Портрет області

Географічне місцезнаходження

Дніпропетровська область знаходиться у південно-східній частині України, в басейні середньої і нижньої течії Дніпра. На сході вона межує з Донецькою, на півдні - із Запорізькою і Херсонською, на заході - з Миколаївською та Кіровоградською, на півночі - з Полтавською та Харківською областями України.

Територія області - 31,9 тис. км, що складає 5,3% території країни.

Адміністративний поділ. Населення.

Адміністративний центр області - місто Дніпропетровськ розташоване по обох берегах Дніпра та його притоки Самари.

Область поділяється на 22 адміністративні райони. Вона включає в себе 13 міст обласного і 7 - районного підпорядкування, 48 селищ міського типу, 1441 сільських населених пунктів.

За станом на 01.01.1998 року чисельність населення області - 3 млн. 775,4 тис. чоловік, що становить 7,5% населення України. Кількість населення у місті Дніпропетровську - 1 млн. 136,6 тис. чоловік.

Чисельність міського населення області - 83,6%, сільського - 16,4%. Переважають жінки - 53,6%, чоловічого населення - 46,4%. На території області проживають представники понад 30 національностей, з них українці становлять 72,2%, росіяни - 24,5%, білоруси - 1,2%, євреї - 0,6%.

Сторінки історії

Дніпропетровщина - перлина України. Вона має багату і славну історію, яка сягає у сиву давнину століть і тисячоліть. Перші сліди пралюдини, знайдені тут, відносяться ще до епохи раннього кам`яного віку, вже понад 100 тисяч років тому регіон був заселений.

Вчені вважають, що саме на Подніпров`ї ще 6 тисяч років тому вперше були приручені коні. В курганах на території Новомосковського району знайдені чотириколісні вози, одні з найстаріших у Східній Європі. Знахідки археологів, серед них всесвітньовідомі золоті пектораль з Товстої Могили та гребінь з кургану Солоха, свідчать не тільки про високий рівень матеріальної культури племен, населявших Придніпров`я, а й про їх високу духовну культуру.

За часів Київської Русі Придніпров`я межувало з кочівниками і мало з ними активні торговельні контакти. Дніпром пролягав знаменитий торговельний шлях світового значення “Із варяг у греки”. Дніпром вели на Візантію свої дружини київські князі. 955 року на Монастирському острові зупинялась Велика Київська княгиня Ольга, а 972 року її син князь Святослав загинув на порогах у бою з печенігами.

Дніпропетровщина відома також як край козацьких Січей - п`ять із них виявлено на території сучасного Нікопольського району. Велику роль відіграло козацтво у національно-визвольній війні українського народу проти Польщі. Наприкінці грудня 1647 року на острові Томаківка перебував Богдан Хмельницький, який на початку наступного року в Микитинській Січі ( тепер тут розташоване м.Нікополь) був обраний гетьманом Війська Запорозького. А битва на Жовтих Водах зіграла вирішальну роль у війні.

Великі зрушення в житті краю пов`язані з відкриттям наприкінці ХІХ століття значних родовищ корисних копалин - вугілля, залізної та марганцевої руд, тощо. В цей час Катеринославська губернія швидко перетворюється на центр промисловості Півдня Російської імперії. Введена в експлуатацію 1884 року Катерининська залізниця об`єднала Донецький кам`яновугільний та Криворізький гірничорудний басейни. 1887 року пуском першої домни Брянського заводу покладено початок металургійної промисловості.

27 лютого 1932 року на основі п`яти округів Катеринославської губернії була утворена Дніпропетровська область. У 1938-39 роках частина її території відійшла до новоутворених Запорізької, Миколаївської та Кіровоградської областей. З тих пір географічні межі області не змінювались.

З Дніпропетровщиною пов`язані імена багатьох видатних діячів науки, культури, мистецтва, громадських діячів. На берегах Дніпра побували Тарас Шевченко, Олександр Пушкін, Ілля Репін, Іван Карпенко-Карий. Тут народилась всесвітньовідома письменниця-теософ Олена Блаватська. Довгий час жив і працював видатний історик Дмитро Яворницький. Оспівували наш край поет і фольклорист Іван Манжура та письменник Андріан Кащенко. З Дніпропетровщиною також пов`язані імена сучасних видатних українських письменників Олеся Гончара і Павла Загребельного. Багато значних вчених розвивали науку на теренах нашого краю - Ярослав Грдина, Іван Акінфієв, Лев Писаржевский, Олександр Чекмарьов, Олександр Терпигорєв, Антін Синявський.

Природа. Клімат. Природні ресурси краю.

Природа

Область розташована у степовій зоні республіки. Ландшафт тут переважно рівнинний. На заході області простяглось значно почленоване Придніпровське узвишшя (висота до 209 м). У південно-східну частину її входять відроги Приазовського узвишшя (до 211 м). Центральна частина зайнята Придніпровською низиною, яка на півдні переходить в Причорноморську. З північного заходу на південний схід область перетинає ріка Дніпро, до басейну якої належать її притоки - Оріль, Самара із Вовчою, Мокра Сура, Базавлук, Інгулець із Саксаганню та інші.

В області близько 1,5 тисячі водойм та ставків площею понад 26 тисяч гектарів. На півдні територія області омивається водами рукотворного Каховського моря.

3,5% території області займають ліси, головним чином по долинах річок Дніпра, Орелі, Самари і Вовчої. Найбільш значні лісові масиви - Самарський бір, що тягнеться уздовж берега Самари, та Дібровський ліс, розташований на південному сході Покровського району.

Клімат

Дніпропетровщина розташована в зоні помірних широт. Клімат області помірно-континентальний. В цілому він характеризується відносно прохолодною зимою і спекотним літом. Середня річна температура в межах +7 +9 градусов С. Найбільш холодний місяць - січень (-4 -6 градусов С), найтепліший - липень (+21 +23⁰ С). Річна кількість опадів збільшується від 400-430 мм на півдні до 450-490 мм на півночі. Кількість сонячних днів складає в середньому 240 на рік.

Природні ресурси краю

За різноманітністю і значимістю природних ресурсів Дніпропетровська область є однією з найбагатших в Україні.

Майже на всій території області переважають родючі чорноземні грунти. Розгалуджена система водопостачання дозволяє вести інтенсивне сільське господарство.

Славиться Дніпропетровщина своїми надрами. В її підземних коморах значні запаси залізної і марганцевої руд, кам`яного та бурого вугілля, є нафта, природний газ, рідкісні та кольорові метали. Потужною товщею вздовж річки Інгульця більше як на 100 км залягають залізні руди Криворізького басейну. Значні родовища руд - Оріхово-Павлоградська та Чортомлицька магнітні аномалії, Жовтянське родовище. Є поклади титану, рутило-ільменітових руд, цирконію, нікелю, кобальту.

В родовищах Західного Донбасу залягають промислові поклади кам`яного вугілля, буре вугілля виявлено у П`ятихатському, Верхньодніпровському, Криворізькому і Синельниківському районах, нафта та природний газ - у Царичанському і Новомосковському районах. В Широківському районі знайдено боксити. Є в області різноманітні корисні копалини для потреб будівництва - каоліни, вогнетривкі, глини, вапняки, величезні поклади граніту - Бородаївське, Нікопольське, Кудашівське родовища. Останніми роками на території області виявлено промислові запаси золота.

Економіка області

Питома вага області в Україні (за даними 1997 року) у випуску продукції промисловості становить 17,5%, у тому числі залізної руди (товарної) - 80,1%, марганцевої руди (товарної) - 100%, готового прокату - 33,2%, труб сталевих - 66,4%, мінеральних добрив - 11,6%.

У структурі промисловості області переважають галузі важкої індустрії. Провідне місце належить чорній металургії, машинобудуванню і металообробці, хімічній і нафтохімічній та харчовій промисловості.

Високий рівень промислового розвитку і спеціалізація виробництва визначили структуру і пропорції міжобласного обміну продукції: вивіз її переважає над ввезенням. За межі області вивозять значну частину залізорудного та марганцевого концентрату, чавуну, прокату, металургійного і гірничого устаткування, сільськогосподарських машин.

Найбільш значні підприємства чорної металургії області - ВО “Кривбасруда”, металургійні комбінати повного циклу “Криворіжсталь”, Дніпровський металургійний комбінат у Дніпродзержинську і Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського. Серед трубопрокатних заводів - Нижньодніпровський трубопрокатний завод” та металургійний завод ім.Комінтерну у Дніпропетровську, а також трубопрокатні заводи у Нікополі і Новомосковську.

Поруч із чорною металургією найважливіша галузь спеціалізації області - машинобудування. Його основою є важке, хімічне, сільськогосподарське, будівельно-дорожне, електротехнічне машинобудування, а також верстатобудування.

Найпотужнішими заводами цієї галузі є ВО “Дніпроважмаш”, завод металоконструкцій ім.Бабушкіна у Дніпропетровську, завод гірничого устаткування у Кривому Розі, Дніпропетровське виробниче об`єднання “Комбайновий завод”, виробниче об`єднання “Південний машинобудівний завод” та інші.

Завод “Південмаш” крім випуску тракторів налагодив випуск тролейбусів, але найголовніша ділянка його роботи - створення ракетно-космічної техніки.

Найбільші підприємства хімічної промисловості - ВО “Азот” Придніпровський хімзавод, та коксохімічний завод у Дніпродзержинську, коксохімічні заводи у Дніпропетровську і Кривому Розі значною мірою забезпечують потребу у мінеральних добривах, синтетичних смолах і пластмасах, лакофарбових виробах, каустичній соді, сірчаній кислоті.

Дніпропетровське виробниче об`єднання “Дніпрошина” виготовляє близько 75% республіканського випуску шин для сільськогосподарських машин, 100% - для мотоциклів і моторолерів, понад 50% - для вантажних автомобілів.

Легка промисловість області обслуговує головним чином внутрішньообласні потреби і розвивається на базі як місцевої, так і привезеної натуральної та хімічної сировини і матеріалів. Питома вага цієї галузі у вартості продукції відносно усієї промисловості області складає 6,8%, а відносно до загальнореспубліканського виробництва - близько 10%.

Провідними факторами розташування підприємств легкої промисловості в області є фактори забезпеченості трудовими ресурсами та споживацький.

Галузь охоплює текстильну, швацьку, трикотажну, шкіряну, взуттєву і ряд інших підгалузей (виробництво головних уборів, іграшок, порцелянових виробів).

Легка промисловість представлена в області Криворізькою вовнопрядильною, Нікопольською нитковою, Марганецькою стрічкоткацькою фабриками, Жовтоводською фабрикою штучного хутра, ВО “Славутич”, фірмою “Мрія”, виробничо-експериментальним об`єднанням “Дніпрянка” у Дніпропетровську, Дніпропетровським взуттєвим об`єднанням тощо.

У сільському господарстві області відбуваються важливі економічні та соціальні перетворення.

У нових умовах сформувався агропромисловий комплекс (АПК), на долю якого припадає близько третини валового продукту, виробничих засобів, капітальних вкладів і чисельності робітників.

Основою АПК є сільське господарство. Родючі землі області дозволяють вирощувати великі врожаї зернових культур в усіх районах Дніпропетровщини. Великі площі зайнято під пшеницю, жито, кукурудзу. Вирощують також ячмінь, овес, просо, сорго, горох, гречку. Менше посівних площ відведено під технічні культури - цукровий буряк, соняшник, льон, коноплю, їх вирощують переважно у центральній та північній зонах Дніпропетровщини.

Вирощують в області картоплю, овочі, але через трудомісткість цих культур врожаї невисокі.

Розвиваються в області також садівництво, баштанництво, ягідництво.

З тваринницьких галузей поширені розведення м`ясної та молочної великої рогатої худоби, свинарство, вівчарство, птахівництво. Крім того є невеликі галузі: кролівництво, конярство, ставкове рибальство, шовківництво.

В останні роки розвивається фермерство. На початок 1998 року кількість фермерських господарств становила 2672.

На основі сільськогосподарських галузей розвивається харчова промисловість. За вартістю товарної продукції вона поступається лише машинобудуванню та чорній металургії.

Галузь обслуговує не тільки потреби населення області, а й бере участь в мікрорайонному розподілі праці. В цілому структура харчової промисловості відповідає спеціалізації сільського господарства області. Наявнівсть достатньої сировинної бази - головна умова розвитку маслобойної, крохмалопатокової, мукомольно-круп`яної, плодоовочеконсервної, м`ясної, молочної, цукрової промисловості.

Транспорт

Високий рівень концентрації виробництва, щільна заселеність території обумовили розвиток транспортної системи області. Її транспортна мережа - невід`ємна частка усієї мережі України.

Головним видом транспорту є залізничний. За насиченністю залізницями Дніпропетровщина посідає одне з перших місць в державі. Середня щільність залізничної мережі дорівнює 49,5 км на тисячу км, що у 1,3 рази перевищує середній рівень по Україні. Довжина залізниць, що експлуатуються дорівнює 1579 км.

Головна водна магістраль області - Дніпро. Водним транспортом перевозяться головним чином вантажі: вугілля, руди, будівельні матеріали, чорні метали. Головними річковими портами і транзитними пунктами є Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Нікополь.

Автомобільний транспорт - один із основних при перевезенні вантажів і пасажирів у межах області. Довжина шляхів загального використання в області становить понад 10 тис. км. Найбільшим автотранспортним вузлом області є Дніпропетровськ. Мережа шосейних доріг зв`язує його з усіма містами і селищами міського типу області та іншими областями України. В обласному центрі є два автовокзали - міжміський на 800 місць та приміський.

Авіаційний транспорт обслуговує головним чином пасажирські перевезення. Дніпропетровський та Криворізький міжнародні аеропорти забезпечують повітряні зв`язки з найбільшими містами України, близького та далекого зарубіжжя.

Трубопровідний транспорт має щільну мережу газопроводів, які здійснюють подачу природного газу до всіх промислових центрів та багатьох сільських населених пунктів області. Газопроводи пов`язують Шебелинське газове родовище (Харківська область) із Дніпропетровськом, Кривим Рогом, Нікополем, Дніпродзержинськом.

Міський транспорт. У Дніпропетровську та найбільших містах області розгалуджена мережа пасажирського авто- та електротранспорту. 29 грудня 1995 року у Дніпропетровську пущена перша лінія метрополітену.

Зовнішньоекономічні зв`язки

На світовому ринку на сьогоднішній день із зарубіжними партнерами співробітничають близько півтори тисячі підприємств і організацій області.

Найміцніші зв`язки з країнами СНД, але стабільно розвиваються відносини з країнами Європи, Азії, Америки, де помітно зріс інтерес до експортно-імпортних операцій з Дніпропетровщиною.

Дніпропетровщина вивозить на світовий ринок чорні метали, залізну і марганцеву руди, шини, лаки, фарби. Ввозить - вугілля, кокс, природний газ, каучук, продукцію машинобудівництва, товари народного споживання.

Незважаючи на скорочення останнім часом обсягів зовнішньої торгівлі, область продовжує утримувати позиції і займає перше місце по експорту (21,7%) та третє місце по імпорту (7,5%) у загальнодержавному обсязі. У цілому на область припадає 14,1% зовнішньоторговельного обороту України.

Понад 50 країн світу вкладають інвестиції в економіку Дніпропетровщини. Підприємства області надають інвестиції підприємствам 8 країн.

Соціальна інфраструктура

Розвиток охорони здоров`я

У Дніпропетровську також працюють чотири клініки косметичної і пластичної хірургії.

Розвиток науки і освіти

Дніпропетровськ - основний центр науки та вищої освіти в області. Тут знаходяться 13 із 17 вищих навчальних закладів Дніпропетровщини, серед них чотири університети, шість академій, 3 інститути. Вузи готують фахівців фактично з усіх спеціальностей, в них навчається понад 90 тисяч студентів; в області також 73 середньоспеціальних заклади, де отримують робочі та технічні спеціальності понад 85 тисяч учнів.

Область володіє високим науковим потенціалом, тут розташовані 2 інститути Національної Академії наук України, 43 науково-дослідних, конструкторських, проектних та технологічних інститутів, понад 1000 лабораторій, конструкторських і експериментальних підрозділів на промислових підприємствах. Науковою і дослідницькою роботою займаються понад 16 тис. чоловік, у тому числі 640 доктороів і майже 5,5 тис. кандидатів наук.

Культурне життя

Область має високий культурний рівень. Нині в області сім державних театрів, Будинок органної та камерної музики.

Помітним явищем культурного життя став Дніпропетровський театр одного актора “Крик” (керівник і виконавець - М.Мельник).

В області близько 90 народних і зразкових колективіва художньої самодіяльності. Користуються успіхом дитячі колективи - танцювальний колектив “Калина” (Керівник В.Рогозін), “Орлятко” (керівник О.Соколовський), вокально-інструментальний ансамбль “Мастерок”, дитячий балет на льоду “Кристалл” (керівник В.Пермінов).

У Дніпропетровську працює одна з найстаріших бібліотек України - обласна наукова з фондом понад 2,7 млн. примірників літератури. Усього в області до 700 масових бібліотек із загальним фондом понад 22153 тис. примірників.

В області 8 державних, 40 народних, 135 громадських музеїв. Серед них - Дніпропетровський історичний музей ім. Д.Яворницького.

На Дніпропетровщині працюють 750 клубних установ, 97 навчальних закладів та 91 дитяча школа культурницького характеру: музичні, художні тощо.

Петриківка - всесвітньовідомий центр традиційного народного розпису. Виставки робіт петриківських майстрів постійно експонуються не тільки в межах області, а й по всій Україні і за кордоном.

В області постійно відбуваються музичні, театральні та інші фестивалі всеукраїнського та міжнародного рівня. У травні 1999 року у Дніпропетровську проходив фестиваль “Червона рута”.

У Дніпропетровську працює обласний дитячо-юнацький кіноцентр “Веснянка”, широко відомий в Україні за її межами.

Спортивне життя

Область має давні спортивні традиції. Неодноразово представники Дніпропетровщини виступали на республіканських, загальносоюзних (СРСР) та світових спортивних змаганнях, Олімпіадах, Олімпійських іграх.

1960 р. Рим - Людмила Гуревич стала олімпійською чемпіонкою з бігу на 800 м.

1980 р. Москва - найсильнішою людиною світу став Султан Рахманов.

1988 р. Сеул - футболісти команди “Дніпро” Володимир Лютий, Олексій Черденик, Вадим Тищенко одержали золоті медалі.

1992 р. Барселона - олімпійською чемпіонкою стала баскетболістка Олена Жирко.

Олімпійська чемпіонка (1994 р.) з фігурного катання Оксана Баюл теж родом з Дніпропетровщини.

2 золоті, 2 срібні та 1 бронзова медалі вибороли дніпропетровські спортсмени на Олімпійських іграх в Атланті (1996 р.): Ігор Матвієнко, Євген Браславець, Інна Фролова, Діна Мифтахутдинова, Руслана Таран.

Екологічні проблеми області

На Дніпропетровщині високий рівень урбанізації та індустріалізації, внаслідок чого виник цілий комплекс екологічних проблем. Найбільш складною екологічною ситуацією характеризуються великі промислові агломерати і райони інтенсивного видобутку та переробки корисних копалин - Дніпропетровсько-Дніпродзержинська агломерація, Нікопольський марганцеворудний басейн, Західний Донбас, Кривбас.

В області діє ціла низка установ та організацій екологічного профілю, які на основі наукових розробок створюють програми захисту довкілля, шукають шляхи оптимізації та раціонального природокористування.

На території області є природоохоронні об`єкти - Дніпровсько-Орільський заповідник, ландшафтні, гідрологічні, лісові, орнітологічні заказники, створено значні рекреаційні зони.

Довідку підготувала зав. відділом краєзнавчої літератури і бібліографії ДОНБ Голуб Ірина.

м. Дніпропетровськ, пр. К. Маркса 18, III поверх.

Телефон 47-45-37