|
||||||
|
|
У свiтi:
• Всесвітній день боротьби з гепатитом (World Hepatitis Day). Відзначається щорічно за рішенням Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я та за ініціативи Міжнародного ал’янсу із боротьби з гепатитами (World Hepatitis Alliance) з 2011 р. у день народження Баруха Бламберга, який отримав Нобелівську Премію 1965 р. за відкриття вірусу гепатиту і помер у 2011 р. До Міжнародного ал’янсу із боротьби з гепатитами сьогодні входять 200 асоціацій хворих у більш ніж 50 країнах, зокрема Всеукраїнська громадська організація «Зупинимо гепатит». Міжнародна акція покликана підвищити обізнаність світової спільноти про проблеме розповсюдження вірусних гепатитів. У світі більш ніж 500 мільйонів носіїв вірусу гепатиту, тобто кожний 12-й житель Землі уражений цією хворобою. В Україні інфіковано близько 3% населення, проте достовірні статистичні дані відсутні. Україна як країна-учасниця ВООЗ взяла участь у прийнятті в квітні 2014 р. «Керівних настанов ВООЗ зі скринінгу, догляду та лікування осіб із гепатитом С».
• День пам’яті Святого Рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі. Володимир Святославич (бл. 956–15.07.1015) – Великий князь Київський (980–1015), представник варязької династії Рюриковичів, наймолодший позашлюбний син київського князя Святослава Хороброго від ключниці Малуші, онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Князь Володимир займає особливе місце серед сонму святих угодників і чудотворців української землі. У вітчизняну історію увійшов, передусім, як князь-воїн і князь-реформатор: суттєво розширив державні кордони – Київська Русь простяглася від Карпат до Волги, від Балтики до Чорного моря; провів адміністративну та військову реформи, завдяки яким Русь стала могутньою централізованою державою. Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996 р.). Першим із руських князів почав карбувати власну монету. Використовував особистий знак «тризуб», який став гербом України. При ньому Київська Русь досягла розквіту, а вплив розповсюдився далеко за її межі. Найважливішою реформою Володимира Великого була релігійна: прийняття християнства та хрещення підвладних йому земель. Це дало змогу середньовічній Русі увійти до кола цивілізованого загальноєвропейського культурно-релігійного простору. Держава в очах європейців стала високорозвиненою на чолі з сильним князем. У народі цей день вважається початком спаду літа, кажуть: «На Володимира Красне Сонечко сонце красно світить». Парні образи Володимира (у хрещенні – Василя) та його матері Малуші відобразилися в українському фолькльорі та представлені в українських обрядових піснях новорічного циклу як Василь і Маланка (Меланка, Миланка). У церковному календарі день св. Меланії Римлянки завершує річне коло, день св. Василія, Василя Великого його починає.
• День хрещення Київської Русі-України. Відзначається в Україні згідно з Указом президента № 668/2008, від 25.07.2008 р. у день пам’яті Святого Рівноапостольного князя Володимира – хрестителя Київської Русі. Ключова подія – масове хрещення у 988 р. мешканців Києва, а згодом – жителів інших міст держави князем Володимиром I Святославовичем, у результаті чого християнство стало провідною релігією в Київської Русі. На час прийняття християнства у суспільстві Київської Русі існувала велика кількість різних віровчень і напрямків, серед яких слід відзначити язичництво, християнство (грецького та латинського обрядів, все ще єдиної на той час вселенської кафолічної церкви), мусульманство (поширене в сусідній Волзькій Булгарії, а, отже, без сумніву, відоме і на Русі), іудаїзм (віра правителів Хазарії, а також спільнот у різних містах Русі, зокрема Києві). Таким чином, перед Володимиром Великим, постало складне завдання – вибрати одне з віровчень про єдиного Бога для зміцнення держави та її престижу і зовні, й внутрішньо. Київська держава підтримувала найтісніші стосунки з Візантією – найбагатшою, могутнішою і найбільш культурно впливовою державою того часу. Так князь Володимир вирішив прийняти християнство та охрестити весь свій народ. Після офіційного хрещення киян у 988 р. християнство стало державною релігією Київської Русі й об’єднало релігійно велику державу Володимира та позитивно вплинуло на мораль керівної верхівки і населення, відкрило новій християнізованій спільноті зв’язки з далекими та близькими сусідами. З прийняттям християнства на Русі поширилася писемність. Володимир засновував школи, будував церкви, спершу в Києві, а згодом по інших містах. Все це слід вважати найпозитивнішим наслідком акту хрещення.
• 210 років від дня народження Аполлона Миколайовича Мокрицького, українського та російського живописця і педагога, автора галереї портретів сучасних йому письменників Гоголя, Гребінки, Кольцова, Кукольника, скульпторів Ставассера, Рязанова та інших. Помер 26 лютого 1870 року.
• 140 років від дня народження Володимира Кириловича Винниченка, українського письменника, художника і політичного діяча, автора багатьох натуралістичних оповідань з життя робітників і селян, психологічних п’єс «Записки кирпатого Мефістофеля», «Щаблі життя», «Великий молох», збірки оповідань «Краса і сила», оповідань «Промінь сонця», «Студент», «Талісман», романів «Сонячна машина», «Нова заповідь», «Рівновага», «Чесність з собою» та інших. Помер 6 березня 1951 року в Мужені, Франція.
• 60 років від дня народження Володимира Даниловича Гришка, українського співака (тенор), народного артиста України, лауреата Національної премії ім. Т. Шевченка та багатьох міжнародних конкурсів; виконував ролі у виставах «Запорожець за Дунаєм», «Наталка Полтавка», «Євгеній Онєгін», «Князь Ігор», «Богема», «Травіата».
Сiчень Лютий Березень Квiтень Травень Червень Липень Серпень Вересень Жовтень Листопад Грудень
49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua |
Copyright © 2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека |
|