Лютий
***
Блукає містом безтурботна розталь,
З дахів скидають хлопці мокрий сніг,
В передчутті нечуваного зросту
Дерева в жилах пружно котять сік.
А хлопці дерев’яними лопатами
Гуркочать угорі, немов громи.
І сиплються потоками лапатими
Щедроти відшумілої зими…
C.Бурлаков
***
Февраль. Достать чернил и плакать !
Писать о феврале навзрыд,
Пока грохочущая слякоть
Весною черною горит.
Достать пролетку. За шесть гривен,
Чрез благовест, чрез клик колес,
Перенестись туда, где ливень
Еще шумней чернил и слез.
Где, как обугленные груши,
С деревьев тысячи грачей
Сорвутся в лужи и обрушат
Сухую грусть на дно очей.
Под ней проталины чернеют,
И ветер криками изрыт,
И чем случайней, тем вернее
Слагаются стихи навзрыд.
Б. Пастернак
1 лютого — 70 років від дня народження Бориса Миколайовича Єльцина, російського політичного та державного діяча, першого Президента Росії (1991- 1999).
2 лютого — 135 років від дня народження Миколи Прокоповича Василенка, українського громадського діяча, вченого, історика держави і права, академіка, члена Старої громади, члена Центральної ради, міністра закордонних справ і народної освіти, виконуючого обов’язки Президента УАН, автора монографій “Нариси з історії Західної Русі і України”, “Конституція Пилипа Орлика” та інші. Помер 3 жовтня 1935 року.
2 лютого — 100 років від дня народження Валер’яна Петровича Підмогильного, українського письменника, перекладача, автора книжок оповідань та романів “Місто”, “Невеличка драма”. Репресований, страчений 3 листопада 1937 року. Бібліографія: Мовчан Р. Проза Валер’яна Підмогильного // Дивослово.—2000.—№1.—С.52-55; Колп В. Мала проза Валер’яна Підмогильного // СіЧ.—1999.—№2.—С.47-51; Мовчан Р. Валер’ян Підмогильний — перекладач // Всесвіт.—1991.—№12.—С.178; Череватенко Л. З життя лихого суспільства // Дзвін.—1991.—№2.—С.176-178.
Біографічна довідка: Валер’ян Підмогильний народився в с.Чаплі під Катеринославом в селянській сім’ї. У 1918 році закінчив Катеринославське реальне училище з похвальною грамотою, вступив до Катеринославського університету, але не закінчив його і пішов працювати до школи. У 1920 році виходить перша книжечка з 9 оповідань. Згодом з’явились ще дві збірки оповідань — “Військовий літун” (1924 р.) і “Проблема хліба” (1927 р.), в яких письменник заявив про себе як прихильник інтелектуальної прози. Особливо яскраво розкрився талант письменника в романі “Місто” (1928 р.), який був сприйнятий як досягнення всієї групи МАРС (Майстерня революційного слова), до якого входив Підмогильний. Не менш гострим був і наступний його роман “Невеличка драма” (1930 р.), який зміг вийти лише в журнальному варіанті. Підмогильний займався також перекладацькою діяльністю: переклади А.Франса, Д.Дідро, Г.Мопасана, Вольтера, В.Гюго, О.Бальзака. 8 грудня 1934 року В.Підмогильний був заарештований, винним себе не визнав, і був засуджений до позбавлення волі, а 3 листопада 1937 року був розстріляний. 4 серпня 1956 року був реабілітований посмертно.
3 лютого — 50 років від дня народження В’ячеслава Григоровича Медвідя, українського письменника, бібліотекаря, публіциста, редактора, перекладача, автора книг “Розмова”, “Заманка”, “Таємне сватання”, “Збирачі каміння”, “Льох”, “Кров на соломі” та інших.
3 лютого — 35 років від дня, коли радянська автоматична станція “Луна — 9 ” здійснила першу м’яку посадку на поверхню Місяця.
4 лютого — 120 років від дня народження Фернана Леже, французького живописця, засновника “тубизму” — власної форми кубизму, в якій речі та фігури складаються з кульок, конусів та циліндрів. Помер 17 серпня 1955 року. Бібліографія: Дубенская Л. Леже // Декоративное искусство.—1981.—№5.—С.38-42; Жадова Л. Фернан Леже // ИЛ.—1968.—№1.—С.241-253; Дубенская Л. Фернан Леже и архитектура // Искусство.—1981.—№10.—С.44-50.
Біографічна довідка: Фернан Леже з 1897 по 1899 рік навчався архітектурі в Кані, працював малювальником у архітектора. У 1900 році вступив до Школи декоративного мистецтва та став вільнослухаючим Школи витонченних мистецтв. Перші картини створив під впливом імпресіонізму. Взагалі творчість Фернана Леже можливо поділити на шість періодів. Перший період — період кубізму. В 1912 році проходить перша персональна виставка митця. Творчості цього періоду властиві об’єм, ритм, холодне світло, пластичний порядок, геометричні форми кола, кольорові деталі. Другий період — роки війни (1914-1918 рр.). У цей час Леже робить серію начерків з повсякденного життя на фронті, де він перебував протягом 1914-1916 років. Ці твори лягли в основу картини “Солдат з люлькою”та монументальної композиції “Солдати, що грають в карти”. У цей період художник знайшов свою тему та концепцію, стався перелом у світогляді. Третій період — “механічний період”. Головний твір періоду — композиція “Механічні елементи”. У ньому і ряді інших (“Буксир”, “Типограф”, “Механік”) особа людини є підпорядкованою геометричному ладу, який керує машинами та середовищем міста. До 1923 року Леже паралельно розробляє теми міста, роботи та відпочинку. До цього періоду належать також монументальні роботи — стінні розписи павільонів, декорації та костюми до вистави “Створення світу”. Четвертий період — “пуристський період” (1924-1927 рр). У 1924 році разом з Озефаном, Лорансеном та Екстером відкриває вільну майстерню, створює перший мальований фільм “Механічний балет” (суть фільму — ритмічне множення предметів). Головним у цей час у творчості Леже стає предмет і контраст. Елементи картин начебто плавають у просторі. Низка картин присвячена рослинному та тваринному світу. У 1933 році Леже виїжджає до США. У 1936-37 рр. створює декорації і костюми до вистави “Триумф Давида”. П’ятий період — американський період (1940-1945 рр.). Головна тема — людина у просторі, конфлікт між природою і містом. Манері художника властиво розділення кольору і малюнка — “Великий парад”, “Цирк”, “Акробати і музики”, “Поїздка за місто”. Останній період — шостий — французький (1945-1955 рр). Головне у манері — фігура людини та реалістична манера. Експерименти з керамікою, мозаїкою та вітражем.
5 лютого — 165 років від дня народження Миколи Олександровича Добролюбова, російського літературного критика та публіциста, громадського діяча. Помер 29 листопада 1861 року.
5 лютого — 145 років від дня народження Івана Дмитровича Ситіна, російського видавця, видавниче товариство якого випускало біля 25% книжкової продукції у дореволюційній Росії. Помер 23 листопада 1934 року.
Біографічна довідка: Іван Ситін народився у сім’ї селянина. Служив у лубочній лавці купця П.Шарапова. У 1876 році відкрив у Москві літографію і почав випускати лубочні картинки. У 80-х роках стає найбільш популярним видавцем лубочних картинок, так званих народних книжок у Росії. У 1884 році почав друкувати книги видавництва “Посередник”. У 90-х роках видав шкільні підручники, дитячі, науково-популярні та прикладні книжки, в тому числі серії “Бібліотека для самоосвіти” та “Народна енциклопедія наукових та прикладних знань”. Значне місце у видавничій діяльності І.Ситіна посідають видання творів О.Пушкіна, М.Гоголя, Л.Толстого; видав багатотомні видання “Вітчизнянна війна та російське суспільство 1812-1912 рр.”, “Військова енциклопедія”, “Дитяча енциклопедія”. Видавав також календарі, журнали “Навколо світу”, “Хірург”, газету “Російське слово”. У середині 90-х рр видавництво Ситіна було перетворено у “Товариство друкування, видавництва та книжкової торгівлі” і стало найбільшим в Росії. У 1917 році видавництво було націоналізовано, Іван Ситін став консультантом Держвидава. У 1928 році йому було призначено персональну пенсію.
6 лютого — 95 років від дня народження Валентина Івановича Орлянкіна, українського кінооператора-документаліста, заслуженого діяча мистецтв України. Фільмографія: “Сталінград”, “Битва за нашу Радянську Україну”, “Перемога на Правобережній Україні”, “Дорога мужніх” та інші.
6 лютого — 90 років від дня народження Рональда Уїлсона Рейгана, американського державного та політичного діяча, Президента США з 1980 по 1989 рр., кіноактора, президента Гільдії кіноакторів США (1947-1952, 1959-1960 рр). Бібліографія:Никонов В. Рональд Рейган // ВИ.—1989.—№2.—С.60-83; Шефорер К. Рональд Рейган. Кино // Огонек.—1987.—№17.—С.10-12.
Біографічна довідка: Рональд Рейган народився в штаті Іллінойс в родині дрібного торговця ірландського походження, прихильника демократичної партії. У 1932 році закінчив коледж. За вищою освітою — економіст і соціолог. У 1932-1937 рр. працював спортивним коментатором у радіомовній компанії Ен-Бі-Сі (штат Айова). У 1937 році став кіноактором студії “Уорнер Бразерс”. За 30 років акторської діяльності знявся у 54 художніх фільмах. У 1942-1945 рр. служив у військово-повітряних силах США, займався озвучуванням військово-учбових фільмів. У 1945-1952 роках — знову кіноактор, у 1947-1952 та 1959-1960 був президентом гільдії кіноакторів, профспілки акторів кіно. До 1947 року був прихильником ліберально-демократичної партії, брав участь у громадських рухах. У 1948 році на президентських виборах підтримав кандидата від Демократичної партії Г.Трумена; на виборах 1952,1956,1960 рр. виступав на підтримку республіканців Д.Ейзенхауера, Р.Ніксона. У 1962 році офіційно перейшов з Демократичної до Республіканської партії. У 1966 році одержав перемогу на виборах губернатора штата Каліфорнія (при підтримці нафтових магнатів). Брав участь у президентських виборах 1968 та 1976 років, але лише на виборах 4 листопада 1980 року отримав перемогу над Дж.Картером. З 20 січня 1981 року по 20 січня 1989 року — сороковий президент США (на другий строк переобраний 6 листопада 1984 року).
7 лютого — 155 років від дня народження Володимира Єгоровича Маковського, російського живописця, академіка, викладача, члена Товариства передвижників, майстра побутового живопису.Помер 21 лютого 1920 року. Бібліографія: Розенвассер В. Своеобразие бытовой живописи В. Маковского // Искусство.—1986.—№5.—С.53-60.
9 лютого — 560 років від дня народження Алішера Навої (Алішера Навої Нізамуддіна Мір Алішера), узбецького поета, мислителя та державного діяча. Помер 3 січня 1501 року.
9 лютого
560 років від дня народження Алішера Навої
***
Гнетешь ли, верность ли сулишь — равно красна ты мне,
Пошлешь ли смерть иль воскресишь — как жизнь, нужна ты мне!
Вблизи ли вижу стройный стан, смотрю ль издалека,
Ты — словно кипарис в цвету, сама весна ты мне!
Что о любви моей сказать? — Ты в сердце у меня:
Как тайная печаль души навек дана ты мне.
А искушаешь красотой — за стон мой не стыди:
Лихую долю мук и слез дала сполна ты мне!
Едва припомню отзвук слов твоих рубинов-уст —
Хоть и на миг, а словно гость в те времена ты мне!
Пусть из безумцев только я отвергнут был тобой:
Среди всех пери лишь одна наречена ты мне.
От страсти умер Навои, а ты его коришь, —
Как взбалмошен еще твой нрав, как не верна ты мне!
***
За темнотой придет сиянье света
Ты в это верь и будь неколебим.
Всё в мире так: есть пламень и горенье,
Над пламенем всегда завесой — дым.
***
Коль ценности души в себе не уберег
И, вверив языку, рассыпал их по свету,
Как друга не проси, чтоб он не разболтал, —
Большой ли в том секрет или тайны вовсе нету, —
Не странно, если тот рассыпал ценный дар:
Он просто раздавил ходячую монету!
10 лютого — 90 років від дня народження Мстислава Всеволодовича Келдиша, російського математика та механіка, головного теоретика космонавтики, організатора науки. Помер 24 червня 1978 року.
10 лютого — 70 років від дня народження Томаса Бернхарда, австрійського письменника та драматурга, автора романів “Стужа”, “Сум’ятиця”, “Фабрика вапна”, та п’єс “Свято для Бориса”, “Сила звички”, “Перетворювач світа ”, “Театрал”, “Площа героїв”. Помер 12 лютого 1989 року.
10 лютого — 65 років від дня народження Богдана Миколайовича Гориня, українського політичного та громадського діяча, народного депутата України, журналіста, колишнього дисидента.
11 лютого — Всесвітній день хворого. Засновано 30 травня 1992 року папою Іоаном Павлом ІІ. Відзначається католиками у день Лурдської Богоматері.
12 лютого — 130 років від дня народження Леся (Олександра Семеновича) Мартовича, українського письменника-сатирика, автора повісті “Забобон”, збірників оповіданнь “Хитрий Панько”, “Стрибожий дарунок”. Помер 11 січня 1916 року. Бібліографія: Бачинський Р. Син гірського потока // Людина і світ.—1981.—№2.—С.60-61;Погребник Ф. Найвідоміші вірші Л.Мартовича // Жовтень.—1973.—№10.—С.95-97;Погребник Ф. Л.Мартович // УІЖ.—1971.—№2.—С.113-114; Лесин В. “Не для слави, але для людей…”// РЛ.—1971.—№2.—С.65-73.
12 лютого — 100 років від дня народження Івана Юхимовича Сенченка, українського письменника, поета, критика, перекладача, автора творів: “Металісти”, “Напередодні”, “Його покоління”, повісті “Савка”, збірки віршів “В огнях вишневих завірюх”, п’єси “З примусу”. Помер 9 листопада 1975 року.
12 лютого — 120 років від дня народження Анни Павлівни Павлової (Матвіївої), російської балерини, виконавиці партій у балетах “Баядерка”, “Жізель”, “Раймонда”, “Виноградна лоза”, “Єгипетські ночі”, концертного номеру “Лебідь”. Померла 23 січня 1931 року. Бібліографія: Портнова Т. Портреты Анны Павловой // Человек.—1994.—№2.—С.128-145; Легенды и жизнь Анны Павловой // ЭП.—1996.—№4.—С.26-31.
14 лютого — День Святого Валентина.
14 лютого — 65 років від дня народження Анни Герман, польської естрадної співачки (сопрано). Померла 25 серпня 1982 року.
15 лютого — Стрітення Господнє.
15 лютого — День пам’яті воїнів-інтернаціоналістів. Відзначається у день остаточного виводу радянських військ з Афганістану (1989р.).
15 лютого — 90 років від дня народження Григорія Ісааковича Полянкера, українського та єврейського письменника, редактора та громадського діяча, автора книжок “На тому березі”, “Дядя Яша”, “Розлука”, “Син Вітчизни”, “Шмая-розбійник” та інші.
16 лютого — 170 років від дня народження Миколи Семеновича Лєскова, російського письменника. автора романів “Нікуди”, “На ножах”, “Соборяни”, оповідань та повістей “Несмертельний Голован”, “Тупейний художник”, “Леді Макбет Мценського повіту”, “Воїтельниця”, “Сказ про тульського Лівшу та про сталеву блоху”, п’єси “Витратник”. Помер 5 березня 1895 року.
17 лютого — 175 років від дня народження Олексія Хомича Андріяшева, українського письменника, видавця, який видавав “Киевский народный календарь”, педагога, громадського діяча, автора історичних повістей та підручників. Помер 31 липня 1907 року.
17 лютого — 125 років від дня, коли Джуліус Вольф з Істпорта (штат Мен, США) виготував перші консерви із сардин.
17 лютого — 95 років від дня народження Агнії Львівни Барто, російської письменниці та поетеси, автора книжок для дітей. Померла 1 квітня 1981 року.
18 лютого — 145 років від дня народження Софії Федорівни Русової (Ліндфорс), українського громадського і культурного діяча, педагога, автора праць у галузі мистецтва і літератури, яка стояла біля джерел жіночого демократичного руху на Україні. Померла 5 лютого 1940 року. Бібліографія: Єрмак В. Софія Русова у період державного відродження України (1917-1921) // Сіверянський літопис.—1996.—№1; Проскура О. Софія Русова // Дивослово.—1995.—№9.—С.53-58; Калениченко Н., Копиленко Н. Софія Русова // Рідна школа.—1991.—№12.—С.68-71; Смоляр Л. Світло її душі світить усій Україні (до 140 річчя з дня народження Софії Русової) // В кн.: Уряду України.—1996.—Т.5.—С.91-95.
Біографічна довідка: Софія Русова народилася в селі Олешня на Чернігівщині. Батько — швед за походженням, перебував на військовій службі в Сибіру. Після того як вийшов у відставку оселився з родиною на Чернігівщині. Софія була п’ятою дитиною у сім’ї. Великий вплив на її виховання справила природа і побут України. У 1865 році родина переїхала до Києва, де Софія навчалася у Фундуклеївській жіночій гімназії, яку закінчила із золотою медаллю. У 1870 році Софія потрапляє в середовище українських інтелігентів-просвітителів, знайомиться з Лисенками-Старицькими, М.Драгомановим, П.Чубинським. Познайомилась і одружилась з Олександром Русовим (громадський діяч, етнограф, 1847-1915 рр.) і переїхала до Петербурга. У цей період разом з чоловіком переробляє і видає у прозі повний текст “Кобзаря” Т.Шевченка. У 1876 році повертається до Чернігова, де засновує першу в Чернігові громадську бібліотеку, веде просвітницьку роботу серед населення. У 1881 році була ув’язнена за зв’язки з революціонерами. Відтоді протягом 20-ти років періодично опинялася у в’язниці, де і почала писати. Багато переїжджає, відкриває неофіційні дитячі садки, друкується у періодичній пресі, стає членом київської та черніговської “Просвіт”. З 1909 року викладає на Вищих жіночих курсах А.Жигуліної, та у Фребелівському педагогічному університеті в Києві. Заснувала і спільно з Г.Шерстюком редагувала журнал “Світло” на українській мові (1910-1914 рр). У 1917 році очолила відділ дошкільної та позашкільної освіти, сприяла українізації освіти, складала підручники з географії, іноземної мови, історико-географічні книжки, читала лекції. У 1921 році емігрувала, брала участь у жіночому русі за кордоном, стала професором педагогіки Українського педагогічного інституту ім.М.Драгоманова у Празі, видала монографії “Малорусские женщины 15-18 веков”, “Наші визначні жінки. Літературні характеристики-силуети”. Померла у Празі.
18 лютого — 85 років від дня народження Петера Вайса, німецько-шведського письменника, драматурга, графіка та художника, автора романів “Тінь тіла кучера”, “Розставання з батьками”, “Естетика Опору” та п’єс “Переслідування та вбивство Жана Поля Марата, яке зображується групою акторів шпиталю у Шарентоні під керівництвом пана де Сада”, “Дознання”, “Пісня про лузітанське опудало”, “Троцький у висланні”, “Новий процес”. Помер 10 травня 1982 року. Бібліографія: Млечин Л. Конечный путь бегства // НВ.—1991.—№12.—С.36-37; Мотылева Т. Политический роман П.Вайса // ВЛ.—1985.—№12.—С.57-78.
19 лютого — Початок Сиропусного тижня (Масляної). Закінчується 24 лютого.
19 лютого — 140 років від дня підписання імператором Олександром ІІ документів про скасування кріпацтва в Росії: “Маніфест” та “Положення про селян, які вийшли з кріпацької залежності”. Документи були опубліковані 5 березня 1861 року.
19 лютого — 80 років від дня виходу у світ першого номера газети “Труд”.
20 лютого — 125 років від дня народження Федора Степановича Акименка, українського композитора, піаніста, диригента, викладача, автора опери “Фея снігів”, симфоній, камерно-інструментальних творів, обробки українських народних пісень та ін. Помер 8 січня 1945 року.
21 лютого — 125 років від дня народження Петра Петровича Кончаловського, російського живописця, представника реалістичної манери живопису, жанрових картин і театральних декорацій, майстра портретного жанру. Помер 2 лютого 1956 року. Бібліографія: Рощин А. Мир радости // Нева.—1970.—№8.—С.207-208.
21 лютого — 95 років від дня народження Євгена Адольфовича Кибрика, російського графіка та живописця, іллюстратора книжок “Тарас Бульба”, “Як гартувалась сталь”, “Борис Годунов” та інших. Помер 16 липня 1978 року.
21 лютого — 80 років від дня народження Юліана Володимировича Бромлея, російського історика та етнографа. Помер у 1990 році. Бібліографія: Окладников А. Академик Юлиан Владимирович Бромлей // История СССР.—1981.—№1.—С.216-221.
22 лютого — Міжнародний день підтримки жертв злочинів. Відзначається з 1990 року, коли в цей день уряд Англії надрукував «Хартію жертв злочинів».
23 лютого — День захисника Вітчизни. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 202/99, від 23.02.99 р.).
24 лютого — 215 років від дня народження Вільгельма Грімма, німецького письменника та філолога, автора літературознавчих досліджень та дитячих казок. Помер 16 грудня 1859 року.
25 лютого — Неділя прощення.
25 лютого — 165 років від дня, коли Семюель Кольт отримав перший патент на револьвер 45-го калібру.
25 лютого — 45 років від дня, коли на закритому засіданні ХХ з’їзду КПРС відбулась доповідь М.С. Хрущова щодо культа особистості І.В.Сталіна.
25 лютого — 130 років від дня народження Лесі Українки (Лариси Петрівни Косач-Квітки), української поетеси і громадської діячки, автора поетичних збірок, поем, драм. Померла 1 серпня 1913 року. Бібліографія: Горохович А. Поетика Лесі Українки і її афоризми. —Вінніпег:Волинь, 1980. — 144с.; Косач-Кривинюк О. Леся Українка: Хронологія життя і творчості.—Нью-Йорк,1970.—923 с.; Кулінська Л. Проза Лесі Українки. — К.:Вища школа,1976.—167с.;Одарченко П. Леся Українка.Розвідки різних років.—К.:В-во М.П.Коць,1994.—239с;Рисак О. Лесин дивосвіт.—Л.:Світ,1992.—184с.; Леся Українка:документи і матеріали,1871-1970.—К.:Наукова думка,1971.—485с.; Степанишин Б. З мозаїки особистості Л.Українки // Дивослово.—1997.—№2,4; Гундорова Т. Леся Українка: християнство — екзистенціалізм — фемінізм // СіЧ.—1996.—№8-9.—С.19-28.
26 лютого — Початок Великого Посту. Закінчується Великий Піст 14 квітня.
26 лютого — 80 років від дня початку Кронштадського заколоту моряків проти Радянської влади. Заколот було ліквідовано 18 березня 1921 року. Бібліографія: Щитонов Ю. За кулисами Кронштадтского восстания // Родина.—1995.—№8,9; Кронштадтская трагедия 1921 года // Вопросы истории.—1994.—№4,5,6.
27 лютого — 65 років від дня народження Фелікса Ілліча Гілевича, українського кінооператора документальних, науково-популярних та художніх фільмів. Фільмографія: “Народжена революцією”, “Королі і капуста”, “Ярослав Мудрий”, “Заячий заповідник”, “Мистецтво жити у Одесі” та інші.
[29 лютого — 105 років від дня народження Костя Котка (Миколи Петровича Любченка), українського письменника, журналіста, автора 20-ти книжок гумору і сатири. Репресований, страчений 25 листопада 1937 року.][1]
[1] У 2001 році дата 29 лютого відсутня, але в рік народження (1896 р.) К.Котка 29 лютого мало місце.