Липень
* * *
Молоденьким півнем заспівало літо,
Соняшник в задумі голову схилив,
А вона ж велика та важка, як сито,
Повне з горією не насіння — слив.
І сади додолу нагинають віти
В соками налитих сонячних плодах.
Рвуть пашисті груші невгамовні діти
І біжать до хати. А гарячий дах —
Наче та сушарня: вишні, абрикоси
Під липневим сонцем в листиках стоять.
Звідкись прилітають жовтолапі оси,
Поспіхом полазять і кудись летять.
Всюди розтеклися пахощі медові.
Диш на повні груди і радій, міцній.
Дні стоять погожі, дні стоять чудові
В рідній, наймилішій стороні твоїй.
В. Лісняк
* * *
Солнце в июле щедроты свои расточало:
Крепким загаром покрыло высокие сосны,
Солнцем сияло, и если тепла было мало,
То зноем дышало и сыпало яркие звезды.
Синяя рожь на глазах выцветала в дерюжку,
Поле пшеницы белесою дымкой плыло,
В зелень овса золотисные стружки
Падали сверху легко и воздушно светло.
В. Солоухин
1 липня — Всесвітній день архітектури. Відзначається щорічно, проголошено Міжнародною спілкою архітекторів у 1985 році.
1 липня — День архітектури України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 456/95, від 17.06.95 р.) у Всесвітній день архітектури.
1 липня — День працівників морського та річкового флоту. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 236/93, від 29.06.93 р.) у першу неділю липня як професійне свято працівників морського та річкового флоту.
1 липня — День Військ Протиповітряної оборони України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 602/97, від 2.07.97 р.) у першу неділю липня.
1 липня — 105 років від дня народження Павла Григоровича Антокольського, російського поета, автора поем “Син”, “В провулку за Арбатом”, збірок віршів “Майстерня”, “Висока напруга”, “Нічний огляд”, збірки статей “Шляхи поетів”. Помер 9 жовтня 1978 року.
1 липня — 100 років від дня народження Володимира Олександровича Луговського, російського поета, автора поетичних книжок “Сполохи”, “Європа”, “Життя”, “Пустеля та весна”, “Середина віку” та інших. Помер 5 червня 1957 року.
1 липня — 40 років від дня народження Діани Френсіс Спенсер, принцеси Уельської. Померла 31 серпня 1997 року. Бібліографія: Баршай Ю. Принцесса Диана в жизни и на монетах // НГ.—1999.—19 июня.—С.18; Дианомания // Огонек.—1997.—№50.—С.15-21; Диана: день за днем // КН.—1997.—№45,46,47,48,49,50; Принцесса из сказки // Огонек.—1997.—№36.—С.54-57; Менкес С. и др. Принцесса «суперстар» // За рубежом.—1997.—337.—С.8-9.
2 липня — Міжнародний день спортивного журналіста. Відзначається за ініціативою Міжнародної асоціації спортивної преси з 1995 року.
2 липня — 40 років від дня народження Олександра Юхимовича Роднянського, українського кінорежисера, продюсера, кіносценариста, генерального продюсера телестудії “1+1”. Фільмографія: “Прощавай СРСР”, “Марш живих” та інші.
4 липня — 225 років від дня прийняття Декларації про Незалежність, проголошення про відокремлення 13 колоній від метрополії та створення Сполученних Штатів Америки.
Тематична довідка: Декларація Незалежності — документ, прийнятий Континентальним Конгресом, який проголосив відокремлення 13 північноамериканських колоній від Великобританії. Для підготовки Декларації було обрано комітет у складі Т.Джефферсона, Адамса, Б.Франкліна, Р.Шермана, Р.Лівінгстона. Проект було складено Т.Джефферсоном, редакційні поправки зроблені Адамсом і Франкліном і представлено Континентальному Конгресу як “Декларація Представників Сполучених Штатів Америки, які зібралися на Загальний Конгрес”, який затвердив його. При обговоренні проекту з нього було виключено параграфи, які засуджували рабство та работоргівлю. Перша публікація проголошенної Декларації відбулася 8 липня у Філадельфії. 19 липня Декларцію Незалежності було переписано на пергамент під назвою “Одностайна Декларація 13 Сполучених Штатів Америки” і представлено на підпис членам Конгресу. Церемонія підписання відбулася 2 серпня 1776 року, свої підписи поставили 55 чоловік. У 1952 році оригінал було перевезено з Бібліотеки Конгресу до архіву США. День прийняття Декларації Незалежності є у США національним святом — Днем Незалежності.
4 липня — 110 років від дня народження Петра Йосиповича Панча (Панченка), українського письменника, громадського діяча, автора романів “Облога ночі”, “Гомоніла Україна”, повістей “Там, де верби над ставом”, “Голубі ешелони”, “Мир”. Помер 1 грудня 1978 року. Бібліографія: Килимник О. На аванпостах життя // Київ.—1991.—№7.—С.130-135; Загребельний П. Осягнення простоти // РЛ.—1979.—№2.—С.24-29.
5 липня — 100 років від дня народження Сергія Володимировича Образцова, російського актора, режисера, художника, засновника Центрального театру ляльок у Москві (1931). Помер у 1992 році. Бібліографія: Тимашева М. «А на Самотеке есть театр Образцова» // ЭиС.—1992.—№17-18; Сперанский Е. Феномен «Образцов», или Как существовали Сергей Владимирович с Петром Петровичем // Театр.—1991.—№9.—С.136-140.
5 липня — 90 років від дня народження Жоржа Помпіду, французького державного та політичного діяча, Президента Франції (1969-1981 рр.)
7 липня — Різдво Іоана Предтечі.
7 липня — Міжнародний день кооперативів. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН (1992 р.) і відзначається у першу суботу липня, починаючи з 1995 року, коли в цей день святкувалось 100 років існування Міжнародного кооперативного союзу.
7 липня — 100 років від дня народження Вітторіо Де Сіка, італійського актора, кінорежисера, представника неореалізму. Фільмографія: “Викрадачі велосипедів”, “Диво в Мілані”, “Дах”, “Чочара”, “Вчора, сьогодні, завтра”, “Шлюб по-італійські”, “Соняхи”, “Сад Фінці -Конті”. Помер 13 листопада 1974 року. Бібліографія: Богемский Г. Витторио Де Сика: один или два // ИК.—1975.—№10.—С.144-158.
7 липня — 80 років від дня народження Петра Яцика, українського та канадського підприємця, мецената, громадського діяча, організатора і засновника ряду освітніх та науково-дослідних фондів, автора підручників та числених публікацій. Бібліографія: Слабошпицький М. Українець, який відмовився бути бідним. — К.:Рада,1994.—167 с; Короненко с. Українець, який відмовився бути бідним: [Інтерв’ю з П.Яциком] //Українське слово.—2000.—21-27 вересня.—С.13.
Біографічна довідка: Петро Яцик народився у селі Верхнє Синьовидове Стрийського району Львівської області. Закінчив семирічку, вчився на сільськогосподарських курсах, залізничних курсах. Працював помічником машиніста. Під час війни співробітничав з партизанами. У 1944 році виїхав на Захід, мешкав у Німеччині, працював у бауера. У 1947 році закінчив Український технічногосподарський інститут у Регенсбурзі. З 1949 року живе у Канаді. Президент і власник приватної будівельної фірми “Prombank Investment Limited”. Заснував Міжнародний благодійний фонд “Ліга українських меценатів” і є його почесним президентом. П.Яцик — один з фундаторів Інституту українських студій Гарвардського університету (США), Енциклопедії українознавства, засновник центру досліджень історії України ім. П.Яцика при Альбертському університеті (Канада), Освітньої фундації ім. Петра Яцика (її фонд налічує 4 млн. долларів), Українського лекторію в Школі славістики та східноєвропейських студій при Лондонському університеті, документаційного центру в бібліотеці ім.Джона П. Робертса при Торонтському університеті. Завдяки внесеним П.Яциком 750 тис. долларів відкрито спеціальний український відділ в Інституті ім. Гаррімана при Колумбійському університеті. Коштом мецената видано чимало наукових монографій з історії України, економіки, політології, медицини, етнографії. Сума пожертв на українські інституції в західному світі складає понад 16 млн. долларів. За багатолітню меценатську діяльність нагороджений “Почесною відзнакою Президента України” (1996 р.).
7 липня — 60 років від початку Київської оборонної операції військ Південно-Західного фронту. Операція тривала до 26 вересня 1941 року. Бібліографія: Табачник О. Кто погубил Юго-Западный фронт // Комсомольское знамя.—1991.—20 сентября.
8 липня — День рибалки. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 464/95, від 22.06.95 р.) у другу неділю липня як професійне свято працівників рибного господарства.
8 липня — 1050 років від дня заснування міста Парижа.
8 липня — 380 років від дня народження Жана де Лафонтена, французького байкаря. Помер 13 квітня 1695 року.
9 липня — 100 років від дня народження Барбари Картленд, англійської письменниці, представниці жанру жіночого роману, автора 723 романів. Померла 21 травня 2000 року. Бібліографія: Фернивел Л. Лорд-отступник и дар любви // За рубежом.—1996.—№16; Володина П. Бабушка леди Ди из книги рекордов Гинесса // ЭП.—1997.—№16; Толмачев Н. Феномен Барбары Картленд // КО.—1992.—6 марта.—С.2.
10 липня — 130 років від дня народження Марселя Пруста, французького письменника-модерніста, автора роману “Жан Сантей”, семитомної епопеї “В пошуках втраченного часу” та інших. Помер 18 листопада 1922 року. Бібліографія: Хроніка життя й творчості М.Пруста // Всесвіт.—1996.—№10-11.—С.129-143; Днепров В. Марсель Пруст, секреты стиля // ЛО.—1974.—№7.—С.92-94.
10 липня — 60 років від початку Ленінградської битви, яка тривала до 9 серпня 1944 року. Бібліографія: Ленинград блокадный // Нева.—1999.—№1; Победы светлый час // Нева.—1979.—№1.—С.150-164;Григорович Д. З історії розгрому військ під Ленінградом і Новгородом // УІЖ.—1984.—№1.—С.38-46.
11 липня — Всесвітній день народонаселення. Відзначається за рекомендацією (1989 р.) керівної ради Програми розвитку ООН.
12 липня — День святих апостолів Петра й Павла.
12 липня — 125 років від дня народження Сергія Ісаєвича Уточкіна, російського авіатора та спортсмена. Помер 13 січня 1916 року. Бібліографія: Лавренец В. Сергей Уточкин // В кн.: Лавренец В. Летчики России.—М.:Машиностроение,1992.—С.16-20.
Біографічна довідка: Сергій Ісаєвич Уточкін народився у місті Одеса в родині купців. Рано осиротів і виховувався у пансионі Ришельєвської гімназії. З дитинства мав хист до спорту (плавання, фехтування, боротьба та інше), в кожному з видів мав успіх. З початком повітряних польотів у Одесі захопився ними і 9 жовтня 1907 року здійснив перший самостійний політ на повітряній кулі. В кінці того ж року Уточкін гастролював у Єгипті, літав над Сахарою (8 польотів). Після повернення йому було вручено грамоту одеського аероклуба про присвоєння звання пілота-повітроплавателя. У жовтня 1909 року Уточкін поїхав до Франції, де вивчав конструкцію аероплана і мотора, попрацював на авіаційному заводі. В Одесу повернувся з основними вузлами моноплана “Блерио-11”. З допомогою столяра виготовив дерев’яні деталі і зібрав літак. В кінці року випробував його, але через брак міцності мотору злету не вийшло. 28 березня, другим після М.М. Єфимова у Одесі здійснив перший політ на літаку “Фарман 4”. Згодом за цим здійснив ще декілька польотів і 13 квітня 1910 року після сдачі іспиту на звання пілота-авіатора в одеському аероклубі М.Єфимов вручав йому відповідну грамоту. В кінці 1910 року Всеросійський аероклуб видав льотчику пілотський диплом №5. В серпні 1910 року для заводу “Дукс”(Москва) здійснив випробування літака, збудованого за французькою ліцензією. Восени 1910 року Уточкін закінчив побудову власного біплану, який було зроблено за схемою “Фарману”, на якому у жовтні здійснив десяток перельотів над Одесою і виконав показові польоти за кордоном. Сотий політ виконав 15 липня 1911 року в Одесі. Через тиждень Уточкін взяв участь у груповому перельоті Петербург-Москва. Біля Новгорода сталася аварія, внаслідок якої Уточкін отримав важке ушкодження, але згодом одужав і знову вдався до польотів. У 1912 році побудував ще один, удосконаленний моноплан із швидкістю 100 км. на годину. Під впливом показових польотів Уточкіна до авіації прийшли с.Ілюшин, П.Нестеров, П. Сухий та інші. З 1913 року Уточкін тяжко захворів, вдався до наркотиків і опинився у психіатричній лікарні. Через рік після одужання знов прийшов до авіації. Восени 1915 року Уточкін захворів і помер. Через три дні, 16 січня 1916 року Сергія Ісаєвича Уточкіна було поховано на Нікольському кладовищі Олександро-Невської лаври.
13 липня — 50 років від дня смерті Арнольда Франца Вольтера Шенберга, австрійського поета, художника та композитора, який створив нові напрями у музиці ХХ сторіччя, автора музичних творів “Емансипація дисонанса”, “Драбина Іакова”, “Духовий квінтет”, “Моісей і Арон” та інших. Народився 13 вересня 1874 року.
14 липня — 105 років від дня народження Мирослава Ірчана (Андрія Дмитровича Бабюка), українського письменника, журналіста, редактора, автора понад 50-ти книжок. Репресований, страчений 3 листопада 1937 року.
15 липня — День металурга. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 187/93, від 3.06.93 р.) у третю неділю липня як професійне свято працівників металургійної та гірничодобувної промисловості.
16 липня — 45 років від дня народження Володимира Федоровича Шовкошитного, українського письменника, сценариста, громадського та політичного діяча, автора книг “Жорстоке свято”, “Занедбаний рай”, “Тяжкий хрест” та інших.
17 липня — 155 років від дня народження Миколи Миколайовича Миклухи-Маклая, українського та російського етнографа, мандрівника та мислителя. Помер 14 квітня 1888 року. Бібліографія: Горлина Т. Австралийское слово о Маклае // НиЖ.—1997.—№7.—С.77-86; Безрадній Є. Україна пам’ятає Миклуху-Маклая // Український світ.—1996.—№4-6.—С.64-65.
18 липня — 190 років від дня народження Уільяма Мейкпіса Теккерея, англійського письменника, автора романів “Ярмарок марнославства”, “Книга снобів”, “Виргинці” та інших. Помер 24 листопада 1864 року. Бібліографія: Гениева Е. «С насмешливым умом и добрым сердцем» // ИЛ.—1986.—№1.—С.184-191.
18 липня — 130 років від дня народження Джакомо Балла, італійського художника, одного із засновників футуризму, автора картин, в яких одночасно зображувались різноманітні фази руху. Помер 1 березня 1958 року.
18 липня — 65 років від дня народження Юрія Герасимовича Іллєнка, українського кінорежисера, кінооператора, народного артиста України. Фільмографія: “Тіні забутих предків”, “Криниця для спраглих”, “Вечір напередодні Івана Купала”, “Білий птах з чорною ознакою”, “Свято печеної картоплі”, “Смужка нескошених диких квітів”, “Лісова пісня. Мавка”, “Легенда про княгиню Ольгу”, “Солом’яні дзвони”, “Лебедине озеро. Зона” та інші. Бібліографія: Войтенко В. “Юрій Іллєнко: “Я — мільйонер” //Гранд.—2000.—№2-3.—С.37-44; Мащенко М. Криниця для спраглих: Штрихи до портрета Юрія Іллєнка //Культура і життя.—1996.—№19.—8 травня.—С.4.
20 липня — 90 років від дня народження Василя Степановича Кучера, українського письменника, автора історичного роману “Устим Кармалюк”, романів “Чорноморці”, “Голод”, “Прощавай, море”, “Трудна любов”. Помер 18 квітня 1967 року.
21 липня — 355 років від дня народження Готфрида Вільгельма Лейбніца, німецького філософа, математика, фізика та мовознавця. Помер 14 листопада 1716 року.
21 липня — 205 років від дня смерті Роберта Бернса, шотландського поета, автора збірки віршів “Вірші, написані на шотландському діалекті”, пісень, віршів, поем, епіграм. Народився 25 січня 1759 року.
21 липня — 70 років від дня народження Вадима Борисовича Гнєдаша, українського диригента, педагога, народного артиста України, художнього керівника і головного диригента симфонічного оркестру Українського телебачення і радіо (1961-1989 рр.), який зробив близько 800 фондових записів, записав близько 30 платівок та музику до 350 фільмів.
22 липня — 110 років від дня народження Сергія Володимировича Пилипенка, українського письменника, журналіста, редактора, літературознавця, директора Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка, автора 30-ти книжок оповідань та байок. Репресований, страчений 3 листопада 1937 року.
23 липня — 175 років від дня народження Олександра Миколайовича Афанасьєва, російського дослідника фольклору, укладача декількох томів “Народних російських казок ”, а також еротичних “Заповітних казок”. Помер 5 жовтня 1871 року.
24 липня — 100 років від дня народження Ігоря Володимировича Ільїнського, російського актора театру та кіно. Фільмографія: «Аеліта», «Закрійник з Торжка», «Свято св.Йоргена», «Волга-Волга», «Карнавальна ніч», «Гусарська балада» та інші. Помер 13 січня 1987 року. Бібліографія:Еремеева Т. Незнакомый Ильинский // Огонек.—1997.—№29.—С.42-47; Неповторимый, как жизнь // ИК.—1982.—№4.—С.85-106.
26 липня — 145 років від дня народження Джорджа Бернарда Шоу, англо-ірландського драматурга, автора п’єс “Дім вдівця”, “Професія міссіс Уорен”, “Цезар та Клеопатра”, “Пігмаліон”, “Свята Іоанна”, “Зброя та людина” та інших. Помер 2 листопада 1950 року. Бібліографія: Аникст А. Драматургическое кредо Б.Шоу // Театр.—1981.—№12.—С.70-80.
26 липня — 70 років від дня народження Івана Михайловича Дзюби, українського літератора, письменника, академіка, громадського та державного діяча, автора публіцистичних та літературознавчих книг. Бібліографія: Бойко Л. Як розпинали Івана Дзюбу //Вітчизна.—1998.—№11-12.—С.101-116; Некрасов В. Иван Дзюба, каким я его знал //ВЛ.—1993.—№6.
21 липня
205 років від дня смерті Роберта Бернса
За полем ржи
За полем ржи кустарник рос,
И почки нераскрытых роз
Клонились, влажные от слез,
Росистым ранним утром.
Но дважды утренняя мгла
Сошла, и роза расцвела.
И так роса была светла
На ней душистым утром.
И коноплянка на заре
Сидела в лиственном шатре
И вся была, как в серебре,
В росе холодной утром.
Придет счастливая пора,
И защебечет детвора
В тени зеленого шатра
Горячим летним утром.
Мой друг, и твой придет черед
Платить за множество забот
Тем, кто покой твой бережет
Весенним ранним утром.
Ты, нераскрывшийся цветок,
Расправишь каждый лепесток
И тех, чей вечер недалек,
Согреешь летним утром!
Про кого-то
Моей душе покоя нет.
Весь день я жду кого-то.
Без сна встречаю я рассвет—
И все из-за кого-то.
Со мною нет кого-то.
Ах, где найти кого-то!
Могу весь мир я обойти,
Чтобы найти кого-то.
О вы, хранящие любовь
Неведомые силы,
Пусть невредим вернется вновь
Ко мне мой кто-то милый.
Но нет со мной кого-то.
Мне грустно отчего-то.
Клянусь, я все бы отдала
На свете для кого-то!
27 липня
160 років від дня загибелі Михайла Юрійовича Лермонтова
* * *
Смело верь тому, что вечно,
Безначально, бесконечно,
Что прошло и что настанет,
Обмануло, иль обманет.
Если сердце молодое
Встретит пылкое другое,
При разлуке, при свиданье
Закажи ему молчанье.
Все на свете редко стало:
Есть надежды — счастья мало;
Не забвение разлука:
То — блаженство, это- мука.
Иль об этом вспомнил ныне?
1828-1836
Молитва
В минуту жизни трудную
Теснится ль в сердце грусть:
Одну молитву чудную
Твержу я наизусть.
Есть сила благодатная
В созвучье слов живых,
И дышит непонятная,
Святая прелесть в них.
С души как бремя скатится,
Сомненье далеко —
И верится, и плачется,
И так легко,легко…
1839
27 липня — 160 років від дня загибелі Михайла Юрійовича Лермонтова, російського поета та письменника. Народився 15 жовтня 1814 року.
28 липня — 415 років від дня, коли сер Томас Херріот привіз до Європи картоплю.
28 липня — 95 років від дня народження Федора Павловича Решетникова, українського та російського живописця, графіка, викладача, професора, народного художника СРСР. Помер 13 грудня 1988 року.
29 липня — День працівників торгівлі. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 427/95, від 5.06.95 р.) в останню неділю липня як професійне свято працівників торгівлі.
30 липня — 140 років від дня народження Любові Олександрівни Яновської, української письменниці та громадської діячки, автора оповідань та п’єс. Померла у 1933 році.
31 липня — 100 років від дня народження Жана Дюбюффе, французького художника та скульптора, засновника напряму “арт-брут”. Помер 12 травня 1985 року.
31 липня — 95 років від дня народження Віри Петрівни Марецької, російської актриси театру та кіно. Фільмографія: “Кравець з Торжка”, “Дім на Трубній”, “Член уряду”, “Вона захищає Батьківщину”, “Сільська вчителька”, “Мати”, “Весілля”, “Полюшко-поле” тв інші. Померла 17 серпня 1978 року. Бібліографія: Завадский Е. О вере Петровне Марецкой // Театр.—1985.—№2.—С.121-128; Рудницкий К. О Вере Марецкой // ИК.—1979.—№1.—С.112-120; Смирнов М. Здравствуй, Кин!:Слово о Вере Марецкой // ИК.—1979.—№12.—С.119-131.
31 липня — 55 років від дня народження Володимира Дмитровича Шевченка, українського артиста цирку (дресирувальник), народного артиста СРСР, автора атракціонів, в яких поєднуються прийоми дресирування хижаків з повітряно-гімнастичними та акробатичними трюками.