Липень  2024 року
 
Видання високого рейтингу
 

 "Бот. Ґуаякільський парадокс" Макса Кідрука - це захопливий та напружений роман, який поєднує в собі елементи технологічного трилера та науково-фантастичної драми. Автор створює інтригуючий сюжет, що веде читача через складний лабіринт між реальністю та штучним інтелектом.

 Головний герой Тимур - колишній успішний програміст, який бореться з травмою минулого, пов'язаною зі створенням небезпечних ботів. Він намагається забути страшні події і розпочати нове життя, але його турбують страхітливі випадки в Ґуаякілі - люди піддаються епідемії агресії, пов'язаній з маніпуляціями ботів. Повертаючись до своїх коренів, Тимур стикається зі страхітливою можливістю, що він став об'єктом злочинних дій, і його ім'я пов'язується з жахливими подіями.

 Автор вдалим чином використовує науково-фантастичні елементи, щоб занурити читача у вигаданий світ і технології, які виглядають реальними та потенційно можливими у майбутньому. Він наводить читача до роздумів про можливі наслідки зловживання технологією та створення штучного інтелекту з непередбачуваними наслідками.

Споконвічна війна росії проти Україн триває не тільки за території, а й за культуру, за розум і  душі людей. Діячі культури – справжні подвижники нашого культурного фронту, які прцюють із внутрішньою та зовнішньою аудиторіями. Книга Мирослави Макаревич «Хто тримає культурний фронт України» -  це збірка 24 інтерв'ю з сучасними українськими культурними діячами, які працюють на благо нашої Перемоги. В кожному з них ідеться про діяльність митця та мисткині під час широкомасштабної війни, які роблять свій вагомий внесок у справедливу перемогу України над рашизмом. Ця книга допоможе читачам глибше пізнати та зрозуміти творчий світ сучасних українських культурних діячів через їхні власні слова та думки.

Видання Заслуженого працівника культури України, етнографа Лідії Орел містить відомості з історії створення Національного музею народної архітектури та побуту України. У ньому подано короткі характеристики українських історичних, етнічних та етнографічних земель, зокрема тих областей, з яких перевезено до національного скансену, музею просто неба, архітектурні пам´ятки. Видання створено із залученням архівних та експедиційних матеріалів наукових працівників музею.

Авторка, одна з чільних фундаторів Національного музею народної архітектури та побуту України, знайомить читачів із типовими традиційними пам´ятками різних історичних земель у їхньому природному середовищі. Видання містить відомості про народні обряди й свята. а також добірку обрядових пісень з нотами, які звучать на музейних святах з 1976 року. Окремий розділ складають твори фотохудожника Максима Рітуса, більд-редактора журналу "Пам´ятки України. Історія та культура".

Видання присвячене відомому українському поету-пісняру, автору 52-х поетичних збірників та 1000 пісень, що стали класикою вітчизняної естради. Найвідоміші з них: «Хай щастить вам, люди добрі», «Родина», «Десять Господніх заповідей», «Молитва», «Одна-єдина», «Хай береже усіх Господня сила», «Благослови», «Бути українцем», «Україна», «Україно, пам’ятай героїв», «Білі нарциси», «Берег любові», «Отчий край», «Лебеді кохання» та інші. Слово поета-пісняра несли по світу Дмитро Гнатюк, Раїса Кириченко, Василь Зінкевич. Єдина українська пісня, яка увійшла в європейський кінематограф – «Наливаймо, браття, кришталеві чаші», що звучить у фільмі Єжі Гофмана «Вогнем і мечем» теж належить перу митця.

Автор видання здійснила велику роботу зі збору матеріалів, провела велику кількість інтерв’ю з тими, хто довгі роки співпрацював з поетом, - композиторами, співаками, колегами по письменницькому цеху, серед яких: Анатолій Паламаренко, Юрій Мушкетик, Олександр Злотник, Павло Дворський, Юрій Рибчинський, Іво Бобул, Оксана Білозір та інші.

Книга про життєвий і творчий шлях одного з кращих сучасних українських поетів-піснярів Вадима Крищенко є правдивою й щирою і стане в нагоді всім, хто цікавиться музичною й вокальною культурою.