Верхньодніпровський район (районний центр - місто Верхньодніпровськ) розташований на правом бережу Дніпра в північно-західній частині Дніпропетровської області .
Територія району - 128,6 тис. га. Чисельність населення на 01.01.2001 року - 57,9 тис. чоловік.
Заселення території та освоєння земель у межах сучасного району проводилося з незапам'ятних часів. Тут були виявлені сліди стоянок епохи неоліту. Після скинення ярма Золотої орди (кінець XV ст.) велику роль в освоєнні земель Наддніпрянщини зіграло українське козацтво. Для постачання козацького центра - Запорізької Січі продовольством на початку XVІ ст. навколо неї починають виникати так називані "запорізькі зимівники", або хутори, поселення сімейних запорожців. Один з таких зимівників був на місці сучасного Верхньодніпровська. На місці козацького зимівника князь Г. Потьомкін заснував слободу і наказав іменувати її у свою честь – Григор’ївкою. Заселення слободи в основному було довершено до 1779 року. До цього часу історики і відносять дату установи міста Верхньодніпровська.
У 1805 році Катеринославська губернія була розділена на повіти, слобода стала повітовим центром і одержала назву - Верхньодніпровськ. Центром повіту Верхньодніпровськ був аж до 1923 року, у тому ж році він став центром новоутвореного Верхньодніпровського району. У свій час у Верхньодніпровський повіт, що простягнувся зі сходу на захід майже на 200 км, входили населені пункти, що стали тепер великими індустріальними центрами області, зокрема Кривий Ріг і Дніпродзержинськ (Каменське).
У сьогоденні Верхньодніпровський район по своїй інфраструктурі є унікальним серед сільських районів області. Тут удало з'єдналися в єдиному комплексі розвинута багатогалузева мережа промислових підприємств і аграрний сектор економіки.
На території району діють 11 промислових підприємств, у тому числі харчової промисловості - 3, машинобудування - 4, легкої промисловості - 2, по одному - будівельних матеріалів, борошномельної і круп'яної промисловості.
Гордістю району є колектив ВАТ "Дніпровський крахмало-патоковий комбінат" - одне з наймогутніших підприємств харчової промисловості України, що своєю продукцією забезпечує виробництво практично усіх вітчизняних кондитерських фабрик.
Своїми досягненнями промисловий комплекс району зобов'язаний харчовій і переробній промисловості (88% у загальному обсязі промислового виробництва). Десять промислових підприємств з одинадцяти роблять товари народного споживання. У районі створено 68 фермерських господарств.
З освітніх установ діють державний аграрний технікум, професійно-технічне училище, 23 середні загальноосвітні школи, три навчально-виховних комплекси, дитячий сад-школа, вечірня школа, чотири позашкільних установи: палац дитячої і юнацької творчості, спортивна школа, будинок піонерів, еколого-натуралістський центр, двадцять дитячих ясел-садів. У районі працюють 33 клубних установи (99 колективів художньої самодіяльності), 30 бібліотек, 2 народних музеї, 9 музеїв на суспільних початках, 3 дитячі музичні школи. До послуг населення 35 медичних установ, з них 4 лікарні, 7 амбулаторій, 24 фельдшерсько-акушерських пункти.