|
Друга
половина XVIII ст. вважається епохою енциклопедизму. Серед науковців тоді
утвердилася думка про необхідність накопичення великої кількості знань
із різних галузей науки. Значний розвиток у цей час отримав напрямок “вчених
подорожей”, започаткованих Санкт-Петербурзькою Академією наук з метою
всебічного вивчення різних регіонів Росії.
Протягом 1770–1790-х рр. фахівцями була здійснена ціла низка подорожей
територією Південної України. Ці акції здійснювалися, в основному, на
замовлення царського уряду та мали на меті провести аналіз природних ресурсів,
економічного та культурного потенціалу краю, ознайомитися з головними
пам’ятками історії та культури, старожитностями. Ці подорожі та опубліковані
на їх основі матеріали стали в нагоді пізнішим дослідникам у наукових
дослідженнях Південної України.
Яскравим прикладом “вченої подорожі” була експедиція академіка Санкт-Петербурзької
Академії наук В.Ф.Зуєва, здійснена у 1781-1782рр. Матеріали її, опубліковані
пізніше, стали одним з найважливіших джерел, звідки дослідники історичного
минулого нашого краю черпають різнобічний фактичний матеріал.
Василь Федорович Зуєв (12.01.1754-18.01.1794рр.) – відомий російський
природознавець та організатор наукових експедицій, академік Санкт-Петербурзької
Академії наук з 1779р. Він народився у Санкт-Петербурзі в родині солдата
Семенівського полку. У 1767р. закінчив Академічну гімназію. Пізніше як
ад’юнкт Академії наук був направлений у складі експедиції академіка П.С.Палласа
до Сибіру (1768-1774), де досліджував природу й етнографію Уралу і Сибіру.
Експедиція на Південь, здійснена під керівництвом Зуєва, мала на меті,
перш за все, збирання географічних і топографічних відомостей, вивчення
природних багатств новоприєднаних до Росії земель – Запорозьких степів
і Північного Причорномор’я. Подорож академіка розпочалася в травні 1781
року й тривала 16 місяців до вересня 1782р. Вона здійснювалася на замовлення
й на кошти Академії наук за маршрутом : Санкт-Петербург – Калуга – Орел
– Курськ – Бєлгород – Харків – Полтава – Кременчук – Дніпровські пороги
– Херсон. Пізніше В.Ф.Зуєв на фрегаті дістався Константинополя, повернувшись
до Херсону суходолом. Восени 1782р. В.Ф.Зуєв приїхав до Санкт-Петербурга.
Наслідком цієї подорожі стала книга “Путешественные записки Василья Зуева
от С.-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году”, яка побачила світ у Санкт-Петербурзі,
в академічній друкарні у 1787 р. Через два роки вона була перевидана німецькою
мовою у Дрездені. Сьогодні лишилося лише кілька примірників цієї праці
в Україні. Один з них зберігається в бібліотеці Дніпропетровського історичного
музею ім. Д.І.Яворницького.
На території сучасної Дніпропетровської області маршрут експедиції В.Ф.Зуєва
впродовж вересня-жовтня 1781р. пролягав таким чином: з Кременчуга вздовж
правого берега Дніпра до Нового Кодаку, далі степом до Звонецького та
Ненаситецького порогів, далі степом через Нікополь і Кривий Ріг до Херсону.
У своїх записках Зуєв докладно описав дніпрові пороги, місто Нікополь,
річки Чортомлик і Базавлук, вперше відзначив наявність залізних руд в
долині р.Саксагані (тепер Криворізький залізо-рудний басейн).
Особливу увагу В.Ф.Зуєва привернули залишки старожитностей у Подніпров’ї.
Зокрема, він залишив опис половецьких культових стел, так званих “кам’яних
баб”. У книзі Зуєва були вміщені кілька малюнків цих статуй, які вчений
називав “болванами”. На думку спеціалістів, ці малюнки виявилися першими
публікаціями вітчизняних археологічних знахідок. У запорозьких степах
В.Ф.Зуєв також склав опис царського кургану Чортомлик скіфської доби.
Найвидатнішими заслугами академіка В.Ф.Зуєва під час подорожі 1781-1782рр.
дослідники вважають перший опис ним залізних руд Криворіжжя, солоних озер
між Полтавою та Кременчуком, складення карти Дніпровського лиману з позначенням
глибин. Зуєв також зібрав відомості про побут, економіку і культуру населення
Південної України, зокрема запорозьких козаків.
Академік Зуєв був автором першого вітчизняного підручника з природознавства
“Начертание естественной истории” у двох томах (СПБ, 1786), численних
праць із зоології, зокрема систематики риб, робіт з етнографії Сибіру.
Він переклав російською мовою праці П.Палласа, Ж.Бюффона та інших вчених.
“Путешественные записки” В.Ф.Зуева, які проливають світло на історію Південної
України останньої чверті XVIII ст., і зараз привертають увагу дослідників.
Останнім часом з’явилася низка публікацій про вченого та його наукову
спадщину. Також здійснюються регіональні передруки окремих розділів “Записок”.
Отже, праця В.Зуєва поступово вводиться до наукового обігу. Сьогодні назріло
питання про перевидання “Путешественных записок” в Україні.
Максим КАВУН
БІБЛІОГРАФІЯ:
Путешественные
записки Василья Зуева от С.-Петербурга до Херсона. в 1781 и 1782 году.
– СПб, 1787.
Зуев В.Ф. Материалы по этнографии Сибири XVIII века (1771-1772). – М.-Л.:
Изд-во АН СССР, 1947. – 96с.
Зуев В.Ф. Педагогические труды. – Москва. Изд-во Академии пед.наук, 1956.
– 148с.
Зуєв Василь Записки/Публікація Ю.Мицика//Кур’єр Кривбасу. – 1997. – №91-92.
– Груд. – С.46-49.
Зуєв В.Ф. Полтавщина в “Путешественных записках” 1781 року/Упоряд. та
наук. ред. Супруненко О.Б. – Полтава. Археологія, 1999. – 48с.; іл.
* * *
Райков Б.Е. Академик Василий Зуев, его жизнь и труды. К двухсотлетию со
дня его рождения. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1955. – 32с.
Богуш П. У истоков истории Никополя. – Днепропетровск : Пороги, 1992.
– 64 с. Про В.Ф.Зуєва – С. 16-20.
Мицик Ю А. Академік Василь Зуєв про Нікопольщину і Криворіжжя кінця XVIII
століття//Кур’єр Кривбасу. – 1997. - №91-92. – груд. – С.45-46.
Мицик Ю. На тім степу скрізь могили... Придніпров’я в спогадах мандрівника
XVIII століття//Днепров. панорама. – 1992. – 12 марта.
Супруненко О.Б. Василь Зуєв та його опис Полтавщини кінця XVIII ст.//Зуєв
В.Ф. Полтавщина в “Путешественных записках” 1781 року. – Полтава : Археологія,
1999. – С.3-7.
Зуев Василий Федорович//Энциклопедический словарь Брокгауз и Эфрон. Биографии.
– М., 1994. – Т.5. – С.254.
Радянська енциклопедія історії України. – К. : УРЕ, 1970. – Т.2. – С.228.
Франчук В.П. Зуєв Василь Федорович//Географічна енциклопедія України.
– К. : УРЕ, 1990. – Т.2. – С.63-64.
Полтавщина. Енциклопедичний довідник. – К. : Укр. енциклопедія, 1992.
– С.814.
Енциклопедія українознавства : Словникова частина. – Львів : НТШ, 1994.
– Т.3. – С.849-850. |
