Студенту на замiтку
Економіка
   Економіка підприємства
   Історія економіки
   Логістика
   Страхування
   Цінні папери
   Корпоративне управління
Аудит
Бухгалтерський облік
Винахідництво
Екологія
Етика. Естетика
Інтелектуальна власність
Історія
   Всесвітня історія
   Історія України
Культурологія
   Культура, мистецтво, суспільство
   Культурне співробітництво
   Менеджмент в галузі культури
   Оперне, балетне мистецтво України
   Сучасна українська музика
   Українська книга
   Українське кіно
Маркетинг
Менеджмент
   Контроль і ревізія
   Корпоративне управління
Мистецтво
Мовознавство
Оподаткування
Педагогіка
Право
   Авторське право
   Кримінально-процесуальне право
   Адміністративне право
   Господарче право
   Екологічне право
   Конституційне право
   Кримінальне право
   Криміналістика
   Кримінологія
   Митне право
   Міжнародне право
   Правоохоронна діяльність
   Сімейне право
   Соціальне право
   Фінансове право
   Цивільне право
   Цивільне процесуальне право
Політика
   Державне управління
Фінанси
Психологія
   Психологія творчості
   Організаційна психологія
   Психологія конфлікта
   Психологія особистості
   Педагогічна психологія
   Психологія спорту
   Юридична психологія
Сільське господарство
Філософія

Педагогіка


Інклюзивна освіта
 
Протягом останніх років за рекомендацією ЮНЕСКО у багатьох країнах світу (у першу чергу, високо розвинутих) було змінено модель навчання інвалідів із "сегрегативної" на "інклюзивну", що передбачає організацію спільного навчання інвалідів та осіб без інвалідності у загальноосвітніх навчальних закладах шляхом створення необхідних умов для такого навчання: індивідуалізації та адаптації навчальних планів (програм) до потреб і можливостей осіб з інвалідністю, пристосування основного та додаткового навчального обладнання, забезпечення, архітектурної доступності до навчального закладу тощо.

Інклюзія (лат.) – включення, введення, приєднання.


Інклюзивний підхід для здобуття освіти інвалідами спільно зі здоровими людьми використовується у багатьох країнах. Такий підхід до освіти інвалідів значно підвищує їх адаптивність до навколишнього середовища, полегшує працевлаштування і в подальшому здобуття освіти. Одним з принципів інклюзії є те, що перешкодою для здобуття людиною освіти можуть бути тільки психічні порушення або серйозні порушення інтелекту, що не дозволяють навчатися спільно зі здоровими людьми. Інвалідів, навчання яких спільно зі здоровими неможливе, слід переорієнтовувати на вже існуючі спеціалізовані навчальні заклади. Труднощі, пов'язані із скрутою при пересуванні, не повинні мати значення для
відмови у навчанні.
   Інклюзія базується на концепції «нормалізації», в основі якої – ідея, що життя і побут людей з обмеженими можливостями мають бути якомога більше наближені до умов і стилю життя усієї громади. Принципи «нормалізації» закріплені низкою сучасних міжнародних правових актів: Декларація ООН про права розумово відсталих (1971), Декларація про права інвалідів (1975), Конвенція про права дитини (1989) та ін. Зокрема, Декларація ООН про права розумово відсталих є першим нормативно–правовим документом щодо визнання осіб з порушеннями психофізичного розвитку суспільно повноцінною в соціальному сенсі меншиною, яка потребує соціального та правового захисту.
Інклюзивна освіта –це: освіта, яка спирається на ідеї адаптивної школи, що ураховує індивідуальні особливості кожного суб’єкта ( С.Альохіна); стратегія спільного навчання всіх дітей, що дозволяє вирівнювати стартові умови одержання освіти кожною дитиною ( Ю. Мельник); система освітніх послуг, що передбачає навчання дитини з особливими освітніми потребами в умовах загальноосвітнього закладу (С. Семак), базується на принципі забезпечення основного права дитини на освіту та права навчатися за місцем проживання в умовах загальноосвітнього закладу (О. Кривоносова); процес і результат навчання учнів з особливостями розвитку в загальноосвітньому середовищі за спеціальними програмами, творчо адаптованими методами й методиками викладання( В.Бондар).

Міжнародні стандарти в галузі прав людини ґрунтуються на ідеї участі кожної особистості в суспільному житті на засадах рівності й без дискримінації. Показником розвитку суспільства є ступень реалізації питання навчання, виховання, соціальної реабілітації дітей, яких природа позбавила можливості достатньою мірою сприймати світ і відчувати свою належність до нього через хвороби, травми, патологічні стани.
Міжнародне співробітництво у сфері інклюзивної освіти сприяє інтеграції національної системи освіти в міжнародний освітній простір, організації освітніх і наукових обмінів, стажуванню та навчанню за кордоном учнів, студентів, педагогічних працівників.
  Із моменту ратифікації Україною Конвенції ООН про права дитини(1991р.) та про права інвалідів (2009р) все більшого визнання набуває соціальна модель, яка, на противагу медичній моделі, розглядає ваду здоров'я як соціальну проблему, а не як характеристику особистості
В Україні розвитку системи спеціальних навчальних закладів, розробці методик ранньої діагностики психічного розвитку дітей сприяли праці Л.Виготського, О.Венгер, О.Киричука, Г.Костюка, Б.Корсунської, С.Максименка, Н.Морозової, В.Синьова, П. Таланчука, В.Тарасун, М.Ярмаченка та ін. Науковці розглядають особливості розвитку психічних процесів у дітей різного віку,прояви аномального розвитку та засоби їх психолого–педагогічної корекції,становлення і розвиток спеціальної освіти дітей з різними психофізичними порушеннями.Дослідженню проблеми залучення дітей з особливими потребами до навчання в загальноосвітніх навчальних закладах, можливостей супроводу таких дітей, їх реабілітації та соціалізації присвячені праці В.Авілова, В. Бондара, О.Євтухової, В.Зарецького, І. Іванової, Н. Козлова, А. Колупаєвої, І. Купрієвої, В. Ляшенко, Ю. Найди, О. Савченко, О. Столяренко, Н.Судакової, О. Таранченко, Є.Чайковського та ін.
  Для здійснення інклюзивної освіти мають бути створені відповідні умови:регламентоване нормативно – правовими документами фінансове та юридичне забезпечення освітнього процесу; розроблений механізм комплектування класів дітьми з особливими освітніми потребами; спеціально підготовлений для отримання медичної, психологічної та педагогічної підтримки кадровий ресурс ( введення в штат додаткової одиниці – асистента вчителя (корекційного педагога) з обов’язковою підготовкою із спеціальної психології та спеціальної педагогіки, спеціальних методик викладання, а також підвищення кваліфікації для всього колективу школи з спеціальних психології, педагогіки та технологій інклюзивної освіти);матеріально – технічне оснащення для створення безбар’єрного середовища; адаптовані індивідуальні навчальні програми, складені фахівцями за згодою батьків; необхідний роздавальний та дидактичний матеріал.
  До переваг інклюзивної освіти відносять: відсутність ізоляції в замкненому середовищі дітей з такими самими проблемами;поліпшення когнітивного, моторного, мовного, соціального та емоційного розвитку дітей завдяки цілеспрямованому спілкуванню з більш здібними однолітками; програвання ровесниками ролі моделей для дітей з особливими освітніми потребами; проведення навчання з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей;можливість для дітей з особливими освітніми потребами жити разом з батьками, налагоджувати дружні стосунки зі здоровими ровесниками та приймати участь у громадському житті;можливість для здорових дітей вчитися природно сприймати, співчувати, толерантно ставитися, налагоджувати дружні стосунки з тими, із ким доля обійшлася жорсткіше; можливість для вчителів інклюзивних класів сприймати дітей більш цілісно, краще розуміти індивідуальні особливості учнів.


Використана література:

Федан Я. І. Деякі проблеми розвитку інклюзивної школи в Україні
Економіка та держава. – 2011. -№7. С.122-123

Анотація: Розглянуто актуальні проблеми розвитку інклюзивної школи в сучасному українському освітньому просторі, а також запропоновано шляхи вирішення даних проблем.

Бондар В., Синьов В., Тищенко В. Чи приживеться північноамериканська модель інклюзії в Україні?
Рідна школа. – 2012. -№8-9. С. 20-26

Анотація: Аналізуються проблеми, пов’язані з упровадженням в Україні інклюзивної форми навчання дітей з психофізичними порушеннями, яка базується на принципі рівних прав і можливостей у сфері освіти.

Пісоцька М. Теоретичні питання інклюзивної освіти
Педагогіка та психологія. – 2014. -№1. С. 42-47

Анотація: Проведено аналіз психолого-педагогічної літератури з питань визначення сутності інклюзивної освіти, умов її здійснення, типології інтеграції.

Резнік Г. Право дитини на освіту в міжнародних актах та законодавстві України
Юридична Україна. – 2015. -№4-5. С. 72-77

Анотація: Досліджуються основні міжнародно-правові акти, які закріплюють право дитини на освіту. Визначено основні напрями та надано пропозиції щодо удосконалення законодавства в сфері освіти.






Замовити повніше сторінки з періодичних видань скористуйтесь послугою 
  

електронної доставки документів  ЕДД





49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека