У цей день 1 квiтня

 

  У свiтi:
• Свою назву місяць отримав від імені давньоримського бога війни Марса, який до того визнавався захисником мирної праці. Назва місяця «март» утворена від «Mars» і означає «Марсів», «Марсівський». Назва «март» або «марець» значно частіше трапляється в українській народній творчості. Давньоруська назва місяця – «сухий», «протальник», «березол», «капельник», «капіжник», «різнопогодник», «весновій». Українською – «березень», білоруською – «сакавік». Назва «березень» пов'язана з березою, яка в цей місяць починає квітнути, за іншою версією – походить від ранішого «березол» і пов'язана з народним промислом – заготівлею березового попелу для виготовлення скла. Назва «березень» закріпилась за місяцем у середині XIX ст. На цей місяць припадає весняне рівнодення. У різні роки це 20 або 21 березня. З цієї ж причини до XV ст. і в Україні березень вважався першим місяцем громадського року. Середня місячна температура повітря в березні коливається від 6 до 8 градусів морозу. З 8 по 15 березня ймовірне повернення холодів. Відлиги в березні – звичайне явище. Близько 12 березня з’являються перші проліски, 18 березня починається весняний сонцеворот. У третій декаді температура повітря в денні години може підвищуватися до плюс 10–12 градусів.

• 55 років від початку економічної реформи 1965 року в СРСР, системи заходів у промисловості та сільському господарстві, яка передбачала запровадження елементів економічного регулювання. Розробка та прийняття основних положень відбувалися за сприянням голови ради міністрів СРСР О. Косигіна. В СРСР відома як Косигінська реформа, на Заході як реформа Лібермана. Попри прогресивний задум економічні реформи зазнали повного краху. Економіка України, як і всього Радянського Союзу, у 70–80-ті pp. вступила в смугу системної кризи.

• Всесвітній день цивільної оборони. Відзначається щорічно за рішенням 9-ої сесії Генеральної Асамблеї Міжнародної організації цивільної оборони (International Civil Defence Organisation). До складу організації входять 50 країн світу, ще 20 мають статус спостерігачів (Україна – з жовтня 1998 року). Кожен рік цей день відбувається під новим гаслом. Цивільна оборона – система заходів із підготовки захисту населення, матеріальних і культурних цінностей на території України від небезпек, що виникають при веденні військових дій або внаслідок цих дій, а також при виникненні надзвичайних ситуацій природного й техногенного характеру. Організація та ведення цивільної оборони є одними з найважливіших функцій держави, складовими частинами оборонного будівництва, гарантування безпеки держави. Головним завданням цивільної оборони є захист населення від зброї масового ураження.

• Всесвітній день кішок. Проголошено у 2004 р. Московським музеєм кішок за підтримки ООН. У різних державах Всесвітній день кішок власники тварин відзначають по-різному. Але найбільше кішок вшановують в усій Європі в цілому, і у Великій Британії зокрема. Кішки живуть в середньому 15–17 років. Вважається, що до 3 років ця тварина досягає 21 року за людським численням, а 10-річна кішка вже немолода. Кішки люблять їжу кімнатної температури, а не з холодильника. У кішок є унікальний відбиток, який не повторюється у двох особин. Це – відбиток носа. Кішки – унікальні тварини. Вони в 14 разів краще, ніж люди, сприймають запахи і можуть чути звуки на частоті 60 кГц. Для порівняння: люди – 20 кГц, собаки – 40 кГц.

• Свято початку весни «Мерцишор». Відзначається щорічно як національне в Румунії та Молдові. В цей день люди дарують один одному маленькі бутоньєрки у вигляді квіточок із ниток білого та червоного кольорів. Вважається, що завдяки цьому людям буде сприяти успіх протягом всього року. Цю прикрасу, також як і свято, називають мерцишором. За традицією, мерцишори роблять вручну і дарують коханим людям, батькам, учителям тощо. Мерцишори носять на одязі протягом всього місяця, а 31 березня знімають та розвішують на квітнучих фруктових деревах. У Молдові 1 березня кожного року починається музичний фестиваль «Мерцишор». Уперше цей фестиваль було проведено у 1967 р. Схоже свято є у Болгарії, що має назву «Баба Марта», а в цей день прийнято дарувати мартениці.

• Всесвітній день імунітету. Відзначається щорічно за ініціативи Всесвітньої організації охорони здоров’я з 2002 р. Мета Всесвітнього дня імунітету – інформувати населення про значення, особливості функціонування імунної системи та способи її зміцнення. Імунітет (від лат. слова «immunitas» – «звільнення») – це здатність імунної системи зберігати цілісність і сталість внутрішнього середовища організму. Імунна система людини відповідає за два важливі процеси: заміну трансформованих або пошкоджених клітин різних органів тіла і захист від проникнення різного роду чужорідних агентів. Таким чином забезпечується протиінфекційний, протипухлинний захист і генетична стабільність організму. За даними Асоціації клінічних імунологів, у різних країнах світу від 8 до 15% населення мають порушення імунної системи, які можуть частково виявлятися в дитинстві, молодості чи середньому віці. Всесвітній день імунітету – всього лише один день у переліку медичних дат, але його значення величезне. Адже здоровий імунітет дозволяє людині уникнути більшості захворювань, прожити здорове і повноцінне життя.

• Міжнародний день дитячого телебачення та радіомовлення (International Children’s Day of Broadcasting). Встановлено за ініціативи Дитячого фонду Організації Об’єднаних Націй (ЮНІСЕФ) у квітні 1994 р. у Каннах. Відзначається у першу неділю березня щорічно. Це свято дитинства, радості та найсвітліших мрій. Діти – це найвдячніші телеглядачі. Для них спеціально створюються теле-і радіопередачі, самі діти часто стають і їхніми безпосередніми ведучими. В цей день провідні телерадіокомпанії всього світу насичують свої ефіри програмами, кінофільмами, мультфільмами для дітей, щоб підтримати тему дитинства та дотримання прав дітей у всьому світі. Батьківщиною інформаційного мовлення для дітей і молоді є США. Момент виникнення дитячого телебачення як такого належить до 50-х рр. минулого століття. Першим молодіжним радіоканалом у Радянському Союзі стала радіостанція «Юність», перші її позивні прозвучали в ефірі 16 жовтня 1962 р., а через два роки вийшла в ефір знаменита телепередача «На добраніч, малята». На українському телебаченні з 1964 р. виходить дитяча передача «Вечірня казка з Дідом Панасом», з 1971 р. передача отримала назву «На добраніч, дiти».

• День «Нуль дискримінації». (Zero Discrimination Day). Відзначається за рішенням ООН з 2014 р. Ініціатори установи – керівники ЮНЕЙДС – Об'єднаної програми Організації Об'єднаних Націй з ВІЛ (СНІД). Гасло дня – «Простягни руку допомоги!». Свято закликає сучасне суспільство терпимо ставитися до інших людей, незалежно від їхньої расової, національної, релігійної, статевої, вікової приналежності, належності до тієї чи іншої соціальної групи, незалежно від їхніх політичних та інших поглядів і переконань. Воно нагадує про право кожного на повноцінне життя з гідністю. Завдання Дня – «абсолют» для тих, хто започатковував це свято, і для тих, хто щиро бере участь у реалізації проєктів у його межах – досягнення того стану суспільства, коли дискримінація всередині нього буде зведена до нуля, тобто зникне зовсім. По всьому світу проводяться концерти, фотовиставки, кінопокази, семінари, тематика яких пов'язана з проблемами дискримінації, в тому числі і дискримінації людей, хворих на ВІЛ та СНІД.

• День професійного сержанта в Україні. Відзначається щорічно згідно з наказом Міністра оборони № 57 від 10.02.2009 р. «Про встановлення Дня професійного сержанта Збройних Сил України» в першу п’ятницю березня. Основу армій провідних країн світу вже давно складають професійні молодші командири. В Україні заходи для формування у військових частинах професійного сержантського складу, який перейняв би на себе виховання та навчання військовослужбовців, почалися ще 2008 року. Поняття «професійний» визначає наявність у молодшого командира профільних знань, умінь і навичок, особистих якостей лідера. Організація побуту, бойової підготовки, військових навчань і навіть миротворчих операцій свідчить, що від рівня підготовленості та професійності сержантів, старшин і прапорщиків залежить готовність підрозділів до виконання завдань за призначенням. Сержант постійно перебуває з особовим складом, добре знає його морально-психологічний стан, проблеми, рівень підготовки. Сержанти не лише переймають окремі функції та відповідальність офіцерів, а й заміщають офіцерські посади.

• Прощена неділя – останній день тижня Масляної й останній день перед Великим постом, що починається у Чистий понеділок і триває до Великодня. В народі неділя має дві назви – «Прощена» та «Сиропусна». В цей день всі православні просять один у одного вибачення, щоб почати піст з доброю душею. Друга назва пов’язана з тим, що цієї неділі, яка є останнім днем Масляної, заговляються на піст та востаннє перед Великоднем споживають сир разом із іншими молочними продуктами, які ще попущені, тобто дозволені. На прощену неділю зазвичай прийнято їсти вареники. Увечорі на «постові заговини» старі люди ходили до рідних і знайомих «прощатися» – просити пробачення за «кривди» чи «гріхи», заподіяні протягом року. В цей важливий день нікому не можна робити зла, всі почуті слова вибачення повинні бути прийняті й у жодному разі не можна тримати образи та злості в душі. Потрібно з усіма примиритися і всіх пробачити від усього серця.

• 575 років від дня народження Сандро Боттічеллі (справжнє ім’я та прізвище – Алессандро ді Маріано ді Ванні Філіпепі), італійського живописця флорентійської школи, автора фресок Сікстинської капели в Римі, численних мадонн, картин: «Весна», «Народження Венери», «Наклеп», «Смерть Лукреції», малюнків до «Божественної комедії» Данте та інших. Помер 17 травня 1510 року.

• 465 років від дня, коли Мішель де Нотрдам (Michel de Notredame), відомий під псевдонімом Нострадамус, опублікував свої перші прогнози в книзі «Пророцтва Мішеля Нострадамуса». До Вашого відома. Пророцтва були написані у формі римованих катренів — чотиривіршів, які групувалися в центурії (тобто сотні або століття). Крім цього всі свої передбачення Нострадамус ретельно зашифровував: катрени були написані на суміші 4-х мов. У них практично не вказувалося ніяких дат, тимчасова послідовність не дотримувалася, та й самі катрени були переплутані.

• 210 років від дня народження Фридерика Франсуа Шопена (справжнє ім’я – Фридерик Францішек Шопен), польського композитора та піаніста, одного з найвизначніших музичних геніїв усіх часів, автора 57 мазурок, 16 полонезів, 19 вальсів, 19 ноктюрнів, 4 балад, 4 скерцо, 3 сонат для фортепіано, 26 прелюдій, 27 етюдів, 3 експромтів та інших творів. Помер 17 жовтня 1849 року. Довідка: Шопен відродив на романтичній основі прелюдію, створив фортепіанну баладу, опоетизував і драматизував танці – мазурку, полонез, вальс; перетворив скерцо на самостійний твір, збагатив гармонію та фортепіанну фактуру; сполучав класичність форми із мелодійним багатством та фантазією. З 1927 р. у Варшаві відбувається Міжнародний конкурс піаністів імені Шопена.


 

Архiв календаря

 Сiчень  Лютий  Березень  Квiтень  Травень  Червень  Липень  Серпень  Вересень  Жовтень  Листопад  Грудень 

49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека