У цей день 26 квiтня

 

  У свiтi:
• Всесвітній день інтелектуальної власності (World Intellectual Property Day). Відзначається в день набрання чинності (у 1970 р.) Конвенції, що заснува-ла Всесвітню організацію інтелектуальної власності (World Intellectual Property Organization, WIPO; укр. – ВОІВ). Свято встановлено Генеральною Асамблеєю Всесвітньої організації інтелектуальної власності у вересні 2000 р. Відзначається з 2001 року. Щороку «День інтелектуальної власності» присвячується якій-небудь темі. Інтелектуальна власність – у широкому розумінні термін, що означає закріплене законом тимчасове виняткове право, а також особисті немайнові права авторів на результат інтелектуальної діяльності або засоби індивідуаліза-ції.

• Міжнародний день пам’яті жертв радіаційних аварій і катастроф. Відповідне рішення було прийнято на засіданні Ради глав держав СНД 19 вересня 2003 р. Генеральна Асамблея ООН підтримала це рішення. Відзначається що-річно в пам’ять про події 26 квітня 1986 р. на Чорнобильській АЕС. У цей день на Чорнобильській атомній електростанції сталася найбільша у світі техногенна ка-тастрофа. Було викинуто в атмосферу близько 190 тонн радіоактивних речовин. Небезпечні радіоактивні речовини виділялися в навколишнє середовище через пожежі, що тривали майже два тижні. Населення Чорнобиля піддалося опромі-ненню в 90 разів більшому, ніж населення Хіросіми після вибуху атомної бомби. Була забруднена територія площею 160 тисяч квадратних кілометрів – північна частина України, захід Росії та Білорусь. Близько 400 тисяч чоловік були еваку-йовані із зони лиха. Радіаційна аварія – це аварія на радіаційно небезпечному об’єкті, що призводить до викиду радіоактивних продуктів або іонізуючих випро-мінювань за передбачені проєктом для нормальної експлуатації об’єкту межі в кі-лькостях, які перевищують встановлені межі експлуатації об’єкту.

• День Чорнобильської трагедії – екологічно-соціальної катастрофи, викликаної вибухом і подальшим руйнуванням четвертого енергоблоку, яка ста-лася в ніч на 26 квітня 1986 р. у розташованій на території України (у той час – Української РСР) Чорнобильській атомній електростанції. Чорнобильська АЕС розташована на території України в 3 км від м. Прип’ять, за 18 км від м. Чорно-биль, за 16 км від кордону з Білоруссю та в 110 км від м. Києва. До часу аварії на ЧАЕС діяли 4 енергоблоки на базі реакторів РБМК-1000 (реактор великої потуж-ності канального типу) з електричною потужністю 1000 МВт (теплова потужність – 3 200 МВт) кожен. Ще два аналогічні енергоблоки будувалися. ЧАЕС виробляла приблизно десяту частину електроенергії УРСР. Після аварії ЧАЕС назавжди зу-пинена 15 грудня 2000 р. Руйнування мало вибуховий характер, реактор був пов-ністю зруйнований, і в навколишнє середовище викинуто велику кількість радіоа-ктивних речовин. Відбувся радіоактивний викид потужністю у 300 разів більшою, ніж у Хіросімі. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію атомної енергетики, як за кількістю загиблих і потерпілих від її наслідків людей, так і за економічними збитками. Протягом перших трьох місяців після аварії за-гинула 31 людина; віддалені наслідки опромінення, виявлені за наступні 15 років, стали причиною загибелі від 60 до 80 осіб. 134 людини перенесли променеву хворобу того чи іншого ступеню тяжкості. Понад 115 тис. людей з 30-кілометрової зони було евакуйовано. Для ліквідації наслідків мобілізовані значні ресурси, по-над 600 тис. людей брали участь у ліквідації наслідків аварії.

• 26 квітня — Всесвітній день споріднених міст (World Federation of United Cities). Проводиться щорічно в останню неділю квітня за рішенням Всесвітньої федерації споріднених міст (ВФПМ) – міжнародної неурядової організації, мета якої зміц-нення дружніх зв’язків між містами різних держав. ВФПМ сьогодні об’єднує понад 3 500 міст понад 160 країн світу. Штаб-квартира ВФПМ розташована в Парижі. Міста-побратими (споріднені міста) розташовані на території різних держав, які встановили між собою постійні дружні зв’язки для взаємного ознайомлення з життям, історією та культурою. Співпраця міст відбувається в обміні делегація-ми, художніми та спортивними колективами, виставками, літературою, кінофіль-мами, фотоматеріалами про життя міст та інформацією про досвід ведення місь-кого господарства. Рух міст-побратимів стихійно виник у роки Другої світової вій-ни. Активне встановлення «родинних» стосунків між містами здійснювалося в 60-ті роки XX століття, коли була створена Асоціація зі зв’язків із зарубіжними і ра-дянськими містами. Завдяки її старанням близько 300 міст знайшли собі побра-тимів в 71 країні світу.

• Антипасха. Антипасха – християнське свято, що святкується в істо-ричних церквах у наступний тиждень після Великодня. Це не протиставлення, а звернення до минулого свята, повторення його на восьмий день після Великодня. Починаючи з Фоминої неділі в Православній Церкві після тривалої великопісної перерви поновлюється здійснення таїн-ства вінчання. Інша назва свята – «Чер-вона гірка». Червона гірка – радісне свято, свято віри, відродження та приходу весни. Увесь тиждень, наступний за Великоднім, отримав назву «Фомин тиж-день», є і його народна назва – «Провідний тиждень». Народні назви – «Прово-ди», «Гробки», «Дарна неділя», «Могилки», «Опроводи», «Провідна неділя», «Ра-дониця», «Радовниця», «Радуниця», «Родичі», «Томина неділя», «Хомина неді-ля». Цей тиждень – традиційні громадські поминки, що припадають на першу пі-сля Великодня неділю і наступні за нею кілька днів. Поминання родичів на Про-води – давньоукраїнський звичай, що отримав своє місце й у християнському календарі. Свято поминання – це традиція поєднання молитви з добрими спра-вами. Спеціально для поминання пекли паски (або лишали величеньку з Велико-дня), книші, калачі, пироги, фарбували крашанки, варили коливо (таке, як на по-минальні дні посту) тощо. У Провідну неділю на кладовище приходять всією ро-диною. За поминальним обідом родичі повинні згадувати хороші справи рідної людини. Їжу, що залишилася від поминок, треба роздати жебракам.

• 210 років від дня народження Василя Васильовича Тарновського, українського етнографа і громадського діяча (брав активну участь у підготовці реформи 1861 р.), мецената (заснував та надавав платню вчителям народних шкіл для селян), друга М. Гоголя, Т. Шевченка (під час арешту і слідства пере-ховував вірші та малюнки, допомагав матеріально), М. Костомарова й П. Куліша (допоміг видати «Записки о Южной Руси» і «Чорну Раду»), автора праць «Юри-дический быт Малороссии», «О делимости семейств в Малороссии». Помер 16 грудня 1866 року.

• 135 років від дня народження Миколи Костянтиновича Зерова, укра-їнського поета, літературознавця, видатного представника неокласицизму в ук-раїнській літературі, полеміста, лідера «неокласиків», майстра сонетної форми і блискучого перекладача античної поезії, автора збірок «Антологія римської пое-зії», «Калина», «Нове українське письменство», «Від Куліша до Вінниченка». За-гинув 3 листопада 1937 року.

• 115 років від дня народження Жана Віго (справжнє повне прізвище – Бонавентюр де Віго Альмерейда), французького кінорежисера, предтечі францу-зької нової хвилі. Фільмографія: «З приводу Ніцци», «Таріс, або плавання», «Аталанта». Помер 5 жовтня 1934 року.

 

Архiв календаря

 Сiчень  Лютий  Березень  Квiтень  Травень  Червень  Липень  Серпень  Вересень  Жовтень  Листопад  Грудень