Березень
Березень
Звелись ріки і лугами
Блакитно простягають путь,
А в небі хмари лебедями
Із ополонок воду п’ють.
Гаї спинились над водою
І тихо входять в клекіт рік,
І хмелем бродить під корою
В березах чистий, свіжий сік.
Налита сонцем і вітрами,
Хлюпоче веслами весна,
І піднімає буйні трави
Земля хмільна і запашна.
В ці дні бажаєш світ щасливий
Черпнути відрами до дна
І сміло сіяти на ниви
Багатство ярого зерна.
М.Стельмах
* * *
Март закутываясь в дрему,
день последний погасил.
По карнизу вокруг дома
лед узористый красив.
Не слыхать капели звона,
не видать в избе огня,
притаилася ворона
на раките у плетня.
Завтра солнышко апреля
из сосулек выжмет сок,
не закончится неделя —
ледохода выйдет срок.
Затемнеет по сугревам
над обрывом крутизна,
зяблик радостным напевом
будет рюмить допоздна.
А в ночи по звездам тени
перелетных птиц скользнут.
Теплый ветерок весенний
проторит апрелю путь.
В. Солоухин
1 березня — Міжнародний день боротьби з наркоманією та наркобізнесом. Відзначається за рішенням ООН.
1 березня — Всесвітній день цивільної оборони.
1 березня — Свято початку весни «Мерцішор». Відзначається як національне у Румунії та Молдові.
1 березня — 115 років від дня народження Оскара Кокошки, чеського та австрійського художника, скульптора, графіка та письменника, який розробив свій неповторний експресіоністський (портретний) стиль. Помер 22 лютого 1980 року.
1 березня — 55 років від дня народження Валентина Васильовича Щербачова, українського журналіста, спортивного коментатора, автора та ведучого телепрограм.
2 березня — 105 років від дня народження Юхима Гедзя (Олексія Васильовича Савицького), українського письменника, журналіста, автора збірок оповідань та гуморесок “Антон Троянденко”, “Буває й таке”, “Принципіально”, “Конкурс на гопак”, “Столичний гість”, “Тихою сапою”. Репресований, страчений 14 липня 1937 року.
2 березня — 70 років від дня народження Михайла Сергійовича Горбачова, російського політичного та державного діяча, першого президента СРСР.
3 березня — День миру для письменника. Відзначається за рішенням 48-го конгресу Міжнародного Пен-клубу, який відбувся 12-18 січня 1986 року.
3 березня — 105 років від дня народження Івана Сергійовича Паторжинського, українського співака (бас), педагога, народного артиста СРСР, професора Київської консерваторії, виконавця партій у операх “Запорожець за Дунаєм”, “Наталка Полтавка”, “Іван Сусанін”, “Тарас Бульба”. Помер 22 листопада 1960 року.
4 березня — 65 років від дня народження Ариберта Раймана, німецького композитора-вокаліста та піаніста-акомпаніатора, новатора оперного жанра, автора сюїти “Танок смерті”, циклу пісень “Ноктюрн”, балета “Городне опудало”, опер “Лір”, “Троянці”, “Соната привидів” та інших.
5 березня — 50 років від дня народження Юрія Федоровича Кравченка, українського політичного та державного діяча, генерал-полковника, міністра внутрішніх справ України (з 1995 року). Бібліографія: Ельцов О. Люди в погонах стремятся к власти в стране //Свобода.—2000.—1 серпня.
5 березня — 35 років від дня смерті Ганни Андріївни Ахматової (Горенко), російської поетеси, автора збірки “Чотки”, циклів “Таємниці ремісництва”, “Місяць в зеніті”, лірико-епічної “Поеми без героя”. Народилась 23 червня 1889 року. Бібліографія: Крамен М. Неизвестное об Анне Ахматовой // Наш современник.—2000.—№3.—С.236-246; Сарнов Б. Опрокинутая купель // ВЛ.—1997.—№3.—С.80-127; Чуковская Л. Записки об Анне Ахматовой // Нева.—1996.—№8.—С.5-104; Жолковский А. Анна Ахматова — 50 лет спустя // Звезда.—1996.—№9.—С.211-227.
6 березня — 145 років від дня народження Аполінарія Михайловича Васнецова, російського художника та графіка, майстра пейзажного живопису. Помер 23 січня 1933 року.
6 березня — 115 років від дня народження Надії Андріївни Обухової, російської співачки (меццо-сопрано), народної артистки СРСР, виконавиці камерних творів і партій у операх “Царева наречена”, “Хованщина”, “Кармен”.Померла 14 серпня 1961 року.
6 березня — 100 років від дня народження Марка Семеновича Донського, російського та українського кінорежисера та кінодраматурга. Фільмографія: “Як гартувалася сталь”, “Райдуга”, “Нескорені”, “Серце матері”, “Мати”, “Фома Гордєєв”, “Сільська вчителька”, “Надія”. Помер 21 березня 1981 року. Бібліографія: Добренко Е. Алеша Пешков — М.Горький — М.Донской // ИК.—1997.—№4.—С.117-131; К 80-летию Марка Донского // ИК.—1981.—№3.—С.121-124.
6 березня — 70 років від дня народження Олександра Івановича Білаша, українського композитора, народного артиста СРСР, автора багатьох пісень, опер, оперет, симфонічних творів, музики до вистав і кінофільмів.
7 березня — 60 років від дня народження /народився 7 березня увечері, батьки записали 8 березня, щоб приурочити до свята/ Андрія Олександровича Миронова, російського актора театру та кіно. Фільмографія: «Діамантова рука», «Солом’яний капелюшок», «Мій друг Іван Лапшин», «Фантазії Фарятьєва». Помер 16 серпня 1987 року. Бібліографія: Роль и судьба // Театр.— 1991.—№3.—С.38-48.
8 березня — Міжнародний день прав жінок і миру. 16 грудня 1977 року Генеральна Асамблея ООН закликала держави проголосити у відповідності до їхніх історичних і національних традицій будь-який день року Міжнародним днем прав жінок і миру. Організація Об’єднаних Націй почала відзначати цей день — 8 березня — у 1975 році, який було проголошено Міжнародним роком жінки.
8 березня — Міжнародний жіночий день. Рішення про щорічне святкування цього дня було прийнято на 2-ій Міжнародній конференції соціалісток у м. Копенгагені у 1910 році. В Україні важається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).
8 березня — 90 років від дня народження Івана Івановича Іванова, українського письменника, автора повісті “Колима”. Помер 14 квітня 1989 року.
9 березня — 115 років від дня народження Георгія Івановича Нарбута, українського графіка, викладача, автора ілюстрацій до книжок “Малоросійський гербовник, “Герби гетьманів Малоросії”, “Українська абетка”, “Енеїда”, альманаху “Зоря” та інших. Помер 23 травня 1920 року. Бібліографія: Міщенко Г. Нарбути // ОМ.—1998.—№2.—С.37-41; Білокінь С. Сторінками загиблого “Діаріужя”//Пам’ятки України.—1998.—С.30-35; Утевська П., Горбачов Д. Подвижник революційного відродження // Вітчизна.—1987.—№7.—С.198-208.
10 березня — День землевпорядника. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1556/99, від 11.12.99 р.) у Всесвітній день архітектури в другу суботу березня.
10 березня — 140 років від дня смерті Тараса Григоровича Шевченка, українського поета і художника, громадського діяча, автора поезій, поем та повістей. Народився 9 березня 1814 року. Бібліографія: Вічний, як народ:Сторінки до біографії Т.Г.Шевченка.—К.: Либідь,1998.—272с.; Доля: Книга про Тараса Шевченка в образах і фактах.—К.: Дніпро,1993.—779с.; Зайцев П.І. Життя Тараса Шевченка.—К.:Мистецтво,1994.—352с.; Королюк Н.І. Кобзарева пісня: Поезія Тараса Шевченка і музика.—К.: Юні таланти,1994.—74с.; Лепкий Б. Про життя і твори Тараса Шевченка.—К.: Україна,1994.—173 с.;Грабович Г. Шевченко, якого не знаємо // Сучасність.—1992.—№11.—С.100-112; Чуковський К. Шевченко // Сучасність.—1992.—№3.—С.156-175; Гаско С. Білі плями Шевченкової біографії // Основа.—1995.—№29.—С.153-161.
11 березня —75 років від дня народження Георгія Олександровича Юматова, російського актора кіно. Фільмографія: “Вони були першими”, “Жорстокість”, “Офіцери”, “Петровка, 38” та інших. Помер 4 жовтня 1997 року.
12 березня — 90 років від дня народження Івана Івановича Калянника (Калянникова), українського письменника-журналіста, автора збірок поезій “Риси обличчя”, “Струм”, “Висока путь”, “Майдан”, “Гордість”, “Дорога на Схід ” та інших. Репресований, страчений 15 липня 1937 року.
Біографічна довідка: Іван Калянников народився у селі Дятьково в сім’ї службовця. Згодом родина переїхала до Харкова, де письменник здобув середню освіту. Працював на Харківському паровозобудівному заводі, був активним членом літературної студії, друкував статті та вірші в багатотиражній газеті “Харківський паровозник”, рукописному журналі “Новий цех”. Спершу писав російською мовою, друкуючись у газеті “Брянский рабочий”, журналах “Огонек” і “Красная новь”. У 1930 р. зустрівся з П.Тичиною, який порадив йому писати українською мовою. У цей час поет змінив прізвище. У 1931 р. Калянник вступив до Харківського технікуму сходознавства та східних мов. Видав десяток збірок поезій. Серед них: “Бригадир”, “Риси обличчя”, “Струм”, “Висока путь”, “Поезії”, “Майдан”, “Східні новели”, “Товариш Карий”, “Гордість”, “Дорога на Схід”. Належав до літературного угрупування “Пролеткульт”, був членом СП СРСР. 4 листопада 1936 р. був заарештований в Харкові, своєї вини не визнав, утримувався за гратами до 1937 р., 15 липня був розстріляний. 21 січня 1958 р. був реабілітований посмертно.
12 березня
90 років від дня народження Івана Івановича Калянника
Серпень
Молоком і медом наливає
Повні кухлі яблуневий день,
Житом, кавунами обступає,
До садів з гостинністю веде.
А в садах столи вкриває синій,
Золотом гаптований перкаль,
Соковиті і духмяні дині
Полягли сонцями на емаль.
Це початок свята. За возами
Стомлено летить повільний пил,
Молотарки, збуджені снопами,
Гуркотом наповнюють степи.
У височині кружляють птиці,
Полонені зернами здаля,
На руках гойдають молодиці
Повнотілих, радісних малят.
Піснею наповнений заходить
Наш гарячий серпень в кожен дім,
Піснею наповнений заводить
Серпень хороводи молоді.
І коли осіння позолота
Яблуні укриє з висоти —
Почастує серпень за роботу
Молоком і медом золотим.
Гроза
Листя тріпотить, і дві краплини —
На щоках. Ударила гроза.
Срібні і незаймані перлини
Вітер навскоси заколисав.
Хвіртка близько, і лише два слова
На вустах. Свистить пуста вода
У іржавих ринвах. Вітер знову
Яблука збиває по садах.
У слідах вода. Летять хвилини
Болю мовчазного. Йде назад
Вітер і висушує краплини
На щоках — твої сліди, гроза.
13 березня — 110 років від дня народження Бориса Васильовича Романицького українського актора, режисера і таетрального діяча, народного артиста СРСР, одного із засновників та художнього керівника Українського драматичного театру ім. М.Заньковецької у Львові. Помер 24 серпня 1988 року.
14 березня — 110 років від дня народження Амвросія Максиміліановича (Максимовича) Бучми, українського актора театру та кіно, режисера, педагога, народного артиста СРСР. Фільмографія: «Тарас Шевченко», «Нічний візник», «Іван Грозний», «В далекому плаванні», «Арсенал», «Фата Моргана», «Подвиг розвідника», «Вітер зі сходу», «Нескорені». Помер 6 січня 1957 року. Бібліографія: Ходоровський М. А.Бучма и Л.Курбас в кино // Вавилон.—1992.—№4; Заболотина В. «Сто лет…» // Всесвіт.—1991.—№9.—С.228-230; Заболотина В. Актор з ласки Божої // Український театр.—1991.—№1.—С.25-28; Львов-Анохин Б. История моей первой книги. 100 лет А.Бучме // Театр.—1991.—№4.—С.85-88.
Біографічна довідка: Амвросій Бучма народився у сім’ї залізничника. Навчався у Львівській українській гімназії. Був муляром, наймитував, співав у хорі, брав участь у аматорських постановках. У 1905 році став хористом і танцюристом Львівського театру товариства “Руська бесіда”. Грав у п’єсах національних авторів, російських драматургів, західноєвропейській класиці, оперних виставах. У цьому театрі А.Бучма працював вісім років, тут склалося його творче кредо: праця і новаторство. У роки першої світової війни актор перебував у австро-угорській армії, був поранений, потрапив у штрафний батальон, був у полоні, працював на шахтах Донбасу. У 1919 році Бучма вступає до Київського музично-драматичного інституту імені М.Лисенка й одночасно працює у театрі імені Садовського, організує “Новий львівський театр” у Вінниці, на базі якого згодом засновано Український драматичний театр імені Івана Франка. У період 1921-1925 рр. грав у низці театрів України. У 1923-26 роках працює у театрі Л.Курбаса “Березіль”. У цей час отримав звання Залуженого артиста України. Творчість актора відзначалась мистецтвом перевтілення, майстерністю і неповторністю. У 1926-30 роках працює тільки в кіно. У 1930 році повертається до “Березіля”, де створює свій найвідоміший образ — Пузир в комедії “Хазяїн”. У співробітництві з О.Корнійчуком створив образи Гайдая, згодом — Кречета (“Загибель ескадри”). У 1936 році створив образ Леніна (“Правда”) на сцені Київського театру ім.І.Франка, образ Задорожнього у драмі І.Франка “Украдене щастя”. У роки війни бере участь у фронтових бригадах, їздить по фронтах, працює у Ташкенті в Узбецькому театрі імені Мукімі. З 1944 року — головний режисер Київського театру ім.І.Франка. У 1946-48 рр. — художній керівник Київської кіностудії художніх фільмів. Здійснів 25 режисерських робіт у театрі, кіно, на телебаченні. Найвизначніша робота повоєнного часу у театрі — образ М.Діброви у одноіменній п’єсі Корнійчука, за яку актор отримав Державну премію СРСР.
14 березня — 105 років від дня народження Іллі Аркадійовича Віленського, українського композитора, заслуженого діяча мистецтв України, автора оркестрових та інструментальних творів, хорів, пісень, дитячих опер та музичних комедій «Сорочинський ярмарок», «Роки молоді», «Шельменко -денщик». Помер 28 лютого 1973 року.
15 березня — Всесвітній День прав споживача. Вперше було відзначено у 1983 році.
16 березня — 155 років від дня народження Адріана Вікторовича Прахова, українського та російського мистецтвознавця, археолога, художнього критика, викладача, який багато зробив для відкриття та відновлення історичних і художніх цінностей у Києві. Помер 14 травня 1916 року.
18 березня — День працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 46/94, від 15 лютого 1994 р. в редакції Указу Президента № 385/95 від 19.05.95 р.) у третю неділю березня як професійне свято працівників житлово-комунального господарства і побутового обслуговування населення.
18 березня — 125 років від дня народження Йосипа Дмитровича Стадника, українського актора, режисера, педагога і перекладача, теоретика та організатора театру, керівника ряду театрів в Україні. Помер 8 грудня 1954 року.
18 березня — 90 років від дня народження Любомира Дмитровича Дмитерка, українського письменника, поета, драматурга, літературного критика, громадського діяча, головного редактора журналу “Вітчизна” (1962-1985 рр.), автора драматичної поеми “Первоцвіт”, повісті “Останні кілометри”, роману “Розлука”, трилогії “Міст через прірву”, п’єс “Генерал Ватутін”, “Навіки разом”. Помер 2 жовтня 1985 року.
20 березня — Міжнародний день франкофонії. Відзначається у 47 країнах.
21 березня — День Землі. Відзначається щорічно у день весняного сонцестояння. Проголошено Генеральним секретарем ООН у березні 1971 року.
21 березня — Міжнародний день ліквідації расової дискримінації. Відзначається щорічно за рішенням ХХІ сесії Генеральної Асамблеї ООН від 26 жовтня 1966 року. Проводиться в день, у який в 1960 році поліція відкрила вогонь і вбила 69 чоловік під час мирної демонстрації в Шапервіллі, Південна Африка.
21 березня — починається Тиждень солідарності з народами, які борються проти расизму і расової дискримінації. Проводиться за закликом Генеральної Асамблеї ООН (1979 р.).
22 березня — Всесвітній день водних ресурсів. Відзначається за резолюцією Генеральної Асамблеї ООН (22 грудня1992 року).
23 березня — Всесвітній метеорологічний день. Відзначається з 1961 року на честь дня (23 березня 1950 року), коли вступила в дію конвенція Всесвітньої метеорологічної організації.
23 березня — Всеукраїнський день працівників культури та аматорів народного мистецтва. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 484/2000, від 21.03.2000 р.).
23 березня — 180 років від дня народження Олексія Феофілактовича Писемського, російського письменника та драматурга, автора романів “Багатий наречений”, “Люди сорокових років”, “Масони” та інші. Помер 2 лютого 1881 року.
23 березня — 155 років від дня народження Георгія Йосиповича Деркача, українського та російського актора та антрепренера, який у 1875 — 1900 роках утримував російсько-українську трупу, що виступала в Україні, Білорусії, Росії, на Кавказі та в Парижі. Помер 24 червня 1900 року.
24 березня — Всесвітній день боротьби з туберкульозом. Відзначається за рішенням Всесвітньої організації охорони здоров’я.
24 березня — 120 років від дня народження Лідії Павлівни Карташової, української та російської актриси, народної артистки України, артистки театра ім. Лесі Українки (1936-1959). Фільмографія: “Велике життя”, “Нескорені”, “Небеса”. Померла 27 січня 1972 року.
24 березня — 95 років від дня народження Клавдії Іванівни Шульженко, російської естрадної співачки, народної артистки СРСР, уродженки м. Харкова. Померла 17 червня 1984 року. Бібліографія: Драган А. «Песни нам оставила, а сама ушла» // Сельская новь.—1995.—№5.—С.33-36; Клавдия Шульженко: Всё будет так, как было прежде // Огонек.—1993.—№18.—С.15-26.
25 березня — 120 років від дня народження Бела Бартока, угорського композитора, піаніста, музичного фольклориста, автора опер, балетів, симфоній та інструментальної музики, збирача українських народних пісень. Помер 26 вересня 1945 року. Бібліографія: Гелитович К. Б.Барток і Україна // Жовтень.—1987.—№8.—С.95-96; Бандура В. “Мікрокосмос” Б.Бартока // Музика.—1986.—№6.—С.6-7.
25 березня — 25 років від дня народження Володимира Володимировича Кличка, українського спортсмена (бокс), заслуженого майстра спорту України, чемпіона світу та Олімпійських ігор.
26 березня — День внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 216/96, від 26.03.96 р.) у день прийняття Верховною Радою України 1992 року Закону України "Про внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України".
26 березня — 90 років від дня народження Тенессі Уільямса (Томаса Ланіра), американського письменника і драматурга, автора п’єс “Скляний звіринець”, “Трамвай “Бажання”, “Татуйована роза”,“Орфей спускається в пекло”, “Солодкоголосий птах юності”,“Ніч ігуани”, “Кішка на розпеченому даху”, роману “Римська весна місісс Стоун”. Помер 24 лютого 1983 року. Бібліографія: Туровская М. В сторону Т.Уильямса // Театр.—1984.—№4.—С.138-156; Вульф В. Живая легенда // Театр.—1981.—№5.—С.127-137; Новиков Н. Человек и потребительский идеал // ВФ.—1968.—№4.—С.125-136.
27 березня — Міжнародний день театру. Відзначається щорічно з 1962 року. Засновано у 1961 році у Відні на ІХ конгресі Міжнародного інституту театру при ЮНЕСКО.
27 березня — 130 років від дня народження Генріха Манна, німецького письменника, автора романів “В родині”, “Вчитель Гнус”, “Вірнопідданий”, епопеї про Генріха IV та інших. Помер 12 березня 1950 року. Бібліографія: Шахова К. Г.Манн — совість свого народу // Всесвіт.—1971.—№3.— С.138-141.
27 березня — 120 років від дня народження Аркадія Тимофійовича Аверченка, російського письменника, драматурга, сатирика, редактора журналів “Сатирикон” та “Новий Сатирикон”, автора оповідань та фейлетонів “Веселі устриці”, “Про хороших взагалі людей”, “Дюжина ножів у спину революції”, роману-памфлету “Жарт мецената”. Помер 12 березня 1925 року. Бібліографія: Тэффи Н. Мои современники: Аркадий Аверченко // Слово.—1991.—№10.—С.65-67; Кравченко Ю., Пересунько Т. А.Т.Аверченко: Очерк жизни и творчества // РЯиЛ в СУЗ УССР.—1990.—№4.—С.52-54.
28 березня — 225 років від дня заснування Великого театру у Москві.
28 березня — 110 років від дня народження Олекси Андрійовича Слісаренка, українського письменника, автора збірок віршів, книжок прози “В болотах”, “Сотні тисяч сил”, “Камінний виноград”, повісті “Плантації”, роману “Чорний ангел” та інших. Репресований, страчений у 1937 році.
29 березня — 65 років від дня народження Станіслава Сергійовича Говорухіна, українського і російського кінорежисера, громадського та політичного діяча, заслуженого діяча мистецтв УРСР. Фільмографія: “Вертикаль”, “Білий вибух”, “Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо”, “Місце зустрічі змінити не можна”, “Пригоди Тома Сойєра”, “В пошуках капітана Гранта”, “Десять негритят”, “Так жити не можна”, “Ворошиловський стрілець”.
30 березня — 255 років від дня народження Франсіско-Хосе да Гойі, іспанського живописця і гравера. Помер 16 квітня 1828 року. Бібліографія: Бенга А. Гойя // Смена.—1994.—№3.—С.119-128.
30 березня — 115 років від дня народження Михайла Івановича Терещенка, українського підприємця, промисловця, землевласника та мецената, художня колекція якого стала основою Київського музею російського мистецтва (з 1922 року). Помер 1 квітня 1956 року. Бібліографія: Доннік О. Суспільно-громадянська діяльність родини Терещенків // Нова політика.—1999.—№3.—С.62-66; Бельська Л. Славна родина українських меценатів // Золоті ворота.—1993.—Вип.5.—С.39-45.
30 березня — 80 років від дня народження Олексія Івановича Дея, українського літературознавця, фольклориста, історика, журналіста, доктора філологічних наук, професора, автора більш 300 наукових праць. Помер 6 серпня 1986 року.
31 березня — 405 років від дня народження Рене Декарта (латинизоване ім’я — Картезій), французького фізика, філософа, математика та природодослідника. Помер 11 лютого 1650 року. Бібліографія: Ватхомин Н. Творческие способности мышления в философии Декарта // Вестник МГУ сер. Философия.—2000.—№3.—С.78-84; Бессонов Б. Философия Рене Декарта // Социально-гуманитарные знания.—1999.— №6.—С.76-92.