У цей день 6 березня

 

  У свiтi:
• Надвечір’я Різдва Христового. Народні назви – «Різдвяний Святвечір», «Святий Вечір», «Багатий Вечір», «Багата Кутя», «Вілія». Всі найважливіші церковні свята мають три етапи: день передсвят, власне свято, післясвято. Передсвято дозволяє налаштуватися на урочистості, гідно підготуватися до свята. Воно може мати як один, так і декілька днів. Післясвято – це свого роду продовження свята. Кількість днів також може бути різною – залежно від значущості свята. Зі Святвечором пов’язаний обряд приготування першої куті, її називали багатою, оскільки крім неї готували одинадцять пісних страв, серед яких обов’язково мали бути борщ, риба, гриби, пироги з квасолею і капустою, картопля та узвар. Як тільки на небосхилі з’являлася перша підвечірня зірка (вважається, що саме в цей час народився Ісус Христос), вся родина сідала за «багатий стіл». Він дійсно був багатим – із дванадцяти різноманітних пісних страв, а звідси й назва – «багата кутя» чи «багатий святвечір». Після вечері діти відносили обрядову їжу своїм хрещеним батькам і бабам-пупорізкам. У цей день намагалися не ходити в позички, щоб «не жебракувати цілий рік». Мити посуд в цей день вважалося за гріх. У Різдвяну ніч, з 2 до 5 години ранку, «відкриваються небеса». У цей час людина може звернутися до Бога з проханням про помилування, спокуту гріхів, зцілення від хвороб, дарування успіхів у будь-якій сфері людської діяльності.

• 275 років від дня народження Жака-Етьєнна Монгольф’є, французького винахідника, який разом із братом винайшов (1872 р.) повітряну кулю. Помер 2 серпня 1799 року. До Вашого відома. Повітряна куля, створена братами, була невеликого розміру, зроблена з шовку. Це була модель майбутньої справжньої повітряної кулі. Брати примушували її підніматися до стелі, спалюючи папір під нижнім отвором.

• 120 років від дня народження Еріка Френка Рассела, англійського письменника-фантаста, майстра короткого іронічного оповідання, автора романів «Лиховісний бар'єр», «Вартові Всесвіту», «Вівтарі страху», повісті «І не залишилося нікого», оповідань, серед яких «Метаморфозит», «Дорогий диявол», «Хоббі» та інших. Помер 28 лютого 1978 року.

• 75 років від дня смерті Володимира Івановича Вернадського, українського філософа, природознавця, мислителя, засновника геохімії, біогеохімії та радіогеології, космізму, одного із засновників Української академії наук; дійсного члена АН України та її першого президента (з 1919 р.), засновника першої наукової бібліотеки в Україні (нині названої його ім’ям), організатора та директора Радієвого інституту (1922–1939 рр.), Біохімічної лабораторії (з 1929 р.; зараз Інститут геохімії та аналітичної хімії ім. Вернадського). Народився 12 березня 1863 року.


 

Архiв календаря

 Сiчень  Лютий  Березень  Квiтень  Травень  Червень  Липень  Серпень  Вересень  Жовтень  Листопад  Грудень 

49047, г.Днепропетровск, ул.Савченко,10 Тел./факс:(0562) 42-31-19 E-Mail: library@libr.dp.ua

Copyright  ©  2000-2010 Дніпропетровська обласна універсальна наукова бібліотека