У цей день 23 квiтня

 

  У свiтi:
• Міжнародний день пам’яті жертв работоргівлі та її ліквідації. Відзначається за рекомендацією 150-ої сесії виконавчої ради ЮНЕСКО на згадку дня 23 серпня 1791 р., коли відбулося повстання рабів Гаїті та Сан-Домінго. Ця подія стала початком тривалої боротьби за ліквідацію рабства в світі. Рабство – одна з найбільших трагедій людства. Незважаючи на міжнародний осуд цього явища, рабство досі існує в різних країнах – але в дещо іншій формі. За офіційними даними, якими володіє ООН, близько мільйона людей у всьому світі зазнають насильства й обману, після чого стають «живим товаром». За тими ж даними, щороку мільйони людей, переважно жінки та діти, стають жертвами обману і насильства, перетворюються на «живий товар» і зазнають експлуатації. «Нова работоргівля» стала однією з найбільш гострих і широкомасштабних проблем сучасності.

• Європейський день пам’яті жертв сталінізму та нацизму. Відзначається у країнах Європейського Союзу щорічно з 2009 р., у день підписання Пакту Молотова-Ріббентропа у 1939 р., який розділив Європу на дві сфери інтересів за допомогою секретних додаткових протоколів, із метою збереження пам’яті про жертви масових депортацій і знищень, укорінення демократії, зміцнення миру та стабільності на нашому континенті. Цей документ зафіксував змову між двома найбільшими тоталітарними режимами історії та відкрив дорогу до розв’язання найкривавішого конфлікту в світовій історії. Сталінізм – система державного управління і сукупність державної політики та ідеології, що виникли у результаті розвитку створеної більшовиками політичної системи, започаткованої Жовтневим переворотом 1917 р., яка отримала назву за ім’ям її творця та вождя Йосипа Сталіна. Один із класичних зразків тоталітаризму в світі. Національний соціалізм або націонал-соціалізм (нім. Nationalsozialismus, скорочено – нацизм нім. Nazismus) – політична ідеологія, яка була політичною доктриною керівництва Німеччини (у часи Третього рейху), а також у деяких інших країнах. За підрахунками Інституту історії України НАНУ прямі людські втрати України від дій обох ситем становлять 8–10 млн чоловік.

• День Державного Прапора України. Відзначається в Україні згідно з Указом президента № 987/2004, від 23.08.2004 р. Прапором називається полотнище, на якому зображені певні символи. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів зі співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3. Найдавніші українські прапорні полотнища були трикутно-клинової форми. На зламі XIII–XIV століття з’явилися чотирикутні прапори з клиновими полотнищами на вільному кінці. Першу спробу створити прапор із двох горизонтальних смуг здійснила Головна Руська Рада у червні 1848 р. на міській ратуші Львова. 22 березня 1918 р. Центральна Рада ухвалила «Закон про Державний прапор республіки», затвердивши жовто-блакитний прапор символом УНР. У період боротьби радянської влади з Українською Народною Республікою та Українською Державою (1917 – початку 1919 рр.) синьо-жовтим прапором користувалися (в різних варіантах) в Україні й більшовики. Лише з 1919 р. із ідеологічних міркувань прапор УСРР став мати червоний колір з абревіатурою назви республіки, облямованою золотою рамкою. Після проголошення незалежності України Верховна Рада України 28 січня 1992 р. прийняла постанову «Про затвердження державним прапором України Національного прапора».


 

Архiв календаря

 Сiчень  Лютий  Березень  Квiтень  Травень  Червень  Липень  Серпень  Вересень  Жовтень  Листопад  Грудень 

49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека