Дніпропетровська
обласна універсальна
наукова бібліотека
Публічна бібліотека:
сучасні тенденції оновлення
Шановні колеги!
Реалії
сучасного соціально-економічного життя неминуче відбиваються на рботі бібліотечних
закладів. За останні роки значно поширились і збагатились творчі аспекти
діяльності публічних бібліотек, виділились нові перспективні напрямки в
обслуговуванні користувачів та популяризації літератури, розробляються
нетрадиційні види додаткових послуг, змінюється ресурсний потенціал бібліотек.
Саме це
послужило основою для складання 2 випуску прес-дайджесту серії “Сучасна
бібліотека”. Він називається “Публічна бібліотека: сучасні тенденції оновлення”.
Статті, що наведені у збірнику висвітлюють питання нових концептуальних
підходів до формування стратегії і тактики у діяльності публічних бібліотек
України та за кордоном, відповідають на безліч проблемних питань планування і
пргнозування. З якими стикаються сьогодні бібліотечні працівники. Матеріали
мають високу інформативність і ми сподіваємось, що вони будутьдля Вас цікавими
і корисними як відображення інноваційного досвіду в різних сферах бібліотечної
діяльності.
Повні тексти
статей або їх ксерокопії можна замовити у відділі наукової організації і
методики бібліотечної роботи ДОУНБ.
Наша адреса:
м. Дніпропетровськ
вул. Ю. Савченка, 10
відділ наукової
організації
і мотодика бібліотечної
роботи
тел. 42-24-54
Прокошева Т., начальник відділу бібліотечно-інформаційних
систем міністерства культури і мистецтв України;
Воскресенська Г. – завідуюча
відділу Національної парламентсько бібліотеки України.
Цій темі була присвячена загальноєвропейська
конференція, проведено за програмою Європейського Союзу з розвитку публічних
бібліотек “PUBLICA” у жовтні
1999 р. у Копенгагені. Мета конференції – вплинути на загальноєвропейську
бібліотечну політику та визначити пріоритетні напрями розвитку публічних
бібліотек і Європі.
На конференції були присутні керівники
бібліотечної галузі України.
Генеральний секретар ІФЛА Росс Шимон у своїй
доповіді відзначив, що бібліотека. Як публічна
індустрія, яку можуть відвідувати усі люди, незалежно від віку, статі,
етнічного та соціального походження, трудової зайнятості, працювала якомога
довше, у вихідні та святкові дні, аби залучити більше відвідувачів, які можуть
приходити сюди у зручний для них час. Також важливою є фізична присутність бібліотеки
у невеликих місцевостях. Сучасна тенденція “укруплення бібліотечних мереж,
мотивована більшою мобільністю людей, доставкою інформації через електронні
мережі, насправді обмежує можливості доступу до інформації таких категорій
громадян, як малі діти, люди похилого віку, бідні та, до певної міри,
представники національних меншин. Отже, така політика є соціально
несправедливою”.
На думку авторів статті, заслуговує глибокого
вивчення і застосування в нашуй країні досвід Ірландії відносно стратегії розвитку
публічних в ямовах становлення
інформаційного суспільства. Ця стратегія була накреслена в офіційній доповіді
“Розгалуження: нові функції публічної бібліотеки” У ній викладена концепція
“електронного уряду”, яка полягає у використанні електронних засобів, у першу
чергу Інтернету, для оперативної та ефективної взаємодії органів влади з
громадянами. Для втілення цієї мережі публічного доступу до урядової
інформації. І саме публічні бібліотеки визначені ік основні ланки
інфраструктури “електронного уряду”, оскільки у порівнянні з іншими публічними
установами вони мають таку первагу як кваліфікований персонал, який уміє
опрацьовувати інформацію та має досвід спілкування з її користувачами.
Створення електронної інфраструктури публічних бібліотек є першочерговим
завданням, причому це не має робитися дуже швидко. Аби конкуренти бібліотек –
інші постачальники інформації – не відтіснили їх від участі у цьому проекті.
Стратегією передбачено три напрямки
використання інформаційно-крмунікаційних технологій у публічних бібліотеках:
·
Виконання
внутрішніх функцій (комплектування, каталогізація, видача документів та
управління);
·
Забезпечення
публічного доступу до електронної інформації;
·
Створення
національної мережі публічних бібліотек;
Рекомендації, викладені у Доповіді,
стосуються не тільки технологічного переоснащення публічних бібліотек і
створення інформаційної електронної мережі, але таких аспектів. Як доступність,
прийнятість, повнота та якість послуг публічних бібліотек. Серед таких
рекомендацій: поліпшення послуг, удосконалення інфраструктури, покращення
складу фондів, навчання персоналу та користувачів.
Бібліотечна планета. – 2000. - №2. – с. 16-17.
Трансформація
публічної бібліотеки як предмет історико-бібліотекознавчого дослідження.
Ашаренкова Н., кандидат педагогічних наук, доцент, докторант Київського
національного університету культури і мистецтв.
Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що інституційні бібліотеки від ідеологічної спрямованості діяльності, збагачені змісту інформаційної, освітньої, культурної функцій, оновленні принципів взаємодії із зовнішнім середовищем, утвердженні демократичних і гуманістичних засад розвитку, забезпеченні вільного доступу до інформації.
Автор вважає, що позитивних тенденцій можна віднести переорієнтацію діяльності загальнодоступних бібліотек України на інформаційні потреби, запити нових груп читачів: підприємців, спеціалістів у сфері бізнесу, реклами, менеджменту, учнів і студентів нових типів навчальних закладів, представників політичних партій, владних структур, релігійних конфесій, безробітних, дітей найменшої вікової групи.
Визначальною рисою 90-х років була орієнтація публічної бібліотеки на задоволення потреб у соціально-культурній інформації населення, яке проживає у зоні обслуговування. Суттєва роль у цьому відвозилася фактографічній інформації, створенню фактографічної частини ДБА. Поєднання фактографічної. Аналітичної бібліографічної інформації стало відчутим кроком перетворення загальнодоступної бібліотеки в регіональний (місцевий) інформаційно-довідковий центр. Одними з перших серед ЦБС країни цю роботу розпочали ЦБС м. Києва.
Нові аспекти діяльності – це участь бібліотек в інформаційному забезпеченні державних, регіональних, місцевих цільових програм, що сприяло укріпленню їхніх зв’язків з органами влади, соціальними службами, громадськими організаціями.
Розвиток інформаційної функції публічних бібліотек здійснювала поступово, починаючи з “малих” форм роботи (карточки, стенди інформації, інформ-досьє, тематичні папки, інформаційні огляди літератури) і до створення спеціальних програм, орієнтованих на забезпечення інформацією певних груп населення. Наприклад, програма інформаційного центру, створеного у ЦБ для дітей
м. Славутича (Київська обл.), передбачається надання різнобічної інформації для інтелектуального, творчого, культурного розвитку дітей. Інформаційно-бібліотечне обслуговування дітей здійснюється за допомогою мережі Internet, нетрадиційних джерел інформації (компакт-дисків, відеокасет, дискет), підготовки інформації про сучасні освітні і навчальні програми, ксерокопіювання і тиражування документальних джерел
Заслуговує уваги також цільова програма “Інформаційна підтримка сім’ї”, що розроблена бібліотечними працівниками ЦБС для дітей
м. Миколаєва. Її метою є забезпечення батьків інформацією з питань вивчення і спілкування дітьми, проведення сімейного дозвілля, прилучення дітей до читання, починаючи з найменшого віку, підготовку їх до школи, участь бібліотеки у формуванні інформаційної культури дітей і підлітків. Поширюється вона і на сім'ї, в яких виховуються діти-інваліди. Багатопланова робота бібліотеки проводиться шляхом створення фонду сектору сімейного читання медіатеки, оперативного інформування батьків про нові надходження навчальної науково-популярної, медико-педагогічної літератури, періодичних видань, проведення соціологічних досліджень, рекламування послуг Інтелект-центру і служби нових інформаційних технологій.
Укріпленню демократичних принципів діяльності, оновленню змісту інформаційної функції публічних бібліотек сприяло налагодженню зв’язків з місцевою владою. Однак, ініціатива до співпраці в цьому питанні залишається за бібліотеками
Вивчення досвіду роботи публічних бібліотек України дозволяє зробити висновок гуманізації їхньої діяльності. Підвищення соціального іміджу публічної бібліотеки, її подальший розвиток пов’язаний, на думку автора статті, з гуманізацією бібліотечної роботи в усіх її аспектах і напрямках.
Кризові явища у бібліотечній галузі примусили шукати різні можливості “не потонути”, зберегти наявні фонди і кадри, запроваджуючи певні види платних послуг, шукаючи допомогу у спонсорів та меценатів.
Важливим чинником фінансування публічних бібліотек України стала співпраця з вітчизняними і міжнародними фондами. Наприклад, міжнародний фонд “Відродження” на підтримку впровадження нових технологій у бібліотечну справу України направив з часу свого заснування 5 млн. дол. США.
Проведене дослідження свідчить, що зміни у функціонування публічної бібліотеки у 90-х роках мають неоднозначний, подекуди суперечливий характер, поєднуючи у собі професійні і кругові явища, традиції і новації. Тому трансформацію бібліотеки треба розглядати як процес не лише інноваційних змін.
Бібліотечна
планета. – 2001. - №1. – с. 31-32.
Суспільна
значущість бібліотеки, її імідж серед користувачів
Пескіна Л., зам. директора ЦБС Радянського рну м. Києва
У статті автор говорить про те, що ринкові відносини змусили бібліотеки замислитись над питанням: на кого вони працюють, хто їхні потенційні користувачі, хто їхні партнери і конкуренти?
Бібліотеки ЦБС орієнтуються на соціологічний маркетинг. Завданням маркетингових досліджень було отримати відповідь на запитання: які групи читачів є основними користувачами бібліотеки, в чому їх схожість і відмінність; які з них найбільш активні і чому; які з категорії потенційних користувачів не відвідують бібліотеку; яка суспільна значущість бібліотеки, її імідж серед читачів?
Серед форм вивчання – статистичний аналіз, аналіз формулярів, інтерв’ю, анкетування, бліц-інтерв’ю, експрес-опитування, телефонне опитування .
Рішенням райдержадміністрації районну бібліотеку визначено як центр соціально-економічної інформації. Дайджести і добірки публікацій з соціально значущих тем подаються заступникам голови райдержадміністрації. Бібліотека ж отримує від райдержадміністрації рішення сесій Ради, програму розвитку району, іншу місцеву інформацію, яку читачі можуть знайти лише тут.
Несхожість книгозбірні, її унікальність, з точки зору маркетингу, - один з важливих принципів її діяльності. Зараз бібліотеки району можуть проявити свою індивідуальність, створити свій неповторний імідж.
Не в кожній
бібліотеці району нам вдалося це створити . Однак деякі бібліотеки намагалися
працювати в цьому напрямку. Так, дитяча бібліотека ім.О. Маркова підготувала
3-річну програму екологічного центру “Планета в долонях ” і розпочинає роботу в
цьому напрямку. Основною формулою діяльності ЦРБ є – “Разом з читачем”. Про це
говорить і тематика заходів: “круглий стіл” з батьками “Коли дитина зводить все
з розуму”, зустрічі з членами клубу “Осознанное родительство”, чайна церемонія,
День кар’єри для старшокласників,
тренінги психолога для лідерів шкільного самоуправління району.
Цікаві результати дало локальне дослідження “Виявлення сфери впливу бібліотеки на жителів навколишніх вулиць”, що дозволило накреслити певні шляхи діяльності бібліотеки ім. О. Теліги у розв’язанні цього питання.
Завоювання довіри користувача, закріплення його позитивного ставлення до бібліотеки – складова маркетингової концепції.
Розвиток взаємовідносин з місцевими органами влади передбачає участь бібліотек у заходах, що проводить райдержадміністрація, оперативне задоволення інформаційних потреб працівників райдержадміністрації, участь зав. відділом культури, зав. прес-центром району в акціях, що проходять в бібліотеках, винесення бібліотечних проблем на засідання депутатських комісій.
На неформальних
контактах базується і одна з складових маркетингу “Паблік рілейшнз” – зв’язки з
громадськістю, неодмінний елемент яких – постійні творчі, ділові взаємини з
державними, громадськими закладами, благодійними фондами, комерційними
структурами, депутатами. Для організації цієї роботи в штатний розпис ЦРБ з
1999 року введено посаду головного бібліотекаря по зв’язках з громадськістю.
Імідж
сучасної бібліотеки: Зб. Статей.
– К., 2001. – с. 91-94.
Місце Центральної міської бібліотеки ім. М. Кропивницького в житті міської
громади.
Северин Л., ЦБС для дорослих м. Миколаєва
Автор відзначає роль і місце Центральної міської бібліотеки, яка завжди була і лишається складовою частиною громадських зв’язків Миколаєва, комунікаційним осередком у міському співтоваристві.
Головна місія бібліотеки – допомагати людям знаходити відповіді в безмежному інформаційному просторі. В 1992 році бібліотека одна із перших серед міських бібліотек України включилась в процес комп’ютеризації і сьогодні тут створено локальну мережу, яка об’єднує 22 АРМ. Автоматизовано облік читачів, комплектування фондів, ведення ДБА (“Бібліографія, краєзнавство”).
За допомогою мережі Інтернет, робота якого з 1996 року ведеться в режимі реального асу, більш повно задовольняються потреби користувачів, проводяться віртуальні уроки та екскурсії. Бібліотека має свою веб-сторінку на веб-сайті “Бібліотечний світ України”.
У 1999 році ЦМБ вступила до Консорціуму бібліотек України і стала учасником реалізації проектів “Доступ до електронних журналів через інформаційну службу “Springer-Verlag” та “Електронна інформація для бібліотек” (EBSCO) Міжнародного фонду “Відродження”. Розпочато роботу щодо впровадження локальної мережі Інтернет, що дозволить ширше користуватись її послугами.
Бібліотека тісно співпрацює з рядом міських громадських організацій різної спрямованості: жіночим та молодіжним рухами.
Допомагають бібліотеці ділові стосунки з Українською бібліотечною асоціацією, Британською Радою в Україні, Гете-інститутом, Міжнародним фондом “Відродження”. Без сприяння цих організацій проблематичною була б участь ЦМБ у міжнародних конкуренціях, семінарах, проектах, які надають бібліотеці можливість ставити “високу планку” цілей і робити все для того, щоб їх досягати.
Особлива увага приділяється співробітництву з установами, що сприяє становленню міського самоврядування та розвитку міської громади. Серед них Центр соціально-економічного розвитку Українського Причорномор’я, громадська організація “Муніципальна ініціатива”. Остання представляє інтереси бібліотек у міській раді. На базі ЦМБ діє і Миколаївська обласна бібліотечна асоціація.
Бібліотека бере активну участь в акціях, які сприяють згрунтуванню громадськості міста, формуванню міського патріотизму: “Городянин року”, підготовка видань серії “Николаевская библиотека” (“Николаевцы”. Энциклопедический словарь), міського публіцистичного та літературно-художнього журналу “Николаев”. Розпочато видання бібліографічних довідників про райони міста.
Бібліотека – постійний партнер Центра по вивченню громадської думки “Наваль-експерт” у здійсненні соціального моніторінгу.
Перспективи бібліотеки, незважаючи на загальновідомі труднощі, досить великі і різноманітні, вони невідривні від сьогодення та майбутнього міста Миколаєва.
Бібліотечна
планета. – 2001. - №4. – с. 11
Чи
вміємо ми “подати” себе?
Цуріна І., зав науково-методичним
відділом Публічної бібліотеки ім. Лесі Українки м. Києва.
За прикладом колег з Білорусії, здалось доцільним проаналізувати роботу книгозбірень Києва з питання зовнішнього вигляду бібліотеки. Попри всі труднощі бібліотекарі намагаються підтримати або змінити на краще зовнішній вигляд своїх закладів. Вклавши свою працю, частку душі, вони перетворюють бібліотеки на комфортні, гарні, естетично оформлені осередки культури. Вже з перших кроків читача в бібліотеці її працівники дають зрозуміти, наскільки необхідно може стати йому книгозбірня. Сприяють цьому інноваційні підходи в оформленні бібліотеки. Вже звичними для фахівців бібліотек стали поняття “інформаційна зона”, “відкрита зона”, “зона для відпочинку”.
Інформаційні тумби, стенди, куточки: “Для вас в нашій бібліотеці”, “Хто є хто в бібліотеці”, “Інформація для кожного дня”, “Вислухаємо. Порадимо. Допоможемо”, зроблені з врахуванням читацького контингенту та відповідно до запитів користувачів.
Спочатку відвідувачу просто цікаво ознайомитися з історією бібліотеки. Зараз звичною стала картина, коли читачі запрошують телефони соціальної служби району, склад держадміністрації години прийому її підрозділів, адреси спеціалізованих шкіл місць, відпочинку або цікавлення інформацією щодо набуття нової спеціальності. Бібліографи ЦБС готують дайджести експрес-інформції про нові соціальні пільги, конкретизують та обробляють матеріали для пам’яток “Як отримати субсидію”, “Що необхідно для оформлення пенсії”, “Навчання за кордоном” та ін. Інформаційна зона виконує і рекламну функцію: тут можна знайти відомості про бібліотеку, послуги, які вона надає, об’яви та вітання зі святами, діями народження активних читачів, акціями, що відбуваються в місті та районі.
Логічним продовженням інформаційної зони є “відкрита зона” читання. Враховуючи на тільки інтереси читачів, а й проблеми, які хвилюють пересічного жителя мікрорайону, бібліотеки готують добірки літератури для тематичних стелажів. Обов’язково враховуються інтереси батьків, які прийшли з дітьми. Кілька книжкових полиць стелаж або відокремлений куточок не тільки з книжками, а й іграшками, матеріалами для дитячих поробок, роблять відвідування бібліотеки для дитини яскравою подією.
Змінились і книжкові виставки, їх тематика, художнє оформлення. Цікаві книжкові експозиції, розташовані у вікнах бібліотек, сприяють залученню до читання тих, хто раніше зовсім не користувався бібліотекою. Практично всі виставки розробляються з урахуванням краєзнавчих моментів.
Це викликає особливий інтерес, тим більш, що введення до шкільних учбових програм курсів “Історичне краєзнавство” та “Літературне краєзнавство” зробило цей напрям роботи бібліотеки не тільки актуальним, а і просто необхідним. Напрацьовані матеріали лягають в основу бібліографічних видань на зразок “Історія району...”, “Околиця звалась...”, “Вони жили, живуть на нашій вулиці” та ін. На основі цієї наукової роботи розробляються багато масових заходів, які викликають інтерес у читачів.
На жителів районів розраховані виступи фахівців по кабельному телебаченню про роботу бібліотек району, відеозаписи проведення загальнорайонних свят, вистави бібліотечного лялькового театру, огляди нових надходжень.
Прекрасною рекламою діяльності бібліотек стали випуски творчих робіт читачів-дітей “Бібліотечна мозаїка”, “Острів скарбів”, “Я люблю книгу”. Сьогодні практично в кожному звіті ЦБС є сторінка “Про нас писали”, зразки рекламної продукції, відгуки читачів про роботу книгозбірень.
Автор статті підкреслює, що вся ця робота не потребує великих фінансових затрат, але вона конче необхідна. Підтвердження цього стали матеріали з досвіду двох публічних в рекламній листівці “Не може бути нічого простішого, ніж спитати в бібліотеці...”, дозволив не тільки зрозуміти, що бібліотеки на вірному шляху, а й поглибити інформаційно-бібліографічну роботу. В одній з бібліотек Есексу ця інформація закладена в комп'ютерну програму, під красномовною назвою “Життя”. Велика кількість рекламної продукції свідчить, що англійські колеги наполегливо намагаються розповісти про себе, навести причини, що обумовлюють потрібність бібліотеки пересічному громадянину протягом його життя. Бібліотекарі намагаються весь час вести діалог з читачем, проводячи соціологічні опитування на зразок: “Чекаємо допомоги”, “Нас цікавить ваша думка” і т. ін. Можна зробити висновок, що в центрі уваги англійських фахівців – конкретна людина, з проблемами, які супроводжують її протягом всього життя.
Наші намагання бути необхідними у вирішенні життєвих ситуацій, вміння розказати про себе змінюють ставлення населення та влади до бібліотек, зростає їхній авторитет, розширюється коло партнерів. Бібліотеки стають цікавими і необхідними.
Імідж сучасної бібліотеки: Збірник
статей. – К., 2001. – с 125-128.
Діяльність
публічних бібліотек по за’язках з
громадськістю.
Монько Т.С.. – кандидат педагогічних наук, доцент Київського державного
інституту культури.
Автор відзначає, що для публічних бібліотек особливе значення мають зв’язки із законодавцями, працівниками органів управління, видавцями, книгопродавцями, реальними і потенційними користувачами, персоналом бібліотек всіх типів.
Невірно розглядати ПР у відриві від того, що відбувається в бібліотеці. Керівник публічної бібліотеки, як і будь-який інший спеціаліст, повинен оцінювати свої рішення і дії з точки зору ПР, засоби, техніку і методи яких можна застосувати для досягнення специфічних завдань.
ПР є частиною систем управління бібліотекою: допомагає керівнику публічної бібліотеки вписатися в соціальне середовище, знайти розрішення у суспільстві, прийняти правильне рішення, підтримувати готовність до необхідних змін. За допомогою ПР бібліотекарі здобувають добру репутацію, адже одна з цілей ПР – привернути до бібліотеки всіх тих, хто готовий підтримати її, коли в цьому буде потреба.
Одночасно для будь-якої публічної бібліотеки ПР є структурним елементом маркетингу. Політика ПР для публічної бібліотеки включає як внутрішню діяльність, тобто оцінку політики і діяльності бібліотеки для виявлення дій щодо поліпшення іміджу бібліотеки, так і зовнішню, яка передбачає інформування громадськості про публічну бібліотеку і її здобутки.
Рідні публічні бібліотеки мають специфічні пріоритети в роботі, що відображають потреби різних груп читачів, відповідно відмінні і аспекти ПР, які залежать від місцевих обставин, груп населення. Треба звертати увагу на ту роль, котру ПР можуть відігравати в залучення додаткових матеріальних ресурсів для бібліотек. Для цього потрібно сформувати суспільну думку і ставлення до бібліотеки місцевої влади. Саме це повинно бути основною метою ПР, особливо в умовах, коли конкуренція між різними організаціями за отримання асигнувань збільшується.
ПР покликані сприяти розумінню людьми природи сучасного бібліотечного обслуговування. Поки імідж бібліотек і бібліотекарів не можна назвати привабливим. Тому створення умов довіри – одне з головних завдань ПР.
Для цього потрібно виявити сфери взаємонепорозуміння між бібліотекарями і читачами уміти критично ставитися до роботи. Імідж бібліотеки прямо залежить від якості обслуговування споживачів.
Публічні бібліотеки повинні видавати різноманітні друковані матеріали. Так, в зарубіжних бібліотеках готують щорічні звіти, екслібриси, каталоги, календарі подій місцевого значення, каталоги виставок, путівники по бібліотеці, поштові картки та ін. Для ПР важливо, щоб публікації мали чітку мету, були розраховані на матеріали, можуть бути використані для показу досягнень бібліотеки, інформування про її діяльність та види обслуговування.
Добре підготовлені і відповідним чином розповсюджені друковані матеріали мають велике значення для зміцнення ПР. Це база для розвитку контактів як з управліннями, так і з більш широкою аудиторією. Наочна інформація надзвичайно важлива для ПР. Вона привертає увагу людей до різних проблем і матеріалів поліпшує загальну атмосферу в бібліотеці. Всю роботу з оформлення бібліотечною простору слід планувати, враховуючи місцеві і національні інтереси споживачів, виявляючи ініціативу і уяву.
Сьогодні багато фахівців з ПР вважають найбільш суттєвим зв'язки з пресою. Для публічної бібліотеки це набагато більш, ніж просто організаційна проблема.
Надзвичайно продуктивними можуть бути особисті контакти між бібліотекарями і кореспондентами місцевої преси. Найбільш поширеним способом передачі інформації у пресі є інформаційне повідомлення або прес-реліз. Розповсюдження їх потребує вдумливості. Дуже важливо направляти їх не тільки в поважні бібліотечні журнали, але і в місцеві спеціальні та популярні журнали. Популярним методом передачі інформації через пресу є прес-конференції, візити, листи до редактора і статті.
Не менш ефективні для розповсюдження інформації про бібліотеки є радіо і телебачення. Багатьох бібліотекарів запрошують виступити перед публікою. В контексті ПР майстерність публічних виступів – це дійсно цінна якість для бібліотекарів, яка дозволяє встановити контексти з будь-якого з місцевих організацій. Кооперація в ПР з видавцями, книгопродавцями, керівниками радіо і телебачення дозволяє брати участь у заходах, розрахованих на величезні аудиторії, добиватися притоку нових читачів, установлювати зв’язки з різними організаціями в даній місцевості.
Автор відмічає, що ПР розглядати не тільки як складову частину процесу управління публічною бібліотекою, а почасти як його результат. Кожне управлінське рішення, що прийняте керівником бібліотеки, так чи інакше впливає на ПР, котрі, як особлива сфера менеджменту, потребують ретельного планування і оцінки.
В бібліотеках України спеціальних відділів з ПР немає. Окремі елементи з цієї роботи виконуються частіше бібліотекарями, ніж спеціалістами з ПР. Хоча використовувати спеціалістів з ПР краще: адже преса, а також радіо і телебачення легше знаходять спільну мову з професіоналами, які знають вимоги до підготовки матеріалів, ніж з починаючими в даній галузі бібліотекарями.
Тому сьогодні є дуже актуальна проблема підготовки бібліотекарів з ПР.
Одна з функцій ПР – звести негативні моменти в організації роботи публічної бібліотеки до мінімуму, приділяючи обслуговуванню пильну увагу. При гнучкому плані швидко зуміє реагувати на нові події і потреби. Важливою частиною внутрішніх ПР є також залучення персоналу до процесу планування ПР.
Таким чином, одна з головних функцій ПР – нагадувати людям про щось відоме, а також дійсно є публічна бібліотека.
Публічні бібліотеки мають важливий потенціал для розвитку поінформованого, демократичного і цивілізованого суспільства. ПР допоможе нагадати про його ефективність законодавцям і всьому суспільству.
Публічні
бібліотеки: сучасність і майбутнє: Зб. статей до міжнародної науково-практичної
конференції. – К., 1997. – с. 31-38.
Новая стратегия в действии.
Бутковская М., директор ЦБС «Кунцево» Западного
административного округа г. Москвы.
З кінця 90-х років бібліотеки зробили великий скачок вперед на шляху свого якісного розвитку. Ми нашими особистими зусиллями привели російську бібліотечну справу у відповідність міжнародним стандартам, перетворивши звичайні книгосховища в інформаційні і культурно-дозвіллєві центри.
Подібна інтеграція освітньої, просвітницької, дозвіллєвої діяльності визначає сьогодні якісно нове призначення, нову, більш глобальну функцію бібліотеки як посередника між Особистістю та Культурою.
У XXI столітті стверджуються нові пріоритети в культурній політиці бібліотечного закладу – служити духовному самовдосконаленню особистості, сприяти розвитку людських здібностей, формувати прагнення до пізнання і розвитку розумового і духовного потенціалу особистості. У зв’язку з цим в структурі пріоритетів бібліотечної політики в цілому і на так званому мікрорівні виділяються два основні напрямки діяльності: 1) нарощування інформаційно-бібліотечних ресурсів, тобто розвиток фондів з усіх напрямків плюс розвиток самих напрямків; 2) розвиток і розширення можливостей використання бібліотечних фондів, тобто кількісне і якісне удосконалення систем засобів надання ресурсів бібліотеки користувачам.
Автор знайомить з ресурсами та послугами Центральної бібліотеки ім. А. Ахматової, як головного закладу ЦБС “Кунцево.”
В зв’язку з реформою місцевого самоврядування та зростанням ролі бібліотек у сприянні його становленню в ЦБС “Кунцево” була розроблена і знаходиться на заключній стадії впровадження програми “Бібліотека – муніципальний загальнодоступний центр”, яка накреслила стратегічні цілі і виділила напрямки діяльності бібліотек стосовно нової державної політики управління на місцях.
Найважливішим напрямком бібліотечної роботи є діяльність по забезпеченню швидкого і ефективного доступу користувачів до ресурсів бібліотеки. Основним завданням в рамках цієї діяльності стає розвиток засобів та методів оптимального поєднання потреб користувачів з інформаційно-дозвіллєвими можливостями бібліотеки. Постійно намагаємося запроваджувати нові види обслуговування (платні та безкоштовні).
Успішна реалізація багатоетапної програми “Автоматизація бібліотечних технологій, впровадження якої почалося в середині
90-х років, дозволила на кінець тисячоліття повністю автоматизувати весь комплекс основних бібліотечних процесів в центральних бібліотеках ЦБС “Кунцево”. А спеціальний проект дозволив центральним бібліотекам ЦБС вийти на простори світової інформаційної павутини”.
Виключно важливим моментом в процесі формування нового типу “продвинутої” бібліотеки стала і є на сьогодні проблема формування єдиного, цілісного колективу таких же “продвинутих” бібліотечних працівників нового типу.
Проблема підвищення якісних характеристик персоналу вирішується шляхом реалізації програми “Оптимізація системи управління персоналом ЦБС “Кунцево””. В 2001 році розроблене та успішно впроваджене “Положення про соціальну підтримку персоналу ЦБС “Кунцево””, де чітко сформульовані та систематизовані основні положення соціальної політики ЦБС “Кунцево”.
Велика увага в ЦБС приділяється питанням маркетингової діяльності: організуються відкриті презентації різноманітних бібліотечних проектів (відкриття Графотеки, Інтернет-сервісу, презентацій нових форм бібліотечного обслуговування). Все це підвищує соціальний статус і значимість бібліотеки як соціокультурного інституту, сприяє росту її популярності у населення, та органів влади.
Бібліотечна
газета. – 2002. - №2. – с. 3; спецыальный выпуск. – с. 3.
К созданию в России «Модельного стандарта деятельности публичной
библиотеки»
Куликова Л., член Постоянной Комиссии секции
публичных библиотек Российской Библиотечной Ассоциации.
3-5 жовтня 2001 року на базі Гомільської обласної бібліотеки (Республіка Білорусь) пройшов республіканський семінар “Обласна бібліотека: статус, функції, система взаємовідносин”. В ньому брали участь керівники бібліотечної справи Росії.
Автор даної статті відзначає, що сьогодні робота бібліотек виходить на новий рівень. Тому документом, який увібрав у себе проблеми публічних бібліотек, досвід вітчизняного бібліотекознавства, став “Модельний стандарт діяльності публічної бібліотеки”. Його розробка почалося в 1997 році і з моменту опублікування його проекту почалось його обговорення в бібліотеках російських регіонів. Були висловлені різні точки зору щодо форми і статусу документа та його змісту.
“Модельний стандарт діяльності публічної бібліотеки” був прийнятий Конференцією Російської бібліотечної асоціації на VI Щорічній сесії 24 травня 2001 р. в м. Саратові.
Документ носить рекомендаційний характер. РБА рекомендує публічним бібліотекам, органам державного управління і місцевого самоврядування у своїй діяльності керуватися принципами і нормативами, викладеними в цьому документі. Він покликаний привернути увагу бібліотечних фахівців бібліотечної справи та широкої громадськості до проблем розвитку одного з найдемократичніших соціокультурних інститутів суспільства – публічних бібліотек, яким потрібен сучасний розвиток.
Що дає використання “Модельного стандарту…” бібліотечній практиці?
Перш за все він стає новим механізмом управління як у самій бібліотеці, так і у взаємодії з зовнішнім середовищем.
В самій бібліотеці документ допоможе систематично аналізувати та оцінювати різні сторони своєї діяльності.
Документ розроблений з урахуванням сучасних досягнень бібліотечної організації, техніки і технології, норм і правил, прийнятих у практиці регіонів Росії, враховуючи міжнародний досвід публічних бібліотек.
В структурі документа 7 розділів:
1. Основні положення
2. Користувачі та обслуговування
3. Доступне розміщення публічної бібліотеки
4. Ресурси публічної бібліотеки
5. Приміщення бібліотеки. Організація бібліотечного простору
6. Персонал публічної бібліотеки
7. Зв’язки публічної бібліотеки з громадськістю
Впровадження “Модельного стандарту діяльності публічної бібліотеки” відкриває нові можливості більш грамотному управлінню бібліотекою, обгрунтованому і цілеспрямованому залученню коштів із місцевою владою. Тому частиною сучасного механізму управління бібліотекою повинна стати акредитація. Цей термін має декілька значень: підтримувати, входити в довіру, розповсюджуватися. Це значить, що бібліотека повинна створюватися і діяти відповідно до означених вимог. Результатом акредитації є оцінка бібліотеки та видача їй відповідного свідоцтва (сертифіката), яке означає поруку, свідчення про відповідність необхідному рівню.
Акредитація бібліотеки може проводитись як при її створенні, так і в процесі діяльності, як в цілому, так і за окремими напрямками публічної бібліотеки повинні бути враховані необхідні умови її нормального функціонування і розвитку, включаючи наявність гарантованих джерел фінансування; фонду документів, які за обсягом і змістом відповідали б реальним запитам користувачів; кваліфікованих спеціалістів; приміщень, які б відповідали нормам і стандартам їх утримання і експлуатації; сучасного обладнання та технічних засобів.
Наш час, не дивлячись на труднощі рідного характеру, можна вважати благотворним для інновацій в системі управління. А впровадження “Модельного стандарту діяльності публічної бібліотеки” відкриває нові можливості для більш грамотного управління бібліотекою, цілеспрямованого залучення коштів із місцевого бюджету, співпраці з місцевою владою. І акредитація повинна стати частиною сучасного механізму управління бібліотекою.
Зміст документу дозволяє використовувати його рекомендації за пріоритетними напрямками (наприклад, технологічна модернізація бібліотеки, правова просвіта громадян і т. д.) чи передбачити наслідки якихось змін у її роботі.
Бібліятэчны свет. – 2002. - №1. – с. 11-14.
Обновление, или ещё раз о миссии
публичной библиотеки.
(Первая
Всероссийская школа инноватики)
Матлина С., ведущий научный сотрудник РГБ.
Автор освітлює питання, які розглядались на Першій всеросійській школі інноватики, яка прходила в Бєлгородській області.
Організатори зробили акцент на найгостріших, багатоваріантних проблемах. Теми засідань були розділені на три основні блоки% бібліотека в інформаційному суспільстві, бібліотека та місцева влада, управління інноваційними процесами як найважливіший напрямок бібліотечного менеджменту.
Учасники Школи пітримали думку колег, які виступали, що в інформаційному суспільстві цінності відіграють основну роль, а зверхзавданням публічної бібліотеки, як і раніше, залишається духовне відродження особистості.
Електронні технології передбачають максимально прозору, відкриту для різних прошарків населення діяльність бібліотеки-екстраверта. Звична схема “різноманітність однотипних послуг для всіх” змінюється формілою “адресні якісні послуги для конкретних категорій користувачів”. Кожна бібліотека вибирає для себе пріоритети – залежно від виявлених інформаційних потреб, і, що особливо важливо, від того, що чекає від неї населення. В зв’язку з цим з’являються нові культурні інститути: бібліотеки-музеї (краєзнавчі, літературні, історико-етнографічні); бібліотеки-театри, бібліотеки-салони, картинні галереї, центри національної культури.
Слухачі Школи змогли проаналізувати варіанти діяльності різних інноваційних моделей бібліотек.
Автор статті вводить поняття “ бібліотека як полістилістичний культурний інститут”, тобто вона може функціонувати в багатогранності стилів діяльності.
Життєво важливо, щоб ці нові ролі були усвідомлені населенням і місцевою владою.
Бібліоцентрична модель розвитку культури реалізується, коли бібліотека міста чи села стає провідним змістовим елементом усієї соціальнкультурної інфраструктури, без якого повноцінне функціонування інших складових неможливе. Поряд із традиційною роллю інформаційного центру бібліотека об’єднує навкруг себе громадські організації соціально-гуманітарного напрямку, у тому числі (на рівні регіону чи міста) творчі спілки, фонди, національно-культурні товариства та ін.
Автор статті відзначає, що заняття Школи накреслили методи, які дозволяють навчити різні пршарки населення та місцеву владу поважати бібліотеку, а останню – впливати на соціально-культурну політику: видавати інтелектуальну продукцію, котра буде цікавою і населенню, і місцевим владним структурам, в тому числі освітнім; використовувати свої ресурси для формування інтелектуальної еліти суспільства; розширювати зв’язки з громадськістю, залучаючи її до участі в роботі бібліотеки; оволодівати методикою розвитку творчого потенціалу персоналу, орієнтуючись на талановитого бібліотекаря.
Предметом вивчення на Школі інноватики стали елементи нових соціальних технологій, які органічно поєднали методологію і методику управління інноваційними процесами, концептуальне та прикладне значення, лекціонні та практичні заняття.
Библиотека.
– 20011. - №6. – с. 71-76.
В чём резерв «Олимпионика»?:
(Публичные библиотеки нового типа на этапе формирования
информационного общества.)
Сучасні публічні – це соціокультурні інститути, де найбільш яскраво проходять сьогодні як у соціально-психологічній моделі поведінки людей та суспільства в цілому, так і в його технологічному укладі. Все частіше з’являються бібліотеки принципіально нового типу. Одним з прикладів, який об’єднує в собі звичні і традиційні функції з можливостями комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, є недавно створений в Західному адміністративному окрузі м. Москви бібліотечно-музейнийй центр “Олімпіонік”. Він організований на базі бібліотек-філій ЦБС “Гагарінська” і включає в себе: бібліотеку №31, дитячу бібліотеку №145 і музейно-інформаційний комплекс.
Характерна особливість новоствореного центру – оригінальне суміщення в деякій мірі статичних експозицій, що складають ядро Музею I всесвітніх юнацьких ігор (які походять в столиці у 1998 р.), та традиційних бібліотечних фондів із сучасними комп’ютерними і телекомунікаційними технологіями.
В своїй діяльності БМЦ “Олімпіонік” вирішує такі завдання:
· Реалізація загальноміської програми інформатизації, удосконалення методів та покращення якості і оперативності обслуговування користувачів, інтеграція бібліотечно-музейного центру в інформаційний простір публічних бібліотек м. Москви через корпоративну мережу;
· Залучення молоді до нових комп’ютерних і телекомунікаційних технологій, їх профорієнтація, організація дозвілля;
· Надання допомоги органам місцевої влади у вирішенні проблем інформування населення, у покращенні інформаційної культури жителів;
· Організація і проведення конференцій, тематичних виставок, вечорів, семінарів і круглих столів за тематикою центру та іншими напрямками.
Співробітники музейно-інформаційного центру ведуть велику наукво-методичну роботу, мета якої поповнення і поновлення фондів, у тому числі і через партнерські стосунки із зацікавленими організаціями, а також розширення можливостей центру, впровадження нових методів роботи з юними та дорослими москвичами. Сьогодні модернізуються і бібліотеки, які входять до центру. Вони оснащуються електронними каталогами і машинозчитувальними базами даних, підключаються до Інтернету. У них вводиться штрихкодування на книги та комп’ютеризована їх видача, встановлюються засоби захисту від несанкціонованого доступу. Проводиться пріоритетне тематичне комплектування бібліотек. Входження бібліотечно-музейного центру в корпоративну мережу публічних бібліотек столиці дозволить удосконалити інформаційне обслуговування не тільки в рамках ЦБС “Гагарінська”, але й Москви в цілому, а також координовано підтримувати засоби навігації для пошуку документів і даних, встановлених на Web-сайтах інших бібліотек Росії, ближнього і дальнього зарубіжжя.
Все це взяте, дозволить не тільки повною мірою зберегти традиційні форми бібліотечно-бібліографічного обслуговування, але й значно розширити і збагатити їх, запровадити нові перспективні напрямки у роботі з користувачами, комбінуючи при цьому функції територіальної загальнодоступної пубічної бібліотеки з багатопрофільним інформаційно-освітнім, культурно-дозвіллєвим центром.
“Олімпіонік” надає допомогу і органам місцевої влади, поскільки уже стає ядром єдиного інформаційного простору, який об’єднує ресурси району та організує ефективний вихід у світову інформаційну мережу – Інтернет для комплексного вирішення бгатьох завдань, у тому числі таких, як забезпечення інформацією людей про діяльність місцевих і інших регіональних органів самоврядування; створення інформаційно-довідкової бази даних району; підвищення загального рівня інформаційної культури населення; налагодження ефективного зв’язку з іншими районами округу, міста, країни і зарубіжжя. Накопичений досить великий досвід співпраці публічної бібліотеки та органів місцевого самоврядування у ЦБС “Гагарінська”, філією якої є “Олімпіонік”. У 2000 році мерія столиці підвела підсумки на “Кращу інноваційну програму м. Москви ”, переможцем якого стала програма “Створення єдиного інформаційного простору району Тропаріно-Нікуліно”, ЦБС “Гагарінська” Золоту медаль.
Бібліотечно-музейний центр “Олімпіонік” – це один із прикладів розвитку, трансформації, оновлення публічних бібліотек на сучасному етапі.
Бібліотека.
– 2001. - №4. – с. 35-37.
О «тихой» профессии и о многом другом.
Матлина С., ведущий научный сотрудник РГБ,
кандидат педагогических наук.
Різноманітні дослідження, а також конкретний досвід наказують, що повсякденний образ бібліотеки, зв’язаний у масовійй свідомості з уявленнями про місце, “де видають книжки”. Саме такі уявлення є іноді причиною взаємин бібліотек з місцевою владою, які складаються подеколи важко, недостатнього їх фінансування, невисокого соціального статусу, який не відповідає нинішньому рівню розвитку бібліотечного обслуговування.
І тут же – витоки зниженої самооцінки наших колег.
Досвід останнього десятиріччя показує, що паралельно із змістовним і технологічним оновленням заново проектувати імідж публічної бібліотеки.
Маркетингові дослідження, проведені в різних регіонах, показують, що при ряді відмінностей бібліотека сьогодні викликає інтерес у людей своєю соціально орієнтованою діяльністю, яка не обмежується лише задоволенням конкретних читацьких запитів.
Пріорітети соціальної діяльності змінюють обличчя бібліотек, надаючи традицийно гуманістичному характеру її функціонування нового змісту, зводять бібліотеку в ранг одного з найдемократичніших соціаьних інститутів.
Щоб ця робота одночасно підвищувала і соціальний статус бібліотеки, і її суспільну репутацію, формувала новий імідж, необхідна інша, ніж раніше, система взаємовідносин з різними гілками місцевої влади. Соціально орієнтована діяльність публічної бібліотеки повинна вестись на паритетній основі з відповідними державними і громадськими організаціями.
Бібліотека встала перед необхідністю “вбудувати” себе в систему
PR – створювати довірливі стосунки з різними структурами, за іншою схемою налагоджувати зв’язки з місцевими ЗМІ, музеями, архівами, театрами. В основі такої схеми – визначення своєї ролі як провідного інтелектуального центру регіонального, міського, районного, сільського значення. Викорінюючи “синдром професійної скромності”, необхідно переконувати громадськість в тому, що з публічною бібліотекою важко конкурувати іншому культурному інституту і комерційним закладам.
В різних регіонах реально формується так звана бібліоцентрична модель розвитку місцевої соціально-культурної інфраструктури. Це означає, що у ній біблотека виступає системообразуючим фактором, за сферою якого не можуть успішно функціонувати школи, будинки культури, музеї і навіть промислові підприємства, чий персонал складає аудиторію користувачів ЦБС.
Автор відзначає прийом псіхотехніки, які допомагають здійснювати іміджеву стратегію бібліотек, позиціонувати себе не як скромну, непомітну організацію, а як соціально необхідний інститут, діяльність якого якнайтісніше пов’язана з життям місцевої громади.
Библиотечная
газета. – 2002. - №2. – с. 4,
Специальный выпуск. – с. 4
Гете-інститут
і його бібліотеки: з досвіду роботи в регіоні Центральної та Східної Європи та
СНД з екскурсом в публічну бібліотечну справу Німеччини.
Розділ
3. Публічні бібліотеки у Німеччини.
Мехтольд Є. (Німеччина) –
завідуюча бібліотекою Гете-Інституту в Києві.
Бібліотечна справа у Німеччині чіткіше, ніж в
інших країнах розподілена на дві частини, одна з яких стосується публічних
бібліотек, а друга – наукових бібліотек.
Наукові бібліотеки є найстарішим типом
бібліотек. Вони орієнтують свої книжкові фонди та послуги, в першу чергу, на
задоволення потреб освіти, навчання та науково-дослідної діяльності. Вони так
само, як і публічні бібліотеки, загальнодоступні та відкриті. Але в зв’язку з тим, що їх книжкові фонди
укомплектовані відповідно до вимог освіти, навчання та проведення досліджень,
практично вони спрямовані на обмежене, а саме науково орієнтоване коло
користувачів. Цим вони й вдрізняються від публічних бібліотек, які орієнтують
книжкові фоди на свою громадськість, тобто не на обмежене коло користувачів.
Публічні бібліотеки надають послуги всьому
населенню. Окремих бібліотек для дітей, молоді та дорослих не існує. Звичайно,
у публучних бібліотеках є відділення для дітей, яке дистаційно відокремлено від
відділення для дорослих.
Зараз у Німеччині близько 13.500 публічних
бібліотек. З них – 4500 обслуговуються штатним персоналом, тобто постійними
працівниками з бібліотечною освітою. В інших бібліотеках працівники працюють за
сумісництвом – вони не постійні співробітники і не бібліотекарі. З загальної
кількості 16000 громад у Німеччині (міста та села) – 2000 громад мають у своєму
розпорядженні публічні бібліотеки з бібліотекарями-фахівцями. Всі великі міста
з кількістю населення понад 100 000 жителів та близько 90% громад з кількістю
населення 20 000 жителів мають публічні бібліотеки. Серед громад з кількістю населення
від 5000 до 2000 жителів таких, що мають публічні бібліотеки, вже менше, ніж
50%. Таким чином, мережа публічних бібліотек не дуже щільна. Але в порівнянні з
загальним становищем в Німеччині існує порівняно щільна мережа публічних
бібліотек. Прогалини в ній частково перекриваються пересувними бібліотеками
(книжковий автобус, книгарня на колесах).
Публічні бібліотеки Німеччини підпорядковані
громадам та церкві. Заснування та утримання публічних бібліотек є частиною
культурнох політики. За федеративним устроєм Німеччини кожна федеральна земля,
а також громада незалежні в справах культури від діржави. Це означає, що
громада має право заснувати публічні бібліотеки, але це не є їх обов’язком. Рішення про заснування публічної
бібліотеки залежить перш за все від фінансових можливостей громадян.
Більша частина публічних бібліотек, які
утримуються церквою, обслуговуються працівниками, що працюють за сумісництвом.
У зв’язку з сучасною економічною ситуацією у
федеративній Республіці Німеччина, фінансова спроможність громад в останні роки
істотно знизилася, цілком ймовірно буде погіршуватись і надалі, тому публічні
бібліотеки шукають інші шляхи фінансування. Однією з можливостей є. З одного
боку, - приватизація (товариство з обмеженою відповідальністю), а з іншого боку,
- спонсори та об’єднання підтримки, які частково переймуть на себе
фінансування.
В останні роки громади все більше примушують
публічні бібліотеки самим знаходити шляхи задоволення частини фінансових
потреб. Однієї з можливостей щодо цього є введення членських внесків для
користувачів бібліотекою та обов’язкова оплата наданих бібліотекою послуг.
Основні бібліотечні послуги, як то видача книг додому, користування періодикою
та засобами інформації в бібліотеці, звичайні поради та довідки не є платним послугами.
Приклади послуг, за надання яких береться
платня, - копіювання. Попереднє замовлення книжок. Замовлення матеріалів з
інших бібліотек, пошук інформації за допомогою мережі Інтернет персоналом
бібліотеки, користування комп’ютерами, які підключені до мережі Інтернет. Вже багато років стягується
платня за недотримання строків повернення книг, за пошкодження або загублення
засобів інформації та за загублення або нове формування читацького квитка.
Публічні
бібліотеки: сучасність і майбутнє: збірник статей до міжнародної
науково-практичної конференції. – К., 1997. – с. 124-132.
Дослідницька діяльність як умова
входження бібліотек в нове соціальне середовище.
Тверда Т.В. – заступник
директора з питань менеджменту ЦБА для дорослих м. Миколаєва.
Успіх діяльності січасної бібліотеки залежить
від готовності до своєчвсних реакцій на зміни в суспільстві, від її власної
мобільності. Із змінами сусупільної і культурної ситуації змінюється і статус
бібліотек, їх функції. Сьогодні публічнв бібліотека повинна адаптувати свою
діяльність до суспільних потреб. Для цього необхідно оцінити реальний стан
роботи бібліотек, проаналізувати їх можливості і резерви. Саме на це і
спрямована дослідницька діяльність бібліотек.
З початку 90-х років ЦБС для дорослих м.
Миколаєва проводить цілеспрямовану комплексну роботу з вивчення всіх аспектів
бібліотечної практики.
В основу дослідницької діяльності бібліотек
системи було покладено принцип відповідності бібліотечного продукту та послуг
вимогам сучасного читача.
Вивчення показало. Що активність відвідування
бібліотек залежить від ряду причин: стужню задоволеності фондом; мотивації
читацької активності, яка не залежить від бібліотеки; положення й статусу
бібліотеки; кількості і якості послуг, що надаються бібліотекою; особистості бібліотекаря,
його професійних якостей, уміння спілкуватися та ін. Це було підтвержено
подальшими дослідженнями вивчення впливу на читацьку активність особистих
якостей бібліотекаря. Наслідками дослудження можна вважати проведення із
розвитку комунікативної компетентності бібліотекарів.
Порівняльний аналіз структури читацького
контингенту абонементів ЦБ за 1991 та 1995 рр. виявив зростання кількості
активних читачів з 9 % в 1991 році до 25 % в 1995 р., зниження кількості
пасивних користувачів з 41 % до 30 %, зменшення кількості випадкових
користувачів на 5 %. Було зростання активності молоді, в першу чергу тієї, що
навчається.
Науково0практична конференція “Підсумки
бібліотечних дослуджень ЦБС в 1989 – 1993 рр. і перспектива вдосконалення
дослідницької діяльності” (1993 р.) відкрила нові перспективи в розвитку
дослідницької діяльності бібліотек. З 1995 р. в бібліотеках ЦБС поступово
впроваджується бібліотечний маркетинг як загальна концепція діяльносі бібліотек
для оптимального використання наявних ресурсів і доказу своєї соціальної і
культурної необхідності. В цей період у ЦМБ для дорослих було створено відділ
бібліотечного маркетингу.
Основною метою маркетингових досліджень стало
підвищення бібліотек як громадських закладів, максимальне використання їхніх ресурсів,
спрямованість всіх видів бібліотечних продуктів на реального і потенційного
споживача, вивчення та впровадження нових ідей в практику роботи бібліотек
міста. Проведені маркетингові дослідження поставили бібліотеки перед
необхідністю усвідомити свою соціальну роль, пристосувати свої послуги до
потреб користувачів, докорінно переглянути напрямки роботи з урахуванням
можливості “виживання”, конкурентноздатності та ін.
В 1994 – 1996 рр. в ЦБС було проведено велике
базове соціалогічне дослідження мотивації приходу людей до бібліотеки із
використанням Миколпївського філіалу Київського національного унверситету
культури та мистецтв.
Відмінною рисою цього вивчення є встановлення
зв’язку між мотивами приходу до бібліотеки та активністю відвідування.
Дослідження виявило основні тенденції
розвитку бібліотек ЦБС. Наслідки вивчення показали , що роль сучасної
бібліотеки в житті міської спільності досить вмсока. Також було з’ясовано, що
значна інформованість читачів про діяльність бібліотек міста позитивно впливає на
оцінку якості роботи бібліотекаря та бібліотеки.
Результати дослідження дозволили визначити
основні функціональні особливості сучасних міських бібліотек. Для бібліотек, що
знаходяться у крупних багатонаселених мікрорайонах міста, головною функцією є
виконання інформаційно-пізнавальних потреб читачів. Для бібліотек, що
знаходяться в умовах, близьких до сільської місцевості, гловною функцією є
дозвіллєва.
Проведені дослідження з метою вивчення складу
та використання бібліотечних фондів. Вони сприяли активізації роботи з
популяризації нових надходжень, дозволило удосконалити систему інформування
користувачів, активізувало використання бюлетенів нових надходжень.
Маркетингові дослідження 1996 р. завершили
етап підготовки якісно нової роботи ЦБС, дали можливість визначити маретингову
стратегію діяльності, проаналізувати ефективність використання ресурсів ЦБС з
точки зору вимог сучасного читача. Дослідження дозволили визначити пріоритетні
напрямки роботи, а це в значній мірі вплинуло на поточне та перспективне планування
роботи ЦБС і призвело до реорганізації структури Центральної бібліотеки, в якій
було створено нові відділи: Центр
ділового співробітництва, відділ бібліотечного маркетингу та
менеджменту, відділ формування та використання єдиного фонду ЦБС, які відтворюють
маркетингову концепцію діяльності бібліотек. Висновки базового дослідження 1996
р. конкретизувались в наступні роки моніторинговими дослідженнями окремих груп
користувачів. В процесі проведення досліджень потреб учнівської молоді
зміцнились контакти з учбовими закладами міста, підвищився рівень
інформованості цих закладів. За підсумками вивчення Центральною бібліотекою
вперше в місті було видано “Довідник державних та альтернативних освітлянських
установ міста”, який постійно оновлюється і користується попитом у
абітурієнтів. Для забезпечення інформаційних потреб молоді було створено
електронну базу даних для першочергового комплектування та доукомплектування
фонду ЦБС виданнями , що передбачено програмами навчальних закладів.
Окремим комплексом дослідницької діяльності є
робота з персоналом ЦБС, яка проводилась протягом 10 років. Створення
індивідуальних психологічних характеристик працівників ЦБС, дослідження
соціально-психологічних аспектів управління і взіємовідносин у колективах
бібліотек та їх впливу на якість обслуговування користувачів сприяло кращому
розподілу кадрів ЦБС, виявленню резерву керівного складу. Результати проведених
досліджень використовуються при проведенні атестацій працівників ЦБС.
Підсумки досліджень, проведених в ЦБС. Сприяли
стретегічному плануванню розвитку системи. На них базувався ряд проектів
“Підтримка стандарту бібліотечного обслуговування”, “Новий рівень інформування міської громади”, “Бібліотека, як
інформаційний центр”.
Проведена робота підкреслює безперечність того,
що сьогоднішня діяльність публічних бібліотек має спиратися на грунтовані
постійні дослідження, які дозволяють розробити як стратегію, так і тактику
діяльності бібліотек з огляду на нові соціальні умови життя.
Бібліотеки міста і розвиток міської громади: Матеріали
науково-практичної конференції /Центр. б-ка ім.М.Л.Кропивницького
їм. Миколаєва. – Миколаїв, 2000. – с. 21 – 26.
В Куинсе говорят на сорока языках: (Программа
«новые американцы» в городской публичной библиотеке.)
Цесарская
Г. – заведующая отделом ЦБС «Кунцево»
г. Москва.
Автор розповідає про свою участь в програмі “Доступ до інформації: довідкові
ресурси та послуги”, в рамках якої познайомилася з бібліотеками США. В даній публікації – розповідь про прогаму
“Нові американці” Міської Публічної бібліотеки Куїнса, одного із округів
Нью-Йорка.
Ця програма розрахована для спеіального
обслуговуваня районів з підвищеною кількістю імігрантів.
Бібліотека Куїнса – найбільша система США: її
63 філії обслуговують жителів, площа бібліотеки – 112, 1 кв. миль. Система –
самостійна самостійна організація, якою керує Опікунська рада із 19 членів,
затверджена мером Нью-Йорка та президентом округу Куїнс. Вона займає перше
місце за кількістю відвідувань в Америці. Директор бібліотеки Куїнса Гаррі
Стронг говорить: “Ми не чекаємо, поки люди самі вирішать свої проблеми: вивчать
мову, знайдуть роботу, віддвють дітей до школи. Ми передбачаємо всі їхні
потреби, і у відповідності з ними, надаємо повну інформацію”. Популярність цієї
бібліотеки – результат правильної маркетингової політики.
Бібліотечні програми адаптації для нових
імігрантів включають в себе лекції і семінари їх рідною мовою. Спеціалісти всіх
сфер діяльності знайомлять їх з іміграційними законами, плануванням кар’єри,
правами жителів і іншими важливими сторонами життя Америки.
Бібліотека активно видає і розповсюджує
літературу довідкового характеру. Користується попитом збірник, який включає
200 агентств, які надають безплатні чи офіційно платні послуги 50 мовами.
Видані теж матеріали: “Район обслуговування публічної бібліотеки Куїнса:
Основний етнічний і мовний зріз”, “Особливості обслуговування студентів з
мовними труднощами в англійській”, “Міжнародна міграція в Куїнс. Демографічні і
соціальні характеристики”, “Імігранти із 40 країн”. “Списки курсів з підготовки
до прийому американського громадянства та імміграційних служб в Куїнсі”. Список
“Комунальне обслуговування” розміщений на сайті бібліотеки.
Бібліотека збирає матеріали 40 мовами світу.
У філіалі флашінг створений Міжнародний ресурсний центр, у якому зібрані
матеріали та інформація про різні країни світу, орієнтовані на тих, хто
цікавиться міжнародними проблемами.
В бібліотечних листівках “Безкоштовні
програми та послуги для російськомовних клієнтів” повідомляються адреси
бібліотек, які володіють виданнями російською мовою. Відвідувачі також можуть
скористатися послугою “Книга - поштою”. За програмою “Нові американці”
національні общини через свої філіали розповсюджують аннотовані списки
літератури рідною мовою користувача.
Доступ до інформаційних ресурсів бібліотеки
можна одержати через її сайт, який забезпечує користувачам цілодобовий доступ
до каталога, баз даних, сайтів Інтернету (в тому числі для дітей та юнацтва) із
дому, школи, офісу.
Фінансами бібліотеки, одержаними із різних
джерел, розпоряжається на основі довірчого управління (принцип траста) рада
директорів фонду бібліотеки Куїнс.
Річні плани та звіти бібліотечної системи та
її філій публікуються і доступні усім.
Робота бібліотеки за програмою “Нові
американці” була відмічена національною премією, заснованою Інститутом
музейного і бібліотечного обслуговування у Вашингтоні. Бібліотека була висунута
для одержання нагороди конгресменом Дж. Кроулі за обслуговування потреб
місцевого співтовариства. Вручення її проходило в Капіталії за участю членів
конгресу США під час національного Тижня бібліотек.
Библиотека. – 2001. -№5. – с. 90-94.
Зміст
1. Прокошева Т.,
Воскресенская Г. Майбутнє публічних бібліотек та їхня роль в інформаційному суспільстві
2. Ашаренкова Н.
Трансформація ї публічної бібліотеки
як предмет історико-бібліотекознавчого дослідження
3. Пескіна Л.
Суспільна значущість бібліотеки, її імідж серед користувачів
4. Северин Л.
Місце Центральної міської Бібліотеки ім. М. Кропивницького в житті міської громади
5. Бутковская М.
Новая стратегия в действиии
6. Цуріна І.О. Чи
вміємо ми “подати” себе?
7. Матлина С. Обновление,
или ещё раз о миссии публичной бібліотеки
8.
Тверда Т.В. Дослідницька діяльність як мова входження
бібліотек в нове соціальне
середовище
9.Куликова Л.
К созданию в России “Модельного стандарта
публичной бібліотеки”
10. Монько
Т.С. Діяльність публічних бібліотек по зв’язках з
громадськістю
11.
Ламской А.В. В чём резерв “Олимпионика”?:
(Публичніе
бібліотеки нового типа на этапе
формирования информационного общества)
12. Матлина С. О «тихой» профессии
и о многом другом.
13. Цесарская Г. В Куинсе говорят на сорока языках: (Программа
«новые американцы» в городской публичной библиотеке.)
14. Гете-інститут і його
бібліотеки: з досвіду роботи в регіоні
Центральної та Східної Європи та СНД з екскурсом
в публічну бібліотечну справу Німеччини .