Економіка підприємства

Поняття логістики. Логістика — це наукова дисципліна (або вид практичної діяльності), пов’язана з плануванням, організацією, управлінням, контролем та регулюванням матеріальних та інформаційних потоків у просторі і часі від їх першоджерела до кінцевого споживача.

У сучасному розумінні логістика - це процес управління достатнім та ефективним (з точки зору витрат та часу перебігу) потоком запасів сировини, матеріалів, незавершеного виробництва, готової продукції, послуг, фінансів та супровідної інформації від місця виникнення цього потоку до місця його споживання (у т.ч. приймання, відправлення, внутрішнє і зовнішнє переміщення) з метою повного задоволення потреб споживачів.

Вивчення логістики повинне спиратися на розуміння основної концептуальної ідеї логістичного підходу — посилення значущості діяльності з управління матеріальними потоками.

Концепція логістики - це система поглядів на раціоналізацію господарської діяльності шляхом оптимізації потокових процесів.

Головною метою логістики є найбільш повне, з мінімальними витратами пристосування фірми до ринкової ситуації, збільшення власної присутності на ринку та одержання конкурентних переваг шляхом створення інтегрованої ефективної системи регулювання та контролю матеріальних та інформаційних потоків.

Цілями сучасної логістики є:

1) надходження всіх матеріалів у відповідних кількостях, якості й асортименті до місця споживання;

2) зміни запасів матеріалів у відповідь на інформацію про можливості їх швидкого придбання;

3) зміна політики продажу вироблюваних товарів на політику виробництва товарів, що продаються;

4) зменшення оптимального розміру партії постачання та обробки до одиниці;

5) якісне виконання всіх замовлень у мінімальні строки.

Досягнення сукупності поставлених цілей -- це ідеал, до якого слід прагнути.

До окремих завдань логістики можуть бути віднесені такі:

- своєчасне постачання відповідної кількості, якості, асортименту вантажів до місця їх споживання;

- управління запасами ресурсі в;

- узгодження політики розподілу з політикою виробництва продукції;

- формування оптимальних розмірів партій поставок та переробки;

- якісне виконання всіх замовлень у встановлені строки тощо.

Найчастіше мету логістичної діяльності пов’язують з виконанням так званих «восьми правил логістики»:

1R (right product) — необхідний товар;

2R (right quality) - необхідної якості;

3R (right quantity) — у необхідній кількості;

4R (right time) - у потрібний час;

5R (right place) — у потрібне місце;

6R (right customer) - потрібному споживачу;

7R (right cost) — з мінімальними витратами;

8R (right information) - з gотрібною інформацією.

Цифри і факти

В Україні ринок погістичних послуг почав формуватися на початку 90-х років XX сторіччя. Першими на ньому почали діяти західні лопстичні компанії, а саме такі відомі фірми термінової (експрес) доставки вантажів, як «United Parcel Service» (UPS) - США, «Thomas Nationwide Transport» (TNT) — Нідерланди, «Schenker — Billspedition Transport Logistics» (Schenker-BTL) — Німеччина/ Швеція. В Україні на перевезення, зберігання продукції та сировини компанії витрачають близько 15% ВВП, у ЄС та США логістичні виграти становлять 12-16% внутрішнього валового продукту, у Китаї - 26% у Японії - 6%. Таким чином, щорічно українські компанії витрачають на логістику близько 10 млрд дол США. За експертними оцінками, 70% погістичних витрат припадає на транспорт (7 млрд дол), 25% — на складське зберігання (2,5 млрд доп) і близько 5% — на управління логістичними потоками (0,5 млрд дол).

Для того, щоб уявити шлях, яким переміщується матеріальний потік, використовують поняття логістичний ланцюг. Синонімами цього терміна в англо-американській літературі з логістики є логістичний канал (logistical channe), канал розподілу (іdistribution channe) та ін, У Німеччині досить поширений термін «логістичний ланцюг» (die logistische Kette), затверджений як один з національних стандартів.

Логістичний ланцюг (logistical chain) - це лінійно впорядкована кількість фізичних та/чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів тощо), які виконують логістичні операції з доведення зовнішнього матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача. Інакше кажучи - це група партнерів, які разом переробляють вхідні матеріальні ресурси й інформацію у вихідні продукти у вигляді товарів та послуг.

Кожне з цих підприємств (організацій) спеціалізується на виконанні якоїсь логістичної функції: інтеграційної, координуючої, регулювальної, контролюючої, плануючої, обслуговуючої.

Логістичиа функція - укрупнена група логістичних операцій, спрямованих на реалізацію цілей логістичної системи. До основних логістичних функцій належать:

- постачання:

- виробництво;

- збут.

Логістичиа операція - сукупність дій, спрямованих на перетворення матеріальних та інформаційних потоків.

До основних логістичних операцій належать:

- формування комерційних зв’язків;

- визначення обсягів та напрямів руху матеріальних потоків;

- прогнозні оцінки потреби в перевезенні;

- розвиток, розміщення та організація складського господарства;

- управління запасами;

- здійснення перевезень;

- управління складськими операціями;

- оперативне планування виробництва.

Об’єкти управління в логістиці. Сучасна логістика розглядає як об’єкт управління не лише матеріальний потік, а й супутні йому фінансовий, інформаційний, сервісний. Тому, на нашу думку, Доцільно об’єктом управління логістики вважати логістичний потік як сукупність матеріального і пов’язаних з ним потоків.

Матеріальний потік - сукупність матеріальних елементів (вантажів, матеріальних ресурсів, об’єктів незавершеного виробництва, готових виробів, товарів), які переміщуються між виробниками, посередницькими організаціями та споживачами, а також між постачальними, виробничими та збутовими підрозділами підприємств за одиницю часу.

Інформаційний потік — сукупність повідомлень між логістичною системою і зовнішнім середовищем, що циркулюють у логістичній системі, необхідних для управління і контролю логістичних операцій.

Логістичні системи. На основі взаємозв’язку процесів, які забезпечують логістичні потоки, а відтак, і структур, що їх виконують, формуються логістичні системи, які, поєднуючись між собою, утворюють логістичні ланцюги різного ієрархічного рівня, уздовж яких переміщуються логістичні потоки.

Об’єктивною підставою створення логістичних систем є реалізація синергетичного ефекту, який може проявлятися: по-перше, у загальному прискоренні матеріального потоку, що адекватне підвищенню реакції на бажання клієнтів; по-друге, у зменшенні сукупних витрат завдяки уникненню конфліктів часткових витрат; по-третє, у підвищенні рівня логістичного обслуговування.

Логістична система передбачає дію організаційно-господарського механізму управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона охоплює матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів логістичним ланцюгом (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга.

Логістична система є адаптивною системою з наявністю потокового процесу, що призначена для виконання логістичних функцій.

До компонентів логістичної системи належать: підсистема закупівель, підсистема збуту, підсистема обслуговування виробництва, склади, запаси, транспорт, кадри, інформація тощо.

Логістична система є адаптивною системою зі зворотним зв’язком, яка виконує певні логістичні функції та операції (рис. 22.1). Як правило, вона складається з кількох підсистем і має розвинуті зв’язки із зовнішнім середовищем. Як логістичну систему можна розглядати виробниче підприємство, територіально-виробничий комплекс, торговельне підприємство.

Мета логістичної системи - доставка в задане місце потрібної кількості та асортименту максимально підготовлених для виробничого чи особистого споживання товарів та виробів за мінімальних витрат. Поряд з функціональними логістична система має також забезпечувальні підсистеми (інформаційну, правову, кадрову та ін.).

Структуризація логістичних систем:

1. Інституціональний поділ: макро-, меза-, мета-, мікро-.

Рис. 1. Принципова схема логістичної системи промислової організації

2. Функціональний поділ: замовлення, транспортування, складування, управління запасами, пакування, маркування.

3. Фазовий поділ: постачання, виробництво, збут.

Логістичні системи поділяють на макро- і мікрологіетичні. Макрологістичні системи - великі системи управління матеріальними потоками, що охоплюють підприємства та oj іганізації промисловості, посередницькі, торговельні й транспортні організації.

Мікрологіетичні системи є підсистемами, структурними складовими макрологістичних систем. Мікрологіетичні системи утворюють клас внутрішньовиробничих логістичних систем.

Подробиці

Прикладом сучасної тягнучої системи є система «Канбан» (KANBAN). Система не потребує тотальної комп'ютеризації Е;иробництва, однак потребує високої дисципліни поставок і високої відповідальності персоналу. Система «Канбан» уперше була розроблена й реалізована фірмою «Тойота» (Японія).

«Канбан» - прямокутна картка в пластиковому конверті, у яку заносяться дані про тип і кількість виробів. «Канбан» адресується працівникам попередньої виробничої ділянки. Є два види карток: відбору й виробничого замовлення. У картці відбору вказується кількість деталей, які потрібно взяти на попередній ділянці обробки, а в картці виробничого замовлення — кількість деталей, які мають бути виготовлені на попередній ділянці виробництва. Картки «Канбан» циркулюють як усередині окремих підприємств «Тойоти», так і між корпорацією та компаніями, що співпрацюють із нею.

Важливою умовою застосування системи «Канбан» є вирівнювання виробництва за продуктивністю (реалізація принципу пропорційності). Це дозволяє: істотно знизити виробничі запаси; прискорити оборотність обігових коштів; поліпшити якість продукції, що випускається.

У США та інших країнах заходу з 80-х років широко використовується нова логістична система ОПТ (Optimized Production Technology) - оптимі- зована виробнича технологія, розроблена ізраїльськими та американськими вченими. Основний принцип системи ОВТ - виявлення у виробництві «вузьких» місць, або, за термінологією її творців, критичних ресурсів. Критичними ресурсами можуть бути, наприклад, запаси сировини та матеріалів, машини й устаткування, технологічні процеси, персонал. У системі ОВТ в автоматизованому режимі вирішуються деякі завдання оперативного й короткострокового управління виробництвом, у тому числі формування виробничого графіка на один день, тиждень тощо. При розробленні графіка, близького до оптимального, використовують критерії забезпеченості замовлень сировиною та матеріалами, ефективності використання ресурсів, мінімуму оборотних засобів у запасах, гнучкості. Систему ОВТ використовують понад 20 корпорацій, що входять до списку 500 найбільших фірм США, у тому числі «Форд», «РКА», «Дженерал Електрик» та ін. У Великобританії систему ОВТ використовують такі відомі фірми, як «Брітіш Аероспейс», «Перкінс Енф- нінс», «Брітіш Стіл», у Голландії - «Філліпс». Досвід цих та інших фірм пока- зує, що система ОВТ дозволяє збільшувати випуск продукції на 10%, зменшивши виробничий запас на 20%, за незмінних основних фондів.

У логістиці та маркетингу деяких західних країн останнім часом застосовується система управління та планування розподілу продукції DRP (distribution requirement planning - планування розподілу), яка дає змогу не тільки враховувати кон'юнктуру, а й активно впливати на неї. Система DRP є базою планування логістичних та маркетингових функцій та їх поєднання. Вона дозволяє прогнозувати з певною мірою достовірності ринкову кон'юнктуру, оптимізувсіти логістичні витрати шляхом скорочення транспортних витрат та на рух товару. У системі DRP здійснюється інформаційне забезпечення різних рівнів ланцюга розподілу з питань ринкової кон'юнктури.

2. Основи організації логістики на підприємстві

Логістичне управління на підприємстві. Дослідження логістизації економіки України переконує, що логістичне управління ґрунтується на загальній теорії менеджменту, яка трансформується під впливом логістичної діяльності. Універсальність логістичного підходу і теорії менеджменту за правилом транзитивності підтверджує універсальність логістичного управління. Одна з характеристик цієї універсальності передбачає, що об’єктом логістичного управління є цілісність потокових процесів сфери виробництва, фінансів, інформації та сервісу. Діяльність основних суб’єктів підприємництва пов’язана із забезпеченням матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, а сервісний, енергетичний, кадровий і інші потоки є супроводом основних потоків.

Логістичне управління є головною підсистемою загальної системи управління підприємством і спрямоване на досягнення стратегічних і тактичних цілей розвитку підприємства (рис. 2). Будучи важливою складовою механізмів розширеного відтворення, логістичне управління спрямоване на узгодження економічних інтересів безпосередніх і опосередкованих учасників підприємницьких процесів шляхом найефективнішого використання наявних на певному історичному етапі розвитку суспільного виробництва ресурсів.

На відміну від традиційного, логістичне управління потребує орієнтації всіх функцій управління на єдиний критерій ефективності роботи підприємства, сутність якого полягає в максимізації співвідношення сукупних обсягів доходу і витрат, а також досягнення за допомогою синхронізації логістичних потоків необхідного рівня адаптивності підприємства до зовнішніх змін.

На відміну від логістичної, традиційна концепція організації виробництва базується на таких засадах:

- виробнича інтеграція розглядається як другорядний процес;

- основною метою організації виробництва є прагнення до максимальної продуктивності;

- підтримка будь-якими засобами високого коефіцієнта використання виробничих потужностей;

- запаси формуються тільки у вигляді матеріальних ресурсів та готової продукції;

- узгодженість виробничих, допоміжних та обслуговуючих операцій відбувається шляхом завищення нормативів часу на їх виконання;

- перевага надається спеціалізованому обладнанню;

- виробництво орієнтоване на виконання програми випуску, складування готової продукції;

орієнтація на виготовлення продукції крупними партіями; допускається брак у межах встановлених норм; пасивність в оптимізації внутрішньовиробничих перевезень.

Зміст концептуальних положень свідчить про те, що традиційна концепція організації виробництва найбільш прийнятна для умов «ринку продавця», а логістична концепція -для умов «ринку покупця».

Література:

Економіка підприємства [Текст] : підручник для вищої школи / за заг. ред. Л. Г. Мельника. - Суми: Університетська книга, 2012. - 864 с.

Скачати повніше