Жовтень
Етюд
Менша день. І замовкають діброви.
І видніше за віттям село.
Опускається листя кленове
На шосе, що у даль пролягло.
Все про жовтень людині говорить:
І каштанів розгонистий дзвін,
І річок прохолода прозора,
І червоні вітрила калин.
Не мотивами тільки сумними
Відзначається осені час.
Від дощу посвіжілі озими
Бадьоряться і радують нас.
Кожне слово далеко лунає
Над задумою зораних нив —
До насуплених хмар небокраю
З потемнілою міддю борів.
Ф.Гарін
Октябрь
Октябрь.
Холодная роса
Легла узором на полыни.
С восходом солнца в небесах
Раздался окрик журавлиный.
Притихла степь.
Ушли вчера
С усталым рокотом моторы,
И перелетная пора
Манила птиц за косогоры.
Пока не тронули следы
Росу и горькие полыни,
Скворцы покинули сады
Под трубный оклик журавлиный.
Молчала степь, под шорох крыл
Курились синие туманы.
Журавль трубил, трубил, трубил,
По небу плыли караваны.
В. Солоухин
Жовтень — Міжнародний тиждень листа. Відзначається за рішенням Всесвітньої поштової спілки та завжди включає в себе 9 жовтня — Всесвітній день пошти.
1 жовтня — Міжнародний день осіб похилого віку. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН 14 грудня1990 року.
1 жовтня — Міжнародний день музики. Проводиться за рішенням Міжнародної музичної ради ЮНЕСКО.
1 жовтня — Всесвітній день середовища проживання. Відзначається за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (1985 р.) в перший понеділок жовтня.
1 жовтня — День народження поштової листівки (Відень).
1 жовтня — 210 років від дня народження Сергія Тимофійовича Аксакова, російського письменника, автора романів “Сімейна хроніка”, “Дитячі роки Багрова-внука”, нарисів “Буран”, “Оповідання і спогади мисливця про різні полювання”. Помер 12 травня 1859 року.
2 жовтня — 110 років від дня народження Йосипа Йосиповича Бокшая, українського живописця, народного художника СРСР, члена-кореспондента Академії Мистецтв СРСР, викладача та організатора художніх шкіл Прикарпаття. Помер 9 жовтня 1975 року.
2 жовтня — 95 років від дня народження Івана Багряного (Івана Павловича Лозов’ягіна), українського письменника. Помер 25 серпня 1963 року. Бібліографія:Іван Багряний: постать на тлі епохи // МН.—1996.—№4.—С.150-200; Шугай О. Одісея української людини, або Витоки епічного мислення Івана Багряного // Пам’ять століть.—1998.—№5.—С.2-27; Усань В. “Ми ще каратимем хамів мечем республіки…” // Березіль.—1996.—№9-10.—С.127-144.
Біографічна довідка: Іван Багряний народився в місті Охтирка Сумської області в сім’ї муляра. Закінчив Вищу початкову школу (1916-1919 рр). Був робітником у цукроварні, вчителем малювання, шахтарем, політінспектором міліції. З 8 років почав писати вірші. Друкуватися почав у 26 років (поезія “В місто”) у журналі “Глобус”. Не входив до жодного з угрупувань літераторів, але був близький до вільних митців Майстерні революційного слова (МАРС). У 1926-1929 рр. навчався у Київському художньому інституті на факультеті малярства. Видав збірку поезій “До меж заказаних” та поему “Ave Marie” — іронічно-експресивних поезій, які дисонансували з офіційною ідеологією. Протягом 1928-1930рр. написав поеми “Собачий бенкет”, “Батіг”, “Вандея”, епопею “Комета”. У 1930 році надрукував роман у віршах “Скелька” — про історичні події 17-18 віків. У 1932 році Багряного було заарештовано за “український національний ухил” у літературі на 11 місяців, а потім засуджено на 5 років до концтаборів, звідкіля він утік у 1937 році. Був повторно заарештований, але у 1940 році звільнений під нагляд у зв’язку з хворобою легенів. Під час війни працював на окупованій території в українській газеті “Голос Охтирщини”. Після війни емігрував до Німеччини. Написав памфлет “Чому я не хочу вертатись до СРСР” (1945 р), в якому розповідалось про події громадянської війни, колективізації, голоду 1932-33 рр, концтабори, репресії. Цим твором розпочав публіцистичну діяльність. У 1945 році створив Літературно-мистецьке об’єднання українських еміграційних письменників — “Мистецький Український Рух” (МУР), а 1948 році — Українську Революційно-демократичну партію (УРДП), газету “Українські вісті”, де був редактором. Був головою УНР, віце-президентом у вигнанні. Написав повість “Маруся Богуславка” — про долю молоді при сталінській системі, яка стала першою частиною трилогії “Буйний вітер”, драматичну повість “Морітурі” про в’язнів сталінських в’язниць, повість “Розгром”, комедію-сатиру “Генерал” — про трагічні дні початку війни, повість “Огненне коло” — про діяльність дивізії СС “Галичина”. У 1944 році — роман “Тигролови” та у 1950 році — роман “Сад Гетсиманський”, у 1948-49 рр. — роман “Людина біжить над прірвою”, твори для дітей. Похований у Новому Ульмі (Німеччина).
4 жовтня — День початку космічної ери людства. Проголошено Міжнародною федерацією астронавтики на честь запуску першого в світі штучного супутника Землі.
4 жовтня — Всесвітній день тварин.
4 жовтня — 110 років від дня народження Юрія Клена (Освальда Буртгардта), українського поета. Помер 30 жовтня 1947 року. Бібліографія: Шум-Стебельська А. Натхненний літописець долі України, її традицій і звичаїв // Народна творчість та етнографія.—1998.—№5-6.—С.114-118; Богач М. “Навіщо нам пахати глінку” // СіЧ.—1998.—№3.—С.35-39; Череватенко Л. Уроки давньої полеміки // Київ.—1996.—№7-8.—С.127-130; Про переклади Юрія Клена // Березіль.—1995.—№7-8.—С.9-19; Юрій Клен:[ Бібліографія]//СіЧ.—1994.—№1.— С.92-93; Ковалів Ю. Освальд Буртгардт // СіЧ.—1991.—№4.—С.41-45; Неверлий М. Повернення Ю.Клена // Сучасність.—1993.—№1.—С.162-163.
Біографічна довідка: Юрій Клен — справжнє ім’я Освальд Буртгардт — народився на Поділлі у сім’ї німецьких комуністів. Закінчив гімназію та Київський університет (філологічний факультет). У 1914-1917 роках відбував заслання в Архангельській губернії. У 1918 році виїхав до Німеччини, але згодом повернувся до Києва, вчителював у Бершилівському технікумі, де і зійшовся з майбутніми неокласиками М.Зеровим, М.Драй-Хмарою, П.Філиповичем. Зустріч з цими письменниками сформувала уявлення Ю.Клена про українську поезію, зокрема про українську лірику. Про це свідчать 16 сонетів, написаних поетом російською мовою. У 1921 році був заарештований. Клопотаннями В.Г.Короленка був звільненний і знову зайнявся педагогічною діяльністю. У 1920-х роках займався перекладанням та філологічними дослідженнями. У 1931 році, зрозумівши, що національне відродження не має шансу, виїхав до Німеччини знову (Мюнхен). Працює викладачем в університетах, перекладає німецькою мовою українських поетів. Бере псевдонім Юрій Клен. Створює поему “Прокляті роки” — про трагічну долю інтелігенції на Радянській Україні. З початком Другої світової війни був мобілізований перекладачем до армії, поранений і демобілізований. З 1943 року — викладач у Німецькому університеті та Українському вільному університеті в Празі. Створив історіософічну поему “Попіл імперії”, збірку віршів “Каравела” — осмислення історичної долі України. У 1945 році переїхав до Австрії, створив низку новел (“Акація”, “Рафаїл”, “Яблука”); нариси “Черча”, “Крізь Великодні минулі” та інші. У 1947 році написав “Спогади про неокласиків”. Похований в українській частині кладовища Весторрідгофа.
4 жовтня
110 років від дня народження Юрія Клена
Осінь
Веселий вересень у лісі
Повісив ліхтарі,
І сонце на злотистім списі
Гойдається вгорі.
Гаптує вечір жовтим шовком
Блакитні килими,
А чорний пень зробився вовком,
Повившись у дими.
Підносить кожен ясен келих
Пінливого вина.
Тож як я серед них, веселих,
Не вихилю до дна?
Розхристана й простоволоса,
В ялиновій юрбі
Мене береза злотокоса
Стрічає на горбі.
Бере за руку, яснозора,
І в шелестливу тінь
Веде, спокійна і прозора,
Немов у свій курінь.
1933
***
Моя тоска, как крыльев черный трепет
Ночного мотылька,
Над чашею цветка
Уснувшего под ветра сонный лепет.
Моя душа — цветок дрожащий, белый,
Налившийся тоской,
Отравой огневой…
Моя душа — как зябкий сон омелы.
Моя тоска — что взмахи крыльев птицы,
С тревогою немой
Застывшей над волной,
Моя душа — предсмертный зов орлицы.
Моя тоска — поток тысячеструйный,
Но в каждой струйке той
Один лишь образ твой,
Дрожа, горит волной светло-чешуйной.
1913
5 жовтня — Міжнародний день вчителя. Засновано ЮНЕСКО у 1994 році.
5 жовтня — 95 років від дня народження Юрія Вухналя (Івана Дмитровича Ковтуна), українського письменника-сатирика, журналіста, автора збірок нарисів, гуморесок “Червоні паростки”, “Товариш і товаришок”, “Помилка професора Кіма”, “Гуморески”, “Щирий українець”, романів і повістей “Яструби”, “Азіатський аероліт”, “Юнгбуд”. Репресований, страчений 14 липня 1937 року.
5 жовтня — 80 років від дня заснування у Лондоні (Великобританія) Міжнародного ПЕН — клубу.
5 жовтня — 65 років від дня народження Вацлава Гавела, чеського письменника, драматурга, громадського та державного діяча, Президента Чехії (з грудня 1988 року). Бібліографія: Шамшин И. Пепельница для Президента // ЭП.—1997.—№4.—С.14-15; Ржевский В. Вацлав Гавел // Диалог.—1991.—№13.—С.92-97.
5 жовтня — 40 років від дня народження Івана Антоновича Малковича, українського поета, редактора, видавця, власника і директора приватного видавництва “А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА”, автора книжок “Білий камінь”, “Ключ”, “Українська абетка” та інших.
6 жовтня — 120 років від дня народження Івана Антоновича Кочерги, українського письменника, драматурга, редактора журналу “Театр”(1941 р.) та газети “Література і мистецтво” (1941 — 1945 рр.), заслуженого діяча мистецтв України, автора п’єс “Фея гіркого мигдалю”, “Алмазне жорно”, “Марко в пеклі”, драматичної поеми “Свіччине весілля”, поем “Ярослав Мудрий”, “Пророк”. Помер 29 грудня 1952 року. Бібліографія: Карклінь Г. На консультації в майстра // Вітчизна.—1984.—№1.—С.166-170; Концепция драматурга // Радуга.—1981.—№10.—С.168-172.
7 жовтня — День працівників освіти. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 513/94, від 11.09.94 р.) у першу неділю жовтня як професійне свято працівників освіти.
8 жовтня — День юриста. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1022/97, від 16.09.97 р.).
8-9 жовтня — 405 років від дня проведення в Бересті уніатського собору, на якому частина православної ієрархії проголосила унію та визнала главенство Папи римського.
8 жовтня — 130 років від дня народження Івана Максимовича Піддубного, російського та українського спортсмена, борця. Помер 8 серпня 1949 року. Бібліографія: Іван Піддубний: “Я — українець” // Поєдинок.—1996.—№6.—С.5-6; Герасименко Д. До свого порога: Деякі нові архівні відомості з життя Івана Піддубного // Сільські вісті.—1995.—20 червня; Меркурьев В. Русский богатырь // Нева.—1971.—№10.—С.167-170.
8 жовтня — 70 років від дня народження Юліана Семеновича Семенова (Ляндрес), російського письменника, драматурга, кіносценариста, журналіста, громадського діяча, автора романів “Пароль не потрібен”, “Майор Вихор”, “Сімнадцять миттєвостей весни”, “Пресс-центр”, оповідань та повістей “Мій гід”, “Дунечка та Микитка” та інших. Помер в 1993 році. Бібліографія: Быков А. и др. Штирлиц и сейчас живее всех живых // Собеседник.—2000.—№23.—С.6-7.
9 жовтня — День психічного здоров’я. Відзначається з 1992 року в багатьох країнах світу.
9 жовтня — Всесвітній день пошти. Проводиться за рішенням ХІV конгресу Всесвітньої поштової спілки в день її створення.
9 жовтня — 75 років від дня народження Євгена Олександровича Євстигнєєва, російського актора театру та кіно. Фільмографія: “Ласкаво просимо, або Стороннім вхід заборонено”, “Стережись автомобіля”, “Зигзаг удачі”, “Золоте теля”, “Старики-розбійники”, “Сімнадцять миттєвостей весни”, “Демидови”, “9 днів одного року” та інші. Помер у 1992 році. Бібліографія: Застенчивый гений // СГ.—2000.—№29.—С.14-15; Воспоминания Евгения Евстигнеева // Театр.—1992.—№11.—С.103-123.
10 жовтня — 170 років від дня народження Юхима Михайловича Крижанівського, українського письменника, педагога, освітнього діяча, викладача, професора, автора численних праць зі словесності. Помер 27 липня 1888 року.
10 жовтня — 140 років від дня народження Фрітьофа Нансена, норвезького полярного дослідника-океанографа, громадського діяча. Помер 13 травня 1930 року.
11 жовтня — 95 років від дня народження Ігоря Андрійовича Савченка, українського і російського кінорежисера, викладача, заслуженого діяча мистецтв РРФСР. Фільмографія: “Вершники”, “Богдан Хмельницький”, “Партизани в степах України”, “Третій удар”, “Тарас Шевченко” та інші. Помер 14 грудня 1950 року. Бібліографія: Слободян В. Ігор Савченко // Культура і життя.—1981.—11 жовтня; Дыхание эпоса И.А.Савченко и его фильмы // ИК.—1977.—№1.—С.92-124.
13 жовтня — 80 років від дня народження Іва Монтана (Іво Ліві), французького актора і співака. Фільмографія: “Селемські чаклунки”, “Люди та вовки”, “Війна закінчена”, “Світло жінки”, “Пістолет “Пітон-357” та інші. Помер в 1991 році.
14 жовтня — Покрова Пресвятої Богородиці.
14 жовтня — Міжнародний день стандартизації. Відзначається в день створення Міжнародної організації зі стандартизації.
14 жовтня — День Українського козацтва. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№966/99, від 7.08.99 р.) в день свята Покрови Пречистої Богородиці.
14 жовтня — День художника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1132/98, від 9.10.98 р.) у другу неділю жовтня.
15 жовтня — 80 років від дня народження Дмитра Омеляновича Луценка, українського поета, журналіста, заслуженого діяча мистецтв України, автора збірок віршів та текстів відомих пісень: “Києве мій”, “Фронтовики”, “Мамина вишня” та інших. Помер 16 січня 1989 року.
15 жовтня — 75 років від дня відкриття російського драматичного театру у Києві. З 1939 року — театр ім.Лесі Українки.
15 жовтня — 40 років від дня народження В’ячеслава Бутусова, російського музиканта та співака, соліста групи «Наутілус помпіліус» (1985-97 рр.). Альбоми: «Переїзд», «Розлука», «Нау-Сибірськ», «N», «Який народився у цю ніч», «Чужа земля», «Титанік», «Крила», «Яблокитай».
16 жовтня — Всесвітній день продовольства. Відзначається за рішеннням Організації ООН з питань продовольства і сільського господарства в день створення цієї організації.
17 жовтня — Міжнародний день боротьби з бідністю. Проводиться з 1992 року і підтримано Генеральною Асамблеєю ООН (22 грудня 1992 року).
17 жовтня — 70 років від дня народження Анатолія Ігнатовича Приставкіна, російського письменника, голови комісії з помилування при Президенті Росії (1999 р.), автора творів «Ночувала хмаринка золота», «Зозуля, або Жалібна пісня для заспокоєння серця», «Містечко», “Голубка”, “Долина смертної тіні”, “Рязанка” та ін. Бібліографія: Дементьева И. Осуждение на жизнь // ОГ.—1999.—№52.—С.15.
17 жовтня — 65 років від дня народження Івана Федоровича Драча, українського поета, кінодраматурга, громадського та державного діяча, автора поетичних збірок “Соняшник”, “Протуберанці серця”, “Корінь і крона”, “Київський оберіг”, “Вогонь з попелу” та інших. Фільмографія: “Камінний хрест”, “Іду до тебе”, “Дід лівого крайнього”, “Пропала грамота”, “Мама рідна, любима…”. Бібліографія: Ткаченко А. “Художнику немає скутих норм…” // Вітчизна.—1996.—№11-12.—С.116-120; Рубан В. Третє пришестя поета. Іван Драч // Київ.—1996.—№9-10.—С.131-134; Горинь Б. Рідкісне обдарування // Дзін.—1996.—№10-12.—С.117-122; Кошелівець І. “Його ні з ким не можна порівняти” // Дзвін.—1996.—№10-12.—С.114-116.
18 жовтня — 260 років від дня народження П’єра Амбруаза Франсуа Шодерло де Лакло, французького письменника, автора роману “Небезпечні зв’язки”. Помер 5 вересня 1803 року.
17 жовтня
65 років від дня народження Івана Федоровича Драча
Ідилія
Пташки гойдаються на гілці,
Он сойка з дятлом, он синиця,
І сонце грає на сопілці,
І сонцю мир на серці сниться.
Пташки гойдаються в тривозі,
А полохкі такі, й не диво,
Що сонце в небі на дорозі
Їм заздрить чисто і правдиво.
До них це б долучитись бджілці,
Що десь в маю
згубилась в мáю —
Пташки гойдаються на гілці,
Я з ними душу погойдаю.
Балада роду
В мого роду — сто доріг,
Сто століть у мого роду.
Вичовганий старий поріг
Стає бабі в нагороду.
Сива стежка в сто доріг
Розлітається од хати.
Сто вітрів мій вік запріг
Сиву хату розхитати.
Сто скажених сивих бід
Та й сушило ж роду вроду,
Та не висхне з роду рід
Ні в погоду, ні в негоду.
Внучок тупцю тупотить,
Тупцю, внуцю, тупцю, хлопче,
Сто стежин у світ летить,
Він — сто першеньку протопче…
Роде рідний! Не стлумить
Нашу жилаву породу —
Сто вітрів в ногах лежить
Мого роду і народу…
18 жовтня — 125 років від дня народження Сергія Олександровича Єфремова, українського письменника, публіциста, дослідника літератури, видавця, громадського діяча, засновника УРП, члена Центральної Ради, автора монографій, досліджень, антологій, збірників статей та двотомної “Історії українського письменства”. Репресований, помер 10 березня 1939 року.
18 жовтня — 60 років від початку Кримської оборонної операції, яка тривала до 16 листопада 1941 року.
19 жовтня — 190 років від дня відкриття в Катерининському палаці Царськосельського ліцею, закритого навчального закладу.
19 жовтня — 85 років від дня народження Еміля Григоровича Гілельса, російського піаніста, народного артиста СРСР, який народився та починав свою концертну діяльність в місті Одесі. Помер 16 жовтня 1985 року. Бібліографія: Хентова С. Счастье и трагедия Э.Гилельса // Нева.—1992.—№10; Хентова С. Э.Гилельс знакомый и незнакомый // Музыкальная жизнь.—1992.—№13-14.
19 жовтня — 70 років від дня народження Джона Ле Карре (Девід Джон Мур Корноуел), англійського письменника, розвідника, автора романів “Шпигун, який повернувся з холоду”, “Дзеркальна інтрига”, “В маленькому німецькому містечку”, “Російський дім”, “Люди Смайлі”, “Почесний школяр”.
21 жовтня — День працівників харчової промисловості. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 714/95, від 8.08.95 р.) у третю неділю жовтня як професійне свято працівників харчової промисловості.
21 жовтня — 105 років від дня народження Євгена Львовича Шварца, російського письменника та драматурга, автора п’єс “Звичайне диво”, “Тінь”, “Голий король”, “Дракон” та інших. Помер 15 січня 1958 року. Бібліографія:Левицкий Л. Евгений Шварц: тогда и потом // ВЛ.—1997.—№3.—С.291-313; Зарубина Т. О Шварце // Нева.—1991.—№10.—С.202-208.
22 жовтня — 190 років від дня народження Ференца (Франца) Ліста, угорського композитора, піаніста, диригента, педагога, критика, музично-громадського діяча, реформатора фортепіанної гри, майстра симфонічного жанру. Помер 31 липня 1886 року. Бібліографія: Малець С. Портрет Ференца Ліста // Всесвіт.—1990.—№12.—С.142-143; Комарова-Крамська І. Ференц Ліст // Музика.—1986.—№6.—С.23-24.
22 жовтня — 60 років від дня народження Степана Степановича Олексенка, українського актора театру та кіно, народного артиста України, артиста Національного драматичного театру ім. І. Франка. Фільмографія: “Гамлет”, “Солдати свободи”, “Платон мені друг”, “Така вона гра” та інші.
24-30 жовтня — Тиждень роззброєння. Проводиться щорічно за закликом спеціальної сесії Генеральної Асамблеї ООН (1978 р.) і починається у день річниці заснування ООН.
24 жовтня — День ООН. Проводиться в день, коли у 1945 році вступив у дію Статут ООН.
24 жовтня — Всесвітній день інформації про розвиток. Запроваджено Генеральною Асамблеєю ООН у 1972 році резолюцією від 19 грудня.
24 жовтня — 90 років від дня народження Аркадія Ісааковича Райкіна, російського актора естради та режисера, художнього керівника Ленінградського театру мініатюр (з 1939 р.). Помер 17 грудня 1987 року. Бібліографія:Шерстенников А. Почему у клоунов грустные глаза // Огонек.—1987.—№51.—С.47-49; Дружбинский В. Аркадий Райкин // Независимость.—1997.—19 сентября.—С.10.
24 жовтня — 70 років від дня народження Софії Губайдуліної, російського композитора, представника філософського та релігійного напряму у музиці, автора симфоній та музичних композицій: “Ночі у Мемфісі”, “Рубайята”, “Vivente — non vivente ”, “Сходини”, “Звуки… замовкають”, “Година душі” та інших. Бібліографія: Холопова В. Тростник мудрости // Стас.—1997.—№1.—С.23-25; Холопова В. Н.Бердяев и С.Губайдулина: в той же части Вселенной // Советская музыка.—1991.—№10.—С.11-15; Екимовский В. Семь слов про С.Губайдулину // Мелодия.—1991.—№1-2.—С.19-20.
25 жовтня — Міжнародний день боротьби жінок за мир.
25 жовтня — 120 років від дня народження Пабло Пікассо (Руїса-і-Пікассо), іспанського художника та скульптора, засновника кубізму, автора більш ніж 15 тисяч картин. Помер 8 квітня 1973 року. Бібліографія: Максимова Н. П.Пікассо:від любові до ненависті-один крок // Україна молода.—2000.—15 січня.—С.6; Мейлер Н. Портрет Пикассо в юности:версия биографии // ИЛ.—1997.—№3,4.—1998.—№8; Уйтман И. “Я — тетрадь”: Эскизы Пабло Пикассо // За рубежом.—1998.—№12.—С.14; Пикассо М. Вокруг гения // За рубежом.—1995.—№28.
25 жовтня — 75 років від дня народження Галини Павлівни Вишневської, російської співачки (сопрано), народної артистки СРСР, виконавиці партій в операх “Царева наречена”, “Фіделіо”, “Голос людини”, “Турандот”, “Приборкання непокірної”, “Війна і мир”, “Аїда” та інших.
25 жовтня — 70 років від дня народження Анні Жірардо, французької актриси театру та кіно. Фільмографія: “Рокко та його брати”, “Три кімнати у Манхеттенні”, “У Сантьяго іде дощ”, “Підозра”, “Реванш” та інші.
26 жовтня — 160 років від дня народження Теодора Оппольцера, австрійського астронома, автора книги “Канон затемнення”, яка дозволила укласти в єдиниу часову систему події стародавньої історії та розшифрувати літочислення стародавніх цивілізацій Сходу. Помер 26 грудня 1886 року.
26 жовтня — 85 років від дня народження Франсуа Міттерана, французького громадськго, державного та політичного діяча, Президента Франції (1981-1996 рр.). Помер у 1996 році. Бібліографія: Коломийцев В. Франсуа Миттеран: политик и человек // ННИ.—1999.—№1.—С.163-183; Васютинский В. Франсуа Миттеран // ВИ.—1993.—№1.—С.55-71.
26 жовтня — 60 років від дня народження Володимира Кириловича Черняка, українського вченого, економіста, професора, політичного та громадського діяча, автора понад 200 наукових праць та понад 200 публіцистичних статей.
27 жовтня — День рятівника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1170/98, від 22.10.98 р.) в останню суботу жовтня.
28 жовтня — День автомобіліста і дорожника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 452/93, від 13.10.93 р. в редакції Указу Президента № 1173/97, від 22.10.97 р.) в останню неділю жовтня як професійне свято працівників автомобільного транспорту і дорожнього господарства.
25 жовтня
70 років від дня народження Анні Жірардо
... Їх звела професія — вони познайомилися на зйомках фільму "Рокко і його брати". Подумати тільки, що усього за десять років до цього Анні мала намір стати акушеркою! Не те, щоб вона відчувала непереборний потяг до медицини — просто акушеркою була її мати, і Анні, що зросла без батька, завжди і у всьому хотіла бути на неї схожою.
Січень I960 року. Жірардо прилетіла до Риму холодним похмурим днем на зйомки фільму "Рокко і його брати". Їй здалося, що ніхто із знімальної групи не радий її приїзду. Спочатку роль Наді призначалася іншій актрисі, яка в останній момент відмовилася зніматися, і Вісконті був ще через це дуже розлючений; молодий красунчик Делон виглядав примхливим і якимось нервовим; а цей італієць Ренато Сальваторе, "зірка", що зіграла у себе в Італії більше десятка ролей роботяг-симпатяг, був похмурий та схожий на ведмедя і цим навіть трошки її налякав. Загалом, Анні жахливо захотілося повернутися до Парижу.
... Від дня її приїзду проходить більш ніж два місяці, коли Ренато запрошує Анні поїхати разом до Мілану. (Цю дату — 19 березня — вона запам'ятає назавжди.) Анні аж ніяк не мріє провести цілих два дні поруч з цим дивним типом, але він пропонує подивитися на місто з даху славетного собору — тут Вісконті зніматиме сцену освідчення Наді і Рокко. Мілан залитий сонцем, і Ренато відчуває себе тут ніби риба у воді: він знає кожен провулок, кожен будинок, кожного перехожого — і всі знають його. Цілий день вони гуляють, сміючись над тим, що тримаються за руки, як закохані, а увечері розуміють, що і дійсно закохані...
У невеликому готельному номері Ренато курить як паровоз і зовсім не помічає того, що через півгодини у кімнаті стає нічим дихати. Дивно, але Анні все це дуже подобається — нарешті перед нею сидить сильний чоловік, що відчуває себе господарем в цьому житті. Їй хочеться, щоб він розпоряджався і її життям також. Вона зовсім не з тих жінок, яким завжди треба декілька разів сказати "ні", щоб потім млосним голосом прошептати довгочеканне "так"... Такого чоловіка вона чекала все життя, так невже вона стане грати в недоторканність? Анні хоробро пропонує Ренато провести ніч разом...
Після цієї ночі вони вже не розлучалися. Ренато всім твердив: "Якби Анні погодилася, я б одружився з нею". Анні відповідала на питання журналістів з властивою їй рішучістю і прямотою: "Те, що ми разом, — це не рекламний трюк. Я кохаю Ренато, а він кохає мене".
…Небувалий успіх фільму "Рокко і його брати", його тріумфальна хода світом — все це відсунено на другий план їх коханням. Кожного дня Ренато відкривав для себе щось нове в Анні, і ці відкриття робили її для нього ще дорожче…
Напередодні її від'їзду Ренато напивається так, що їй стає по-справжньому жахливо. Він просить її: "Не від’їжджай! Залишся тут, зі мною! Я боюся втратити тебе..." Але ці прохання не так-то легко зрозуміти, тому що вимовляюча їх людина ледве ворочає язиком. Увечері Анні перетягує в ліжко заснулого на підлозі Ренато, кладе йому руку на лоба, гладить його велику "ведмедячу" голову, а вранці сідає в літак, що вилітає рейсом Рим-Париж...
З цього дня для неї почалося інше життя. Вона багато знімалася, про неї стали писати, її роботи відмічали впливові критики. Час від часу журналісти питали її про чоловіка — Ренато Сальваторе: де він зараз? чому не знімається? На відміну від дружини Ренато дійсно з'являвся на екрані все рідше. Звичайно, такий стан вражав його самолюбство — не тільки як актора, але і як чоловіка. Ренато стало здаватися, що він потихеньку перетворюється в "мсье Жірардо".
Вона кличе його до Парижу — він не хоче залишати Рим. Ночами її будять телефонні дзвінки: "Відповідайте, вас викликає Італія!" Йому так погано без неї, він просить її приїхати, кинути все... Час йшов, а зоряна година Ренато Сальваторе так і залишається пустою обіцянкою. Анні приїздила до нього в будинок, що поступово дичавів у Римі, щоб побути там декілька днів і знов повернутися у своє власне, не завжди щасливе життя. Вона ледве не розорилася, взявши на себе витрати по постановці п'єси, написаній її близьким другом Бобом Деку, ледве не попала в лікарню з проломленою головою, після того, як інший її близький друг, Бернар Фріссон, запустив в неї мармуровою попільничкою. Кожного разу після повернення з Рима їй був потрібен сильний емоційний струс, який хоч на час допомагав би забути про людину, яка у казна що перетворила її життя. Анні кидалася за втіхою і до алкоголю, і до наркотиків.
У 1988 році, відпочиваючи на Середземному морі з дочкою і онукою, Анні Жірардо дізналася про те, що Ренато Сальваторе помер. Що вона відчула? Тягар, який вона несла довгі роки, нарешті впав з її плечей. Тепер не треба більше здригатися від телефонних дзвінків, кидатися між Римом і Парижем, утішати, заспокоювати, жаліти, пригадувати старі образи... Але ці думки швидко пішли: Анні зрозуміла, що смерть Ренато — лише початок нової розлуки з ним. І це гірке почуття відтоді назавжди залишилося з нею.
28 жовтня — 535 років від дня народження Еразма Роттердамського, нідерландського письменника, автора “Книги прислів’їв”, збірки діалогів “Домашні бесіди”, “Похвала глупоті”. Помер 12 липня 1536 року. Бібліографія: Шевчук В. “Я прагну бути корисним рутенам…” // Всесвіт.—1986.—№12.—С.120-126.
28 жовтня — 105 років від дня народження Михайла Федоровича Романова, російського та українського актора театру та кіно, режисера, театрального діяча, майстра художнього слова, народного артиста СРСР, актора Київського російського драматичного театру ім. Л.Українки. Фільмографія: “Діти капітана Гранта”, “Поема про море”, “В далекому плаванні”, “Подвиг розвідника”, “Третій удар”, “Іван Франко”, “Діти сонця”. Помер 4 вересня 1963 року.
28 жовтня — 65 років від дня народження Романа Григоровича Віктюка, українського та російського режисера театру та кіно, головного режисера і художнього керівника театру Романа Віктюка (м. Москва). Бібліографія: Вергелис О. Ускользающая красота //Киевские ведомости.—2000.—6 апреля.—С.13; Митнюк Л. Театральный роман //Голос Украины.—1996.—31 декабря.—С.10; Покальчук Ю. Феномен Романа Віктюка // Сучасніть.—1995.—№6.—С.123-128.
29 жовтня — 550 років від дня народження Христофора Колумба, португальського мореплавця, який відкрив Америку для європейців. Помер 20 травня 1506 року. Бібліографія: Колумб Х.: «Судить меня должны рыцари, а не стряпчие». Бортовой журнал // Дружба народов.—1994.—№7.—С.208-222; Наревская М. Христофор Колумб: загадки потомкам // Фантакрим Press.—1992.—№5-6.—С.48-49; Коган М. О плаваниях Колумба и Хейердала // Химия и жизнь.—1978.—№10.—С.98-104; Маждович И. Колумб и Магеллан // География в школе.—1960.—№2.—С.11-20.
30 жовтня — День податкової служби України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1094/2000, від 29.09.2000 р.)
30 жовтня — 250 років від дня народження Річарда Шерідана, англійського драматурга, автора комедій “Суперники”, “Дуенья”, “Школа лихослів’я”, “День Святого Патріка”, мелодрами “Пісарро”. Помер 7 липня 1816 року.
30 жовтня — 130 років від дня народження Поля Валері, французького поета, письменника-символіста, автора “Зошитів”, цикла про Теста, поем “Мій Фауст”, “Юна Парка” та “Морське кладовище”, збірки віршів та поем “Зачарування”, збірки афоризмів “Ромби” та інших творів. Помер 20 липня 1945 року.
30 жовтня — 85 років від дня народження Якова Григоровича Мєстєчкіна, українського кінооператора та режисера, заслуженого діяча мистецтв України. Фільмографія: “Народні месники”, “Велика Вітчизняна”, “Вершники Європи”, “В небі тільки аси”, “Коні, чудо коні”.
30 жовтня — 60 років від початку героїчної оборони Севастополя силами гарнізону міста, Чорноморського флоту і військами Приморської армії. Оборона тривала до 4 липня 1942 року. Бібліографія: Предательство, которого не знала история // Комсомольская правда.—1997.—21 ноября.—С.13.