Кімнатні квіти

Які б гарні не були кімнатні рослини, проте рідко свято обходиться без зрізаних квітів, що надають особливої урочистості й нарядності квартирі. І як буває шкода, коли вже наступного дня замість ошатних букетів ми бачимо зів’ялі квіти. Однак, виявляється, життя квітів у букеті можна зробити значно довшим. Справа в тому, що після того як квітка зрізана, у ній відбувається порушення водного режиму. Відбувається це з кількох причин. По-перше, тому, що зрізана квітка продовжує інтенсивно випаровувати воду, у той час як заповнення її ззовні істотно утруднене Утруднене надходження води в судини квітки через те, що місце зрізу або облому являє собою ушкоджену тканину, що разом із пухирцями повітря закупорює провідні судини іншої частини квіткового паростка, а це й заважає надходженню води. Закупорюванню сприяє й гнильна мікрофлора, що швидко розвивається у воді. Крім цього, сік, що виділяється при зрізанні квітів, окисляється, у результаті чого утворюються шкідливі для рослин сполуки. Крім того, що зрізаним квітам бракує води, вони ще позбавляються живильних речовин, які рослини звичайно. одержують із ґрунту за допомогою кореневої системи. Усі ці фактори в комплексі призводять до того, що в зрізаних рослин спостерігається порушення обміну речовин, а точніше, переважають процеси розпаду, що веде до передчасного старіння та зів’янення квітів. Те, як довго стоятимутьквіти у вазі, значною мірою залежить і від того, на якій стадії й у який час доби вони були зрізані. Так, троянди потрібно зрізати в стадії забарвленого бутона й напіврозквітлими. Потрібно враховувати, що густомахрові сорти троянд розкриваються повільніше, тому їх необхідно зрізати пізніше — з появою пелюсток. Причому чашолистки в таких сортів мають уже повністю відігнутися вниз, а зовнішні пелюстки — звільнитися. Гвоздику ремонтантну потрібно зрізати напіврозквіту, коли зовнішні пелюстки відгинаютьсяназовні під прямим кутом. Гвоздики ж, зрізані на стадії ледь забарвленого бутона, у воді не розкриваються, тому що для подальшого розвитку квітки потрібні речовини, що рослина може одержати тільки за допомогою кореневої системи з ґрунту. Нарциси зрізають у стадії бутонів — під час початку розквіту, коли квітки мають форму «гусячої шиї». Тюльпани зрізають при формуванні ледь забарвленого бутона. Хризантеми потрібно зрізати з повністю розвинутими язичковими квітками (які розташовані по краю суцвіття), після зникнення зеленого забарвлення в центрі суцвіття. Що стосується часу зрізання протягом дня, то найбільшою стійкістю відрізняються квіти, зрізані рано-вранці або ближче до вечора. Квіти ж, зрізані вдень, у жарку сонячну погоду, швидко втрачають воду та в’януть, і навіть якщо їх відразу ж перенести в прохолодне приміщення й поставити у воду, то все одно вони вже не зможуть повністю відновити свої декоративні якості й у вазі вже не будуть довго стояти. Те, як довго стоятимуть у воді квіти, залежить і від того, як саме вони були зірвані. Так, троянди рекомендується зрізати гострим секатором. Ремонтантну гвоздику звичайно не зрізають, а обламують у вузлах. Нарциси й тюльпани теж краще обламувати. Не можна збирати квіти одразу після поливу, тому що від води пелюстки можуть загнити. У зрізаних або куплених квітів нижні листки видаляють, щоб максимально скоротити поверхню випару. Далі необхідно повторно підрізати кінчики стебел. Робиться де гострим секатором або ножем під водою. Таке підрізування дозволяє уникнути закупорювання провідних судин паростка повітрям, продуктами окислювання, бактеріями, солями тощо. Тільки після того як ви здійсните це підрізування, квіти зможуть добре всмоктувати воду та зберігати свою декоративність. Вази для квітів мають бути чистими, з матеріалу, що не окислюється. Складаючи квіткові композиції, потрібно пам’ятати про несумісність деяких видів квітів. Так, резеда прискорює зів’янення інших видів квітів. Конвалія прискорює зів’янення фіалок. Троянди, гвоздики й лілії зберігають свою свіжість довше, якщо стоять окремо, у сусідстві ж з іншими квітами вони стоять у вазі менше. Крім того, спілі яблука несприятливо впливають на гвоздики, ротики, які в близькому сусідстві з ними в’януть. Однак є й сприятливікомпозиції, коли квіти, що стоять в одній вазі, позитивно впливають на тривалість життя сусіда. Так, гілочки жасмину продовжують життя конвалії та підсилюють її аромат. Гілка кипариса в букеті з тюльпанами подовжує їхню свіжість. На збереження квітів впливає й вода, у яку ви збираєтеся їх поставити. Тверда вода несприятливо позначається на стані зрізаних квітів. Вода, узята прямо з-під крана, не підходить для квітів, тому що сполуки калію та магнію, розчинені в ній, зумовлюють закупорку судин і зниження декоративних властивостей. Один зі способів зниження твердості води — це її кип’ятіння або дистилювання. Так, гвоздики в кип’яченій або дистильованій воді зберігають свіжість протягом 9 днів, а у водопровідній воді — тільки 7 днів. Збереження декоративності троянд у водопровідній і кип’яченій або дистильованій воді теж суттєво розрізняється. Так, у водопровідній воді вони в’януть уже через 2,5 дні, а в кип’яченій або дистильованій стоять до 6 днів. Існує й хімічний спосіб зниження твердості води, який полягає в тому, що до води додають хімічні речовини, здатні нейтралізувати шкідливий вплив сполук кальцію та магнію. Наприклад, такою речовиною є алюмокалієві галуни, що перетворюють розчинні солі цих з’єднань на малорозчинні або нерозчинні. Продовжити життя зрізаним квітам можна, поміщаючи їх у розчини хімічних речовин, що сприяють більш тривалому збереженню. Перші досліди з застосування хімічних речовин для продовження життя квітів і збереження їхніх декоративних властивостей були проведені на початку XX ст. в Західній Європі та сіла. Найбільш удалим для збереження таких зрізаних квітів, як гвоздики, хризантеми, маки, айстри, флокси, та деяких інших виявилися розчини борної й азотної кислот, перманганату та нітрату калію, сахарози й аспірину. Зараз створені більш ефективні хімічні склади, однак застосовуються вони в основному в промислових масштабах, складання їх у домашніх умовах практично неможливе. Удома ж для збереження зрізаних квітів можна застосовувати або готові речовини, наприклад «Бутон », « Бутон 2 » й деякі інші, або нескладні сполучення речовин, що є в будь-якому будинку. От про них далі й розповімо. Більшу частину зрізаних квітів можна тримати в 3% -йому розчині цукру (ЗО г на 1 л, тобто приблизно 3 ч. ложки). Пересуванню цукру по провідних судинах сприяє кислотність розчину, показникиякого мають наближатися до кислотності клітинного соку. Крім того, розчини зі слабкокислою реакцією мають ще й антимікробну дію, тому рекомендується додавати в розчин ще й трохи борної (0,15- 0,2 г/л), або аскорбінової (0,1 г/л), або лимонної (0,1 г/л) кислоти. Квіткарями розроблені склади розчинів і для різних видів квітів.

Для хризантем можна застосовувати такий розчин: лимонна кислота— 0,1 г/л, аскорбінова кислота — 0,1 г/л, цукор — 50 г/л; або нітрат срібла — 0,01 г/л, цукор — ЗО г/л.Для троянд застосовують розчин, складений із таких компонентів: нітрат срібла — 0,03 г/л, саліцилова кислота — 0,01 г/л, цукор — 10-15 г/л.
Для того щоб лілії стояли довше, рекомендується вискубувати в них тичинки, а маточку покрити теплим парафіном, тому що, коли пилок попадає на маточку, ця квітка швидко в’яне.
Тюльпани потрібно тримати як найдалі від яскравих сонячних променів, тому що при яскравому освітленні вони швидко розпускаються й пелюстки обпадають. Температура в приміщенні теж має бути не занадто високою. Нерідко для складання букетів використовують листя та квітки кімнатних рослин, що дозволяють створити особливий настрій композиції, надають їй оригінальності й неповторності. Продовжити життя зрізаним квітам можна, поміщаючи їх у розчини хімічних речовин, що сприяють більш тривалому збереженню. Перші досліди з застосування хімічних речовин для продовження життя квітів і збереження їхніх декоративних властивостей були проведені на початку XX ст. в Західній Європі та США. Найбільш удалим для збереження таких зрізаних квітів, як гвоздики, хризантеми, маки, айстри, флокси, та деяких інших виявилися розчини борної й азотної кислот, перманганату та нітрату калію, сахарози й аспірину. Зараз створені більш ефективні хімічні склади, однак застосовуються вони в основному в промислових масштабах, складання їх у домашніх умовах практично неможливе. Удома ж для збереження зрізаних квітів можна застосовувати абоготові речовини, наприклад «Бутон» , «Бутон 2» й деякі інші, або нескладні сполучення речовин, що є в будь-якому будинку. От про них далі й розповімо. Більшу частину зрізаних квітів можна тримати в 3% -но- му розчині цукру (ЗО г на 1 л, тобто приблизно 3 ч. ложки). Пересуванню цукру по провідних судинах сприяє кислотність розчину, показники якого мають наближатися до кислотності клітинного соку. Крім того, розчини зі слабкокислою реакцією мають ще й антимікробну дію, тому рекомендується додавати в розчин ще й трохи борної (0,15- 0,2 г/л), або аскорбінової (0,1 г/л), або лимонної (0,1 г/л) кислоти. Квіткарями розроблені склади розчинів і для різних видів квітів: Для хризантем можна застосовувати такий розчин: лимонна кислота — 0,1 г/л, аскорбінова кислота — 0,1 г/л, цукор — 50 г/л; або нітрат срібла — 0,01 г/л, цукор — ЗО г/л. Для троянд застосовують розчин, складений із таких компонентів: нітрат срібла — 0,03 г/л, саліцилова кислота — 0,01 г/л, цукор — 10-15 г/л.Для того щоб лілії стояли довше, рекомендується вискубувати в них тичинки, а маточку покрити теплим парафіном, тому що, коли пилок попадає на маточку, ця квітка швидко в’яне. Тюльпани потрібно тримати якнайдалі від яскравих сонячних променів, тому що при яскравому освітленні вони швидко розпускаються й пелюстки обпадають. Температура в приміщенні теж має бути не занадто високою. Нерідко для складання букетів використовують листя та квітки кімнатних рослин, що дозволяють створити особливий настрій композиції,надають їй оригінальності й неповторності. Є кілька секретів, що допоможуть зберегти їх свіжими якомога довше. Так, наприклад, у букетах часто присутній пірчастий аспарагус і аспарагус Шпренгера, що довго залишаються свіжими в прохолодних приміщеннях (оптимальна температура — 10 °С), а в жарких швидко висихають. Зрізані вайї папоротей бажано обприскувати, це дозволяє зберегти їх свіжими досить довго. Довше від усіх зберігається папороть нефролепіс. Можна використовувати у квіткових композиціях і листя бегонії королівської, котре ставлять у воду, у яку додано трохи солі в співвідношенні 1 ст. ложка на 2 л води. При цьому кінці стебел розщеплюють. Красивий вигляд мають у квітковій композиції листя та квітки цикламенів. їх потрібно не зрізати, а висмикувати, причому так, щоб на бульбі не залишалося «пеньків». Стебла потрібно надрізати вздовж бритвою до половини. На ніч їх ставлять у холодну воду в прохолодне приміщення. Потрібно знати, що зрізані у фазі бутонів квітки цикламенів не розпускаються у воді, але мають досить декоративний вигляд. Квітки й бутоницикламенів стоять у воді протягом 5-8 днів. Пеларгонія також може зберігати свою декоративність у вазі протягом 5-8 днів. У неї зазвичай видаляють нижнє листя, а кінці стебел розщеплюють і ставлять на ніч у холодну воду. Але важливо не тільки якомога довше зберегти зрізані квіти свіжими, але й вдало їх розставити, щоб максимально вигідно показати всі їхні декоративні якості, і так, щоб їхнє забарвлення гармоніювало з посудом, у якому вони стоять. Вважається, що чим скромніша ваза, тим яскравіший вигляд має букет. У цьому плані незамінні кераміка й порцелянові вази неяскравих пастельних тонів, а також прозорі або злегка тоновані скляні вази. Особливого затишку надають приміщенню композиції квітів, установлені в глиняних горщиках або плетених кошичках. Яскраві вази з помітним малюнком найкраще підходять для екзотичних квітів із яскравими незвичайними бутонами. На обідній стіл не варто ставити занадто високі вази, квіти мають розташовуватися трохи нижче рівня очей тих, хто сидить за столом. Складаючи букети, потрібно прагнути до того, щоб квіти мали природний вигляд, а композиція була об’ємною. Квіти не потрібно розташовувати на одному рівні або в одній площині. Довжина квітконосів не повинна бути однаковою, як, власне, і відстань між квітами й кут їхнього нахилу. Лілії, приміром, розташовують так, щоб квітки не стикалися й їх добре було видно з усіх боків. Хризантеми й жоржини також розташовують вільно, але так, щоб вони «дивилися» прямо на глядача. Дрібні квіти, зокрема такі, як проліски, незабудки, братки, конвалії, крокуси, запашний горошок, ставлять тісними групами. Для того щоб букетик не розсипався й тримав форму, його потрібно зв’язати ниткою, тонким дротом або обхопити липкою стрічкою; підійдуть для таких квітів невеликі вишукані вазочки. Важливо для кращого сприйняття композиції створити яке-небудь тло. Це може бути стіна, зелень гілок або велике листя. Як фон часто використовують гілки аспарагусу, листя рогози, гілки хвойних дерев, листя бегоній. Ще потрібно знати наступне: щоб композиція була більш стійкою, великі квіти розташовують в основі й у центрі, дрібні ж — угорі та по-периферії. Що стосується забарвлення, то темні квіти ставлять нижче світлих. У мистецтві складання букетів, мабуть, найбільшого успіху досягли японці. Ікебану не даремно називають скульптурою з квітів, адже для того, щоб скласти ікебану, потрібно мати художній смак, особливе бачення світу, любов до природи. Мистецтво складання букета сягає сивої давнини. Уже з XV ст. відомий один зі стилів ікебани з назвою Рікка, що означає «квіти, що стоять». Композиції, виконані в цьому стилі, мали урочистий вигляд, художник, який складав ікебану, укладав у неї певний зміст — композиція символізувала світобудову: одні квіти уособлювали гори, інші — пагорби, треті — водоспади, четверті — місто. Ікебана в стилі Рікка могла досягати висоти 1,5 м і навіть більше, а ширини — близько 1 м. Найчастіше тут використовувалися гілки сосни, білі квіти — символічні водоспади, гілки квітучих чагарників, що означають пагорби. Подібні композиції встановлювалися в будинках і мали відповідати різним подіям у житті людей, причому з кожної нагоди складався букет відповідно до певних правил.Уміння дарувати квіти — це теж мистецтво.