Писанка мальована з любов’ю подарована 

Янченко В., провідний бібліотекар відділу обслуговування Верхньодніпровська центральної районної бібліотеки

Народ живе красою,

вміє не лише створити,

а й обезсмертити себе

у прекрасному.

Стільки стрілося у писанці!

Казка, пісня, бувальщина,

материнська колискова

І росяна стежка дитинства.

 Михайло Стельмах.

Великдень! Сама назва вказує на те, що це не звичайний а великий день. Величне свято, яке споконвіку символізувало перемогу над силами темряви і зла, уособлювало примирення і прощення. Воно нагадує нам про любов і милосердя, страждання і біль, одвічні людські цінності. Воскресіння Ісуса Христа дає нам змогу перемогти духовну смерть і жити новим повнокровним життям.

Мабуть важко знайти людину, яка б не згадувала весняні дні дитинства, коли, зустрічаючи теплі промені сонця, запах вогкої вранішньої землі, мати ставила на стіл пахучу паску чи «бабку» в оздобленні зелених паростків та яскравих крашанок або писанок. Це свято   –   мудра народна традиція, яка живе з прадавніх часів.

Майже у всіх народів світу  обов’язковим компонентом ритуальних страв є крашені яйця.

Писанки у нашого народу мають значення до певної міри талісмана. Свячені писанки є першою стравою, яка переломлює піст. Писанки приносять любов і приязнь а  червоні яйця дають здоров’я, красу,силу. Селяни переховували їх у хаті з однієї великодньої ночі аж до другої, здебільшого поміщаючи їх під образами.

Сьогодні богослови пояснюють виникнення християнського обряду шанування яйця, додаючи, як правило, що яйце є символом виникнення Світу.

Дохристиянське походження писанок нині вже не підлягає сумніву. Доведено що зародилась вона в глибоку, ще язичеську давнину.

Найдавніші писанки із страусячих яєць археологи знайшли в Єгипті. На території України писанку з глини виявлено при розкопках у Полтавській області. Час її виготовлення датується Xстоліттям.

Найстаріший орнамент на писанках подекуди зберігається ще й досі. Він переважно геометричний: трикутники, спіралі, кола сорок клинців, сорок гілок тощо. Все це – знаки різних ритуалів або священі числа.

Крашені й орнаментовані пташинні яйця – крашанки і писанки – утвердилися в обрядах багатьох народів світу.

Дослідники вважають що українська писанка має понад 100 символів і малюнків.

Крім традиційних прийомів розпису, де рисунок виконується нанесенням лінії розтопленим воском, існують і інші способи виготовлення писанок,  це: дряпанки, крапанки, мальованки, різбляні дерев’яні яйця, декоровані випалюванням, прикрашені бісером.

Зараз неможливо уявити Великдень без писанок та крашанок, а щоб крашанки цього року були ще більш різноманітними,  центральна районна бібліотека підготувала кілька майстер-класів по писанкарству під час проведення засідання клубу «Фантазія+творчість» для творчо обдарованих людей під назвою «Писанка мальована з любо’ю подарована».

Самодіяльна художниця Валентина Іванівна Янченко  та учениця гуртка петриківського розпису при ПДЮТ Оксана Перекопська провели заняття з техніки  розпису яєць воском і фарбами.

Перші спроби у мистецтві  приємно вразили не тільки ведучих а й самих учасників заходу. З під пензля й  писачка на яйцях з’являлися квіточки, візерунки, хрестики, спіралі, ялинки, трикутнички та ін. У присутніх з’явилося бажання продовжити навчання петриківського розпису та писанкарства.

Учасники клубу демонстрували свої роботи:  вишиті  бісером ікони (Людмила Петрівна Гудова), пасхальні зайці з тканини (Вікторія Петрівна Мороз), декоративні пасхальні яйця та вази для яєць у техниці пап’є-маше (найменша учасниця клубу Вікторя Степанова).

Не оминула уваги і книжкова виставка «Світле Воскресіння Христове», яку підготувала бібліотекар читального залу Л.О.Терещенко.

Лунають Великодні дзвони. Не просто лунають, по землі, рвуться до неба, щоб сповістити всіх, що правда є і вона жива. І ми щасливі від усвідомлення того, що життя вічне. Серця людські наповнені радістю, яка примушує нас спрямовувати свої погляди на ідеали і справедливості і вірити в їх здійснення.

Придніпровський комунар.- 2014.- 17 травня