Крізь пекло полинової зірки

Тонконог Г., провідний бібліотекар юнацького відділу центральної міської бібліотеки КЗ «Новомосковська МЦБС»

 Кожний рік 26 квітня жителі України згадують одну спільну трагедію і спільну біль –вибух на Чорнобильській АЕС.

На квітучій українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря  стало ворогом.

Чорнобильська трагедія завдала Україні глибокої рани, з якою країна живе  протягом минулих років і змушена буде жити ще впродовж тривалого часу,  обсяг негативних наслідків якої дедалі чіткіше усвідомлюється з плином часу. 

«Крізь пекло полинової зірки» - саме під такою назвою у юнацькому відділі міської бібліотеки 24 квітня  відбулася зустріч  з ліквідатором аварії на Чорнобильській атомній електростанції.   На зустріч   прийшли читачі  (учні

 8 - б класу, ЗОШ № 18  класний  керівник Мальована Н.І.), які ознайомилися з книжковою виставкою «Опромінені болем…» та прослухали огляд літератури, який  підготувала бібліотекар Тур Н.П.

Перед молоддю виступив запрошений на зустріч заступник  голови міської громадської організації інвалідів «Союз Чорнобиль України» підполковник запасу, Аввакумов Олександр Володимирович, який приймав активну участь по виконанню урядового завдання  у складі полку цивільної оборони та окремого саперного батальйону по дезактивації 4 – го енергоблоку, АБК, території станції.

Чорнобилець  нагадав  молоді, що для України Чорнобильська катастрофа перетворилася на національну трагедію,    Олександр Володимирович  поділився особистими спогадами,  розповів про труднощі, з якими йому  та його товаришам довелося зіткнутись під час знаходження в зоні ядерного лиха, а також про героїзм звичайних людей, які працювали у різних сферах народного господарства. Важкою  виявилася доля тих, хто опинився на рубежі життя і смерті… Багатьох немає вже на цій землі, інші ведуть постійну боротьбу за право жити.

 Під час зустрічі учасники заходу переглянули відеоматеріали, документальні хроніки квітневих подій 1986 року, особисті фотографії Олександра Володимировича, та єдину у світі   Чорнобильську ікону “Чорнобильський Спас”. Ця незвичайна велична ікона. За досить короткий, як для ікони час свого існування вона стала особливо шанованою серед християн. У чому ж її унікальність? Мабуть, вперше на іконі Господь зображений разом із живими людьми обпаленими радіаційним вогнем.

Учасники зустрічі  звернулися до ліквідатора зі словами вдячності за витримку, патріотизм, мужність, які  він та його друзі  проявили під час ліквідації наслідків аварії та побажали міцного здоров’я на довгі роки життя.

 Усіх полеглих, опромінених болем, загиблих присутні  вшанували хвилиною мовчання. Горить свіча пам’ яті.

Новомосковська правда.- 2014.- 30 квітня