У цей день 8 квiтня
У свiтi:
• День благодійництва. Відзначається згідно з Указом президента України «Про День благодійництва» № 1220/2007 від 13.12.2007 р. у другу неділю грудня. Історія благодійності в Україні різноманітна та цікава. Імен у ній не злічити, згадаймо найяскравіші. У XVI ст. відомі своєю меценатською діяльністю князі Острозькі – Костянтин Іванович і його молодший син Костянтин (Василь). Костянтин (Василь) Острозький створював школи по Україні та заснував у 1576 р. в Острозі Острозьку Академію, подарувавши їй багату бібліотеку, та побудував першу друкарню, для утримання якої передав свої маєтки. Кращих випускників академії за свій рахунок відправляв продовжувати навчання до Європи. Українським меценатом і благодійником був випускник Острозької Академії кошовий отаман Петро Конашевич-Сагайдачний, один із засновників Київської колегії (пізніше перетворилася на Києво-Могилянську академію). Він займався Київським і Львівським братством, сприяв відновленню шкіл, монастирів, церков і робив значні пожертви в ці заклади. Меценатом був І.Мазепа. За 20 років свого гетьманування на меценатські цілі він витратив щонайменше 1.110.900 дукатів, 9.243.000 злотих та 186.000 імперіалів. Коштом Івана Мазепи було збудовано, реставровано та оздоблено велику кiлькiсть церковних споруд. Найвiдомiшими з них були будiвлi в таких монастирях, як Києво-Печерська Лавра, Пустинно-Миколаєвський, Братський Богоявленський, Кирилiвський, Золотоверхо-Михайлiвський, Чернiгiвський Троїцько-Iллiнський, Лубенський Мгарський, Густинський, Батуринський Крупницький, Глухівський, Петропавлiвський, Домницький, Макошинський, Бахмацький, Каменський, Любецький, кафедральні собори у Києві – Святої Софії, Переяславі та Чернiговi, церкви в Батурині, в Дiгтярiвцi та iншi Вагомий внесок у розвиток культури внесли Дмитро Трощинський (в Кібенці заснував приватний театр, в місті Кагарлик побудував палац, заснував бібліотеку, посадив великий парк, підтримував молодь в отриманні освіти, став одним із ініціаторів видання «Енеїди» І. Котляреського); Єлизавета Милорадович (очолювала й утримувала у своїй садибі Благодійне Товариство в Полтаві). Відомий діяч періоду – Григорій Ґалаґан. У пам’ять померлого сина Павла, відкрив колегію Павла Ґалаґана в Києві (1871 р.). Це училище існує і сьогодні. Відомими благодійниками XIX – початку XX ст. були: гетьман І. Скоропадський (здійснював численні пожертви в сферу освіти, відкрив багато шкіл і гімназій, заснував жіноче початкове училище для підготовки народних учителів. Учнями цього закладу могли стати лише сільські діти, кращі випускники сільських училищ); сім’я Ханенків (підтримувала мистецтво, допомогла у створенні в 1884 р. Київського художньо-промислового і наукового музею); сім’я українського промисловця та землевласника Терещенка на благодійність витратила майже 5 млн. рублів., підтвердивши цим самим гасло їхнього дворянського герба – «Прагнути суспільних справ». Мистецька колекція Терещенків лягла в основу Київського музею та інших музеїв столиці. Благодійною діяльністю займалася також українська поетка, педагог, активна громадська діячка періоду української революції Софія Русова. Опіка над жінками та дітьми завжди була в колі її уваги. Жіночі організації різних країн, шановні персони надсилали на ім’я Русової гроші на допомогу дітям і жінкам. В еміграції Софія Русова багато часу і сил віддала організації притулків для дітей та емігрантів. Є. Чикаленко, благодійник та меценат української культури, сказав: «Легко любити Україну до глибини душі, спробуйте любити її до глибини власної кишені». Він Був меценатом різних починів: на його гроші видано «Російсько-український словарь» Уманця-Комарова, він допомагав журналу «Киевская Старина», даючи нагороду (1000 крб) за найкраще написану історію України та сплачуючи гонорари за українські твори письменства, друковані в «Киевской Старине»; організував при НТШ у Львові фонд ім. Мордовця для допомоги українським письменникам, фінансував тижневик РУП «Селянин» у Львові, став головним фундатором «Академічного Дому» у Львові (25 000 крб), заохочуючи наддніпрянську молодь їхати на студії до Львова.
• 2085 років від дня народження Горація (повне ім’я та прізвище – Квінт Горацій Флакк), римського поета, автора сатир, чотирьох літературних віршів («оди»), теоретичної праці «Наука поезій». Помер у 8 році до н.е.
• 155 років від дня народження Яна (справжнє ім’я – Юхан) Сібеліуса, фінського композитора, автора семи симфоній та 16 музичних творів для театру. Помер 20 вересня 1957 року.
• 75 років від дня народження Джона Бенвілла, ірландського письменника та сценариста, автора романів «Доктор Копернікус», «Мефісто», «Пелена», «Море» та інших.
• 65 років від дня, коли Парламентська асамблея Ради Європи затвердила офіційний прапор цієї організації, який згодом перейшов у спадок до Євросоюзу. Довідка. Прапор являє собою блакитне полотнище з 12 п'ятикутними золотими зірками, розташованими по колу. Автор ескізу прапора – чиновник з апарату Ради Європи Арсен Хейтц. До Вашого відома. Офіційне пояснення до рішення комітету міністрів Європейської ради проголошує: «На тлі блакитного неба західного світу зірки символізують народи Європи в колі, знаку єдності. Число зірок незмінно, визначається рівним дванадцяти. Це число символізує досконалість і повноту. Як дванадцять знаків зодіаку представляють весь Всесвіт, так дванадцять, золотих зірок стоять за всі народи Європи, і за ті, що ще не можуть брати участь у побудові Європи в єдності та мирі».
На Днiпропетровшинi:
• 170 років тому (1850 р.) завершено будівництвом та урочисто освячено Успенську соборну церкву міста Катеринослава. У радянський час міська лікарня № 10.
Архiв календаря
Сiчень Лютий Березень Квiтень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
