Автолюбителям
Бісер
Бджільництво
Вироби
Вишивка
В’язання
Декор
Зачіски
Квіллінг
Ландшафтний дизайн
Ляльки
Манікюр
Подорожі
Писанки
Рецепти
Рибальство
Дерево
Садиба
Світ тварин
Скарби
Спорт
Нумізматика і фалеристика
Жіночі поради

Садиба


 
Квіти України 

 
Детальніше ознайомитися із журналами, можна у відділі періодики за адресою: пр. Д. Яворницького, 18.
 




№4(158)


Дзвіночки садові 


Далеко не всі рослини здатні прикрасити сад будь-якого стилю. А ось дзвіночки садові або кампанули доречні всюди. Чудово поєднуючись з іншими декоративними рослинами, вони органічно вписуються в ландшафтний дизайн саду. Цю рослину доволі часто використовують в альпінаріях і рокаріях,її можна висадити в центрі квітника, в бордюрах івздовж доріжок, можна вирощувати в контейнерах,на зріз для букетів.
Дзвіночки належать до роду трав'янистих рослин родини дзвоникові (Campanulaceae), які ростуть у місцях з помірним кліматом — на Кавказі, у Середній Азії, Європі. Рід дзвіночків дуже численний і кожен бажаючий може вибрати собі рослину на будь-який смак. Останнім часом селекціонери виводять нові унікальні сорти багаторічних дзвіночків, придатних для висадження на альпійських гірках.
Важливою класифікаційною ознакою, що визначає характерні біологічні властивості рослини та особливості догляду за нею, є її природне середовище зростання. Саме за цією ознакою всі види дзвоників поділяють на польові, лісові та гірські. За висотою дзвіночки ділять на високорослі, середньорослі та низькі. Більшість лісових видів належать до групи високих, гірські різновиди, зазвичай, відрізняються компактними розмірами. Численні види дзвоників умовно ділять на групи і за тривалістю життя. Основна їх частина — багаторічники, значно менша — дворічники, кілька видів є однорічними.
 До польових дзвіночків відносять дзвіночок скупчений, розкидистий, болонський, малий тощо. Вони невибагливі, світлолюбні, зимостійкі віддають перевагу сонячним місцям. Серед польових дзвоників, які вирощують у культурі найпоширеніші:

Дзвоник персиколистий (Campanula persicifolia) — багаторічник, стебла якого виростають до 30-70 см заввишки, листки довгасті або лінійно-ланцетні, за формою нагадують листя персика.
Великі, до 4 см у діаметрі, квітки, забарвлені у блакитні та білі кольори, зібрані у розпушені гроноподібні суцвіття, квітує у червні—липні. Квітки дивовижної краси: великі, витончені. Кущик акуратний, компактний, росте "килимком".
У культурі дзвіночок персиколистий відомий з 1554 року. В сучасному садівництві вирощують безліч садових форм і культиварів, що
відрізняються розмірами і забарвленням суцвіть, є й махрові форми.
Найвідоміші сорти цього виду: ’Берніс’ — сорт із блакитними махровими квітками; 'Тетам Б'юті' — сорт із ясно-блакитними квітками великого розміру; 'Ексмаус' — сорт із синіми махровими квітками; відомий французький сорт з махровими квітками — ’La Bonne Amie’, сорти 'Целестина' і 'Блаукельхен' також мають махрові блакитні квітки. Сорт 'Грандіфлора Альба'з білими елегантними квітками, ідеальна рослина для яскравих композицій на клумбі, створенних з використанням різних кольорових квітів.


Дзвоник Портеншлага (Сатрі nula portenschlagiana) зовнішні: схожий на попередній вид, але має більші листки і квітки, до 15 см. а Добре та швидко розростається як в тіні, так і на сонці, утворюючи щільні куртини. Рясно цвіте протягом місяця, починаючи з червні яскравими фіолетовими або червоно-ліловими квітками. Недостатньо холодостійкий, потребує укриті на зиму.


Як забезпечити догляд за рослиною

Доглядати за дзвониками, які ростуть у відкритому грунті, зовсім неважко. Для кампанули садової краще вибирати місця з розсіяним освітленням, на відкритому сонці слід захищати від спекотливих променів. Найкраще росте в родючому грунті з нейтральною або лужною реакцією. Після зимівлі рослину слід оглянути і видалити відмерлі, частини кущів. Навесні, коли коріння має достатньо вологи від талі води, рослина може обходитись без поливу. Більшість садових вид зимостійкі й укриття не потребують. Восени всі види дзвоників обрізують під корінь. Дзвоники погано витримують пересаджування, якщо все ж виникла така необхідність, краще це зробити навесні або наприкінці літа.


автор статті: Наталя Лащенко


 
№ 1(143)


Які кімнатні рослини підходять для північних вікон

 
 
Перш за все, з квітуючих на північному вікні можуть ужитися фіалки, добре себе почувають фуксії, будуть цвісти цикламен і спатифілум. На північному вікні можна поставити рослини родини амарилісових: гіпеаструми, клівію, зефірантес, якщо знати одну квітникарську таємничку. Цим рослинам не потрібно багато сонця для того, щоб випустити квітконоси, а квіткові бруньки в цибулинах закладаються влітку, коли світла більше і рослини можна винести на балкон. Гіпеаструми влітку можна тримати на балконі, або навіть у саду, взимку вони переживають період спокою (якщо немає листя, то навіть не на вікні), а коли з'являється квітконос — гарна квітка порадує і на північному вікні!
  З листяних рослин на північному вікні можна тримати папороті. Практично всі вони тіньолюбні рослини, у природі ростуть у лісах. Дуже декоративний вигляд має адіантум, нефролепис. Без всяких проблем можна вирощувати заміокулькас і невибагливі рослини — хлорофітуми або сансевієрії. Зовсім не страждає в тіні аспідистра, вона може рости і подалі від вікна.
На північному вікні добре ростуть листяні бегонії. На великому вікні можуть рости дифенбахія, алоказія, сингонія — рослини родини ароїдних. Антуріум також не пропаде, але може не квітувати. Це ж можна сказати про есхінантус — його довгі пишні стебла будуть радувати зеленню, але не квітками.
  На північному вікні можна вирощувати навіть пальми, хоча вони вважаються світлолюбними рослинами. Бамбукова пальма хамедорея, добре росте в затінених місцях і чудово почувається на вікнах без прямого сонячного світла.
  З великих рослин тут добре буде почуватися гібіскус (китайська троянда). Ця рослина пристосовується до різних умов і тривалу тінь також витримує успішно. З витких рослин для північних вікон підходять тіньолюбні плющі, хойя і цисус (кімнатний виноград). Плющ краще вибирати зелений, строкаті сорти за недостатнього освітлення втрачають своє яскраве забарвлення. 

  Вибір кімнатних рослин для північного вікна великий, завжди можна підібрати такі, що не будуть вибагливими у догляді та подарують гарний настрій.

 

автор статті: Н.І. Іванченко

 

№ 5(135) Вересень-жовтень 2013

ЕУСТОМА - квіти незвичайної краси
 
Еустома, лізіантус, ірландська троянда — ось неповний перелік назв цієї чудової рослини, яка й справді схожа на незвичайну троянду. Стебла еустоми щільні, 80-90 см заввишки, від середини дуже галузяться. Саме тому кожне з них має вигляд пишного букета. На одній рослині я якось налічила 35 бутонів. Усі сорти високорослої еустоми мають довгі квітконоси, придатні до зрізу. А зрізані квітки довго стоять у вазі.
   Еустома поступово завойовує наші серця та садки. її високі декоративні якості та довготривале зберігання зрізаною досить швидко зробили цю рослину дуже популярною у Європі. Наприклад, у Голландії еустома посідає перші місця на щорічних виставках. Високо цінується еустома і на літніх виставках квітів у Польщі.
   Сучасні сорти та гібриди. З кожним роком у продажу з'являється все більше насіння різних сортів і гібридів еустоми. Насіння цієї квітки вже доступне не тільки для професіоналів, але й для квітникарів-аматорів. Проте, купуючи насіння еустоми, потрібно дещо знати про цю рослину.
По-перше, еустома є двох нидів високоросла и низькоросла (карликова). Високорослу еустому вирощують у садках для зрізу, а низькорослу — для висаджування у балконні ящики й контейнери, а також як кімнатну культуру.
По-друге, варто звернути увагу, що на пакетику з насінням має бути вказано "однорічник" це чи "дворічник". Вибирайте однорічник. Дворічна рослина призначена для професійного вирощування у теплицях. Квїгникарю-аматору вона не підійде, хіба що він вирощуватиме її у горщику на підвіконні.
По-третє, квітки еустоми можуть бути простими й махровими. Еустома з махровими квітками, звичайно ж, красивіша, ніж еустома з простими квітками. Забарвлення ж може бути різним — у будь-якому випадку вона матиме гарний вигляд.
 
 
По-четверте, насіння еустоми дуже дрібне, тому в продаж воно надходить зазвичай дражированим. Це для зручності під час висівання.
Мені дуже до вподоби махрова високоросла еустома сортів Місти Пінк, Місти Блу, Пурпл, Блу Рим, Шампань, Дип Блу, Роуз Пікоті та інші. Вони характеризуються раннім квітуванням, щільними стовбурами заввишки від 90 см, на яких розквітають великі махрові квітки.

Розмноження еустоми

На жаль, еустома не розмножується поділом куща. Доросла рослина погано витримує порушення кореневої системи. Не укорінюються й різані живці. Тому най-надійніший спосіб розмноження — насіннєвий.
   Хоча побутує думка, що виростити еустому з насіння дуже складно і в культурі вона потребує особливих навичок та знань. Але це не зовсім так: я на власному досвіді пересвідчилася, що виростити її легко; складно лише у перші два місяці, коли потрібно створити певні умови для сіянців.
Терміни висівання насіння. Квітникарі-аматори починають висівати насіння еустоми ще взимку (грудень-січень). Це пов'язано з тим, що заквітує рослина тільки через 15-20 тижнів від появи перших сходів і якщо висівати насіння пізніше — еустома не встигне заквітувати. Я це роблю з кінця листопада і до перших чисел лютого. Пізніше сіяти не має сенсу, на цьому особисто я пересвідчилася, коли на мої перші еустоми з бутонами випав сніг, а я так і не дочекалася їхнього квітування.
   Детальніше про висівання насіння. Його я висіваю в одноразові стаканчики (50 г) з легким вологим торф'яним грунтом. До грунту додаю пісок або перліт, аби він був нещільним та повітропроникним Із готових субстратів можна придбати грунт для сенполій. Висіваю насіння поверхнево і злегка притискаю до грунту, в кожний стаканчик по 3-5 штук. Така кількість насіння пояснюється тим, що через місяць — півтора все одно сходи треба буде пікірувати. Після висівання насіння стаканчики накриваю поліетиленовими пакетиками для створення парникового ефекту і чекаю на появу сходів.
   Освітлення й температура. Перші два місяці сіянцям еустоми потрібне яскраве освітлення, аби рослини росли компактно і не витягувалися. Освітлювати найкраще лампами денного світла. Так я вирощую кімнатні квіти вдома на стелажах зі штучним освітленням, а наприкінці лютого я переставляю горщики з еустомою на добре освітлене підвіконня, бо сонячне світло для рослин значно краще за штучне. Сіянці одразу починають рости швидше.
   Якщо у вас немає стелажа — не біда. Придбайте лампу денного світла і підвісьте її над будь-якою поличкою. Оптимальна температура для пророщування насіння — 20-25' С, сходи з'являються через 10-15 днів і у перші два місяці вони розвиваються повільно.
Полив сіянців. У цей час сіянці майже не поливаю, бо під пакетиками вологість зберігається надовго Раз на півтора тижні пакетики знімаю, вивертаю на другий бік і знову одягаю їх. Ця процедура необхідна, аби усунути конденсат і полити розсаду. За необхідності поливаю помірно і тільки зверху та по краю стаканчика. Як показує досвід, сіянцям еустоми, які зростають у таких парникових умовах, полив потрібний раз на 2-3 тижні.
   Профілактика захворювань для сіянців еустоми. Протягом перших двох місяців я поливаю еустому фундазолом (1 чайна ложка на літр води, за необхідності поливу). Аби сіянці добре розвивалися, можна принаймні раз обприскати епіном або цирконом. З цими препаратами ви врятуєте розсаду від чорної ніжки.
Пікірування сіянців. Маленькі сіянці еустоми через місяць-півтора від появи сходів, необхідно пікірувати в окремі стаканчики. Процедура ця ювелірна і я її не дуже люблю, але рослинам це необхідно для кращого і швидкого росту. Я беру тоненьке шило, підбираю ним крихітний сіянець і він легко виймається з торф'яного грунту. Висаджую в окремі стаканчики, роблю олівцем чи ручкою заглиблення, вставляю рослинку до самих листочків і злегка притискаю з боків попередньо зволожений грунт. Після пересаджування накриваю поліетиленовим пакетиком і залишаю на півтора — два тижні.
   Щоразу я дуже намагаюся не пошкодити тоненькі корінці. Але приживається крихітна розсада відмінно (чого не скажеш про дорослі рослини). Вже через тиждень після пікірування сіянці ростуть на очах і збільшуються майже вдвічі.
   Наприкінці лютого — на початку березня молоді рослини я пересаджую методом перевалювання (не руйнуючи земляну грудку) у горщики діаметром 8 см. На дно обов'язково насипаю тонкий шар дренажу із керамзиту або подрібненого пінопласту. Пересаджені рослини ставлю на сонячне підвіконня і поступово адаптую розсаду до відкритого утримання, знімаю пакети і привчаю єустоми до сонця. У цих горщиках розсада утримується до висадження у відкритий грунт.
   Вирощування єустоми в саду. У середині травня я висаджую розсаду єустоми на клумбу. Розмір рослин не має значення, потрібно лише, щоб на ній було 4-8 справжніх листочків. Цього року моя розсада була набагато меншою, ніж минулорічна, а заквітувала раніше. Я помітила, що як тільки еустома потрапляє у відкритий грунт, одразу починає рости. Через місяць її не впізнати!
   Висаджування розсади. Висаджувати еустому я намагаюся увечері. Акуратно виймаю кожну рослину з горщечка разом з грудкою землі, ставлю в добре зволожену лунку і присипаю землею. Висаджувати еустому треба на ту саму глибину, на якій рослина росла у горщику. Після висаджування кожну рослину прикриваю половиною пластикової пляшки. Це укриття захищає її від нічних приморозків і не дає швидко випаровуватися волозі, яка дуже потрібна молодим рослинам у перші три тижні. Через 2-3 тижні пляшки знімаю.

Місце висадження, тип грунту.

Еустома надає перевагу сонячним місцям, де вона повністю розкриває свою красу. Я висаджую її у найвідкритішому місці саду. На нашому чорноземі вона росте добре.
Полив. Еустомі потрібний помірнив полив у міру підсихання грунту. А в цьому сезоні я її практично не поливала. Перші два тижні вона знаходилася під укриттям з пляшок, де волога зберігається довго, а потім її поливали дощі, які іноді були надто рясними. Щоб уникнути захворювань, кілька разів довелося обприскати еустому фундазолом.
Підживлення. Підживлювати еустому починають після доброго укорінення на постійному місці, приблизно через місяць після висаджування. Можна застосовувати якісні мінеральні добрива для квітуючих рослин, які повністю розчиняються у воді. Я використовую серію добрив плантафол. Спочатку беру плантафолріст з високим вмістом азоту, потім — плантафол-бутонізація, який містить менше азоту і більше фосфору. Плантафолом я обприскую еустому раз на місяць за таким графіком: червень — плантафолріст, а липень і серпень — плантафол-бутонізація. Підживлення добривами для квітуючих рослин сприяє рясному та тривалому квітуванню. Якщо не знайдете плантафол, можна використовувати добриво кеміра або кеміра люкс, воно розчиняється у воді і придатне для поливу під корінь. Яке б добриво ви не обрали, готуйте його меншої концентрації, ніж вказано на упаковці.
Квітування. Квітування єустоми починається у середині липня і закінчується у жовтні. Спочатку стебло єустоми приблизно на середині довжини починає галузитися, потім утворюється багато бутонів, від 20 до 35 на одній гілці, таке собі стебло-букет. Потім одна за одною, неначе по черзі, відкриваються квітки. А під кінець можна спостерігати цілий букет чудових квітів і милуватися ними можна доволі довго. Одна рослина може квітувати протягом чотирьох місяців, якщо ви її не зріжете і не поставите у вазу. Зрізаний кущик почне знову відростати від кореня і заквітує вдруге. На жаль, в нашій області не завжди можна дочекатися повторного квітування еустоми, все залежить від того, наскільки теплою буде осінь. А ось у Криму з цим проблем не буває.
Збирання насіння. Еустома легко запилюється і дає коробочки з великою кількістю дрібних насінин, які мають високу схожість. Можна збирати насіння з квітів на своїй ділянці. Друге покоління еустоми зберігає сортову чистоту і гаму забарвлення, хоча можуть з'являтися певні відмінності від батьківських рослин. Третє покоління еустоми буде мати ще сильніше розщеплення. Тому я намагаюся не вирощувати сіянці третього покоління.

 автор статті: Світлана Рябова


  

 




49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека