У цей день 2 березня

 

  У свiтi:
• День водно-болотних угідь. Встановлено у 1996 р. постійним комітетом Конвенції про водно-болотні угіддя, який обрав 2 лютого – річницю підписання Рамсарської конвенції як дату щорічного святкування проголошення Конвенції про водно-болотні угіддя на всій земній кулі. Водно-болотні угіддя (ВБУ) мають велике екологічне значення як місця перебування двох третин усіх видів рослинного і тваринного світу, як ділянки продукування біомаси та кисню, як природні акумулятори вологи та фільтри очищення води. Вони також сприяють зниженню висоти паводкової хвилі, збільшенню тривалості паводку та попередженню катастрофічних явищ, збільшенню мінімального стоку річок у посушливі періоди. ВБУ України мають трансконтинентальне значення для збереження птахів, які щорічно мігрують між Євразією й Африкою та відпочивають і живляться на водоймах України. ВБУ мають важливе соціально-культурне та економічне значення, оскільки задовольняють соціальні потреби у рибній ловлі, спортивному полюванні, туризмі та інших видах рекреації.

• День байбака (Groundhog Day). Неофіційне свято в Україні. Байбак, або бабак (Marmota Blumenbach) – рід ссавців родини вивіркових. В Україні мешкало два види байбака, з яких до наших днів дожив лише один: байбак степовий (Marmota bobak) – північно-східна Україна; байбак альпійський (Marmota marmota) – Карпати (вимер). Вважається, що в цей день потрібно спостерігати за байбаком, який вилазить зі своєї нори, і за його поведінкою можна судити про близькість настання весни. Якщо день похмурий, байбак не бачить своєї тіні й спокійно залишає нору – зима скоро закінчиться, і весна в цей рік очікується рання. Якщо ж день сонячний, байбак бачить свою тінь і ховається назад у нору – буде ще шість тижнів зими. В Україні зараз «діють» двоє байбаків-«метеорологів» – слобожанський Тимко III (живе на біостанції Харківського національного університету ім. В. Каразина в с. Гайдари, Харківщина) і галицький Мишко (з 2009 р. живе у Львівському дитячому еколого-натуралістичному центрі).

• 255 років від дня народження Тимофія Федоровича Осиповського, українського математика, фізика, філософа-раціоналіста, автора тритомного «Курсу математики», який протягом тривалого часу був основним підручником з математики в усій Російській імперії. Учитель Михайла Остроградського. Помер 24 червня 1832 року.

• 175 років від дня народження Івана Павловича Пулюя, українського вченого-фізика та електротехніка, організатора науки, громадського діяча, автора близько 50 наукових праць українською, німецькою, англійською мовами, насамперед, із проблем катодного випромінювання та Х-променів, які відкрив за 13 років до Рентгена. Помер 31 січня 1918 року. До Вашого відома. У 1892 р. Іван Пулюй опублікував схему-опис трубки, що випромінює Х-промені. Першим у світі зробив «рентгенівський» знімок кістяка. Зробив перший переклад українською мовою (разом із Пантелеймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким) Псалтиря та Євангелія, виданих 1903 року Британським біблійним товариством.


 

Архiв календаря

 Сiчень  Лютий  Березень  Квiтень  Травень  Червень  Липень  Серпень  Вересень  Жовтень  Листопад  Грудень 

49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека