У цей день 12 квiтня
У свiтi:
• День програміста. Неофіційне свято, відзначається на 256-ий день року. Число 256 (два у восьмому ступені) обрано тому, що це кількість чисел, яку можна виразити за допомогою одного байта. У високосні роки це свято припадає на 12 вересня, у невисокосні – на 13. Свято неофіційно відзначається в Україні та низці інших країн, включаючи Аргентину, Ізраїль, Бангладеш, Чилі, Бразилію, Мексику, Австрію, Німеччину, Канаду, Китай, Хорватію, Чехію, Францію, Індію, Бельгію, Австралію, Польщу, Румунію, Ірландію, Італію, Сербію, Словенію, Велику Британію та США. Програміст – людина, що займається програмуванням, тобто написанням комп’ютерних програм, виконує розробку програмного забезпечення (в простіших випадках – окремих програм) для програмованих пристроїв, які, як правило, містять один чи більше CPU. Програмування – процес проєктування, написання, тестування та підтримки комп’ютерних програм. Програмування поєднує в собі елементи інженерії (існує навіть відповідна спеціальна галузь інженерії – програмна інженерія (англ. software engineering), фундаментальних наук (перш за все, математики) і мистецтва. Як основна професійна діяльність програмування використовується, зазвичай, у технічній та науковій галузі. В техніці прийнято виділяти середню технічну кваліфікацію технік-програміст і вищу технічну кваліфікацію – інженер-програміст. Вони здійснюють проєктування, розробку та виробництво програмного забезпечення якості промислової продукції. В науці програмісти вирішують завдання, використовуючи методи прикладної математики, і реалізують їх за допомогою комп’ютера.
• Всесвітній день надання першої медичної допомоги (World First Aid Day). Відзначається з 2000 р. щорічно в другу суботу вересня за ініціативи Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця. Як показує життя, ситуації, що вимагають надання екстреної медичної допомоги, виникають найчастіше несподівано, в умовах дефіциту часу і нерідко у відсутність людей з медичною освітою. Тому важливо в таких ситуаціях, коли дорога кожна секунда, всім, хто став їх учасником, не піддаватися паніці, діяти швидко і рішуче. Існує так зване правило «золотої години», часу, коли постраждалому можна надати найбільш дієву першу допомогу. Основне завдання при наданні першої медичної допомоги полягає в тому, щоб шляхом проведення необхідних найпростіших медичних заходів врятувати життя потерпілому, зменшити його страждання і попередити розвиток можливих ускладнень.
• День фізичної культури і спорту. Відзначається в Україні згідно з Указом президента № 340/94, від 29.06.1994 р. у другу суботу вересня. Головними показниками стану фізичної культури та спорту в будь-якій країні є: рівень здоров’я і фізичного розвитку різних верств населення; ступінь використання фізичної культури в різних сферах діяльності, рівень розвитку системи фізичного виховання, самодіяльного масового спорту; високі досягнення спортсменів України в окремих видах спорту; рівень забезпеченості кваліфікованими кадрами, спортивними спорудами та майном. Спорт і фізична культура становлять для кожної людини надійне джерело здоров’я, доброго настрою та оптимізму. День фізичної культури і спорту – свято, що уособлює велич сили духу, мужності та здоров’я.
• День українського кіно. Відзначається в Україні згідно з Указом президента № 52/96, від 12.01.1996 р. у другу суботу вересня як професійне свято працівників кінематографії. Кінофільм, також фільм, кіно, кінострічка – аудіовізуальний твір кінематографії, що складається з епізодів, поєднаних між собою творчим задумом і зображувальними засобами, та який є результатом спільної діяльності його авторів, виконавців і виробників. Зазвичай тривалість фільму становить 90–120 хвилин (1,5–2 години). Галузь людської діяльності, пов’язана зі створенням і відтворенням кінофільмів, називається кінематографом. Український кінематограф – це кіноіндустрія України. У 1893 р. головний механік Одеського Новоросійського університету Й. Тимченко винайшов і сконструював прототип сучасного кінознімального апарату та апарату для кінопроекції. Тоді ж він здійснив перші кінозйомки – зафільмував вершників і метальників списів. У вересні 1896 р. у Харкові фотограф Альфред Федецький зняв кілька хронікальних сюжетів. А вже в грудні – майже рік у рік із першим публічним кіносеансом у Парижі – Альфред Федецький влаштував кіносеанс у Харківському оперному театрі. У Львові 13 вересня 1896 р. розпочались регулярні кіносеанси французьких фільмів у Пасажі Гаусмана (проїзд Крива Липа), що тривали декілька днів. Перший український фільм – «Запорозька Січ» – зняв у 1911 р. Данило Сахненко в Катеринославі (нині Дніпро). Першою українською кіноакторкою стала Віра Холодна, вона переважно знімалася в Одесі. Всеукраїнське фотокіноуправління, яке опікувалося розвитком українського кіно, засноване у 1922 р. У 1928 р. в Україні відкрили київську кінофабрику, майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка. Значну роль у становленні українського кіномистецтва відіграли фільми О. Довженка «Звенигора» (1928), «Арсенал» (1929), «Земля» (1930). Особливий епат розвитку українського кінематографу – 1960–1970-х рр., так зване «українське поетичне кіно». Імена діячів українського кінематографу світової ваги – режисери: Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко, актори: Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Гнат Юрá, Костянтин Степанков, Микола Гринько, Богдан Ступка. У 1970–1980-ті роки справжній розквіт переживало українське неігрове кіно, відзняте Київською кіностудією науково-популярних фільмів. Надзвичайно успішним був цей період і для українського анімаційного кіно. Сучасний етап розвитку українського кінематографу характеризує складний стан, який відображає всі складнощі сучасного існування держави.
• 145 років від дня народження Олександра Антоновича Кошиця, українського хорового дириґента, композитора, етнографа і письменника-мемуариста, громадського та музичного діяча часів УНР. Помер 21 вересня 1944 року. Довідка. Кошиць спільно з Кирилом Стеценком був співорганізатором Української Республіканської Капели, яка з успіхом виступала світом з 1919 року. У 1922 р., в турне по США капела вперше виконала «Щедрик» М. Леонтовича, який став популярним у всьому світі. Існує припущення, що у 1929 р. Джордж Гершвін почув у виконанні хору Кошиця колискову «Ой ходить сон коло вікон…» (Кошиць здійснив хорову обробку фортепіанної мініатюри Василя Барвінського), і мелодія цієї пісні лягла в основу арії Summertime з опери «Поргі та Бесс».
На Днiпропетровшинi:
• 90 років тому (1930 р.) почала виходити газета «За соціалістичну перебудову», згодом: «Вперед до комунізму», «Ленінські заповіти». З 1 червня 1992 р. – «Синельниківські вісті».
Архiв календаря
Сiчень Лютий Березень Квiтень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
