У цей день 9 квiтня

 

  У свiтi:
• 9–15 листопада — Європейський тиждень якості. Проголошено Європейською організацією якості (1995 р.) у тиждень, на який припадає другий четвер листопада – день, коли відзначається Всесвітній день якості. Тиждень сприяє поширенню сучасних систем менеджменту, придбанню нового досвіду щодо формування ринку якісних товарів і послуг, поліпшенню інвестиційного клімату. В європейських країнах його проводить Європейська організація з якості (EOQ), членом якої є Україна. В Україні тиждень проводять з 2001 року на виконання Указу президента України №113 від 23 лютого 2001 року «Про заходи щодо підвищення якості вітчизняної продукції».

• 9–15 листопада — Міжнародний тиждень науки та миру (International Week of Science and Peace). Проводиться за закликом Спеціального політичного комітету 43-ої сесії Генеральної Асамблеї ООН (1988 р.) протягом тижня, на який припадає 11 листопада. Ця подія сприяє ширшому науковому обміну за темами, що мають значення для всіх, а також розширює обізнаність громадськості про взаємозв'язок проблем науки та світу. Мета акції – відновлення національних і міжнародних зобов'язань в галузі науки за мир і розвиток, а також наміри підкреслити відповідальне використання науки на благо суспільства.

• День української писемності та мови. Відзначається в Україні згідно з Указом президента № 1241/97 від 6.11.1997 р. у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – послідовника творців слов’янської писемності Кирила та Мефодія на підтримку ініціативи громадських організацій і з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства. В Інтернеті свято отримало своє продовження у проєкті UA DAY. Суть проєкту полягає в популяризації вживання української мови в усіх сферах суспільного життя. Організатори пропонують взяти участь у флешмобі – в цей день розмовляти та писати винятково українською. Писемність – засіб передачі людської мови за допомогою знаків (див. алфавіт, абетка, ієрогліфіка, клинопис); також література, сукупність писемних пам’яток певного часу, певного народу; письменство. Мова – система звукових і графічних знаків, яка виникла на певному рівні розвитку людства, розвивається і має соціальне призначення; правила мови нормалізують використання знаків і їх функціонування як засобів людського спілкування. Мова – це найважливіший засіб спілкування та пізнання. За науковими розвідками лінгвістів, мова української народності почала формуватися ще у VI–IX столітті. Процес унормування загальнонародної української мови вчені відносять до ХІІІ–ХІV століття. У різні періоди літературна мова української народності поєднувала в собі елементи давньоруської писемної мови (Х–ХІІІ ст.), українсько-білоруської (ХІV–ХV ст.), слов’яноукраїнської, староукраїнської («простої мови»), церковнослов’янської (ХІV–ХVІІ ст.). Інтенсивне формування нової української мови дослідники відносять до другої половини ХVІІІ–ХІХ століть. Зачинателем сучасної української літературної мови вважається І.П. Котляревський, а основоположником – Т.Г. Шевченко. Разом із розвитком писемного слова український народ став великою нацією, здатною вирішувати питання будь-якої складності та ваги. У день української писемності та мови стартує VI Міжнародний конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика. Цей унікальний мовний марафон був зініційований великим українським меценатом і громадським діячем Петром Яциком, який усе життя прожив у Канаді, але завжди пам’ятав про рідну землю. Українська мова – державна мова України. Вона також є рідною мовою українців, які проживають за межами України: в Росії, Білорусі, Казахстані, Польщі, Словаччині, Румунії, Канаді, США, Австралії та інших країнах. Українською мовою розмовляє близько 45 млн людей і вона входить до другого десятку найпоширеніших мов світу. Сучасна українська писемність – кирилиця – цілком оригінальна система слов’янської писемності, яка є складною творчою переробкою грецького алфавіту. Азбука кирилиці складалася з 43 літер, у тому числі з 24 грецьких і 19 оригінальних слов’янських. Графіка кириличної азбуки була близькою грецькому та візантійському алфавітам. Такі накреслення літер у подальшому стали графічною основою сучасної української, російської, білоруської, болгарської, сербської та македонської писемності.

• Всеукраїнський день працівників культури та майстрів народного мистецтва. Відзначається щорічно згідно з Указом президента України № 1209/2011 від 30.12.2011 р. «Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат та професійних свят» разом із Днем української писемності та мови. Культура (лат. Culture – «обробіток», «обробляти») – сукупність матеріальних і духовних цінностей, створених людством протягом його історії; історично набутий набір правил усередині соціуму для його збереження та гармонізації. Народне мистецтво України – це пласт української культури, пов’язаний із відтворенням світосприйняття українського народу, його психології, етичних настанов і естетичних прагнень, який охоплює всі види народної творчості, традиційно притаманні Україні: музику, танці, пісні, фольклор, декоративно-ужиткове мистецтво, які розвиваються як єдиний комплекс, і органічно входять у життя народу протягом усієї його історії. Українська культура, одна з небагатьох, яка змогла вистояти під могутнім натиском чужих агресивних впливів, зберегти свою самобутність, первозданну чистоту та незамуленість. Пращурами української культури можна вважати культуру індоєвропейських предків слов’ян, слов’янські культурні джерела, культуру Київської Русі – дохристиянську та християнську. Народне мистецтво віками набувало досконалості, закінченних форм, виробляючи самобутній стиль, бездоганний своєю внутрішньою завершеністю. У Київській Русі налічувалося понад 100 ремісничих спеціальностей – ковалі, гончарі, ткачі, склодуви тощо. У XV–XVII ст. таких спеціальностей було вже понад 270, почалося об’єднання ремісників у цехи. Чимдалі поширювалися селянські домашні промисли та ремесла, пов’язані з землеробством і скотарством і співіснуючі з ними. Вони органічно увійшли в життя народу, пов’язане з його щоденним побутом – будь-який художньо оздоблений виріб є, передусім, практично необхідною річчю. Разом із тим, усі ці твори глибоко і яскраво відбивають звички, смаки та уподобання народу. Без сумніву, культурний розвиток народів відбувається в процесі їхніх постійних взаємостосунків. Укра-їнська культура проникнута також козацьким нескореним національним духом свободи і вольності. Чим більше різних впливів акумулює в собі культура народу, тим більш культурним є цей народ. Українська культура зайняла гідне місце в світовій культурі.

• Міжнародний день проти фашизму та антисемітизму (International Day Against Fascism, Racism and Antisemitism). Відзначається за ініціативи Міжнародної мережі проти расизму UNITED в день, коли у 1938 р. почалися масові єврейські погроми («Кришталева ніч») у Німеччині. «Кришталева ніч», або «Ніч розбитих вітрин» (Crystal Night / Kristallnacht) – перша цілеспрямована та керована нацистською державною владою Третього Рейху, масова акція прямого фізичного насильства та терору щодо євреїв на території Німеччини. Погроми позначили перехід від дискримінації німецьких євреїв, яка розпочалась в 1933 році, до політики систематичного переслідування, яка переросла у Голокост європейських євреїв на захоплених нацистами територіях. За одну ніч, переважно гітлерівською молоддю (гітлерюгенд), убито 91 єврея, сотні поранено та покалічено, тисячі піддалися приниженням і образам, близько 3,5 тис. арештовано і відправлено до концентраційних таборів Заксенгаузен, Бухенвальд та Дахау. У цю ж ніч були спалені або розгромлені 267 синагог, 7,5 тис. торгових і комерційних підприємств, сотні житлових будинків євреїв.

• Міжнародний день антиядерних акцій. Відзначається щорічно під гаслом «Ми обираемо майбутнє без радіації!». У цей день в 1968 р. Радянський Союз проводив ядерні випробування на Семипалатинському полігоні; в 1973 р. США проводили ядерні випробування на полігоні в Неваді. Але найбільш значною подією можна вважати спрацьовування систем попередження про ракетний напад в 1979 р. У цей день прийнято проводити пікети, демонстрації та акції протесту проти розвитку ядерної енергетики і за підвищення її безпеки.

• 25 років від дня вступу України до Ради Європи. Довідка. Рада Європи (Council of Europe) – міжнародна організація 47 держав-членів у європейському просторі.

 

Архiв календаря

 Сiчень  Лютий  Березень  Квiтень  Травень  Червень  Липень  Серпень  Вересень  Жовтень  Листопад  Грудень