Історія бібліотеки

 Так, без бібліотеки неможливо сьогодні уявити навчання і виховання дітей. Без неї неможлива освіта і самоосвіта батьків. Сільська бібліотека давно стала визнаним центром спілкування і духовності.  

       Гуляйпільська сільська бібліотека була заснована ще 1920 році. В ті часи вона називалась хата-читальня і знаходилась в одній половині хати місцевої жительки Ониськи Сидорівни Балан-Дубранової. Звідки взялись перші книжки ніхто не знає, але існує думка, що вони були знесені членами жіночої молодіжної організації. Головою цієї організації була Сторчеус Параска Ігнатівна. Фонд хати – читальні налічував тоді близько ста книжок.  Голод на книгу, на інформацію, потяг до знань змушували як і дітей так і дорослих перечитувати їх не один раз.  

    Після організації колгоспу хату – читальню розмістили в колишній хаті сільського священнослужителя. Тут вона проіснувала з 1929 по 1935 рік. За цей час бібліотечний фонд майже повністю було замінено новою радянською літературою, соціалістичною за змістом. Книги західноукраїнських письменників, історична та патріотична література була вивезена. Особливої жорстокості зазнала релігійна література.

     У 1935 році було збудовано нове приміщення сільського будинку культури, де була виділена площа і для бібліотеки.

          Одними з перших працівників були:

Кудріна Ганна Петрівна,
Новіков Станіслав Терентійович,
Дербас Микола Іванович,
Коханова Ала Іванівна,

Новікова Галина Іванівна, яка пропрацювала в бібліотеці з 10 квітня 1954 року по 10 квітня 1985 року.

   На той час наповнюваність сільської бібліотеки була ідеологічно заангажованою. Книжковий фонд був наповнений творами та працями класиків марксизму – ленінізму, матеріалами з’їздів та конференцій КПРС. З раннього віку дітям насаджувались твори про В.І.Леніна, про КПРС, про щасливе життя колгоспного ладу та радянських людей. Час від часу з бібліотеки вилучались книжки тих письменників, котрих судили за вільнодумство. Для виховання своєї ідеології партія не шкодувала коштів. У 1978 році бібліотечний фонд Гуляйпільської бібліотеки нараховував близько 25 тисяч екземплярів художньої, дитячої, суспільно-політичної та методичної літератури.

         1991 рік… Україна стала незалежною державою. Докорінно змінилась суспільно-політична ситуація. Сільська бібліотека стає центром національного відродження. Бібліотечний фонд поповнюється працями Д. Яворницького, М.Грушевського, Б.Лепкого, В.Винниченка та інших. Але поповнюються дуже рідко. Змінилась наочна агітація у бібліотеці. Тематика книжкових виставок набула нового гуманістичного забарвлення. Бібліотека розповідала про історію козацького краю, повертала нащадкам втрачені традиції і віру в майбутнє і разом з тим стогнала від незмоги захистити себе, а головне – своє багатство – книги, своїх читачів від холоду. Низьким став рівень матеріально- технічного забезпечення бібліотеки. В порівнянні з 1978 роком бібліотечний фонд скоротився майже втричі і у 2011 році нараховує 9911 екземплярів. Хочеться відмітити те, що більша частина книжкового фонду застаріла, особливо це стосується дитячої літератури. Діти не мають змоги читати не тільки літературу за інтересами, а й програмну. Катастрофічно зменшилась періодика. А в 2010 та на період 2011 року зовсім відсутня. До нас із забуття повернулися десятки заборонених імен, сотні книг, діти почали вивчати справжню історію та культуру України, потягнулись до нових знань, а літератури у бібліотеці обмаль.

         Тепер уже часто читачі виходять з бібліотеки сумними і розчарованими. То чи може в даний час праця бібліотекаря приносити справжню радість та задоволення, коли у фонді відсутнє елементарне. Можливо в зв’язку з цим на посаді бібліотекаря більше двох років ніхто не затримувався…

  В період з 1990 по 2003 рік в бібліотеці працювали Леонова М.А., Скубенко Л.В., Юркова Т.О. та інші. З 2003 року працюю я, Олефір Ірина Іванівна.

         Але є у нас і здобутки.  З  2005 року бібліотеку переведено в приміщення Гуляйпільської сільської ради.  Можливо трохи тіснувато (одна кімната загальною площею 56 кв.м.), але ж у бібліотеці зараз тепло й затишно. Збільшилась кількість користувачів. При бібліотеці працює  клуб   сімейного читання «Дозвілля», до складу якого входять читачі від 20 до 50 років. Для дітлахів – клуб «Вербиченька» на засіданнях якого діти 5 – 7 класів вивчають традиції та звичаї українського народу, обговорюють новітню літературу.

       Гуляйпільська сільська бібліотека має принтер (три в одному) який надала бібліотеці благодійна організація «Спільна справа Криничанщини», Інтернет та електронну адресу, а комп’ютер бібліотеці передала сільська рада

      Скільки б поколінь не пройшло вздовж і впоперек безмежними просторами України, кожен із сущих залишить свій неповторний слід в історії держави, в історії краю, в історії народу, залишиться у пам’яті  нащадків. А вони в майбутньому перегорнуть сторінки написаних і ненаписаних книг, впишуть рядки із своєї біографії. Так було і так буде завжди!!!