|
ВиробиМалювання Детальніше ознайомитися з цією книгою можна у відділі абонемента адресою: вул. Байкальська, 78. 1574736 аб 75.031.4(477.63)(075)
Г 21
Гарькава, Тетяна Анатоліївна.
Основи петриківського розпису [Текст] : підручник / Т. А. Гарькава ; Дніпров. нац. ун-т ім. Олеся Гончара. - Дніпро : ЛІРА, 2021. - 427 с. - ISBN 978-966-981-555-2.
Петриківський розпис побудований на чіткій знаковій/символьній системі, яка відображає сприйняття світу нашими далекими предками. Це знакове/символьне письмо — також філософія, що простежується у трактуванні елементів розпису. Наприклад: дерево це розвиток, зростання; сосонки, ялинки вічна молодість, здоров’я, ріст; барвінок молодість, здоров’я, рясність, нескореність, добра пам’ять; «безконечник» або «бігунець» — вічність, безупинність нескінченність руху; дубове листя — сила, міцність, довголіття; виноград, кетяги винограду, виноградна лоза— родючість, добробут, багатство; троянда, ружа — кохання; біла лілія — чистота, невинність, цнотливість; калина — дівоча врода, краса, доля, щастя; горицвіт — чисте, щире серце; соняшник — сонце, постійність, витривалість; птах — зародження життя, родючість, приплід, достаток; голуб — мир, спокій, добро, вірне кохання; півень — пробудження життя, світанок; кінь — уособлення земного добробуту, життя, витривалість. Культ природи, що існував в українців, преклоніння і обожнювання відтворилися і в народному мистецтві, особливо у творчому використанні орнаментів, початки чого зафіксовані ще в палеоліті. Найпростіші орнаменти, що з’явилися в цю епоху, виконували роль оберегів, які відлякували злі сили і притягували щастя й добробут. Таке значення орнаменту в обрядовості українців існує й донині: орнаментом прикрашали й прикрашають (затуляючи від злих духів) отвори в будинку (двері, вікна) та одязі (комір, поділ, манжети рукавів).
Методика навчання петриківського розпису
МАК. Розводимо на палітрі червону, оранжеву, жовту, голубу, темно-зелену, бордову фарби. Олівцем малюємо закритий мак: внизу ділимо пелюстки на три частини, а верхні пелюстки — на чотири. Пензликом набираємо червону фарбу, вмочуючи кінчик у бордову фарбу (тобто виконуємо «перехідний» мазок) і малюємо криві цибульки знизу та зверху. Пензликом із кошачої шерсті робимо жилочки по цибульках, серединку маку виконуємо квачиком (намотана на сірник вата) зверху вниз, умочуючи по-черзі в темно-зелену та бордову фарби. Залишаємо біля середьої нижньої пелюстки білий колір і малюємо половинку ромашки. Малюємо «перехідними» мазками листя, з’єднуємо мак із листям, виконуємо ягідки та траву.
ПТАХ. На папері розводимо фарби (з клеєм ПВА): жовту, червону, бордову, темно-зелену, блакитну. Виконуємо білячим пензликом №3 хвіст та крило у птаха. Потім малюємо тулуб віджимами «кошачки», по всьому птаху робимо тоненькі прожилки. ПАВИЧ. Розводимо на палітрі жовту, оранжеву, голубу, темно-синю, червону,
краплакову, зелену та коричневу фарби. Олівцем малюємо павича. Тулуб покриваємо
голубою фарбою, хвіст — жовтою. На тулубі пензликом із котячої шерсті темно-синім та жовтим кольорами виконуємо напівромашки. На хвості вказівним
пальцем робимо пуп’янки і потім їх обмальовуємо зеленими жилочками пензликом із
котячої шерсті. Крило павича виконуємо пензликом із білячої шерсті
«перехідними» мазками, за основу беремо жовту фарбу та вмочуємо в зелений,
синій і краплаковий кольори. Дзьоб малюємо оранжевою фарбою. На голові у птаха
робимо чотири горошинки пензликом із білячої шерсті. Коричневою фарбою малюємо
гілку, на якій сидить павич.
ЦИБУЛЬКА. Для
того, щоб почати малювати «цибульку», треба вибрати три колірні пари: бордова —
червона, червона — жовта, зелена — жовта. На палітрі викладаємо першу пару,
додаємо в кожну з фарб клей ПВА. Набираємо на пензель червону фарбу, потім
умочаємо кінчик у бордову і робимо мазок. При цьому чим більше на пензлику
бордової фарби, тим менше в мазку залишиться червоної. Перед нанесенням
чергового мазка потрібно обов’язково набирати пензлем фарби, тоді кожен мазок
буде соковитим. Мазок треба вести зверху вниз. Після того, як намалюємо перший
рядок «цибульки», приступаємо до другого. Добре промиємо пензлик від бордової й
червоної фарб і викладаємо на палітру наступну колірну пару: червону — жовту,
додаючи в кожну фарбу клей ПВА. Набираємо спочатку на пензлик жовту фарбу,
потім умочуємо його кінчик у червону. Виконуємо «перехідним» мазком другий ряд
«цибульки». Так ми отримали червоно-жовту «цибульку». Викладаємо на палітрі
третю пару фарб: зелену-жовту і малюємо ще ряд «цибульок».
«КУЧЕРЯВКА». (вигадана квітка). Якщо уважно придивитися, то можна
помітити: пелюстки квітки мають форму «цибульки». Зверху вони невеликого
розміру, а знизу більші. Починати
малювати необхідно з ескізу, який виконують олівцем. Далі вибираємо три колірні
пари фарб: бордова-червона, червона-жовта, зелена-жовта. На палітрі викладаємо
першу пару, додаємо в кожну з фарб клей ПВА. Набираємо
на пензель червону фарбу, потім умочуємо кінчик у бордову і робимо мазок. При
цьому чим більше на пензлику бордової фарби, тим менше в мазку залишиться
червоної. Виконувати
мазки треба так, щоб не заходити за контур. Ведуть мазок зверху вниз. Після
першого ряду «цибульок» приступають до другого. Далі треба добре промити
пензлик від бордової й червоної фарб і викласти на палітру наступну пару фарб:
червону-жовту, додавши в кожну з них клей ПВА. На
пензель набирають спочатку жовту фарбу, потім умочують його кінчик у червону,
виконуючи «перехідний» мазок. Коли готова червоно-жовта «цибулька», на палітрі
викладають третю пару фарб: зелену-жовту і малюють ще ряд «цибульок». ГОРОБИНА
та КАЛИНА. Для виконання зображення горобини пензлик не
потрібен. Викладаємо на палітру червоно-помаранчеву фарбу для горобини і
червону фарбу для калини. Не забуваємо у фарбу додати клей ПВА. Вмочуємо кінчик
вказівного пальця у фарбу і виконуємо відбиток на папері. Виходить кругла
ягідка. Знову вмочуємо палець у фарбу і ставимо поруч відбиток. Багаторазово
повторюючи цей прийом, створюємо кетяги горобини або калини. Коли фарба
висохне, вмочуємо зворотний кінець пензля в коричневу фарбу й ставимо крапки
внизу кожної ягідки горобини. Потім беремо білячий пензлик № 3 і малюємо
листя. Для цього на палітрі викладаємо зелену і помаранчеву фарби. Найтоншим
пензликом № 1 наводимо квітконіжки й живці коричневою фарбою.
ЛИСТЯ. Викладаємо на палітру колірні пари і не забуваємо додавати в фарби клей ПВА. Колірні пари можуть бути такими: зелена — помаранчева, зелена — бордова, зелена — блакитна, зелена — жовта. Набираємо на пензлик зелену фарбу, потім умочуємо кінчик у помаранчеву і робимо мазок. При цьому чим більше на пензлику зеленої фарби, тим менше в мазку залишиться помаранчевої. Для соковитості кольору перед нанесенням кожного мазка не забувайте набирати пензлем фарби. Складні листки, які складаються із трьох подібних частин — центральної та двох бічних, починають малювати із центральної частини — із середнього зубчика, довгенький мазок якого буде серединою листка. У такий же спосіб створюють і бічні частини листка. Прожилки листка можна намалювати темнішою фарбою. Листки можна малювати і «перехідним» мазком. На пензлик набирають фарбу, витримують його «п’яткою» донизу декілька секунд, щоб фарба стекла в «п’ятку», відтак кінцем пензлика набирають темнішу фарбу. Протягують по аркушу кінчиком пензлика, завершують «п’яткою» й отримують поступовий гармонійний перехід темного кольору у світлий. Можна зробити і навпаки, тобто щоб світлий колір переходив плавно у темний. Малювати листки клена, калини, винограду потрібно, намалювавши спочатку середину листка видовженим мазком, інші мазки розміщують під гострим кутом до середини — це зубчики листка. Ці листки складаються з трьох подібних частин зубчастої верхівки і двох бічних. Починають малювати з центральної частини, із середнього зубчика, видовжений мазок якого буде основною лінією всього листка. Так само малюємо сусідні бічні зубчики. Потім малюємо середню, бічну частину листка, знову починаючи із середнього зубчика. Вісь середньої частини листка розміщена під гострим кутом до основної осі листка. Ця нижня, третя, частина розміщується під прямим або тупим кутом до осі листка. Головне зображення можна залишити в одному кольорі або виділити прожилки темнішим кольором. Після набуття певного досвіду у виконанні цього завдання доречно виконувати малюнки відразу фарбою, не застосовуючи олівець. Це сприятиме розвитку творчої уяви, збереженню пам’яті всього малюнка, тобто розширить творчі можливості, а руці надасть упевненості та точності рухів. |
49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua |
Copyright © 2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека |
|