У монографії узагальнено історію, методологічні засади дослідження "вторинного" міфу, форми його буття і еволюцію в культурі Стародавнього світу, Середніх віків, Відродження, Нового часу, його місце в культурі постмодерну. Розглянуто взаємодію "вторинних" міфів з новітніми та нетрадиційними релігіями, окультно-містичними течіями та культами, роль у розвитку "відкритої” релігійності, "приватної віри" постмодернової природи, Розкрито роль у цьому процесі парадоксографічного сектора культури. Аналізуються важливі "концептуально-контактні" зони взаємодії парадоксографії, "нової” релігійності та "вторинних" міфів: сучасна уфологія як ядро “вторинної" міфотворчості, — одне з джерел нетрадиційної релігійності, окультизму; концепції "паралельних світів", "подорожей у часі", наявних у постмодерновій культурі та "неформальній" релігійності; повідомлення про "полтергейста” як феномен "вторинної"' міфотворчості сьогодення; концепція "Живої Землі"; "теорія стародавньої астронавтики”, яка вважає діяльність позаземних цивілізацій рушійною силою розвитку людства; містична криптозоологія, що розмиває раціоналізовану картину світу; уявлення про "паранормальні здібності людини"; концепції "життя після життя".

  Для фахівців з релігієзнавства, культурології, а також широкого кола читачів, що цікавляться культурологічними, світоглядними проблемами науки і релігії.