Січень
В цей білий січень
В цей білий січень аж дзвенять дороги,
В цей білий січень скресли береги,
Заголубіли голубі круги
Поза твоїм, поза моїм порогом,
І на душі так вільно зацвіло,
Коли запахло розімлілим глеєм
Оця ось віть, що хилиться з алеї
Понад чиєсь замислене чоло.
Скляні дощі ідуть собі та йдуть,
В прозорих краплях прозирає свято,
Хіба ж не чути, як в старім саду
Вже доростає до росинок м’ята?! …
В.Юр’єв
***
Заметает пурга
Белый путь
Хочет в мягких снегах
Потонуть.
Ветер резвый уснул
На пути, —
Ни проехать в лесу,
Ни пройти.
Забежала коляда
На село,
В руки белые взяла
Помело.
Гей вы нелюди — люди,
Народ,
Выходите с дороги
Вперед !
Испугалась пурга
На снегах,
Побежала скорей
На луга.
Ветер тоже спросонок
Вскочил
Да и шапку с кудрей
Уронил
Утром ворон к березоньке —
Стук...
И повесил ту шапку
На сук.
C. Есенин
січень — 75 років від початку діяльності літературного об’єднання “Вільна академія пролетарської літератури” (ВАПЛІТЕ). В об’єднання входили: М.Хвильовий, П.Тичина, О.Слісаренко, М.Бажан, П.Панч, М.Йогансен, В.Сосюра, Г.Епік, О.Довженко, Ю.Яновський, М.Яловий, О.Досвітній. Самоліквідувалось 28 січня 1928 року.
січень — 45 років виходу в світ у Харкові першого числа літературно-художнього і суспільно-політичного журналу “Прапор”, нині — журнал “Березіль”.
січень — 35 років від початку судових процесів над 18 учасниками українського правозахисного руху. Процеси тривали до квітня 1966 року.
1 січня — Новий рік. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).
1 січня — Всесвітній день миру. Проголошено папою Павлом VI. Відзначається з 1968 року.
1 січня — 300 років від дня народження Василя Григоровича Григорóвича-Барського, українського письменника і мандрівника, автора книги “Пешеходная Василия Григоровича-Барского-Плаки-Албова, уроженца киевского, монаха антиохийского, путешествие к святым местам, в Европе, Азии и Африке находящимся, предпринятое в 1723 и оконченное в 1747 году…”. Помер 7 жовтня 1747 року.
1 січня — 55 років від дня народження Валерія Петровича Маренича, українського естрадного співака, заслуженого артиста України, керівника вокального колективу “Тріо Мареничів”.
1 січня — 40 років від початку проведення в СРСР грошової реформи. Обмін грошових знаків здійснювався у співвідношенні 10:1. Гроші старого зразка приймались по 31 березня 1961 року включно без обмежень.
2 січня — 160 років від дня народження Тадея Розеславовича Рильського, українського письменника, культурно-освітнього діяча, етнографа, автора розвідок про українські народні звичаї і побут. Помер 7 жовтня 1902 року.
2 січня — 105 років від дня народження Дзигі Вертова (Дениса Аркадійовича Кауфмана), російського кінорежисера, сценариста, теоретика кіно, одного із засновників радянського документального кіно.Фільмографія: «Людина з кіноапаратом», «Симфонія Донбасу», «Три пісні про Леніна», «Клятва молодих» та ін. Помер 12 лютого 1954 року. Бібліографія: Кваснецкая М. Ослепление и киноправда Д.Вертова // НВ.—1999.—№19.—С.38-39; Юренев О. Поэзия правды // ИК.—1986.—№2.—С.79-88.
3 січня — 65 років від дня народження Миколи Михайловича Рубцова, російського поета, автора поетичних збірок “Всією моєю любовью та тугою”, “Вірші” та інших. Помер 19 січня 1971 року. Бібліографія: Астафьев В. Затеси: Из тетрадей о Николае Рубцове // Новый мир.—2000.—№2.—С.7-36; Бондаренко М. Поэзия Николая Рубцова // ЛвШ.—1999.—№1.—С.60-69; Дербина Л. О Рубцове // Слово.—1993.—№5-6,7-8,9-12.—!994.—№4-6.
4 січня — 105 років від дня народження Андре Массона, французького графіка та живописця, автора картин із зображенням потворних фантастичних світів, який використовував у своїй творчості так званий “автоматичний живопис”. Помер 18 жовтня 1987 року.
5 січня — 80 років від дня народження Фрідріха Дюрренматта, швейцарського письменника та драматурга, автора романів “Суддя та його кат”, “Підозра”, “Обіцянка”, “Юстиція” та п’єс “Одруження пана Міссісіпі”, “Візит старої дами”, “Фізики” та інші. Помер 14 лютого 1990 року. Бібліографія: Штемлер И. Визит к старому мастеру // Всемирное слово.—1992.—№2; Седельник В. Бунтующий минотавр в лабиринте. Жизнь и смерть Фридриха Дюрренматта // ЛО.—1991.—№12.—С.44-50; Затонский Д. Шекспир, Стриндберг, Дюрренматт и современное искусство // ИЛ.—1974.—№8.—С.211-219.
5 січня — 50 років від дня смерті Андрія Платоновича Платонова (Климентова), російського письменника, автора романів “Чевенгур”, “Котлован” та інших. Народився 1 жовтня 1899 року.
6 січня — Надвечір’я Різдва Христового (Святий Вечір).
3 січня
65 років від дня народження Миколи Михайловича Рубцова
Березы
Я люблю, когда шумят березы,
Когда листья падают с берез.
Слушаю — и набегают слезы
На глаза, отвыкшие от слез.
Всё очнется в памяти невольно,
Отзовется в сердце и крови.
Станет как-то радостно и больно,
Будто кто-то шепчет о любви.
Только чаще побеждает проза,
Словно дунет ветер хмурых дней.
Ведь шумит такая же береза
Над могилой матери моей.
На войне отца убила пуля,
А у нас в деревне у оград
С ветром и дождем шумел, как улей,
Вот такой же желтый листопад…
Русь моя, люблю твои березы!
С первых лет я с ними жил и рос.
Потому и набегают слезы
На глаза, отвыкшие от слез…
Душа хранит
Вода недвижнее стекла,
И в глубине ее светло,
И только щука, как стрела,
Пронзает водное стекло.
О, вид смиренный и родной!
Березы, избы по буграм
И, отраженный глубиной,
Как сон столетний, Божий храм.
О, Русь — великий звездочет!
Как звезд не свергнуть с высоты,
Так век неслышно протечет,
Не тронув этой красоты;
Как будто древний этот вид
Раз навсегда запечатлен
В душе, которая хранит
Всю красоту былых времен…
6 січня — 90 років від дня народження Миколи Афанасійовича Крючкова, російського актора кіно, народного артиста СРСР. Фільмографія: “Трактористи”, “Хлопець з нашого міста”, “Зірка”, “Суд”, “Городяни” та інші. Помер 13 квітня 1994 року. Бібліографія: Стольников В. Кумир-классик нашего кино // Арена.—1992.—№1.—С.11.
7 січня — Різдво Христове. Вважається святковим неробочим днем (ст. 73 Кодексу законів про працю України).
7 січня — 100 років від дня народження Василя Григоровича Чумака, українського письменника, поета, автора збірки віршів “Заспів”. Загинув 21 листопада 1919 року.
8 січня — 115 років від дня народження Степана Йосиповича Шкурата, українського актора театра і кіно, народного артиста України. Фільмографія: “Земля”, “Іван”, “Аероград”, “Щорс”, “Чапаєв”, “Вершники” та інші. Помер 26 лютого 1973 року.
8 січня — 105 років від дня смерті Поля Верлена, французького поета, автора збірок віршів “Сатурнічні поезії”, “Вишукані свята”, “Романси без слів”, “Мудрість”, “Любов”, “Колишнє й недавнє”. Народився 30 березня 1844 року.
12 січня — 255 років від дня народження Іогана Генріха Песталоцці, швейцарського педагога, який розробив систему початкової освіти. Помер 17 лютого 1827 року.
12 січня — 140 років від дня випуску першого номера щомісячного суспільно-політичного й літературного журналу “Основа”. Припинив існування у 1862 році.
12 січня — 125 років від дня народження Джека Лондона (Джона Гріффіта Чейні), американського письменника, автора збірок оповіданнь та романів “Морський вовк”, “Мартін Іден”, “Біле ікло”, “Час не чекає” та інших. Помер 22 листопада 1916 року. Бібліографія: Хадсон Е. Неуемная жажда жизни в мире, где слава полна пепла // За рубежом.—1999.—№17.—С.11; Быков В. По следам Д.Лондона // НМ.—1976.—№1.—С.241-254.
12 січня — 125 років від дня народження Ерманно Вольф-Феррарі, німецько-італійського композитора, інтерпритатора італійської опери-буф, автора 13 опер у стилі необарокко. Помер 21 січня 1948 року.
13 січня — 105 років від дня народження Володимира Олександровича Брауна, українського кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України. Фільмографія: “Голубі дороги”, “Максимко”, “Море кличе”, “Мальва”, “Командир корабля” та ін. Помер 21 березня 1957 року.
14 січня — Найменування Господнє. Новий церковний рік. День Василія Великого.
14 січня —160 років від дня народження Архипа Івановича Куїнджі, російського живописця-пейзажиста, педагога, професора, члена Товариства Передвижників, засновника товариства художників. Помер 24 липня 1910 року. Бібліографія: Алексеева А. Куинджи // Смена.—1997.—№3.—С.154-163.
14 січня — 90 років від дня народження Анатолія Наумовича Рибакова, російського письменника, автора романів та повістей “Кортик”, “Водії”, “Катерина Вороніна”, “Невідомий солдат”, “Важкий пісок”, “Діти Арбата”, “Роман-спогади” та інші. Помер у 1998 році. Бібліографія: Трубачев О. Человек-эпоха // Слово.—1998.—№4.—С.29-32.
15 січня — 130 років від дня народження Агатангела Юхимовича Кримського, українського філолога, історика, викладача, письменника, громадського діяча та організатора науки, перекладача творів з арабської, перської, німецької, турецької та інших мов, автора 26-ти томів монографій зі сходознавства, досліджень з української лексикології та лексикографії, діалектології, правопису, літературознавства, фольклористики й етнографії, автора поетичної збірки “Пальмове гілля”, збірок оповідань “Повістки і ескізи з українського життя” та “Бейрутські оповідання”, роману “Андрій Лаговський”. Репресований, помер 25 січня 1942 року. Бібліографія: Гундорова Т. Проза А.Кримського і декаданство в українській літературі // Відродження.—1995.—№1.—С.15-19; Горблянський Ю. Специфіка автобіографічного роману А. Ю. Кримського “Андрій Лаговський”// МН.—1997.—№5.—С.41-47; Луценко И. Тепло рук побратима // Радуга.—1991.—№5.—С.119-123; Гуць М. Подвижник на ниві науки і культури // УМіЛвШ.—1991.—№7.—С.26-32; Полонська-Василенко Н. Академік Агатангел Юхимович Кримський. 1871-1941 // Хроніка-2000.—2000.—№35-46.—С.430-439.
Біографічна довідка: Агатангел Кримський народився на Волинщині у сім’ї вчителя. У 1889 році закінчив Колегію імені П.Галагана в Києві, в 1892 році — Лазаревський інститут східних мов, у 1896 — Московський університет. У 1896-1898 роках був у науковому відрядженні в Сирії та Лівані. У 1898-1918 роках викладав у Лазаревському інституті, з 1918 — у закладах Києва. Кримський — один з фундаторів Української академії наук і до 1928 року її секретар. У 1921 році заснував Інститут української мови (тепер — Інститут мовознавства), до 1929 року керував ним. Досліджував історію Персії, Туреччини, арабських країн доби середньовіччя. Автор багатьох досліджень з української мови, фольклору, літератури. Загальний доробок Кримського складає приблизно 1000 наукових праць. Окрім цього виступав як поет-лірик та белетрист-прозаїк. У 1941 році репресований, вивезений до Казахстану. Помер у тюремній лікарні. У 1957 році А.Кримського було реабілітовано.
15 січня — 110 років від дня народження Йосипа Емілійовича Мандельштама, російського поета, автора поетичних збірок “Камінь”, “Tristia”, “Друга книга”, “Вірші”, книг прози “Шум часу”, “Єгипетська марка” та інших. Репресований, страчений 27 грудня 1938 року. Бібліографія: Неретина С., Огурцов А. Эмбриональное поле культуры: О.Э.Мандельштам // Человек.—2000.—№3.—С.21-35; Путлина И. Опыт современного прочтения О.Мандельштама // ВЛ.—1991.—№5.—С.220-237; К 100-летию О.Мандельштама // Литературная учеба.—1991.—кн1.—С.149-170.
15 січня — 105 років від дня народження Ноте (Натана) Михайловича Лур’є, українського та єврейського письменника, автору роману “Степ кличе”, книжок оповідань і нарисів “Пасажир”, “Любов біля моря”, “Брати”, “Дорога до щастя”, “Небо і земля” та інших. Помер 28 листопада 1987 року.
17 січня — 295 років від дня народження Бенджаміна Франкліна, американського філософа, громадського діяча, письменника-просвітника. Помер 17 квітня 1790 року. Бібліографія:Бенджамин Франклин // США:ЭПИ.—1975.—№10.—С.36-51; Насонов А. История, рассказанная долларом: Б.Франклин // Рыночная площадь.—1994.—№40.
17 січня — 100 років від дня народження Григорія Даниловича Епіка, українського поета, драматурга та сценариста, редактора, автора збірки віршів “Червона Кобза”, романів “Перша весна”, “Без грунту”, “Петро Ромен”, повісті “Восени”. Фільмографія: “Дочка партизана”. Репресований, помер 3 листопада 1937 року. Бібліографія: Ротач П. Про перебування Г.Епіка в Полтаві // РЛ.—1967.—№10.—С.68-69; Килимник О. Творчість Г.Епіка // Жовтень.—1957.—№10.—С.117-126.
Біографічна довідка: Григорій Епік народився в селі Кам’янка під Катеринославом в сім’ї робітника. Закінчив сільську школу. З 1916 року працював у залізничних майстернях, конторщиком на складі. У 1919 році став добровольцем повстанського полку, брав участь у революційних подіях. У 1920 році вступив до більшовицької партії. Згодом переїхав до Полтави, працював інструктором політпросвіти, головою повітового виконкому. У 1924-26 рр. — головний редактор видавництва “Червоний шлях”. З серпня 1933 року — на творчій роботі. Входив до Спілки селянських письменників “Плуг”, примкнув до групи М.Хвильового ВАПЛІТЕ. У червні 1934 року внаслідок чистки виключений з КП(б)У. Найпомітніше з творчих здобутків — повість “Восени” та романи “Без грунту”, “Перша весна”. 5 грудня 1934 року був заарештований, визнав участь у терористичній організції, відправлений до Соловків. У жовтні 1937 року йому було винесено новий вирок — розстріл. 3 листопада вирок було виконано. У 1956 році Г.Епіка було реабілітовано.
17 січня — 100 років від дня народження Миколи Захаровича Суслопарова, українського бібліографа, бібліотекаря, знавця класичних мов, який розшифрував низку стародавніх написів та розробив наукову методику дешифрування давнього письма. Помер 21 листопада 1974 року.
17 січня — 80 років від дня урочистого відкриття у Відні Українського вільного університету. Восени 1921 року переведений до Праги, де 23 жовтня приступив до роботи.
18 січня — Надвечір’я Богоявлення.
18 січня — 100 років від дня народження Олексія Филимоновича Швачка, українського кінорежисера, заслуженого діяча мистецтв України. Фільмографія: “Далеко від батьківщини”, “Ракети не повинні злетіти”, “Розвідники”, “Ніна” та інші. Помер 28 березня 1988 року.
19 січня — День Хрещення Господа (Богоявлення, Водохреща).
21 січня — 120 років від дня народження Мелетія Омеляновича Кічури, українського письменника. журналіста та редактора, автора збірок віршів “Без керма”, “На старті”, “Відблиски криці”, “Останні могікани”, “Передодні” та інших. Репресований, загинув у 1939 році.
21 січня — 120 років від дня народження Степана Миколайовича Чарнецького, українського поета, композитора, режисера і театрального діяча, автора поетичних збірок, фейлетонів, новел, праці “Нарис з історії українського театру в Галичині”. Помер 20 жовтня 1944 року.
21 січня — 95 років від дня народження Ігоря Олександровича Мойсєєва, російського артиста балету, балетмейстера, організатора і художнього керівника Ансамблю народного танцю СРСР, засновника вітчизняної школи сценічного народного танцю. Бібліографія: Момот Л. Игорь Моисеев // Факты.—1999.—1 октября.—С.22; Муратова В. «Самое страшное, что мы живем в период безвременья» /интервью с И. Моисеевым // Сегодня.—1999.—2 октября.—С.5.
21 січня
120 років від дня народження Степана Миколайовича Чарнецького
Говерла
Я бачу знов тебе! Он стать твоя біліє,
І око знов моє по твому блудить склоні;
Ось бач: вже сонця жар тепло на світ весь сіє,
Лиш ти одна сумна у сніговій опоні!..
Поглянь довкола лиш: Хом’як вже зеленіє,
Вже Піп Іван підняв чоло в блідій короні,
Вже долом Прут шумить, вже літній вітер віє —
Гей! яка схожа ти із долею моєю!..
На чужий мотив
Якби була ти тихою водою,
Я йшов би мріти понад береги.
Якби була ти срібною звіздою,
До зір я мчався б з туги та жалі.
Якби була ти бурею грізною,
Я б ждав спокійно на твій сильний грім.
Якби була ти пущею глухою,
Я йшов би вмерти в холоді твоїм.
21 січня — 80 років від дня народження Анатолія Саркисовича Арутюнянца, українського графіка, заслуженого художника УРСР, ілюстратора книжок, автора сатиричних малюнків для журнала “Перець” (з 1947 року).
22 січня — День соборності України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 42/99, від 21.01.99 р.) у день проголошення в 1919 році Акта злуки.
22 січня — 440 років від дня народження Френсіса Бекона, англійського філософа. Помер 9 квітня 1626 року. Бібліографія: Липкин А. Бэкон, Галлилей и современные философские науки // Філософські науки.—1999.—№3,4.—С.117-138; Гаков В. Имя и память завещаю будущему… // НиР.—1986.—№1.—С.29-33; Карев В. Ф.Бэкон:политическая биография // ННИ.—1980.—№3.—С.154-164.
22 січня — 85 років від дня народження Данила Георгійовича Нарбута, українського та російського художника, автора оформлення театральних вистав “Маруся Богуславка”, “Правда і кривда”, “Ярослав Мудрий”, “Сорочинський ярмарок”, “Ніч під Івана Купала”.
22 січня — 35 років від дня народження Олександра Владиславовича Ткаченка, українського журналіста, продюсера, автора телепрограм та телеведучого, керівника ряду телекомпаній.
23 січня — 95 років від дня народження Віктора Миколайовича Добровольського, українського і російського актора театру та кіно, який працював у ряді театрів України, режисера радіовистав. Фільмогрфія: “Украдене щастя”, “В степах України”, “Калиновий гай”, “Правда”. Помер 28 липня 1984 року.
24 січня — 225 років від дня народження Ернста Теодора-Амадея Гофмана, німецького письменника-романтика, композитора, драматурга, художника, автора романів “Еліксир диявола”, “Життєві переконання кота Мурра…”, повістей “Крихітка Цахес”, “Серапіонові брати”, збірки оповідань і повістей “Фантазії в дусі Калло”. Помер 25 червня 1822 року.
24 січня — 100 років від дня народження Михайла Ілліча Ромма, російського кінорежисера. Фільмографія: “Пишка”, “Тринадцять”, “Мрія”, “Ленін у Жовтні”, “Ленін у 1918 році”, “Російське питання”, “Вбивство на вулиці Данте”, “9 днів одного року”, “Звичайний фашизм” та інші. Помер 1 листопада 1971 року.
27 січня — Всесвітній день митниці. Відзначається з 1983 року.
27 січня — 245 років від дня народження Вольфганга Амадея Моцарта, австрійського композитора, автора 16 опер, 50 симфоній, 40 концертів, 34 сонат та інших творів — повний доробок композитора складає більш ніж 600 творів. Помер 5 грудня 1791 року.
27 січня — 175 років від дня народження Михайла Євграфовича Салтикова-Щедрина, російського письменника, автора романів “Історія одного міста”, “Пани Головльови”, “Пошехонська старовина”, сатиричних мініатюр “Казки” та інших. Помер10 травня 1889 року.
27 січня — 165 років від дня народження Леопольда Франциска Іоганна Фердинанда Марії Еквес фон Захер-Мазоха, Рицаря фон Кроненталь, австрійського письменника, автора романів “Дон Жуан з Коломиї”, “Венера в хутрах” та інших. Помер 9 березня 1895 року. Бібліографія:Опель А. Леопольд Франциск Захер-Мазох — Колумб сходу // Всесвіт.—1994.—№3; Вальо Л. Леопольд Захер-Мазох і Україна // Всесвіт.—1994.—№3; Захер-Мазох і мазохізм // Всесвіт.—1991.—№8.—С.156; Третьякова Л. Амур с плеткой // Крестьянка.—1997.—№11.—С.66-69.
27 січня — 110 років від дня народження Іллі Григоровича Еренбурга, російського письменника та публіциста, громадського діяча, автора романів “Незвичайні походження Хуліо Хуреніто та його учнів”, “Рвач”, “День другий”, “”Що людині треба”, “Падіння Парижу”, “Буря”, “Дев’ятий вал” та інших Помер 31 серпня 1967 року.
27 січня — 110 років від дня народження Павла Григоровича Тичини, українського поета, державного і громадського діяча, академіка АН УРСР, автора поетичних збірок, книжок для дітей, перекладів лібретто опер, текстів пісень. Помер 16 вересня 1967 року. Бібліографія: Качуровський І. Павло Тичина — легенда і дійсність // Визвольний шлях.—1997.—№1.—С.87-97; Барка В. Відхід Тичини // СіЧ.—1992.—№2.—С.12-17; Кононенко Е. Тріумф і драма генія // ПіЧ.—1991.—№1.—С.73-76.
27 січня — 90 років від дня народження Івана Макаровича Гончара, українського скульптора, живописця, графіка, народного художника УРСР, автора пам’ятників, портретів та серії живописних історико-етнографічних картин. Бібліографія: Ясиновський В. “Душа скарби прадавні береже…”// Трибуна лектора.—1989.—№5.—С.31-33; Ясиновський В. Вічні радощі, вічні болі // Сільські обрії.—1991.—№1.—С.29-34; Гончар І. Розпізнати себе… в прекрасному // Кур’єр ЮНЕСКО.—1991.—лютий.—С.4-9,49.
28 січня — Міжнародний день мобілізації проти ядерної війни. Відзначається після прийняття у цей день у 1985 році Делійської декларації.
28 січня — 160 років від дня народження Василя Йосиповича Ключевського, російського історика, автора праць “Курс російської історії”, “Боярська Дума Давньої Русі”, “Історія станів в Росії ” та інших. Помер 25 травня 1911 року. Бібліографія: Павленко Н. Великий Ключевский // НиЖ.—1996.—№5,7.
28 січня — 60 років від дня народження Євгена Кириловича Марчука, українського політичного, державного і громадського діяча, генерала армії, Секретаря Ради національної безпеки (з 1999 р.), кандидата на пост Президента України (1999 р.). Бібліографія: Котовенко І. Євген Марчук в підтексті і контексті //Універсум.—1999.—№9-10.—С.20-26; Марчук Є. Воля народу — дії Президента!: Передвиборча программа //УК.—1999.—12 жовтня.—С.4; Химич Д. Да, Марчук! //День.—1999.—9 апреля.—С.4-5.
29 січня — День працівників пожежної охорони. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 7/95, від 2.01.95 р.) як професійне свято працівників пожежної охорони.
29 січня — 135 років від дня народження Ромена Роллана, французького письменника, автора романів “Жан-Кристоф”, “Зачарована душа”, “Кола Брюньон”, п’єс та біографічних романів. Помер 30 грудня 1944 року.
29 січня — 50 років від дня народження Євгена Петровича Кушнарьова, українського політичного, державного та громадського діяча. голови об’єднання “Нова Україна” (з 1995 року). Бібліографія: Пиховшек В. Интеллектуальный хулиган. Собирание:файл “Евгений Кушнарев” //ЗН.—1997.—9 августа; Кацман В. Гравець поза політикою //Україна.Європа.Світ.—1997.—8-14 лютого.—С.6.
30 січня — Всесвітній день допомоги хворим проказою. Відзначається з 1954 року.
31 січня — 80 років від дня народження Владислава Гнатовича Стржельчика, російського актора театру та кіно. Фільмографія: “Вороги”, “Воскресіння”, “Майор Віхор”, “Війна і мир”, “Кінець атамана”, “Час бажання”, “Ад’ютант його превосходительства”, “Визволення” та інші. Помер 11 вересня 1995 року.