Сторічний ювілей скарбниці книг

 Дорошенко О., методист Новомосковської централізованої районної бібліотечної системи

У Новомосковській центральній районній бібліотеці святкування Всеукраїнського дня бібліотек співпало зі 100-річним ювілеєм закладу. Перші відомості про нього в Перещепиному з’явились у звіті Катеринославського товариства «Просвіта», яке в 1912 р. відкрило тут свою філію та передплатило бібліотеці низку періодичних видань. Невеличкий за обсягом фонд надавав можливість перещепинцям навчатися грамоті, здобувати освіту, розвивати свій культурний рівень.

Змінювались часи, події в суспільстві та регіоні. Це додавало певні аспекти і в роботу бібліотеки.

Під час фашистської окупації вона припинила роботу. Свою діяльність бібліотека розпочала у 1947 р. з книжковим фондом, сформованим з поштових посилок, які надходили зі східних регіонів Радянського Союзу. Першим післявоєнним бібліотекарем призначили учасника Великої Вітчизняної війни Веніаміна Івановича Семенова.

У 1954 р. від загального фонду бібліотеки було відокремлено дитячу літературу, і в Перещепиному розпочинає роботу дитяча бібліотека.

Коли у 1962 р. було закінчено будівництво Перещепинського селищного Будинку культури, бібліотека для дорослих зайняла два зали другого поверху і розділила фонд на відділ абонементу і читальний зал.

У 1963 р. Перещепине ввійшло до складу Новомосковського району, тож бібліотека набула статусу районної. Це внесло зміни у штатному розкладі, наклало відповідальність за методичне керівництво в роботі бібліотек не тільки Міністерства культури, а й інших систем та відомств. 

З 1964 по 1981 роки бібліотеку очолював Всеволод Степанович Панчук. Маючи вищу фахову освіту, він намагався залучити до бібліотечної справи більше молоді. Так, за клопотанням Всеволода Степановича при районній бібліотеці діяли курси, де учні-випускники мали можливість набути спеціальність бібліотекаря, що давало можливість поповнити бібліотеки кваліфікованими кадрами.

За наказом Міністерства культури з 1978 р. проходить реорганізація бібліотек у централізовані бібліотечні системи. До складу районної увійшло 43 структурних підрозділи. З лютого 1981 р. її очолила Юлія Миронівна Селіхова, яка плідно працює до сьогодні.

З кожним роком наше книжкове царство стає привабливішим для користувачів, і сьогодні центральна районна бібліотека – ошатна, сучасна, стильна. Це територія спілкування, набуття та закріплення знань, отримання нової інформації.

Під керівництвом Юлії Миронівни згуртовано колектив колег-однодумців, фахівців бібліотечної справи, які працюють на розвиток бібліотек і підняття їх престижу, ведуть активно роботу самі і націлюють бібліотеки району на пошук нових ефективних форм діяльності, на популяризацію літератури з різних галузей знань, роблячи особливий акцент на національну культуру, рідний край.

Бібліотека підтримує активні з’язки з органами місцевого самоврядування, закладами освіти, культури, громадськими та соціальними організаціями. Тому було приємно, що привітати бібліотечний колектив зі святом та 100-річним ювілеєм завітали заступник голови Перещепинської міської ради Н. С. Погоріла, методист відділу культури і туризму райдержадміністрації Л. В. Прудченко, директори перещепинських шкіл та позашкільних закладів, закладів культури, почесні жителі Перещепиного, активні читачі, юні поети міста, учні шкіл.

Музичні вітання та святковий настрій подарувала усім завідуюча Малокозирщинським БК Наталія Лялька.

Зі словами привітань і подяки до присутніх звернулась директор Новомосковської ЦРБС, яка, маючи 40-річний трудовий досвід, знайшла в професії бібліотекаря своє покликання. З особливою повагою Юлія Миронівна звернулась до присутніх на святі колишніх працівників бібліотеки, ветеранів Н. І. Луценко та                Г. Ф. Яічко.

Цього дня не забули привітати і колег-бібліотекарів, які зараз очолюють структурні підрозділи ЦРБС, з шаною пригадали тих людей, які працювали в бібліотеках, а зараз перебувають на заслуженому відпочинку.

Бібліотека на сучасному етапі – інформаційно-інтелектуальний центр, місце відпочинку і збереження духовності. Сьогодні вона набуває нових завдань і функцій, але крізь віки і століття залишається єдиною, надійною і незнищенною пам’яттю людського роду.

                                                                                                                                                                                                                                                                                                                  Присамарська нива. – 2012. – 19 жовтня