Цільові програми і проекти в діяльності бібліотек


Цільові програми
 

Дніпропетровська
обласна
універсальна
наукова
бібліотека

 

Серія   “Ділове  досьє”

Випуск  2

 

ЦІЛЬОВІ  ПРОГРАМИ  І  ПРОЕКТИ
В  ДІЯЛЬНОСТІ  БІБЛІОТЕК

(методика складання  і  організація  роботи)

 

 

 

 

 

 

 

 

Дніпропетровськ
2003
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Шановні  колеги !


Відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи продовжує випуск методичних посібників серії  “Ділове досьє”. Перед Вами другий випуск. Він називається “Цільові програми і проекти в діяльності бібліотек”.
Методичні рекомендації розроблені з метою надання допомоги керівникам структурних підрозділів ЦБС в питаннях складання цільових бібліотечних програм і проектів, що в останні роки широко використовуються в практиці роботи бібліотек.
Для міських, районних бібліотек і бібліотек-філіалів робота за програмами дає можливість вирішувати актуальні проблеми в питаннях обслуговування населення, допомагає залучати потенційних спонсорів, зацікавлені організації, сприяє підвищенню її іміджу в суспільстві.
В посібнику достатньо докладно і послідовно викладені всі етапи і процеси  складання цільових бібліотечних програм і проектів.
Методика складання подібних документів, звичайно, потребує ретельної роботи, але результат виправдає Ваші зусилля.
Ваші думки, побажання, пропозиції щодо цього посібника надсилайте, будь ласка, за адресою:

49006  м. Дніпропетровськ
вул. Ю.Савченка, 10
обласна універсальна наукова бібліотека,

відділ наукової організації і методики бібліотечної роботи
тел. 42-24-54

 

ПРОГРАМНЕ  ПЛАНУВАННЯ  В  БІБЛІОТЕКАХ

Функціонування бібліотек в сьогоднішніх складних соціально-економічних умовах потребує від бібліотечних фахівців активного вивчення кращого досвіду зарубіжних і вітчизняних бібліотек та використання  маркетингових аспектів в управлінні їх діяльністю.
Використання філософії маркетингу в управлінні діяльністю бібліотек дає можливість вирішувати сучасні проблеми більш раціональними шляхами, планувати діяльність бібліотек на інформаційному ринку, передбачаючи тенденції розвитку.
Сьогодні працівники бібліотек укладають різний зміст у термін "маркетинг", розуміючи його як засіб впливу на культурне середовище, як нову філософію обслуговування читачів бібліотеки, як шлях демократизації бібліотек.
Проведений аналіз професійної літератури і моніторинг змін, які відбуваються в практиці роботи бібліотек свідчать, що маркетинг також є одним з провідних напрямків удосконалення планування діяльності бібліотек. Використовують його бібліотеки у вигляді специфічної форми – як програмно-цільовий метод.
На відміну від традиційних методів ("від досягнення" і нормативного) цей метод базується на цільовій комплексній програмі, в основі якої лежить кінцева мета, заради якої створена бібліотека.
Програмування сьогодні стає необхідним елементом стратегічного керування сучасною бібліотекою. Це положення сьогодні обгрунтовано в управлінській літературі.
Програмування в галузі бібліотечної справи пройшло декілька етапів. Методика розробки програм у силу своєї спрямованості на рішення актуальної проблематики стала особливо актуальною у період змін, коли обстановка нестабільна, перспективи не визначені, а проблем більше, ніж реальних шляхів вирішення. Тому не випадково, що багато програм стало створюватись наприкінці 80 років, в період перебудови. Тоді програмно-цільова методика стала широко використовуватись в реформуванні керування централізованими бібліотечними системами і реорганізації методичного керівництва бібліотеками. У той же період принципи цільового керування були покладені в основу розробки територіальних програм-постанов по розвитку культури на районному і обласному рівнях, куди включалися і бібліотеки. Організація роботи і технологія виконання програм, незважаючи на прогресивні зміни періоду перебудови, відображали загальний стиль адміністративно-командного керування. Основний позитивний факт, який можна розглядати як результат розробки таких програм – підтримка матеріально-технічного стану закладів культури. Але по своїй суті програми майже не відрізнялися від централізованого планування. Розроблені і запропоновані зверху вони не враховували регіональної специфіки, не виявляли місцеві проблеми, не включали діагностику бібліотечних процесів. Навіть схема програм була стандартною, як у всіх документів того періоду: спочатку відзначалися визначені успіхи, потім окремі недоліки, намічалися заходи щодо їх усунення, декларувалися нові завдання.
Новий етап у розвитку програмування як методу рішення проблем бібліотечної справи в сукупності територіальних культурних процесів належить до початку 90х років. В цей час з'явилася необхідність розробки інноваційних управлінських концепцій, зокрема проектного керування. Характерною рисою цього періоду можна назвати включення програмування в систему нового важливого інноваційного напрямку – регіоналістику.
Питанням регіональної бібліотечної проблематики сьогодні присвячено декілька видань провідних бібліотек України та зарубіжжя, де поряд з осмисленням ролі бібліотек в культурній політиці регіону, характеристиками моделі бібліотечного обслуговування місцевого населення розкрите значення програмно-цільової методики в проведенні територіальної культурної політики на основі об'єднання зусиль усіх соціальних співтовариств, закладів культури. Проблеми регіоналізації сьогодні стають провідними у розвитку концепції місцевого самоврядування, у реалізації державної культурної політики, у пошуку нових моделей розвитку бібліотек.
Відповідно до цього, регіональна концепція програм нового типу грунтується на принциповому представленні сучасної культурної політики, як факторі, що відзначає економічний потенціал суспільства, стабільність політичної системи, економічну і демографічну ситуації та ін.
Нові методичні принципи сьогодні вже покладені в основу багатьох регіональних програм розвитку культури в різних областях України.
Таким чином, у процесі свого розвитку програмне планування включає в свою сферу все більшу кількість об'єктів і формується в бібліотечній справі як самостійний напрямок зі своєю методологією, понятійним апаратом і методами.
Принциповим моментом методології сьогоднішнього програмування є диференційований підхід , зумовлений специфікою проблем, що характерні для того чи іншого регіону. Сьогодні виділяють три класи програм, у яких беруть участь бібліотеки.
Це мегапроекти, що являють собою цільові програми розвитку культури на обласному чи крайовому рівнях. Вони містять ряд взаємозалежних проектів розвитку не тільки бібліотечної діяльності, але і музеїв, театрів, центрів дозвілля, тобто всієї сфери культури, об'єднаної в мегапроекті загальною метою, виділеними ресурсами і часом, що відпущений на їх виконання.
Складаються вони з паспорта програми, де представлені замовники, виконавці і співвиконавці, терміни і етапи реалізації. У програму також включаються основні заходи, найважливіші показники, очікувані кінцеві результати, обсяг фінансування, система контролю виконання. Мета і завдання програми формують стратегію. Намічаються пріоритетні напрямки реалізації стратегії. Розділи містять перелік програмних заходів щодо кожного з пріоритетних напрямків. В подібних програмах розділи можуть передбачати реконструкції будинків бібліотек, питання раціоналізації бібліотечної мережі, автоматизації бібліотек. Мегапроекти типу приведеної програми носять макроекономічний характер. Вони торкаються інтересів значної частини населення регіону, вимагають ретельної підготовки, координації управлінських структур, виділення джерел цільового фінансування, фінансування на конкурсній основі.
Прикладом подібного мегапроекту може служити мегапроект "пушкінська бібліотека". Цей проект був ініційований Міжнародним Фондом "Відродження". Його мета – формування інфраструктури, що поєднує видавців, книгорозповсюджувачів, бібліотеки, користувачів. Він діє в 17 країнах СНД, Балтії, Центральній та Східній Європі, а також в Монголії. В Україні відкрито 4 регіональні центри – координатори проекту: Публічна бібліотека ім. Л.Українки (м. Київ), Кіровоградська обласна універсальна наукова бібліотека ім. Д.І.Чижевського (м. Кіровоград), Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека ім. М.Насюка (м. Чернівці), Центральна наукова бібліотека Харківського національного університету (м. Харків). Загальна кількість бібліотек - учасниць проекту  – 71.  В проекті беруть участь всі регіони України. В рамках проекту передбачено видання і розповсюдження по бібліотеках актуальної літератури з економіки, політології, права, психології, філософії, літературознавства, культурології, а також довідників, дитячої і художньої літератури.
Інший клас складають мультипроекти – комплексні програми, зв'язані з визначенням концепцій і напрямків стратегічного розвитку бібліотек, пристосованого до динамічних змін зовнішнього середовища. Такий тип програмування формується сьогодні в бібліотечній сфері на рівні малого міста. З метою розробки концепції використання потенціалу бібліотек в питаннях відродження і розвитку культури в умовах малого міста було проведено декілька досліджень. Вони дозволили зробити важливі висновки про те, що саме мультипроекти відображають важливі тенденції керування бібліотечною справою на регіональному рівні. Прикладом реалізації програми типу мультипроекту є регіональна програма м. Осташкова (Росія), де розпочата спроба реально персоніфікувати регіональне співтовариство для відродження і розвитку культур. Тут взаємодія бібліотек з підприємцями, підприємствами, суспільними фондами здійснюється через фонд відродження культури та історичних традицій "Знаходження". Робота ця будується за програмно-цільовою методикою. Підприємства і нові підприємницькі структури міста виділяють фонду "Знаходження" фінанси безпосередньо на реалізацію цільових програм "Бібліотечна програма", "Музична програма", "Театральна програма" та ін. Таким чином програмний розвиток бібліотечного обслуговування проходить через розвиток соціально-культурного середовища, у взаємодії із суспільними, підприємницькими, господарськими і владними структурами міста.
Третій клас проектів – монопроекти здійснюються на рівні однієї бібліотеки. Вони мають певну мету і чітко визначені норми по фінансам, ресурсам, часу і якості. Вони вимагають створення єдиної проектної команди. Монопроекти в бібліотечній сфері відрізняються великою різноманітністю. Тут вже сформувалися і коло задач, і методи, і засоби розробки та керування подібними програмами.
Цей клас проектів найбільш поширений. Саме такі проекти у вигляді програм бібліотеки подають потенційним інвесторам: органам місцевої влади, або владі більш високого рівня, грантодавцям, соціальним службам, підприємствам – всім, хто хоч якимсь чином зможе фінансувати розвиток бібліотеки. Як відомо, органи місцевої влади навіть при мінімальних надходженнях в свій бюджет мають цільові бюджетні фонди. З них вони додатково фінансують пріоритетні, з їх точки зору, форми роботи з населенням в соціальній, культурній, освітній та інших сферах.
Програми цього класу проектів можуть бути організаційно-управлінського характеру (наприклад, "Програма перебудови політики комплектування ЦБС"), загальні програми, за якими працюють більшість ЦБС (це програми дозвілля, літнього читання (наприклад, "Приходьте в бібліотеку літом"), авторські програми за різною тематикою для різних верств населення (наприклад, "Паросток", "Бібліотерапія", "Право на радість").
Програми можуть бути поточними, такі програми реалізуються протягом року, півроку (наприклад, "Бібліотека. Книга. Читач", "Сім'я: щастя та відповідальність"), середньотерміновими (наприклад, "Створення інформаційно-комп'ютерної мережі ЦБС на 2000–2002рр."), довготерміновими (наприклад, "Концепція розвитку ЦБС на період 2001–2005рр.")
Швидке розповсюдження методів управління проектами в бібліотечній сфері привело до створення ще одного класу проектів, який виходить за рамки розподілу на монопроекти, мультипроекти і мегапроекти. Це – інтерпроекти. Вони відрізняються значною складністю і підвищеною вартістю. Розробники подібних проектів повинні враховувати неоднакову нормативну і правову базу держав-учасниць. Для них збільшені строки підготовчого періоду, значно підвищений рівень вимог до якості виконання.
Прикладом подібного проекту може бути "Проект розвитку публічних бібліотек", розробка якого була розпочата в 1995 році за програмою Європейського Союзу. Мета проекту - розвиток навичок професійного керування публічними бібліотеками Центральної і Східної Європи. В підготовці проекту брали участь Албанія, Білорусь, Болгарія, Молдова, Польща, Росія, Україна та ін.
Ще один приклад інтерпроекту – "Безперервна професійна освіта бібліотекарів Росії і України". Мета його – укріплення професійних контактів, використання маркетингових методів керування навчанням і підвищенням компетентності кадрів, освоєння сучасних напрямків професійної освіти на базі вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду.
Практична значущість проектів розкривається також в їхньому змісті. Виходячи із змістовних ознак, бібліотечні проекти можна поділити на інформаційні, соціальні, культурно-дозвільні. 
Інформаційні проекти відображають процес становлення публічних бібліотек як центрів системи інформаційного забезпечення населення та органів місцевого самоврядування (наприклад, "Інтернет і публічні бібліотеки міста. Нові можливості і перспективи").
Соціальні проекти можна охарактеризувати поняттями соціальної необхідності, корисності, привабливості (наприклад: "Немає чужого болю" – програма роботи бібліотек з людьми  з обмеженими можливостями; "Золота осінь" – програма роботи бібліотек з людьми похилого віку; "Один вдома" – програма роботи з дітьми у вільний від школи час).
Культурно-дозвільні проекти заповнюють лакуну в організації дозвілля. Бібліотеки сьогодні найчастіше стають місцем проведення зустрічей, вечорів, дискусій, громадських та аматорських об'єднань, організації виставок та екскурсій, перетворюються в культурно-дозвільні центри. Сенс подібних проектів – в консолідації місцевої інтелігенції, а також – в приверненні уваги керівників, органів місцевого самоврядування до діяльності бібліотеки.
Приведена класифікація проектів має не тільки теоретичне, але і практичне значення. В сьогоднішніх складних умовах, обмежених фінансових та людських ресурсах бібліотекам життєво необхідно вписатись в навколишнє середовище, яке постійно змінюється. Задача укріплення  позицій бібліотеки в сучасному суспільстві сьогодні в більшості вирішується за допомогою методологій керування проектами. Вона потребує чіткого визначення проблемних полів, цільових орієнтирів, комплексу заходів, ресурсного потенціалу.
Таким чином, слова "програма", "проект" сьогодні вже органічно ввійшли в бібліотечну теорію і практику.

 

БІБЛІОТЕЧНІ  ЦІЛЬОВІ  ПРОГРАМИ

Бібліотечні цільові програми, за якими сьогодні працює велика кількість бібліотек, належать до третього класу проектів – до монопроектів.
Бібліотечні програми в ЦБС демонструють різні можливі форми взаємодії окремих тематичних програм між собою, підтверджуючи комплексність та системний підхід в роботі з населенням: заходи, присвячені ювілеям письменників, складають частину сімейних програм і реалізуються за допомогою форм, які притаманні сімейним програмам: сімейні конкурси, вікторини, Дні сім'ї, бенефіси кращих сімей, інформаційні калейдоскопи. Ефективною стає реалізація бібліотечних програм через роботи аматорських творчих об'єднань, історико-літературних об'єднань. Складовою частиною програм стають поширені семінари з різних проблемних питань, які ставляться в програмі. Співвиконавцями програм виступають Будинки культури, музичні і художні школи, суспільні об'єднання, комітети у справах молоді, Ради ветеранів, органи охорони здоров'я, екологічні, краєзнавчі установи.
Для міської, районної бібліотеки, бібліотеки-філіалу реалізація програми дає можливість вирішити актуальні проблеми у порівняно короткі строки, мобілізувати на їх рішення усі ресурси: кадрові, фінансові, матеріальні, методичні.
Бібліотечні програми дають нам, бібліотечним фахівцям, можливість реалізовувати наш професійний потенціал, покращити обслуговування читачів, сприяти поширенню доступу до інформації.
Але методологія програмно-цільового планування відрізняється від проектного планування, яке сьогодні також використовують у своїй практичній діяльності бібліотеки. Наведемо декілька відмінних ознак:
1.  Програма – є офіційний документ, на основі якого будується культурна політика або вирішуються конкретні завдання в діяльності бібліотек. Тому вона повинна мати паспорт, повинна бути затверджена офіційними особами (установами) – управлінням, відділом культури, узгоджена з керівництвом організацій–спонсорів.
2.   Програма повинна мати фінансове забезпечення.
3.  Програма обов'язково повинна мати конкретне призначення або обґрунтування, повинна бути максимально наближена до специфіки  окремої бібліотеки, окремої території; мати аналіз ситуації в конкретній сфері діяльності та перспективи її розвитку.
 Наприклад, якщо ми будемо говорити про проблеми укріплення сімейних традицій, і бібліотека буде створювати програму в цьому напрямку, то доречно зробити короткий соціально-демографічний аналіз (шлюби, розлучення, народжуваність. кількість дітей, пенсіонерів, тощо), вказати можливості соціально-культурного середовища території (наявність клубів, будинків творчості, кінотеатрів, бібліотек інших відомств).
4.  У програмі повинна бути відображена модель взаємодії всіх співвиконавців: закладів культури, освіти, засобів масової інформації, суспільних організацій, адміністративних органів різних рівнів, спонсорів та ін.
5.  При розробці програми необхідно прагнути до максимальної повноти інформованості, чітко визначати структуру програми.
6.  Цільові програми не повинні переписуватись в річний план, вони повинні служити документом, що його доповнює. Належним чином оформлені програми додаються до плану або інформаційного звіту.
 Річний інформаційно-аналітичний звіт включає в себе розділ, де аналізується робота по реалізації програми.
7.  При розробці і формуванні програм, як і при перспективному плануванні необхідно враховувати події міжнародного, державного значення, події,  традиційні для Дніпропетровської області, пам'ятні дати краєзнавчого календаря, важливі події вашого міста, району, села, які мають відношення до змістовного напрямку програми.
 Ще до розробки програми треба визначити основне завдання – напрямок розвитку і бажаний результат. Оцінити свої сильні та слабкі сторони. Можливо, допомогою в цьому стануть відповіді на наступні запитання:
• Чи користується ваша бібліотека авторитетом і визнанням?
• Хто знає про задуману програму, її розвиток і готовий надати допомогу?
• Хто ставиться негативно і чому?
• Чи має бібліотека друзів, які її підтримують?
• Чи готові вони витрачати свій час та гроші на реалізацію вашої програми?
• Як багато добровольців ви зможете залучити для участі в ній?
• Чию дійову підтримку ви зможете мати на офіційному рівні?
• В якій мірі ви можете на неї розраховувати?
• Чи зможете ви об'єднати свої зусилля з іншими установами?
• Хто буде мати користь і найкращий результат від спільних дій?
 Зібравши і ретельно усвідомивши всю необхідну інформацію, можна приступити до розробки і обґрунтування програми.
 Пропонуємо декілька порад  щодо роботи над програмою:
 1.  Складіть опис - характеристику оточуючого середовища вашого району (мікрорайону) і з'ясуйте, які фактори впливають на бібліотеку, відзначте як негативні, так і позитивні.
 2.  Зробіть опис умов роботи і потреб бібліотеки, відзначте ті, які будуть вирішені у рамках припустимої програми.
 3. Встановіть завдання передбачених змін – чого ви прагнете досягти.
 4. Дайте оцінку власним ресурсам: що маєте, що необхідно, що для вас більш важливо.
 5. Сплануйте впровадження, його етапи в тому порядку, в якому вони будуть здійснюватись.
 Обов'язково визначте критерії досягнутого успіху. Що ви будете вважати успіхом?
 Також треба подумати над тим, як знайти спонсорів? Шляхи можуть бути різноманітними, обмежені тільки вашою фантазією і почуттям гумору. Почніть з опитування персоналу бібліотеки, читачів, друзів. Продивіться довідники адресні і бізнесові, рекламу заходів масової інформації. Ви повинні чітко визначити і оцінити людей і організації, яких будете просити про допомогу. Виділіть для себе те коло закладів, куди маєте намір звернутися в першу, другу і третю чергу, почавши, звичайно, з більш ймовірних. Розкажіть їм якомога більше про бібліотеку, її інформаційні послуги, можливості. Власники коштів часто мало знають про потреби бібліотек. Їм треба надати таку інформацію, щоб вони мали уявлення про те, як недостатньо фінансуються сьогодні бібліотеки і як необхідна їм увага.
 
 Існує декілька підходів до розробки програми:
 1. Визначається основне завдання в організації обслуговування окремих категорій користувачів, відповідна база і ресурси (фонд документів, приміщення, обладнання, технології, персонал, фінанси):
 а) обслуговування здійснюється з використанням ресурсів, які вже має бібліотека (дитяча або для дорослих);
 б) обслуговування тільки організовується, ресурси закладаються вперше з необхідною повнотою.
 2. В першому випадку (а) – програма відображає процес реорганізації (перетворення) і включає розрахунки часткових (додаткових) вкладів для її успішного проведення.
 3.  В залежності від варіанту розрізняється підхід до розробки програми. Наприклад:
 Підхід 1
 Визначаються специфічні (пріоритетні або додаткові) напрямки діяльності з урахуванням тих напрямків діяльності, що розвивалися раніше, та ресурсів, які має бібліотека.
 
 
 Підхід 2
 Заново визначаються напрямки діяльності (функціональні, тематичні, організаційні, технологічні) та їх ресурсне забезпечення.
 Підхід 3
 Розробляються приватні програми (сімейного, домашнього читання, культурного розвитку, дозвільної діяльності, освіти, тощо) без додаткових вкладів з урахуванням можливостей, що має бібліотека.
 Той чи інший підхід до розробки програми підкаже її назву.
 
 
 
ХАРАКТЕРИСТИКА ПОЧАТКОВОГО СТАНУ ПРОБЛЕМИ
 
 Процес реорганізації (або нової організації) бібліотечного обслуговування визначається такими основними факторами:
• Загострення проблем будь-якої   категорії населення;
• Потреба відновлення традиційних форм спілкування, виховання, освіти, читання;
• Необхідність використання можливостей бібліотеки – однієї з найважливіших та найбільш доступних ланок соціальної системи інформації, просвіти, освіти, виховання, організації дозвілля;
• Вимоги до зміни стереотипів в організації і технології роздільного обслуговування різновікових груп населення, які склалися у вітчизняних бібліотеках.


ПІДСТАВИ  ЩОДО  РОЗРОБКИ  ПРОГРАМИ
 
  Суспільна потреба населення окремої території в розвитку бібліотечних послуг (та бібліотечних структур);
  Концепція розвитку бібліотек і бібліотечної справи на території району (та стратегія розвитку конкретної бібліотеки);
  Політика і рішення місцевої адміністрації щодо проблем, які хоче вирішувати бібліотека, реалізуючи свою програму.
 
 
 
МЕТА  ПРОГРАМИ
 
 Приблизне формулювання мети програми може бути таким:
  Створення специфічних (яких) умов і засобів роботи з окремими категоріями користувачів в бібліотеці.
  Відродження, підтримка і передача традицій культурного, духовного спілкування окремих ( вказати яких) категорій читачів за допомогою книги, читання, спільної діяльності в бібліотеці.
  Формування на базі бібліотеки центру пізнавальної, дозвільної, дослідницької діяльності окремих категорій читачів.
  Об'єднання зусиль всіх організацій (вказати яких), закладів, соціальних інститутів, які будуть залучені до виховної і освітньої діяльності.
  Підготовка і забезпечення зайнятості спеціалістів (вказати яких) у сфері індивідуальної роботи з визначеними категоріями користувачів.


ОЧІКУВАНІ  РЕЗУЛЬТАТИ

Команда бібліотечних фахівців, що розробляють програму, повинна передбачувати її кінцеві результати і відображати їх в програмі.
Наприклад:
  Визначена (або повна) переорієнтація бібліотеки на обслуговування відповідної (вказати якої) категорії користувачів.
  Створення інфраструктури щодо інтелектуального, духовного, культурного розвитку певних категорій користувачів в бібліотеці.
  Модернізація бібліотеки за рахунок нових носіїв інформації і нового обладнання, технічних засобів, технологій.
  Впровадження спеціальних програм читання: учбово-освітньої (враховуючи формальну і неформальну систему освіти, навчання), дозвільно-розважальної (спільно для дітей і батьків, усіх членів сім'ї, або роздільно за категоріями).
  Підвищення зацікавленості користувачів в бібліотечних послугах, створення нового іміджу бібліотеки серед населення відповідної території (вказати якої).

 

РЕСУРСНЕ  ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ПРОГРАМИ

Для організації діяльності бібліотеки слід забезпечити її творчий та ресурсний потенціал необхідними умовами, а саме:
• формування спеціалізованого (профільованого) фонду, який включає різні типи і види документів і матеріалів;
• залучення штатних і позаштатних працівників, на традиційні і нові посади: психолог, педагог, медичний працівник, програміст  та ін.; підготовка (навчання та перенавчання) персоналу;
• забезпечення новою технікою (комп'ютери, сучасні засоби комунікації та ін.);
• придбання спеціального обладнання для організації  бібліотечного простору, дизайну, тощо.


ФІНАНСОВА  ЧАСТИНА

Держава в особі органів місцевої влади крім поточного бюджету для бібліотеки може використовувати додаткові механізми фінансування (фінансове забезпечення):
–  соціальний замовник (додаткове або цільове фінансування найбільш значущих напрямків);
–  прийняття та цільове фінансування місцевих приватних програм за пріоритетними напрямками;
–  сприяння розвитку благодійної діяльності  і залучення благодійних пожертвувань на користь бібліотеки.
Бібліотека в ролі виконавця програми надає комплекс специфічних послуг для окремих категорій користувачів, має також самостійно (та за підтримки своїх користувачів) знаходити джерела фінансування цієї діяльності. Деякі нові види і форми діяльності зможуть з часом частково окупати себе (наприклад, плата за абонементи, навчання іноземним мовам, комп'ютерні ігри, розвиваючі програми).
Крім можливих платних послуг бібліотека може залучати кошти фондів, звертатися до меценатів або спонсорів.
Слід пам'ятати, що кожна програма має бути розрахована на період реальних можливостей і може підлягати коригуванню з урахуванням зміни обстановки.
Після визначення загального обсягу фінансування за програмою розробляється робочий план ділових операцій, де вказуються теми, напрямки, перелік організаційного, матеріального забезпечення і щорічних (або щоквартальних , періодичних) асигнувань.
В робочому плані слід узгодити позиції бібліотеки, відділу культури (або інших органів місцевої влади), організацій, закладів, інших соціальних інститутів, що беруть участь в реалізації програми.


СТРУКТУРА  ПРОГРАМИ

Кожна програма повинна мати свою чітко визначену структуру. Структура програми може бути різною. Але є загальні вимоги щодо їх оформлення.
Структура програми складається у вигляді розділів, які відображають організаційні, тематичні, технологічні напрямки. Можливі додатки до програми.
Кожний із розділів, крім переліку видів діяльності за напрямками, включає позиції з характеристикою умов реалізації (методичне, організаційне, технічне, фінансове забезпечення, вартісні характеристики робіт, виконавці, співвиконавці (Див. додаток № 1).
Кожний із розділів програми може виступати як самостійна програма (підпрограма). Особливо велика кількість підпрограм передбачається в розділі тематичного напрямку.
Програма обов'язково повинна мати свій паспорт, в якому вказуються наступні дані:
  Назва програми (вона повинна відображати мету)
  Дата затвердження програми
  Замовник
  Виконавці і співвиконавці
  Розробники
  Терміни та етапи реалізації програми
  Основні програмні заходи (завдання)
  Очікувані кінцеві результати програми
  Обсяги та джерела фінансування
9.1.  Загальна вартість програми, у т.ч. джерела фінансування (бюджети різних рівнів, позабюджетні кошти і спонсори, благодійні власні доходи та ін.  Вказати конкретні суми).
9.2.  Поетапна вартість програми (вказати джерела фінансування і суми, що будуть виділятись на кожному етапі).
 За необхідністю в паспорт можна внести корективи.

Пропонуючи місцевій владі будь-яку програму, треба мати загальне уявлення про те, які види робіт принципово зможуть і здатні фінансувати органи влади.
Перш за все, це створення нових спеціалізованих підрозділів, від яких влада зможе мати користь, а мешканці міста (району) будуть їх відвідувати.
Це нестандартні заходи, які зможуть стати складовою частиною соціальної концепції місцевої адміністрації. Це створення нового інформаційного продукту. У кожній ЦБС він може бути свій, але це буде матеріальне підтвердження того, що кошти витрачені не дарма.
Як свідчить досвід, варто лише одного разу вдало розробити цільову бібліотечну програму і обов'язково виконати її, щоб потім пропонувати нові проекти, поступово впроваджуючи у свідомість інвестора думку про те, що бібліотека – це серйозний і надійний партнер, який потребує довіри і уваги.

 

ПРОЕКТНА  ДІЯЛЬНІСТЬ

У пошуку джерел позабюджетного фінансування особливої уваги бібліотекарів України заслуговують благодійні фонди і організації, що на конкурсних умовах фінансують повні проекти і програми.
У світі існує багато цільових закладів і фондів, які субсидують самі різні проекти. Навіть існує загальна класифікація можливих грантодавців
Державні – це фонди і організації, які отримують кошти з бюджету держави.
Напівдержавні – це суспільні організації, які отримують кошти від державних донорів і розподіляють їх по організаціях-замовниках.
Приватні – це фонди і некомерційні організації, які отримують кошти від приватних громадян (пожертвування), або корпорації (комерційні фірми) і приватні особи.
Бібліотеки України досить активно беруть участь в конкурсах на отримання грантів міжнародного фонду "Відродження", звертаються у Раду міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX). В 2001 році відділ преси, освіти і культури посольства США в Україні оголосив конкурс "Internet для читачів публічних бібліотек" серед бібліотек України. В конкурсі брали участь 134 бібліотеки, але отримали перемогу тільки 76. Серед них і бібліотеки нашої Дніпропетровської області: обласна універсальна наукова бібліотека, центральні міські бібліотеки м. Дніпропетровська, м. Дніпродзержинська, м. Павлограда. Загальна сума отриманих грантів склала 74 тис. доларів. В 2002 році до них приєдналася центральна бібліотека м. Нікополя, яка взяла участь у другому етапі цього конкурсу і одержала грант на суму в розмірі 13,7 тис. доларів на створення в бібліотеці Internet – центру.
Але конкурс є конкурс, і щастить не всім. Разом з тим, справа не тільки в участі, а й в умінні писати проект переконливо, без протиріч, у відповідності до вимог конкретного фонду. Таке вміння формується поступово. Важливо оволодіти "наукою" і "мистецтвом" писати проекти. Це особливий жанр, якому треба вчитися. Створення проекту – це дуже копітка робота, що вимагає досить високої кваліфікації його авторів, ретельності як у визначенні стратегічної основи – теми проекту, так і в таких її деталях, як матеріально-технічне і фінансове обгрунтування.
Проекти відрізняються від програм тим, що вони мають більш високий рівень конкретної розробки. Орієнтуючись на визначений аспект життєдіяльності і розвитку бібліотеки, вони містять встановлену вартість, графік виконання, фінансові і технічні параметри.
Проект – це послідовність кроків ефективної реалізації задуманої ідеї в конкретні терміни із залученням оптимальних засобів і ресурсів. Пропоновані в проекті дії повинні допомогти стабілізаційному та інноваційному процесам, структурній реорганізації, повинні створити умови для якісної зміни діяльності бібліотек в інтересах користувачів.
Основа сучасної проектної діяльності – "послугова" сервісна орієнтація, оскільки в результаті реалізації проекту виникають нові освітні, інформаційні, культурні і соціальні послуги, нові пропозиції, нові можливості.
Проект завжди спрямований на рішення проблемної ситуації, у якій опинилися реальні і потенційні користувачі, громадськість. Серед відмінних рис проекту можна виділити:
*  наявність проблеми (потреби) , для рішення якої здійснюється проект. Проектна проблема значно ширше організаційних проблем, що з'являються в бібліотеці. Вона відноситься скоріше до розряду соціальних проблем, як, наприклад, проблема доступу до інформації;
*  чіткі терміни початку і закінчення робіт;
*  спеціально виділені для здійснення проекту ресурси;
*  передбачувані, визначені до початку робіт кількісні і якісні результати.
Для виконання проекту необхідний певний відрізок часу , який можна розподілити таким чином:
25% – визначення теми і джерел фінансування;
10% – складання заявки;
10% – організація проекту;
45% – виконання проекту;
10% – складання звіту про проект.
Як бачимо, значна частина часу іде на вивчення проблеми ( а значить, і на формулювання ідеї) і джерел фінансування.
Формулювання ідеї – це найголовніше. Без гарної ідеї дуже важко домогтися успіху, особливо в умовах гострої конкуренції. У її основу повинна лягти суспільна, чітко сформульована проблема або потреба. При визначенні ідеї проекту важливо пам'ятати, що проект пишеться та реалізується не для бібліотеки, щоб полегшити роботу бібліотекарів, не для того, щоб замінити державне фінансування бібліотечної діяльності, а для реалізації  суспільно важливого завдання, для того, щоб покращати доступ читачів до інформації та культурного надбання. Тому будь-яку ідею треба розглядати з точки зору читача, "приміряти" її на себе, що я, як читач, виграю від реалізації такого проекту.
Тема проекту повинна мати конкретні і чітко обумовлені пріоритети, під які здійснюється фінансування певним благодійним фондом. Наприклад, при пріоритеті "Сприяння навчанню іноземним мовам" більш конкретною може бути тема "Придбання оснащення лінгафонного кабінету" (Центральна бібліотека Шполянської районної ЦБС Черкаської області). Поєднання декількох пріоритетів в одному проекті, як свідчить практика, недопустиме. 
Установивши загалом ідею проекту і план дії, необхідно шукати для свого проекту декілька потенційних джерел фінансування. Чисельний досвід підтверджує, що звертатися за допомогою доцільно до компаній і фірм, які в даний момент є на злеті своєї діяльності. Прохання, подані в період застою або відходу від попередніх позицій, часто залишаються без позитивної відповіді.
Перш за все, слід чітко усвідомлювати пріоритети і напрямки діяльності тих фондів, до яких ви звертаєтесь. В рамках цих напрямків щорічно діють певні програми, які звужують і конкретизують коло можливих на даний момент об'єктів фінансування. Про такі щорічні програми треба спеціально дізнаватись з преси, або безпосередньо від менеджерів та директорів програм цих фондів.
Список фондів із зазначенням конкретної спрямованості їхньої діяльності, з адресами і контактними телефонами – це те з чого треба починати. Дані про джерела фінансування і умови надання грантів можна отримати з багатьох брошур, буклетів, прес-релізів, довідників, які щорічно видаються інвестиційними організаціями.
Деякі фонди оголошують конкурси на субсидії в різних періодичних виданнях. Але найбільш інформаційно повним банком даних про заклади-спонсори є міжнародна комп'ютерна мережа Інтернет. В Інтернеті існує спеціальна інформаційна система "Джерела фінансування"                               (http: //cci.glasnet.ru/funds), де ви зможете гарантовано отримати вичерпні дані по проблемах, які вас цікавлять.
Для того, щоб розраховувати на сприятливе ставлення до себе потенційних благодійників, бібліотека повинна дбати про створення власного іміджу. Це надзвичайно копітка, систематична і цілеспрямована  діяльність, результатів у якій можна досягти, застосовуючи:
*  виступи співробітників;
*  особисті контакти з представниками ЗМІ, представниками культури, науки, місцевими діячами;
*  повідомлення у пресі про основну діяльність бібліотеки, яскраві події і заходи, спеціальні програми, нові надходження, постійну рубрику про бібліотеку в місцевій пресі;
*  публікація співробітників бібліотеки;
*  екскурсії по бібліотеці;
*  участь у житті міста, району;
*  відеофільми про бібліотеку;
*  електронні форми, наприклад, власна WEB-сторінка в Інтернеті.
Директор бібліотеки є важливою фігурою в процесі написання проекту. Саме він ініціює цю роботу, залучає і заохочує співробітників до розробки теми (ідеї), проекту, надає відповідні ресурси і створює умови. Він розглядає ідеї і пропозиції авторського колективу проекту, організаційно вирішує фінансові питання, знаходить листи підтримки. Директор схвалює кінцевий варіант , визначає терміни і можливих партнерів у його впровадженні.
Після формулювання ідеї і одночасно з пошуком грантодавців  треба розпочати роботу над створенням самого проекту. Процес складання проекту можна порівняти з готуванням блюда на кухні. Першою справою кухаря є заготівля необхідних продуктів, і лише потім він починає готувати, вчасно додаючи різні компоненти у правильному співвідношенні.
Для початку треба приступати до вивчення ситуації, ознайомитися з цифрами, фактами і прикладами, що відносяться до обраної вами проблеми, проаналізувати оточення, провести дослідження зовнішнього середовища і внутрішніх можливостей бібліотеки, тобто говорячи сучасною мовою, провести моніторинг. Моніторинг – це і є процес визначеного збору інформації з усіх аспектів проекту. Він забезпечує розробників проекту  інформацією, яка необхідна для:
*  аналізу ситуації;
*  визначення проблеми і знаходження шляхів її рішення;
*  вивчення загальних напрямків і конкретних прикладів;
*  розробки заявки і плану-графіка виконання проекту;
*  визнання можливих перспектив і ефективності виконання поставлених завдань;
*  прийняття рішень про людські, фінансові і матеріальні ресурси.
Моніторинг – це безперервний процес. Система моніторингу повинна бути вами розроблена ще до початку роботи проекту і повинна включати три хронологічних етапи: моніторинг вивчення ситуації для визначення проблеми, моніторинг у процесі реалізації проекту, моніторинг результатів впровадження проекту.
Моніторинг здійснюється в декількох рівнях.
Перший рівень – це аналіз зовнішнього середовища, другий рівень – рівень досліджень внутрішнього потенціалу бібліотеки.
Наприклад, у термін "зовнішнє середовище" можуть входити такі елементи:
*  Відомості демографічного характеру – вік, стать, етичний склад, освітній рівень, рівень доходу жителів, сімейні характеристики, характеристики зайнятості і безробіття, рівні народжуваності і смертності;
*  Економічні умови – співвідношення виробничого, комерційного, сільськогосподарського і обслуговуючого секторів, тенденції розвитку різних галузей народного господарства;
*  Соціальні умови – навчальні заклади і культурні організації, клуби, товариства, об'єднання за інтересами, релігійні групи, традиції і історія населеного пункту чи регіону.
*  Інформаційні послуги: інші бібліотеки та інформаційні центри району (мікрорайону), у т.ч. комерційні інформаційні служби, реальні та потенційні конкуренти на ринку інформації.
*  Технологічний рівень: наявність і стан комп'ютерних та інших комунікаційних мереж.
Моніторинг внутрішнього стану бібліотеки – вивчення її поточного положення. Тут можна розглядати будь-які аспекти бібліотечної системи: приміщення, фонди, послуги, штат, бюджетні асигнування, цільові програми розвитку, керування бібліотекою.
Методологія моніторингу дуже різноманітна: анкетування, інтерв'ювання, зустрічі з громадськістю, з керівництвом, спостереження, аналіз інформаційно-статистичних оглядів регіону, тощо.
Визначивши тему (ідею) проекту, здійснюючи моніторинг зовнішнього середовища і внутрішнього стану бібліотеки, треба скласти заявку на фінансування проекту. Слід підкреслити, що проект і заявка на грант – це не одне і теж. Заявка – це спосіб письмової передачі структури і можливостей проекту, форма опису проекту.
Основа заявки – все та ж ідея. Без чіткого уявлення своєї мети і задач неможливо написати задовільну заявку.
Форма написання і обсяг заявки залежать, перш за все, від конкретного спонсора, від якого ви розраховуєте отримати грант. Звичайно обсяг заявки складає від 3 до 10 сторінок. Але зустрічаються також вимоги до заявки мати обсяг до 100 сторінок.
Заявка складається з титульного листа, опису проекту, додаткових матеріалів.
Титульний лист служить візитною карткою проекту. На одній сторінці ви повинні вмістити всю необхідну інформацію:
*  назва проекту;
*  дані про організацію-виконавця, тобто  про бібліотеку (назва, адреса, телефон, № розрахункового рахунку та інші відомості).
*  керівник проекту (прізвище, ім'я та по батькові, звання (якщо є), посада, адреса, телефон, факс, адреса електронної пошти);
*  автор проекту (якщо він не керівник);
*  географія (місце: село, селище, місто, район, область, країна, де буде проходити робота з реалізації проекту);
*  термін виконання проекту (від початку до закінчення субсидування його відповідною організацією);
*  вартість проекту (обсяг фінансування, закладений в бюджет, включаючи ваш власний внесок і підтримку з інших джерел).

  Опис проекту має таку структуру:
Узагальнена інформація про проект (резюме або реферат).
Це перша частина заявки, що буде прочитана... і, на жаль, може бути останньою. Тут необхідно коротко викласти суть проекту таким чином, щоб читач зрозумів ідею заявки і особливості дій, що ви гарантуєте для успіху її реалізації. Текст резюме необхідно писати стисло, чітко, цікаво.
Вступ (або введення).
В цій частині ви повинні розповісти про вашу організацію (дати повну назву, місію, мету, завдання бібліотеки, привести коротку історичну довідку, ваші фінансові можливості, унікальність бібліотеки, надати характеристику користувачів, опис досягнень із статистичним підтвердженням, охарактеризувати рівень компетентності співробітників, що будуть виконувати проект, показати значні досягнення бібліотеки в реалізації інших проектів. Вказати види підтримки, отримані бібліотекою в реалізації інших проектів. Вказати види підтримки, отримані бібліотекою від інших організацій.
Всі ці дані логічно підведуть Вас до наступного розділу "Постановка проблеми".

Постановка  проблеми  (опис)
Постарайтеся сконцентрувати свою увагу на проблемах, які мають суспільну вагу і відношення до сфер, що вас цікавлять. Виберіть знайому проблему, причини якої вам добре відомі. Проблему постарайтеся викласти послідовним текстом, а не як перелік відповідей на задані питання. Зверніть увагу на наступні обставини:
  Чия це проблема? Якої групи людей і району вона торкається?
  Причини виникнення проблеми.
  Динаміка проблеми. Коли виникла? Як розвивається? Які можуть бути наслідки?
 Дайте опис конкретних проблем, що будуть вирішуватись в рамках проекту. Висвітліть ситуацію, що обумовила необхідність розробки пропозиції, охарактеризуйте стан справ в суспільстві, а також у науці, культурі, освіті, соціальній сфері, тобто у тих областях, на розвиток яких спрямований ваш проект. Підкріпіть ваше повідомлення фактами і цифрами. Краще пояснити, як кардинально зміниться ситуація при одержанні бібліотекою запитуваного гранта. Зумійте довести, що ви реалізуєте запропонований проект не тому, що вам здається було б добре це зробити, а тому, що це дійсно потрібно. Обгрунтуйте, чому саме ваша бібліотека має спроможність вирішити заявлену проблему і чому запропонований підхід представляється найбільш оптимальним.


Мета  проекту
 Мета проекту формулюється як загальна проблема і повинна бути логічно пов'язаною з нею. Це очікуваний кінцевий результат, передбачувані кількісні та якісні зміни. Наприклад: при проблемі "Безробіття молоді після закінчення середньої школи" метою може бути "Створення в бібліотеці фактографічного банку даних щодо працевлаштування і фахової підготовки молоді".

  Задачі проекту – це серія конкретних досягнень, спрямованих на рішення сформульованих проблем і реалізацію встановлених цілей. Задачі є кінцевим результатом, а не процесом. Це опис того, що буде існувати в результаті проекту. Чим ясніше задачі, тим легше планувати і здійснювати діяльність, що приведе до виконання цих задач. Формулювання чітких задач також полегшить процес моніторингу і оцінки успіху проекту. При написанні задач уникайте слів, що означають процес. Замість цього використовуйте слова, що відображають закінченість. Наприклад:
"процес"     "закінченість"
 підтримувати      навчити
 сприяти       збільшити
 перебудувати      виготовити
Задачі повинні бути доречними (відповідними ситуації) і такими, що можна досягти.
При формулюванні задач можна використовувати такі критерії:
Конкретність:
Чи зрозуміла задача у відношенні того, яка ситуація зміниться, як, де і коли?
Вимірність:
Які кількісні зміни відбудуться? (Наскільки збільшиться чи зменшиться той чи інший показник, скільки чоловік буде  додатково охоплено і т. п.).

Територіальність і адресність:
Регіональне охоплення проекту і його цільова аудиторія.

Реальність
Чи приведе проект до змін, що зазначені у кожній задачі?

Визначеність у часі:
Чи відображає задача період часу, за який вона повинна бути досягнута? Тут треба вказати окремі етапи, обґрунтувати послідовність дій. Доречно використовувати дієслівні форми, наприклад: організувати конференцію..., провести семінар..., підготувати до видання... Слід пам'ятати, що за методами стоїть механізм здійснення ідеї і конкретних заходів щодо проекту.

Оцінка ефективності результатів проекту та ходу роботи
Особливістю проектної діяльності є цілком прагматичний прорахунок витрат і очікуваних результатів. Результати повинні бути ясні до початку робіт з проекту. Оцінка результативності проекту може бути здійснена в двох аспектах:
1.  Оцінка результатів проекту (продукту, послуги, навчальної програми)
2.  Оцінка процесу реалізації проекту (особливостей здійснення проекту, стилю роботи проектної команди, ступеня відхилення від задуманого плану робіт).
Для реалістичної оцінки можна використовувати    зовнішню і внутрішню експертизу.
Внутрішня оцінка проекту здійснюється  власними фахівцями, ступінь компетентності яких відповідає їх посадовим обов'язкам.
Можна також запропонувати оцінити ефективність проекту бібліотеки сторонній організації чи незалежному експерту.
Позитивна оцінка незалежного компетентного експерта найбільш об'єктивна. Вона сприяє підвищенню ступеню довіри грантодавця до проекту бібліотеки.
Оцінка ефективності результатів проекту є різновидом моніторингу, тому в даному випадку використовується та ж методологія: опитування, спостереження, статистичний аналіз, аналіз документів  тощо.

Бюджет  проекту
Бюджет – це найбільш суттєва частина проекту. Це кошторис передбачених цільових витрат, необхідних для здійснення проекту. Складання бюджету сприяє більш чіткому уявленню мети проекту. Бюджет повинний бути реалістичним, докладним, узгодженим з рештою розділів заявки, не містити арифметичних помилок.
Він чітко вказує, що повинно фінансуватися фондом, а що надають інші установи. Містить види робіт, які виконуватимуться на добровільних засадах або власними ресурсами бібліотеки.
Бюджет включає витрати на обладнання, супутні витрати, витрати на персонал (індивідуальна фінансова підтримка, оплата праці), адміністративні витрати (послуги зв'язку, поштові витрати, грошові перекази, оренда приміщень, видавничі витрати, реклама та ін.), витрати, що пов'язані з відрядженнями. А також інші витрати (це побічні витрати , не пов'язані з реалізацією проекту, але необхідні для його повноцінного забезпечення. Тут не повинна вказуватись велика сума, щоб не викликати додаткових питань з боку джерела фінансування).
Бюджет повинний бути достатнім для виконання всіх зазначених в інших розділах проекту робіт.
До бюджету необхідно скласти деякий коментар, в якому пояснити, як будуть витрачені кошти по проекту, чому необхідні ті чи інші витрати. Підготувавши кошторис витрат слід письмово обґрунтувати кожний рядок бюджету.

Можливості подальшого фінансування
Якщо ідея проекту буде розвиватися після його реалізації, то треба вказати, з яких джерел передбачаються на це кошти.

Додатки
В додатках бажано представити важливу інформацію, що не ввійшла в основні частини проекту, а саме: список керівників бібліотеки із зазначенням посади, стажу роботи; бюджет бібліотеки; план поетапної реалізації проекту; листи офіційних та приватних осіб на підтримку проекту; короткі довідки про осіб, яких залучено до реалізації проекту: стаж роботи, відомості про освіту, професійні публікації тощо.
Проект не варто писати швидко, "в останню добу". Його треба не один раз перевірити, чи всі етапи роботи розкриті, чи є вдалою назва, чи розкриває вона його зміст і привертає до себе увагу неординарним звучанням. Неохайно оформлений проект не має шансів на перемогу в конкурсі.
Наведемо декілька прикладів звичайних підстав для відхилення проектів:
*  невірно підрахований бюджет;
*  відсутнє резюме (короткий зміст проекту)
*  відсутні біографії осіб, що запропоновані для реалізації проекту;
*  відсутній план оцінки проекту;
*  відсутня біографія директора бібліотеки (керівника проекту);
*  надано раніше відхилений проект, в який не внесено запропонованих змін, або нового матеріалу;
*  в проекті не вказані мета і завдання;
*  відсутні контактні телефони та факси.
Тому пропонуємо декілька порад, які будуть Вам у пригоді при складанні тексту проекту:
Ви повинні познайомити експертну комісію з ідеєю проекту. З чого почати? Адже потрібно охопити надзвичайно широкий спектр діяльності: від опису власних характеристик бібліотеки і аналізу навколишньої соціально-економічної інфраструктури до чіткого формулювання проблеми і шляхів її вирішення. Ваш "роман" на тему "Моя люба бібліотека" чи ваші фантастичні мрії про майбутнє проекту, якщо і будуть прочитані, але навряд будуть нагороджені "гонораром". У першу чергу визначте, які сфери діяльності найбільш значущі з погляду даного проекту, що характеризують Вас позитивно. Складіть до них перелік ключових слів. А, може, варто розповісти і про невдачі, і про шляхи їхнього подолання – це зробить враження надійного і відкритого партнерства. Ключові слова, що визначають розділи проекту, який Ви характеризуєте, можна оформити у вигляді "дерева", додаючи до загальних понять більш конкретні. На закінчення ще раз перевірте ваше "дерево" і порядок розташування  його "гілок". І приступайте до написання першої чернетки.
 
Перша чернетка
Постарайтеся стежити за ходом ваших думок. Поки немає сенсу звертати увагу на структуру програми і пунктуацію. Якщо з першого разу не вдається сформулювати ідею проекту, то почніть заново, спробуйте ще раз. І так хоча б кілька разів. Ваші завдання на даному етапі – зуміти письмово зафіксувати досить виразні формулювання основних розділів проекту. Нічого не витирайте і не викреслюйте. Це можна зробити пізніше. Ваш перший варіант можна вважати завершеним, якщо складені тексти до всіх ключових слів. І не переживайте, що написане на даному етапі зрозуміле тільки Вам, це тільки початок будівництва складної логічної системи, що називається заявкою на одержання гранту.


Друга чернетка
Перший, найбільш важкий етап Ви вже подолали. Задум вже є на папері. Але найчастіше зміст цього тексту недоступний нікому, окрім Вас. Наступний етап – зробити текст зрозумілим і для інших. Допишіть незакінчені пропозиції і замініть  невдалі вирази більш придатними. Тепер Ви маєте для цього досить часу, тому що не треба тримати в голові ще не зафіксовані ідеї. Вже можна більш спокійно і цілеспрямовано сконцентрувати усю свою увагу на тексті. Викресліть повтори, перевірте взаємозв'язок частин тексту. Результатом цієї роботи повинний стати зрозумілий усім текст. Для перевірки попросіть прочитати проект своїх колег, друзів, членів родини.

Зворотній зв'язок
Читати потрібно вміти. Якщо замість доброзичливого, але критичного аналізу скажуть "Ну, зійде!", то Вам від цього ніякої користі. Даючи роботу на рецензію, постарайтеся встановити адекватний зворотній зв'язок. Чи ясна суть проекту? Сторонній людині часто важко зрозуміти специфіку незнайомої роботи, часто не ясна і термінологія. Запропонуйте вказати сильні сторони тексту проекту і те, що заважає розумінню змісту написаного. Чи витікає з документа, що саме Ваша бібліотека має потенціал для рішення даної проблеми?
Чи можна скоротити текст, не змінюючи його змісту?

Останнє відшліфування тексту
Очевидно, Ви одержали цілий ряд зауважень щодо тексту проекту. Деякі з них можуть виявитися суперечливими.  Не забувайте, що автор – Ви. Тому не виправляйте свій текст там, де зауваження Вам здалися необґрунтованими. Однак, якщо будуть ствердження, що текст занадто довгий, то варто зробити відповідні висновки. У ході останнього редагування перевірте орфографію, граматику, стилістику написаного.
Отже текст готовий. Якщо Ви написали і відредагували всі його частини, використовуючи вищеописану методику, то тепер треба перевірити весь текст в цілому. Перевірте абревіатури: протягом всього тексту потрібно дотримуватись одного типу скорочень, а з першою появою її в тексті – розписати. Читаючи останній раз текст, замініть умовний спосіб, що говорить про непевність, дійсним – стверджуючим.

Методика, яку ми Вам пропонуємо використовувати при написанні проектів, поширена сьогодні в усьому світі і називається "process writing". Суть даного методу полягає в заміні акта одноразового створення тексту більш ефективним – поступовим процесом. Слід також пам'ятати, що ідеального тексту не існує і завжди можна щось виправити та переробити.


У загальному висновку до всього викладеного вище матеріалу, слід ще раз підкреслити, що написання проектів потребує певних навичок і знань. Практичні навички і знання приходять тільки з досвідом. Більшість бібліотек світу оволоділа вже цим мистецтвом. Отже і нам треба цьому вчитися. Тому не бійтеся починати. Пишіть проекти і програми, подавайте їх в різні благодійні фонди, пропонуйте на розгляд органам місцевого самоврядування, різним спонсорам. Беріть участь в різноманітних спеціальних конкурсах. На жаль, не всім прохачам відповідають "так". Але не піддавайтесь відчаю. Бібліотечна справа сьогодні тримається виключно на ентузіазмі самовідданих працівників. І завдяки їм, їх наполегливій праці, бібліотеки відроджують старі та знаходять нові форми залучення коштів на справи, корисні для наших реальних і потенційних користувачів.

 

 

Література
1. Библиотечное дело – XXI век: Научно-практический сборник / Рос. гос. б-ка. Науч.ред. И.И.Ганицкая. – М., 2002. – Вып. 1. – С. 193-210.
2. Библиотечное дело – XXI век: Научно-практический сборник / Рос. гос. б-ка. Науч.ред. Н.И.Хахалева. – М., 2002. – Вып. 2. – С. 197-208.
3. Библиотека и регион: Научно-информационный сборник. Вып. 1. – М.: Книга, 1995. – 135 с.
4. Бубекина Н.В.  Экономические аспекты деятельности библиотек на современном этапе: Метод. пособие. – М.: Либерея, 1999. – 88 с.
5. Всероссийская школа библиотечной инноватики (2–11 октября 2000 года; 15–24 октября 2001 года; 20–30 октября 2002 года): Материалы образовательной программы. – Белгород: Белгор. универс. науч. б-ка, 2002. – 240 с.
6. Дворина М.Я.  Что представляет собой библиотечная услуга? // Сов. библиотековедение. – 1990. – № 1. – С. 20-39.
7. Злотникова З.И., Суслова И.М.  Библиотека в системе социально-культурного программирования // Библиотековедение. – 2002. – № 2. – С. 32-37.
8. Клюев В.К.  Современная библиотека: Финансово-экономические аспекты деятельности: Практ. пособие / НВЦ "Библиомаркет". – М., 1993. – 144 с.
9. Клюев В.К., Ястребова Е.М.  Маркетинг в системе управления библиотекой: Учеб. пособие. – М.: Книга, 1995. – 131 с.
10. Колегаева С.Д.  Издательская программа Российской государственной библиотеки "В помощь библиоменеджеру" // Мир библиотек сегодня. – 1995. – № 4. – С. 12-16.
11. Комиссарова Л.Д.  Традиционные и инновационные аспекты планирования: размышления методиста // Библиотековедение. – 1998. – № 4. – С. 35-40.
12. Михнова И.Б.  Библиотека как информационный центр для населения: проблемы и их решение. – М.: Либерея, 2000. – С. 29-38.
13. Мэйхен М.  Как получить грант // Библиотека. – 2002. – № 5. – С. 28-31.
14. Полетаева Н.М.  Наука зарабатывать деньги // Библиотека. – 2003. – № 2. – С. 36-37.
15. Публичная библиотека: нормативно-правовая, организационная и методическая база: Сборник документов и материалов / Сост. О.Осипова. – М.: Либерея, 1999. – 88 с.
16. Скворцов Б.Н.  О путях развития отечественного социокультурного программирования // Библиотека и регион: Научно-информационный сборник. Вып. 2. – М.: Книга, 1995. – С. 7-22.
17. Суслова И.М.  Основы библиотечного менеджмента : Учеб.-практ. пособие. – М.: Либерея, 2000. – 232 с.
18. Фандрейзінг  в бібліотеках світу та України: Матеріали конференції учасників навчання Центру безперервної інформ.-бібл. освіти з проблеми "Пошук додаткових джерел фінансування бібліотек" / Укл. Я.О. Хіміч, І.О. Шевченко. – К.: ДАКККіМ, 2001. – 32 с.
19. Юсупова В., Урядова М.  В чем преимущества проектного мышления? // Библиотека. – 2002. – № 1. – С.43-45.

 

 

 


 
Додаток  № 1
Варіант  структури програми
I.  Назва програми
• Обґрунтування (призначення) з обов'язковим урахуванням місцевих умов, аналізом ситуації в конкретній сфері діяльності і перспективи її розвитку
• Мета
II.  Основні  завдання
III.  Шляхи реалізації програми
IV.  Основні напрямки:
• питання комплектування фонду
• інформаційно-бібліографічне забезпечення
• методичне забезпечення
• рекламне забезпечення
• робота з читачами
 індивідуальна робота
 масова популяризація літератури
Структура  IV розділу  (додатку 1)

п/п Форма, найменування роботи, що виконується

 Строки Читацьке призначення Виконавець Співвико-
навець Фінансове забезпечення
  Питання комплектування фонду     
 •      
 •      
 •      
 •      
 •      
  Інформаційно-бібліографічне забезпечення     
 •      
 •      
 •      
 •      
 •      
  Методичне забезпечення     
 •      
 •      
 •      
 •      
 •      
  Рекламне забезпечення     
 •      
 •      
 •      
 •      
 •      
  Робота з читачами     
 • індивідуальна     
      
      
      
 • масова популяризація літератури     
      
      
      
      
      

 

Додаток  № 2
Варіант  структури  програми
I.  Назва програми
II.   Призначення програми (обгрунтування)
III.  Мета і завдання програми
IV.  Шляхи реалізації програми
V.   Організаційна діяльність
VI.  Тематична діяльність
VII.  Організаційно-технологічна діяльність

 


Розділ V.   Організаційна діяльність  (приблизна структура)
№ п/п Напрямок діяльності Вид діяльності (форма роботи) Методика забезпечення Організація забезпечення Технічне (матеріальне) забезпечення Вартість
роботи Джерела фінансування Виконавці, співвиконавці
1 2 3 4 5 6 7 8 9
1. Дослідження потреб, інтересів, запитів мешканців району (мікрорайону) опитування, спостереження, інтерв'ю методика проведення обстеження (анкетув. опитування) проведення опитувань, аналіз інтересів читацького попиту папір
(друк. роботи, тиражування) на підставі розрахунків бюджет (соціальний
замовник) бібліотека, соціолог
        
2. Вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду з проблемних питань програми       
        
3. Адаптація і апробація  методик, програм експеримент, впровадження методики, програми, пропозиції до використання     бібліотека, метод.центр та ін.
        
4. Оцінка інноваційних форм діяльності, умов її проведення. Вибір найкращих форм діяльності аналіз змісту роботи, ресурсів: фонди, кадри, техніка, структура      
        
5. Естетизація  бібліотечного середовища, зміна організації і використання простору Заміна наочності, перетворення структури. Оновлення дизайну Концепція виставочної роботи в ЦБС. Методика реклами, проектування організаційної структури     
        
        
6. Оновлення вигляду бібліотеки, організація внутрішньої  і зовнішньої реклами, "паблік рілейшнз"  вибір нових назв, публікації, прес-конференції, звіти перед громадськістю та ін.      
        

 

 

Розділ VI.  Тематична діяльність  (приблизна структура)
Напрямок  діяльності Форми  діяльності
 
 
 Розділ VII.   Організаційно – технологічна  діяльність    (приблизна структура)

п/п Напрямки  діяльності Специфіка змін Новизна Збереження традицій Методичне забезпечення Технічне забезпечення
1 2 3 4 5 6 7
1. Формування і організація фонду     
  аналіз стану     
  доукомплектування     
  профіль комплектування     
  традиційні і нетрадиційні носії     
  джерела комплектування     
  розстановка     
  розкриття (відкритий доступ: повний, частковий)     
  інше     
2. Створення і ведення довідково-бібліографічного апарату     
  традиційні каталоги і картотеки     
  тематичні папки - досьє      
  бази даних     
  довідники, енциклопедії, покажчики     
3. Планування, облік, звітність     
  традиційні     
  сучасні (комп'ютер)     
 Цей розділ кожна бібліотека заповнює самостійно, тому що в кожній бібліотеці тут можуть бути свої підходи і ситуації     
 

ПРОГРАММА

 деятельности Центральной городской библиотеки ЦБС г. Благовещенска по информированию и просвещению населения по вопросам местного самоуправления.

 

 

МУНИЦИПАЛЬНАЯ БИБЛИОТЕКА - ЦЕНТР ИНФОРМАЦИИ И ПРОСВЕЩЕНИЯ МЕСТНОГО СООБЩЕСТВА

г. Благовещенск
2000г.
 
ГОРОД БЛАГОВЕЩЕНСК АМУРСКОЙ ОБЛАСТИ
ГОРОДСКАЯ ДУМА
РЕШЕНИЕ

«Об утверждении Программы деятельности
Центральное городской библиотеки ЦБС
г. Благовещенска по информированию
к просвещению населенья по вопросам
местного самоуправления»

В соответствии с Законом Амурской области «О библиотечном деле» Уставом муниципального образования г. Благовещенска и во исполнение Постановления Главы Администрации области «Об информационной политике органов государственного и муниципального управления Амурской области»
городская Дума решила:
1. Утвердить Программу деятельности Центральной городской библиотеки ЦБС г. Благовещеиска по информированию и просвещению населения по вопросам местного самоуправления «Муниципальная библиотека – центр информации и просвещения местного сообщества».
2. Финансирование настоящей программы осуществлять за счет статьи «Культура и искусство» из городского бюджета, утвержденного на 2000 год.
3. Контроль за исполнением настоящего решения возложить на постоянную депутатскую комиссию по бюджету, финансам и экономике.
4. Настоящее решение вступает в силу с момента его опубликования в газете «Благовещенск».          


ДОГОВОР ОБ ИНФОРМАЦИОННОМ СОТРУДНИЧЕСТВЕ

г. Благовещенск  август 2000г.

Администрация города Благовещенска в лице мэра города Благовещенска Колядина Александра Михайловича, действующего, на основании Устава города, именуемая в дальнейшем «Заказчик» с одной стороны, и  Муниципальное учреждение культуры «Централизованная библиотечная система», в лице директора Невдач Натальи Григорьевны, действующей на основании Устава, именуемое в дальнейшем «Исполнитель», заключили настоящий Договор об информационном сотрудничестве.

 


1. ПРЕДМЕТ ДОГОВОРА

1.1. Предметом настоящего Договора является взаимный обмен информацией. От «Исполнителя» - информационно-справочное обслуживание по вопросам местного самоуправления,   государственного   строительства,   предпринимательства, экономики, права, социологии. От «Заказчика» - копии нормативно-правовых актов администрации города Благовещенска: уставы, постановления, решения, распоряжения, общественно значимые для города, документы, содержащие обобщенную или статистическую информацию о состоянии экологии, здравоохранения, санитарии, демографии, образования, состоянии преступности и др.

2. ОБЯЗАННОСТИ СТОРОН

2.1. «Заказчик» ежемесячно передает «Исполнителю» нормативно-правовые акты общего характера, принятые администрацией города Благовещенска
2.2. «Заказчик» обязуется назначить лицо, ответственное за установку информационного сопровождения в аппарате Администрации, которому, будет передаваться от «Исполнителя» пополнение в установленные сроки для расстановки на компьютеры пользователей по настоящему Договору.
2.3. «Исполнитель» обязуется обеспечивать «Заказчика» следующими видами информационного обслуживания:
• подготовка библиографического списка по заданной теме;
• подготовка и предоставление тематической подборки литературы с последующим ксерокопированием необходимых документов;
• составление дайджест - бюллетеней, включающих краткое содержание статей, вышедших в печати;
• ежеквартальное информирование о новых поступлениях;
• производит обработку информации и поиск вариантов интересующей заказчика информации по всему объему банка данных в течение 3-х дней;
• обеспечивает в недельный срок интересующей заказчика информацией, либо сообщает об отсутствии таковой, регулярно в течение срока действия договор;
письменно извещает заказчика о наличии интересующей информации с0огласно разделу 1.

3. ДОПОЛНИТЕЛЬНЫЕ УСЛОВИЯ ДОГОВОРА

3.1. Настоящий договор вступает в силу со дня его подписания и действует в течение одного года. В случае, если ни одна из сторон письменно не предупредила другую сторону за месяц до истечения годичного срока о расторжении Договора, Договор считается автоматически продленным НЕ следующий год.

4. ЮРИДИЧЕСКИЕ АДРЕСА СТОРОН

Администрация города Благовещенска  Муниципальное учреждение культуры
675000, г. Благовещенск, ул. Ленина      «Централизованная      библиотечная
1333                                                              система».    


ОБОСНОВАНИЕ

Система местного самоуправления в России существовала еще со времен средневековья, о чем свидетельствуют старинные грамоты тех лет, архивные документы и другие материалы. В настоящее время, когда демократическое общество настоятельно требует обратить особое внимание на развитие муниципальных органов власти с тем, чтобы предоставить гражданам непосредственную возможность самим определять принципы и условия своего повседневного существования, особенно ценен накопленный российскими городами опыт руководства хозяйством, социальной сферой, учреждениями культуры.
Библиотеки в своей деятельности всегда отражали процессы, происходящие в обществе и государстве. Между тем возможности библиотек до сих пор не использованы в полной мере. Этот резерв остается неосознанным    и невостребованным не только государственной властью, но и органами местного самоуправления. В то же время опыт российских городов - Железногорска, Новоуральска, Зеленогорска. Нерюнгри, Южно-Сахалинска показывает важную роль библиотек в развитии государственности,   местного самоуправления, самосознания и политической культуры населения.
В своей деятельности библиотеки руководствуются Законами Российской Федерации «О библиотечном деле», «Об обязательном экземпляре документов», «Об информации, информатизации, и защите информации». В 1997 году Областной Совет народных депутатов принял Закон Амурской области «О библиотечном деле», где отражены все стороны библиотечной деятельности, в том числе и информационная.   Закон призван содействовать реализации конституционных прав и свобод человека, физических и юридических лиц на поиск и получение   информации. В этом же году вышло Постановление «Об информационной политике органов государственного и муниципального управления Амурской области», в котором идет речь о регулярном информировании жителей области о социально-экономических процессах органов государственного и муниципального управления.
Городские публичные библиотеки в данном случае уникальны - это уже действующий субъект, который взаимодействует с другими учреждениями образования, досуга, постоянно расширяет свои функции и подчиняет свои задачи развитию культурного наследия региона и информационного пространства.
Услугами библиотек города ежегодно пользуются 35 тыс. читателей. Читательская аудитория состоит из: учащихся 9-11 классов, студентов средних специальных и высших учебных заведений очной и заочной формы обучения -50%, детей до 14 лет -25%, муниципальных служащих -15%, пенсионеров и временно неработающих -10%.
По сравнению с 1995 годом в 2,5 раза увеличилось число запросов по социально-экономической    деятельности    органов   государственного   и муниципального управления.
Все указанные обстоятельства носят объективный   характер и говорят о необходимости принятия программы «Муниципальная библиотека - центр информации и просвещения местного сообщества».

ЦЕЛЬ И ОСНОВНЫЕ ЗАДАЧИ ПРОГРАММЫ

Целью Программы является содействие развитию местного самоуправления, росту политической и правовой культуры населения и представителей местной власти, посредством информационных ресурсов Централизованной библиотечной системы г. Благовещенска. Для реализации данной цели необходимо решение следующих задач:
- комплектование фондов ЦБС нормативно-законодательными документами федеральных, областных и городских органов власти   их систематизация и депозитарное хранение;
- улучшение качественного состава Справочно Библиографических Фондов по правовым, экономическим, общественно-политическим социально -бытовым, профессиональным проблемам, согласно изученным  информационным потребностям населения, руководителей административного аппарата, муниципальных служащих;
- оперативное отражение информации по вопросам местного самоуправления в системе каталогов и картотек путем выделения в систематическом каталоге, краеведческой картотеке статей раздела «Местное самоуправление», создание тематических и специальных картотек;
- организация информационного обслуживания населения и органов местного самоуправления путем использования традиционных и внедрения новых библиотечно-информационных услуг (книжной, аудиовизуальной, электронной информации);
- организация сетевого взаимодействия библиотек ЦБС    посредством передвижного фонда (выставки книжных и периодических изданий, библиографические обзоры, часы информации);
- определение центральной городской библиотеки как базового информационного центра для библиотек муниципального образования;
- выделение в информационно-методическом отделе ЦБ сектора информационного краеведения.
 
 ЗАКОНОДАТЕЛЬНО-НОРМАТИВНОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРОГРАММЫ

1. Федеральный закон «Об общих принципах организации местного самоуправления» от 28 августа 1995 г. (ред. 17 .03.1997 г.).
2. Указ Президента РФ «Об основных направлениях реформы местного самоуправления в Российской Федерации» № 568 п. 3. (11.06.1997 г.).
3. Письмо администрации Президента РФ под № А-4-10002 Пк «Об организации в муниципальных библиотеках (Централизованных библиотечных системах) сбора, хранения и предоставления в пользование информации по вопросам местного самоуправления». (23.09.1997г.).
4. «Федеральная программа государственной поддержки местного самоуправления» ( 27.12.1995 г.).
5. Федеральный закон «О библиотечном деле» (29.12. 1994 г.).
6. Федеральный закон «Об обязательном экземпляре документов» (29.12.1994г.).
7. Результаты парламентских слушаний «О библиотечном обслуживании населения Российской Федерации»: циркулярное письмо Министерства культуры РФ № 01-143/16-29 (09.07.1998г.).
8. Закон Амурской области «О библиотечном деле в Амурской Области» (05.03. 1997г.).
9.Постановление администрации Амурской области «Об информационной политике органов государственного и муниципального управления Амурской области» (15.01.1997 г.).

ОСНОВНЫЕ НАПРАВЛЕНИЯ ПРОГРАММЫ

1.Формирование специализированного фонда в помощь развитию муниципальных образований. Краеведческий фонд. Депозитарное хранение фонда.
2.Формирование краеведческого справочно-библиографического
аппарата.
3. Краеведческое информационно-библиографическое обслуживание, предоставление доступа к информации.
4. Организация сетевого взаимодействия библиотек ЦБС.
Доставка документов.

ФИНАНСОВОЕ ОБЕСПЕЧЕНИЕ ПРОГРАММЫ

Библиотеки ЦБС г. Благовещенска - общедоступные информационные  центры, функционирующие за счет средств городского бюджета. Выделяемые средства имеют строго целевое назначение.
Расходы данной Программы определяются утвержденным бюджетом на 2000 год и привлеченными средствами.

Оснащение ЦГБ техническими средствами:
- приобретение компьютеров (2 шт.)        50 тыс. руб.
- приобретение программного обеспечения:
• автоматизированное рабочее место
      библиографа;                                            10 тыс. руб.
• программа «Консультант-плюс».    15 тыс. руб.

Оснащение мебелью зала делового
чтения в ЦГБ (столы, стулья, стеллажи).    5 тыс. руб.        2 тыс. руб.

Приобретение расходных материалов.                                  2 тыс. руб.

ИТОГО:                                                         80 тыс. руб.       4 тыс. руб.

 


ПЛАН - ГРАФИК РЕАЛИЗАЦИИ ПРОГРАММЫ

   Мероприятия                                                               Срок исполнения

1. Определение ЦГБ как базового информационного центра: утверждение Программы на городской Думе, принятие
     Постановления о механизме взаимодействия администрации
      г. Благовещенска и ЦБС.                                                        
 апрель, май                       
2. Приобретение технических средств и программного
    обеспечения.                                                                                    Июнь
3. Оснащение зала делового чтения мебелью,                                   июнь
4. Комплектование документами специализированного
 фонда.                                                                                     с мая постоянно
5. Создание картотек и редактирование систематического
каталога,                                                                                    в течении года
6. Информационное обслуживание населения и органов
местного самоуправления,                                                            постоянно


СОДЕРЖАНИЕ ОСНОВНЫХ НАПРАВЛЕНИЙ ПРОГРАММЫ

1. Формирование специализированного фонда в помощь развитию муниципальных образованна. Краеведческий фонд. Депозитарное хранение.

Формирование специализированного фонда предполагает комплектование фонда федеральными законами, указами Президента Российской Федерации, постановлениями Правительства Российской Федерации и органов местной власти, другими нормативными актами муниципальных образований: распоряжениями, инструкциями, уставами, постановлениями, решениями. Официальные документы должны стать депозитарным фондом.
Комплектование депозитарного фонда происходит на основе гарантий органов местной власти, предоставляющих библиотеке право получения обязательного экземпляра.
Библиотека  комплектует  краеведческий   фонд   из  опубликованных  и неопубликованных документов о местном сообществе, представляющих собой информацию о местных бюджетах, налогообложении, муниципальной собственности, о социально-экономическом, культурном развитии региона образовании, здравоохранении.
Составной частью краеведческого фонда являются: документы об истории Амурской области, г. Благовещенска, тематические палки, досье краеведческого содержания; издательская продукция органов местного самоуправления, учреждений,  организаций,  предпринимательских  структур,  общественных организаций и местной прессы. Для оперативной обработки документов и информационного обслуживания читателей библиотека:
-  улучшает качественный состав библиотечного фонда: статистическими, экономическими, социологическими, адресно-справочными изданиями, справочниками, словарями, энциклопедиями;
- изучает рынок периодических изданий, рейтинг их популярности и ценности, осуществляя отбор и подписку с учетом изменяющихся запросов пользователей;
- приобретает базы данных, энциклопедии, справочники на компакт- дисках, а также базы данных, представляющие собой образовательную и культурную информацию;
В целях всестороннего раскрытия содержания краеведческого фонда администрация ЦБС организует зал делового чтения при Центральной городской библиотеки, где постоянно действующими станут выставки, популяризирующие деятельность городской администрации, историю и современность жизнедеятельности города Благовещенска и Амурской области.
Библиотека  должна  стать  депозитарием,  обеспечивающим  сохранность официальных документов органов местной власти.
 

 II. Формирование краеведческого соравочно-библиографического аппарата
Составной частые справочно-библиографического аппарата являются:
-  раздел «Местное самоуправление» в систематическом каталоге;
- краеведческая картотека, представляющая собой полное описание документов, сбор информации об области и городе в историческом и современном аспектах систематизированной  по отраслям  знаний.  В  картотеке  отражается разнообразная по содержанию, типам н видам печатная продукция (книги, отдельные главы, параграфы, разделы, абзацы из книг, статьи из периодических изданий и сборников);
- тематические картотеки по различным направлениям: «Постановления Администрации Амурской области»,« Постановления мэра г. Благовещенска», «Законодательство о предприятиях и предпринимательской деятельности» и др.;
- хронологический каталог книг, изданных на территории города;
- фонд справочных и библиографических пособий по краеведению; архив выполненных справок краеведческой тематики;
- электронные базы данных: «Консультант-Плюс» по Амурской области, социальные программы, представляющие информацию о льготах, пособиях, пенсионном обеспечении, по трудовому и гражданскому праву и т.п.

 ІІІ. Краеведческое информационно-библиографическое обслуживание. Предоставление доступа к информации
 
Краеведческую работу центральной городской библиотеки, связанную с удовлетворением разнообразных запросов и требований к краеведческой библиографической информации, считать основным направлением деятельности информационного отдела ЦГБ.
При организации краеведческого библиографического информирования использовать традиционные и новые формы работы: экспресс - информации и бюллетени новых поступлений; выставки   и обзоры новых поступлений и краеведческих изданий; дни информации, дни краеведения; распространение информационных материалов через местную прессу, радио, телевидение.
Четко определяя группу пользователей, нуждающихся в постоянном оповещении, организовать целенаправленное информирование органов местного самоуправления, учреждений,   организаций, а также   индивидуальное дифференцированное информирование в зависимости от запросов пользователей (руководителей отделов городской администрации, муниципальных служащих, руководителей учреждений и организаций, преподавателей учебных заведений и др.).
Информационное обслуживание по вопросам местного самоуправления включает 2 направления:
- информационное обслуживание руководителей местного самоуправления и муниципальных служащих;
- информационное обслуживание населения.
 
Информационное обслуживание органов местного самоуправления

Библиотека осуществляет приоритетное обслуживание руководителей органов местного самоуправления, муниципальных служащих по запросам , применяя метод дифференцированного информационного обеспечения по системе избирательного распределения информации (ИРИ).
Информационный отдел изучает индивидуальные запросы муниципальных служащих, ведет картотеку запросов и оперативно оповещает абонентов о поступающей информации или документе путем передачи по телефону, электронной почте, распространения экспресс – информации. Информационный отдел осуществляет оперативное информирование о законодательных и нормативных документах Президента РФ, Правительства, Государственной Думы, Администрации Амурской области, мэра г. Благовещенска, Городской Думы. Представляет в отделы городской администрации экспресс-информацию «Законы и нормативные акты Российской Федерации», «Законы и нормативные акты Амурской области». Ежеквартально информационный отдел организует дни информации, дни муниципального служащего по актуальным темам местного самоуправления. Подготавливает пресс - дайджесты по интересующим темам, списки литературы, аналитические обзоры, справки по запросам муниципальных служащих.

Информационное обслуживание населения

Библиотека собирает нормативные акты, решения, постановления, распоряжения городской администрации, формирует специализированный фонд, систематизирует, отражает в каталогах, картотеках и базах данных «Местное самоуправление», «Социальная информация по Амурской области и г. Благовещенску», Информационный отдел ЦБ: ведет изучение потребностей населения в нормативно-законодательной и социальной информации путем социологических исследований: анкетирование, экспресс - опросы читателей в библиотеках ЦБС, анализирует и обобщает полученные результаты;
- формирует специальные тематические досье по различным вопросам местного самоуправления и предоставляет их в пользование населению;
- систематически размещает новые материалы на информационных стендах «Городские новости»;
- готовит и выпускает ежеквартально информационно-библиографический бюллетень «Город: день за днем».
- организует, по необходимости, встречи для населения с представителями городской администрации.
 
4. СЕТЬ БИБЛИОТЕК И СЕТЕВОЕ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ

В Централизованную библиотечную систему (ЦБС) г. Благовещенска входит 13 библиотек. Базовым информационным и методическим центром библиотек ЦБС является Центральная городская библиотека.
Библиотеки - муниципальные общедоступные информационные и досуговые центры:
- специализированные детские библиотеки - ЦГДБ им. Чехова,
                                                                             библиотека - филиал № 9;
- библиотека-филиал № 8 - юношеская;
- библиотека - филиал № 3 с. Белогорья имеет методическое подчинение, пользуется системой МБА;
- библиотеки - филиалы №1,6,7- обслуживают взрослое население;
- библиотеки-филиалы №2,5,10,11,12-обслуживают взрослых и детей.

ДОСТАВКА ИНФОРМАЦИОННЫХ ДОКУМЕНТОВ

Доставка информации осуществляется по схеме:
Городская администрация        Библиотека          Население.
Поиск изданий в фондах других библиотек и получение их в пользование обеспечивает Межбиблиотечный абонемент (МБА). МБА организован на базе ЦБ и осуществляет доставку документов и информации для всех библиотек, входящих в ЦБС г. Благовещенска.
Служба доставки осуществляет внутрисистемный обмен книг, журналов, информационных изданий, соблюдая правила пользования библиотекой.

СТРУКТУРА БИБЛИОТЕКИ – муниципального общедоступного информационного центра
1. Отдел обслуживания:
- абонемент;
- общий читальный зал;
2. Информационный отдел;
- зал делового чтения.
 
 
 МОДЕРНИЗАЦИЯ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ОСНАЩЕНИЕ БИБЛИОТЕКИ

В связи с изменением структуры библиотеки и усилении краеведческой работы предусматривается:
- Реконструкция и перепланировка помещений:
выделение помещения под депозитарное хранение;
перепланировка библиотеки, выделение помещения под зал делового чтения
- Техническое оснащение библиотеки:
оборудование мебелью, стеллажами, столами, стульями.
- Технические средства:
компьютеры, модем.
- Программное обеспечение для формирования электронных баз данных. «Консультант-Плюс. Амурская область»;
автоматизированное рабочее место библиографа.
- Приобретение расходных материалов:
бумага;
дискеты канцелярские принадлежности.


ЗАКЛЮЧЕНИЕ

Согласно плану - графику, после реализации мероприятий данной программы, запланированных на 2000 год, Центр информации и просвещения местного сообщества, войдет в структуру Центральной городской библиотеки и станет ее постоянной единицей.
Решение о внесении в программу изменений и дополнений по предложению администрации г. Благовещенска принимает Городская Дума.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 


З  М  І  С  Т

Вступ.............................................................................................................
Програмне планування в бібліотеках........................................................
Цільові бібліотечні програми.....................................................................
Проектна діяльність........................................................................
Л і т е р а т у р а...........................................................................................

Додатки
1. Варіант структури програми  № 1...................................................
2. Варіант структури програми  № 2...................................................
3. Цільова бібліотечна програма
“Муниципальная библиотека – центр информации и
просвещения местного сообщества” (г. Благовещенск, Россия)..
4. Цільова бібліотечна програма  “Край мой – гордость моя” (Скороднянская земская библиотека, Губкинский район,
Белгородская область)......................................................................

 

49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека