У цей день 24 квiтня

 

  У свiтi:
• 24 лютого – 1 березня — М’ясопусний тиждень. Народні назва свята – «Масляна», «Масниця», «Масляниця», «Сирна неділя», «Касаточка», «Цукрові вуста», «Чесна масниця», «Весела», «Перепілочка», «Перебуха», «Об’їдуха», «Ясочка». Свято на честь весняного пробудження природи, яке складається з трьох частин: зустріч у понеділок, кульмінаційний момент, або «перелом» у «широкий» четвер і Прощена неділя. Кожний день Масляної має своє призначення і свою назву: понеділок – зустріч (ходять у гості до родичів); вівторок – загравання (дівчата та парубки заграють один до одного, веселяться); середа – ласун (тещі запрошують на вареники та млинці зятів); четвер – розгул, перелом, широкий (пік свята); п’ятниця – тещині вечірки (зяті запрошують тещ у гості); субота – зовицині вечорниці (невістка запрошує в гості своїх рідних); неділя – Прощена неділя, проводи Масляної. Масляний тиждень є останнім напередодні Великого посту; розпал свята припадає на п’ятницю, суботу та неділю; на Масницю немає посту в середу та п’ятницю. Седмиця завершиться Прощеною неділею, коли в церкві здійснюється чин прощення. Тиждень закінчується 22 лютого. У народі вважалося, що останній перед Великим постом тиждень треба провести весело, бо попереду цілих 7 тижнів суворих обмежень.

• 24 лютого – 1 березня — Колодій. Давньоукраїнський аналог сучасної Масниці. Свято Колодія сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відомого як «Колодій», «Колодка», «Масниці», «Колодки», «Сиропусний тиждень», «Сирна неділя», «Пущення», «Загальниця», «Ніжкові заговини» тощо. Колодій у наших пращурів – маленький Сонце-Божич, який від свого Різдва (22 грудня) уже підріс і набрався сили розкручувати Сонячне Коло, тобто став Коло-Дієм (Коло – це Сонце). Це час активного Сонця, коли воно набирає сили (Діє). Він стародавній Бог шлюбу, примирення і взаєморозуміння; опікун подружнього життя, сприяє скріпленню нової родини, дбає про здоров'я і життєві радощі, охороняє від недуг. Свято Колодія – це прославлення Сонця. Основною обрядовою стравою Колодія були вареники (або пироги) із сиром, які вживали з маслом чи сметаною, а також млинці на пошану Сонця, медові напої тощо. Звичай випікати млинці походить від стародавнього культу Сонця, яке народилося наприкінці грудня, відколи світловий день почав зростати. Популярними були й сколотини (маслянка) від збивання масла. «Хай буде, – казали, – і маслянка, аби щоранку». Головним напоєм були наливки та трунки. Сьогодні на Колодія готують вареники не лише із сиром, солоним і солодким, а й з картоплею, з капустою смаженою, з картоплею й капустою разом, із пшоняною кашею зі шкварками, вареники з печінкою, з вишнями, з сушеними грушами, з маком. Смакують і налисники, й сирники, і пиріжки із сиром до сметани й масла. Свято супроводжують обрядами, пов'язаними з проводами зими і зустріччю весни. Воно має характер загального примирення, злагоди та всепрощення. Зазичай у цей час влаштовують народні гуляння, а всі дійства направлені на те, щоби прогнати зиму і розбудити природу від сну. Усі ці дні не роблять великих робіт, а славлять Колодія, Сонце, Весну і Світло. Всі обрядові дійства щедро супроводжували піснями, танком і жартами. За останнім днем тижня прогнозували ще й погоду. Вважали, яка сиропусна неділя, таким буде і Великдень.

• День Священномученика Власія, єпископа Севастійського. Інші назви свята – Уласа, Власів день. На Власів день морози, зазвичай, три дні до нього і три – після. «Власові морози» вважаються останніми в році, а тому існує приповідка «Святий Влас збиває ріг із зими!». Святий Влас вважається захисником свійських тварин. Отже в цей день святили продукти тваринництва – передусім масло. Після Власа невдовзі наступав піст, закінчувалися весілля. З давніх часів вважалося, що поганий час для заручин і одруження це 3, 4, 5, 8, 9, 12, 13, 14, 19 і 29-й місячні дні. А також по вівторках, четвергах і суботах; напередодні двунадесятих, храмових і великих свят; під час постів Великого, Петрового, Успенського, Різдвяного; у продовження святок, з 7 по 20 січня; протягом Масниці, починаючи з тижня м’ясопусної; напередодні дня Усікновення Голови Іоанна Предтечі (11–12 вересня) і дня Воздвиження Хреста Господнього (26–27 вересня).

• 155 років від дня народження Івана Львовича Липи, українського письменника, політичного діяча, одного з організаторів «Братства тарасівців», члена Центральної Ради (міністр віросповідань) та Трудового конгресу, українського комісара Одеси (1917 р.), автора повісті «Нові хрести», роману «Козаки в Московії», казок «Близнята», «Гомін по діброві», «Чайка» та інших. Помер 13 листопада 1923 року. Довідка. У 1920 р. Липа входив до складу комісії з підготовки Конституції УНР, деякий час був міністром охорони здоров'я в Уряді Української Народної Республіки в екзилі.

 

Архiв календаря

 Сiчень  Лютий  Березень  Квiтень  Травень  Червень  Липень  Серпень  Вересень  Жовтень  Листопад  Грудень