Календар «Знаменні та пам’ятні дати на 2001 рік» — покажчик, який містить хронологічний перелік пам’ятних дат з життя видатних осіб та визначних подій світової та вітчизняної історії, політики та культури.
До календаря увійшло більш ніж 1000 дат. Дати супроводжуються текстовими довідками, а деякі з них — й стислою бібліографією, біографічними або тематичними довідками. Література до дат подана у логічній та хронологічній послідовності. Видання має алфавітно-предметний покажчик.
Видання за змістом охоплює весь 2001 рік. Структурно календар поділено за місяцями, а дати загального характеру винесено в окремий розділ «Дати року».
Добір матеріалу до календаря закінчено 1 жовтня 2000 року. Усі дати календаря подані за надрукованими джерелами.
Мета календаря — допомагати бібліотекарям, викладачам, вчителям, журналістам та студентам, які у своїй діяльності або навчанні потребують інформації про ту чи іншу особу або подію. Користуючись матеріалами календаря, можна відзначити пам’ятні дати, оформити книжкову виставку, провести масові заходи, перегляди літератури, виконати фактографічну довідку, написати статтю або наукову працю.
Стисла бібліографія, яку подано до деяких знаменних дат, містить в собі матеріали з фондів Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки. Якщо у користувача цього календаря виникне потреба в цій літературі, її можна замовити у відділі періодичних видань (вул. Комсомольська,58, тел. 778-22-91) та у відділі читальних залів (вул. Ю.Савченка,10) Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки.
Доповненням до данного покажчика служить щорічний бібліографічний покажчик «Моє Придніпров’я», який містить інформацію про знаменні дати і події на Дніпропетровщині (відділ краєзнавчої літератури Дніпропетровської обласної наукової бібліотеки, пр.К.Маркса, 18, тел. 47-45-36, 47-45-37).
При виявлені помилок в датах та фактографії зауваження просимо надсилати за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Савченка,10, довідково-бібліографічний відділ, або телефонувати укладачам календаря за номером (0562) 42-67-75 або ж електронною поштою zhenya@libr.dtcom.dp.ua
Дати року
Вічний плин
Ідуть літа, міняються віки…
Громаддя хмар низьке
Пливе над домом.
І от уже здається — не хмарки,
Старий димар летить у невідоме.
Стрімке життя не візьмеш на приков!
Ще вчора серп, а нині — повень місяць…
Безмежний рух — минають стрімголов
Короткі дні.
А ти хіба на місці ?
Туди, туди, повз жар і холод гін!
І часто так, бува, охопить відчай…
…Усе вперед — за щастям навздогін!
І все одно життя минає швидше.
Мерщій за ним… Зірниця в вишині
До себе зве, освітлює півнеба,
А човен твій завмер на бистрині,
І береги пливуть кудись повз тебе.
Є. Будницька
***
Вся мысль моя — тоска по тайне звездной…
Вся жизнь моя — стояние над бездной…
Одна загадка — гром и тишина,
И сонная беспечность и тревога,
И малый злак, и в синих высях Бога
Ночных светил живые письмена…
Не дивно ли, что, чередуясь, дремлет
В цветке зерно, в зерне — опять расцвет,
Что некий круг связующий объемлет
Простор вещей, которым меры нет!
Вся наша мысль — как некий сон бесцельный…
Вся наша жизнь — лишь трепет беспредельный…
За мигом миг в таинственную нить
Власть Вечности, бесстрастная, свивает,
И горько слеп, кто сумрачно дерзает,
Кто хочет смерть от жизни отличить…
Какая боль, что грозный храм вселенной
Сокрыт от нас великой пеленой,
И скорбно мы, в своей тоске бессменной,
Стоим, века, у двери роковой!
Ю. Балтрушайтис
2001 р. — проголошено Генеральною Асамблеєю ООН (1997 р.) Міжнародним роком добровольців
1993-2002 рр. — проголошені Генеральною Асамблеєю ООН (1989 р.) Другим десятиріччям промислового розвитку Африки.
1993-2002 рр. — проголошені Генеральною Асамблеєю ООН (1992р.) Десятиріччям інвалідів Азії та регіону Тихого океану.
1993-2003 рр. — проголошені Генеральною Асамблеєю ООН (1993 р.) Третім десятиріччям боротьби з расизмом і расовою дискримінацією.
1994-2004 рр. — оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (1993 р.) Міжнародним десятиріччям корінних народів світу.
1995-2004 рр.— оголошені Генеральною Асамблеєю ООН (1994 р.) Десятиріччям освіти в галузі прав людини.
1995-2004 рр.— оголошені Генеральною Асамблеєю ООН Десятиріччям на користь родини.
1997-2006 рр. — проголошені Генеральною Асамблеєю ООН (1995 р.) Першим десятиріччям ООН боротьби з бідністю.
* * * * *
965 років від дня народження Феодосія Печерського, письменника-полеміста, церковного діяча, автора більш 10 творів-повчань. Помер 3 травня 1074 року. Бібліографія: Востюкова Г. Житие Феодосия Печерского // Русская речь.—1981.—№3.—С.96-101.
955 років від початку переписування Євангелія дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира (Остромирове Євангеліє). Завершено переписування у 1057 році.
950 років літописної згадки про заснування Печерського монастиря під Києвом.
945 років від дня народження Нестора-літописця, автора “Повісті Врем’яних літ”, “Житія Феодосія, ігумена Печерського”. Помер у 1114 (1116) році. Бібліографія: Шамаро А. Летописец // НиР[1].—1970.—№8.—С.40-45.
925 років від укладання дияконом Іоаном “Ізборника”, який містить уривки з релігійних текстів та житійної літератури.
800 років від дня народження Данила Романовича (Галицького), волинського і галицького князя, політичного діяча та полководця. Помер у 1264 році. Бібліографія: Котляр М. Данило Галицький // В кн.: Історія України в особах:ІХ-ХVІІІ ст. — К.: Україна, 1993.—С.119-126; Данило Галицький // В кн.: Котляр М., Кульчицький С. Довідник з історії України.—К.:Україна,1996.—С.84-86.
Біографічна довідка: Данило Романович Галицький — старший син Романа Мстиславовича і його другої дружини Анни. Понад 30 років Данило Галицький збирав “отчину”, лише у 1245 році він остаточно здолав феодальну опозицію і став галицько-волинським князем. За роки правління він розбудував князівство, звів багато міст і фортець, серед яких — Львів і Холм. Успішно воював з польськими, литовськими, ятвязькими князями, зміцнив західні рубежі князівства. У 1237 році завдав поразки хрестоносцям. Головну мету вбачав у звільненні від монголо-татарів, уклав союз з владимиро-суздальськими князями, але через роздрібленність земель йому це не вдалось. Похований у місті Холм у кафедральному Соборі Богородиці.
745 років першої літописної згадки про місто Львів.
600 років переписуванню у селі Королеві (Закарпаття) Євангелія (Королевське Євангеліє), видатної пам’ятки українського письменства.
580 років видачі першого в історії патенту. Патент було видано міською управою Флоренції видатному архітектору, скульптору та вченому Філіппу Брунеллескі на винахід корабельного поворотного крану.
510 років від виданя Швайпольтом Фіолем перших кириличних книг: Часослова, Октоїха, Тріоді пісної і Тріоді цвітної.
445 років від початку перекладання Євангелія старою українською літературною мовою у Троїцькому монастирі села Пересопниця на Волині (Пересопницьке Євангеліє). Завершенно перекладання у 1561 році.
445 років від дня заснування на острові Мала Хортиця Запорозької Січі. Спорудження Д.Вишневецьким оборонного замку. Бібліографія: Гурбик А. Виникнення Запорізької Січі (хронологічний та територіальний аспекти проблеми) // УІЖ.—1999.—№6.—С.3-17;Щербак В. Джерела формування українського козацтва // УІЖ.—1994.—№2-3.—С.75-83;Кравченко І. Світ запорізький // Київ.—1993.—№2;Сергієнко Т. Біля витоків українського козацтва й Запорізької Січі // УІЖ.—1992.—№12.—С.123-131.
Тематична довідка: Існують різні думки про виникнення козацтва. Але серцевиною життя і діяльності українського козацтва була Запорозька Січ, заснована у 16 сторіччі. Перші козаки, які з’явились на Запорожжі, почали будувати на Дніпровських островах укріплені “городки”, які називали “січами” (від давньоруського “сечиво” — сокира: “городки” рубали з дерева). Поступово, у зв’язку з наступом татар і переслідуванням феодалів козаки об’єднувались у одну, спільну Січ. На початку 1550-х років на Хортиці з’явився Д.Вишневецький (“Байда”), який близько 1554-1556 років на острові Мала Хортиця почав будувати замок, який увійшов у історію під назвою Вишневецький замок. Він будувався як фортеця, головною метою якої був захист від татарських набігів.
420 років видання Іваном Федоровим у Острозі Біблії (Острозька Біблія), першого повного видання її церковнослов’янською мовою та “Хронології” Андрія Римші, першого друкованого віршового твору.
365 років від появи слова “термометр”, яким називався прилад голандця К.Дреббеля для вимірювання температури.
350 років від дня народження Дмитра Туптала (Ростовського), письменника, церковного та культурного діяча. Помер у 1709 році.
350 років від дня народження Іоанна Максимовича, письменника, церковного і культурно-освітнього діяча. Помер 1751 році.
340 років від дня відкриття університету у місті Львів.
295 років від дня народження Гаврила Матвійовича Головні, українського співака (бас), знавця та пропагандиста партесного співу, автора Ірмологія (про Київський розспів), який містить “Начало познанія нот ірмолойного простаго пінія”. Помер 22 грудня 1786 року.
280 років від дня народження Давида Нащинського, українського освітнього діяча, перекладача з латинської і німецької мов, здійснившого переклади творів Феофана Прокоповича на іноземні мови, професора Київської академії. Помер 5 травня 1793 року.
265 років від дня народження Захарія Голубовського (Зиновія Петровича Голубничого), українського живописця, одного з останніх представників українського барокко, керівника Лаврської іконописної майстерні. Помер 25 грудня 1810 року.
250 років утворенню у місті Глухів гетьманом К. Розумовським придворного театру.
250 років від дня народження Дмитра Степановича Бортнянського, українського і російського композитора, хорового диригента та музичного педагога, автора концертів, літургій, опер, симфоній, квінтетів, квартетів, сонат, пісень та ін. Помер 10 жовтня 1825 року.
245 років заснуванню у Петербурзі Академії художеств.
230 років винаходу французом Жаном Жаком Пере безпечної бритви для гоління.
235 років винаходу англійським хіміком Генрі Кавендилі водороду.
220 років відкриттю англійським астрономом Уільямом Гершелем планети Уран.
220 років від дня народження Павла Йосиповича Ярковського, українського книгознавця та бібліографа, завідуючого бібліотекою Київського університету. Помер 24 травня 1845 року.
205 років від початку створення в маєтку Потоцьких (Умань) декоративно — пейзажного парку “Софіївка”. Завершено створення у 1805 році.
195 років відтоді, як англієць Ральф Веджвуд запатентував “прилад для одержання копій листів та документів”, за допомогою якого можна було випускати копіювальний папір.
175 років від того дня, коли французький винахідник Жозеф Нісефор Ньєпс з вікна своєї майстерні за допомогою камери — обскури зробив перший у світі фотографічний знімок та закріпив його.
175 років від дня заснування у Керчі музею старожитностей.
170 років від дня народження Олександра Йосиповича Бернардацці, українського та російського архітектора, автора багатьох відомих споруд у Одесі. Помер 26 серпня 1907 року.
160 років від закінчення будівництва у місті Одеса Потьомкінських сходів.
145 років від дня народження Григорія Андрійовича Ашкаренка, українського актора, антрепренера та драматурга, організатора російсько-української професійної трупи (1880-1882 рр.), автора п’єс “Рідна мати гірше мачухи”, “Оказія з сотником Яремою” та ін. Помер 23 березня 1922 року.
140 років від початку діяльності таємної революційно-демократичної організації “Земля і воля”. Припинила свою діяльність у 1864 році.
130 років від початку масової селянської еміграції із Закарпаття до країн Північної та Південної Америки.
125 років відтоді, як російський математик Пафнутій Чебишев сконструював арифмометр.
125 років відтоді, як американець Александер Грейам Белл одержав патент на перший, практично придатний телефон.
125 років від дня народження Олексія Михайловича Олексієнка (Алексєєва), одного з перших українських кінорежисерів. Фільмографія: “Як вони женихалися, або Три кохання в мішках”, “Москаль — чарівник”, “Як ковбаса та чарка, то минеться й сварка”, “Кум-мірошник”, “Бувальщина”, “Ніч перед Різдвом”. Помер 31 січня 1942 року.
125 років від дня народження Бориса Ісаковича Завелєва, російського та українського кінооператора, одного з перших російських кінооператорів (“Акціонерне товариство О. Ханжонкова”), який зняв близько 100 фільмів. Фільмографія: “Жінка завтрашнього дня”, “Пісня торжествуючого кохання”, “Сестри Бронські”, “Тарас Шевченко”, “Тарас Трясило”, “Черевички”, “Звенигора”та інші. Помер у 1938 році.
115 років від появи у США першого у світі телефонного автовідповідача.
110 років першої електропередачі трьохфазного струму на велику відстань російським електротехніком Михайлом Доливо-Добровольським.
105 років від появи перших кольорових кінофільмів, коли кіноплівка розмальовувалась вручну.
100 років створенню англійським винахідником К. Хубертом Бутом вакуумного пилососу.
100 років відтоді, як англієць Френк Хорнбі винайшов гру “Конструктор”.
95 років введенню американським психологом Льюісом М. Терманом індекса “IQ” як коефіцієнта інтелектуального розвитку.
95 років винаходу в Америці лаку для нігтів.
95 років створенню і запатентуванню американським винахідником Аланом Фішером першої в світі електричної пральної машини.
95 років від дня народження Олександра Максимовича Бабія, українського звукооператора, який брав участь у створенні фільмів “Іван”, “Вершники”, “Райдуга”, “Подвиг розвідника”, “Тарас Шевченко” та ін. Помер 31 жовтня 1953 року.
90 років створенню Глебом Котельниковим першого авіаційного ранцевого парашуту, який розкривався за допомогою витяжного кільця.
80 років від того, коли канадський фізіолог Фредерік Бантінг та його колеги виділили гормон підшлункової залози — інсулін, який почав застосовуватися для лікування діабету.
75 років від дня заснування Одеського театру опери та балету.
75 років від початку застосування герметичного пиловологонепроникаємого корпусу у наручних годинниках.
70 років створенню Української студії хронікально-документальних фільмів.
70 років застосування протиударних приладів у карманних годинниках.
65 років від появи у Франції перших у світі телефонних “годинників, які розмовляють”.
65 років від початку транслювання Британською радіопередавальною корпорацією “Бі-Бі-Сі” та американською компанією “Ен-Бі-Сі” (Нью-Йорк) перших чорно-білих телевізійних передач.
60 років від дня народження Ореста Субтельного, українського вченого-історика, автора книг з історії України. Бібліографія: Орест Субтельний: “…Якщо народ прозрів — держава буде”//Народна армія.—1992.—6 жовтня.
Біографічна довідка: Орест Субтельний (народився в 1941 році) розпочав свою наукову і викладацьку діяльність у Гарвардському університеті (США) у 1973 році. Тоді ж захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня доктора філософії. Тема дисертації — “Зв’язки гетьмана Пилипа Орлика з Кримським ханством і з Оттоманською портою. 1710-1742”. У 1975 році за допомогою Української вільної академії наук (УВАН) опублікував працю “Листи Івана Мазепи”. Протягом 1975-1982 рр. працював у Гамільтон Коледж. У видавництві Колумбійського університету у 1981 році надрукував монографію “Мазепинці: український сепаратизм XVIII ст.”, за яку одержав премію Антоновича (1982 р.). У 1985 році вийшла друком монографія “Проблема панування у Східній Європі: місцева знать та іноземний абсолютизм.1500-1715 ”. Починаючи з 1982 р. О.Субтельний працює професором історії та політології Йоркського університету в Торонто (Канада). У 1988 р. видавництво Торонтського університету опублікувало книгу “Україна: історія”, яка була перекладена українською мовою.
40 років відтоді, як у Німеччині (НДР) було побудовано Берлінський мур. Бібліографія: Как принималось решение о возведении Берлинской стены //ННИ.—1999.—№2.—С.29-44; Максимычев И. Падение стены// США: ЭПИ.—1996.—№10.—С.59-68.
Перелік прийнятих абревіатур та скорочень
Вестник МГУ — Вестник Московского государственного университета
Вісник УАДУ — Вісник Української академії державного управління при Президентові України
Вісник МАУ — Вісник Міжрегіональної академії управління
Вісник АНУ — Вісник Академії наук України
Вісник НАНУ — Вісник Національної Академії наук України
ВИ — Вопросы истории
ВЛ — Вопросы литературы
ВФ — Вопросы философии
ГУ — Голос України
ЗЛвНЗ — Зарубіжна література в навчальних закладах
ЗН — Зеркало недели
ИВ — Известия вузов
ИзРАН — Известия Российской Академии Наук
ИК — Искусство кино
ИЛ — Иностранная литература
КН — Киевские новости
КО — Книжное обозрение
ЛвШ — Литература в школе
ЛО — Литературное обозрение
МН — Молода нація
НВ — Новое время
НГ — Независимая газета
НиЖ — Наука и жизнь
НиР — Наука и религия
ННИ — Новая и новейшая история
Новое ЛО — Новое литературное обозрение
НМ — Новый Мир
ОГ — Общая газета
ОМ — Образотворче мистецтво
ПіК — Політика і культура
ПіЧ — Політика і час
РЛ — Радянське літературознавство
РЯиЛ в СУЗ УССР — Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР
СГ — Семейная газета
СіЧ — Слово і час
СМ — Свободная мысль
США:ЭПИ — США:экономика, политика, идеология
ТЖ — Театральная жизнь
УІЖ — Український історичний журнал
УМіЛвШ — Українська мова і література в школі
ЭиС — Экран и сцена
ЭП — Эхо планеты
УК — Урядовий кур’єр
92.5 Календар знаменних та пам’ятних дат на 2001 рік / Укладачі: Прудченко Є.Д.,
К17 Тімченко В.А. — Дніпропетровськ: Обласна універсальна наукова бібліотека, 2000.— c.
Укладачі: Прудченко Євген Дмитрович
Тімченко Віра Анатоліївна
Комп’ютерний набір: Прудченко Є.
Тімченко В.
Розробка оригінал-макету: Прудченко Євген Дмитрович
Тімченко Віра Анатоліївна
Відповідальна за випуск: Абраїмова Т.О.
Підписано до друку: 23.01.2001
Формат: 60х84/8
Тираж: 60 пр.
Друк — ризографія ДОУНБ
м.Дніпропетровськ, вул. Ю.Савченка,10.
[1] Тут і надалі дивитися «Перелік прийнятих абревіатур і скорочень» наприкінці цього видання