протесту проти тоталітарного режиму та русифікації України. Сімейна могила розташована на Калинівському цвинтарі Індустріального району Дніпра.
Про це в Управлінні з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міськради розповідають:
«"Могила правозахисника В.О. Макуха та його родини", Калинівське кладовище, Індустріальний район.
Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.
… Друге поховання – це могила українського поета, дисидента, правозахисника Івана Сокульського, розташована на цвинтарі селища Чаплі. Про неї у згаданому управлінні розповідають:
«"Могила І.Г. Сокульського – українського поета, правозахисника, дисидента".
Селище Чаплі, вул. Чаплинська, цвинтар, Самарський район, м. Дніпро.
Щойно виявлений об'єкт культурної спадщини.
Пам’ятка являє собою могилу Івана Григоровича Сокульського (1940 – 1992) – українського поета, письменника, громадського діяча, правозахисника.
Брав діяльну участь у створенні обласного товариства «Просвіта», Народного руху України, Української республіканської партії, Товариства «Меморіал» імені Василя Стуса. За його редакцією вийшло дев’ять номерів культурологічного журналу «Пороги». Активно підтримував відродження Української автокефальної православної церкви. 20 травня 1991 року на пікетуванні на підтримку незалежності України його жорстоко побили агенти КДБ, що призвело до різкого погіршення здоров’я. 22 червня 1992 р. Іван Сокульський помер. Похований на цвинтарі у Чаплях. Посмертно нагороджений орденом «За мужність» I ст. (8 листопада 2006) та орденом Свободи (10 лютого 2010)».
.У Дніпропетровському історичному музеї відкрили нову виставку
//gorod.dp.ua/news( 03.11.2022 )
На книжковій виставці представлені видання із книжкового зібрання Дніпропетровського національного історичного музею імені Д.І. Яворницького.
Це, передусім, зібрання творів Я.П. Новицького, здійсненого у місті Запоріжжі, Запорізьким науковим товариством імені Я.П. Новицького. Його багато років очолював відомий дослідник історії Південної України, доктор історичних наук, професор Анатолій Бойко. Також репрезентовані перевидання праць Я.П. Новицького «Народная пам'ять о Запорожье», праці з історії острова Хортиця тощо.
Пекарська ВалентинаНа Дніпропетровщині понівечили історичний об'єкт
//gorod.dp.ua/news( 02.11.2022 )
На жаль, одна з найкрасивіших старовинних будівель у цьому ансамблі була «реставрована». Підсумком проведених робіт стала повна зміна вигляду об'єкта. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:https://gorod.dp.ua/news/211303
.В історичному музеї новою виставкою вшанували пам'ять загиблої колеги
//gorod.dp.ua/news/210806( 01.11.2022 )
Історик, музейник, краєзнавець, жінка, мати, бабуся…. Валентина Михайлівна Бекетова понад двадцять років очолювала наукову роботу в Дніпропетровському державному (з 2010 р. національному історичному музеї імені Д.І. Яворницького. Їі можна сміливо назвати подвижницею музейної справи. Адже якраз на ці десятиліття прийшлися бурхливі суспільно-політичні та державні трансформації, криза розвитку культурної галузі, переосмислення багатьох функцій музейної роботи З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:https://gorod.dp.ua/news/210806
Гиренко ЛіліяНа Дніпропетровщині пройшов конкурс легенд та казок
//gorod.dp.ua/news( 26.10.2022 )
У фінал конкурсу вийшли легенди, подані гімназією №2 міста Новомосковськ, Тернівським міським краєзнавчим музеєм, Новолозуватською сільською бібліотекою, закладом дошкільної освіти № 7 «Ластівка» Новомосковської міської ради, Котовським сільським будинком культури, Тернівською міською публічною бібліотекою та ветераном Національної спілки журналістів України Борисом Ковтонюком.
Переможцями конкурсу стали:
І місце – Петриківська центральна бібліотека;
ІІ місце – Криворізька міська бібліотека;
ІІІ місце – Новопідкрязька сільська бібліотека Могилівської сільської ради.
Детальніше із легендами-фіналістами конкурсу 2022 та 2020 року можна ознайомитися на сайті у розділі «Туризм на будь-який смак».
.В історичному музеї Дніпра відкрили святкову виставку
//gorod.dp.ua/news/210567( 14.10.2022 )
Нову міні-виставку Дніпропетровського історичного музею імені Яворницького присвячено цим святам, а також ще одній даті – 350-річчю від дня народження видатного запорізького отамана Івана Сірка.
На виставці представлені присвячені цим святам рідкісні та цікаві книги та документи із фондів історичного музею.
У музеї про виставку повідомляють:
«Дорогі друзі!
Сьогодні презентуємо нову книжкову виставку, яка відкрита в науковій бібліотеці історичного музею. Виставка присвячена 350-річному ювілею видатної особистості історії України XVIII століття – гетьмана Пилипа Орлика. Виставка присвячується Дню українського козацтва – Дню захисників України 14 жовтня.
На виставці репрезентовані основні дослідження, присвячені Пилипу Орлику та його добі. Це, зокрема, праця Бориса Крупницького «Гетьман Пилип Орлик (1672-1742). Його життя і доля», роботи І. Борщака, Василя Луціва та інших, присвячені гетьманові України Івану Мазепі та його оточенню. Також слід звернути увагу на статті Теодора Мацьківа (збірник статей, 1993 р.). Окрему увагу приверне каталог виставки «Україна – Швеція: на перехрестях історії (XVII-XVIII століття)».
Також спеціально представлено низку видань картографічних джерел – мап України та Східної Європи XVII-XVIII століть, тобто періоду діяльності І. Мазепи та П. Орлика. Ці видання («Україна на стародавніх картах», «Картографування України» та ін.) є цінним історичним джерелом, особливо для музейних працівників у їх науково-просвітницькій роботі».
Детальніше про виставку можна прочитати на сайті музею.
.Музей історії Дніпра поповнився приголомшливими експонатами
//gorod.dp.ua/news/210565( 14.10.2022 )
у Музеї історії Дніпра повідомляють:
«Наш колега, історик, археолог та педагог, а зараз воїн, Ярослав Ярошенко передав до фондів Музею трофейні речі з передової на Слобожанщині.
@₴шистська фельдшерська сумка бачила ще радянські часи, а, можливо, навіть брала участь у радянсько-афганській війні.
На 16 ІПП (бинт, марля) 1978-1990 рр. - тільки 2 сучасних перев'язувальних пакета.
Жгут Есмарха - 3 шт., ефективність використання якого близька до нуля без відповідної підготовки (особливо актуально для російських новобранців "могилізації", що зараз розгортається в Росії).
Таблетки горлівського "Стірола", жарознижуючі та знеболювальні препарати;
Неточений карандаш, ножиці, папір;
Ртутний градусник (!) у 21 столітті на полі бою;
На цьому все. Бажаємо @₴шистам побільше подібних аптечок у їхньому арсеналі.
Про нову книгу та її героїню Ігор Родіонов розповів таке:
«Історія мого життя, або Бабусини мемуари» - це приватна історія однієї сім'ї, в якій відзеркалено долю України та міста Дніпро.
Галині Анатоліївні виповнюється 90 років. В роки другої світової вона пережила окупацію міста, голод, холод. Жила та працювала за соціалізму, та в епоху перебудови. Як інженер-гідротехнік великої профільної інституції, брала участь у багатьох значних будовах міста – прокладанні водоводів Аульської системи, будівництві найбільшої у Європі Набережної.
У 1990-ті велику родину пані Галини доля розкидала світом. Онуки, правнуки, прапраонуки мешкають в Україні, Америці, Англії, Німеччині. Цікава деталь: правнуки Галини Анатоліївни - афроанглійці, носять прізвище, яке непросто вимовити на англійську манер - Захопаєви-Кармелюки.
Родина Кармелюків пережила як трагічні, і щасливі моменти. 1943-го фашисти, відступаючи, викрали 17-річного хлопця, брата Миколу, до Німеччини. Після війни довгий час від нього не було жодних звісток. Через 25 років після закінчення Другої Світової з далекої Англії надійшов лист на який так довго чекали: «Я живий…»
Захаренко ЛюдмилаУ Дніпрі презентували фотовиставку з учасниками Університету третього віку
//gorod.dp.ua( 04.10.2022 )
Фотосесію для них влаштували наприкінці літа – на День молоді.
Тоді представники елегантного віку приміряли на себе образи байкерів, принцес та королев. Це також були локації у стилі ретродискотеки, романтичні та повсякденні фотозони.
Шевченко ОксанаНа варті читання, або Читання – броня від усіх бід
Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.- 2022. -№ 4. - С. 39-40( 01.10.2022 )
Сьогодні ми щоденноскладаємо іспит на людяність і силу духу. Це стосується ставлення, перш за все, до вимушених переселенців, яким на нових місцях надзвичайно потрібні, крім базових речей, ще й добре слово, рекомендація, моральна підтримка та, звичайно, - Книга.
Саме читання не лише розвиває емпатію, а й заспокоює та допомагає впоратися з тривогою та стресом. Не дивно, що великою увагою у відвідувачів бібліотеки користується книжкова виставка «Зберігайте спокій та читайте книги!», видання з якої майже щодня беруть на читацький формуляр. Читання відволікає від проблем і дає можливість відпочити душею. Занурюючись у книгу, ми переймаємося долею героїв, проживаємо та відчуваємо їхні життя. Це дозволяє забути про власні негаразди та пережити тяжкі події, відрефлексувати свої переживання і зберегти здоровий глузд. Оговтавшись від бурхливих змін у своєму житті, ті, хто переселився, потребують не тільки інформаційної допомоги, а й ще спілкування. Здебільшого переселенців до бібліотеки приводять їхні нові знайомі чи родичі, які теж відвідують бібліотеку. Бібліотека пропонує безкоштовний доступ до Інтернету, ксерокопіювання, користування коворкінг-центром. Бібліотекарі ласкаво вітають усіх, кому потрібне комфортне робоче місце для продуктивної роботи, ділових зустрічей і онлайн-навчання. Побувавши хоча б один раз у Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ), вони повертаються сюди знову: беруть книги, періодичні видання, відвідують масові заходи як слухачі та учасники.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Лучка ЛюдмилаОсобові книжкові зібрання катеринославських діячів в університетському бібліотечному просторі
просторі // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.- 2022. -№ 4. - С. 27-30( 01.10.2022 )
Збирання книг як інформаційних носіїв та кращих зразків літературних пам'яток свідчить про зацікавлення власників, освітній рівень, захоплення. Культурне середовище Катеринославщини охоплювало значну кількість діячів, які працювали в галузях науки, освіти, культури, але об'єднували їх книги, що з часом перетворились на цілісні колекції. Формування та розвиток особових бібліотек відігравали важливу роль у розвитку бібліотекознавства та розповсюдженні видавничої продукції в Катеринославській губернії, сприяють висвітленню невідомих до цього часу прізвищ, що зміцнювали та поширювали бібліотечний простір. Громадські та культурноосвітні діячі Катеринославщини збирали літературу за інтересами та фахом.
… Дослідження спирається на комплекс опублікованих першоджерел та літератури з фондів Наукової бібліотеки Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (НБ ДНУ), бібліотеки Дніпропетровського національного історичного музею імені Д. І. Яворницького (ДНІМ), краєзнавчого відділу Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ)
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Корсунський СергійНаша землячка видала в Японії книгу про Дніпро та Україну
//gorod.dp.ua/news/209960( 29.09.2022 )
Ще однією особливістю книги стало те, що ілюстрації до неї Злата виконала самостійно та на досить високому рівні.
Як повідомляє надзвичайний та повноважний посол України в Японії Сергій Корсунський, редактор японського видавництва (до якого звернулася Злата зі своєю книгою) була вражена бездоганністю мови та цікавістю книги. Новинка вже готується до видання, і з 1 жовтня надійде до книгарень по всій Японії.
Рибальченко ВолодимирВшанували військових лікарів минулого та сьогодення
// Голос України. - 2022. -№195. - С. 10( 23.09.2022 )
Над скульптурою майстер Дмитро Резніченко працював понад півроку, бо сам цей процес - ювелірний і потребує зосередженої уваги. «Вся наша родина працювала над створенням лікарської валізи, бо було дуже багато варіантів. Хотілося зробити її більш деталізованою. Так, всередині цієї валізи можна побачити приладдя медиків того часу. І це дуже важливо, бо в такий спосіб можна відчути тодішню атмосферу. Тим паче Іван Лєшко-Попель був перш за все військовим лікарем, тож це дуже символічно, адже зараз у нас в країні багато військових лікарів, які рятують наших захисників», - зазначає дружина майстра Ірина Стоволосова.
Начальник управління культури департаменту гуманітарної політики міськради Євген Хорошилов нагадує, що діяльність Івана Лєшка-Попеля справді принесла йому всенародну любов. І є навіть легенда, що на його похорон прийшло понад десять тисяч містян, яких ніхто спеціально для цього не запрошував.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Рибальченко ВолодимирДніпро: Юні митці створили краще кіно
// Голос України. - 2022. -№194. - С. 7( 22.09.2022 )
Захід відбувався онлайн, змагалися 385 учасників із різних куточків світу. Унікальний ролик "Мальви", створений шістьма вихованцями кіноцентру "Веснянка", визнали найкращим у номінації "Краща анімація авторів до 19 років". На екрані діти співали "Баладу про мальви", супроводжуючи це яскравою анімацією та мовою жестів. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Бурбело Сергій У Дніпрі на аукціон виставили інсталяцію, присвячену Горбачову
// Gorod.dp.ua. -2022.- 9 вересня( 09.09.2022 )
Персона Горбачова давно стала об'єктом художньої творчості. Згадати хоча б знамениті матрьошки 90-х років, одна з яких відображала його персону.
Образ Горбачова був, за словами автора, «облагороджений» директором Музею українського живопису Сергієм Бурбело, який створив незвичайну інсталяцію з обличчям колишнього радянського лідера.
У ній екс-глава КПРС постає у незвичайних та яскравих образах.
Цей арт-об'єкт виставлено на аукціон, всі кошти якого підуть на допомогу українським військовим.
Чернета АнтонВ Днепре органный зал должен переехать из Брянской церкви до апреля 2025 года
//Gorod.dp.ua/news( 01.09.2022 )
Об этом сообщил директор и художественный руководитель учреждения культуры Антон Чернета.
По его словам, сейчас, когда Украина находится под обстрелами войск РФ, а часть страны оккупирована, этот вопрос не является первоочередным. Однако юридический аспект переезда остается в силе с лета прошлого года.
- Наскільки актуальною є ця книга? Адже вона теж зачіпає лихоліття періоду Другої Світової війни?
- Можливо, поява цієї книги не на часі. Україна переживає масштабні, трагічні події. А тут лише приватна історія корінної дніпрянки. Нехай і не проста, багато в чому драматична.
У дитинстві Галині Анатоліївні Кармелюк довелося пережити і війну, і окупацію, і голод, і розруху. За своє життя дев'яностолітній Бабусі (пишу з великої літери) довелося пожити за «розвиненого соціалізму», пізнати епоху перебудови, у пенсійному віці скуштувати гіркої каші «дикого капіталізму». І знову опиниться під бомбами. Убеленная сивиною жінка похилого віку, гірко згадує, що у Вітчизняну війну від бомбардувань ховалася в «щілинах», виритих біля будинку. А нині, чекаючи на військову тривогу, ховається в укритті «двох стін» - темному крихітному тамбурі за вхідними дверима. Дісталося їй за своє життя.
Цікавий історичний факт: у Дніпропетровську – місті, де добра половина населення так чи інакше була причетна до ракетно-космічної сфери, - планетарій з'явився досить таки пізно. До цього в Україні планетарії були відкриті: 1952 року – у Києві, 1957 року у Харкові, 1962 року – у Донецьку, 1963 року – в Одесі.
Тобто наш планетарій був далеко не першим навіть в Україні. Цей факт поки що не піддається чіткому поясненню. Ймовірно, статус «закритого міста» через ту ж саму ракетно-космічну промисловість тут вступив у суперечність із функціями популяризації астрономії.
І все-таки наприкінці 1960-х років міська влада перейнялася наявністю планетарію. Можливо, усі основні культурні установи міста вже існували, і лише тоді руки дійшли до «храму астрономії». Було ухвалено рішення будувати спеціальну будівлю, а не розміщувати планетарій, припустимо, в якійсь історичній будівлі. Прецеденти були: у лютеранській кірсі аж до 1975 року розміщувався обласний архів, а в синагозі – Будинок культури швейної фабрики імені Володарського.
Проте для планетарію було спроектовано спеціальну будівлю. Проект народився у надрах знаменитого інституту «Укрдіпромез». Міський сайт докладно розповідав історію цього знаменитого інституту.
Бардукова ЮліяБлизько 25 тисяч російських санкційних книг вилучили з бібліотек Дніпра
//gorod.dp.ua/news/.- 9 серпня( 09.08.2022 )
На початку березня Міністерство культури та інформаційної політики України надало рекомендації щодо подальшої долі російської книги в бібліотеках. Тож наразі всі пропагандистські та антиукраїнські книги бібліотек Дніпра вилучають з фонду. На сьогодні таких — близько 25 тисяч.
«Наразі книги, що потрапили під санкції, ми ставимо у сховище. Їх ніхто не списує, не викидає і не палить. Вони просто стоять і чекають подальшої долі. Книги ми вилучаємо згідно з рекомендаціями. Там зазначено 6 переліків, ми проводимо аналіз наявності книг в кожному пункту в наших бібліотеках. Цей процес не стосується російськомовних книг. Ми вилучаємо лише ті, видавництво яких повʼязано з країною-терористкою. Також книги, в яких йдеться про розпалювання міжетнічного конфлікту, релігійні войни тощо. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Анікеєнко КатеринаУ Дніпрі, у вільному просторі Little Mariupol, переселенці збирають бібліотеку україномовної літератури
//gorod.dp.ua/news/207937( 05.08.2022 )
Наразі в бібліотеці вже близько півтори тисячі книжок. До вересня хочуть, щоб бібліотека розширилася до 5 тисяч, каже Катерина.
"Відновити ту не зовсім реально. Можна зробити щось подібне з нуля, як ми й робимо. У нас дуже багато є бійців, які талановиті люди, у нас в армії багато освічених людей. Багато докторів наук, письменників, поетів, творчих, які видають свої збірки. Люди мають це бачити, мають це читати", – сказала вона.
Книжки в резиденції Little Mariupol можна брати безкоштовно щодня, крім неділі, з 10-ї до 18-ї. туди ж можна приносити україномовні книги.
З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
https://gorod.dp.ua/news/207937
.У Дніпропетровському історичному музеї відкрили нову виставку
//gorod.dp.ua/news/ -29 липня( 29.07.2022 )
На книжковій виставці представлений широкий спектр наукових та науково-популярних видань, які висвітлюють історію Київської Русі та, зокрема, процес християнізації держави та його соціально-культурні наслідки.
Передусім слід виділити класичні монографічні видання – книги Б. Грекова «Київська Русь», Г. Івакіна «Оповіді про стародавній Київ», П. Толочка «Стародавній Київ», Ю. Асєєва «Архитектура Древнего Киева» та інші.
Ці праці докладно висвітлюють ідеологічні, духовно-культурні, інституційні аспекти прийняття християнства та його впливу на державотворчі процеси».
Семенчук ІринаУ Дніпрі розкрили секрети ще однієї історичної особи
//gorod.dp.ua/news( 22.07.2022 )
На лекції побувала відома дослідниця культури та історії Дніпра Ірина Семенчук, яка поділилася такими спостереженнями:
«Сьогодні день народження Давіда Бурлюка!
Тому зовсім невипадково в Канадсько-український бібліотечний центр ДОУНБ пройшов доволі потужний захід, на якому ми дізнались не тільки про деякі цікаві сторінки біографії художника, про які нам доповів пан Микола Чабан, а і про зв'язок Бурлюка з нашим художнім музеєм.
Мінінстерство культури та інформаційної політики веде список письменників та артистів, які становлять загрозу нацбезпеці.
Держкомтелерадіо веде список книг, заборонених до ввезення в Україну (список 333).
Офіс президента накладає санкції на книжкові видавництва, що означає заборону всієї їхньої продукції.
"Заборонені" списки - на кілька аркушів, але відомих чи просто відомих авторів у них можна перерахувати на пальцях. Проблему для читача обіцяють лише санкції проти видавництва «Ексмо» – будучи майже монополістом над ринком художньої літератури РФ, воно підвело під заборону дуже багато видань російської та зарубіжної класики.
Попри стереотипи, бібліотеки Дніпра не перетворилися на заповідні території для одиниць обраних. До них, як і раніше, з цікавістю ходять тисячі жителів Дніпра та вимушених переселенців.
Багато в чому такому інтересу сприяє й те, що керівники багатьох бібліотек успішно використовують нові, сучасні та цікаві форми роботи з відвідувачами. Це приваблює в бібліотеки нових відвідувачів різного віку.
Друга хвиля «оптимізації»
Тому кілька років тому величезний резонанс у Дніпрі викликала «оптимізація» бібліотек, про що детально розповідав Міський сайт.
Але, як свідчить відома приказка, «собака гавкає, караван йде». Попри обурення багатьох ЗМІ та городян, караван оптимізації залізним колесом пройшовся багатьма бібліотеками міста.
Не встигли вони пережити це нововведення, як прийшло наступне, викликане страшною війною з росією та пов'язаними з цим новими законами. А саме – бібліотеки зобов'язали вилучити із фондів та полиць твори російських письменників.
Логічно та психологічно ці закони цілком виправдані. Переважній більшості українців зараз хочеться відмежуватися від усього, що пов'язане із країною-агресором. Зараз ми не обговорюватимемо цю тему…
Є декілька «але»
Але щодо бібліотек вона мала непрості наслідки.
По-перше, полки та фонди бібліотек після цього катастрофічно спорожніли.
По-друге, заповнити цю порожнечу новими українськими чи європейськими книгами неможливо – їх просто нема.
Є, пардон, і по-третє, із соціально-політичним забарвленням, без якого зараз нікуди не подітися.
Лиштва Н.Как в Днепре готовятся к демонтажу и переносу памятников
//gorod.dp.ua/news/205469( 06.07.2022 )
Чтобы перенести или демонтировать объект в статусе памятника, надо выполнить непростую процедуру снятия его с учета. Всего в Днепре в статусе памятников истории и монументального искусства зарегистрированы 197 объектов. К настоящему моменту на 85 из них готовятся материалы к снятию с учета – с последующей возможностью демонтажа или переноса.
Среди них – памятники Александру Матросову, Володе Дубинину, Максиму Горькому, Валерию Чкалову, партизану Федорову, Ефиму Пушкину (танк на перекрестке проспектов Яворницкого и Гагарина) и другие объекты.
Ігнатьєва СвітланаЕкспресивні функції питальних речень (на матеріалі віршованого роману-есе Олесі Омельченко «Дивограй»)
// Українська мова і література в школі. - 2021. - № 6. - С. 6-8( 01.07.2022 )
Сьогодні в українській літературі ім'я Олесі Омельченко належить до потужно творчих письменників Дніпропетровщини, яка заявила про себе як авторка багатьох поетичних збірок, нарисів, романів, публікацій в Україні і за її межами. Олеся Омельченко — членкиня Національної спілки письменників України (1997 р.) та Національної спілки журналістів України (2002 р.), лауреатка премії ім. Івана Сокульського (2008 р.) та премії ім. Павла Кононенка (2015р.), переможець кількох Всеукраїнських та Міжнародних поетичних конкурсів. До її творчості
неодноразово зверталися поети Микола Вінграновський, Любов Голота, Михайло Чхан, Марія Зобенко, Віктор Корж, Ігор Пуппо, Сергій Бурлаков та інші. Цікавим є творчий доробок Олесі Омельченко для журналістів Н. Нікуліної, Д. Калинової, І. Кулик, Л. Оненка та інших. На думку В. Перетятька, «талант завжди прагне волі, духу, помислів, вчинків», додаючи, що Олеся Омельченко «...всмоктала з молоком матері волелюбність, гордість національного духу, закоханість у рідне слово...».
Вимагає окремого вивчення роман-есе Олесі Омельченко «Дивограй» (2017р.). У ньому об'ємно та всеохоплююче змальовано поступ української та земної цивілізації, що глибоко сягає своїм корінням у Космос.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
.У Дніпрі стартували екскурсії бібліотекою Джона Маккейна
//gorod.dp.ua/news/ - 22 xthdyz( 22.06.2022 )
Віталій Кучеренко, завідувач бібліотеки української діаспори у Дніпрі: «Покажемо відео про нашого фундатора, покажемо відео про унікальну колекцію марок, яку нам теж подарували з Америки. Вони прийшли в бібліотеку і очікують побачити тут книжки. А наша родзинка – в нас є поштові марки. Зараз ця тема актуальна, всі пам’ятаєте цю знамениту марку, яку вже ніде не дістати – “руський корабель, пішов…” І, власне, колекція, яку збирав наш фундатор протягом життя, яка складає зараз біля трьох тисяч марок».
А ще – сотні видань рідкісної літератури 20 сторіччя. А це книжки, газети, журнали, світлини, платівки, рукописи та наукові роботи. Їх все життя збирав українській емігрант Володимир Пилишенко, який три роки тому привіз своє надбання до Дніпра зі Штатів.
Організатори додають, такі екскурсії – це ще й психологічна підтримка. Прийти може кожен охочий.
Юлія Бардукова, директорка комунального закладу культури «Дніпровські публічні бібліотеки» Дніпровської міськради: «Ми бачимо запит в тому, що людям потрібно соціалізуватися і якось повернутися до мирного життя. Якщо є бажаючі записатися на нашу екскурсію серед переселенців з інших міст – ласкаво просимо. Групу ми приймає першу – це 15 чоловік. Великі групи стараємося не брати».
Екскурсії планують проводити щотижня у Центральній міській бібліотеці з 10-ї ранку і до 16-ї вечора. Записатися можна як онлайн на сайті, так і офлайн.
Лиштва НадеждаКак в Днепре готовятся к демонтажу и переносу памятников
//gorod.dp.ua/news/. - 8 июня( 08.06.2022 )
Всего в Днепре в статусе памятников истории и монументального искусства зарегистрированы 197 объектов. К настоящему моменту на 85 из них готовятся материалы к снятию с учета – с последующей возможностью демонтажа или переноса.
Среди них – памятники Александру Матросову, Володе Дубинину, Максиму Горькому, Валерию Чкалову, партизану Федорову, Ефиму Пушкину (танк на перекрестке проспектов Яворницкого и Гагарина) и другие объекты.
Петренко ВладимирДнепровский театр «Верим!» побывал на гастролях в Румынии
// gorod.dp.ua. -2022.-1 июня( 01.06.2022 )
Пригласили наших «Одноклассников» в Румынию на фестиваль Euroregional Theatre Festival Timişoara-TESZT. Пригласили в знак солидарности с Украиной. Пригласили антивоенный спектакль. Больше десяти европейских государств, и, конечно, — никакой россии.
Одна беда: Сергей Клименко, один из участников спектакля, уже больше двух месяцев как призван в ряды ЗСУ. В стране — война. Кто станет заниматься такими пустяками как театральный фестиваль в стране, где идет война? Без всякой надежды на успех началась для меня «операция по спасению» рядового Клименко.
Но я ошибался)) Чтобы вернуть Сергея в родной театр «во временное пользование», были подключены все возможные ресурсы. Прекрасно сработала вертикаль: департамент гуманитарной политики — областная военная администрация — министерство культуры.
Першина НатальяКо Дню памяти жертв политрепрессий библиотеки и музеи области провели онлайн-встречи
//gorod.dp.ua( 01.06.2022 )
«15 мая – скорбная дата. В этот день вспоминаем тех, кто стал жертвами политических репрессий. Должны помнить о страшных страницах нашей истории. Чтобы эти преступления больше никогда не повторились», – отметила начальник управления культуры, туризма, национальностей и религий Днепропетровской ОВА Наталья Першина.
К памятной дате в областной универсальной научной библиотеке имени Первоучителей славянских Кирилла и Мефодия провели тематический видеоурок-лекцию. Говорили о том, где и как искать информацию о репрессированных родных.p>
«Это полезно для тех, кто хочет найти информацию о своих родственниках. В видео пошагово разъяснили, в какие архивы обращаться, как оформлять запросы и работать с документами. Сделали обзор фондов библиотеки и цикл тематических публикаций», – рассказала ученый секретарь библиотеки Юлия Зюлева.
Сотрудники Днепропетровского национального исторического музея подготовили лекции для онлайн-зрителей. Рассказали об истории тоталитарных режимов, тематических экспозициях в музеях Украины и мира.p> В библиотеках, музеях, заведениях культуры и искусства области также прошли воспитательные часы, тематические уроки, конкурсы эссе, показы фильмов.
Лиштва НадеждаКак в Днепре подготавливают массовый демонтаж памятников
//Gorod.dp.ua( 01.06.2022 )
Как заверила начальник управления по вопросам охраны культурного наследия Днепра Надежда Лиштва, процесс подготовки к демонтажу и переносу целого ряда памятников идет уверенными темпами:
«Процес рухається і серйозно рухається, але законним шляхом. Тому прошу згадати про почуття гумору і не бити за цей пост.
У нас є об’єкти, не включені в держреєстр, по ним готуються переліки на включення/невключення до реєстру.
По тим, що в Реєстрі (Горький та Федоров), готується необхідний пакет документів на виключення.
По тим, що мають художню цінність і МКІП їх не виключіть з реєстру, готується пакет документів на перенесення.
Слобода Валентина ВладимировнаЛюди Днепра: Скульптор Владимир Небоженко уже полвека создает выставку под открытым небом
// gorod.dp.ua. -2022.- 11 мая( 01.06.2022 )
Сегодня мы хотим предложить вниманию читателей замечательное исследование о жизни и творчестве мастера скульптуры его давнего друга, арт-директора Днепровского Дома искусств Валентины Владимировны Слободы.
Об авторах скульптур знают не многие…
Вот что она пишет:
«Наше знайомство з творчими роботами художників і скульпторів відбувається здебільшого у шкільному віці. Гарні вчителі обов’язково планували уже в середніх класах школи похід або поїздку до художнього музею. Для більшості це пам’ятна подія: розглядали яскраві пейзажі, виразні портрети, яблука і груші на натюрмортах (бо як справжні – бери і їж). А ось про скульптуру запам’ятовували рідше. У підручниках і на стінах школи починали пізнавали репродукції Т.Шевченка й Ф.Решетнікова, І.Шишкіна й І.Айвазовського, на творах яких і виховувались.
Та і в дорослому віці ми не завжди цікавимось скульптурою та її авторами. Прямуючи вулицями міста, констатуємо: «Оце пам’ятник такому-то, а це барельєф чи дошка на вшанування імені такого-то (бо прочитати можна кому саме!).
Тож сьогодні розповідь про людину, яка є одним із тих, хто створює скульптурне обличчя нашого рідного міста.
Основное внимание в этой статье уделено международному французско-украинскому проекту «ДрамиКома» - спектаклю «Майдан Инферно». Напомним, что постановка этого спектакля велась французским (с украинскими корнями) режиссером Клеманом Перетятко, а премьера состоялась накануне нападения на Украину рашистов. Об этом спектакле Городской сайт подробно писал.
И вот теперь этому проекту и жизни нашего театра в условиях войны посвятило статью шведское издание. Об этом в «ДрамиКоме» сообщили следующее:
«DАNS - tidningen för rörlig scenkonst (Швецьке видання про сценічне мистецтво):
..."Наша світова сцена зазнає радикальних змін. Під час холодної війни концепція була взята зі світу театру: залізна завіса опустилася і відокремила захід від сходу. Здається, це стає все більш актуальним."
Слобода ВалентинаДнепровские художники стали победителями Международного фестиваля акварели
/Gorod.dp.ua/news/. - 30 мая( 30.05.2022 )
Проведение этого фестиваля совпало с 10-летием Международного общества акварелистов. На этом празднике акварелистов всего мира Украину ярко и достойно представили художники из Днепра и нашей страны в целом.
Вот что об этом рассказала арт-директор Днепровского Дома искусств (который уже больше десяти лет объединяет всех художников и акварелистов нашего региона!) Валентина Слобода:
«В місті Ізмір (Туреччина) пройшов 7 Міжнародний Фестиваль акварелі та конкурс «Золотий пензель», що співпав зі святкуванням 10-річчя Міжнародного товариства акварелі IWS.
Цей фестиваль організований з посилом «Любов, мир і толерантність через мистецтво". Серед переможців конкурсу є і відомі українські художники-акварелісти: учасники наших виставок Галина Отчич, Олена Єрмоленко та Ігор Юрченко, художники Анна і Наталія Кушабські та Геннадій Пугачевський.
Щиро вітаємо відому акварелістку, друга нашого Будинку мистецтв САМІРУ ЯНУШКОВУ, що була запрошена на цей престижний фестиваль і гідно представляла Дніпро.
Семенчук ИринаВ Днепре ярко отметили юбилей известной поэтессы
//gorod.dp.ua( 23.05.2022 )
К сожалению, известная днепровская поэтесса сейчас – не в родной для нее городе. Спасаясь от угроз войны, она уехала в дружественную Польшу и живет в городе Люблин. Но это не помешало ей стать онлайн-участницей праздничного вечера краеведческого клуба «Риднокрай», который был посвящен ее юбилею. Главным докладчиком на вечере был известный днепровский краевед, писатель, журналист Николай Чабан, который увлекательно рассказал гостям о судьбе и творчестве поэтессы. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Финенко АлександраДнепрянка спасла коллекцию вышиванок из Поднепровья
// gorod.dp.ua. - 2022.-19 мая( 19.05.2022 )
Спасти удалось около двадцати вышиванок. Татьяна Шарай говорит: владелица коллекции не знала, куда ее девать.
“Она говорит: “Что мне делать с сорочками? Свое ожерелье я зарыла. Просто взяла и зарыла. Потому что придет враг – очень хорошая находка. Сорочки на закопаешь, и я у нее их перекупила. У меня не было достаточно средств, чтобы так разбрасываться ими во время войны. Но этой женщине нужно было спасать своих внуков, а мне спасать то, что она приобрела”, – говорит Татьяна.
Что делать с коллекцией дальше, женщина пока не решила. Говорит, нужно дождаться победы Украины.
Культуролог Наталья Лисовец рассказывает: вышивке среднего Поднепровья присущи растительные орнаменты. К примеру, розы, виноградная лоза.
Женские сорочки, характерные для Поднепровья, имеют вышивку на рукавах и на подоле. Мужские - на воротничках и манжетах. Вышитые рубашки традиционны для региона, говорит культуролог. Их до начала советской поры носили как крестьяне, так и жители городов в качестве повседневной одежды или на праздники.
Горб ОльгаВ Днепре презентовали книгу «Григорий Сковорода «Мир ловил меня…»
//gorod.dp.ua/news/204752( 19.05.2022 )
Над книгой работало издательство "Фолио" в течение полутора лет. В нее вошли полные собрания сочинений, в том числе «Мир божественных песен», «Философские сказки» и басни. Название книги взяли с самой известной цитаты Сковороды «Мир ловил меня и не поймал». По словам генерального директора издательства «Фолио» Александра Красовицкого, в название вошла лишь часть цитаты – читатель может ее расшифровать по-своему. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Палаженко ЮліяВ областной библиотеке для молодежи открыли выставку работ мастера вышивки из Днепропетровщины
//gorod.dp.ua/news. - 18 мая( 18.05.2022 )
За 30 лет Василий Кандела вышил более 100 рушников и сорочек. Среди работ – и портреты известных украинских писателей и поэтов. Только Шевченко – 19-ть.
Внучка мастера говорит, начиналось все со спора с бабушкой. Они поспорили, что дед научит жену шахматам, а та его – вышивке крестиком. У женщины с игрой не сложилось, а вот мужчине дело пришлось по душе.
Собко ВалентинаДнепровские мастерицы ярко представили Днепр во Франции
//Gorod.dp.ua( 18.05.2022 )
Завершилась цьогорічна програма Фестивалю української культури "КОБЗАР", що протягом двох тижнів радував мешканців і гостей французького курорту Ніцца. В експозиції фестивальної виставки були представлені і експонати чотирьох майстринь лялькарства об"єднання майстрів народного мистецтва нашого Будинку мистецтв Ольги Родкіної, Тамари Горбунової, Катерини Мусієнко та Світлани Михайлик. Колекцію ляльок представляла пані Світлана Михайлик, яку організатори запросили провести у рамках фестивалю майстер-класи з лялькарства і для дітей і для дорослих.
Учасники майстер-класів з задоволенням долучились до виготовлення народної ляльки і послухали розповідь майстрині про традиції творення оберегів для дому. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
«Радость» — старейший в Днепропетровской области взрослый самодеятельный коллектив народного танца.
С 1949 года танцоры ансамбля дарили радость не только зрителям родного Днепра и разных городов и сел Украины, но и нескольких республик тогда еще СССР, а затем и жителям Польши, Болгарии, Франции, Испании, Канарских островов и США.
Першина НатальяВ Слобожанской громаде библиотекари доставляют книги читателям домой
//gorod.dp.ua. - 16 мая( 16.05.2022 )
И.о директора Слобожанской библиотеки Анна Разумная говорит – уже начали получать запросы от читателей.
«Услугу запустили, чтобы люди больше читали. Это помогает отвлечься от тяжелых мыслей. В Партизанском и Степном библиотекари уже получили первые запросы на книгоношение», – сказала Анна Разумная.
Заказать книги на дом можно со вторника по пятницу с 09:00 до 12:00 по телефонам: 0673383084 – Слобожанская библиотека, 093 332 9252 – библиотека Александровки, 096 347 1332 – Степового, 093 017 0118 – Партизанского.
В Баловке и Васильевке услугу книгоношения можно заказать у работников Центра предоставления социальных услуг Слобожанского поселкового совета – (056) 719 91 85.
...желающие могут полюбоваться фотографиями и созданной специалистом данного направления Александром Рябоконем панорамой еще одного здания-памятника – Днепровского Дома органной и камерной музыки, который немногим более века назад был построен как Свято-Николаевский храм .
Вот что об этом рассказали в Управлении по вопросам охраны культурного наследия Днепра:
«Брянська (Миколаївська) церква (Дніпропетровський будинок органної та камерної музики), 1913 - 1915 рр.
Пам'ятка архітектури національного значення, просп. Сергія Нігояна, 66.
У 1887 р. в рік 100-літнього ювілею Катеринославу було почесно відкрито «Олександровський Південно-руський металургійний завод Брянського акційного товариства».
У 1913 р. Російська імперія святкувала 300-ліття правлячої царської династії Романових. Брянське товариство вирішило на честь цієї події побудувати в Катеринославі церкву святого Миколая Мирлікійського, заступника імператора Миколая ІІ. Спочатку її планувалось розмістити на місці Яковлівського скверу (зараз на його місці театр Опери та балету), але потім церкву перенесли на ділянку ближче до заводу.
.В Днепре открыли выставки книг и картин, посвященных войне и Дню матери
// Gorod.dp.ua. - 2022. - 9 травня.( 09.05.2022 )
«У краєзнавчому відділі проходить виставка художніх творів письменників Дніпропетровщини «Не оміліє пам’яті ріка, в серцях нащадків буде вічно жити», а також огляд літератури наукових видань "Друга світова війна на сторінках краєзнавчих видань".
До Дня пам’яті та примирення, Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні у відділі документів з питань мистецтва розгорнуто книжково-ілюстративну виставку «Друга світова війна в творчості митців України», на якій представлено репродукції картин українських художників Олександра Лопухова, Анатолія Насєдкіна, Сергія Єржиковського, Вадима Одайника, рисунки й акварелі Георгія Меліхова.
Всі представлені художники були фронтовиками й особисто пережили події Другої світової війни. Наприклад, Георгій Степанович Меліхов в роки Другої світової війни знаходився в діючій армії і в короткі хвилини відпочинку він фіксував свої враження від фронтових солдатських буднів, намагався передати побачене, щоб у зображеннях передати нащадкам важкість воєнного часу. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті:
Кавун Максим Эдуардович Музею имени Поля – 120 лет
// gorod.dp.ua. -2022.-6 мая( 06.05.2022 )
Музей в Екатеринославе рождался непросто
«Современный Днепропетровский национальный исторический музей имени Д.И. Яворницкого имеет две даты основания, - рассказывает Максим Кавун. - И, как это ни странно, обе даты справедливы с разных точек зрения. Официально музей ведет свою историю с 1849 года, когда в Екатеринославе был основан «Общественный музеум». Музей был создан усилиями двух личностей – губернатора Андрея Яковлевича Фабра и директора училищ Якова Дмитриевича Грахова. Музей просуществовал минимум до 1860 года.
К сожалению, затем Музеум прекратил свое существование (из-за отсутствия интереса властей и недостатка финансирования). Его коллекция была передана в здание мужской классической гимназии (ныне площадь Соборная, 2). Оттуда она уже в начале XX века поступила в Музей Поля, ныне имени Яворницкого. То есть, если исходить из принципа идеи музея и из принципа преемственности коллекций, то дата 1849 год абсолютно верна.
Второй датой основания Музея можно с полным правом считать 1902 год – основание Музея имени Поля. Эта дата важна в институциональном плане. Дело в том, что идея о создании музея в городе стала претворяться в реальность только на рубеже XIX – XX веков.
В это время в Екатеринославе создается первый вуз города – Екатеринославское высшее горное училище (ныне Национальный технический университет «Днепровская политехника»). Он был основан в 1899 году и стал средоточием научно-технической интеллигенции и опорным культурным центром. В 1901 году на базе Горного училища создается первый орган научной общественности Екатеринослава – Екатеринославское научное общество (ЕНО). Его полузабытую историю Городской сайт подробно освещал в специальном очерке. Именно общество стало фактической колыбелью музея.
Слобода Валентина Владимировна Люди Днепра: Януарий Бортник – режиссер театра Шевченко, ставший жертвой репрессий
// gorod.dp.ua. - 4 мая. .( 04.05.2022 )
Три роки недовгого життя митця пов’язане з нашим містом: у 1933—1936 роках Януарій Бортник працював режисером Дніпропетровського українського музично-драматичного театру ім. Т. Шевченка. Серед вистав, поставлених ним у цей період, є «Платон Кречет» О. Корнійчука. Мені не вдалося відшукати спогадів про роботу Януарія Дем’яновича в нашому театрі, але в книзі театрознавця Тетяни Шпаковської вміщені фото афіш з вистав театру, списки репертуару з зазначенням прізвища Я. Бортника як режисера-постановника. З повним текстом можна ознайомитись в інтернеті: https://gorod.dp.ua/news/204151
Давыдов Александр ДемьяновичВ Днепре издали две новые книги
// Gorod.dp.ua.- 4 мая( 04.05.2022 )
Обе книжечки продолжают лучшие традиции изданий «Журфонда». Они насыщены историческим и познавательным материалом, прекрасно иллюстрированы и читаются на одном дыхании.
Думается, главной проблемой при подготовке книги «Селище Шевченко: Сьгодення «козацької Самарі» было формирование глав, посвященных истории этого поселения. Этой теме можно было посвятить несколько толстенных томов! Ведь древнее поселение наших предков на месте поселка Шевченко насчитывает много веков.
Здесь были расположены легендарный «городок с перевозом» Самарь, существовала прославленная Новобогородицкая крепость. В этом месте был заложен и Екатеринослав Первый, от которого ведет историю наш Днепр. Впрочем, среди специалистов давно ведутся споры и по поводу даты основания города (1776 год), и по вопросу генеалогии. Возможно, со временем Днепр обретет иного «предшественника» и станет старше на несколько веков.
В обласному центрі триває трансформація бібліотечної системи, яку прагнуть перетворити на актуальну, сучасну і цікаву.
Пілотним проектом такого відновлення є бібліотека імені Дж. Маккейна з цікавим, унікальним, рідкісним фондом, а також чіткою ідеологією й місією прославляння українства, гордості нації. Аналогів такої бібліотеки в Україні немає.
Днями вона отримала зі США майже три тисячі екземплярів різної літератури з колекції професора Володимира Пилишенка, які збирала делегація представників Дніпра під час візиту до країни.
На думку її учасників, ці книжки є спадщиною, яка залишилася після смерті Володимира (Мирка) Пилишенка. Вони відібрали багато примірників, виданих в Україні до 1917 року, в Українській Народній Республіці та в еміграції.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Сердюк СвітланаБібліотеки України під час війни: адаптація до нових реалій та визначення пріоритетів
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.-К., 2022. -№ 3. - С. 9-14( 02.03.2022 )
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ) формує колекцію документів «Військова хроніка» для майбутньої Національної цифрової бібліотеки України та власної електронної бібліотеки «Дніпропетровщина в період російсько-української війни».
Низка інформаційних ресурсів та соціокультурних заходів бібліотек спрямована на потреби внутрішньо переміщених осіб аби допомогти людям якнайшвидше влитися в соціум: записують до бібліотеки; дітей забавляють іграшками, настільними іграми, різноманітними майстер-класами; дорослих запрошують на засідання клубів і любительських об'єднань; навчають усіх охочих комп'ютерній грамотності тощо. Так, Дніпропетровська ОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія, Кіровоградська ОУНБ ім. Д. І. Чижевського проводять низку різноманітних соціокультурних заходів для внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, в одному з кропивницьких готелів, де мешкають переселенці, бібліотекарі влаштували книжкову виставку, а дітям запропонували взяти участь у мистецьких майстер-класах.
За результатами бібліотечного контент-аналізу з'ясовано, що серед засобів бібліотерапії найпоширенішими та найрозвинутішими є бібліографічні рекомендаційні списки, роз'яснювальні статті, тренінги, майстер-класи. Бібліотеки впевнено реалізують навички бібліотерапії у поєднанні з арттерапією. Так, у Кіровоградській ОУНБ ім. Д. І. Чижевського (м. Кропивницький) розпочато серію майстер- класів з нейрографіки. Бібліотеки Жовтоводської ЦБС на Дніпропетровщині провели акцію «КнигоТе- рапія» для біженців, які знайшли притулок у місті.
Бібліотеки також сприяють волонтерському руху та благодійництву, формують гуманітарну допомогу для внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають на території громади. До цієї роботи долучились переважно бібліотеки територіальних громад. Маємо інформацію про роботу сільських бібліотекарів громад Вінниччини, Дніпропетровщини, Хмельниччини, Львівщини, що виконують першочергові завдання: збирають, пакують та відправляють гуманітарну допомогу, інформують та консультують жителів села з різних нагальних питань, готують їжу, плетуть маскувальні сітки, шиють маскувальний одяг для захисників, збирають та формують медичні набори, тобто роблять усе, чого вимагає час.
На базі деяких бібліотек Дніпропетровщини були організовані штаби приймання гуманітарної допомоги для переселенців та військових. Бібліотекарі організовують доставку гуманітарної допомоги самотнім та маломобільним групам населення. У Полтавській ОУНБ імені І. П. Котляревського працює пункт видачі гуманітарної допомоги для біженців. Книгозбірні Луцької міської ЦБС та Жовтоводської ЦБС стали волонтерськими центрами, де готують речі першої необхідності та провізію для територіальної оборони.
Бібліотеки також організовують заходи з метою фінансової підтримки захисників. Так, бібліотеки м. Нікополя на Дніпропетровщині організували благодійні акції зі збору коштів для ЗСУ: «З Україною в серці», «Збери макулатуру та ПЕТ- кришки! Підтримай армію!», «Великодній ярмарок», де можна було придбати картини місцевих художників та мистецькі вироби тощо.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Матковський Орест Іллярович"Без мінералогічних зібрань неможливий розвиток мінералогії" — академік В. І. Вернадський
// Вісник Національної АН України. - 2021. -№ 3. - С. 67-87( 01.03.2022 )
...Мінералогічні музеї Криворізького національного університету
1. У Криворізькому національному університеті функціонують три музеї геологічного спрямування:
5.1. Геолого-мінералогічний музей Криворізького національного університету;
5.2. Мінералогічний музей імені академіка
Олександра Сергійовича Поваренних;
5.3. Мінералогічний музей Криворізького
басейну імені Едуарда Карловича Фукса.
Засновником першої музейної експозиції
(спочатку в Криворізькому вечірньому робітничому інституті, згодом у Гірничорудному
інституті) був Едуард Карлович Фукс, який у
1930 р. організував кафедру геології. В основу
цієї експозиції, розміщеної у вітринах навчальних аудиторій, було покладено його власну
колекцію мінералів, гірських порід, корисних
копалин Кривбасу та інших регіонів. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті видання:
Шевченко ОксанаЗнайди свою книжку: Національний тиждень читання в науці
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.- 2022. -№ 3. - С. 36-37( 01.03.2022 )
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ) стала партнером всеукраїнської акції та долучилася до нового досвіду, пов'язаного зі взаємодією людини та книги. Перш за все були роздрукувані рекламні плакати, запропоновані Українським інститутом книги. Потім налагоджено поширення інформації про акцію на офіційному сайті та соціальних мережах бібліотеки, місцевих ЗМІ. Велика увага приділена розробці плану реалізації Національного тижня читання під слоганом: «Знайди свою книжку».
Сектор соціокультурних проектів і зовнішніх зв'язків підготував низку інформаційних повідомлень на бібліотечному блозі «Бібліотечна універсалка» у рубриці «Світ знань нових видань» про актуальні книжкові новинки. Це були наукові та прикладні видання, дуже корисні для людини постіндустріального суспільства, яка безперервно саморозвивається та шукає інформаційну підтримку для досягнення цілей. Цікаво, що за перебіг акції цю рубрику віддалені відвідувачі переглянули 530 разів. Особливою увагою користувалася книга Олександри Найден «Українська народна лялька», книговидача якої після публікації збільшилась удвічі. Співробітники відділу читальних залів щодня розміщували в Фейсбуці на сторінці «Один день з життя бібліотекаря» рекламні світлини книжкових новинок. Своєрідний флешмоб «Знайди свою книжку» супроводжувався тематичними хештегами та цікавими анотаціями.
ДОУНБ як методичний центр подбала й про культурні заходи регіонального масштабу. Так, для бібліотекарів області була організована онлайн-зустріч із менеджером
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Сердюк СвітланаБібліотеки України під час війни: адаптація до нових реалій та визначення пріоритетів
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика.-К., 2022. -№ 3. - С. 9-14( 01.03.2022 )
...Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ) формує колекцію документів «Військова хроніка» для майбутньої Національної цифрової бібліотеки України та власної електронної бібліотеки «Дніпропетровщина в період російсько-української війни»...
...Низка інформаційних ресурсів та соціокультурних заходів бібліотек спрямована на потреби внутрішньо переміщених осіб аби допомогти людям якнайшвидше влитися в соціум: записують до бібліотеки; дітей забавляють іграшками, настільними іграми, різноманітними майстер-класами; дорослих запрошують на засідання клубів і любительських об'єднань; навчають усіх охочих комп'ютерній грамотності тощо. Так, Дніпропетровська ОУНБ ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія, Кіровоградська ОУНБ ім. Д. І. Чижевського проводять низку різноманітних соціокультурних заходів для внутрішньо переміщених осіб. Зокрема, в одному з кропивницьких готелів, де мешкають переселенці, бібліотекарі влаштували книжкову виставку, а дітям запропонували взяти участь у мистецьких майстер-класах...
...За результатами бібліотечного контент-аналізу з'ясовано, що серед засобів бібліотерапії найпоширенішими та найрозвинутішими є бібліографічні рекомендаційні списки, роз'яснювальні статті, тренінги, майстер-класи. Бібліотеки впевнено реалізують навички бібліотерапії у поєднанні з арттерапією. Так, у Кіровоградській ОУНБ ім. Д. І. Чижевського (м. Кропивницький) розпочато серію майстер- класів з нейрографіки. Бібліотеки Жовтоводської ЦБС на Дніпропетровщині провели акцію «КнигоТерапія» для біженців, які знайшли притулок у місті...
Бібліотеки також сприяють волонтерському руху та благодійництву, формують гуманітарну допомогу для внутрішньо переміщених осіб, які тимчасово проживають на території громади. До цієї роботи долучились переважно бібліотеки територіальних громад. Маємо інформацію про роботу сільських бібліотекарів громад Вінниччини, Дніпропетровщини, Хмельниччини, Львівщини, що виконують першочергові завдання: збирають, пакують та відправляють гуманітарну допомогу, інформують та консультують жителів села з різних нагальних питань, готують їжу, плетуть маскувальні сітки, шиють маскувальний одяг для захисників, збирають та формують медичні набори, тобто роблять усе, чого вимагає час.
На базі деяких бібліотек Дніпропетровщини були організовані штаби приймання гуманітарної допомоги для переселенців та військових. Бібліотекарі організову¬ють доставку гуманітарної допомоги самотнім та маломобільним групам населення. У Полтавській ОУНБ імені І. П. Котляревського працює пункт видачі гуманітарної до-помоги для біженців. Книгозбірні Луцької міської ЦБС та Жовтоводської ЦБС стали волонтерськими центрами, де готують речі першої необхідності та провізію для територіальної оборони.
Бібліотеки також організовують заходи з метою фінансової підтримки захисників. Так, бібліотеки м. Нікополя на Дніпропетровщині організували благодійні акції зі збору коштів для ЗСУ: «З Україною в серці», «Збери макулатуру та ПЕТ- кришки! Підтримай армію!», «Великодній ярмарок», де можна було придбати картини місцевих художників та мистецькі вироби тощо.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2022. -№ 1. - С. 28( 01.02.2022 )
Бібліотекарі теж добре розуміють важливість формування суспільної екологічної свідомості та колективних раціональних звичок. А це ой як не просто. Бо кожен день мільйони людей забувають закрутити крани, коли чистять зуби, і кожен день десь на планеті зникає річка. Мільярд людей не вимкнули світло, виходячи з кімнати й от уже на планеті є плюс одна ТЕС і мінус один ліс. Молодь адаптивна, вона легко сприймає нові ідеї, їй простіше засвоїти корисну поведінку, бо немає потреби боротися зі старими шкідливими звичками. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Рибальченко ВалентинЗнаковій події присвятили виставку
//Голос України. - 2022. -№12. - С.9( 25.01.2022 )
Тут розміщені портрети важливих для української держави людей та їхні цитати. Плакати нагадують про події, демонструючи копії історичних документів та газет. Організатори зазначають, що ідея соборності завжди була актуальною для українців, а національна єдність є базовою цінністю. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Степовичка Леся«Ці 30 років все ж змінили Україну і українців»
//День. - 2020. - №149-150( 01.01.2022 )
1. Головна подія року — святкування 30-річчя відродження Незалежності України. Звісно, українці змучені і пандемією, і війною на Сході, втрати болісні і непоправні. Але ці 30 років все ж змінили Україну і українців. Дніпро — прифронтове місто, в якому з 2014 року значно українізувалася атмосфера, сформувалися волонтерські структури, тисячі військових повертаються з фронту, часто пораненими, але незламними. Це потужна українська сила, бойовий дух, наша надія, що Україну не зламати.
2. Допоки триває російсько-українська війна, героями є наші бійці на Донбасі, які щодня ризикують здоров’ям і життям, щоб ми могли спокійно працювати і відпочивати. Герої — усі, хто загинув на фронті протягом року. Вічна їм подяка і вічна пам’ять! Антигерой — господар Кремля, який прагне крові, влади, розширення земель ерефії всупереч законам демократії і здорового глузду. Який погрожує нашому вільному народові новою ескалацією війни.
3. Найцікавішими рубриками «Дня», як на мене є «Суспільство». Зокрема такі публікації, як: «Захистили державу — хто підтримає захисників?» — про долю ветеранів АТО-ООС в мирному житті, «Где главний враг? Українофобія в Росії» (Оксана Пахльовська), «Забутий пантеон Скоропадських» (Інна Лиховид); рубрика «Історія і я»: «Секрети політики від Арістотеля», «Держава очима Платона» (Ігор Сюндюков); також рубрика «Культура».
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
...влітку цього року вийшов з друку довгожданий «Збірник пісень для ансамблю бандуристів-кобзарів» (упорядник М. Полатай). У передмові до нього М. Рильський писав : «Збірка, що видасться зараз, має особливий характер. У ній вміщено пісні, складені самими народними співцями-кобзарями. Пісні, вміщені тут, — безумовне свідчення неув’ядних творчих сил нашого народу. Разом з тим тематикою своєю вони являють цілком нові риси кобзарського мистецтва: це твори радянських кобзарів. Немає сумніву, що вони збагатять репертуар наших кобзарів, солістів та кобзарських капель. Науково-фольклористичне і суто практичне значення цієї книжки не підлягає сумніву. Залишається тільки побажати, щоб ця книжк а пішла якнайширш е між люди, щоб вона прислужилася дальшому розквіту самобутнього народного мистецтва, якому приділяли колись таку увагу М. Лисенко, Ф. Колесса, М. Грінченко, К. Квітка, Л. Ревуцький і яке нині є не тільки предметом досліджень радянських фольклористів, а й могутнім чинником у нашому культурному, громадському житті». Формально збірник видано, але спробуйте його купити. Адже збірник, наче на глум, видано тиражем аж 390 примірників (саме 390, а н е 400!). Це сміх, але крізь чиїсь сльози. Нотний маґазин у м. Дніпропетровську одержав лише 5 примірників цього збірника і, ясна річ, «щасливці» миттю їх розкупили, а інші бандуристи мусять, як і раніше, просити у когось переписати репертуар, що не завжди щастить зробити. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:
Спілкування продовжилося відвертою розмовою про виклики, з якими стикаються фахівці методичних відділів ОУНБ під час організації методичної діяльності в бібліотеках ТГ регіонів, ...про перебіг реформування бібліотечної галузі Дніпропетровської області та вплив на цей процес ОУНБ (розробка критеріїв якості роботи бібліотек, участь у моделюванні оптимальної мережі закладів культури області, визначення пріоритетних напрямівдіяльності публічних бібліотек з рекомендаціями], в т. ч. проектну діяльність книгозбірень (І. Луньова, Дніпропетровська ОУНБ ім. Первоучителів сло в'янських Кирила і Мефодія). З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Далека ЛідіяСмерть австралійського аборигена. Художникові: вірші
Д. Красицький у статті «Шевченко на Катеринославщині» (188-192) дає коротеньку довідку про перебування поета на Катеринославщині наприкінці серпня й початку вересня 1843 року. Нового в цій замітці немає нічого. В кінці її автор пише, що являв собою Катеринослав за Шевченка, спиняючися на історії міста. Характеристичне, що цитуючи Шевченкового листа до Я. Кухаренка з 26 листопада 1844 року про його подорож на Катеринославщину, Красицький не зважився зацитувати ті його рядки, де поет писав, що «сплюндрували нашу Україну катової віри німота з москалями» З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:
Більше вісімдесяти робіт, представлених народними майстринями із села Петриківка, включали картини, предмети побуту, скрині, хустки та інші експонати декоративно-вжиткового мистецтва. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Юрій Кириченко — поет, перекладач, літературний критик, публіцист. Автор понад 50 поетичних книг. Лауреат Міжнародної літературної премії ім. Тараса Шевченка. Кавалер орденів Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого та Святих Кирила і Мефодія. Проживав у Дніпропетровську та Києві. Активно друкувався за межами України. Життя поета як лицаря української честі та гідності обірвано 5 грудня 2015 року в Дніпропетровську
1. Балада,
яка вчить прихильності до читання
...Читайте поетів... Вони вам розкажуть, як жить,
Читайте поетів... Читайте великих поетів...
Учіться у них правдочолості творчо служить,
Немислима кількість у них і падіннів, і — злетів...
Читайте поетів... Вони — і лелеки, й орли,
І сойки в розгідлі... А тільки не миші, не миші...
В блакитному небі всяк ловить їх щире «курли»
В громах сивобрових чи — в, сонцем вперезаній, тиші.
Читайте поетів... Вони на планеті краси
Шерифи обов'язку і полководці надії...
Візьміть в своє серце їх помисли і голоси,
І хай вони служать добру маніфестом до дії...
Читайте поетів... Вони не зурочать ваш світ,
Підіймуть на крила рокавані й віщі потреби...
їх день і їх вечір — у безміри слова привіт,
Нема на щитах їх ні плісняви, ані ганеби... З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Веремійчик ОльгаУ Дніпрі відбувся фестиваль "Перехрестя епох"
// Українське слово. - 2021. -№ 37/38. - С. 15( 28.09.2021 )
У Музеї Лесі Українки, розташованому у музейному комплексі видатних діячів української культури, - на вулиці Саксаганського, 97, відбулася презентація результатів проведеного у Дніпрі фестивалю «Перехрестя епох».
Захід провела авторка ідеї фестивалю «Перехрестя епох», диригентка і режисерка Дніпровського академічного оперного театру Вікторія Рацюк. Вона розповіла, що Театр опери та балету в рамках грантового сезону 2021 року від Українського культурного фонду виграв грант у лоті Знакові постаті української культури на проведення Міжнародного музично-театрального фестивалю, присвяченого 150-річчю Лесі Українки…
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Фалько Я.У Нікополі відкрили пам’ятник скіфській пекторалі
//Голос України. - 2021. - №183. - С.4( 25.09.2021 )
дея встановлення пам’ятника належить Благодійному фонду «Нікополь туристичний», який очолює депутат Нікопольської міськради Олег Фельдман. Артоб’єкт фонд передав місту безоплатно. Пам’ятник виготовлено з граніту за кошти нікопольських меценатів. Його вартість — 80 тисяч гривень. Скульптор — Віктор Сараєв.
«Особливістю пам’ятника є те, що в його півколо можна заходити й фотографуватися. Впевнений: арт-об’єкт стане популярною культурною локацією для містян і гостей Нікополя», — повідомив Олег Фельдман. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Серед відібраного — унікальні видання Степана та Мирона Куропасів, які описують життя українців у США протягом перших кількох десятиліть після еміграції. Журналіст і громадський діяч Степан Куропась народився у м. Перемишль (нині Польща) у 1900 році, а у 1927-му мігрував до Америки. Із 1931 р. жив у м. Чикаго (штат Іллінойс), де брав активну участь у націоналістичних організаціях, очолював Українську видавничу спілку та був редактором журналу «Самостійна Україна». Сьогодні у Чикаго проживає його син — Мирон Куропась, політичний і громадський діяч, науковець, дослідник історії українців у США, широко відомий своєю підтримкою української ідентичності в Америці та Канаді, а також збереженості та пам’яті про Голодомор. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Родик КостянтинКазка "Рукавичка" як спростування "миротворців"
// Україна молода. - 2021. -№ 81/82. - С. 11( 11.08.2021 )
Події відбуваються 1985 року. ...стиль Беспалова місцями нагадує Ірванцевий. Тут також виникають комічно-абсурдні (себто анекдотичні) колізії.
Але — епізодично, тоді як у пана Ірванця нанизування смішків і є самодостатнім сюжетом. Так, роман-анекдот — суто емоційна рефлексія, антиутопія — переважно інтелектуальна. І це вже про Беспалова.
Якщо Ірванцеве «Ровно» більше нагадує зоопарк, то «Дніпропетровськ» Беспалова скидається на застиглу Атлантиду, яку можна спостерігати в бінокль, фотографувати телеоб’єктивом і навіть заробляти на цьому, як-от папараці з Січеслава, що облаштував собі операторську локацію на балконі «висотки» на правобережній набережній.
Його клієнти над усе цінують жанрові знімки безґлуздих атлантів, що побудували собі мало придатне для комфортного життя місто й потужну економіку з виробництва непотрібної населенню продукції.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Прокопенко Ілля"Вагоновожатые" випустили альбом про людину, яка врятувалася
// Країна . - 2021. -№ 28. - С. 1-12( 15.07.2021 )
Антон СЛЄПАКОВ, 47 років, музикант Народився 17 листопада 1973-го в Києві. Батько працював налагоджувальником радіоапаратури на заводі ”Маяк”. Мати – старшим лаборантом у Політехнічному інституті. Вивчав російську філологію і літературу в Херсонському педагогічному університеті. Покинув після четвертого курсу. 1996-го переїхав до Дніпра. Був вокалістом і автором пісень гурту ”И Друг Мой Грузовик”. Випустили вісім студійних альбомів. 2007 року створив сайд-проєкт ”НеГрузовики”. 2013-го з гітаристом харківської групи Lюk Валентином Панютою створили колектив ”вагоновожатые” З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Собко Игорь "Познаешь Христа - все вещи станут на свои места": три фильма и духовная "Лествица" заслуженного работника культуры Украины, протоиерея Игоря Собко
// Фома в Украине/ - 2021. -№ 6. - С. 40-47( 01.07.2021 )
Оркестровый, сессионный, сольный джазовый музыкант. Лауреат международных джазовых фестивалей в Украине, Дании, Литве и России. В начале 1990-х он работал с Софией Ротару, что для джазмена Игоря Собко, скорее, было способом выживания... Всего через несколько лет в Свято-Троицком кафедральном соборе Днепропетровска его будут называть отец Игорь и будут брать у него благословение, а еще он создаст Центр православной культуры «Лествица».
Мы пообщались с протоиереем Игорем Собко в разгар «Киноассамблеи на Днепре 2021», которую он провел в двенадцатый раз. Поводом для разговора послужили три фильма о самом важном в жизни и служении нашего собеседника З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Фалько ЯрославСкіфській пекторалі — 50 років
//Голос України. - 2021. - №116. - С.5( 23.06.2021 )
«На Нікопольщині — справжній культ Мозолевського, — розповідає бібліотекар, громадська діячка Альона Рудоманова-Кириченко. — У нас його називають «українським Шліманом». Нині ми оцифровуємо книгу спогадів про Бориса Миколайовича, яку виставимо на сайт нашої міської бібліотечної мережі».
— Борис Миколайович мав дар передчуття, — згадує археолог Нікопольського краєзнавчого музею Василь Шатунов, який працював у експедиціях Мозолевського. — У день літнього сонцестояння, перед тим, як іти на розкопки на курган Товста Могила, він записав у щоденнику: «Сьогодні знайдемо щось визначне». Й о 14-й годині 30 хвилин вчений знайшов знамениту скіфську пектораль. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
//Голос України. - 2021. - №115. - С.10( 19.06.2021 )
Це друга частина трилогії-постапокаліптики про світ, де після витоку вірусу з військової лабораторії померли всі дорослі. Залишаються тільки діти й підлітки, які влаштовують свято непослуху. Планета скочується в хаос. Але з’являються двоє: хлопчик, який зберіг уміння читати, і дівчинка, котра не підкоряється загальним правилам. Вони починають спільну подорож, щоб урятувати людство. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Одні з них тяжіють до нарисів, інші - до веселих оповідань чи зворушливих розповідей у дружній компанії за вечірньою юшкою. В публкації представлена - невеличка частка з книги. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Довженко Вячеслав"Участковий с ДВРЗ" Вячеслав Довженко: Не скажу, что в личной жизни я везунчик
// КП в Украине. - 2021. -№ 23. - С. 26( 01.06.2021 )
СПРАВКА
Вячеслав Довженко родился 18 сентября 1976 года в Днепре. В 1995 году окончил Днепропетровское театральное училище (отделение "актер театра кукол"). В 2009-м -режиссерское отделение Киевского национального университета театра, кино и телевидения им. Карпенко-Карого. Сейчас - актер Киевского академического драматического театра на Подоле. Сыграл в кино более 60 ролей, среди них - Серпень ("Киборги"), Сергей Бондарь ("Участковый с ДВРЗ"), криминальный авторитет Николай Семирядченко ("С волками жить…"), Роман Свиридов ("Прятки"), Александр Шевелев ("Жена по обмену"), пульмонолог Андрей ("Свингеры"), Георгий Метревели ("Клан ювелиров").
Был женат на актрисе Национального академического драматического театра им. Франко Ксении Баше. У пары есть двое сыновей – Иван и Василий.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Це будинок, в якому жив письменник Олесь Гончар. Про це повідомила у Фейсбуці начальниця управління охорони культурної спадщини Дніпровської міськради Надія Лиштва. «Будинок по вул. Клубній, 25. Він і досі належить родичам Олеся Терентійовича, а доглядає його на волонтерських засадах Дніпропетровський національний університет ім. О. Гончара З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/muzey-olesya-gonchara-na-batkivshchyni-pysmennyka
Іванишина Л.Олег Шульга: "Я - актор, і зі сцени потрапив на війну": інтерв'ю
// Кіно театр. - 2021. -№ 2. - С. 32-34( 01.05.2021 )
Після закінчення фізико-технічного факультету Дніпровського національного ун-ту ім. Олеся Гончара за спеціальністю «інженер-механік ракетно-космічних літальних апаратів» півтора року працював інженером на Нижньодніпровському трубопрокатному заводі. З 2003 р. - актор Дніпровського молодіжного театру «Віримо!». У серпні 2014 р. мобілізований до ЗСУ. Після курсів коригувальників артвогню воював у мотопіхотному батальйоні в Луганській області - у районі селищ Золоте, Трьох- ізбенка, згодом був приписаний до 55-ї артилерійської бригади. Після демобілізації 2015 р. офіцер запасу Шульга продовжив працювати в театрі. З повним текстом можна ознайомитись у відділі мистецтва за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Швець Ю. Машина (перетворення) часу
// Кіно театр. - 2021. -№ 2. - С. 4( 01.05.2021 )
В 1934 році вийшла стрічка Роберта Флаерті «Людина з Арану» про життя ірландських рибалок. У ній ішлося про труднощі життя острівних мешканців, їхню відчайдушну боротьбу за існування. Вона стала гімном людині, яка, незважаючи на дику місцеву природу та важку працю, залишилась носієм істинних знань та добропорядності. Дія «чорної драми» Мартіна МакДонаха розгортається в той самий час на одному з островів - сусідньому з тим, де знімали фільм. Але мешканці острова в дзеркалі сучасної п'єси зовсім не схожі на тих з документального фільму. Це злі, егоїстичні, брудні почвари, духовні й фізичні каліки. Настільки значна різниця у сприйнятті одних і тих же людей різними художниками наводить на думку, що драматург писав п'єсу в полеміці з документальною версією. То що ж у п'єсі: мистецький погляд у глибини людської свідомості чи ігнорування фактів? І хто має рацію - режисер- очевидець чи наш сучасник, якому стали доступні якісь «таємні матеріали»? Є сенс проаналізувати ситуацію до-кладніше. Адже фактів мистецького перетворення людей у почвар стає дедалі більше. Що робити інтерпретаторам літературних витворів - театральним постановникам, яку точку зору прийняти, коли чи не кожен документальний факт та й історію взагалі можна переписати залежно від особистих настроїв чи політичних інтересів? Театр має бути об'єктивізованим мистецтвом, вищим за тимчасові інтереси, чи він має стати актуальним знаряддям, долучившись до боротьби одних суспільних груп з іншими? З повним текстом можна ознайомитись у відділі мистецтва за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Ознайомитись з поезією В. Остроуха можно у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Сидоренко БорисПисьменник проти бюрократа, або Слова від серця і слова від шлунка: до дня народження Олеся Гончара
// Голос України. - 2021. -№ 78(24.04). - С. 12( 24.04.2021 )
Зимового дня, коли на Україну впали великі сніги, я у власній бібліотеці звернув увагу на книжку в твердій тепло-білій обкладинці з витисненими на ній церковними банями. Це був «Собор» Олеся Гончара. Свого часу роман наробив серед читаючої публіки в тодішньому комуністичному суспільстві багато галасу. Розгорнув — із книжки випала пожовкла вирізка з газети «Радянська Україна» від 16 травня далекого І968 року. Це була стаття на три «підвали» під заголовком «Реалізм і почуття історії» М. Шамоти — ґрунтовна рецензія на твір письменника.
Гірка Гончарова правда
Олесь Гончар народився 1918 року на Полтавщині. Член КПРС з 1946 року, депутат Верховної Ради УССР двох скликань, член ЦК КП України, голова Спілки письменників з 1959 року. На Другу світову війну пішов добровольцем, був мінометником гвардійського полку. Крім інших численних відзнак, медалями «За відвагу» нагороджений тричі. Неодноразовий лауреат державних літературних премій. Герой України. Помер 1995 року.
Роман «Собор» у творчості письменника стоїть особняком. Офіційна критика сприйняла його насторожено, а читаюча публіка розмірковувала приблизно так: «Ну й молодець Олесь Терентійович, що хоч трохи залив сала за шкуру невмиваним можновладцям!» З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://www.golos.com.ua/article/345246
Брюховецька Л."Так запутав дію, що вона стала цікавою". Валер'ян Підмогильний
Письменники, які прийшли в літературу у 1920-х, були початківцями. Кіно також було молодим мистецтвом, і якщо в середовищі українських кінорежисерів та операторів були люди з досвідом дореволюційних часів, то зі сценаристами треба було все починати з нуля. Власне, професія щойно народилася, і сценарій ще тільки проходив становлення. Головне, що вимагалося, — щоб він був цікавий, тоді цікавим буде і фільм. І чим динамічніше розвивалася кіноіндустрія, тим гострішою ставала потреба сценаріїв. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Бобрищев КостянтинЩастя на кінчику пензлика: вироби з петриківським розписом прикрашають штаб-квартиру ООН
// Україна молода. - 2021. -№ 31. - С. 10( 01.04.2021 )
Один із холів штаб-квартири Організації Об’єднаних Націй прикрашають вироби, розписані петриківськими майстрами, зокрема народними художниками України Ганною Самарською, Марфою Тимченко та Андрієм Пікушем.
Петриківський декоративний розпис завоював собі широку славу. Отож сюди, в селище під Дніпром, приїжджають із різних куточків Європи — і білоруси, і вірмени, і литовці, і естонці.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
У бібліотеці КДПУ функціонує відділ інформаційних технологій та комп'ютерного забезпечення, провідними напрямами діяльності якого є автоматизація процесів створення та збереження результатів пошуку бібліотечно-бібліографічної інформації, адміністрування і підтримка АБІС, редагування й оновлення контенту сайту бібліотеки, зокрема електронного каталогу, забезпечення мультимедійного супроводу масових заходів, участь у наукометричній діяльності книгозбірні.
Функціями відділу є: підтримка комплексу технічних і програмних засобів бібліотеки; забезпечення актуалізації та збереження електронних ресурсів; вивчення перспективних напрямів інформатизації бібліотечної діяльності, впровадження нових інформаційних технологій; технічний супровід та надання інформаційних послуг з використанням ІКТ; надання консультацій працівникам бібліотеки з питань експлуатації програмного забезпечення та комп'ютерної техніки.
З повним текстом можна ознайомитись у науково-методичному відділі бібліотеки за адресою : вул. Савченко 10.
Швець Юлій"Січеславна-2020" : розмаїття форм і актуальність змістів
// Кіно театр. - 2021. -№ 1. - С. 31-33( 01.03.2021 )
Регіональний конкурс на здобуття вищої театральної нагороди Придніпров'я охоплює п'ятнадцять професійних театрів Дніпропетровської й Запорізької областей. Провести його вдвадцять восьме вдалося насамперед завдяки Дніпровському міжрегіональному відділенню НСТДУ та його очільнику Олександрові Шароварову. А також підтримці керівників міст і областей. З повним текстом можна ознайомитись у відділі мистецтва за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Довженко В'ячеславВ'ячеслав Довженко: " Уже з наступного дня ми почувалися рідними людьми"
// Кіно театр. - 2021. -№ 1. - С. 31-33( 01.03.2021 )
Розмова з В'ячеславом Довженком відбувалася в Культурному центрі «Арт Братислава» (Київ) у вересні 2020 року. Уважний до запитань, щирий у відповідях, компанійський у поведінці. Схильний до жартів та самоіронії. Про таких кажуть: душа компанії. Емоційно, із запалом він розповідав про свої вагання при виборі професії, митарства у пошуках себе і справи до душі, про роботу у виставах і фільмах. Поділився важливими критеріями, за якими працює і радить працювати кожному, хто прагне стати актором.
Вибір професії
Знайомство з професією відбулося випадково. Я народився в Дніпрі, промисловому місті. Батько працював на залізниці, де нині працює мій брат. І мені також була уготована доля залізничника. Бо в школі я вчився погано, зразкової поведінки не мав. І район, у якому я жив, був досить бандитський. Тому дорога слалася або на завод, або в залізничний інститут. З повним текстом можна ознайомитись у відділі мистецтва за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Лєбєдева М.Таню, ти балерина!
// Українська культура. - 2020. -№ 4/6. - С. 31-34( 01.03.2021 )
...усе дитинство я постійно мучила маму розмовами і проханнями віддати мене до балету. Поступившись такому моєму бажанню, спочатку мене віддали у балетний гурток при БК, де я займалася близько двох років. Зізнаюся, спочатку було дуже важко, мама навіть під час занять завжди була за дверима напоготові з пігулками. Та чи то мрія, яка навчила не здаватися у будь-якій ситуації, чи то пристрасне бажання танцювати, чи то вищі сили - але я втяглася і з кожним днем навантаження давалися все легше і легше. А потім ми з нашим педагогом постійно ходили на балетні спектаклі в оперний театр і вже ні про що, крім балету, я не могла думати. Це було, як дихати. І коли мені виповнилося 11 років, утвердила рішення спробувати свої сили - поступити в балетну школу при оперному театрі. Я витримала жорсткий відбір, і мене взяли відразу в другий клас до Віктора Івановича Рогачева. З повним текстом можна ознайомитись у відділі мистецтва за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Олійник Н."Повість про людей": Валерьян Підмогильнтй та його покоління
//Слово і час. - 2021. - №3. - С.123-124( 01.03.2021 )
Наукове спрямування конференції — антропологічний підхід до інтерпретації літератури, створеної в непрості часи української іс-торії, — відбилося в тематиці пленарних засідань. У межах першого («Персональний і поколіннєвий досвід “переходової доби” в укра-їнській літературі 1920—1930-х») окреслила теоретичну парадигму категорії досвіду Л. Тарнашинська (Інститут літератури ім. Т. Г. Шев-ченка НАНУ). Про «київський роман» В. Підмогильного, зокрема про корпус текстів, написаних у Києві та про Київ, доповіла Р. Мовчан(Інститут літератури). Особистий та поколіннєвий досвід В. Підмогильного, відбитий у його прозі, осмислила в аспекті «реабілітованої тілесності» С. Лущій (Інститут літератури), а в ракурсі художнього рефлексування смерті — І. Мазуренко (Дніпропетровський художній музей). Про духовну й культурну інтеграцію творчості письменника в західноєвропейський філософсько-літературний контекст ішлося в доповідях С. Жигун (Інститут літератури) та І. Кірковської (ДНУ). Ідеологічний пресинг на сторінках радянської та еміграційної преси на літературу 1920—1930-х розглянув І. Павлюк (Львівський націо-нальний університет ім. І. Франка). З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Лучка ЛюдмилаКнижкова спадщина Дніпропетровщини 20–30-х рр. ХХ ст.: історичний огляд та аналіз джерел
// Грані. - 2021. -№ 3. - С. 56-61( 01.03.2021 )
Серед книжкової продукції України значний відсоток належав академічній літературі, зокрема працям вчених різних галузей знань. Визначено роль та місце, яке посідали видавництва обласного рівня. Вагомим внеском у розвиток українського видавничого простору є література, присвячена Першій світовій війні. Створено загальну картину підготовки та друкування творів української художньої літератури, науково-популярних видань з різних галузей знань. Увага видавництв приділялась підготовці підручників для сільських шкіл. Окремим напрямком було створення популярних серед населення серійних видань. Цінними за змістом є львівські часописи, вісники з історії та географії українських земель. Надано матеріали про цензурні утиски та вилучення творів діячів української науки, літератури, мистецтва. Виявлено та опрацьовано певну кількість краєзнавчих видань, що належать до національної книжкової спадщини, зокрема Д.І. Яворницького, І.І. Огієнка, Л.В. Писаржевського тощо. Під час наукової розвідки авторка намагалась висвітлити невідомі та забуті сторінки книгодрукування України, які пов’язані з розвитком та гальмуванням соціально- економічних і політичних процесів. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Крупій ГаннаІнформаційний кіоск - сучасний формат взаємодії з користувачами
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2021. -№ 3. - С. 23( 01.03.2021 )
Сенсорні екрани й кіоски привертають увагу, дозволяють швидко знайти потрібну інформацію і надають можливість адаптації під конкретні вимоги користувачів будь-яких категорій, зберігаючи й доповнюючи при цьому традиційні технології бібліотеки. Кількість інформації, яку можна включити в інформаційний термінал, робить його повноцінним бібліотечним консультантом, значно спрощує одержання інформації читачами.
Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія у 2015 році придбала Інформаційний кіоск по гранту Посольства США в Україні в компанії TOB «Сенсорні системи України»(https://touch.ua/), яка є однією з провідних в Україні у сфері виробництва автоматизованих систем самообслуговування.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті видання:http://www.libraryforum.info/
Шевченко ОксанаНа хвилях надії
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2021. -№ 3. - С. 32-34( 01.03.2021 )
Готуючись до відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки, в Дніпропетровській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ) було заплановано та проведено низку цікавих і різнопланових інформаційно-комунікативних заходів, спрямованих на привернення уваги місцевої громади до творчої спадщини письменниці.
Для викладачів, учителів, студентів, бібліотекарів, журналістів, наукових працівників, а також для широкого загалу шанувальників творчості Лесі Українки співробітники бібліотеки підготували інформаційно-бібліографічний покажчик «Леся Українка: сила таланту і велич духа: Документальна колекція», що продовжує серію друкованих каталогів, які відображають видання з фонду ДОУНБ, пов'язані з ім'ям письменниці. Видання акумулює матеріали книжкового фонду і періодичних видань бібліотеки та складається з двох основних розділів: «Книжкова колекція ДОУНБ» і «Матеріали з періодичних видань із фондів ДОУНБ», які, своєю чергою, поділяються на тематичні підрозділи про діяльність Лесі Українки. Покажчик поєднує -твори письменниці, дослідницькі праці про її життя та творчість, бібліографію, вебліографію, кіноекранізацію творів, пісні на слова поетеси тощо.
До ювілею письменниці була підготовлена та розміщена на офіційному сайті бібліотеки віртуальна книжкова виставка «Леся Українка: квітка Ломикамінь».
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті видання: http://www.libraryforum.info/
...Ідею щодо встановлення в Кривому Розі пам’ятника легендарному землякові було публічно висловлено під час урочистостей з нагоди 120-ї річниці від дня народження Костя Пестушка (Степового-Блакитного), що проходили 9-10 лютого 2018 року на базі Криворізького державного педагогічного університету, Тернівського індустріального коледжу та Ганнівської загальноосвітньої школи у рідному селі отамана.
Ідея полягає в тому, що встановлення першого в Кривому Розі пам’ятника з нагоди 100-річчя подій Української революції одному з видатних діячів повстанського визвольного руху має стати спільною даниною пам’яті незаслужено забутих у роки комуністичного режиму борців за вільну Україну. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/vshanovuyemo-svoyih
Ворвулєв Микола "Життя змусило змінити прізвище": Історія знаменитого українського співака Миколи Ворвулєва // Україна молода. - 2021. -№ 8. - С. 12"Життя змусило змінити прізвище"
// Україна молода. - 2021. -№ 8. - С. 12( 05.02.2021 )
І ось один iз сольних концертiв Ворвулєва у фiлармонiї 8 сiчня 1967 року. Пiсля концерту серед iнших шанувальникiв Майстра пiдхожу до нього. Простий у спiлкуваннi, доброзичливий, розмовляє то українською, то росiйською мовами.
— Я родом iз Днiпропетровщини, там тривалий час працював, i в Юрiвському районi (це бiля Павлограда), коли я iз захопленням розповiдав про Миколу Ворвулєва, менi говорили, що Ворвулєв — їхній земляк, у дитинствi та юностi гарно спiвав, i вони його добре пам’ятають. Це так? – запитую.
— Так, там я народився i вирiс.
— То ви українець? (у всiх друкованих ЗМІ та iнтернетi йдеться, що вiн народився i вирiс у Росiї! Неправда!)
Войтюк O.С.Популяризація науково-конструкторської діяльності академіка НАН України С.М. Конюхова через сучасні музейні експозиції України
// Наука та наукознавство. - 2020. -№ 4. - С. 110-129( 01.02.2021 )
Під його керівництвом або за безпосередньої участі в КБ «Південне» розроблено декілька поколінь ракетних комплексів стратегічного призначення, ракет-носіїв і космічних апаратів. Надано аналіз особливостей відображення науково-конструкторської діяльності С. М. Конюхова засобами сучасних музейних експозицій, а також коротке висвітлення еволюції з другої половини ХХ ст. до сьогодення держаних музеїв, виставок, виставкових залів і музейних експозицій при галузевих підприємствах і навчальних закладах, а також приватних колекційних фондів з космічної тематики в Україні... показано особливості відображення у сучасних музейних експозиціях інтелектуальної творчої діяльності С.М. Конюхова та ракетно-космічної техніки, створеної КБ «Південне» під його керівництвом або за безпосередньої участі. Коротко висвітлено еволюцію з другої половини ХХ ст. до сьогодення держаних музеїв, виставок, виставкових залів і музейних експозицій при галузевих підприємствах і навчальних закладах, а також приватних колекційних фондів з космічної тематики в Україні. Доповнено перелік сучасних колекцій ракетно-космічного профілю України із зазначенням місця їх знаходження та дати створення. Встановлено, що станом на квітень 2020 р. історію розвитку вітчизняної ракетно-космічної галузі зберігають і висвітлюють 42 музеї та експозиції України. Обґрунтовано, що історичний портрет академіка НАН України С.М. Конюхова, його роль і місце у розвитку вітчизняної ракетно-космічної галузі в досліджуваних колекціях висвітлено недостатньо. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на в інтернеті:https://sofs.org.ua/wp-content/uploads/2020/12/Nauka-ta-naukoznavstvo_N4_2020-110-129.pdf
Нікілєв Олександр// Грані. - 2021. -№ 2. - С. 46-64
Україна у контексті мовної політики держави середини 1940-х − кінця 1980-х рр. (на прикладі Дніпропетровщини)( 01.02.2021 )
...У повоєнний період Дніпропетровська область, як і вся республіка, почала інтенсивно відбудовуватися. У першу чергу – її промисловість. А це супроводжувалося збільшенням міського населення. За рахунок зростання вже існуючих міст та виникнення ‒ нових (напр. Апостолове, Вільногірськ, Верхівцеве, Жовті Води, Зеленодольськ, Інгулець, Першотравенськ, Покров (до 2016 р. – Орджонікідзе, Придніпровськ) та інші. Урбанізація області супроводжувалася поширенням в ній невпинно і системно у значних масштабах російської мови як мови побутового спілкування, так і офіційної державної мови. В основі цього явища лежала, з одного боку, постійна потреба регіону у значних трудових ресурсах для промисловості, яку потрібно було відновлювати та розбудовувати, а з іншого – у реалізації державно-партійним керівництвом СРСР, починаючи з 1930-х рр., політки русифікації під виглядом реалізації проголошеного принципу інтернаціоналізму. Відбудова другої половини 1940-х рр. та здійснюване в області у 1950-х та 1960-х у широких масштабах будівництво великих промислових об’єктів різного профілю потребували значних контингентів робочої сили різного профілю та кваліфікації. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Шевченко ОксанаПопуляризація читання з використанням мистецтва фотографування
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2021. -№ 1. - С. 27-30( 01.01.2021 )
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Шевченко ОксанаПроєкт "Слухай та читай: літературні саундтреки до улюблених книг"
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2021. -№ 2. - С. 23-25( 01.01.2021 )
Виховання засобами мистецтва вважається однією з суттєвих складових системи естетичного виховання. Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека імені Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія плідно працює у цьому напрямку, накопичує цікавий досвід із використанням креативних форм роботи. Наприклад, популяризація творчості письменників, які працюють із музичними образами та наділені внутрішнім слухом, потребує певних індивідуальних підходів. Завдяки взаємодії слова та музики утворюється особлива насиченість літературного полотна, у якому стає можливим максимально рельєфно та глибоко,експресивно й виважено, тонко і проникливо передати таїну людської емоції та думки, ледь вловимі порухи душі й навіть, певною мірою, долучити читача до цього простору. Саме музика у творах дозволяє підтримати ефект кінематографічності, виконуючи роль своєрідного саундтреку.
Корпоративний фотопроєкт «Слухай та читай: літературні саунд-треки до улюблених книг» мав на меті популяризацію творів, де музика була своєрідним саундтреком і одночасно з тим виступала в ролі ще одного персонажа, наповнюючи серця читачів любов'ю, ніжністю та сподіваннями. Бібліотечні фахівці спеціалізованих відділів спільними зусиллями створили віртуальну книжкову виставку, яка складалася з унікальних світлин і тематичного огляду книг, в яких автори зверталися до музики, щоб посилити дію романтичного або драматичного сюжету. «Героями» музичних фотографій стали не тільки книжкові та нотні видання, вдало використовувались грамплатівки, музичні інструменти та інша музична атрибутика.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Рудзський ЛевКорпоративність як універсальний механізм міжбібліотечної взаємодії: приклад деяких практик
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. - 2021. -№ 2. - С. 12-14( 01.01.2021 )
…показовим є досвід Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ) по створенню «Придніпровського корпоративного каталогу» (ПКК, https://www.libr. dp.ua/pkk3.html). Розпочавши цей проект у 2008 році всього в складі трьох бібліотек-учасниць, на сьогодні ПКК налічує 10 учасників і по суті є міжрегіональним проектом, оскільки його партнерами є бібліотеки різних міст України: Дніпро, Харків, Маріуполь, Київ. На сайті ДОУНБ на сторінці: «Проект «Придніпровський корпоративний каталог» надано основні відомості про бібліотек-учасниць та посилання на їх сайти.
В основу діяльності ПКК було покладено некомерційне партнерство, яке регулюється договорами між членами корпорації.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Басанець ОлександрУтрачені скарби
// Дебют. - 2020. -N 3. - С. 91-107( 01.01.2021 )
Надруковано історичну повість уродженця С. Котівка Магдалинівського району Дніпропетровської області. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Колоскова ГалинаФонд головної бібліотеки регіону: історія становлення та розвитку
Документний фонд Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки є універсальним за змістом та різноманітним за складом: книги, журнали, газети, брошури, буклети, географічні карти, поштові листівки, електронні документи,
аудіокасети, DVD. Рідкісні та цінні книги посідають особливе місце в фонді бібліотеки, до його складу входять стародруки кириличного та гражданського шрифтів (1651–1800 рр.), книги з автографами, екслібрисами, колекція періодичних видань ХVІІІ–ХХ ст., унікальні видання з мистецтва, документи краєзнавчого змісту кінця XIX ст. Важливу частину фонду становить краєзнавча література. «Примірник місцевого друку» є депозитарним
Хазан Павло Фальшиві ноти: Як відбувався конкурс на посаду директора Дніпропетровської філармонії // Україна молода. - 2020. -№ 106(3.11). - С. 10Фальшиві ноти: Як відбувався конкурс на посаду директора Дніпропетровської філармонії
// Україна молода. - 2020. -№ 106. - С. 10( 03.11.2020 )
Оскільки я вважаю, що в нашій філармонії у Дніпрі мають впроваджуватися сучасні західноєвропейські підходи щодо розвитку музичного мистецтва, я підтримав кандидатуру Анни Ставиченко. Вона має великий досвід та високий професійний рівень, прекрасно презентувала свою програму та відповіла на запитання. Інші сім членів комісії проголосували за Олександра Хасапова.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Веремейчик Ольга У Музеї шістдесятництва відкрилася виставка, присвячена долям поетів Івана Сокульського і Ярослава Лесіва
// Українське слово. - 2020. -№ 39/40. - С. 8( 01.11.2020 )
Відкрила презентацію завідувачка Музею шістдесятництва Олена Лодзинська. Вона розповіла, що документи, розташовані у вітринах, надала з родинного архіву очільниця Всеукраїнського товариства політичних в'язнів і репресованих Орися Сокульська. Також вона надала книжки з творами Івана Сокульського і Ярослава Лесіва. Олена Лодзинська звернула нашу увагу на родинні портрети родини Сокуль- ських, які намалював Опанас Заливаха.
На презентації виставки через пандемію зібралась невелика група шанувальників творчості поетів. Спогадами про чоловіка Івана Сокульського почала свій виступ Орися Сокульська. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Шабанова ЮліяГуманітарний вибір "Дніпровської політехніки"
Технічний за більшістю спеціальностей та гуманітарний за сутністю своєї діяльності, Національний університет «Дніпровська політехніка» знаходить нові форми свого розвитку. Так за останні роки в «Дніпровській політехніці» збільшилася кількість кафедр, які розширили викладання базових дисциплін соціально-гуманітарного спрямування для всіх студентів технічних спеціальностей. Гуманітарні кафедри стали випусковими, готуючи повноцінних фахівців із філософії, культурології, історії, філології, політології тощо.
Гуманітарні спеціальності здійснюють підготовку на сучасному рівні, використовуючи новітній європейський досвід, співпрацюючи з фахівцями з багатьох університетів Польщі, Литви, Німеччини. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Бібліотечні установи закрилися на карантин, і, щоб не втратити користувачів, допомогти їм зберігати спокій, читати онлайн з користю, для саморозвитку, без ризику зараження, бібліотеки змушені були реагувати швидко, розвиваючи свої онлайнові сервіси. Внаслідок цього буквально зростала на очах популярність власних сайтів та сторінок Дніпропетровської ОУНБ ім.Первоучителів слов’янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ) у соцмережі «Фейсбук».
Серед найпопулярніших сторінок ДОУНБ у фейсбуці можна назвати краєзнавчу локацію (КЛ) «ДніпроКультура» та флешбук3 «Україна - козацька держава».
Краєзнавча локація «ДніпроКультура» (https://www.facebook.com/dniprokuitura), створена для просування в соціальних мережах матеріалів порталу «ДніпроКультура» (https://www.
dnipro.libr.dp.ua/), до карантину виконувала переважно рекламну функцію – популяризувала нові публікації авторів порталу.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Тьомін Ігор Дніпро: бюджет участі
// Голос України. - 2020. -№ 172. - С. 4( 18.09.2020 )
У них облаштовують інтерактивні кімнати, установлюють мультимедійні дошки, навіть кінотеатри, обновляють матеріально-технічну базу, закуповують інструменти та інше обладнання. Це стало можливим, зокрема, й завдяки реалізації міської програми «Бюджет участі». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Тьомін ІгорНа Дніпропетровщині промоніторять пам’ятки архітектури
//Голос України. - 2020. - №111. - С.14( 04.08.2020 )
«На території області є 321 пам’ятка архітектури, з них 30 — національного значення, 291 — місцевого. Щороку цей перелік поповнюється новими об’єктами. Завдання знову створеної комісії — систематизувати дані про всі історичні будівлі регіону. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://www.golos.com.ua/article/332775
Мельничук АндрійОлесева берегиня
// Україна молода. - 2020. -№ 67. - С. 10-11( 28.07.2020 )
Вона могла б відбутись як учений, педагог, письменник, та Богом судилося стати дружиною класика. А це «професія» не з легких. У чому не раз пересвідчувався під час численних зустрічей із Валентиною Данилівною. Звісно, найперше хотілося почути, як познайомилася з Олесем.
— Усе сталося, як, певно, й мало бути. Добігав кінця 1945 рік. Я навчалася на третьому курсі філологічного факультету Дніпропетровського університету, а Олесь прийшов сюди, щоб завершити навчання, яке до війни розпочав у Харківському університеті, звідки з третього курсу добровольцем пішов на фронт.
Знайомство відбулося на університетському бібліотечному подвір’ї, а перше побачення — того ж вечора в передмісті Дніпропетровська, в Ломівці, на вулиці Клубній, де мешкали майже поряд: він — у хатині старшої сестри Шури, а я в хаті своїх батьків, у робітничій сім’ї.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Родик КостянтинІрландський роман... про російсько-українську війну
// Україна молода. - 2020. -№ 62(14.07)( 14.07.2020 )
У сучасній українській літературі антиутопія є чи не найбільш витребуваним жанром. У переважній більшості — то наслідування-переспіви світових літ- та кінозразків. Але трапляються цілком конкурентні до зарубіжного рівня твори.
Коли говорити про, сказати б, «Ґолдінгову тему» — приборкування молодіжно-звіринних інстинктів, — то маємо безумовно талановитий роман Яна Валетова «Кращий вік для смерти» (Х.: Фоліо, 2017). І саме ця книжка є найбільш порівнюваною з «Містом Боуган».
Щоправда, роман Валетова здебільшого не про маніпуляції (хоч і про них також), а про виживання, як парадигму буття. Це ніби «Володар мух» узагалі без дорослого стриму — людські істоти доживають тут лише до вісімнадцятого дня народження (такий наслідок попереднього апокаліпсису, спричиненого бактеріологічною зброєю). Різне нюансування проблеми тільки увиразнює її драматично-трагедійну сутність, а заразом дозволяє глибше зануритися у світи обох письменників.
З життя інстинктів у Валетова — «це було, як самозахист. Не згадувати, не думати, не дивитися». У Баррі — це формула маніпулятора Гарнетта, нав’язувана членам банди. Фраза одного з Валетівських персонажів «Понад усе мені не подобається, що я починаю тобі довіряти. Зазвичай довіра завершується погано».
«Місто Боуган» просто переткано варіаціями на цю тему. Про ієрархічний пресинг у Валетова: «Додо згодився би втратити п’ятірку Гризуна, аби не засмучувати жрицю». У Баррі подібного рівня вассальности набагато більше. Зрештою, в обидвох романах матриця особистісних стосунків та сама: «Один на один, як на початку часів».
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Дніпрянин Микита ЛИСЬКОВ – одне з найяскравіших імен в українській анімації. Його останній на сьогодні фільм “Кохання” відзначений нагородами чи участю в конкурсах півтора десятка міжнародних фестивалів, в тому числі таких престижних, як Ансі й Клермон-Ферран.
Микита народився в 1983 в Дніпрі, з 1997 по 2002 навчався живопису в місцевому художньому коледжі (училищі), в 2012 закінчив Київський університет кіна й телебачення ім. Карпенка-Карого за фахом “режисер анімаційного фільму” й повернувся до Дніпра.
Все почалося в найсуворіший фазі карантину, коли світ звівся до монітору ноутбука й інтернету в ньому. Я затіяв Фейсбук-опитування щодо найпопулярнішої української рок- і поп-музики. Назву Kurs Valüt згадали одразу кілька друзів. Почавши слухати, я подивився – чи точно цей гурт з Дніпра. Ні, помилки не було.
Електронне, прораховане, стримане, холоднувате. Низьким монотонним голосом повторюються фрази на кшталт “Я так люблю, коли ти кажеш ні”. Пісні про відчуження. Тексти українською. Затягуючий ритм. Дивні шумові завихрення. Те, що можна з рівним задоволенням слухати й танцювати.
Kurs Valüt виявився частиною набагато більшої картини. Засновника гурту звати Євген ГОРДЄЄВ. Справжня людина-оркестр, він, схоже, здатен перетворити на мистецтво будь-який матеріал. За першим фахом і пристрастю - художник. Сам робить відео для своїх виступів. Торік дебютував як кінокомпозитор – його композиції склали саундтрек нагородженого “Золотою Дзиґою” мультфільму Микити ЛИСЬКОВА (так само дніпрянина) “Кохання”.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Видання присвячене одному з
найпопулярніших жанрів художньої літератури – детективу, а саме його розвитку в перше сторіччя
від часу виникнення. Читачеві пропонується інформація про біографії понад 50
найкращих авторів-детективістів, їхні художні методи, сюжети, персонажів, твори.
Я – російськомовний єврей. Але почуваюся українцем. Сини здебільшого спілкуються українською та англійською.
Завжди маю відмазку. Я ж творча людина.
Усі мої родичі виїхали за кордон. Але ж мусив хоч один Гендін залишитися в Україні. Так вийшло, що це я.
Ріс у комунальній квартирі в центрі Дніпра. Жили дев'ять сімей, сім із них – єврейські. Там уперше почув, що я – жид. Там навчився брехати і зрозумів, як це незручно. Будинок знесли. Тепер на тому місці все інакше.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Зокрема, була звернута увага на стан території підприємства: під'їзди та проїзди мають бути такими, що забезпечують можливість доставляти декорації спеціальним автотранспортом. Прилегла територія, як завжди, повинна освітлюватися у вечірній та нічний час. *
Про вжиті заходи щодо охорони праці на нараді доповіла Тетяна Чумак, заступник директора з адміністративно-господарської частини. Вона поінформувала, що робота в цьому напрямку ведеться постійно. Так, у зимовий період дахи підприємства своєчасно очищалися від снігу, ожеледі та бурульок, тротуари - від криги, чим забезпечили безпеку підходу глядачів та працівників до будівлі. На постійному контролі дотримання працівниками правил техніки безпеки на робочих місцях та забезпечення додаткових гарантій для певних категорій працівників...
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
...талановита дівчинка із Кривого Рогу Ганна Слободяник входить до наймолодшої категорії конкурсантів віком від шести до десяти років.
Своєю ученицею пишається Любов Красовська - викладач вищої категорії КП МНЗ «Криворізька школа мистецтв №1». За плечима Любові Іванівни 35-річний досвід роботи, і це дає змогу чітко визначити творчий потенціал та перспективи своїх вихованців. Про юних художників Любов Красовська розповідає трепетно і з особливою теплотою в голосі, адже наразі досвідчений викладач опікується найменшими талановитими дітками, серед яких і Ганнуся Слободяник
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Демідова АнастасіяНа сонячних мерідіанах літа
Технополис. - 2020. - №8. - С.27-31( 01.03.2020 )
- Особливості оздоровлення 2019 року досить специфічні, адже реалізувати все задумане набагато складніше, ніж це було років 10 тому. Раніше більш дисципліновано, активніше та легше поступали фінансові надходження. Активніше відгукувалися і легше було працювати. На сьогодні відсутнє соціальне страхування, що давало левову частку фінансування. Недосконале законодавство призводить до того, що коли справа доходить до фінансування оздоровчої роботи чи первинна профспілкова організація повинна взяти путівки і оздоровити дітей свого підприємства, то і бажаючі є, і діти є, а коштів немає. І ми стаємо заручниками тих осіб, які контролюють кошти, а це кошти не ті, що планує наша влада і роботодавці. Це ті кошти, які передбачено українським законодавством: стаття 44 Закону України про профспілки говорить, що повинні не менше від 0,3 відсотків від фонду заробітної плати перераховувати на оздоровлення. Тобто, повинні планувати. Колдоговір є, пункт цей у ньому закладено, а перерахунків грошей не здійснюється. Також багато підприємств, які внаслідок непродуманих соціально-еконмічних реформ просто закрива-ються. Тому ми вбачаємо своїм ключовим завданням зберегти трудові колективи та передбачити колективними договорами забезпечення працівникам високих соціальних стандартів, гідну заробітну плату, охорону праці на належному рівні тощо. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Прудка ЛюдмилаЛідер бібліотечної справи
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2020. -№ 3. - С. 62-63( 01.03.2020 )
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Рижков В.Подарунок від газети «День»
// День(укр). - 2020. -№ 35. - С. 9( 26.02.2020 )
Нагадаємо, під час відкриття фотовиставки «День»-2019 у Музеї українського живопису головна редакторка Лариса Івшина відзначила вдячним словом медиків і військових та передала в подарунок госпіталю світлину — володаря «Золотого Дня» попередньої фотовиставки: «Доця» Євгена Сосновського з Маріуполя. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/podarunok-vid-gazety-den
Під час Днів «Дня» у Дніпрі», крім самої фотовиставки, відбулися представлення нової книги «День вдячності» в Національному університеті «Дніпровська політехніка» та Музеї українського живопису, цікаві зустрічі з громадськістю, відвідування нової Бібліотеки української діаспори імені Джона Маккейна, яку Лариса Івшина вважає надзвичайно важливим і «ще недооціненим для цього регіону проєктом». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
У межах Днів «Дня» в Дніпрі відбулася цікава неформальна зустріч головного редактора нашої газети та міського голови. Лариса Івшина та Борис Філатов спільно оглянули експозицію Бібліотеки української діаспори ім. Джона Маккейна та її книгосховище, де зберігається орієнтовно 5000 примірників книг, підшивок періодичних видань та інших цінних експонатів. Усе це – з колекції українського колекціонера Володимира Пилишенка. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/photo/ekskursiya-vid-miskogo-golovy
Рижков Вадим"У нас має бути спільна ціннісна "полиця"..."
Фотовиставка Всеукраїнської газети «День», яка ось уже 21 рік мандрує країною, є саме тим джерелом знань, яке відкриває у нас найкраще. Яке пробуджує до свідомого існування, яке пробуджує співчуття та співпереживання. Пробуджує гідність.
Не випадково, що 20 лютого фотовиставка «Дня» — знову в Дніпрі. В місті, яке у 2014 році вже проявило свою громадянську свідомість, давши рішучу відсіч ворогові. У місті, що має своїх Героїв та повсякчас демонструє непохитну патріотичну позицію. На цьому, зокрема, наголосила й головна редакторка «Дня» Лариса Івшина під час урочистого відкриття фотовиставки.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
19 лютого, в середу, о 15.00 в університеті «Дніпровська політехніка» відбудеться зустріч головного редактора «Дня» Лариси ІВШИНОЇ з ректором вишу Геннадієм ПІВНЯКОМ і студентами й викладачами. І це буде не лише змістовне та цікаве спілкування, а й особлива подія. Під час заходу заплановано вручення Ларисі Івшиній відзнаки «За відданість «Дніпровській політехніці» — вона стане її першим лауреатом! Усі подробиці «День» повідомить уже незабаром.
Найбільш масштабна подія патріотично-просвітницької акції Дні «Дня» в Дніпрі відбудеться в четвер, 20 лютого, коли розпочне свою роботу ХХІ Фотовиставка Всеукраїнської газети «День». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/u-dnipri-rozpochynayutsya-dni-dnya
Унікальні козацькі пісні, народні танці та місцеві традиції. Майже 120 творів зібрала фольклорна експедиція під час мандрівки Петриківським районом. Про це повідомили в управлінні культури, національностей та релігій Дніпропетровської облдержадміністрації. «Кожен куточок нашої області багатий на своєрідні звичаї та обряди, які увиразнюють індивідуальність краю. А унікальні козацькі пісні та Петриківський розпис увійшли до списку нематеріальної культурної спадщини людства. Маємо зберегти для нащадків безцінну інформацію про традиції наших пращурів», — каже начальник управління культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА Наталія ПЕРШИНА З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Рижков Вадим«У людей з’являється відчуття цілісності країни і пам’яті»
//День. - 2020. - №19. - С.10( 04.02.2020 )
Міська влада Дніпра запросила головного редактора та співпрацівників нашого видання провести Дні «Дня» у Дніпрі. До програми акції, що триватиме з 20 по 29 лютого, також входять щорічна фотовиставка «День 2019» і презентація нової книги з історичної серії «Бібліотека газети «День» — «День вдячності». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/u-lyudey-zyavlyayetsya-vidchuttya-cilisnosti-krayiny-i-pamyati
Шевченко, Оксана Веб-технології на допомогу промоції читанняВеб-технології на допомогу промоції читання
// Бібліотечний форум: історія, теорія і практика, 2020. -№ 2. - С. 13-15( 01.02.2020 )
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
нещодавно, в межах Днів «Дня» в Дніпрі, головна редакторка нашого видання Лариса Івшина разом із міським головою оглянули експозицію бібліотеки та її книгосховище, де зберігається орієнтовно 5000 примірників книжок, підшивок періодичних видань та інших цінних експонатів. Усе це — з колекції українського колекціонера Володимира Пилишенка З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/persha-v-ukrayini
Харченко ОльгаХарченко Ольга "Стратегія висококласної та водночас людяної журналістики" // День(укр). - 2020. -№ 14(28.01). - С. 8
День(укр). - 2020. -№ 14(28.01). - С. 8( 28.01.2020 )
Цьогорічний лауреат — власний кореспондент «Дня» у Дніпрі та області Вадим Рижков. Він разом з газетою — теж із перших днів. «Мій перший матеріал вийшов у другому номері газети, 12 вересня 1996 року», — якось пригадував він. Вадима Дмитровича читачі поважають за влучну політичну публіцистику й об’єктивну аналітику. «ЦІКАВО, ЩО Б ВІН САМ СКАЗАВ НА ЦЕ?» До речі, Вадиму Рижкову поталанило знати Михайла Йосиповича і працювати з ним. «З Михайлом Василевським ми працювали в газеті «День» практично з першого дня, — говорить щойно оголошений лауреат. — Аж не віриться, що наступного року нашому виданню виповниться 25 років. Газета почала працювати на переповненому на той час друкованому ринку — нашими конкурентами були солідні й багатотиражні видання. Тому зайняти свою нішу і досягнути того, щоб до газети прислухалися, в тому числі й владні інституції, було непросто». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/strategiya-vysokoklasnoyi-i-vodnochas-lyudyanoyi-zhurnalistyky
Мищишин АннаБабушка-свистунья из Днепра покорила Европу соловьиной трелью
// КП в Украине. - 2020. -№ 7. - С. 10( 21.01.2020 )
Ансамбль народной песни "Суряночка" появился в селе Новоалександровка в 15 км от Днепра в далеком 1968 году - тогда сегодняшним участницам едва исполнилось 18 лет. С названием долго не баловались - в селе течет приток Днепра речка Сура, решили в честь нее и назвать. Сейчас голосистые певицы коллектива уже на пенсии, но так же продолжают радовать окружающих песней.
В коллективе - девять солисток и баянист. Это - Людмила Визир, Любовь Насеня, Ольга Визир, Валентина Кудряшова, Нина Филиповская, Мария Усенко, Антонина Крук, София Бугера, Вера Барахтина.
В Европе их называют "Бурановские бабушки" из Украины
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
…Виконавши почесну місію від Національної спілки письменників України (вручення нагород), почув із вуст відомого поета Сергія Бурлакова, що був присутній на зібранні, слова, які й виніс в заголовок цієї статті – «Корозія ідентичності». Це було вимовлено з такою тривожною безнадійністю, що мені зробилося страшно! Та Бурлаков мав підгрунтя, аби встановити саме такий діагноз: єдиний осередок українства в Дніпрі – Палац мистецтв (колишній кінотеатр «Червоногвардієць») який останні вісім років буквально «дихав» Україною, з наступного року перепрофілюють… З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті: https://nspu.com.ua/novini/koroziya-identichnosti-2/
«Виявляється, що пов’язати хустку правильно — то є ціле мистецтво! 19 січня о 14.00 запрошуємо на виставку «Від Романа до Йордана» на майстер-клас Майї Ернст, де поговоримо про українські жіночі головні убори й дізнаємося безліч цікавого: які головні убори носили в різних регіонах України; як правильно зав’язати хустку, намітку; яке значення в житті української жінки мав головний убір. І головне: будемо не просто дивитися, а й учитися!» — анонсують на З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/u-dnipri-navchat-pravylno-povyazuvaty-hustky
Рижков Вадим"Головний концепт - гравітація": Дніпро хоче стати «великою культурною столицею»
// День(укр) 2020. -№ 4. - С. 2( 14.01.2020 )
Дніпра має ще амбітніші плани на новий 2020 рік. Дніпро збирається боротися за звання великої культурної столиці України. З цією метою міська влада планує подати заявку на грант Українського культурного фонду. За словами депутата Дніпровської міськради Григорія ГЕЛЬФЕРА, грант «Велика культурна столиця» передбачає надання 25 мільйонів гривень для міста на розвиток культури та його привабливості для туристів. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/golovnyy-koncept-gravitaciya
Дніпропетровська міська рада ухвалила рішення присвоїти звання «Почесний громадянин міста Дніпра» актору, директору та художньому керівнику Дніпровського академічного українського театру одного актора «Крик» Михайлу МЕЛЬНИКУ.З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Нещодавно тут відкрилася виставка молодої скульптури, яка потрапляє... у мозок. Звідси і походить назва «ВМОзСК». Відкриттю виставки передувала не менш цікава й неординарна подія — біля входу в музей знайшли своє постійне місце проживання три металеві дівчини. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/mystectvo-apelyuye-do-mozku
— Створення такої бібліотеки — ініціатива нашого мера Бориса Філатова, — нагадує Віталій Кучеренко. — 2018 року він був у Сполучених Штатах Америки і там познайомився з цікавою людиною — українським емігрантом Володимиром Пилишенком. Він має величезну сімейну бібліотеку, що складається із книжок, газет та журналів, що видавалися українською діаспорою. Звичайно, ця друкована продукція не могла надходити до України за радянських часів. Володимир Пилишенко — літня людина, тому він запропонував: давайте, я подарую все це вашому місту. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Кілька років тому релігійна громада Свято-Миколаївської церкви звернулася до обласного господарського суду з позовною заявою про визнання власності на будівлю. Відповідачем була Дніпропетровська обласна рада. До судового розгляду долучено третіх осіб: комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» (м. Дніпро), комунальне підприємство «Дніпропетровський будинок органної та камерної музики Дніпропетровської обласної ради» (м. Дніпро), Дніпропетровська обласна державна адміністрація (м. Дніпро).
За участю прокурора Дніпропетровської області справу розглянули з цілком об’єктивним висновком: доки не знайдено нове приміщення для Будинку органної та камерної музики, слід пролонгувати угоду про співіснування культової установи і концертного залу. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://ukurier.gov.ua/uk/news/organ-u-dnipri-shukaye-pritulku/p/
Малювали стінопис приблизно тиждень, попередньо провели підготовчі роботи на фасаді. Працювала над цим шедевром творча група Kailas-V. З їхніми стріт-арт проєктами знайома майже вся Україна. Це проєкт «Птахи», портрети видатних особистостей: Джона Леннона, Михайла Грушевського, Тараса Шевченка та багато інших.
«Ми дійсно багато де побували. Та все ж Покрову вдалося нас приємно вразити, передусім чистотою та затишком, — зазначила директорка творчої групи Яна ВОЛК. — Задоволення принесла і робота над проєктом».
Дніпрянин Віталій Барков подарував музею низку дрібних виробів з металу, в тому числі і тригранні печатки. Він їх знайшов у районі річки Самара. Сам Віталій говорить, що хотів би, щоб всі, хто знаходить подібні речі, приносили їх до музею.
Також на міні-виставці у внутрішньому дворику поціновувачі історії рідного краю можуть побачити пічні кахлі XVIII століття. Це 66 фрагментів, які були знайдені на місці розташування Катеринослава Кільченського (так званого першого Катеринослава). З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://m.day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/u-muzeyi-dnipra-novi-skarby
». Книга виготовлена і зберігається в Перещепинському професійному ліцеї. Вона складається з дев’яти сторінок розміром 65 на 60 сантиметрів, повідомляє місцевий телеканал «Відкритий». На кожній зі сторінок — вишиті рядки з віршів і картини Тараса Шевченка. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/vyshytyy-kobzar-postavyv-rekord
Рижков ВадимДніпровські пороги і власний Стоунхендж
Про розвиток у галузі археологічного туризму говорили на круглому столі,
що відбувся у Дніпропетровській облдержадміністрації. Серед пам’яток, які можуть зацікавити туристів, — залишки палеовулкану. Вони збереглися в Аполонівці на Солонянщині. А в селі Домоткань Верхньодніпровського району можна подивитися на валуни, які утворилися під час зсуву криги в льодовиковий період. У різних куточках області розташовані десять стародавніх майданів різноманітної конфігурації. Про їхнє походження досі точаться дискусії. Найвідоміший — «Мавринський майдан» у формі «краба». Він розташований біля села Межиріч Павлоградського району. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
За кожним хрестиком стоїть людина, яка його загубила, а також маловідомі факти про регіон, етнічну історію наших земель та населення. Доторкнутися до цієї маловідомої історії можна в Дніпрі в Музеї українського живопису. Саме там представили виставку унікальних експонатів із фондів Музею хреста — «Хрести України: Схід» й «Хрести України: Надпоріжжя».
Експозиція двох виставок налічує приблизно дві тисячі експонатів: хрестики, хрестоподібні підвіски, медальйони, іконки. Впродовж багатьох років несе свій просвітницьких хрест, збирає та досліджує це диво фахівець із ставрографії, історик, засновник і директор єдиного в Україні Музею хреста Віктор ВЕКЛЕНКО. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/u-dnipri-pro-istoriyu-ukrayiny-rozpovidayut-hrestyky
Гаврилова ЮлияКривой Рог - город безруких гетманов
Памятников Хмельницкому в Кривом Роге два: один в Центрально-Городском районе, второй – в Металлургическом районе, на территории одноименного парка. Увековеченные полководцы похожи как братья-близнецы, даже установлены в один год, только в руках у одного – булава, а у второго – сабля.
Местные жители предполагают, что бетонные изваяния явно кто-то сглазил. У "центрального" еще в середине июня отвалилась правая рука, в которой гетман держал увесистую булаву. Теперь его судьбу рискует повторить второй памятник, установленный на территории парка им. Богдана Хмельницкого. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://kp.ua/life/647625-na-rodyne-zelenskoho-uzhe-vtoroi-bohdan-khmelnytskyi-mozhet-ostatsia-bez-ruky
Руденко ИринаВ Днепре народный артист переквалифицировался в строители
// КП в Украине, 2019. - № 129/130. - С. 5( 28.08.2019 )
Заслуженного и народного артиста Украины Михаила Васильевича Мельника привыкли видеть на сцене, периодически с саксофоном в руках. В уникальном, единственном в Украине театре одного актера он и режиссер, и сценарист, и музыкант, и гример, и костюмер. Словом, один за всех. А теперь новое амплуа – он еще и строитель! Горожане, завидев Мельника с мастерком и за кладкой кирпича перед театром, который находится в самом центре Днепра, стали сразу фотографировать знаменитость на телефоны. Впрочем, самому Михаилу Мельнику такая реакция прохожих была не совсем понятна.
- Не знаю, чему они так удивились, - улыбается Михаил Васильевич. – Я каждый год готовлю театр к новому сезону, и, если что-то нужно подремонтировать, внутри или снаружи, стараюсь делать это собственными силами. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Дніпропетровський художній музей запрошує на квест-екскурсію. Замість звичайної екскурсії — цікавий квест. Відвідувачам пропонують одночасно ходити залами та виконати захопливі завдання. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/kvest-iz-muzeynym-domovykom
Журавель МаксимКиноднепр: съемки на заводах и комиссия
//Сегодня. - 2019. - №130. - С.6( 18.07.2019 )
Эксперты отмечают, что на территории Днепра расположено множество интересных локаций для съемок, большая часть из которых – заводы. При этом вход на них закрыт. Заниматься поиском мест, а также урегулированием сложных вопросов поручили специальной городской кинокомиссии. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/v-dnepre-predlagayut-gollivudu-semki-na-zavodah-i-razvalinah-bolnic-1303146.html
Журавель МаксимАнтиквариат на продажу: в Днепре активно торгуют через всемирную сеть
С приходом интернета обзавестись раритетной вещицей стало в разы проще, ведь ежедневно на онлайн-досках объявлений появляются сообщения о продаже антикварных предметов. Купить старинную монету или книгу посредством сайта можно всего в несколько кликов. Однако профессиональные коллекционеры не всегда пользуются услугами сети, а часто выходят за ее пределы.
Простоял 65 лет, и вдруг то ли от старости, то ли от тяжести конструкции лишился правой руки вместе с булавой.
Горожане выдвигают конспирологические версии одна другой затейливее. Одни увидели в этом дурной знак и опасаются аналогий с трещиной на памятнике Кию, Щеку, Хориву и их сестре Лыбидь. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://kp.ua/life/640705-kryvorozhane-o-rukhnuvshei-bulave-khmelnytskoho-eto-on-tak-vlast-peredal
Рижков ВадимКнигозбірня запрацює вже восені - до Дня міста Дніпро
У США представники мерії Дніпра отримали книжкове поповнення для бібліотеки імені Джона Маккейна і запрошення виступити в Гарвардському університеті. Зараз делегація мерії Дніпра перебуває у відрядженні в Сполучених Штатах Америки. Представники команди міського голови Бориса Філатова побували, зокрема, у Портленді, де зустрілися з українською діаспорою.
Треба відзначити, що після минулорічної зустрічі Бориса Філатова з очільником цього американського міста Тедом Віллером Дніпро та Портланд працюють над встановленням партнерства. Для Дніпра це буде перше американське місто-побратим.
Журавель МаксимВата не по назначению: игрушки на елку и куклы
//Сегодня. - 2019. - №113. - С.8( 24.06.2019 )
В коллекции мастерицы есть подвижные и статичные куклы, модели из разных пластиковых материалов, елочные игрушки из ваты, сказочные персонажи. Внимание Татьяна также уделяет репродукции старинных американских кукол. При этом сезонными считаются именно ватные игрушки, которые горожане покупают, чтобы нарядить елку и украсить дом к новогодним праздникам. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/v-dnepre-masterica-sozdaet-unikalnye-elochnye-igrushki-i-realistichnyh-kukol-1288766.html
Сіденко Тетяна Поїхали на Дніпропетровщину!Поїхали на Дніпропетровщину!
ВатьянаУ багатьох українців місто Дніпро асоціюється здебільшого з індустріальним центром країни. Це і не дивно: у місті та області працюють металургійні заводи-гіганти, шахти, підприємства вугільної галузі. Але Дніпропетровщина — це унікальний регіон, який може привабити і сучасністю, і природою, і багаторічними традиціями. Літо — період відпусток, і це найкращий час відкрити для себе нову Дніпропетровщину і розвіяти стереотипи.
«МУЗА»
Останнім часом Дніпро називають містом фонтанів. Хоча обласний центр ніколи не прагнув здобути цей статус. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/poyihaly-na-dnipropetrovshchynu
Руденко Ирина Михаил Светлов: поэт-романтик, не ищущий славыМихаил Светлов: поэт-романтик, не ищущий славы
// КП в Украине. - 2019. -№ 90/91. - С. 10( 19.06.2019 )
Даже если за всю свою жизнь Светлов написал бы только это единственное стихотворение, его имя все равно бы вспоминали с восхищением. Это был не просто гениальный поэт, но и интереснейшая личность. А "Гренаде", которую впервые напечатали в "Комсомольской правде" в 1926 году, Михаил Аркадьевич был обязан славой. Все, кто застал эпоху СССР, знали это стихотворение наизусть. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://kp.ua/life/640207-mykhayl-svetlov-poet-romantyk-ne-yschuschyi-slavy
Рижков ВадимМерія Дніпра рятує пам'ятки архітектури
// День. - 2019. -№ 103. - С. 12( 13.06.2019 )
У березні цього року будинок на Соборній площі, де мешкав О. Поль, наказом Міністерства культури України визнали пам’яткою архітектури місцевого значення. До цього її було щойно виявлено як об’єкт культурної спадщини. Наразі власником об’єкта нерухомого майна є одне з акціонерних товариств. Проте управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради звернулося до суду, щоб повернути пам’ятку у власність територіальної громади міста через неналежне утримання будівлі власником. Так, у лютому цього року уповноваженими особами управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради спільно з працівником Дніпровської міської ради та експертами з технічного обстеження стійкості й жорсткості будівель і споруд було здійснено інспекційний огляд об’єкта культурної спадщини «Будинок О. М. Поля». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/meriya-dnipra-ryatuye-pamyatky-arhitektury
Журавель, МаксимСоветская история Днепра в смартфоне
// Сегодня. - 2019. -№ 80. - С. 6( 02.05.2019 )
Его разработкой занималась исследовательница Татьяна Журий. Он представляет собой онлайн-карту, на которую нанесли 142 архитектурных объекта прошлого века.
Среди прочих, здесь можно встретить витражи, барельефы, мозаики, панно, росписи, скульптуры и фрески. Над проектом создатели работали почти год в полевых условиях: им пришлось исследовать город, разыскать в нем интересные исторические объекты, сфотографировать и отметить на карте.
Оказалось, что Валерий Васильевич "носится" с этой мечтой чуть ли не с самого детства, но жизнь сложилась так, что мечта пока что так и остается мечтой.
- Мама и отчим работали посменно, поэтому водить меня в музыкальную школу было некому, - рассказал "КП в Украине" пенсионер. – А когда я уже после школы и училища сам пришел, чтобы записаться на обучение, мне сказали, что в таком возрасте уже не берут. Мне всего-то 19 лет было, ученый Ломоносов в таком возрасте в обычную школу пошел.
Вместо баяна и музыки парень пошел работать на завод. Так до самой пенсии – то токарем, то слесарем-наладчиком. И надо же было такому случиться, что супруга директора завода, узнав однажды о любви добросовестного работника к музыке, сделала ему такой желанный подарок – аккордеон, который пылился у нее без дела.
Валерий приставал ко всем знакомым, которые умели играть на таком инструменте, чтобы дали уроки. Несколько занятий удалось получить, однако этого было недостаточно.
Выйдя на пенсию, Валерий Васильевич снова отправился в музыкальную школу. И, о чудо, его приняли! Только радость продлилась недолго: проучился всего три месяца, за четвертый начинающему музыканту нечем было заплатить. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://kp.ua/citynews/636225-v-dnepre-dvornyk-pensyoner-poet-pesny-chytaet-stykhy-y-mechtaet-ob-ansamble
Його гасло — «Без Дніпра нічого не злітає». Організатор заходу — комунальне підприємство «Агентство розвитку Дніпра» спільно з партнерами розробило насичену програму. Серед іншого були передбачені відкриті тематичні уроки, лекції, конкурси для школярів, автобусні та пішохідні екскурсії містом, які провела перша міська школа гідів Dnipro City Walks, захід до Дня космонавтики від організаторів фестивалю Book Space — цікаві книжки на космічну тематику, дискусії, презентації, лекції, а також танцювальний флешмоб від творчих колективів міста «Дніпро — це космос», космічні вечірки в розважальних закладах тощо.
У Дніпровській міській раді привітали ветеранів конструкторського бюро «Південне», молодих фахівців і сумлінних студентів та вручили подяки міського голови Бориса Філатова. «Ми створили покоління бойових і космічних ракет, які й сьогодні є найкращими в світі. Наше завдання — передати свій досвід і знання молодому поколінню, щоб вони йшли нашим шляхом», — сказав ветеран ракетно-космічної галузі Станіслав УС.
Журавель МаксимКосмический Днепр: лекции и вечеринки
//Сегодня. - 2019. - №69. - С.6( 12.04.2019 )
Как ранее заявляли чиновники, за Днепром хотят закрепить статус "космической столицы", а для этого, кроме сугубо имиджевых локаций, которые влияют на узнаваемость, планируют создавать тематические мероприятия. Одно из них – Dnipro Space Weekend. У нас подобное мероприятие будет проводиться впервые.
"Этим мероприятием, которое организовываем к Международному дню космонавтики, привлекаем внимание широкого круга горожан всех возрастов к космической тематике как визитке нашего города и подчеркиваем, что Днепр – это действительно космическая столица Украины. Поэтому с помощью Dnipro Space Weekend развиваем этот бренд города. Планируем проводить Dnipro Space Weekend ежегодно и расширять его тематическую программу", – рассказал руководитель туристического направления КП "Агентство развития Днепра" Анна Коледа. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/den-kosmonavtiki-v-dnepre-otmetyat-masshtabnym-festivalem-1252012.html
Журавель МаксимФранция в Днепре: карнавал и фильмы
//Сегодня. - 2019. - №59. - С.6( 01.04.2019 )
Так, в Украине "Французская весна" проводится уже 16-й год подряд. Ежегодно фестиваль посещают не только французы, живущие в Днепре, но и местные жители, которые интересуются европейской культурой и искусством. В нынешнем году организаторы подготовили целый карнавал.
Шоу-программа стартует уже 5 апреля и продлится до 25-го. Начнется фестиваль джазовым концертом от трио Венсана Буржекса, которое презентует слушателям композиции из своего нового альбома.
Руденко ИринаДнепряне о разрушенной скульптуре "Днепровские волны": "Как будто украли часть детства"
// КП в Украине. - 2019. -№ 48(29.03). - С. 5( 29.03.2019 )
О том, что демонтируют один из символов города – скульптуру "Днепровские волны" Эрнеста Коткова, которая расположена возле знаменитого спорткомплекса "Метеор", днепряне узнали из соцсетей. Неравнодушные горожане и журналисты сразу же выехали на место, но воспрепятствовать работам не смогли. И хотя рабочие утверждали, что все согласовано с руководством, ни единого разрешительного документа так и не было предоставлено.
Эта новость задела за живое многих горожан, ведь едва ли не каждый второй из них в пору своего детства и юности посещал секции "Метеора", проходя мимо скульптуры каждый день, а кто-то просто гулял или играл возле нее.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
...Я розуміла, що посада директорки Історичного — це середнє між людиною культури й менеджером, а також — що музейна галузь в Україні безнадійно застаріла. Перетворилася на цвинтар, який фінансується державою.
— То з чим ви зіткнулися, коли прийшли?
— Зруйновані стелі й дах, будівля в аварійному стані, немає опалення, відсутня інфраструктура. Музей має бути зорієнтованим на відвідувача. А для відвідувача потрібно створити певні умови. Ми, з нашими сходами й подіумами, без пандусів і ліфтів, цілковито недоступні для людей з інвалідністю.
Ще проблема — не вміємо працювати зі школярами. Коли я запитала своїх знайомих, які приходили сюди ще дітьми, чи поверталися вони потім, вони відповіли, що тут нема чого робити, нічого не змінилося. Тобто діти отримують травму й більше до нас не потикаються. Це теж хотілося б змінити. Треба привчити містян до музею як до дружнього простору, де можна отримати цікаву інформацію й узяти участь у класних подіях.
Нарешті, співробітники Історичного виступали такою собі сировинною базою для науковців з університету, виконуючи паперові, архівні функції, шукаючи матеріали для дослідників зі сторони. Вони не виходили у більш авторитетне наукове середовище, дуже мало публікували своїх робіт — що взагалі-то одна з базових функцій музейників. Тобто ніяк себе не проявляли. І експозиція дуже застаріла. Лежать якісь предмети, описана якась давня подія, і на тому все. А хотілося все ж почути історію не так про події, як про людей, які їх пережили
Його представлено у співпраці зі Школою сучасного образотворчого мистецтва та дизайну ім. Вадима Сідура. Експозиція складається з 30 картин і трьох інсталяцій, працювати над якими художник почав ще до анексії Криму, 2013 року. «Ці картини створював під враженням від походів Кримом. Ми з друзями обійшли його уздовж і впоперек, ночували у печерах. Потім сталася окупація, і ці роботи набули іншого значення. Проект триватиме доти, поки Крим не повернеться до складу України», — сказав автор проекту, директор Музею українського живопису Сергій БУРБЕЛО З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://m.day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/krymski-peyzazhi-oformleni-u-kolyuchyy-drit
Рижков Вадим«Кожна світлина — коротка зустріч з історією»
//День - 2019. - "52-53. - С.8( 22.03.2019 )
Виставка, що експонувалася на другому поверсі Музею українського живопису, планувалася до 14 березня, але з огляду на велику кількість відвідувачів, її вирішили продовжити ще на тиждень. За цей час експозицію відвідали тисячі людей — студенти, школярі, творча інтелігенція та інші жителі й гості Дніпра.
«Особливо багато було молоді — студентів та школярів, — розповідає заступник директора Музею Надія КАПУСТІНА. — Приходили цілими групами та класами, разом з викладачами і педагогами, інтерес до виставки був дуже великий. Фотовиставки газети «День» проводяться у нас не вперше і завжди оглянути експозицію приходить багато людей — як жителів Дніпра, так і гостей нашого міста. Велике зацікавлення викликають і зустрічі з головним редактором газети «День» Ларисою Івшиною, а також книги з української історії, що видає редакція».+
Валетов Ян Ян Валетов: "Я читал книги котятам во дворе!"Ян Валетов: "Я читал книги котятам во дворе!"
// 2000. - 2019. -№ 12. - С. b6( 20.03.2019 )
Кто он: писатель-фантаст, автор полутора десятка книг, журналист, блогер, в прошлом — капитан команды КВН Днепропетровского национального университета, член Всесоюзного клуба «Что? Где? Когда?», один из создателей игры «Брейн-ринг».
— Почему и для чего ты читаешь книги?
— Это все равно, что спросить меня: а для чего ты дышишь? Для чего ты ешь? Для чего ты пьешь? Я читаю, сколько себя помню. Возможно, даже раньше, чем помню. Есть фотографии с книжками, а мне года четыре, наверное. Категорически не помню себя в этом возрасте: какие-то отрывки, картинки — и все. Но есть документальный факт, зафиксированный на черно-белую пленку моим отцом: я читаю книгу котятам во дворе! Котята внимают.
Книги — это моя дверь в другие миры, источник информации, источник удовольствия. Сейчас, конечно, картина несколько иная, но на время моего детства именно книга была единственным настоящим другом, учителем и развлечением.
Сегодня я читаю книги для интеллектуального удовольствия. Тогда — по острой физической необходимости. Без книг я испытывал голод, дискомфорт.
— Где ты обычно читаешь?
— Везде, где получается. Дома — на диване, в кабинете, и за завтраком, и за обедом. Особенно люблю читать в дороге между Днепром и Киевом, в экспрессе. За пять часов пути получается проглотить значительный кусок текста или небольшую по объему книгу. Обычно стараюсь хотя бы минут сорок почитать перед сном. Вообще-то это время для писательского труда, но если я устал...
Днепровские чиновники планируют закрепить за городом статус космической столицы Украины. Для этого в 2019-м планируют провести несколько масштабных тематических мероприятий, чтобы привлечь туристов. Кроме того, в городе создадут больше имиджевых космических локаций, которые смогут посещать горожане и гости города. Корреспондент "Сегодня" узнал, какие мероприятия состоятся в этом году и что нового о космической тематике появится в городе.
В кабинетах мэрии приступили к разработке дорожной карты Roadmap с космическими проектами для инвесторов. Власть имущие от слов перешли сразу к делу: в городе разработали план реконструкции планетария, который уже закрыли для посетителей. На масштабный ремонт и новые проекторы планируют потратить около 50 млн грн, которые планируют получить от благотворителей. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
В нынешнем сезоне для любителей путешествий подготовили организованные экскурсии по историческим местам Днепропетровской области. Горожане и гости региона смогут посетить обзорную дневную и ночную экскурсии по Днепру, а также экспедиции, во время которых узнают об истоках города. Кроме того, историки проведут отдельную экскурсию, во время которой расскажут, как город стал форпостом во время активных военных действий на востоке Украины. Корреспондент "Сегодня" узнал, какие экспедиции можно будет посетить в области.
ДНЕПР. Для любителей путешествий разработали сразу несколько вариантов интересного досуга: обзорные экскурсии на автобусах, а также пешие ночные и дневные прогулки. Все они переплетаются с изучением истории края, начиная с древних времен и заканчивая нынешним веком.
Урочисте відкриття монумента відбулося на території школи № 129, яка розташована на житловому масиві Придніпровський. Це одна з найкращих робіт відомого скульптора із Тернополя Дмитра Малярчука. Пам’ятник виготовлено зі спеціального «антивандального» сплаву, який зовні нагадує бронзу. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/lesya-ukrayinka-zhytyme-v-prydniprovyi
Рижков ВадимБібліотеці української діаспори — ім’я Джона МакКейна
У Дніпрі створять єдину в Україні Бібліотеку української діаспори. На думку міського голови Бориса ФІЛАТОВА, вона має носити ім’я великого друга України, американського сенатора Джона МакКейна.
Унікальну Бібліотеку української діаспори імені Джона МакКейна з книжковим фондом у майже 10 тисяч видань розташують на першому поверсі Центральної міської бібліотеки Дніпра. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Значну роботу з популяризації краєзнавчих ресурсів і створення власних повнотекстових колекцій проводять фахівці Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Первоучителів слов'янських Кирила та Мефодія (ДОУНБ) [21]. Зокрема, на її офіційному сайті представлено тематичний розділ "Дніпропетровщина", що містить матеріали про історію регіону, відомих краєзнавців, краєзнавчі установи й організації, природу та етнографію, а також власні видання ДОУНБ. До значущих проектів належить і повнотекстова база даних "Електронна бібліотека Дніпропетровщина", де представлено оцифровані видання, які не підпадають під дію закону про авторське право. Колекція покликана сприяти збереженню історичної пам'яті громади, вивченню й подальшому розвитку місцевої культури й становить цінну джерельну базу як для істориків, дослідників краю, так і для широкої аудиторії [10 c. 69]. У цьому зібранні представлено 421 рідкісне краєзнавче видання з різних галузей знання середини XIX — початку XX ст., які читачі мають змогу переглядати в режимі on-line [21]. В електронній бібліотеці "Колекції" репрезентовано масиви документів: "Тарас Григорович Шевченко", "Листівки з видами Єкатеринослава", "Видання ДОУНБ", "Павло Тичина", "Іван Франко", "Яворницький Дмитро Іванович", "Генрик Сенкевич", "Історія революції в Україні", "Твори письменників Дніпропетровщини" [21]. У фонді ДОУНБ зберігаються періодичні видання краю (Катеринославщини — Дніпропетровщини) за період від другої половини XIX ст. до 1941 р., які наразі перебувають у незадовільному стані, багато з них фізично зношені й за певний час з ними неможливо буде працювати, хоча попит на таку літературу зростає. В цьому контексті доволі актуальним є проект зі збереження періодичних рідкісних і цінних видань та створення їх страхового фонду для майбутніх поколінь користувачів, що має назву "Історичне Придніпров'я. Електронна повнотекстова бібліотека ретро-періодики Дніпропетровської області" (реалізується від 2016 р.). Його мета — створити цифрові аналоги друкованих видань історико-культурного значення для поповнення цифрової бібліотеки "Дніпропетровщина" [21]. Доступ до зазначеного ресурсу повний і вільний у режимі читання (з функцією зручного перегляду сторінок) як у мережі Інтернет, так і з будь-якого комп'ютера установи. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті бібліотеки Вернадського:http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?I21DBN=LINK&P21DBN=UJRN&Z21ID=&S21REF=10&S21CNR=20&S21STN=1&S21FMT=ASP_meta&C21COM=S&2_S21P03=FILA=&2_S21STR=vkp_2019_3_12
містить 48 документальних нарисів про вихідців із Дніпродзержинська — Кам’янського, котрі загинули на українській землі у 2014—2017 роках: спочатку на майдані Незалежності в Києві, а потім — на сході під час бойових дій у зоні АТО. Вона вже з’явилася в місцевих бібліотеках і навчальних закладах, громадських організаціях та музеях Києва, Дніпра, Рівного й інших міст, пов’язаних з життям славетних воїнів, а також надіслана до США. Активісти американської громадської організації родин загиблих у війнах TAPS поділилися з українцями досвідом своєї діяльності й мають намір зробити переклад нашої книжки англійською мовою.
Сьогодні кількість видань на цю тему перейшла у статистику (мемуари і мартирологи, яскраві фотоальбоми на книжкових полицях, інформація в соцмережах), але книга пам’яті «Життя, обірвані війною» — унікальна. Як зазначив Олег Чабаненко — кризовий психолог із Дніпра, який опікується родинами загиблих і ветеранами АТО, він вперше побачив видання, в якому на 368 сторінках відтворено життя героїв, насичене реаліями у спогадах їхніх близьких, друзів, бойових товаришів.
Книжку відкриває нарис про Сергія Нігояна, якого ми вважаємо своїм земляком. Його родина, рятуючись від війни в Нагорному Карабасі, оселилася на Дніпропетровщині, а Сергій навчався у Дніпродзержинському фізкультурному технікумі. Він запам’ятався усім нам читанням віршів Тараса Шевченка на Майдані. Смертельно поранений 20-річний юнак був першою жертвою в боротьбі за свободу і мир у країні, яка стала для нього другою Батьківщиною. Іменем Героя України Сергія Нігояна названо вулицю в Кам’янському і проспект у місті Дніпро. Усі інші матеріали присвячені полеглим в АТО. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/na-liniyi-rozmezhuvannya-zhyttya
— Я народився в місті Дніпрі, і в мені тече кров трьох народів: мій батько — син турка й іранки, а мати — азербайджанка. Обоє моїх батьків народилися в Нахічеванській Автономній Республіці. У радянську епоху батько працював на заводі в Дніпрі і був добровольцем під час аварії на Чорнобильській атомній станції, а мій прадід воював за звільнення Дніпра, тому любов до цього міста в мені закладена ще до мого народження. Коли я починав писати, то міг бути турецьким або азербайджанським письменником, але я пов’язаний саме з українською літературою.
— Але, читаючи вашу прозу, неможливо не зауважити, що ментально автор належить до східної культури.
— Так, щось східне є. Мені пощастило, що належу до трьох різних східних народів — дух кожного живе в моєму серці. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://umoloda.kyiv.ua/number/3423/164/130512/
Чадюк Марія120 бравурних акордів!: Дніпропетровська академія музики ім. М. Глінки: 1898—2018 рр
// День(укр). - 2019. -№ 30. - С. 6( 19.02.2019 )
Книжка складається з кількох розділів, що розкривають важливі етапи в історії музичного закладу. Однак перший розділ присвячений не власне Дніпропетровській академії музики ім. М. Глінки, а тому контексту, в якому вона виникла. Ця частина має назву «Музична культура Катеринославщини: остання третина XVIII — кінець ХІХ ст.» (її автором є професор А. Тулянцев). Відомим є той факт, що Катерина ІІ хотіла перетворити місто на «Південну Пальміру» («Північною Пальмірою» вважався Санкт-Петербург). Були грандіозні плани щодо відкриття університету з Академією художеств та музики при ньому, очолити який мав відомий композитор Максим Березовський. Але ця ідея так і не була реалізована.
Тому все почалося з мінімального — було знято приватну квартиру, запрошено викладачів (директором навчального закладу став Д. Губарев). І в такий спосіб хоч 62 учнів (по класу фортепіано — 34, скрипки — 22, співу — 5, віолончелі — 1) отримали змогу навчатися музики. Це стало першим етапом існування закладу. Детальніше про це можна прочитати в другому розділі, що написаний кандидатом мистецтвознавства І. Рябцевою, і має промовисту назву: «Від музичних класів Катеринославського відділення імператорського російського музичного товариства — до української державної Катеринославської консерваторії (1898—1923)». Цікавим у цьому аспекті є також те, як глобальний наратив української історії відображено крізь призму-історію цього закладу.
Криворожскому мастеру стеклянных гравюр не раз поступали необычные заказы. То в Штутгартской галерее попросят перенести на стекло все картины Альбрехта Дюрера, то в Кувейте закажут портрет короля, посулив гонорар размером с бюджет Украины. Подтянулись и заказчики из-за океана. Не так давно Конгресс США заказал мастеру герб страны и декларацию независимости на богемском хрустальном стекле.
Гаврилова ЮлияКонгресс США заказал криворожскому гравировщику декларацию независимости из хрусталя
// КП в Украине. - 2019. -№ 17. - С.6( 01.02.2019 )
Криворожскому мастеру стеклянных гравюр не раз поступали необычные заказы. То в Штутгартской галерее попросят перенести на стекло все картины Альбрехта Дюрера, то в Кувейте закажут портрет короля, посулив гонорар размером с бюджет Украины. Подтянулись и заказчики из-за океана. Не так давно Конгресс США заказал мастеру герб страны и декларацию независимости на богемском хрустальном стекле.
Майже три роки біля будівлі Дніпропетровського національного історичного музею ім. Яворницького стоїть бронзова скульптурна група «Вдячність», де маленька дівчинка протягує руки з яблуком до українського бійця. Скульптура є частиною вуличної експозиції першого в Україні Музея АТО, який було відкрито 26 травня 2016 року. Як розповідає його керівник Вадим Якушенко, ідея такого музею з’явилась після того, як з фронту почали повертатися українські добровольці, що першими пішли захищати Донбас. «Дніпропетровщина дала найбільше бійців до лав добровольчих батальйонів. Тут формувалися 20, 39, 40, 43 батальйони територіальної оборони, батальйони «Дніпро-1» та «Донбас», «Правий сектор», батальйон ім. Дудаєва та інші. Окрім того, багато добровольців пішло служити у військові частини, розташовані на території області — у 93 механізовану та 25 десантну бригади, 17 танкову бригаду з Кривого Рогу. Участь в АТО лише за перший рік війни взяли 30 тисяч мешканців Дніпропетровщини. Тому не дивно, що повертаючись з фронту, вони хотіли розповісти правду про цю війну і виступили з ініціативою про створення Музею АТО», — каже Вадим Якушенко.+ Місце для музею було обрано не випадково — у центрі міста, до того ж поряд обласна лікарня ім. Мечникова, де рятують життя пораненим українським бійцям. За словами керівника музею, вулична експозиція під назвою «Шляхи Донбасу» побудована за принципом відкритої книги з дорожніми вказівниками, кожен із яких починає розповідь про героїчну сторінку боротьби за українську територію — Слов’янськ, Маріуполь, Краматорськ, Іловайськ, Донецький аеропорт та ін. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/ruky-divchynky-nikoly-ne-zalyshayutsya-porozhnimy
Рижков ВадимСША повернуть в Україну картину учня Іллі Рєпіна
Це перший подібний приклад конструктивної співпраці на офіційному державному рівні України та США в поверненні пам’яток культурної спадщини. Як розповіла директорка Дніпропетровського художнього музею Тетяна Шапаренко, в листопаді 2017 року до них звернулася директорка Аукціонного дому Potomack company з міста Александрії (штат Віргінія, США) Енн Кранер із проханням надати інформацію про картину Михайла Паніна «Іван Грозний», яка була заявлена до продажу на аукціоні. Як ця картина опинилася в США, поки незрозуміло. Проте відомо, що близько 30 років вона перебувала в будинку однієї американської родини. Нещодавно ці люди вирішили її продати, звернулися до Аукціонного дому Potomaсk Сompany. Співробітники компанії виявили, що історія цього лота невідома і почали з’ясовувати. Вони й розшукали інформацію про те, що картина М.Паніна колись перебувала в колекції Дніпропетровського художнього музею. Зповним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/ssha-povernut-v-ukrayinu-kartynu-uchnya-illi-ryepina
Вышгина АлинаВ парке - светло и безопасно
//Сегодня. - 2019. - №1. - С.6( 03.01.2019 )
Здесь установили 63 опоры с энергоэффективными светодиодными светильниками, которые питает новая кабельная линия. Стоимость проекта — 3,5 млн грн.
Теперь в парке стало гораздо светлее и безопаснее.
// КП в Украине. - 2018. -№ 193(28.12). - С. 6( 28.12.2018 )
Посольство Украины в США совместно с Службой внешней разведки Украины и при поддержке ФБР проводят операцию по возвращению картины Михаила Панина "Тайный выезд Ивана Грозного перед опричниной" на ее историческую родину – в Днепр.
На данный момент, по словам представителей посольства Украины в США, эта операция является первым результативным действием в сфере сотрудничества по вопросам возвращения в Украину ее культурных и исторических ценностей. Она стала возможной спустя год расследований и разбирательств в суде. Сейчас процесс находится на финальной стадии – суд должен подтвердить, что картина действительно принадлежит Днепровскому художественному музею.
Последние 30 лет полотно находилось в обычной американской семье. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://kp.ua/life/627217-fbr-vernet-dnepru-yvana-hroznoho
О Надежде Комаровой из Днепра знают не только в Украине, но и далеко за ее пределами, и в ее коллекции божьих коровок есть немало экземпляров, присланных из заграницы. Надежда со своими букашками уже трижды становилась рекордсменкой Книги рекордов Украины, последний раз – в мае этого года. При этом не оставляла мечту "пробиться" в Книгу рекордов Гиннесса. Но одной коллекции для установления мирового рекорда мало, никак не избежать бумажной волокиты, а ко всему нужно соблюсти ряд обязательных требований.
- Например, всю коллекцию нужно пересчитать в общественном месте, составить инвентаризационную ведомость, перевести на английский, провести фото и видео-фиксацию, а еще обязательно требуется биолог в качестве независимого эксперта, - говорит рекордсменка. – Мне одной не справиться, поэтому нужна помощь.
// Комсомольская правда в Украине, 2018. -№ 180. - С. 8( 06.12.2018 )
Огромного, грозного, мускулистого черного с белыми пятнами быка, который красуется на обочине криворожской трассы недалеко от Днепра, наверняка знают многие автомобилисты. Он одновременно ориентир, достопримечательность и символ. А фразы: "поворачивай за "быком" или "быка" проехал" работают куда лучше дорожных указателей.
В полном расцвете сил
В этом году "рогатый" отмечает серьезную дату - сорок лет с момента создания.
Идея установить памятник принадлежит доктору сельскохозяйственных наук, профессору, академику Национальной академии аграрных наук Украины, заслуженному зоотехнику Украины Владимиру Козырю.
Шел 1978 год, в Днепропетровске открылся Институт животноводства, которому прочили славу едва ли не центра сельскохозяйственной науки в стране. Единственное, чего не хватало молодому учреждению - запоминающейся эмблемы. Владимир Семенович, возглавлявший тогда институт, предложил на эту "роль" быка. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:https://kp.ua/life/624396-dneprovskomu-byku-yz-betona-40-let-khvost-roha-y-koltso-v-nos-delaly-raketchyky
Журавель МаксимПланетарий Днепра закрыли на ремонт
//Сегодня. - 2018. - №219. - С.7( 06.12.2018 )
Однако в пресс-службе Днепровского планетария сообщили, что вынужденный простой связан с капитальным ремонтом или реконструкцией. Однако там не уточнили, когда обсерватория снова примет посетителей. Ясность внесла советник мэра Днепра Яника Мерило.
По ее словам, компания "Ноосфера" совместно с "Аэрокосмическим музейным центром культуры и образования молодежи", а также Днепровским горсоветом разрабатывает проект обновления планетария. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/planetariy-dnepra-zakryli-na-remont-1195426.html
Головченко ГаннаМожна все!: У Дніпрі експонується анімаційна інсталяція Energy OFF Микити Лиськова
Дочірня галерея «Кімната» розташувалася на другому поверсі арт-галереї «Артсвіт». Вона була створена як проект-простір для виставок, перформансів та інших творчих втілень молодих художників і початківців.
Микита Лиськов активно працює над створенням авторської анімації протягом 10 років, відомий своїми перемогами на великих фестивалях («Де кіно», «Циклоп», «Крок»), колабораціями з відомими музикантами (DZ’OB, Дельфін), так що абсолютно не вписується в початковий концепт проекту. Ірина Полікарчук директор галереї, пояснює подібний вибір простору камерністю проекту.
Приводом для нашої розмови став один із найгучніших проектів 36-річного художника — встановлення й відкриття концептуального арт-об’єкта «Лекторій» в першому корпусі Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара. 17 триметрових червоних стільців являють собою ефектний контраст із темною будівлею та сірим асфальтом; ця інсталяція бездоганно вписана в довкілля й водночас сама по собі генерує цілий спектр значень, які добре узгоджуються з освітньою функцією Університету.
Ми поговорили як про творчість самого Микити, так і про художню ситуацію в Дніпрі загалом.
Из рук мастерицы выходят сказочные персонажи и герои популярных мультиков, которые как две капли воды похожи на прототипы с экрана. В ее коллекции — медвежонок Паддингтон, целая композиция, иллюстрирующая мультик о домовенке Кузе, герой мультика о Чебурашке и крокодиле Гене и здоровяк Груффало.
Рукоделием днепрянка увлеклась еще в детстве.
"Игрушки пробовала делать с раннего детства. Моя бабушка была учителем домоводства и вела кружок вышивки и мягкой игрушки. Думаю, все началось именно тогда. Дальше я отучилась и несколько лет проработала по специальности, оставив рукоделие в качестве эпизодического хобби. Но позже снова начала заниматься тем, к чему у меня изначально лежала душа. Я пробовала себя в ландшафтном, интерьерном и текстильном дизайне. И вот несколько лет назад вернулась к созданию игрушек", — рассказывает "Сегодня" Алина Белякова.
Днепровские высотки становятся все ярче. В рамках Фестиваля муралов в городе появилась Эйфелева башня. Молодая художница вместе с командой принялась разрисовывать высотку на ул. Набережной Победы. На работу у художников ушла неделя. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/na-vysotke-v-dnepre-poyavilsya-ugolok-francii-1187132.html
Головченко Ніна«Війни нема… Є»: актори із Дніпра показали в Києві виставу за творами Бориса Гуменюка
// Культура і життя. - 2018. -№ 44. - С. 8-9( 02.11.2018 )
Борис Гуменюк – учасник Революції гідності, доброволець батальйону ОУН, який із Майдану пішов на фронт, на Схід, на Донбас. Позивний «Кармелюк». Саме завдяки цьому жорстокому несподіваному досвіду – війні з «братами» і народилися спершу його «Вірші з війни», а потім збірка «Блокпост». Для відбиття власного досвіду переживання війни Б. Гуменюк обрав нетрадиційну форму – верлібр і вірші прозою, які у книзі «Блокпост» доповнені ще й публіцистичними текстами. Своєрідна гармонія тяжкої теми і нетрадиційної форми вірша сколихнула шанувальників Слова: поезія Бориса Гуменюка набула популярності серед небайдужих людей і незашорених фахівців. З іншого боку, шанувальники традиційних форм часом не сприймають тексти Б. Гуменюка.
Отож, твори Бориса Гуменюка стали своєрідним лакмусовим папірцем, бо випадкові люди не реагують на його чесну і відверту поезію, пронизану мудрістю.
Головну роль Солдата у виставі зіграв актор драми Дніпровського академічного українського музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка Ігор Кирильчатенко. Позивний «Артіст».
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті:
Однак ювілей затьмарений тим, що на фасаді будівлі музею до пам’ятної дати так і не відновили художній барельєф, який було вкрадено в ніч на 30 серпня 2017 року. Музейні працівники зверталися до експертів із проханням порахувати, скільки коштуватиме відновлення меморіальної дошки — в бронзі або в граніті. Їм назвали ціну — близько 10 тисяч доларів, враховуючи вартість матеріалу і художню роботу. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/skromnyy-yuviley
Гаврилова Юлия Никополе забор военкомата превратили в самую длинную картину
Привнести ярких красок решили жильцы соседних домов и вызвали художников. Теперь чашечку утреннего кофе они пьют, глядя из окон на атамана Сирко, Днепровские плавни, казаков на лошадях, лиричного и влюбленного певца-бандуриста и Старый рынок Шопу. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://kp.ua/life/620632-v-nykopole-zabor-voenkomata-prevratyly-v-samuui-dlynnuui-kartynu
Маслаков АртемГалич: Искал и не нашел дом в Днепре, в котором родился
... Говорят, что бард так свое родительское гнездо и не увидел. Но уже перед эмиграцией передал через родственников просьбу - обязательно его найти. Сделали это всего несколько лет назад местные краеведы. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://kp.ua/life/620811-yspolnylos-100-let-so-dnia-rozhdenyia-poeta-y-barda-aleksandra-halycha
В околицях смт Магдалинівка, на високому кургані, студент другого курсу Київського національного університету ім. Т.Г. Шевченка Ілля Година виявив унікальний раритет — 2-метровий могильний хрест, явно виготовлений із статуї половецького воїна. Незвичайний експонат, який поповнив музейну колекцію, показує злиття двох світів: язичницького і християнського, кочового та осілого. Кам’яний хрест має надгробний напис, а під ним — язичницький орнамент. З огляду на все, хрест був встановлений на могилі у XIX столітті. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/zlyttya-dvoh-svitiv
Журавель Максим Вторая жизнь парка Шевченко: зоны и террасы
// Сегодня. - 2018. -№ 182. - С. 8( 08.10.2018 )
Согласно первому проекту, который на своей страничке в соцсети обнародовал советник губернатора Юрий Голик, строители переработают функциональные зоны парка — фестивальный причал, где всегда проводились концерты, будет полностью перестроен, а концертная зона перенесена в амфитеатр. По мнению Юрия Голика, одна из ключевых задач реконструкции парка — пересмотр функциональных зон.
Про це розповіла під час книжкового фестивалю Book Space керівник дніпровського клубу книголюбів «Літературна вітальня» Лілія КУЛІШ. Цей клуб із давніми культурними традиціями — він існує при обласній бібліотеці ім.Кирила та Мефодія вже сорок три роки. Засідання традиційно відбуваються в відділі мистецтва, який міститься в одному з корпусів обласної бібліотеки на центральному проспекті, поряд із Дніпровським національним історичним музеєм ім.Д.Яворницького. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/chytayemo-gazetu-den-i-vyvchayemo-nashu-istoriyu
У Дніпрі відбувся перший Міжнародний книжковий фестиваль Book Space. На площі перед Дніпропетровською облдержадміністрацією три дні діяло справжнє містечко павільйонів, книжковий ярмарок з кав’ярнями та барами. Будинок ДніпроОДА та його зали перетворилися на великий презентаційний майданчик. Захід був організований за підтримки міської та обласної влади у межах програми Бориса Філатова «Культурна столиця».
«ЧУДОВИЙ ДОДАТОК ДО КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ МІСТА»
Головна особливість фестивалю — не лише літературні, а й соціальні дискусії. «Практика показує: ті заходи, що проводяться у Дніпрі вперше, незабаром стають традиційними. Книги були і залишаються джерелом натхнення, джерелом знань, емоцій. Нехай кожен відвідувач знайде собі літературу до душі, а авторам бажаємо нових книжок і творчих проектів. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/ukrayinskyy-kosmos-u-dnipri
Руденко ИринаВ Днепре в огненной битве погибли почти пять тысяч воинов
// КП в Украине. - 2018. -№ 135. - С. 8( 27.09.2018 )
Мальчишки всегда остаются мальчишками, даже когда вырастают, становятся солидными учеными. Хобби у 27-летнего биотехнолога из Верхнеднепровска – сражения. Только вместо привычных пластмассовых солдатиков – у него бумажные бойцы.
Битва воинов оригами, которую имели возможность видеть зрители третьего "Interpipe TechFest", для Юрия Гончарова - уже десятая. Японское искусство Юрий начал осваивать еще в школе, но делать обычные фигурки быстро наскучило. А поскольку парень увлекался стратегическими компьютерными играми и сражениями, то решил, что бумажные воины – ничуть не хуже. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://kp.ua/citynews/617946-v-dnepre-v-ohnennoi-bytve-pohybly-pochty-piat-tysiach-voynov
Участь у фестивалі візьмуть десятки авторів та видавців з України, Франції, Польщі, Данії, США, Німеччини та інших країн. У тому числі в перший день заходу о 16.00 буде представлена успішна (як показав дебют на Форумів видавців у Львові) новинка «Дня» — книга «АVE. До 100-ліття Гетьманату Павла Скоропадського».+
Фестиваль триватиме три дні та проходитиме одразу на кількох майданчиках: у будівлі Дніпропетровської ОДА та поряд з нею — у Парку ракет та сквері Героїв. Музична сцена буде розташована теж неподалік — у саду Музею українського живопису. Організатори книжкового форуму розраховують на увагу не тільки жителів Дніпра, але й численних гостей міста. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/viktoriya-narizhna-nam-hochetsya-maty-svoye
Столетие театра: ремонт внутри и реставрация
//Сегодня. - 2018. - №171. - С.7( 21.09.2018 )
В помещении уже оборудовали пандус и туалет для людей с ограниченными возможностями, отремонтировали крышу и кассы. Завершаются работы по реставрации фасада здания.
На реконструкцию театра из областного бюджета выделили более 11 млн грн. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/v-dnepre-za-11-mln-grn-rekonstruiruyut-teatr-im-shevchenko-1172729.html
Розквітнув"Петриківський дивоцвіт": новини
//Голос України. - 2018. - №174. - С.9( 18.09.2018 )
Незважаючи на похмуру погоду і невеликий дощ, захід відвідали тисячі жителів регіону...
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Родик КостянтинЖахотерапія: горор, який завжди з тобою
// Україна молода. - 2018. -№ 101. - С. 11( 18.09.2018 )
Головний герой роману Валетова — підліток, що устиг начитатися «тоді»; рудимент старого світу. Власне, це той самий Ґолдінгів окулярник Роха. Англійський автор символізує свого персонажа: саме його скельця запалюють багаття, дим від котрого, зрештою, привертає увагу «цивілізації» у вигляді крейсера. І саме Роху вбивають здичавілі однолітки, аби не заважав своїми книжковими сумнівами узурпувати владу. Персонаж Валетова — такий самий ізгой, але тут він, його знання, перемагають. Бодай, на короткій дистанції.
Утім, то є виключення із правил, що діють в романі. У спільноті, члени котрої живуть лише до вісімнадцяти років, панує на перший позір логічна думка: «Что делать со знаниями — любыми знаниями — если нет времени их накопить и передать?». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://www.umoloda.kiev.ua/number/3361/164/126514/
Над городом развивается самый большой в Украине флаг, также у нас живут самые бесстрашные канатоходцы и любительница божьих коровок, которая удивила всю страну
Так, отдельное место в списке завоевали самый высокий флагшток и самый большой флаг в стране, а также карнавальное шествие I love Dnipro, участие в котором приняли более 10 000 местных жителей.
Однако и это не все: в 2018-м в городе установили рекорд по хайлайну (хождение по стропе, натянутой между двумя объектами), а также расписали трехметровую писанку.
Недавно кулинары создали из 1400 сэндвичей изображение быка, а также на одной тарелке разложили множество различных угощений — тем самым вписав достижение в реестр. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/rekordy-dnepra-muzey-bozhih-korovok-gigantskaya-pisanka-i-opasnyy-pohod-pod-nebesami-1170764.html
Слабошпицький МихайлоПам'ять генів та Ілюзія щастя
«Дорогою повз рай» — це воднораз і вже знаний Григорій Гусейнов, і ніби хтось інший, тільки ледь-ледь до нього подібний. Той письменник, якого ми знаємо,— це жадібний шукач і колекціонер фактів, який, мовби не довіряючи й самому собі, знову й знову перевіряє достовірність загальновідомого, все піддає сумніву... З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Журавель МаксимРемонт в парках: шахматы, муравьи и каток-трансформер
// Сегодня. - 2018. -№ 151. - С. 6( 23.08.2018 )
Так, уже в День города, который отмечаем зачастую во второе воскресенье сентября (в 2018-м — 9 сентября), горожане смогут прогуляться по обновленной центральной аллее Парка Зеленый Гай. А в следующем году для днепрян откроют Парк им. Володи Дубинина, в котором сейчас проводится масштабная реконструкция. ЗЕЛЕНЫЙ ГАЙ. Здесь в буквальном смысле слова кипит работа: строители укладывают плитку, обустраивают прилегающую территорию, устанавливают освещение и оборудуют детские площадки. Работы по благоустройству парковой зоны ведутся с прошлого года, а стоимость капремонта составляет более 45 млн грн. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/v-parkah-dnepra-poyavyatsya-shahmaty-muravi-i-katok-transformer-1164910.html
"Прийшов до нас німчик": Леся Степовичка в дилогії "Німці в городі"( 16.08.2018 )
...Леся Степовичка правдиво, художньо виразно і дотепно описала в першій повісті «Мир, дружба, жвачка, або Контракт із товаришем Луначарським» появу в перші роки перебудови в СРСР німецьких, швейцарських, французьких, італійських спеціалістів на підприємствах «режимного», «зачиненого» міста Дніпропетровська. Цей мирний другий Drang nach Osten німців, передусім німецьких підприємців, на Схід збурив спокійну, вірніше, системно контрольовану атмосферу виробничого життя звичайної швейної фабрики імені А. Луначарського, яка завдяки родинним зв'язкам її директора раптом стає «піонером перебудови» на Придніпров'ї...З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Рижков ВадимДля молодих, талановитих та амбітних: У Дніпрі представили понад 200 робіт від авторів з різних куточків області
Музей українського живопису за підтримки Дніпропетровської облдержадміністрації вирішив дати шанс «зазвучати» молодим митцям регіону. Так народилася ідея проведення Виставки творчих робіт молодих художників. На ній представлено понад 200 творчих робіт від орієнтовно 50 учасників з усіх куточків Дніпропетровської області. Хоча арт-ринок в Україні розвивається, молодим художникам «набрати обертів», стати відомими досить непросто. Наважитися на персональну виставку, переконати творчі майданчики у своїй унікальності, для них часто складне завдання. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/dlya-molodyh-talanovytyh-ta-ambitnyh
Будкевич АндрійЖивописець Наддніпрянського степу
// Слово Просвіти. - 2018. -№ 27(5.07). - С. 11( 05.07.2018 )
...Це той живописець, якому властивий яскравий малярський персоналізм.
На початку 70х років минулого століття, у тодішньому Дніпропетровську сформувався невеликий колектив художниківоднодумців, а саме — В. Падун, В. Гречаний, Є. Деркач, О. Самійленко. Перші двоє навчалися у художньому училищі, але знайомі тоді не були. Валерій Гречаний потім навчався в Київському державному інституті декоративноприкладного мистецтва, секрети малярського фаху відкривав для себе в майстерні знаменитої Тетяни Яблонської. Цей творчий гурт назвемо Огрінською групою живописців. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://slovoprosvity.org/2018/07/05/zhyvopysets-naddnipryanskoho-stepu/
Десятерик Дмитро"Поки стоїть Дніпро - стоїть Україна": Розмова про перший у країні Музей АТО
Ключова експозиція розташована на 600 квадратних метрах першого поверху діорами «Битва за Дніпро». Серед 2000 експонатів — документи, фотографії, нагороди, особисті речі учасників АТО, зразки зброї та медичні інструменти. В мультимедійній залі показуються панорамні документальні фільми про військові дії на сході України: два українською та один англійською. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/media/poky-stoyit-dnipro-stoyit-ukrayina
Рижков ВадимДніпровські пенсіонери здивували Україну
Нагадаємо, «Університет третього віку» — соціальний проект, який розвивається за підтримки мера Бориса Філатова. Як розповідають організатори, спеціально для проведення флешмобу було створено музичний супровід — нову версію пісні українського гурту «Нумер 482» — «Добрий ранок, Україно!». Дійство тривало 3 хвилини 30 секунд. За цей час літні студенти виконали низку танцювальних па, а потім утворили напис «Дніпро».+ «Учасники нашого флешмобу своїм прикладом показують всій Україні, що навіть у зрілому віці необхідно жити активно. Дніпру дуже пощастило з цим, адже завдяки проекту «Університет третього віку» літні люди можуть навчатися, відвідувати культурні заходи й відпочивати в заміському таборі», — зазначив директор департаменту з питань місцевого самоврядування, внутрішньої та інформаційної політики міськради Артем НІДЄЛЬКО. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/dniprovski-pensionery-zdyvuvaly-ukrayinu
Рижков ВадимПеретворити Дніпро на центр класичної музики
Ініціатива Томаса Бруннера народилася не випадково — останні півтора десятиліття його життя були тісно пов’язані з Україною. До нашої країни Томас Бруннер приїхав як представник відомої компанії. Пізніше почав займатися тут сільськогосподарським бізнесом. Сім’я Томаса придбала непрацюючий тваринницький комплекс у Черкаської області, орендувала землю, купила устаткування і облаштувала свинарники за останнім словом техніки. Свою методику виробництва екологічно чистого м’яса без використання антибіотиків Бруннер запатентував і назвав на честь українського села «Тимошівка». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/peretvoryty-dnipro-na-centr-klasychnoyi-muzyky
Кочергін ІгорОлександр Поль. Геній міста на Дніпрі
//Культура і життя. - 2018. - №22. - С.15( 01.06.2018 )
Книга присвячена видатному діячеві Придніпровського краю, засновникові промислових розробок криворізьких залізних руд, підприємцю, благодійнику, пристрасному колекціонерові та збирачу історичних скарбів. У виданні розповідається про походження, становлення особистості, роботу в різних установах, про підприємницьку, колекціонерську і доброчинну діяльність О. М. Поля. У книзі не лише розкрито досягнення, а й показано складний життєвий шлях людини, яка прагнула реалізувати себе та змінити усталений устрій життя краю, який до останньої третини XIX ст. залишався аграрним регіоном. Доктор історичних наук, професор Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», голова правління Дніпропетровської обласної організації НСКУ Ігор Кочергін- автор книги-вивчає біографію Олександра Поля вже впродовж 18 років, тож у книжці читач знайде багато цікавого. «У Дніпрі бракувало доступної інформації про Олександра Поля. Такої, яка мала б зручний формат, яку можна було б читати і вдома, і в транспорті, і в подорожі. Пересічній людині нецікаво й важко читати монографії на 300 сторінок, а ця книга написана простою мовою. У Дніпрі діє про-грама «Культурна столиця», і, на мою думку, її слід наповнювати, зокрема, історико-краєзнавчою літературою про наших видатних діячів»,- каже Ігор Кочергін. Окрім цікавого тексту, книжка має ілюстрації, виконані в особливій техніці, яка поєднує графіку та акварель. «Техніка, у якій я працювала, зветься люмінесценція. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Потницева, Татьяна "В начале было слово..." // Радуга, 2018. -№ 5/6. - С. 171-173"В начале было слово..."
Знаменитые строки начала Евангелия от Иоанна в Новом Завете, думаю, могут служить своеобразным ключом к пониманию замысла этой книги Людмилы Некрасовской. И хотя предстает она в современной интермедиальной проекции: визуальное сопрягается со словесным искусством,— композиция каждого из фрагментов такова, что вновь возвращает к Слову и делает Слово в конечном итоге кульминацией этого сопряжения. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького,18.
Рижков ВадимРоботи Рембрандта «ожили» у Дніпрі
// День(укр), 2018. -№ 84. - С. 2( 16.05.2018 )
В експозиції, що має назву «Золотий вік. Голландія. Рембрандт», представлено понад 50 робіт, на яких зображене життя Голландії XVII століття. Саме тоді Рембрандт ван Рейн створив ці гравюри, які потім було знищено. У XIX столітті їх відтворили послідовники художника. Всі рамки естампів мають «рембрандтівську підсвітку». Роботи, що експонуються в музеї, були зібрані з приватних колекцій. «Виставка естампів відносить нас до епохи XVII століття та репрезентує найкращі твори Рембрандта ван Рейна у техніці друкованої графіки. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/roboty-rembrandta-ozhyly-u-dnipri
Паталаха ВалерійПромисловий туризм: європейський досвід Кривого Рогу
// Український туризм. - 2018. -№ 5. - С. 42-45( 01.05.2018 )
Мерія Кривого Рогу наголошує на якнайбільшій відкритості промислових підприємств для туристів: екскурсії на діючі підприємства мають відбуватися відповідно до чіткого графіку, наявність якого дасть можливість планувати тури й залучати туристів туристичним операторам як з інших регіонів України, так і з-поза її меж. Варто зауважити, що така робота з промисловими підприємствами ведеться постійно, у результаті чого, все більше з них організовують екскурсії на свою територію для туристичних груп. Головним розробником екскурсійних маршрутів є КП «Інститут розвитку міста Кривого Рогу». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Рижков ВадимОлесь Гончар «повернувся» до рідного університету
//День. - 2018. - №63. - С.2( 11.04.2018 )
...один зі стенів на вході до студентського містечка, що належить Дніпровському національному університетові, прикрасили портретом Олеся Гончара. Проте торік графіті зіпсували вандали. І ось днями активісти клубу «Кузня української інтелігенції» до 100-річного ювілею Олеся Гончара вирішили відновити його портрет З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/oles-gonchar-povernuvsya-do-ridnogo-universytetu
...зібрані листи різних років послідовно й правдиво відтворюють післявоєнний сталінізм, обнадійливу й зрадливу хрущовську відлигу, брежнєвський застій і нарешті першопочатки української незалежності. Вони документують поступовість літературного процесу тривалістю майже 50 років, входження українського художнього слова у світовий літературний контекст. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://ukurier.gov.ua/uk/articles/listi-do-olesya-gonchara/
Неїжмак ВасильСтежка до Собору починалася від цієї хати
// Голос України. - 2018. -№ 62. - С. 8( 03.04.2018 )
...насправді майбутній класик народився 3 квітня 1918 року в селищі Домівка під Катеринославом, яке згодом стало околицею сучасного Дніпропетровська (Дніпра), в родині Тетяни та Терентія Біліченків. Тож спочатку був записаний на батьків-ське прізвище. Гончар — дівоче прізвище його матері, що померла 1920 року, коли Сашкові не було й трьох літ. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.golos.com.ua/article/301477
Шпак ВікторРомантичний реалізм автора «Прапороносців»
Зрозуміло, що, на відміну від суворої воєнної прози, в Олеся Гончара фронтовики постають радше такими, якими вони хотіли бути, ніж такими, якими були. Та нині дивуєшся, як пильна радянська цензура пропустила крамолу, що спонукала читача до малоприємних для тоталітарної влади узагальнень і висновків. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/romantichnij-realizm-avtora-praporonosciv/
Фестиваль сюрреалізму в Дніпрі — це генерація сучасного художньо-філософського досвіду багатьох поколінь українських митців, пояснюють у Музею українського живопису. «Такого в Дніпрі ще не було. Я думаю, фестиваль здобуде схвальні відгуки та багато шанувальників та стане яскравою точкою на культурній мапі Дніпра», — зазначив начальник управління культури департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради Євген Хорошилов. Біля входу в музей гостей зустрічав поет на підвішеному «троні», який називав себе королем космосу. Всередині відвідувачів найбільше вразив перформанс Альони Загребельної — дівчини, що била себе сосисками. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/takogo-v-dnipri-shche-ne-bulo
Мельник Михайло"Создание образа не означает, что я надеваю маску"
// Сегодня. - 2018. -№ 54. - С. 8( 26.03.2018 )
"Сегодня" пообщалась с создателем театра одного актера "Крик" Михаилом Мельником, известным далеко за пределами Днепра и даже Украины. Народный артист Украины в своем театре не только актер, но также режиссер, сценарист, гример и композитор. Билеты на постановки Мельника раскупают за месяцы зрители не только из разных уголков Украины, но и со всего мира. — Михаил Васильевич, каково 29 лет быть единственным актером театра? — Чтобы понять, нужно пройти через это. Человек привыкает ко всему, даже к тюрьме. Правильней было бы спросить: а как вам 29 лет, как монаху, сидеть в этом подвале (театральная гримерка расположена в подвальном помещении. — Авт.), где нет ни одного окна, ни одного кабинета. С учетом того, что у меня академический театр, только здесь я могу собрать свой коллектив (9 человек. — Авт.). Вот это очень сложно. Ну, нельзя так с людьми… Думаю, если бы не эти подвалы, я, может быть, сделал бы больше. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/akter-mihail-melnik-v-iskusstve-ya-durnoy-no-zritel-to-prishel-1125640.html
Журавель МаксимБабам в историческом музее Днепра присвоят QR-коды
//Сегодня. - 2018. - №49. - С.8( 19.03.2018 )
По задумке сотрудников музея и их соратников из общественной организации "Творческий город", отсканировав код при помощи планшета или смартфона, посетитель музея сможет получить доступ к аудиоэкскурсии на украинском, английском и русском языках. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/babam-v-istoricheskom-muzee-dnepra-prisvoyat-qr-kody-1123570.html
Слабошпицький Михайло"Майже заживо похований поет...": Пам'яті Олександра Завгороднього
// Слово Просвіти. - 2018. -№ 9. - С. 12-13( 07.03.2018 )
...Із глибоким сумом він писав, що цілковито випав із літературного процесу — хтозна відколи не бачив надрукованим жодного свого віршованого рядка, нікому не потрібні його переклади. Десь там з’являються нові літературні імена, відбуваються презентації і творчі вечори, виходять (хоч і мізерними накладами) книжки, а він, нікому не потрібний, і, здається, всіма забутий, сидить у глухому селі й тоскно думає, що зовсім не таким уявлялися йому ті часи, коли він, скинувши з шиї хомута служби з її щоденною повинністю переписувати плоскостопі речення й розставляти коми, нарешті сповна віддасться тому, до чого лежить його душа. І ось вони, ті дні: нарубай дров, наноси води, прополи город, сходи до сільмагу купити якихось харчів — і сідай твори скільки душа забажає. А створене можеш почитати дружині, собаці й котам. Бо кому ще нині в Україні потрібні рядки його улюбленого Юхана Лійва в Олександровому перекладі? І кого в них більше — Лійва чи Завгороднього? Залиште мене, залиште мене, спокій у грудях і не майне, я, ніби горе-пташа сумне... З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://slovoprosvity.org/2018/03/05/majzhe-zazhyvo-pohovanyj/
Чегорка ПетроПетро Сергій Рижков - фотограф, який любить землю
// День(укр), 2018. -№ 33/34. - С. 16-17( 23.02.2018 )
була звернутися з проханням перевести його до паралельного класу. Однак і там конфліктні ситуації продовжували виникати. Як розповідають, у листопаді хлопця штовхнули, він упав зі сходів, пошкодив ногу. Потім один зі школярів у нецензурній формі образив Сергія та його родину. Це стало причиною словесної перепалки. Розповідають, що був випадПро Сергія Рижкова — фотографа дикої природи з Кривого Рогу —я писав у «Дні» №110 від 27 червня 2012 року («У об’єктиві — птахи Криворіжжя»), закохавшись у його чарівні фотографії птахів. Той свій давній допис закінчив словами: «Віриться, що попереду в Сергія Рижкова нові перемоги і звершення». І не помилився. Сьогодні про пору свого учнівства він згадує у своєму блозі (sergey-ryzhkov.com/uk/): «У далекому 2009 році у мене було дві речі — простенька камера з телеоб’єктивом та нестримне бажання пізнавати світ через фотографію. Щоб почати фотографувати, не потрібні великі бюджети, адже цікаве та прекрасне часто поруч. Об’єктом мого інтересу стали птахи у всьому своєму різноманітті. Їх було цікаво не тільки фотографувати, а й визначати, відкривати для себе все нові й нові види. Їх виявилося чимало. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/sergiy-ryzhkov-fotograf-yakyy-lyubyt-zemlyu
Заява Правління Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України
Второй месяц кряду столичные реставраторы восстанавливают диораму "Битва за Днепр". Экспозиция, которая иллюстрирует освобождение от нацистских войск плацдарма в селах Войсковое и Вовниги 23 октября 1943 года, что позволило в дальнейшем выбить фашистов из Днепропетровска и Днепродзержинска, является второй по величине в Европе, занимая площадь в 840 "квадратов" (для примера, площадь фасада стандартной пятиэтажной хрущевки составляет 870 "квадратов"). "Сегодня" побывала в Днепропетровском историческом музее им. Дмитрия Яворницкого и выяснила, какие преграды приходится преодолевать специалистам при работе с мегаполотном. РАБОТА. Над обновлением экспозиции в музее трудятся четыре специалиста Национального научно-исследовательского реставрационного центра Украины. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://www.segodnya.ua/regions/dnepr/bitva-za-dnepr-kak-prohodit-restavraciya-vtoroy-po-velichine-v-evrope-ekspozicii-1112281.html
Олександр Сергійович народився 25 січня 1940 року в місті Дніпродзержинськ на Дніпропетровщині. Закінчив Дніпропетровський національний університет.
Зі спогадів друга й однодумця пана Олеся – письменника-фантаста Віктора Савченка (збірник есеїв "Бог не під силу хреста не дає"): "Наприкінці 60-х років збіркою "Радію людям" (1968 р.) заявив про себе, як поет, Олександр Завгородній. Це вже була сформована особистість, яка бачила й розуміла справжній стан української культури і мови, а головне - не боялась про те казати. Хвіст націоналіста тягнувся за ним ще зі студентської лави. Саме на цей час припадає кінець хрущовського послаблення. Влада починає закручувати гайки, і О. Завгородній стає одним із тих, кого починають цькувати.
Неодноразово Олександр залишався без роботи. Цькування обіцяло перерости в жорстокіші санкції. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також в інтернеті: http://www.uamodna.com/articles/dnipropetrovschyna-pamyati-poeta/
Рижков ВадимУ Дніпрі відкривають загадковий світ Сальвадора Далі
На виставці представлено кольорові літографії геніального художника з графічної серії «Сакральна Біблія», яка є свідченням неперевершеного дару видатного майстра. Саму експозицію зібрано зі скарбниць приватних колекціонерів Європи. Втім, виставка у Дніпрі набагато ширша по своїх завданнях — вона є спробою презентувати особистість геніального художника. «У графіці Далі ми бачимо істинного віртуоза, особистість розкуту, позбавлену умовностей. Штрих та лінія, пляма чи відблиск у його роботах немов сповнені енергією самого життя, її мінливим рухом, варіаціями емоційних станів, які несуть переживання автора.
На фотовиставці у дніпровському Музеї українського живопису представлено майже 200 найкращих світлин фотоконкурсу 2017 року.+ Як завжди, формат Днів «Дня» в Дніпрі передбачав не тільки перегляд фоторобіт. Цьогоріч вони почалися з благодійної акції. Співробітники нашої газети відвідали Дніпропетровську обласну клінічну лікарню ім. Мечникова і передали лікарям два десятки книжок і брошур, виданих редакцією. Книжки із Бібліотеки газети «День» поповнили полицю буккросингу, відкриту в головному корпусі близько місяця тому. Йдеться про видання, присвячені невідомим сторінкам української історії, серед яких і «Корона, або Спадщина Королівства Руського», яка нещодавно вийшла з друку, але вже стала бестселером. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/psyhologichni-portrety-nashoyi-epohy
Ковальчук Таїсія"Родинне Різдво" у Дніпрі-Січославі
// Слово Просвіти. - 2018. -№ 1. - С. 14-15( 01.01.2018 )
Виставка “Родинне Різдво” — грандіозне й щемне повернення талановитого художника Володимира Лободи та його родини на батьківську землю, звідки свого часу мистецькому подружжю довелося податися на внутрішню еміграцію до Львова. Це — чудовий різдвяний дарунок землякам, до яких це свято прийшло раніше, ніж будьде в Україні. Вже від її назви глядачів огортає тепло, затишок, святковий дух дійства, в той же час відчувається і його драматизм, яким сповнені живописні полотна Володимира Лободи на різдвяну тематику. Це твори про Матір і дитя, про дари новорожденному, про янголів і вечірню різдвяну зірку в небі, про вертеп, смерть, чортів, звірят, родину з дитям, — виконані у неповторній, своєрідній манері, притаманній цьому Майстру, що відходить у своїй творчості від усталеного традиційного потрактування різдвяних сюжетів в образотворчому мистецтві. Володимир Лобода — яскравий представник українського андеграунду, відомий своїми роботами в Європі, Америці, Канаді, — кілька десятиліть залишався невідомим, невідкритим в Україні, як яскравий оригінальний митець. А його твори в московських, петербурзьких музеях, у Воронежі, зокрема, подаються сусідньою країною для іноземців як талановиті роботи художника пострадянського простору. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://slovoprosvity.org/2018/01/04/rodynne-rizdvo/
Журавель МаксимГод собаки в Днепре: елки, тюбинг и каток
//Сегодня. - 2017. - №236. - С.7( 21.12.2017 )
Днепр усиленными темпами готовится к новогодним праздникам. В День святого Николая сквер возле здания облгосадминистрации в буквальном смысле засверкал всеми цветами радуги. Здесь открылся сказочный городок. Чтобы подсветить деревья и создать световые инсталляции, рабочие использовали 14 км гирлянд и 400 фигурок сказочных персонажей. "Сегодня" выяснила, где и как днепряне смогут встретить год Огненной Собаки и какие сюрпризы ждут горожан.
Программа праздничного марафона обещает быть весьма насыщенной, ведь за месяц в городе планируют провести 140 новогодних мероприятий. Праздник стартовал в парке им. Писаржевского, где уже засияла новогодняя елка. Одной из главных достопримечательностей локации стала светящаяся аллея знаков зодиака и резиденция Деда Мороза, куда детвора сможет приносить свои новогодние письма и открытки с пожеланиями. Уже сегодня зеленая красавица порадует днепрян и в парке им. Шевченко (начало праздника в 16:00). Завтра в парке им. Глобы состоится торжественное открытие единственной в Украине живой елки с крутящимся механизмом (начало в 17:30).
У Дніпрі розпочинається будівництво кафедрального собору Української православної церкви Київського патріархату. Про це повідомив голова Дніпропетровської обласної ради Гліб Пригунов. За його словами, собор Покрови Пресвятої Богородиці побудують на лівому березі Дніпра, в парку Сагайдак. Влада міста вже виділила земельну ділянку під будівництво. Архітектор розробив проект собору в стилі дерев’яної архітектури — козацького бароко. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://m.day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/u-styli-derevyanoyi-arhitektury
Казалось бы, какая охрана труда в... кукольном театре? Ан не скажите, как и в любой иной профессии здесь есть свои нюансы в работе, в которой, как и везде, безусловно, есть вопросы охраны труда. И не только во вспомогательных подразделениях - мастерских, костюмерном ателье, но и непосредственно на сцене, отметил Виталий Денисенко - директор - художественный руководитель Днепропетровского академического областного украинского молодежного театра, с которым мы встретились на подмостках театрального предприятия при подготовке премьер - новогодних спектаклей «Кто победит дракона!» и «Новый год в Простоквашино».
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.:
Шахмоть ОксанаШахта и кар'єр - як туристичний об'єкт?
... За майже 5 років з'явилося 20 екскурсоводів, які цікаво і з любов'ю презентують Криворіжжя (раніше таких було не більше 5). За словами завідувача кафедрою фізичної географії, краєзнавства та туризму Криворізького державного педагогічного університету, голови ГО «Туристичний центр «Кривбастур» Володимира Казакова, криворізька «екзотика» надихає на нестандартні рішення. Приміром, у 2016 році 132 людини забажали зустріти Новий рік у «криворізьких горах» - на відвалі З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Руденко Ирина В Днепре продали дворец
// КП в Украине. - 2017. -№ 200. - С. 6( 24.11.2017 )
Аукцион по продаже уникального памятника – Дворца культуры им. Ильича должен был состояться еще в апреле текущего года. Это была вторая попытка пустить с молотка знаковое для города здание. В первый раз почти 19 тысяч историко-культурных квадратных метров оценили в 16 миллионов гривен, во второй – цену снизили до 10 миллионов. Впрочем, оба раза желающих выложить такие деньги не нашлось. И только в ноябре повторные торги через систему "Прозорро" с очередным снижением стоимости закончились успешно. - У нас тут хэппи-энд! Дворец им. Ильича в Днепре нашел нового владельца! – написал на своей странице в Фейсбук заместитель министра экономического развития Максим Нефедов. – Победитель отдал за лот 7 875 000 гривен. Уверен, что новый собственник сохранит памятник архитектуры. С оптимистическими прогнозами замминистра соглашаются не все. В комментариях предполагают, что вскоре на его месте "вырастет" новый торговый центр. Еще до объявления продажи дворца местные общественники и активисты пытались спасти памятный объект, который перестал быть собственностью завода им. Петровского и перешел в залоговое имущество "Актабанка". В столичном Украинском доме даже проводили дискуссию, где обсуждались возможные перспективы шедевра конструктивизма. Дескать, культурное наследие еще можно "оживить", создав здесь единый центр для проведения выставок, фестивалей и других культурных мероприятий. К сожалению, восстановление Дворца так и осталось в мечтах и планах. Пустующее с 2000-ых здание теперь уже, похоже, потеряло последний шанс вернуть свою былую славу. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://kp.ua/life/592725-v-dnepre-prodaly-dvorets-ylycha-po-tsene-kvartyry-v-kyeve
Рижков ВадимПам’яті Бориса Брагинського
//День. - 2017. - №211. - С.2( 23.11.2017 )
В пам’ять про відомого журналіста Бориса Брагинського в Дніпрі заснували Всеукраїнську премію професійної майстерності. Ця ініціатива належить міському голові Борисові Філатову. Взяти участь у конкурсі з призовим фондом 100 тис. грн запрошують журналістів і блогерів з усієї країни. Студенти факультету журналістики Дніпровського національного університету також зможуть позмагатися за стипендію від мерії. «Він був не лише моїм близьким другом і колегою. Для журналістської спільноти Дніпра він був знаковою людиною. Можна сказати, з ним пішла ціла епоха журналістики. Тому цей конкурс — не одноразовий захід, він триватиме не один рік», — повідомив мер Дніпра Борис Філатов. Конкурс стартує з 8 березня 2018 року — в день, коли народився Борис Брагинський. Роботи можна надсилати на поштову скриньку: konkursbraginskogo@dmr.dp.ua до 31 травня З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/pamyati-borysa-bragynskogo
Реалізація програми «З Україною в серці» розрахована на три роки. Головна мета — підтримка і збереження у Дніпрі українських традицій, українізація міського простору та опір російській агресії, зокрема в царині культури. На цьому неодноразово наголошував міський голова Дніпра Борис Філатов. Згідно з новою програмою хочуть заснувати музей історії Дніпра, а також музей археології та етнографії степової України. Тут демонструватимуть давню історію міста і регіону. Крім того, у Дніпрі створять пересувні музейні експозиції, присвячені історичним подіям та видатним особистостям. Такі експозиції демонструватимуть, зокрема, у навчальних закладах, військових частинах, госпіталях З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/ukrayinizaciya-dnipra-za-try-roky
Миколаєнко МиколаВисокий берег Олесі Омельченко
// Слово Просвіти. - 2017. -№ 40. - С. 10( 11.10.2017 )
Багато років знаю поетесу Олесю Омельченко. Так сталося, що на тривалий час вона випала з мого поля зору, як і багато інших. Ситуація в країні не сприяла творчому спілкуванню письменників. За цей період Олеся Олексіївна написала і видала чимало поетичних збірок, оповідань, повістей, романів, п’єс, стала лауреатом премій ім. І. Сокульського та П. Кононенка, переможницею кількох всеукраїнських і міжнародних поетичних конкурсів, друкувалася за межами України. Сподіваюся, що Олесю ще чекають республіканські відзнаки НСПУ, адже такий талант не може бути не поміченим! Я б сказав — це справжня національна поетеса “з Україною в серці”, як пише сама авторка. Її твори друкували у багатьох колективних збірниках, майже в усіх республіканських часописах, її творчість, як і багатьох придніпровських літераторів, стали вивчати у вишах регіону, твори входили до підручників і хрестоматій з української мови та літератури, з’являлися в Інтернеті. Вчительську роботу Олеся поєднувала із письменницькою. Її писання означені високим берегом художності на потужній ріці української літератури. Остання її книжка — історико-філософсько-фантастичний роман-есе у віршах про рідний край “Дивограй” — щойно побачив світ у видавництві “Ліра”. Та письменниця, яка пише і для дорослого, і для маленького читача, плідно працює і щораз ди- вує новими літературними знахідками. В якийсь щасливий момент до мене потрапили дві передостанні книжки сільської вчительки: драматичні твори у віршах “Мить і вічність” та збірка громадянської лірики “Високий берег”, поетичні рядки якої теплим джерельцем пролилися у моє серце — метафоричні, ліричні, повні глибокого соціального сенсу й філософського змісту. Багата мова засвідчувала мудру лінгвоосвіченість поетеси. А простота образного мовлення письменниці (тут я звертаюся тільки до поезії, а на всю її творчість, гадаю, зверне увагу кафедра української літератури Дніпровського національного університету ім. Олеся Гончара) засвідчує, що пані Олеся взяла на озброєння досвід колег і класиків: чим простіша мова, тим вона і елегантніша, і глибша. До речі, ілюстрації до “Високого берега” зробила сама авторка. Але що ж у поетичних збірках із високого берега талановитої, відомої поетеси? У них — і “пісня вітру шепотиста”, і “істина блукає в протиріччях”, і “душа себе в гармонії шукає”, й “нема нікому діла до нікого”, і “відкриття себе — болюче й дивне”, і “щастя мить терплячого життя” і сам сенс життя: “з любові вийти і в любові жити”. Все логічно: авторці тісно в собі, душа тихого спокою не визнає, адже поетеса вигранює в собі Безмежжя й осягнення вічності. І в цьому творчому процесі дуже боляче: “шукати й не знайти”, та ще болючіше — “знайти і загубити”. Життя складне: суспільні негаразди. Природа — “наче квітка на морозі”. “Мовчить трава і “виють дикі звірі”. Ступають люди в “колючу суєту”. Душа поетеси в напрузі. “У лісу на долоні” поетеса бачить, як сонце золотить рідну землю. Україна — сенс життя Олесі Омельченко. У такій ситуації прислухається до серця: що воно “скаже, те рука й напише”. Коротко і ясно: серце віддано рідному народу. Поетеса означає себе: я — “звичайна польова квітка”. Та погляньмо пильно: в поезію прийшла справжня троянда під яскравим сонцем. Без людини поезії немає. До води збіглися “верби юні й кучеряві”, плавають лебеді. Та тільки все це оживає лише тоді, коли сюди приходять рибалки. Люди. Коли мала дівчинка “наввипередки з сонцем” біжить по хвилях. Людський дух, її Віра і Мрія, воєдино зібрані, — то неосяжний “вулкан мислення”: Людина — свята! Та десь уже гомонить “зранена земля”, і “нелюди з душею змія вбивають ненароджене маля”, “Стогне життя закривавлене в ранах рваних”. Ожив “смерті слід” З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://slovoprosvity.org/2017/10/05/vysokyj-bereh-olesi-omelchenko/
Рижков ВадимНе лише розваги, а й просвіта
//День. - 2017. - №177. - С.2( 05.10.2017 )
Захід відбудеться за підтримки міського голови Бориса Філатова, який підписав відповідне розпорядження. 8 жовтня на головному концертному майданчику міста — Фестивальному причалі — проходить святкування Дня Подяки. Волонтери Дніпра, об’єднавши свої зусилля, готують жителям і гостям міста велику концертну програму та розваги для дітей, а також духовно-просвітницьку програму. Протягом дня містяни можуть відвідати виставки-ярмарки, дегустацію сільгосппродукції та фуд-корти, дитячу програму за участю творчих колективів міста, силове шоу, пантоміму, пісочну анімацію, виступ музичних колективів і церковного хору. Крім того, організатори свята приготували городянам великий гала-концерт за участю фіналістів шоу «Голос країни». Завершенням свята стане молитва вдячності Богові. «Під час святкування Дня Подяки, гості та жителі нашого міста з великої сцени дізнаються більше про сенс святкування Реформації та зможуть подякувати Богу за те, що Він нам дає», — сказав Сергій Амелін, керівник обласного міжконфесійного оргкомітету зі святкування 500-річчя Реформації, який спільно з Радою Церков Дніпра і є організатором заходу. Свято проходить в рамках всеукраїнського святкування Дня Подяки, що повинне об’єднати всі регіони України. «Для мене, як для віруючої людини, ця подія цінна не лише тим, що дає можливість провести час із друзями на набережній. Цінно, що захід організовують віруючі, представники різних церков Дніпра», — каже дніпрянка Ганна Шевченко. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/ne-lyshe-rozvagy-y-prosvita
Довгаль СергійУкраїна добралась вже до Волги: Знаний у Дніпрі художник розмалював петриківським розписом будинок у саратовській області
// Україна молода. - 2017. -№ 113. - С. 11( 20.09.2017 )
Давид Вебер, відомий у Дніпрі художник, народився в російському Саратові.
Проте провів там тільки перші дев’ять місяців свого життя.
Разом із батьками він мало не з пелюшок жив в українському Дніпрі. Однак із рідним Саратовом не поривав ніколи.
Саме там, зізнається, знайшов своє покликання художника.
Його дядько, який нині мешкає у Сполучених Штатах Америки, був відомим у цьо¬му місті художником, творча майстерня якого розташовувалася просто в місцевому Троїцькому соборі. До своєї улюбленої справи буквально змалечку залучив і племінника. Ще років 20 тому на Саратовщині розмовляли українською У Дніпрі 44-річного Давида Вебера знають як члена творчого об’єднання «Зрячі пішоходи» і людину, безпосередньо причетну до неординарних акцій і проектів.
Це й виставка його робіт в «Арт-квартирі», і мурал на екологічну тематику в парку культури і відпочинку імені Шевченка, й участь в акції протесту проти будівництва супермаркету, і спилювання 270 дерев на житловому масиві «Перемога», і написана в співавторстві з ще одним художником Олександром Демидовим картина «Стоп!», що застерігала від кривавого сценарію продовження Помаранчевої революції...
Тепер же Давид Вебер залишив слід і в російській глибинці – селі Озерному Аткарського району Саратовської області.
// КП в Украине. - 2017. -№ 162. - С. 5( 19.09.2017 )
В Кривом Роге мурал, на котором изображены правители от царя Николая до Горбачева, не понравился местному ветерану АТО, и он пожаловался в полицию. Дом и подворье известного криворожского художника Николая Рябоконя – и картинная галерея, и музей одновременно. Туда приходит поиграть местная ребятня и даже ходят на экскурсии туристы. Заезжали известные люди, например, Владимир Зеленский. Вот только недавно на один экспонат у Николая Ивановича стало меньше. Он, так сказать, попал под "народную декоммунизацию". - Пришли трое полицейских и заставили закрасить огромное панно, нарисованное на задней стене нашего дома, - рассказала "КП" в Украине" жена художника Людмила Рябоконь. - По какой причине? Кто пожаловался? Полицейские ничего не сказали. Только пригрозили большим штрафом. Ну, мы получили пенсию, купили краску, да и закрасили. А что оставалось делать? Мурал "Гибель империи" Николай Рябоконь написал еще двадцать лет назад. Там изображен его тезка царь Николай, церковь, Ленин, Сталин и так все вожди аж до Горбачева. У Сталина, например, символично на палец намотана колючая проволока, Хрущев – с кукурузой в руках. И все это исключительно по своей инициативе, чтобы дети и молодежь знали, кто за кем и как "властвовал". - Целые экскурсии школьников туда водили, студенты приходили, - вздыхает Людмила Владимировна. - Соседи и прохожие люди благодарили, а теперь возмущаются. Оказалось, пожаловался на творение живописца местный ветеран АТО, заявив, мол, надоело ему смотреть на эти морды. Парня этого семья Рябоконь знать не знает и не понимает, чем так ему не угодила. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://kp.ua/life/586825-khudozhnyka-zastavyly-dekommunyzyrovat-tsaria-nykolaia-y-horbacheva-na-sobstvennom-panno
Джазові фестивалі у Дніпрі (Дніпропетровську) були започатковані ще 1968 року. Під різними назвами і в різних форматах вони відбувалися то щорічно, то з кількарічними перервами. Після найбільшої — 10 років — «Джаз на Дніпрі» торік відродився знову. Минулими вихідними місто заполонили любителі імпровізацій. На Монастирському острові на березі річки просто неба два дні лунала жива музика. «Джаз на Дніпрі-2017» — це майже сотня музикантів від молодих джазменів-початківців до зірок світового масштабу. Напередодні відкриття фестивалю відбулися великі концерти «Молодий джаз» та «Джаз на Пірсі», який зібрав прихильників на Фестивальному причалі на набережній З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/nad-dniprom-lunav-dzhaz/
Птицы, лодка и кот
// Сегодня, 2017. -№ 131. - С. 8( 24.07.2017 )
Ходулочник. Для защиты фауны ►Торец самого длинного дома в Днепре, который в народе называют «китай-ской стеной», отныне укра-шает гигантская абстракция. В центре композиции, созданной уличным художником Ильей Кудиненко из Славянска, ходулочник — редкая перелетная птица, занесенная в Красную книгу Украины. На рисунке птица как будто ныряет в космическое пространство, что символизирует уход в вечность. По задумке автора, мурал должен привлечь внимание общественности к проблеме защиты окружающей среды и охраны редких видов птиц и животных в нашей стране. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Накануне профессионального праздника, Дня металлурга, работники компании ИНТЕРПАЙП оживили пейзаж заводов в Днепре, Никополе и Новомосковске новыми арт-объектами. Материал выбрали традиционный для металлургии - металлолом. Из кусков арматуры, металлической стружки, болтов и гвоздей создали настоящие шедевры - от цветов, животных и птиц до мультипликационных героев. Все работы оценивались на конкурсе, который в компании проводится уже пятый год. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Біловицька НаталіяВадим Сідур закарбував у творах емоції
Про Вадима Сідура я дізналася наприкінці 1980-х. Маленька публікація про нього в одному з молодіжних журналів передовсім вразила його долею. Тим, що виявився земляком. Тим, що твори скульптора прикрашають вулиці багатьох великих міст за кордоном, а в СРСР його ім’я замовчували. На жаль, нині також мало хто знає про Вадима Сідура на батьківщині. І в Дніпрі, і в Україні немає жодної роботи видатного художника. Про нього нагадує лише встановлена 2002 року меморіальна дошка на будівлі 33-ї дніпровської середньої школи, де навчався майбутній скульптор-авангардист, художник, графік, поет. Більшість робіт Вадима Сідура зберігається в музеї його імені в Москві. Фото з сайту jewishnews.com.ua Несповідимі шляхи Народився Діма Сідур, як називали його рідні і друзі, у невеличкому дворику в центрі Катеринослава (нині Дніпро) 28 червня 1924 року. Невеличкого зросту хлопчина часто хворів, але добре навчався. На його творчий шлях дуже вплинули половецькі й скіфські кам’яні ідоли, які з глибин століть і досі дивляться на нас біля Дніпровського історичного музею. Вони вразили Вадима енергетикою та особливою пластикою. «Я довго роздивлявся цих скіфських баб, дивуючись їхній грандіозності та спокою», — написав він пізніше. Війна змусила перервати навчання і творчі плани. Майже підлітком Вадим Сідур пішов добровольцем на фронт. «Шляхи війни несповідимі. І коли вісімнадцятирічним молодшим лейтенантом командиром кулеметного взводу я дійшов до рідного міста, вулиці, то побачив, що від будинку, де народився і виріс, не залишилося нічого. Тільки комин стирчав, як новаторський пам’ятник моєму дитинству і юності.… Потім мене вбили на війні», — згадував скульптор. У лютому 1944-го в запеклому бою під Кривим Рогом юного кулеметника важко поранили. Врятували бійця місцеві жінки — 18-річна медсестра Саша Крюкова та її мама Хевронія Прокопівна. Олександра, яку згодом Ізраїль нагородив медаллю «Праведник світу», розповідала: «Мама із солдатами принесли ще одного пораненого. Замість обличчя — суцільна рана. Говорити не міг. Я здогадалася, дала йому папір і олівець. Він написав: «Діма Сідур». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://ukurier.gov.ua/uk/articles/vadim-sidur-zakarbovuvav-u-tvorah-emociyi/
Біловицька НаталіяБібліотека перетворилася на коворкінг
Новий центр діє в межах співпраці Дніпропетровської облдержадміністрації та німецької компанії GIZ. Проект зі створення коворкінг-центру в центральній бібліотеці Покровського було відібрано на відкритому конкурсі, який провели торік. В оновленій бібліотеці вимушеним переселенцям допомагатимуть повернутися до повноцінного життя. Тут можна не лише почитати книжки, поспілкуватися, а й навчитися працювати за комп’ютером, шити одяг, покращити знання з іноземної мови. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://ukurier.gov.ua/uk/news/biblioteka-peretvorilasya-na-kovorking/
Гаврилова ЮлияВ "Битву за Днепр" добавят немного правды за 8 миллионов гривен
// КП в Украине. - 2017. -№ 112. - С. 5( 06.07.2017 )
Чтобы все было по правилам, в марте на большое совещание в музей созвали именитых киевских историков. Те в пух и прах разгромили события, изображенные на полотне, и в целом текст экскурсии. Дескать, сплошная советская пропаганда, не имеющая с правдивыми военными событиями форсирования Днепра ничего общего. Когда в городе открывали музей АТО, были даже предложения диораму закрыть. Так что был момент "зрады". Горожане даже начали волноваться, что перепишут историю войны, на полотне что-то дорисуют или закрасят "лишнее". В общем, останутся от помпезной "Битвы за Днепр" "рожки да ножки". Но обошлось: подумали, умерили амбиции, но реконструкцию таки решили провести. Она состоится в несколько этапов. Первый – капитальный ремонт крыши, второй – экспертиза художественного полотна "Битва за Днепр" специалистами национального реставрационного центра. На третьем этапе экспозицию хотят наполнить новыми историческими фактами, добавить эмоциональных акцентов. По-простому говоря – осовременить. Добавить световые и звуковые спецэффекты, вывести на полотно диорамы хронику боевых событий, сделать интерактивной карту. Чтобы не экскурсия была, а прямо блокбастер. - Никто не собирается делать перерисовку полотна, - заверила директор Исторического музея Надежда Капустина. - Это произведение искусства. Диорама останется такой, какая она есть. Но мы сделаем новые акценты. История как наука не стоит на месте, она развивается, появляются новые материалы. Мы мечтаем добавить звук, свет. Включим рассказы о других плацдармах. Так сказать, добавим исторической правды, уберем героическую риторику. На все про все должно хватить 7-8 миллионов гривен.
Обновим диораму – люди потянутся Очевидно, музейщики надеются, что после такого "ребрендинга" на экскурсии в диораму потянутся люди. Это раньше, в те же советские времена, сюда водили школьников, были живы ветераны, которые любили приходить. Теперь же ни молодежь, ни старшее поколение в музей калачом не заманишь. Хотя зря - диорама в Днепре не простая, а самая большая в Украине, вторая по величине в Европе и одна из самых больших в мире. Строили "Битву за Днепр" фактически вместе с музеем. Вначале хотели сделать три небольших диорамы. Потом подумали, почему бы не сделать самую большую? Идея создания диорамы принадлежала старшему научному сотруднику исторического музея Виталию Прокудо в 1970 году. Над картиной работали два художника-баталиста из московской студии военных художников имени М.Б. Грекова: Николай Бут и Николай Овечкин. Ближе попросту подходящих не было. Два года сотрудники студии работали над созданием этого полотна и два года писали этюды – маленькие картины с отдельными сценами. Натурщиками выступали парни, одетые в военную форму. Заранее были собраны исторические факты и написан сценарий. Решили показать форсирование Днепра советскими войсками осенью 1943 года на плацдарме в районе сел Войсковое и Вовниги, Солонянского района. Полотно ткали в Пензенской области на фабрике "Красный Октябрь" - на 17 станках, поставленных в ряд, по 30 см в день в течение года. Так добились того, что оно вышло цельнотканым. Вес полотна без краски и грунтовки около 500 килограмм, а после нанесения рисунка в два раза больше. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://kp.ua/life/579453-v-dneprovskuui-dyoramu-bytva-za-dnepr-dobaviat-nemnoho-pravdy-za-8-mln-hrn
Жукова АнастасияМуралы вдохновили на ремонт подъездов
// Сегодня. - 2017. -№ 115. – С.8( 29.06.2017 )
К нам прибыли художники- муралисты из Харькова, Одессы, Мариуполя, Львова и Киева, которые вовсю трудятся над созданием картин. Большинство работ еще находятся в процессе создания, но на зданиях уже можно рассмотреть контуры будущих гигантских полотен. Так, на доме на ул. Староказацкой, 44, появилась картина художников из мариупольской арт-студии «Четвертый путь». «Картина философская, мы изобразили цикличность бытия, в которой сменяются времена года, а люди — птицы-ангелы. Интересно, что жильцы дома вдохновились таким преображением бокового фасада здания и решили сделать ремонт в подъездах.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18
Старюк Наталя"Не все, не все підвласне забуттю": Наталка Нікуліна (7 липня 1947-34 червня 1997)
// Слово Просвіти. - 2017. -№ 25. - С. 10-11( 28.06.2017 )
1967 року 20-літню Наталку Нікуліну, студентку Дніпропетровського філфаку, вітали з виходом першої поетичної збірки "Вишневий спалах". На той час ім'я авторки вже було знаним у Києві, літературні критики вбачали в ній надію молодої поезії. Закінчила університет, невдовзі захистила дисертацію як дослідниця унікального матеріалу: лексика лоцманів Дніпрових порогів. Аж тоді вартові у високих конторах оговталися: що воно буде, як не спустити на гальмах завзяття новітньої послідовниці Д. Яворницького? І — "спустили": Наталі не довірено викладання української, натомість надано години АНГЛІЙСЬКОЇ на негуманітарних факультетах університету. А так то й так: викладала англійську. "Я не сильна, я просто терпляча", — напише вже згодом Наталя Петрівна. Але та терплячість як мовчазна відпірність допомогла їй не втратити себе у найтяжчі роки утисків та особистих трагедій: Я знаю: доведеться йти на іспит і, може, на тортури, та, одначе, ніхто не відбере мій тихий світ, що в глибині душі сміється й плаче. Він може відступити у пітьму і тільки звіддалік ледь-ледь світити. Та перейти усе і не змаліти я зможу тільки завдяки йому. Тихий світ як кремениста тверджа духу. Стоїчна терплячість, яка лише зрідка прозраджувала внутрішній трем, полохливість голубиних крил. Наталя сумлінно працювала то у видавництві, то у бібліотеці, співпрацювала з телебаченням і радіо, з газетою "Культура і життя". І все то якось епізодично, немовби їй дихання уривалося певного дня, в певному місці, а відновлювалося вже деінде. При цім не була Наталя стихійно-поривною (навпаки, всім відома була її щира, достеменна посидющість), та Й не мала широкого вибору до перельотів поміж посадами (що вже казати про мізерію зарплат чи гонорарів). Але осередній "тихий світ" єства владно провадив її від купини до купини, де нині ще можна мовити чесно, а завтра дастьбі. Та ось, нарешті, заповілося на постійну роботу в колі вірних людей з Дніпропетровського обласного радіо. Три роки дорогої праці — і трагічна загибель. По п'ятьох прижиттєвих поетичних збірках ("Вишневий спалах", "Пізнання", "Червоний кетяг", "Житом перейти", "Тиха бесіда") — остання вже посмертна книжка "Знамення калини"... З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Масштабний проект, задуманий ще два роки тому, мають намір втілити в життя. Як відомо, древні кам’яні статуї є одним з найвідоміших символів краю, а сквер — однією з «візитівок» Дніпра. У прес-службі музею повідомляють, що на першому етапі частково реставруватиметься кам’яна стіна скверу — її перетворять на величезну картину з елементами половецької культури, яка має органічно доповнити таємничу ауру цього місця. Перетворення сквера стане спільним плодом співпраці громадської організації «Творче місто» з обласним управлінням з питань культури, національностей та релігій Дніпропетровської ОДА щодо перетворення культурних місць і установ регіону. Проект реалізується за участю Дніпровського національного історичного музею імені Яворницького. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/taym-aut/tradycyya-vstrechat-rassvet-vozle-stounhendzha-v-den-letnego-solncestoyanyya
За традицією на колишніх землях Війська Запорозького щороку зустрічаються науковці, художники, поети і письменники, кінематографісти, музиканти з різних куточків країни, щоб познайомити спільноту зі своїми дослідженнями, новими творами, поділитися думками та враженнями. На початку червня відбулося святкування ювілейного «Мамай-festу». Його засновниця — директор Музею історії міста, кандидат історичних наук Наталія Буланова зауважила: «Відкриття фестивалю збіглося з важливою для нас датою — 100-річчям надання Кам’янському статусу міста. Також місту повернуто історичну назву, відбулася декомунізація й ми нарешті отримали маркери української національної ідентичності. Про це ми тільки мріяли, коли розпочинали фестиваль. Нині святкуємо ще один ювілей — 100-річчя УНР, Української революції, чому, власне, присвячений «Мамай-fest». Ця тема є надзвичайно актуальною, коли триває російсько-українська війна, коли щодня гинуть люди, і нам потрібен історичний досвід для того, щоб Україна перемогла в цій страшній нелюдській війні». З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/energiya-optymizmu-i-svitla
Дейкун ВячеславТехнопарк и новая жизнь "Гая"
// Сегодня. - 2017. -№ 106. - С. 8( 15.06.2017 )
В Днепре состоялось заседание градостроительного совета, в ходе которого на суд местных архитекторов был представлен ряд крупных проектов, реализация которых запланирована в мегаполисе на ближайшее время. Так, зодчие обсудили перспективы реконструкции парка "Зеленый гай", возведение на левом берегу Днепра так называемого "индустриального парка", а также вопросы строительства и реконструкции ряда городских объектов. НОВЫЙ "ГАЙ". Пожалуй, наиболее интересным из представленных проектов стал план реконструкции парка "Зеленый гай" (до недавнего времени — парк Ленинского комсомола). З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/krupnye-proekty-dnepra-tehnopark-i-rekonstrukciya-zelenogo-gaya--1030088.html
Раніше це місто часто, якщо не сказати завжди, сприймалося як радянське. Ця стереотипна візія вкоренилася надзвичайно глибоко. Викорчовувати її почали під час Революції Гідності та початку воєнних дій. Ці події стали переломним моментом у сприйнятті Дніпра, як самими жителями міста, так і рештою українцями. У 2014 році тисячі українців вийшли захищати Україну в Дніпрі. Саме тут добровольчий рух був і є чи не найбільш потужним в Україні. Саме це місто не дало «русскому миру» просунутися далі вглиб України. Тут зупинили російську агресію. «Місто-форпост української державності» — красива метафора, яку закріпило за собою Дніпро, продемонструвавши приклад усій Україні. У цьому місті насправді відчувається, що в сусідній області ведуться бойові дії. Про це нагадують десятки пам’ятних знаків, меморіали, Алея героїв Небесної Сотні, Алея пам’яті воїнів АТО, що розташована в одному зі скверів центральної частини міста. А на найбільшу увагу заслуговує перший в Україні музей АТО, який є філією історичного музею імені Дмитра Яворницького. Музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО» складається з внутрішньої та вуличної експозиції. Остання називається «Шляхами Донбасу» і була відкрита ще в травні 2016 року. Тут можна пройтися символічною дорогою, уздовж якої встановлені вказівні знаки з назвами міст Донецької та Луганської областей. Також тут представлена бойова техніка, різноманітні зразки озброєння, карета швидкої допомоги, макет блокпосту з бетонних блоків. А велика металева конструкція, котра зображує понівечені залишки Донецького аеропорту, і є своєрідним монументом «кіборгам».
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День» Внутрішню експозицію було відкрито наприкінці цього року в приміщенні діорами «Битва за Дніпро». Загалом тут зберігаються більше тисячі унікальних експонатів, що символізують події останніх років на передовій. Йдеться про особисті речі загиблих бійців, шеврони добровольців, речі із зони воєнної операції на Донбасі, дитячі малюнки, одяг капеланів, інструменти медиків, які рятували поранених бійців. Три музейні зали присвячено реальним історіям бійців, волонтерів, медиків, журналістів, котрі працювали в зоні бойових дій. Також є стенди про тих, чий дім забрала війна, вимушених переселенців, які тепер живуть на Дніпропетровщині. Стіни музею вкриті макетами мобільних телефонів та листками із зображеннями сповнених тривоги та водночас надії смс-повідомлень, які надсилали бійці. Тут увагу до себе приковує ледь не кожен сантиметр музею, адже за кожним елементом експозиції є певний символізм, чиясь реальна історія. Відвідувачі приходять до музею не лише подивитись експозицію, а й вшанувати пам’ять. У «Залі Пам’яті» представлені півтисячі портретів уродженців Дніпропетровщини, які віддали на Донбасі свої життя, захищаючи Україну. Тут емоції дійсно зашкалюють. Окрасою музею є мультимедійна зала. Це перший музейний простір в Україні, який працює у форматі «360 градусів»: кінохроніку тут транслюють одразу на чотирьох стінах, створюючи для глядача ефект присутності та переносячи його в епіцентр подій. Тут відвідувачам пропонують переглянути 24-хвилинний фільм, у якому в хронологічній послідовності представлені події останніх трьох років — від окупації Криму до сьогодення. Чесно кажучи, хотілося б, щоби в цій кімнаті побував кожен українець. Настільки сильно проймають ці кінохроніки, які не можуть залишити байдужим жодного. Музей «Громадянський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО» вражає новітніми інформативними методами та стоїть на передовій музейної справи України. Без сумніву, музеї на кшталт такого зараз потрібні по всій Україні. Зловив себе на думці: нещодавно під час святкування Дня Європи на Львівському бронетанковому заводі відгриміло помпезне шоу, яке наповал вразило своєю «креативністю». Жодного мистецтва тут не було. Військова тематика просто була декорацією для недоречного шоу. Здогадуюся, що чималі кошти були витрачені на це дійство. Навіщо? Чому б не вкласти їх у щось насправді потрібне? Наприклад, у достойний музей АТО, якого бракує у Львові та решті українських містах. Чи здатен Дніпро привабити українських туристів? Впевнений, що так, але для цього необхідно проробити ще титанічну роботу. Поки що місто лише на початку цього шляху, проте рухається в правильному напрямку. Буквально декілька місяців тому розпочався копіткий процес ребрендингу міста. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/podorozhi/pidiymayuchys-shodynkamy-dnipra
Довгаль СергійМельпомена на голодному пайку
// Україна молода. - 2017. - № 70. - С. 13( 08.06.2017 )
Адже його учасники спершу поклали квіти до розташованої поруч iз владними будівлями Алеї Героїв та виконали «Молитву за Україну». При цьому пояснили, що віддають шану тим, хто віддав свої життя за те, щоб люди у нашій державі жили гідно. А потім кілька сотень учасників дійства вирушили безпосередньо під стіни ОДА та облради, де наявні у їхніх лавах музиканти виконали композицію з фільму «У пошуках капітана Гранта» та провели мітинг, який завершився таким же майстерним виконанням Гімну України. Таким чином у Дніпрі висловлюють свій протест проти нечувано низьких заробітних плат артисти обласної філармонії та чотирьох театрів — музично-драматичного імені Т. Г. Шевченка, драми і комедії, опери і балету та молодіжного. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://umoloda.kiev.ua/number/3171/164/112458/
Руденко ИринаАвтор недекоммунизированной женской груди: "Никакой "клубнички", это аллегория"
// Комсомольская правда в Украине. - 2017. -№ 96. - С. 5( 02.06.2017 )
Об известном скульпторе Днепра Юрии Павлове, чьи работы являются визитной карточкой города, снова вспомнили, когда принялись планировать декоммунизацию женской груди на Центральном мосту. Хоть все сроки уже давно прошли, местные власти весной этого года, принявшись за ремонт моста, вдруг увидели собственный недочет. На барельефах, установленных еще 50 лет назад на въезде с правой стороны Днепра, оказывается, до сих пор не убрали надпись "Вся власть Советам!". "Под раздачу" попал не только основополагающий слоган времен Октябрьской революции, но и полуобнаженные мужчина и женщины - элементы скульптурной композиции. Женскую грудь решили снять вместе с надписью, да только неожиданно за нее вступился городской глава Борис Филатов. Постановил: памятник монументального искусства - оставить в покое. Скульптор, создавший барельефы, глядя на всю эту историю, лишь улыбается и откровенно не понимает, почему вокруг его работы спустя полвека поднялась такая шумиха. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://kp.ua/life/577628-avtor-nedekommunyzyrovannoi-zhenskoi-hrudy-nykakoi-klubnychky-eto-allehoryia
Руденко ИринаЛегким движением руки Барби превращается в многорукого Шиву
/ / КП в Украине. - №92. – С.8( 29.05.2017 )
Первую богиню 23-летняя Мария Веселая сделала фактически из мусора - выгуливая собаку, заметила у детского сада выброшенную куклу.
- Это была Барби с огромными глазами, - говорит мастерица. - Покрутив ее в руках, я решила, что она чем-то напоминает мне одну из индуистских богинь, и решила забрать ее домой.
К своему удивлению, Маша в течение нескольких дней находила на улице еще куклы. В результате из нескольких и получилась одна, но настоящая богиня. Дальше больше - "материал" словно сам шел в руки. Можно было создавать и богов - Мария давно увлекается йогой и индуистской религией, так что с темой была знакома.
- На каждой прогулке с собакой я находила либо целую куклу, либо отдельные части тела, - улыбается Мария. - Мелкие детали от игрушек, теннисные мячики и то, что могло бы сойти за оружие богов - тоже не ускользали от моего взгляда. А затем кукол мне стали приносить дворники из соседних дворов и знакомые, чьи дети уже выросли. Единственную куклу я купила, чтобы сделать маленького Кришну. Нашла ее на барахолке за три гривны. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://kp.ua/life/577138-rukodelnytsa-yz-dnepra-daet-polomannym-kuklam-vtoruui-zhyzn-prevraschaia-ykh-v-ynduystskye-bozhestva
Старюк НадіяКартина у спадок
// Слово Просвіти. - 2017. -№ 20. - С. 10-11( 03.05.2017 )
Значну у сенсі кількості, якості як майстерності, а ще й тієї особливої сутнісної влучності, яку передбачає слово-корінь “знак”. 20 років життя. Уже 20 років і по трагічній загибелі у Києві 28 червня 1997 року, саме в День Конституції — день, сповнений для Стаса праці і сподівань. Ми ж нині сподіваємося на те, що твори самобутнього художника лишаться з нами назавжди. Про один із них написала Стасова мати Наталя Старюк, журналістка й письменниця. “Страта Кочубея та Іскри”. 1996-го, на п’ятому році навчання у Дніпропетровському художньому училищі (нині Дніпровський театрально-художній коледж) Стас Гречаний заходився втілювати незвичайний задум — урок національної зради. Дипломна картина не про подвиги у борні, а про зраду; не овіяна романтикою козацької долі, пісенною звитягою перемог, а мовби відлита з криці осуду, коли та сталь ще не вичахла, не набула жорсткості, — вона раз у раз бурхає вогнем, пропікає душу: поглянь! Це діялося тут, із нами. Чи діється ще й досі?.. Пригадаймо ж той час, наші дев’яності. Ні, не лише рейдерсько-кілерські, не лише безробітньо-беззарплатні (той однобічний імідж доби надто настирливо накидають галасливі “квартали” та хвацько оперені “акули”): для мільйонів свідомих українців, хоча й загнаних у лабети матеріальної безвиході, той час був таки передусім трампліном до ідейного дозрівання, знищення білих плям у замовчуваній історії, повернення із забуття гнаних режимом світочів думки. Мій Стасик був дитям незалежності. Як юна особистість, він увібрав у себе дух українського пробудження, завзяття розбудови й відповідальності нового будівничого. Оце останнє поволі ставало визначальним імперативом у житті, власне, ще дитини (до художнього училища він вступив, маючи 14 років). М’яко-кругловидий, ласкаво-чуйний, дотепний у товаристві, Стас мав неабияку певність переконань, був надзвичайно пильним і зваженим у виборі дороговказів. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Територія майбутнього комплексу площею 101 га міститься на півострові, розташовано У житті Марії Дружко завжди чимало справ і важливих подій, але найважливіші з них суцільно належать творчій праці та успіхам під знаком натхнення. Отримання загальної освіти із золотою медаллю, оволодіння грою на фортепіано, складання віршів і визнання на обласних, всеукраїнських та міжнародних конкурсах творчо обдарованих дітей та молоді, видання першої поетичної збірки у шкільні роки, а згодом — ще чотирьох книжок, вступ до Національної спілки письменників України у 20 років і в 25 — публікація першого роману, навчання у Дніпропетровському національному університеті ім. О. Гончара на факультеті української філології та мистецтвознавства і, водночас, створення у рідному Дніпродзержинську (нині — м. Кам’янське) молодіжного літературно-мистецького клубу VivArt, головним досягненням якого на сьогодні є вступ декількох його членів до Національної спілки письменників України — це далеко не повний перелік того, що свідчить про стрімкий й нестримний темп, обраний Марією у пошуках високого Слова. ПЕРША КНИЖКА Марійка з’явилася на світ у перший день весни, немов ніжний білий пролісок, якому сонце допомогло подолати важкі снігові кучугури. Символ сонця буде одним з провідних образів у її віршах, бо стане вона поетом променистого оптимізму. А вдача в неї особлива. Мама зберігає зошити, куди записувала віршики п’ятирічної доньки, багато з них пам’ятає і тепер. Є у домашньому архіві й важливі свідоцтва перших творчих пошуків — чернетки віршів, над якими поетеса-початківець працювала разом зі своїм наставником, без перебільшення, даним їй долею. Це — Микола Антонович Миколаєнко, член Національної спілки письменників України, автор багатьох різножанрових творів, якого вважають патріархом дніпропетровської плеяди корифеїв. Дівчині порадили звернутися до нього, і вона наважилася надіслати листа зі своїми творами до редакції, де Микола Антонович працював літературним редактором та багато уваги приділяв молодим авторам. Незабаром Марійка отримала відповідь з правкою віршів і побажанням творчих успіхів. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://m.day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/neperesichna-poetesa-z-kamyanskogo
Дніпровський музей українського живопису заснований 2013 року. Сьогодні це три поверхи виставкового простору, майстерні, музейний провулок та Сад скульптур. Комплекс розташований на Троїцькій площі, напроти школи №33, де навчався всесвітньо відомий скульптор дніпровського походження Вадим Сідур.+ Основу постійного зібрання складають понад 3000 робіт майстрів ХVІІІ — ХХ століть у широкому спектрі жанрів: від сучасної емалі до класичної японської гравюри. Другий і третій поверхи Музею — для тимчасових експозицій.
Власне саме на третьому поверсі у двох залах відкрилася в середу персональна виставка київського живописця Матвія ВАЙСБЕРГА (на фото). Вона унікальна тим, що на ній водночас представлені два найвідоміші цикли робіт художника під назвою «Стіна»: за мотивами Старого Заповіту та на основі вражень автора від подій на Майдані. Дніпро, таким чином, є першим містом в Україні й у світі, де в одному просторі виставлені ці два видатні поліптихи. Також експонуються полотна різних періодів творчості Вайсберга; загалом вся добірка дає якнайповніше враження про його доробок. У день події в музеї було багатолюдно. Прийшло багато фахової публіки, так само як і пересічних дніпрян. «День» зібрав думки і враження відвідувачів виставки, а також самого автора. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: https://day.kyiv.ua/uk/article/naprykinci-dnya/vybuh-stin
Довгаль СергійЛеніна поселять у парк
// Україна молода. - 2017. -№ 41. - С. 2( 04.04.2017 )
Процес декомунізації на Дніпропетровщині проходить, як і скрізь по Україні.
І не тільки щодо перейменування топонімів, а й демонтажу пам’ятників.
Десь скульптури, щоправда, розтрощили, десь дбайливо зняли з постаментів.
Хоча саме в цій частині процес іще не довели до логічного кінця.
Наприклад, пам’ятник генсеку ЦК КПРС Леоніду Брежнєву в Кам’янському височить дотепер, і щось не чути голосів про те, що й він під декомунізацію потрапляє також.
А тим часом у Дніпрі вже розпочався інший процес.
Його головна спрямованість — леніни, дзержинські, кірови і їм подібна братія ось так запросто не повинні відійти у небуття.
Їх усіх тепер мають поселити разом у Парку тоталітарних періодів, який має стати наймасштабнішим подібним проектом в Україні.
Про серйозність намірів ініціаторів цієї ідеї свідчить те, що наприкінці минулого тижня вони провели у Дніпрі всеукраїнську науково-практичну конференцію з метою утвердження концепції проекту і поспілкувалися з журналістами на прес-конференції на тему створення культурно-історичного парку декомунізації.
Де саме цей парк розташовуватиметься, ініціатори ідеї поки що не повідомляють.
Проте зазначають, що його площа має перевищити 2 гектари.
У центральній частині Дніпра такий шматок землі неможливо знайти за всього бажання.
Отож можна передбачити, що ідоли тоталітаризму у камені чи гіпсі поселяться ближче до околиці мегаполісу в музеї під відкритим небом.
Один із головних ініціаторів проекту, депутат Дніпровської міської ради Володимир Панченко наголошує на його двох стратегічних завданнях.
Перше — парк тоталітарних періодів може бути цікавим для туристів. А друге — культурно-освітнє.
В уличной экспозиции "Музея АТО" в Днепре на днях появится новый экспонат. БронированныйLandRoverDiscovery три года колесил по бездорожью Донбасса и вывозил из-под обстрелов бойцов, возил медиков и журналистов, а сейчас прибыл на "заслуженный отдых" в экспозицию.
"Известную на передовой машину купили на деньги волонтеров и отправили на Донбасс в 2014 году. Боевое крещение она прошла вблизи Донецкого аэропорта. Внешне она даже отдаленно похожа на танк, — рассказывают в музее. — Авто пережило несколько боевых столкновений и уже не подлежит ремонту, потому займет почетное место в музее".
"Машина оказалась очень живучая, на фронте я водил ее какое то время, — вспоминает военныйжурналистОлесь Кромпляс. — Помню, как-то выезжали из Песков, двигатель почти не работал. Однако машина протянула еще 40 километров, довезла до наших". К слову, в музее рассчитывают, что этот автомобиль вскоре станет не единственным в уличной экспозиции музея. В скором времени тут планируют установить еще несколько машин-героев с не менее яркой историей.
Решетник Сергій"Музи говорять лише тоді, коли навкруги є мир, любов та довіра"
// Музика. - 2017. -№ 4. - С. 36-37( 01.04.2017 )
У № 11 газети «Культура і життя» ми розповідали про цьогорічний конкурс «Ше.Пісня», який уже вдруге проведено в рамках традиційного «Ше.Фесту». Його переможцем і володарем статуетки «Ше.Пісня – 2017» став рок-гурт «Сад» із Дніпра. Виступ на галаконцерті фіналістів конкурсу в арт-пабі «Бочка на Подолі» став для гурту першим після трирічної перерви. А між іншим, «Сад» саме цього року відзначає поважний ювілей. – Сергію, якщо вірити Вікіпедії, «Сад» – один із найстаріших діяльних рок-гуртів України, створений 16 вересня 1982 року; цього року святкуватимете 35-річчя. Які Ваші найбільші здобутки за понад третину століття на сцені? – Так, наш гурт був створений майже 35 років тому, ще тоді, коли рок-музика була фактично заборонена. Згодом це стало легальною, але нікому не потрібною справою (я маю на увазі hard rock, а не те, що сьогодні люди в цій країні називають рок-музикою). Тобто всі ці роки наша команда практично перебувала поза межами офіційної культури та шоубізу. Існувала, не випускаючи альбомів, не гастролюючи, не беручи участі у фестивалях і телешоу, за винятком деяких спонтанно-одноразових епізодів, які не мали шансу на продовження. Тому наші найбільші здобутки за третину перебування на андеґраундній сцені – це створена нами музика, яку ми граємо разом – командою однодумців та одновірців – протягом усіх цих років, завдяки волі вищих сил та підтримці наших рідних і близьких. – Пригадую своє перше… З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: file:///C:/Users/desbibl/Desktop/Culture_and_life,_23-2017.pdf
Катерина Білокур — одна з найяскравіших особистостей в українському образотворчому мистецтві. Її метод глибоко індивідуальний і не належить ні до однієї з відомих художніх шкіл України. Народна художниця створила неповторну галерею полотен, що відображають гармонію Космосу. За життя її творчість знав лише вузький прошарок фахівців, хоча картини вдалося показати в Парижі, де вони викликали сенсацію. П.Пікассо був у захваті, дізнавшись, що автор полотен — проста селянка. У сучасній Україні образ самої Катерини Білокур знайшов віддзеркалення в образотворчому мистецтві. Одна з таких робіт — скульптура, створена Юлією Зобенко з Дніпра. Зберігається вона в Музеї українського живопису, викликаючи незмінний інтерес відвідувачів. Зокрема й головного редактора «Дня», яка ознайомилася з колекцією музею під час Днів «Дня» в Дніпрі в лютому цього року.
«На мій погляд, цей образ у широкому сенсі можна трактувати як пам’ятник усім жінкам — майстриням розпису, якими славиться наша земля», — говорить скульптор.
«НАШЕ МИСТЕЦТВО БЛИЖЧЕ ДО КОРІННЯ» — Що вас зацікавило в особистості й творчості Катерини Білокур?
— Це була моя дипломна робота, коли я вчилася в Санкт-Петербурзькій художньо-промисловій академії. Я ніяк не могла визначитися з темою, все мучилася. І тут мені випадково трапилася книга Володимира Яворівського про Катерину Білокур, і вона мене якось так «зачепила». Буквально на одному диханні прочитала й подумала: ось це, напевно, моє. Бо, по-перше, жіночий образ ближче все-таки. І потім — така доля, самота в особистому житті й творчості. Коли привезла ескізи, мій керівник глибоко зітхнув, але прийняв. Він зрозумів, що мені це було цікаво. А коли цікаво, то все виходить. Зі мною вчилися студенти з різних країн, і я знаю, що коли ти робиш своє — це яскравіше й цікавіше. Я зробила кілька ескізів, були якісь варіанти. Уже пізніше у батька була в Києві персональна виставка, і я возила туди Катерину Білокур. Наскільки знаю, пам’ятник є лише у неї на батьківщині. Але по ньому не скажеш, що це художниця, а я постаралася вкласти своє бачення. Ось так, як воно на душу лягло, й представила. Переконана, що вирішуючи фігуру на повний зріст, показуючи зв’язок з землею, зробила правильно. Працюючи над портретом, не шукала фотографій, а грунтувалася на її автопортреті.
— Як ця скульптура потрапила до Музею українського живопису?
— Завдяки директорові музею Сергію Бурбело. Він був у майстерні й бачив роботу. Запропонував виставити в музеї. У мене скульптура Катерини Білокур у трьох варіантах. Був пошук, який виріс у велику скульптуру. Одна з палітрою, інша — в хустці й з соняшником. Це були ескізи. Зазвичай півроку з цим треба попрацювати, й рідко буває так, що зліпив і відразу потрапив в образ. Усе одно щось змінюєш. Час минув, і ти її якось по-іншому бачиш, навіть вираз обличчя. Мій викладач звернув увагу: «Дивися — там вона така, а тут інша. Тут вона з нами, а тут без нас». Ти маєш визначити, що для образу краще, щось прибрати або додати. Мені керівник радив зробити їй квіти у волоссі, але вона ж не панночка 15-ти років. Напевно, буде гарно, але це буде не вона. Йде якась духовна робота, і ти переживаєш, думаєш. Можливо, були багато таких, як Катерина Білокур, але про них ніхто не дізнався. Виходить, що, в принципі, вона щаслива людина, адже її оцінили. Але, можливо, колись і хтось ще тонше відчував квіти, природу, але це ніде не реалізувалося.
Краса й «співочість» українців не могли з’явитися просто так. Напевно, це властива Україні пишна рослинність, солов’ї й заходи. Має ж це якось впливати на свідомість людей. От коли я ліпила Катерину Білокур — це Україна, й нікуди від цього не подінешся. Наше мистецтво ближче до коріння, у нас закладений глибший смисл. Так, ми теж інколи женемося за фактурою, але беремо іншим. Напевно, це важливіше. Адже якщо немає внутрішнього наповнення, то незабаром ти вже на це не зважатимеш. Пройшов, побачив і забув, а якщо воно з душею й глибиною, то пам’ятатиметься довго.
«ПРАПРАДІД ЛІПИВ ТАКІ ГЛЕЧИКИ, ЩО ВОНИ, ЯКЩО ПАДАЛИ З ВОЗА, НЕ БИЛИСЯ» — Чому ви вирішили стати скульптором?
— Мені з дитинства подобалося малювати. Спочатку була художня школа, потім Дніпропетровське художнє училище, яке я закінчила як художник-оформлювач. В училищі ми займалися живописом, графікою, керамікою, дизайном, шрифтами, плакатами. «Палітра» була багата. З часом я зрозуміла, що на живописі й графіці світ не закінчується. Є тривимірний простір. Скульптура — той же малюнок, але з усіх боків. Це складніше, це форма, це об’єм, який при кожному повороті змінюється. І це вже щось зовсім інше. І потім на мій вибір вплинули, напевно, родинні традиції — у мене батько скульптор і архітектор. Я бачила, чим він займається, і мені це подобалося. Крім того, у мене прапрадід був гончарем. Напевно, через це до об’єму таке тяжіння. По батьківській лінії мої предки жили в селі Вереміївка на Полтаві. Прапрадід ліпив такі глечики, що вони, якщо падали з воза, не билися. Як він це робив — тепер ніхто не знає. За радянських часів село затопило з водосховища. Будинки перенесли вище, але з переїздами нічого не збереглося — ні хатин, ні тинів. Що могли, то забрали, решта — лише з розповідей.
— Які ваші роботи можна побачити в Дніпрі?
— Наприклад, в університеті економіки й права — «Планета Нобеля». Ми її робили разом з батьком. Планета — моя, а скульптура Альфреда Нобеля — це вже батько. Потім меморіальна дошка на Музеї «Літературне Придніпров’я». Рельєф Тараса Шевченка у вестибюлі Шевченківської райради. Свого часу брала участь у виставках творчого об’єднання «Богдан». Я брала участь у київських виставках двічі, брала участь у конкурсах на пам’ятник, присвячений Голодомору.
Чоловікові-скульпторові все-таки простіше працювати, якщо є кому «тил закрити». Адже творчість вимагає занурення — за півгодини не вийде, поліпив і втік. Якщо працювати, то на день поринаєш у роботу з головою. Це вимагає розумового й душевного напруження, не кажучи про фізичне навантаження. У групі в нас лише троє дівчат дійшли до диплома. Щоправда, зараз двоє займаються «ювеліркою» та м’якими іграшками. Мені скульптура подобається. Так, це непросто, але треба себе перебороти, подолати, аби щось вийшло. Мені здається, що монументальне мистецтво виразніше. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/kultura/treba-shukaty-novi-formy
Гаврилова ЮлияБаба слишком тяжела, а меч чересчур длинный
Украинские музеи недавно обогатились редчайшими находками. Но только музейщикам не под силу наскрести даже смешные суммы, чтобы экспонаты заняли почетное место на выставке.
"Газель" изваяние не потянет Например, Днепропетровский исторический музей им. Яворницкого не может привезти обнаруженную недавно половецкую каменную бабу. Ее историческая ценность велика, да и материальная достигает нескольких десятков тысяч долларов, а на "такси" до музея не находится каких-то три тысячи гривен. Пока же изваяние "загорает" в бурьянах Павлоградского района, примерно в 120 километрах от Днепра. Нашли ее местные жители. Оказалось, самая что ни на есть настоящая фигура половецкого воина, или, как привыкли называть горожане, бабы. Датируется она XII веком - периодом расцвета половецкой культуры. Весит изваяние немало - 700-800 кг, и музейная "газель" такой нагрузки не выдержит. К тому же баба находится в крайне плохом состоянии, так что сначала ее должны "примарафетить" реставраторы. Для транспортировки, говорят музейщики, нужен кран-манипулятор.
- Мы ждем мецената, который поможет либо деньгами, либо машиной, - рассказал "КП" в Украине" заведующий отделом археологии Днепропетровского национального исторического музея Александр Старик. - Кстати, на следующей же неделе в музей прибудет другое каменное изваяние - периода энеолита. Вторая баба оказалась полегче, поэтому обычная "газель" ее потянет. Мы давно о ней знаем, только не могли добраться из-за погодных условий. А чтобы половецкого воина банально не умыкнули черные археологи, историки не распространяются о месте находки.
Вийти в публічний простір працівників культури Дніпропетровщини змусив брак коштів на існування комунальних театрально-концертних закладів. Зарплату артистам скорочують Як повідомив голова Дніпропетровської обласної організації профспілки працівників культури Анатолій Яловий, з березня цього року зарплата в таких закладах зменшується майже на 30%. «Основна причина — нестача коштів, наданих місцевими бюджетами для функціонування театрів. Коли затверджували бюджет області на 2017 рік, у ньому на театрально-концертні заклади обласного підпорядкування заклали 100 мільйонів гривень замість 135», — сказав він журналістам. За словами посадовця, театрально-концертним організаціям з бюджетів надають лише фінансову допомогу, обсяг якої ніде не визначено. Зазвичай це було 80%, решту театри заробляли самі. «Мали забезпечити зростання мінімальної зарплати до 3200 гривень і умов оплати праці за прикладом 2016 року. На жаль, обласна влада ухвалила рішення скоротити деякі надбавки за рахунок урізання зарплати. Жорсткого скорочення фінансування жоден театр не витримає», — запевняє пан Яловий. Нагадаємо: головний фінансовий документ Дніпропетровщини на нинішній рік було ухвалено першим серед регіонів країни — на початку грудня 2016-го, коли в уряді ще тільки готували постанову про підвищення мінімальної зарплати. Тоді очільники області запевняли, що вже врахували зростання мінімальної зарплати й заклали її для бюджетників. Загалом комунальних театрально-концертних закладів обласного підпорядкування на Дніпропетровщині вісім: два драматичні, опери і балету, молодіжний, філармонія, органний зал, фольклорно-хореографічний ансамбль «Славутич» та ансамбль «Сузір’я Придніпров’я». Надані для всіх 100 мільйонів гривень — лише на зарплату й енергоносії. А ще треба знайти кошти на костюми, декорації, гастролі тощо. Не кажу про ремонти будівель, які здебільшого в неналежному стані. Тому глядач бачить, що театр починається не з вішалки, а з комерційної виставки-продажу. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:https://ukurier.gov.ua/uk/articles/yak-zigrati-dobrobut/
Постановка присвячена до дня народження Ліни Костенко. Виставу вже побачили прифронтові міста на сході України, а саме — Костянтинівка, Краматорськ, Слов’янськ та Сєверодонецьк. Спектакль мав успіх і у Львові, Харкові, Києві та Одесі. 18 і 19 березня, за підтримки проекту «Культурна столиця», майстерня українського театру «Герць» представить свій спектакль у дніпровському Музеї українського живопису.
За відгуками театрознавців, «Берестечко» «потойбічна, таємнича і поетична постановка» (див. «День» №209 від 17 листопада 2016 р.). Мова, з одного боку, йде про давно минулі події битви під Берестечком, в якій гетьман Богдан Хмельницький зазнав поразки, а з другого, це одна з найактуальніших на сьогодні вистав сучасної України. Автор історичного роману у віршах, на основі якого і створений спектакль, — поет Ліна Костенко.
Дніпровська майстерня українського театру «Герць», а це режисер Данило Слюсар, а також два актори — Володимир Клименко і Катаріна Срібницька — створює зі своїх спектаклів справжні життєві історії, наповнені красою, любов’ю і свободою. Спектакль адресований усім любителям прекрасного та, взагалі, українського національного мистецтва.
«Сакральні тексти, потойбіччя та поразка, як відлік до нової перемоги — основний ґрунт вистави «Берестечко». Навіть не вистави, а уламків вистави, фрагментів. Збирання звуків, літер, слів, смислів після поразки у єдиний сакральний текст. Історія, яка повсякчас виливається зі своїх берегів, — така давня, з одного боку й зовсім свіжа рана. Майстерня «Герць» вливає у цю історію свою кров і душу, щоб крізь туман і дим історії побачити й відчути бодай дещицю тих смислів, які по сей день залишаються не осягнутими. Ці питання, як ворожий ятаган, розрізають тканину цієї історії, тим самим даючи змогу глядачам зазирнути по той бік питань й віднайти для себе відповіді на питання, яких, можливо, ви й не ставили...» — пояснюють молоді актори свій спектакль на сайті майстерні «Герць».
— Це дуже молодий, прогресивний і не схожий ні на що інше театр, — ділиться враженням директор Музею українського живопису Сергій БУРБЕЛО. — Створили його випускники Дніпровського театрально-художнього коледжу. Ми дружимо з ними вже не перший рік. У них не було місця, де вони могли б давати спектаклі, тому ми вирішили підтримати їх і надати майданчик для творчості. Зараз вони активно гастролюють Україною — були в багатьох містах, в тому числі й на Донбасі. Ділилися своїми враженнями від цієї поїздки. Приймали їх дуже добре, і вони вважають, що треба нести туди українське мистецтво. У складі майстерні «Герць» всього лише три актори, але це не заважає їм бути повноцінною театральною трупою. Вони самі створюють свої постановки, які нікого байдужими не залишають. Більшість глядачів — у захваті. Це насправді нове слово в українському театрі та культурі. Спектакль алегоричний. Показана внутрішня душевна боротьба на тлі подій, але це настільки нестандартно, що краще самому побачити.
Наставник молодих акторів з майстерні «Герць», викладач Дніпровського театрально-художнього коледжу Григорій Богомаз-Бабій згодний з такою думкою. «Якщо молоді люди самі створюють мистецтво, то це вже саме по собі заслуговує на схвалення. Розповідати про їхню творчість дуже непросто, краще прийти і подивитись», — вважає він.
Вистава відбудеться у суботу і неділю в Музеї українського живопису (Дніпро).
Храму Благоверного Великого князя Игоря Черниговского и Киевского в Каменском неполных 20 лет. По церковным меркам он совсем еще молодой, но уже удивил своих прихожан настоящим чудом.
Перед храмовым праздником в здании решили навести порядок, как делают хорошие хозяйки: вымыть все хорошенько и даже сделать небольшой косметический ремонт, освежив покраску стен. Помогать вызвались бабушки-прихожанки. Они с энтузиазмом наводили "марафет", а когда сняли одну из икон, то так и застыли на месте - под ней на стене проявился образ Богородицы, который будто "сканировался" с иконы. Взялся он в буквальном смысле из ниоткуда, ведь сама икона не пропускает солнечные лучи и сзади наглухо закрыта фанерой. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://kp.ua/life/569204-bohorodytsa-yavylas-pered-remontom
Про це і про багато чого іншого розповів газеті «День» директор Музею українського живопису Сергій БУРБЕЛО. *** — Як і у кого виникла ідея створити у Дніпрі Музей українського живопису, навіщо потрібен іще один музей? — Засновником музею є Олег Наумов. Як небайдужа до мистецтва та, зокрема, до живопису людина, він задумав створити музей і реалізував свій план. Унікальність музею в тому, що ядро і навіть основна частина його колекції — це роботи художників міста, хоча представлені також живописці з області. У часовому просторі — це живопис другої половини XX і першої половини XXI сторіч. Вони народилися, жили, вчилися або працювали у Дніпропетровську, нині Дніпрі. Багато хто з них викладав, багато зробив для підготовки молодих художників, виховували в них не лише професіоналізм, але і любов до рідного краю. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/svitlo-muzeyu-ukrayinskogo-zhyvopysu
Про це і про багато чого іншого розповів газеті «День» директор Музею українського живопису Сергій БУРБЕЛО. *** — Як і у кого виникла ідея створити у Дніпрі Музей українського живопису, навіщо потрібен іще один музей? — Засновником музею є Олег Наумов. Як небайдужа до мистецтва та, зокрема, до живопису людина, він задумав створити музей і реалізував свій план. Унікальність музею в тому, що ядро і навіть основна частина його колекції — це роботи художників міста, хоча представлені також живописці з області. У часовому просторі — це живопис другої половини XX і першої половини XXI сторіч. Вони народилися, жили, вчилися або працювали у Дніпропетровську, нині Дніпрі. Багато хто з них викладав, багато зробив для підготовки молодих художників, виховували в них не лише професіоналізм, але і любов до рідного краю. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://m.day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/svitlo-muzeyu-ukrayinskogo-zhyvopysu
У Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д. І. Яворницького занурилися у романтичні історії минулого. Уперше до Дня закоханих тут підготували виставку «Історії кохання». У ній представлено понад 50 фондових предметів, яких раніше майже не виставляли. Це унікальні порцелянові вироби, інтер’єрні прикраси, модні аксесуари, весільні келихи для молодят, віяла, гравюри тощо з різних колекцій жителів Катеринослава — Дніпропетровська (нині м. Дніпро). Зокрема відомого радянського архітектора Олександра Красносельського та катеринославського інженера Вільгельма Левенсона. Коли на початку ХХ сторіччя почалися революційні події, Левенсон залишив свою колекцію на зберігання Дмитрові Яворницькому.
XIX сторіччі дуже популярними були вироби з бісеру. Фото автора «Наш музей — невичерпне джерело. Ми відібрали найкраще з найкращого. Найбільш яскраві, виразні предмети. Є такі, де не одразу побачиш, що там сцена кохання, тільки натяк на певну галантну сцену. Дуже багато в нас амурів — усіх не покажеш. Сподіваюся, що такий захід відбуватиметься щороку», — каже науковий співробітник музею Вікторія Обух.
Це освідчення навіть закарбували на листівці. Фото аввтора Виставка запрошує поринути в романтичну епоху ХVІІІ—ХІХ століть — час галантних кавалерів і романтичних дам. На порцелянових виробах європейських заводів тоді з’являються зображення галантних сцен та пар, які фліртують. Модними були сюжети за мотивами картин французьких художників. Вважається, що першим у галантному жанрі був Антуан Ватто. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://ukurier.gov.ua/uk/articles/u-kohanni-osvidchuyetsya-muzej/
Тимошенко Вікторія"Петриківка" в під'їзді в подарунок
// Україна молода. - 2017. -№ 18. - С. 14( 10.02.2017 )
— Вікторіє, що для вас петриківський розпис?
— Для мене «петриківка» майже все. Це моя освіта, моя праця, моє життя. Вона мене оточує з самого дитинства. Мета мого життя — дарувати людям красу петриківського розпису через свої роботи. — Коли ви почали малювати?
— У чотири роки. В моєї бабусі через дорогу була бібліотека, до якої ми ходили по книжки. З тих книжечок я змальовувала казкових героїв та все, що бачила. Мої замальовки оцінювала мама — Валентина Хоменко, яка працювала художником на фабриці «Дружба». І дома було безліч речей iз петриківським розписом, навіть меблі були на кухні розмальовані. От тоді я й познайомилася з «петриківкою». А взагалі я завжди кажу, що любов до петриківського розпису до мене потрапила з материнським молоком. — У кого вчились майстерності?
— Коли пішла навчатися до Петриківської дитячої школи, моїми вчителями були Ніна Бородіна та Марія Пікуш. Це були цікаві роки мого дитячого творчого життя. Нас вчили любити природу, дивлячись на живу квітку, стилізувати її та намагатися передати красу. Потім — роки навчання на художньо-графічному факультеті Криворізького ліцею та Криворізього державного педагогічного університету. Завдяки здобутим знанням можу не лише малювати, а й правильно передати свої знання. — Яким композиціям віддаєте перевагу?
— Мені дуже подобаються композиції з птахами та людьми. В мене є кілька серій (пори року, народні свята та обряди, стихії із зображенням людей чи сюжетів iз людьми. Є картина «Україна» — це молода, гарна дівчина, в якої з рук летять квіти. Тобто я закручую сюжет навколо головного героя. Якщо подивитись на мої роботи, то стане зрозумiлим, про що я говорю. Кожен майстер повинен віднайти себе, це, мабуть, головне. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://www.umoloda.kiev.ua/number/3119/164/108580/
Жукова А.Петриковка на стенах казармы
//Сегодня. - 2017. - №21. - С.24( 03.02.2017 )
В Кривом Роге стены воинской части украсили петриковской росписью и картинами на патриотическую тему. Изначально командование части А4611 попросило художницу Инну Сапигу изобразить портреты трех служивших здесь военных, которые погибли на Донбассе, но в процессе работы ее посетили новые идеи. "Стены большие, а портреты много места не занимают. Добавила петриковскую роспись как символ мира", — говорит художница. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/kazarmu-v-krivom-roge-ukrasil-gerb-v-cvetah-794349.html
Гаврилова ЮлияСлепая певица из Днепра предвидит будущее
// КП в Украине. - 2017. -№ 13. - С. 9( 02.02.2017 )
"Мне не всегда нравится собственная интуиция" Характеру и силе духа Лены можно только позавидовать. Слепая от рождения, 12 она провела в интернате для незрячих детей. А после него не вернулась в маленькое село на Николаевщине, где живет ее мама, а отправилась в Днепропетровск "поступать на певицу". Поступила на вокальное отделение, занялась музыкой - чтобы аккомпанировать себе, освоила гитару, фортепиано, флейту, бандуру. Лена занимается академическим вокалом, исполняет классические романсы, сама пишет песни, записывает и выкладывает в интернет. В консерватории у девушки открылись и другие способности – необычные. Лена стала видеть будущее. Один из первых случаев своего предвидения вспоминает с содроганием. У девушки была любимая учительница музыки, с которой они проводили много времени вместе. Как-то преподавательница собралась на концерт в Киев и поделилась новостью со своей ученицей. - Я сразу поняла, что ехать ей туда не нужно. Ощущение было такое, что педагогу там скажут какую-то нехорошую новость, - вспоминает Елена Веснихина. - Но как отговорить, просто не знала. По сути, у меня не было ни одного логического аргумента против поездки. А потом произошло ужасное: моя учительница умерла в поезде от сердечного приступа. О способностях Лены быстро узнали знакомые, но просьбы "предсказать будущее" Лена пресекает на корню. Говорит: "Я не гадалка!" Хотя однажды уступила своему бывшему однокласснику из интерната, который так боялся поступать в вуз, что пришел к ней с вопросом: поступит или нет? И она предсказала, что в первый год не получится, зато на второй – и в вуз поступит, и будущую жену там встретит. Так и произошло. Но, пожалуй, самый удивительный случай, доказывающий "вещий" талант Елены, произошел этим летом. Девушка отдыхала в деревне у подруги и познакомилась с 47-летним Анатолием, который жил по соседству. - Он недавно похоронил мать и остался один. Семьи у него не было. Решил, что должен пойти в АТО – отдать долг Родине, - вздыхает Лена. В момент общения с мужчиной ведунья почувствовала, что он не вернется живым. Она честно предупредила Анатолия об опасности. Но он лишь отмахнулся – женские глупости! Новый знакомый погиб всего через 2 недели. - Мне не всегда нравится моя интуиция, потому что чаще всего я вижу какие-то нехорошие события, - призналась "КП в Украине" незрячая ведунья. – Из радостных пророчеств могу одно вспомнить. Я однажды пришла в гости к другу. Меня радушно встретили его родные, напоили чаем, и тут я выпалила, сама не ожидая, мол, будет у вас еще третий ребенок и своя квартира. Все сбылось!
Елена не только поет, но и сама пишет песни. Фото: соцсети
Художники не понимают, почему культурное достояние при создании логотипа конкурса променяли на бусы. Официальный логотип "Евровидения" с изображением красно-черного ожерелья из крупных бусин для одних стал огромным разочарованием, а других по-настоящему восхитил.
В числе первых оказались мастера Петриковской росписи, которых не захотели привлечь к оформлению песенного конкурса. Эмоции художников понять можно, ведь они сами предлагали свою помощь, но все их усилия оказались бесполезными. Еще в начале лета арт-менеджер из Львова Игорь Лесной предложил украсить событие года Петриковкой. Дескать, это настоящее культурное достояние человечества, уникальное народное искусство, которому нет аналогов в мире. Активист даже все свои предложения разослал всем членам оргкомитета Евровидения, правда, ответа так и не получил.
Зато идею подхватил народ. Люди стали живо обсуждать ее в соцсетях и были уверены, что ничего, кроме Петриковки, на логотипе быть не должно. Поговорили и стали ждать результата, но не учли, что в нашей стране спрашивать мнение общественности не принято.
- В нашей стране ничего не меняется, - вздыхает художник и мастер Петриковской росписи Галина Назаренко. - Насколько я знаю, эти PR-агентства были созданы под этот логотип. Обидно, что Петриковка вообще не рассматривалась. Все мастера расстроены, что так вышло. Вот если бы народное голосование устроили, то точно бы выбрали Петриковку. Но нужно понимать, что есть определенные маркетинговые приемы, которые используются в логотипах. А так - вышло как-то грустненько…
Мастера говорят, мол, сама идея с бусами неплохая, но вот цвета. Да и орнамент украинский можно было добавить. А то как-то не патриотично получается.
Сам автор идеи с росписью Игорь Лисный пока комментировать новое лого "Евровидения" не хочет.
- Просто хочу поблагодарить всех, кто верил в идею с Петриковкой и поддерживал ее, - написал парень у себя в соцсетях. – Надеюсь, еще удастся реализовать современные интересные проекты в будущем.
К слову, спохватились даже те, кому было все равно, какой будет логотип. Теперь они "машут кулаками", так сказать, после драки и спрашивают, куда обращаться, чтобы бусы заменили Петриковкой. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://kp.ua/culture/565517-mastera-petrykovskoi-rospysy-obydelys-na-orhanyzatorov-evrovydenyia
Війна, що третій рік відбирає сили країни і позбавляє спокою українців, не десь там, а майже поряд. Щодня вона веде невмолимий рахунок людських життів. Наче все знаємо і ще не забули, але музейні експозиції, присвячені подіям і героям АТО, що днями відкрилися у Дніпрі в місцевому історичному музеї, змусили кореспондента «Урядового кур’єра» по-новому, з відстані часу поглянути на недавні події, усвідомити їхній високий сенс, вкотре пережити сильні емоції. Фото автора
Поки що 499 фото «Скільки тут фотографій?» — запитую співробітників Дніпропетровського національного історичного музею (ДНІМ) ім. Д. Яворницького в залі пам’яті загиблих за Україну на Донбасі героїв. Це один з трьох залів внутрішньої частини унікального і першого в Україні музею АТО — нового відділу ДНІМ, який називається «Громадський подвиг Дніпропетровщини в подіях АТО». Завідувач відділу музею історик Вадим Якушенко, який у складі 39-го добровольчого батальйону територіальної оборони також брав участь у бойових діях на сході країни, відповідає: «На сьогодні 499». Директор ДНІМ Надія Капустіна тихо уточнює: «Це із загиблими останніми днями». За датами і місцями загибелі наших воїнів простежуються всі трагічні події від 2014 року: загибель Іл-76, події під Іловайськом, бої за Піски і Дебальцеве. Такого поповнення експонатами не побажаєш жодному музеєві жодної країни. Важко сказати, якою буде кількість фотографій у залі пам’яті музею АТО навіть на момент публікації цієї статті. І дуже хочу, щоб вона не змінювалася, бо за кожною зі світлин — трагедія родини. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://ukurier.gov.ua/uk/articles/vdyachni-za-podvig/
Рижков ВадимДві тисячі свідчень війни
//Сегодня. - 2017. - №13-14( 27.01.2017 )
Її розташовано у приміщенні діорами Дніпровського національного історичного музею ім. Д. Яворницького. Експозиція має назву «Громадянський подвиг жителів Дніпропетровщини». Вона займає площу майже 600 квадратних метрів і налічує дві тисячі експонатів, які розповідають про події останніх років у зоні АТО.
ПОДВИГ 480 ЗАГИБЛИХ ЖИТЕЛІВ ОБЛАСТІ
Музейна експозиція готувалася півроку, і результат, за відгуками відвідувачів, вийшов приголомшливим. Виставка не залишає байдужим жодного. Багато гостей після огляду залів не приховували своїх сліз. Виставка розповідає про подвиг загиблих воїнів — 480 жителів області, які віддали своє життя за свободу України.
Внутрішня експозиція складається з трьох залів. Перший зал присвячений подвигу дніпровців, які допомагали захищати незалежність України всім, чим могли. Тут представлені дитячі малюнки, одяг капеланів, інструменти медиків, шеврони добровольців. Другий — «Зал пам’яті». У ньому — фотографії загиблих бійців та їхні речі: шахи, книжки, футбольні шарфи, листи з фронту до батьків. Родзинка експозиції — в третьому залі. Як у найсучасніших музеях Європи, тут задіяні мультимедійні технології. Зображення в ньому транслюється відразу на чотирьох стінах, створюючи «ефект присутності» й переносячи глядача в епіцентр подій. У цьому залі будуть демонструвати документальні кінооповідання про війну на сході України. «Майже рік тому в кабінеті директора історичного музею Надії Капустіної зібралася робоча група зі створення музею АТО. Були різні люди і різні ідеї. Керівником робочої групи вибрали Юрія Фанигіна. Почали з вуличної експозиції, яку відкрили у травні», — згадує волонтер Наталія Хазан. Орієнтовно два місяці на телебаченні відбирали архівне відео для 10 проекторів. Необхідно було написати сюжет, побудувати драматургію так, щоб «занурити» глядача в події. Фільм озвучили піснями, які народилися на війні. Внутрішня експозиція музею розташована на металевих конструкціях, які символізують зруйнований внаслідок боїв Донецький аеропорт. Стіни залів затягнуті маскувальною сіткою. Автор художнього оформлення — київський художник Віктор Гукайло. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://day.kyiv.ua/uk/photo/dvi-tysyachi-svidchen-viyny
Василенко СеменМузей АТО в Дніпрі
//Культура і життя. - 2017. - №3-4. - С.4( 27.01.2017 )
внутрішня експозиція під назвою «Громадянський подвиг жителів Дніпропетровщини» займає майже 600 квадратних метрів та налічує близько 2 тисяч експонатів. Вона розмістилася у трьох залах. У першій речі мешканців області, які зробили свій внесок у справу захисту України. Тут є інструменти медиків, одяг капеланів, шеврони добровольців, афіші волонтерських акцій, фото військових кореспондентів, дитячі малюнки. У другій залі світлини 500 військових із Дніпропетровщини, які загинули під час АТО. Тут також розміщені їхні речі улюблені шахи, книга, ікона, лист від матері, мобільний телефон зі слідом від вибуху. Ця «Зала пам'яті» присвячена всім, хто віддав життя за Україну, Також відвідувачів чекає експозиція у мультимедійній залі, створеній за зразком сучасних європейських музеїв. Тут показують панорамні документальні фільми про війну на Сході країни. Зображення транслюють одразу на чотирьох стінах, переносячи в епіцентр подій. Нагадаємо, вуличну експозицію першого в Україні Музею АТО в Дніпрі відкрито навесні 2016 року. Вона називається «Шляхами Донбасу». В центрі виставки військова техніка: 6ТР, медична «таблетка», міномет, зенітна установка, військовий джип, башта танку, згоріла машина. Загалом тут розміщено майже 400 експонатів. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18.
Гаврилова ЮлияДнепре артисты оперы грозятся эмигрировать из-за "урезанной" зарплаты
// КП в Украине. - 2017. -№ 12. - С. 6( 25.01.2017 )
Отплясав на новогодних спектаклях Снегурочек и Щелкунчиков, артисты Днепровского театра оперы и балета были просто ошарашены "сюрпризом", которые подготовили им депутаты областного совета. Оказывается, на предпраздничной сессии еще в конце декабря чиновники выделили из бюджета на зарплату артистам театра всего 40,5 миллионов гривен - вместо необходимых 62,5 миллионов. Администрации оперного театра пришлось собрать коллектив, а это 486 человек, и "обрадовать", что в марте все служители Мельпомены будут получать оклад на 30% меньше обычного. Профсоюз театра сразу же написали письмо-обращение к руководителям области, в котором требует объяснений их поступку. Артисты сетуют: и так из шести оперных театров Украины только днепровский не имеет статуса национального, где заработная плата вдвое больше, чем в академическом. А тут и те копейки урезают. - В такое непростое время, когда на все растут цены, а зарплата уменьшается, это очень обидно, - вздыхает заведующая литературной частью театра Майя Лебедева. – Особенно сложно будет артистам балета и хора - у них самые маленькие зарплаты. Будет стоять вопрос о выживании. Кстати, если прекратит свое существование оперный театр, останутся без работы и выпускники хореографической школы, которая при нем работает. - Меня этот вопрос не сильно волнует, я работаю на телевидении и в деньгах сильно не нуждаюсь, - рассказал "КП" в Украине" солист театра и финалист кулинарного шоу "Мастер шеф" Самвел Адамян. - А тем людям, у которых есть дети, жена, сложно будет. Семью ведь нужно кормить, но с такой зарплатой это нереально. Кто будет в театре сидеть на 4 тысячи гривен? И это, заметьте, зарплата солиста. В Украине есть театры, где артисты получают хорошую зарплату: и в Киеве, и в Одессе, и во Львове. Но не везде есть вакантные места. З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:http://kp.ua/life/564643-v-dnepre-artysty-opery-hroziatsia-emyhryrovat-yz-za-urezannoi-zarplaty
Руденко Ирина"А перерисуйте нам всего Дюрера!"
// Комсомольская правда в Украине, 2017. -№ 6. - С. 9( 17.01.2017 )
Общество | Жизнь
Ирина РУДЕНКО (16 января, 18:51) 263
А перерисуйте нам всего Дюрера! "А перерисуйте нам всего Дюрера!"
Мастер стеклянных гравюр Василий Пилка удивил немцев своим мастерством. Фото: Личный архив Василия Пилки
Криворожский гравировщик по стеклу получил невероятный заказ из Германии на серию работ, посвященных Деве Марии.
В начале осени "КП" в Украине" писала о том, что мастер стеклянных гравюр Василий Пилка воссоздал на стекле точную копию гравюры "Дева Мария, коронованная ангелом" знаменитого немецкого художника Альбрехта Дюрера. Фото своей работы гравировщик отослал в Штутгарскую галерею. Там ахнули и сказали, что обязательно приедут на выставку работ Пилки в Украинском парламенте, запланированную на октябрь, чтобы забрать гравюру в свою галерею.
- В Киев я привез уже две гравюры по Дюреру, - рассказал "КП" в Украине" Василий Пилка. - Их увидел атташе по вопросам культуры из Германии, а также представители Штутгарской галереи. Они были сражены наповал. Теперь я оформляю документы и везу эти гравюры в Штутгарт. В галерее хотят, чтобы я сделал всю коллекцию, посвященную Деве Марии, а это 15 или 16 работ.
Мастер поясняет: воссозданная копия "Девы Марии, коронованной ангелом" будет преподнесена галерее в подарок, а насчет остальных работ необходимо переговорить. Но прежде нужно увидеть оригиналы, которые хранятся в галерее.
- Мне нужно увидеть один или два оригинала, посмотреть на мельчайшие детали, понять их, - объясняет Пилка. - Только потом я смогу обсудить объемы и сроки, но без контракта тут не обойтись. Дюрер делал на меди, мне же нужно перенести на стекло. Это достаточно кропотливо и тонко.
Гравировщик соглашается: мероприятие затратное и по материалам, и по времени. Но тут же улыбается: все сделает, лишь бы жизни хватило.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://kp.ua/life/563899-a-pererysuite-nam-vseho-duirera>
Руденко Ирина"А перерисуйте нам всего Дюрера!"
// Комсомольская правда в Украине. - 2017. -№ 6(17.01). - С. 9( 16.01.2017 )
В начале осени "КП" в Украине" писала о том, что мастер стеклянных гравюр Василий Пилка воссоздал на стекле точную копию гравюры "Дева Мария, коронованная ангелом" знаменитого немецкого художника Альбрехта Дюрера. Фото своей работы гравировщик отослал в Штутгарскую галерею. Там ахнули и сказали, что обязательно приедут на выставку работ Пилки в Украинском парламенте, запланированную на октябрь, чтобы забрать гравюру в свою галерею.
- В Киев я привез уже две гравюры по Дюреру, - рассказал "КП" в Украине" Василий Пилка. - Их увидел атташе по вопросам культуры из Германии, а также представители Штутгарской галереи. Они были сражены наповал. Теперь я оформляю документы и везу эти гравюры в Штутгарт. В галерее хотят, чтобы я сделал всю коллекцию, посвященную Деве Марии, а это 15 или 16 работ.
Мастер поясняет: воссозданная копия "Девы Марии, коронованной ангелом" будет преподнесена галерее в подарок, а насчет остальных работ необходимо переговорить. Но прежде нужно увидеть оригиналы, которые хранятся в галерее.
- Мне нужно увидеть один или два оригинала, посмотреть на мельчайшие детали, понять их, - объясняет Пилка. - Только потом я смогу обсудить объемы и сроки, но без контракта тут не обойтись. Дюрер делал на меди, мне же нужно перенести на стекло. Это достаточно кропотливо и тонко.
З повним текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети:
Жукова А.Бесплатный Днепр: компьютерные курсы, танцы, вокал и стрижка
//Сегодня. - 2017. - №6. - С.8( 13.01.2017 )
С приходом кризиса многие днепряне стали тратиться только на необходимые вещи, урезав расходы на развлечения, отдых, одежду и образовательные мероприятия. Тем не менее и сейчас в городе существует возможность воспользоваться многими услугами совершенно бесплатно. "Сегодня" выяснила, на что могут рассчитывать горожане, не потратив ни копейки. Отметим, что в городе на бесплатной основе активно помогают переселенцам и бойцам. Так, они имеют возможность посещать компьютерные курсы и уроки английского языка, бесплатно получать билеты на многие развлекательные мероприятия, а вскоре смогут даже получать одежду в спецмагазине, открытие которого запланированно на ближайшие месяцы. "Мы планируем привлекать к сотрудничеству фабрики и бизнесменов, постоянно помогать семьям наших бойцов, а также создать сайт, с помощью которого будем популяризировать проект и привлекать людей к взаимопомощи", — рассказывает создательница магазина и активистка Мария Кузьминская.
Впрочем, рассчитывать на бесплатные услуги в Днепре могут не только бойцы. Так, для желающих в городе работают бесплатные курсы юридической грамотности. Здесь можно узнать, как эффективно отстаивать свои права, отсудить компенсацию, если получил травму на работе или из-за халатности коммунальщиков, как получить субсидию и даже вернуть товар без чека. Лекции проводят в Центральной городской библиотеке, но их расписание плавающее, и его нужно уточнять в самом заведении. А в другом хранилище книг — Днепровской областной универсальной научной библиотеке — можно, не потратив ни копейки, подтянуть знание английского. Для посещения этих занятий не нужна даже предварительная регистрация, достаточно прийти на урок. "Здесь постоянно организуют встречи с носителями языка, а сам формат изучения английского свободный и хорошо доступный, — рассказывает посетительница курсов Елена. — Удобно, что здесь никто не будет отчитывать тебя за пропуски или за то, что не слишком быстро учишься. Это просто возможность улучшить свои знания для тех, кто этого хочет".
Есть чем заняться без затрат и любителям креатива. В городских музеях, досуговых центрах и даже ОГА регулярно проходят мастер-классы по живописи, вокалу и танцам. Заблаговременно о их проведении можно узнавать на сайтах учреждений или на многочисленных городских афишах в сети. В частности, в ОГА на постоянной основе проходят семинары по грантрайтингу, где горожан учат получать деньги на свой проект от государства и международных организаций и развивать его.
К слову, в городе можно бесплатно решить и более насущные проблемы. Так, в одной из парикмахерских на Победе каждую субботу ждут на бесплатные стрижки местных пенсионеров. "Обычно в эти дни к нам приходят до семи пожилых людей, у которых нет лишних денег. Хотим таким образом сделать жизнь наших пенсионеров чуть легче, — говорит директор парикмахерской Эльвира Игнатьева. — Мы не делали большой рекламы, просто повестили баннер на стене, но жители района уже знают и приходят к нам постоянно". З текстом можна ознайомитись у відділі періодики за адресою : пр. Д. Яворницького,18, а також на сайті газети: http://www.segodnya.ua/regions/dnepr/besplatnyy-dnepr-kompyuternye-kursy-tancy-vokal-i-strizhka-787820.html
Шулика НатальяВ музее Днепра – вещи бойцов Донбасса и видеокадры на стенах
