Травень
Травневий грім
Зелений шум, зелений сум,
І хмар вогкі сувої.
Нема, нема такої зброї,
Щоби любов мою — на глум!..
Зелений гай, співучий май,
Невиплакані сльози.
Я йшов до тебе через грози —
Мою ти скутість не карай.
М.Подолян
* * *
Невыразимая печаль
Открыла два огромных глаза,
Цветочная проснулась ваза
И выплеснула свой хрусталь.
Вся комната напоена
Истомой — сладкое лекарство !
Такое маленькое царство
Так много поглотило сна.
Немного красного вина,
Немного солнечного мая, —
И, тоненький бисквит ломая,
Тончайших пальцев белизна.
О. Мандельштам
Травень — 190 років від дня народження Карпа Трохимовича Соленика, українського і російського актора, одного з основоположників українського реалістичного театру І-ої половини 19 століття. Помер 19 жовтня 1851 року.
Травень — 60 років від початку видання журналу “Україна”.
1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих. Встановлено конгресом ІІ Інтернаціоналу (Париж, 14-21 липня 1889 року). Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).
2 травня — 145 років від дня народження Василя Васильовича Розанова, російського письменника, публіциста і філософа, автора робіт “Про розуміння”, “Релігія та культура”, “Сімейне питання в Росії”, “Апокаліпсис нашого часу”. Помер 5 лютого 1919 року. Бібліографія: Бич Е. «Большой пуд» я положил в чашу…» // Звезда.—1999.—№2.—С.124-147; Газданов Г. Миф о Розанове // ЛО.—1994.—№9.—С.73-83; Сукач В. Жизнь Василия Розанова «как она есть»// Москва.—1991.—№10.—С.135-176.
2 травня — 115 років від дня народження Готтфріда Бенна, німецького письменника та поета, автора ліричних збірок та збірок оповідань: “Морг”, “Мізки”, “Шутт”, “Статичні вірші”, “Фрагменти” та ін. Помер 7 липня 1956 року. Бібліографія: Гугнин А. “Необозримые поля” Г.Бенна…// ВЛ.—1991.—№7.—С.121-132.
3 травня — Всесвітній день свободи преси. Відзначається щорічно, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН (20 грудня 1993 року). Ця дата була обрана, щоб вшанувати Віндхукську декларацію про сприяння незалежній і плюралістичній пресі Африки, яка була прийнята 3 травня 1991 року.
4 травня — 120 років від дня народження Олександра Федоровича Керенського, російського політичного діяча, голови Тимчасового Уряду (1917 р.). Помер 11 червня 1970 року.
Біографічна довідка: Олександр Керенський народився у родині директора Симбірської гімназії. У 1899 р. вступив до історико-філософського факультету Санкт-Петербурзького університету, а згодом перейшов до юридичного факультету. По закінченні працював у судовій палаті. У 1905р. — співробітник есерівської газети «Буревісник». Був заарештований. У 1906 р. — на адвокатській практиці, а у 1909 р. був прийнятий у присяжні повірені. Брав участь у таких гучних політичних процесах, як Ленський розстріл, процес вірменської національної партії, «справа Бейліса». У 1912 р. обраний до Державної Думи від «Трудової групи», був головою фракції трудовиків. У 1912 р. прийнятий до масонської організації. У 1917 р. брав участь у створені і роботі Тимчасової політичної Державної Думи, був обраний товаришем голови Петроградської Ради робітничих депутатів від партії есерів. У Тимчасовому Уряді був міністром юстиції, військовим та морським міністром, міністром-головою, поєднував посади міністра-голови і верховного головнокомандуючого. Після Жовтневої революції перейшов на нелегальне становище у Фінляндії. У 1918 р. намагався брати участь в роботі Установчих зборів, але отримав відмову від есерів. У червні за дорученням «Спілки відродження Росії» виїхав до Франції і Англії для переговорів з західними урядами про підтримку. У 1922 р. — голова редакції есерівської газети «Дні», яка видавалась у Берліні та Парижі до 1932 року. З 1940 р. жив у США. У 1950-1960-ті рр. працював у Гуверовському інституті війни, революції і миру; підготував трьохтомник документів про діяльність Тимчасового Уряду. У 1963-1964 рр. надиктував останню редакцію книги спогадів, які вийшли у 1965 році. Похований у Нью-Йорку.
5 травня — День Європи. Відзначається щорічно на честь дня (5 травня 1949 року), коли у Лондоні підписано Статут Ради Європи.
5 травня — 420 років від дня, коли у місті Острозі вийшов календар Івана Федорова.
5 травня — 165 років від дня народження Сидора Івановича Воробкевича, українського письменника, композитора, диригента, педагога, автора опер, оперет, мелодрам, історичних драм з музикою, симфонічних та камерно-інструментальних творів, солоспівів на власні тексти та обробок народних пісень. Помер 19 вересня 1903 року.
5 травня — 155 років від дня народження Генріка Сенкевича, польського письменника, автора романів “Хрестоносці”, “Потоп”, “Пан Володийовський”, “Вогнем та мечем” та інших. Помер 15 листопада 1916 року. Бібліографія: Сосновська М. Про наукову доказовість і авторську порядність: В.Антонович з приводу пошуків історичних ідей державотворення Г.Сенкевича // Вісник УАДУ.—1999.—№3.—С.330-334.
5 травня — 70 років від дня народження Миколи Кіндратовича Кондратюка, українського співака (баритон), професора, викладача, народного артиста України, виконавця партій в операх “Тарас Бульба”, “Князь Ігор” та інших.
5 травня — 55 років від початку “холодної війни”. В цей день була виголошена промова Уінстона Черчиля у Фултоні. Закінчення періоду “холодної війни” пов’язують з падінням Берлінського муру 9 листопада 1989 року. Бібліографія: Кортунов С. Холодная война: парадоксы одной стратегии // МЖ.—1998.—№8.—С.23-35; Харьков А. Уроки “холодной войны” // СМ.—1995.—№12.—С.67-80; Крейтор Н. Геополитика “холодной войны”// Наш современник.—1998.—№5.—С.218-222.
6 травня — День Георгія (Юрія) Побідоносця.
6 травня — 145 років від дня народження Зігмунда Фрейда, австрійського лікаря-психіатра і психолога, засновника психоаналізу, автора творів “Тотем та табу”, “Майбутність однієї ілюзії”. Помер 23 вересня 1939 року. Бібліографія: Буянов М. Тайная жизнь З.Фрейда // Совершенно секретно.—1998.—№8.—С.30-31; Бернаскони Е., Слепчук Е. З. Фрейд, исследователь душ // ЭП.—1998.—№6.—С.24-25; Грюнбаум А. Теория Фрейда и философия науки // ВФ.—1991.—№4.—С.96-106.
7 травня — 140 років від дня народження Рабіндраната Тагора, індійського поета, драматурга, романіста, філософа, художника та музиканта, автора романів “Піщинка”, “Гора”, “Будинок і світ”, поетичного твору “Гітанджалі” та інших. Помер 7 серпня 1941 року. Бібліографія: Ивбулис В. Великий созидатель // ИЛ.—1986.—№5.—С.220-224; Полєк В. Мудра музика поезії // Всесвіт.—№8.—С.86; Плаушевська О. Великий син індійського народу // РЛ.—1961.—№4.—С.92-101.
8 травня — Всесвітній день Червоного Хреста та Червоного Півмісяця. Відзначається з 1953 року.
8 травня — 95 років від дня народження Роберто Росселліні, італійського кінорежисера, представника неореалізму. Фільмографія: “Людина з хрестом”, “Рим відкрите місто”, “Пайза”, “Стромболі”, “Хай живе Італія!”, “Месія”. Помер 3 червня 1977 року.
9 травня — День Перемоги. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).
9 травня — День Європи. Відзначається щорічно за рішенням, прийнятим лідерами країн-членів ЄС на зустрічі у Мілані у 1985 р.
11 травня — 85 років від дня народження Каміло Хосе Села, іспанського письменника, лауреата Нобелівської премії (1989 р), автора романів “Сім’я Паскуале Дуарте”, “Вулик”, оповідань “Іспанські історії. Сліпі та дурненькі”. Бібліографія: Муравьев с. Самый известный галисиец // НВ.—1989.—№47.—С.41
13 травня — День Матері. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 489/99, від 10.05.99 р.) у другу неділю травня.
13 травня — 85 років від дня смерті Шолом-Алейхема (Шолома Нохумовича Рабиновича), єврейського письменника, автора романів “Сендер Бланк та його сімейка”, “Стемпеню”, “Потоп”, “Блукаючі зірки”, “Кривавий жарт”, “З ярмарки”, повістей “Тев’є-молочник”, “Менахем Мендел”, “Хлопчик Мотл” та інших. Народився 2 березня 1859 року. Бібліографія: Бажан М. Слово светлой веры в человека // Дружба народов.—1966.—№5.—С.24-251.
14 травня — 130 років від дня народження Василя Семеновича Стефаника, українського письменника і громадського діяча, майстра психологічної новели. Помер 7 грудня 1936 року. Бібліографія: Бойко Т. Трагічний ритм життя і творчості В.Стефаника // Основа.—1994.—№26.
Біографічна довідка: Василь Стефаник народився в селі Русів (нині Івано-Франківської області) в сім’ї заможного селянина. Закінчив Русівську та Снятинську початкові школи, польську гімназію в Коломиї. Під час навчання у гімназії почав співробітництво в друкованих органах Галицької радикальної партії. За громадську і політичну діяльність був виключений з гімназії. Продовжив навчання в Дрогобичі, де став членом таємного гуртка української гімназіальної молоді; знайомиться з І.Франком. Вступає до Краківського університету, де знайомиться з представниками польської інтелігенції. Великий вплив на творчість В.Стефаника справили “Кобзар” Т.Шевченка, творчість Марка Вовчка, Ю.Федьковича, Г.Успенського. До творчої праці В.Стефаника залучив Л.Мартович. Початком літературної діяльності В.Стефаника вважають статті до друкованих органів Радикальної партії, де основна увага приділялась критиці народовців. Основна тема публіцистики Стефаника — фальшиве народолюбство галицької інтелігенції. Перша збірка новел В.Стефаника — “Синя книжечка” вийшла у 1899 році, у наступні два роки — друга і третя збірки “Камінний хрест” та “Дорога”, у яких знайшли втілення проблеми тогочасного українського села, масова еміграція до Канади, проблеми самотньої старості, стосунків батьків і дітей. Під час першої світової війни основна тема творчості Стефаника — війна (новели “Вона — земля”, “Діточа пригода”, “Марія” та ін.). Останню збірку “Земля” В.Стефаник опублікував у 1926 році. Відтоді жив і працював у селі Русові, був депутатом польського Сейму, підтримував стосунки з А.Шептицьким. Помер у 1936 році.
15 травня — Міжнародний день сім’ї. Відзначається щорічно за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 20 вересня 1993 року.
15 травня — 110 років від дня народження Михайла Опанасовича Булгакова, російського письменника та драматурга, автора оповідань та повістей, романів «Біла гвардія», «Майстер і Маргарита», «Театральний роман», п’єс «Дні Турбіних», «Зойчина квартира» та ін. Помер 10 березня 1940 року. Бібліографія:Подколзин Б. Михаил Булгаков: Прорыв сквозь стужу//Нева.—1996.—№7.—С.197-203; Шаргородский С. Заметки о Булгакове//Новое ЛО.—1998.—№30.—С.260-265. — 2000.—№41.—С.218-227; Свершкова Л. О творчестве Михаила Булгакова// Ренессанс.—1996.—№14.—С.196-204; Лакшин В. Булгакиада // КН.—1999.—№43,44,45,46,47.
15 травня — 110 років від дня народження Константіне Симоновича Гамсахурдія, грузинського письменника, академіка, автора тетралогії “Давид Будівник”, романів “Викрадений місяць”, “Правиця великого майстра”, “Цвітіння лози”, твору “Українська Феміда”. Помер 17 липня 1975 року. Бібліографія: К 90-летию со дня рождения К. Гамсахурдия // Литературная Грузия.— 1983.— №9.—С.152-168; Златкин М. Наш современник // Литературная Грузия.—1981.—№3.—С.199-207.
15 травня — 100 років від дня народження Мойсея Юхимовича Мижирицького, українського та єврейського літературознавця, журналіста, письменника, автора численних статей, наукових розвідок, монографій та літературних портретів. Репресований, помер у 50-х роках.
15 травня — 90 років від дня народження Макса Фріша, швейцарського письменника та драматурга, автора романів “Штіллер”, “Хомо Фабер”, “Синя борода” та п’єс “Китайська стіна”, “Бідерман та підпалювачі”, “Андорра”, “Тріптікон” та інших. Помер 4 квітня 1991 року. Бібліографія: Седельник В. Заповеди и вопросы М.Фриша // ЛО.—1993.—№3-4.—С.40-46; Колязин В. Памяти М.Фриша // Театр.—1991.—№12.—С.181-186; Павлова Н. Забота и надежда — человек // ИЛ.—1976.—№2.—С.21-214.
17 травня — Всесвітній день електрозв’язку. Відзначається з 1969 року за рішенням сесії Адміністративної ради Міжнародної спілки електрозв’язку в день заснування спілки.
17 травня — 155 років від дня, коли бельгійський майстер Адольф Сакс запатентував саксофон.
Тематична довідка: Адольф Антуан Жозеф Сакс (народився 6 листопада 1814 року — помер 4 лютого 1894 року) за походженням бельгієць. Вчився грі на флейті та кларнеті у Брюсельській консерваторії, виготовляти музичні інструменти навчався у батька — Шарля Жозефа, якому допомагав у роботі. У 1840 році самостійно вдосконалив кларнет та бас-кларнет. У 1841 році сконструював інструмент з латуні з кларнетним мундштуком і дав йому своє ім’я — саксофон. У 1846 році запатентував його. Сьогодні саксофон виготовляють з металу — пакфонгу (сплав міді, нікелю та цинку — так зване нове срібло), латуні, або томпака (сплав міді з цинком). Сімейство саксофонів складається з 7 різновидів — сопрніно, сопрано, альт, тенор, баритон, бас, контрабас. Існує також саксофон — суб-контрабас, але він практично не застосовується. Саксофон має сильний виразний звук, соковитий та повний “пряний” тембр, великі віртуозні технічні можливості. Він один з основних інструментів джазу; використовується у духовому та естрадному оркестрах, та як сольний музичний інструмент. У оперний оркестр вперше був введенний Ж.Костнером, у симфонічний оркестр — Р.Штраусом. У наступні роки А.Сакс сконструював різновиди саксофону, створив нові сімейства мідних духових інстументів — саксгорни та саксотромби, які були введенні у військові оркестри.
17 травня — 145 років від дня народження Михайла Олександровича Врубеля, російського художника, представника школи символізму та модернізму у живопису. У 1884 — 89 роках жив і працював у Києві. Помер 14 квітня 1910 року. Бібліографія: Байрамова Л. М. Врубель // Смена.—1998.—№2.—С.72-93; Курбановский А. «Глаз изумрудный»: Врубель и Ницше:Метафоры зрения // Звезда.—1996.—№9.—С.205-210; Пистунова А. Соперник природы // Москва.—1988.—№10.—С.171-173.
17 травня — 135 років від дня народження Еріка Саті, французького композитора, представника авангардизму та неокласицизму у музиці, автора музичних творів: “Меса жебраків”, “Схудлий ембріон”, “Парад”, “Бюрократична сонатина”, “Сократ” та інших. Помер 1 липня 1925 року.
18 травня — Міжнародний день музеїв. Відзначається щорічно за рішенням ХІ Генеральної Конференції Міжнародної ради музеїв, яка відбулась у травні 1977 року.
18 травня — 90 років від дня смерті Густава Малера, австрійського композитора та диригента, представника романтичного напряму у музиці, автора симфоній та пісень: “Титан”, “Воскресіння”, “Природня”, “Пісні мертвих дітей”, “Піснь про землю”. Народився 7 липня 1860 року.
19 травня — День науки. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 145/97, від 14.02.97 р.) у третю суботу травня як професійне свято працівників науки.
19 травня — 190 років від дня народження Миколи Хрисанфовича Рибакова, російського актора, який багато років працював у Харкові. Став прототипом для образу Нещасливцева у п’єсі О. М. Островського “Ліс”. Помер 27 листопада 1876 року.
20 травня — 110 років від дня народження Лева Веніаміновича Нікуліна (Лева Володимировича Ольконицького), російського письменника, автора романів “Таємниця сейфу”, автобіографічного роману “Час, простір, рух”, історичних романів “Росії вірнії сини”, “Московські зорі”. Помер 9 березня 1967 року.
20 травня — 40 років від дня заснування Національної премії ім. Т. Г. Шевченка.
Тематична довідка: Премія імені Т.Г.Шевченка існувала з 20 травня 1961 року як республіканська премія ім. Т.Г.Шевченка, а постановою ЦК Компартії України і Ради Міністрів УРСР від 23 квітня 1969 року була перетворена на Державну премію імені Тараса Григоровича Шевченка. Було встановлено 8 премій за високоідейні та високохудожні твори в галузі літератури, журналістики, образотворчого мистецтва, театру, кіно, архітектури і виконавської діяльності. Присудження премій було покладено на комітет по Державних преміях УРСР ім.Т.Г.Шевченка, який публікував свої рішення щороку 9 березня — у день народження Т.Г.Шевченка. Особам, які були удостоєні премій, присуджувалось звання “Лауреат Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка”, вручався Диплом і Почесний знак. Розмір Державної премії за радянських часів становив 2500 карбованців. Згідно з Указом Президента N 808/2000 від 22.06.2000 Національна премія України імені Тараса Шевченка стала найвищою в Україні премією в галузі культури, літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, найбільш престижною творчою відзнакою за вагомий внесок в українську культуру. Національною премією тепер відзначаються найвидатніші твори літератури і мистецтва, публіцистики і журналістики, які є вершинними духовними надбаннями українського народу, утверджують Шевченківські гуманістичні ідеали, збагачують історичну пам'ять народу, його національну свідомість та самобутність і стали видатною подією в літературному та мистецькому житті України. Щорічно встановлюється п'ять Національних премій з таких номінацій: художня література (поезія, проза, драматургія, переклади); документальна і науково-критична література (естетика, літературознавство, мистецтвознавство, есеїстика, критика, мемуаристика, біографії, публіцистика, журналістика); музика (оперні, балетні, симфонічні, камерно-інструментальні твори, концертні програми, авторські виступи, диригування); образотворче мистецтво (живопис, графіка, скульптура, монументальне мистецтво, народне мистецтво); сценічне та екранне мистецтво (театральні та телевізійні вистави, режисерські, сценографічні, акторські роботи, оперні партії, ігрові, документальні кіно- і телефільми, анімація).Особам, удостоєним Національної премії, присвоюється звання Лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка і вручаються Диплом та Почесний знак лауреата. Дипломи і Почесні знаки лауреатам Національної премії вручає Президент України 9 березня під час урочистого відзначення дня народження Тараса Шевченка в Національній опері України. Лауреатам Національної премії Комітетом виплачується грошова частина премії. Розмір Національної премії визначається кожного року Президентом України.
21 травня — День пам’яті померлих від СНІДу. Відзначається щорічно з 1983 року в третю неділю травня.
21 травня — 530 років від дня народження Альбрехта Дюрера, німецького живописця, рисувальника, гравера, теоретика мистецтва. Помер 6 квітня 1528 року.
21 травня — 80 років від дня народження Андрія Дмитровича Сахарова, російського вченого-ядерника, академіка, правозахисника, лауреата Нобелівської премії. Помер 14 грудня 1989 року. Бібліографія: Буртин Ю. Россия и конвергенция: Идеи А.Сахарова вчера, сегодня, завтра // Октябрь.—1998.— №1.—С.145-166; Глазов Ю. Ранний Сахаров // Новый мир.—1996.—№7.—С.165; Хохлова В. Мислитель і борець: Штрихи до портрету академіка А.Д.Сахарова // Вісник НАНУ.—1994.—№7-8.—С.84-87; Боннер Е. Без корня и полынь не растет [родословная А. Д. Сахарова] // Знамя.—1993.—№12.
22 травня — 145 років від дня заснування Третьяковської галереї. Бібліографія: Малахов Е. Из истории строительства и реконструкции Третьяковской галлереи // НиЖ.—1995.—№9.—С.12-17; Долгополов И. Третьяковка // Огонек.—1981.—№22.—С.16-18; К 125-летию основания Третьяковской галлереи // Художник.—1981.—№5.—С.24-34.
22 травня — 140 років від дня перепоховання праху Т.Г.Шевченка на Чернечій горі у Каневі.
22 травня — 60 років від дня народження Миколи Володимировича Оляліна, українського та російського кіноактора та кінорежисера, народного артиста України. Фільмографія: “Визволення”, “Втеча”, “Іду до тебе”, “Ішов четвертий рік війни”,“Береги в тумані”, “Воля”, “Невідстреляна музика”, “Біг”, “Назад дороги немає” та інші.
22 травня — 50 років від дня народження Сергія Івановича Іванова, українського актора кіно. Фільмографія: “Родина Коцюбинських”, “Як гартувалась сталь”, “Тривожний місяць вересень”,“Дні Турбіних”, “В бій ідуть лише “старі”, “Дачна поїздка сержанта Цибулі”, “Народжена революцією”, “Суєта суєт”, “Зниклі серед живих”, “Таємниця святого Юра”, “Дві Юлії”; режисерська робота “Медовий місяць”. Помер 15 січня 2000 року. Бібліографія: Фомина И. Ушел наш Кузнечик…//СГ.—2000.—№5.—С.12.
23 травня — 110 років від дня народження Пер Фабіана Лагерквіста, шведського письменника, поета, драматурга, лауреата Нобелівської премії, автора романів “Карлик”, “Варавва”, “Сивілла”, “Смерть Агасфера”, “Маріамна” та інших. Помер 11 липня 1974 року.
23 травня — 50 років від дня народження Анатолія Євгеновича Карпова, російського шахіста, багаторазового чемпіона світу з шахів.
23 травня — 30 років від дня народження Олексія Рафаїловича Мустафіна, українського журналіста, телеведучого, громадського та політичного діяча.
24 травня — Вознесіння Господнє.
24 травня — День Святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, учителів слов’янських. День слов’янської писемності.
24 травня — 315 років від дня народження Габріеля Даніеля Фаренгейта, німецького фізика, який запропонував свою температурну шкалу. Помер 16 вересня 1736 року.
Біографічна довідка: Габріель Даніель Фаренгейт народився у Данцингу. Більшу частину життя мешкав в Голандії. Мав фах із виготовлення різних інструментів. У 1717 році переїхав до Амстердаму, де виготовляв інструменти та прилади. Організував механічну майстерню, де виготовляв термометри, барометри, ареометри та інші фізичні й астрономічні інструменти. Ще у 1709 році Фаренгейт зробив спиртовий термометр, а у 1714 році — ртутний. Термометри Фаренгейта були першими практично придатними термометрами з градуйованою шкалою від 0 до 212° (так звана шкала Фаренгейта). За сталі точки в них Фаренгейт обрав: температуру суміші льоду, води й кухонної солі, що відповідало 0° на його шкалі, температуру танення льоду 32° і температуру людського тіла 96°. За такою шкалою температура кипіння води становить 212°. Шкала Фаренгейта набула великого поширення, в Англії та США використовується і понині. Фаренгейт відкрив та досліджував явище переохолодження води (1721 р.) та факт залежності температури кипіння води від тиску і вмісту розчиненних солей, вдосконалив ваговий ареометр, склав таблиці питомої ваги тіл (1724 р.). У 1724 році став членом Лондонського королівського товариства.
24 травня — 120 років від дня народження Олександра Олександровича Богомольця, українського вченого-патофізіолога, академіка, Президента АН УРСР з 1931 року. Помер 19 липня 1946 року.
25 травня — розпочинається Тиждень солідарності з народами усіх колоніальних територій, які борються за свободу, незалежність і права людини. Проводиться щорічно за закликом Генеральної Асамблеї ООН (1972 р.) і починається у День визволення Африки.
25 травня — 110 років від дня народження Адальберта Михайловича Ерделі, українського живописця та викладача, одного з основоположників закарпатської школи образотворчого мистецтва, який працював переважно в жанрах портрета, пейзажа, натюрморта. Помер 19 вересня 1955 року.
25 травня — 60 років від дня народження Олега Івановича Даля, російського актора театру та кіно. Фільмографія: “Мій молодший брат”, “Земля Саннікова”, “Відпустка у вересні”, “Женя, Женечка і “катюша”, “Хроніка пікируючого бомбардувальника”, “Король Лір”, “Тінь” та інші. Помер 3 березня 1981 року. Бібліографія: Козаков М. Олег Даль, уходящий в тень // Российская газета.—1999.—26 ноября.—С.25; Карпинос И. Олег Даль — Печорин своего времени // Независисмость.—1998.—9 июня.—С.7; Олег Даль: “Господи, дай мне душевный покой” // Огонек.—1997.—№37.—С.41-44.
26 травня — День працівників видавництв, поліграфії і книгорозповсюдження. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 563/99, від 25.05.99 р.) в останню суботу травня.
26 травня — 180 років від дня народження Пафнутія Львовича Чебишева, російського математика. Помер 8 грудня 1894 року.
26 травня — 65 років від дня народження Віталія Олексійовича Коротича, українського поета, прозаїка, публіциста, журналіста, викладача, автора книжок “Золоті руки”, “Вулиця волошок”, “Вогонь”, “Закономірність”, “Така лиха пам’ять”, “Десяте травня”, “Людина у себе вдома”, “Кубатура яйця”, “Береги океану” та інших. Бібліографія: Світличний І. Поетична течія В.Коротича //Дніпро.—1999.—№7-8.—С.132-143.
27 травня — День хіміка. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№219/94, від 7.05.94р.) в останню неділю травня як професійне свято працівників хімічної та нафтохімічної промисловості.
28 травня — 115 років від дня народження Владислава Феліціановича Ходасевича, російського поета, автора поетичних збірок “Молодість”, “Щаслива хатка”, “Шляхом зерна”, “Важка ліра”, “Європейська ніч”. Помер 14 червня 1939 року. Бібліографія: Фомин С. Ходасевич: 1886-1939 // ЛвШ.—1998.—№2.—С.21-38; “Правда душевно-духовного знания”: Современники о Владиславе Ходасевиче // Нева.—1996.—№5.—С.207-214.
30 травня — 125 років підписанню царем Емського акту, що забороняв видання та ввезення з закордону літератури українською мовою. Заборонено також театральні вистави українською мовою.
31 травня — Всесвітній день проти тютюну. Проводиться за ініціативою Всесвітньої організації охорони здоров’я.