Грудень
* * *
Ворони у гіллі, як чорне шмаття ночі,
І білим білий сніг із хмари опада…
І семафорить ген, мов зупинити хоче
Крутого нелиня чуприна золота.
Холоне у снігах землі веселе коло,
Заметено шляхи, закидано стежки.
По аркушах гладких зайці виводять коми
Від лісу навпрошки під вівсяні стіжки.
Весь день малий вовчук по білому чалапав
Та нюшив — де птахи, що ронять білий пух?
А білий пух йому зморозив сіру лапу,
Щоб не блукав дарма в незнаному степу.
Ворони у гіллі весь час собі гадали:
Ну що воно летить — ухопиш, і … нема.
Нарешті ворон-дід, зодягши окуляри,
Пройшовся по снігу і мовив:
— Це зима!
Б.Чіп
Снег идет
Снег идет, снег идет,
К белым звездочкам в буране
Тянутся цветы герани
За оконный переплет.
Снег идет, и все в смятеньи,
Все пускается в полет,—
Черной лестницы ступени,
Перекрестка поворот.
Снег идет, снег идет,
Словно падают не хлопья,
А в заплатанном салопе
Сходит наземь небосвод.
Словно с видом чудака,
С верхней лестничной площадки,
Крадучись, играя в прятки,
Сходит небо с чердака.
Потому, что жизнь не ждет.
Не оглянешься — и святки.
Только промежуток краткий,
Смотришь, там и новый год.
Снег идет, густой-густой.
В ногу с ним, стопами теми,
В том же темпе, с ленью той
Или с той же быстротой,
Может быть, за годом год
Следуют, как снег идет,
Или как слова в поэме ?
Снег идет, снег идет,
Снег идет и все в смятеньи:
Убеленный пешеход,
Удивленные растенья,
Перекрестка поворот.
Б. Пастернак
Грудень — 930 років від дня народження Євпраксії Всеволодівни, князівни Київської Русі. Померла 9 травня 1109 року.
Грудень — 190 років від початку застосування у Лондоні дверного ланцюжка.
1 грудня — Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Проголошено Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Відзначається з 1988 року.
1 грудня — День працівників прокуратури. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1190/2000, від 02.11.2000 р.).
1 грудня — 115 років від дня народження Рекса Тодхантера Стаута, американського письменника, автора романів “Дзвінок у двері”, “Келих шампанського”, “Право вмерти”, “Сімейна справа” та інших, збірки оповідань “Правосуддя закінчується вдома”, збірки кулінарних рецептів “Кухарська книга Ниро Вульфа”, збірки документальної прози “Корсаж”. Помер 27 жовтня 1975 року.
1 грудня — 105 років від дня народження Георгія Костянтиновича Жукова, російського військового діяча, маршала Радянського Союзу, чотири рази Героя Радянського Союзу. Помер 18 червня 1974 року. Бібліографія: Николаев И. Единственный //Звезда.—2000.—№5.—С.119-132; Гареев М. Великий полководец Георгий Жуков и военное искусство // СМ.—1997.—№2.—С.28-38; Нечаев В. Георгий Жуков и современность // Диалог.—1997.—№2.—С.61-83; Ржавская Е. Послесловие // Дружба народов.—1996.—№12.—С.8-32.
1 грудня — 10 років від дня проведеня всеукраїнського референдуму і виборів першого Президента України. За незалежність України проголосувало 90,32% учасників референдуму. Президентом обрано Л.М.Кравчука. Бібліографія: Всеукраїнський референдум: проблеми теорії і практики // Право України.—1998.—№11.—С.136-141; Федоренко В. Референдум: те, що має бути повідомлене // Віче.—1998.—№11.—С.54-60; Мосюкова Н. Еволюція виборчого законодавства України (1989-1998 рр) // Гуманітарний журнал.—1999.—№2.—С.53-59.
2 грудня — Міжнародний день скасування рабства. Відзначається в день схвалення Генеральною Асамблеєю Конвенції ООН про боротьбу з торгівлею людьми і з експлуатації інших осіб.
2 грудня — 100 років запатентуванню Кінгом Кампом Жіллєтом нової безпечної бритви “Жіллєт” зі змінними лезами.
3 грудня — Міжнародний день інвалідів. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН 14 жовтня 1992 року.
3 грудня — 405 років від дня народження Ніколо Аматі, італійського майстра скрипок. Помер 12 квітня 1864 року.
3 грудня — 90 років від дня народження Ніно Рота, італійського композитора, автора музики до кінофільмів “Дорога”, “Ночі Кабірії”. “Солодке життя”, “Амаркорд”, “Рокко та його брати”, “Ромео і Джульєтта”, “Ватерлоо”, “Хрещений батько”. Помер 10 квітня 1979 року.
4 грудня — Введення у Храм Пресвятої Богородиці.
4 грудня — 100 років від дня народження Миколи Костянтиновича Симонова, російського актора театру та кіно, народного артиста СРСР. Фільмографія: «Чапаєв», «Петро Перший», «Сталінградська битва», «Овод», «Людина-амфібія», «Остання справа комісара Берлаха» та інші. Помер 20 квітня 1973 року.
5 грудня — Міжнародний день добровольчих дій в інтересах економічного та соціального розвитку. Відзначається щорічно за рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 17 грудня 1985 року.
5 грудня — 110 років від дня народження Олександра Михайловича Родченка, російського графіка, фотохудожника, художника театру та кіно. Помер 3 грудня 1956 року.
5 грудня — 100 років від дня народження Уолта Діснея (Уолтера Елайаса), американського мультиплікатора, автора фільмів про Міккі Мауса та Дональда Дака. Помер 15 грудня 1966 року. Бібліографія: Малькова Я. Мульти-пульти миллионера // Деньги.—1997.—№48.—С.77-80; Монахов Л. Мышь, которая потрясла мир // Комсомольская правда.—1996.—5декабря.—С.6; Мельник О. Уолт Дисней: талантливый художник и расчетливый предприниматель // Мир денег.—1998.—№1.—С.42-46.
5 грудня — 70 років від дня народження Григіра (Григорія) Михайловича Тютюнника, українського письменника, викладача, автора книг оповідань і повістей “Деревій”, “Батьківські пороги”, “Крайнебо”, “Коріння”, збірки новел “Зав’язь”. Помер 7 березня 1980 року. Бібліографія: Черненко О. Тютюнники зблизька: Сторінка спогадів // Дзвін.—1994.—№5; Черненко О. Коли слова оживають. Спомини про Григорія та Григіра Тютюнників // Вітчизна.—1999.—№7-8.—С.126-138.
5 грудня — 55 років від дня народження Хосе Каррераса, іспанського оперного співака (тенор), виконавця партій в операх “Травіата”, “Тоска”, “Бал-маскарад”, “Турандот”, “Кармен”, автора книги “Співати душею”, лауреата багатьох музичних премій. Бібліографія: Балабанова М. Ария Хосе // Итоги.—2000.—№39.—С.76-78.
6 грудня — День Збройних Сил України. Відзначається в Україні згідно з Постановою Верховної Ради (№ 3528-12, від 19.10.93 р.) у день прийняття Верховною Радою України в 1991 році Закону України "Про Збройні Сили України".
6 грудня — 175 років від дня смерті Клода Моне, французького живописця-імпресіоніста, який створював картини-ландшафти. Народився 14 листопада 1840 року. Бібліографія: Богемская К. К.Моне // Творчество.—1990.—№6.—С.27-30; Залесова-Докторова Л. Выставка «К.Моне и ХХ век» // Звезда.—1999.—№9.—С.232-234.
6 грудня — 130 років від дня народження Миколи Кіндратовича Вороного, українського поета, критика, історика і діяча театру, актора, журналіста, перекладача, театрознавця, мистецтвознавця, викладача. Помер 7 червня 1938 року. Бібліографія: Кузьменко В. Палімпсести М.Вороного // Дивослово.—1996.—№12.—С.13-16; Гамалій І. “Моя девіза — йти за віком”// Друг читача.—1992.—6 травня.—С.3; Мороз-Стрілець Т. Спогади про М.Вороного // Вітчизна.—1988.—№5.—С.184-186; Гундорова Т. “Fiat!”М.Вороний // СіЧ.—1994.—№7.—С.32-33.
Біографічна довідка: Микола Вороний народився на Катеринославщині в сім’ї ремісника. Навчався в гімназії в Ростові-на-Дону, харківському і ростовському ремісницьках училищах, у Віденському та Львівському університетах. Ще гімназістом почав писати вірші, захоплювався творчістю Т.Шевченка, театром Кропивницького, політичною літературою. Друкуватися почав у 1893 році. З 1897 по 1900 роки — актор трупи М.Кропивницького. В 1901 році виступив з Маніфестом українських письменників-модерністів. У 1903 році видав альманах “З-над хмар і долин”, в 1911, 1913 роках — збірки віршів “Ліричні поезії”, “В сяйві мрій”. В 1917 році став директором і режисером “Національного театру”. В 1920-1925 роках був в еміграції у Варшаві, де видав збірку “За Україну” (1921р.). Повернувся у Львів, викладав у консерваторії і драматичній школі, яку сам організував, видав театрознавчі книги “Режисер”, “Пензлем і пером”. На Радянську Україну повернувся в 1926 році, працював викладачем. У 1928 році переїхав до Києва. Писав статті, кіносценарії, переклав “Інтернаціонал”, “Марсельєзу”, “Варшавянку”, твори Пушкіна, Гумільова, Данте, Верлена та інших. У 1934 році був висланий з Києва, мешкав на Кіровоградщині, працював коректором, перекладав оперні лібрето. У 1938 році був заарештований і розстріляний. Реабілітований у 1957 році.
7 грудня — Міжнародний день цивільної авіації. Відзначається з 1994 року за ініціативою Міжнародної організації цивільної авіації.
7 грудня — 100 років від дня народження Олександра Мусійовича Сороки, українського письменника, редактора, перекладача, автора поетичних книжок “На рейках”, “Електрони”, “Життя в русі”, “Гроно”. Репресований, загинув 12 жовтня 1941 року.
8 грудня — 115 років від дня народження Дієго Ривери, мексиканського живописця, представника так званого моралізма, мексиканського настінного живопису, автора фресок та панно. Помер 25 листопада 1957 року. Бібліографія: Осповат Л. Д.Ривера и “…красный Бонапарт” // Латинская Америка.—1988.—№1.—С.100-104; Карпентьєр А. Мекка художника Д.Ривери // Всесвіт.—1986.—№12.—С.150-151.
6 грудня
130 років від дня народження Миколи Кіндратовича Вороного
На озері
Верболозом, осокою
Молодою
Плесо озера ясне
Огорнулося і сяє,
Виграває
В сяйві сонця, мов скляне.
І пливуть по ньому хмари,
Мов примари
Сніжно-білі, осяйні,
Усміхаються і линуть —
Ніби гинуть
У прозорій глибині.
Так в душі моїй спокійній,
Тихомрійній
Любий образ твій встає
І небесною красою,
Чистотою
Вабить серденьке моє.
1904
Блакитна Панна
Має крилами весна
запашна,
Лине вся в прозорих шатах,
У серпанках і блаватах…
Сяє усміхом примар з-поза хмар,
Попелястих, пелехатих.
Ось вона вже крізь блакить
майорить,
Довгождана, нездоланна…
Ось вона — Блакитна Панна!..
Гори, гай, луги, поля —
вся земля
Їй виспівує: “Осанна!”
А вона, як мрія сна
чарівна,
Сяє вродою святою,
Неземною чистотою,
Сміючись на пелюсках,
на квітках
Променистою росою.
І уже в душі моїй
в сяйві мрій
В’ються хмелем арабески,
Миготять камеї, фрески,
Гомонять-бринять пісні
голосні
І сплітаються в гротески.
1912
7 грудня
100 років від дня народження Олександра Мусійовича Сороки
Пейзаж
Солнце…
Море — горы — даль…
Ветер бел, а волны сини…
Зелень леса, как миткаль,
Вьется по камням и глине.
Словно перлов перелив:
Влажный дерн в разливе зноя…
Ненароком —
Древний миф —
Встал сайгак у водопоя.
Тишина густа,
Как мед…
И жара струится…
Полдень синь лимана пьет,
Туч густеет вереница…
Солнце…
Море — горы — даль…
Ветер бел, а волны сини…
Зелень леса, как миткаль,
Вьется по камням и глине.
1926
***
Как выйдешь, как глянешь —
Конца нет и края:
Всё небо в сиянье
Трепещет, играя.
На нем — ни пылинки,
Соринки нет малой —
Лишь месяц, как льдинка,
И звезды — кристаллы.
И ночь голубая
Блуждает по лугу,
Огни, улыбаясь,
Моргают друг другу.
Как осенью, ели
Темны и лохматы —
На ночь засмотрелись
Далекие хаты.
Как выйдешь, как глянешь —
Конца нет и края:
Всё небо в сиянье
Трепещет, играя.
1928
8 грудня — 100 років від дня народження Дмитра Прокоповича Гордієнка, українського письменника, журналіста, редактора, автора поетичних збірок “У путь”, “Арки”, повісті “Зелений флігель”, романів “Тинда”, “Завойовники надр”, збірок оповіданнь та багатьох книжок нарисів. Помер 1 січня 1974 року.
8 грудня — 10 років від дня підписання в Бресті Білоруссю, Росією і Україною Біловезької Угоди про створення Співдружності Незалежних Держав. СРСР припинив існування як суб’єкт міжнародного права і геополітична реальність. Бібліографія: Аман Э. Взгляд европейских юристов на распад СССР // ИВ,сер.Правоведение.—1999.—№2.—С.220-230; Буторина О. Интеграция СНГ // СМ.—1999.—№6.—С.43-54; Березовский Б. СНГ: от развала к сотрудничеству // НГ.—1998.—13 ноября.—С.1,7-8. Куць О. “Змова трьох біловезьких зубрів”: Міфи та реальність // Березіль.—1998.—№5-6.—С.134-155; Ермолаев А. Брак «по-СНГовски» // Підтекст.—1997.—№2.—С.15-22
10 грудня — День прав людини. Рішення про святкування цього дня прийняте 4 грудня 1950 року на 5-ій сесії Генеральної Асамблеї ООН. Відзначається у день прийняття Загальної декларації прав людини.
10 грудня — 180 років від дня народження Миколи Олексійовича Некрасова, російського поета, редактора журналів “Сучасник” (1847 р.) та “Вітчизняні нотатки” (1868 р.), автора поеми “Кому на Русі жити добре”, “Сучасники”, “Російські жінки”, “Мороз — Червоний Ніс”. Помер 27 листопада 1878 року. Бібліографія: Аверин Б. Некрасов: поэзия и жизненная позиция // Нева.—1996.—№12.—С.192-198.
10 грудня — 100 років від дня народження Карандаша (Михайла Миколайовича Румянцева), російського актора цирку, народного артиста СРСР. Фільмографія: “Дівчина з характером”, “Іван Нікулін — російський матрос”, “Карандаш на льоду”. Помер 31 березня 1983 року.
10 грудня — 100 років від дня першого присудження Нобелівської премії. Бібліографія: Век Нобеля: люди и премии // Независимая газета.—1999.—15 декабря.—С.15; Золотов Ю. Шведские спички, или Как вручают Нобелевские премии // Химия и жизнь.—1990.—№2.—С.54-59; Вуколев Н. Завещание // ЭП.—1995.—№44.—С.31; Уитмен О. Альфред Нобель и его призовой фонд // Одесские деловые новости.—1995.—№39.—С.22-23; Кляйн Х. Нобель: динамит и премии // За рубежом.—1997.—№5.—С.8-9.
Тематична довідка: Альфред Нобель — шведський хімік —експериментатор та бізнесмен, винахідник динаміту та інших вибухових речовин. У своєму заповіті він проголосив виділення призового фонду, який складається з п’яти рівних частин для нагородження осіб, що за календарний рік досягли значних успіхів у галузях фізики, хімії, фізиології та медицини, літератури, зміцнення миру у світі. Внаслідок цього у 1900 році було створено Нобелівський фонд як незалежну, неурядову організацію, яка забезпечує збереження фінансової основи діяльності, відстоює інтереси інститутів, які присуджують премії, проводить щорічні церемонії презентації кандидатів. Перші Нобелівські премії було присуджено 10 грудня 1901 року (у день смерті А.Нобеля). В наш час Нобелівська премія у грошовому розмірі становить 2 млн шведських крон (225 тис. долларів США). Премія не може присуджуватися одночасно більш ніж трьом особам. Для присудження нагороди існує Нобелівський комітет, Нобелівські комітети по кожному з напрямків, які відіграють рішучу роль в процесі виборів лауреатів. Церемонія нагородження відбувається 10 грудня у Стокгольмі і Осло. Премії у галузях фізики, хімії, фізиології і медицини, літератури та економіки вручаються королем Швеції у концертному залі у Стокгольмі. В Осло вручення відбувається в університеті, в присутності короля Норвегії. Лауреат отримує нагороду від голови Норвезького Нобелівського комітету. За правилами церемонії лауреати читають присутнім свої Нобелівські лекції, ягі згодом публікуються в спеціальному виданні “Нобелівські лауреати”.
10 грудня — 60 років від дня народження Ігоря Дмитровича Поклада, українського композитора, заслуженого діяча мистецтв України, автора музичних комедій “Друге весілля в Малинівці”, “Конотопська відьма”, “Різдвяна ніч”, фолькопери “Чумацькі фрески”, музики до кінофільмів та багатьох пісень.
11 грудня — Всесвітній день дитячого телемовлення. Проголошено на Міжнародному ринку телепрограм представниками Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у квітні 1994 року.
11 грудня — 55 років від дня створення Фонду ООН допомоги дітям (UNICEF — ЮНІСЕФ).
12 грудня — День Сухопутних військ України. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1167/97, від 18.10.97 р.)
12 грудня — 235 років від дня народження Миколи Михайлович Карамзіна, російського історика, автора 12-ти томної “Історії Держави Російської”. Помер 3 червня 1826 року.
12 грудня — 180 років від дня народження Гюстава Флобера, французького письменника, автора романів “Пані Боварі ”, “Саламбо”, “Виховання почуттів” та інших. Помер 8 травня 1880 року. Бібліографія: Белоусов Р. Ревнивая муза // Смена.—1998.—№4.—С.76-91; Саррот Н. Флобер — наш предшественник // ВЛ.—1997.—№3.—С.225-245.
12 грудня — 60 років від дня народження Віталія Мефодійовича Соломіна, російського актора театру та кіно. Фільмографія: «Жінки», «Старша сестра», «Салют, Маріє!», «Сибіріада», «Пригоди Шерлока Холмса та доктора Ватсона», «Зимова вишня», «Все червоне». Бібліографія: Фомина И. Братья Соломины — вместе и порознь // СГ.—1999.—№59.—С.4.
13 грудня — 155 років від дня народження Миколи Олександровича Ярошенка, російського живописця, одного з керівників Товариства передвижників, уродженця м. Полтава. Помер 7 липня 1898 року.
13 грудня — 145 років від дня народження Миколи Карповича Садовського (Тобілевича), українського актора театру та кіно, режисера, театрального діяча, організатора та теоретика театру, письменника. Помер 7 лютого 1933 року. Бібліографія: Дейч А. Рыцарь украинской сцены // Радуга.—1967.—№1.—С.125-142.
13 грудня — 55 років від дня народження Володимира Юрійовича Бистрякова, українського композитора, піаніста, автора естрадних пісень, інструментальних п’єс, музики до драматичних вистав та кінофільмів.
15 грудня — 95 років від дня народження Ірми Хаїмовича Друкера, українського та єврейського письменника, літературознавця, педагога, автора роману “Музиканти”, критичних праць про творчість класиків єврейської літератури. Помер 21 липня 1982 року.
16 грудня — День енергетика. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№522/93, від 12.11.93 р.) у третю неділю грудня як професійне свято працівників енергетики та електротехнічної промисловості.
16 грудня — 135 років від дня народження Василя Васильовича Кандинського, російського художника, одного із засновників абстрактного напряму у живопису. Помер 13 грудня 1944 року. Бібліографія: Рабинович В., Рылеева А. Синий всадник в пути (время Кандинского в большом времени ХХ века) // ВФ.—1999.—№6.—С.37-58; Кожев А. Конкретная (объективная) живопись Кандинского // Человек.—1997.—№5.—С.93-107; Степанов Г. Проблема духовного в художественном и научном творчестве Кандинского // Психологический журнал.—1996.—№2.—С.88-98; Дмитриева М. Художник мироздания // Наше наследие.—1990.—№3.—С.120-133.
Біографічна довідка: Василь Кандинський походив з буржуазної сім’ї. Вивчав право у Московському університеті. З дитинства навчався живопису та музиці. Під впливом фольклору, селянської архітектури та живописної манери К.Моне залишає кар’єру юриста, відмовляється від посади професора Дерптського університету і вирішує присвятити себе живопису. У 1897-98 рр. навчається у Мюнхенській приватній школі живопису А.Агибе та мюнхенській Академії мистецтв (до 1900 року). З 1902 року викладає у створеній ним же групі “Фаланга”. У 1903-1905 рр. мандрував до Венеції, Тунісу, Італії та Росії. Під враженням подорожі створив “романтичні картинки”, які носили “російський характер” та 146 гравюр, які увійшли до альбомів “Вірші без слів”, “Ксилографії”. У 1908 році оселяється у Мюнхені, де в його творчості починається “період абстракції”. Разом з А.Явленським засновує Нове мюнхенське художнє об’єднання. Але згодом виходить з нього і всупереч академізму разом з Ф.Марком готує альманах “Синій вершник”, який вийшов у 1912 році. У 1912 році також відбулася ретроспективна виставка робіт Кандинського. У 1913 році видає автобіографію “Погляд назад”, а також збірку поем, ілюстрованих 6 гравюрами на дереві “Співзвуччя”. У 1914 році повертається в Москву. У 1918 році стає членом художньої колегії Наркомпросу, викладає у Державних вільних художніх майстернях ВХУТЕМАСу. Видає автобіографію “Сходинки”. З 1919 року — завідуючий московським Музеєм живописної культури. У 1921 році виїжджає до Німеччини. Враження від перебування в Росії хуожник згодом використав у своїх роботах. Стає професором Баухауза у Веймарі; викладає, видає книгу “Крапка та лінія на площині”. Цей період стає найбільш продуктивним у творчості Кандинського. На малюнках Кандинський використовує три фігури — коло, трикутник, квадрат, які об’єднує і цим утворює новий простір, у якому лінія і колір несуть напругу і динамізм. Створює монументальну декорацію для художнього музею у Берліні, декорацію і костюми для сюїти М.Мусоргського “Картинки з виставки”; створює керамічне пано для Музичного залу на будівельній виставці у Берліні. У 1933 році переїжджає до Парижу. У цей період у творчості Кандинського відчувається повернення до символічного мистецтва. Вплив творчості Кандинського на всій історії абстрактного живопису. У 1989 році у Москві відбувалася виставка Кандинського у Третьяковській галереї.
18 грудня — 80 років від дня народження Юрія Володимировича Нікуліна, російського актора цирку та кіно, народного артиста СРСР, директора цирку на Кольоровому бульварі. Фільмографія: “Операція “И”, “Кавказька полонянка”, “До мене, Мухтаре! ”, “Діамантова рука”, “Вони воювали за Батьківщину”, “Двадцять днів без війни”, “Коли дерева були великими” та інших. Помер 21 вересня 1997 року. Бібліографія: Минаев Ю. Из народа… // Огонек.—1997.—№35.—С.36-39; Шестеренников Л. Дивертисмент от Никулина // Огонек.—1997.—№39.—С.47-49; После Никулина мир стал иным // ОГ.—1997.—№50.—С.16.
19 грудня — День Святого Миколая.
19 грудня — 95 років від дня народження Леоніда Ілліча Брежнєва, російського державного та політичного діяча, Генерального секретаря ЦК КПРС (1964 — 1982 рр.), Голови Президії Верховної Ради СРСР. Помер 10 листопада 1982 року.
20 грудня — День міліції. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 567/92, від 17.11.92 р.) у день прийняття Верховною Радою України в 1990 році Закону «Про міліцію».
21 грудня — 160 років від дня народження Володимира Степановича Іконникова, українського літературознавця, історика, історіографа, бібліографа, редактора, громадського діяча, академіка Петербурзької Академії, професора Київського університету, автора понад 120 наукових праць з питань історії і культури. Помер 26 листопада 1923 року.
21 грудня — 110 років від дня народження Єлизавети Юріївни Кузьміної-Караваєвої (матері Марії), російської поетеси, письменника, драматурга, громадського діяча, автора збірок віршів “Скифські черепки”, “Руфь”, автобіографічної повісті “Полонина руська”. Загинула у концтаборі Равенсбрюк у 1945 році.
23 грудня — 65 років від дня народження Юлія Черсановича Кіма (псевдонім Юлій Михайлов), російського поета, драматурга, виконавця власних пісень, автора музики і пісень до вистав і фільмів. Фільмографія: “Бумбараш”, “Дванадцять стільців”, “Звичайне диво” та інші.
24 грудня — День працівників архівних установ. Відзначається в Україні згідно з Указом Президента (№ 1200/98, від 30.10.98 р.).
24 грудня — 100 років від дня народження Олександра Олексадровича Фадєєва, російського письменника, автора романів “Розгром”, “Молода гвардія” та інших. Помер 13 травня 1956 року. Бібліографія: Либединский Ю. О Фадееве // ВЛ.—2000.—№3.—С.236-253; Иванова Н. Личное дело А.Фадеева // Знамя.—1998.—№10.—С.188-203.
24 грудня — 95 років від дня народження Джеймса Хедлі Чейза (Рена Реймонда Барбазона), англійського письменника, автора романів, “Орхідей для міссіс Блендіш не буде”, “Зроби послугу — помри”, “Весь світ у кишені”, “Гроб з Гонконгу”, “Покладіть її серед лілей” та інших. Помер у 1984 році.
25 грудня — 60 років від початку Керченсько-Феодосійської десантної операції, яка тривала до 2 січня 1942 року, і внаслідок якої було звільнено Керченський півострів.
25 грудня — 10 років від дня, коли перший і останній Президент СРСР М. С. Горбачов по телебаченню офіційно оголосив про припинення своїх президентських повноважень.
26 грудня — 110 років від дня народження Генрі Міллера, американського письменника, автора романів “Тропік Рака”, “Тропік Козерога”, “Запам’ятати, щоб пам’ятати”, “Великий Сюр та апельсини Ієроніма Босха”, “Сексус”, “Плексус”, “Нексус” та інших. Помер 7 червня 1980 року. Бібліографія: Алякринский О. Абеляр из Бруклина (жизнь и книги Г.Миллера) // США:ЭПИ.—1997.—№10.—С.64-75; Шульман Э. Как сделано: (о романах Г.Миллера) // ИЛ.—1997.—№2.—С.246-249.
27 грудня — 430 років від дня народження Іогана Кеплера, німецького астронома та винахідника. Помер 15 листопада 1630 року. Бібліографія: Волков В.,Владимров С. Тревожные годы в жизни И.Кеплера // НиР.—1980.—№11.—С.28-29; Медведев Ю. Сон о стране Левании // Техника-молодежи.—1971.—№4.—С.63-64; Ільєвський І. І.Кеплер // Людина і світ.—1971.—№12.—С.43-45.
27 грудня — 125 років від дня народження Спиридона Федосовича Черкасенка, українського письменника, драматурга, поета, педагога, автора п’єс “Про що тирса шелестіла”, “Казка старого млина”, “Чому народ мовчить”, поеми “У бурі білій”. Помер 8 лютого 1940 року. Бібліографія: Мишанич О. “Кому повім мої скорботи…” // Друг читача.—1991.—27 лютого.—С.2.
27 грудня — 100 років від дня народження Марлен Дітріх (Марії Магдалени фон Лош), німецької та американської актриси театру та кіно. Фільмографія: “Блакитний янгол”, “Марокко”, “Шанхайський експрес”, “Дестрі знову в сідлі”, “Свідок звинувачення”, “Острах сцени”, “Нюрнберзький процес” та інші. Померла у 1992 році. Бібліографія: Марлен Дитрих // Киносценарии.—1999.—№5.—С.3-121; Краснова Р. Марлен Дитрих: загадочный ангел кино // Видео ass premier.—1995.—№30.—С.96-99.
27 грудня — 65 років від дня народження Віталія Григоровича Розстального, українського актора театру та кіно, народного артиста України, актора Національного академічного драматичного театру ім. І.Франка. Фільмографія: “Битва за Москву”, “Сталінград”, “Війна”, “Народжена революцією” та інші.
28 грудня — 50 років від дня народження Наталії Михайлівни Вітренко, українського громадського та політичного діяча, народного депутата України, доцента, доктора економічних наук, голови ПСПУ (з 1996 року), кандидата в Президенти України від ПСПУ(1999 р.). Бібліографія: Тези передвиборчої програми Н.Вітренко // УК.—1999.—27 жовтня.—С.4; Лобан Ю. Генерал конфліктів // ПіК.— 1999.—№20.—С.8-10; Кирюхина М., Кирюхин Э. Политический портрет с точки зрения имиджмейкера. Наталья Витренко // Киевские ведомости.—1999.—27 мая.—С.5; Штрихи к политико-психологическому портрету Натальи Витренко // Тижневий інформаційно-аналітичний огляд.—1999.—№2.—С.16-18.
29 грудня — Міжнародний день біологічного різноманіття. Проголошено Генеральною Асамблеєю ООН (19 грудня 1994 року) і відзначається у день, коли вступила в дію Конвенція ООН про охорону біологічного різноманіття.
29 грудня — 105 років від дня народження Хосе Давіда Альфара Сікейроса, мексиканського художника та громадського діяча, одного із засновників мексиканської школи монументального живопису. Помер 6 січня 1974 року. Бібліографія:Григулевич И. Давид Альфар Сикейрос — солдат, художник, коммунист // ННИ.—1979.—№5.—С.99-119.
31 грудня — 55 років від дня народження Людмили Олексіївни Пахомової, російської спортсменки —фігуристки (спортивні танці на льоду), неодноразової чемпіонки Європи та світу, чемпіонки Олімпійських ігор (1976 р.). Померла 17 травня 1986 року.