ТРУБА ІВАН МИХАЙЛОВИЧ

Іван Михайлович Труба – людина, яка зробила значний внесок у розвиток українського національного відродження. Свого часу він був відомий як значний громадський та політичний діяч, педагог, письменник, перекладач, видавець. Незважаючи на всю цю багатогранну діяльність, сьогодні його ім'я знають переважно фахівці – історики та літературознавці. Причина цього стає зрозумілою після ознайомлення з його біографією.
Іван Труба народився 9 вересня 1879 року у Гомелі. В Ромнах закінчив з відзнакою реальну школу, а згодом Петербурзький Технологічний інститут. Вже в ці роки почалась його громадська та політична біографія – в інституті він став одним із засновників та активістів Української студентської громади, а 1902 року за участь у революційному студентському гуртку юнак був засланий на три роки до Іркутської губернії. Наступне заслання, дворічне, відбував в Архангельську. 1908 Іван Труба переїхав до Катеринослава, де працював викладачем фізики та математики в жіночій гімназії П.Іоффе та комерційному училищі А.Свіда, інженером на Катеринославській залізниці.
Тут він продовжив активну громадську діяльність. Входив до складу ради літературно-артистичного товаристві “Просвіта”, був членом ревізійної та будівничої комісій, брав участь в організації бібліотеки-читальні імені Т.Шевченка, активно виступав з доповідями, лекціями, рефератами. Після Лютневої революції 1917 року Іван Михайлович став ініціатором перших політичних зборів у місті, проведених службовцями Катерининської залізниці, був обраним гласним до міської думи та до губернської земської управи. Від цієї останньої він був делегований у вересні до Петербургу на Всеросійську раду робітничих і солдатських депутатів. Він також став членом однієї з комісій Центральної Ради, одержав призначення на посаду комісара народної освіти Катеринославської губернії.
Української національної школи в Україні на той час практично не існувало, треба було починати з нуля. І.М.Труба став ініціатором створення в Катеринославі в квітні 1917 року Українського учительського товариства, а у серпні – проведення З'їду земських працівників освіти. Тоді ж у Катеринославі було засновано дві українські гімназії – чоловічу та жіночу. Велику увагу просвітник приділяв друкуванню українських книг для шкіл, в першу чергу підручників, літератури для початкових класів. До книговидавничої діяльності він залучав відомих культурних діячів, педагогів, письменників, художників, вчених.
Одним із центрів українського життя в місті став будинок Івана Труби на Пороховій (тепер – Кавалерійська,22), побудований за його ж проектом в українському стилі. Тут збиралися діячі української та російської культури: М.Л.Кропивницький, І.Ю.Репін, Олена Пчілка та її донька О.П.Косач-Кривинюк з чоловіком, В.К.Винниченко, В.Г.Короленко, місцевий педагог і видавець Є.Вировий, подружжя Біднових. В цій затишній оселі обговорювались плани видавництва шкільних підручників українською мовою, дитячої книги. З 1917 року в місті діяло “Українське видавництво в Катеринославі”, яке видавало найкращі твори української та зарубіжної літератури.
Іван Труба й сам багато писав для дітей. З під його пера вийшло чимало книжок для наймолодших читачів: казки “Як гриби збирались воювати з жуками”, “Пан Коцький”, оповідання “Буде паном”, ”Подорож на села”, “Ходить сон коло вікон” та багато інших, переклади українською творів Андерсена, Братів Грімм, Гауфа.
Частину своїх власних оповідань: “Засівальники”, “На страсті”, “Клечана неділя” та інші він видав у другій частині читанки “Стежка додому”. Усього вийшло три частини, але до нас дійшла лише одна, інші поки що не виявлені.
Наприкінці 1918 року активіст українського відродження під тиском більшовицьких сил та через загрозу фізичного знищення змушений був покинути Україну і переїхав до Західної Європи.
Осів І.М.Труба в Празі. Тут був значний осередок української еміграції, діяли Український вільний університет, Український педагогічний інститут ім. Драгоманова, Українська господарська академія в Подєбрадах, де Іван Михайлович деякий час викладав на інженерному факультеті. З 1932 року він працював у Пльзені на заводі Шкода, захистив дисертацію, одержав ступінь доктора технічних наук. Весь час займався й літературною працею, перекладав, видавав. Намагався підтримувати зв'язки з батьківщиною, деякий час, поки це ще було можливо, листувався з Яворницьким, намагався допомогти сім'ї, яка залишилась в Україні.
27 серпня 1950 року Іван Труба помер у Пльзені. Тіло його було кремоване, а прах, за його заповітом, розвіяний.
У Дніпропетровську проживають нащадки Івана Труби, залишився його будинок. Книги, що довгі роки були заборонені та забуті, як й ім'я їх автора, вже відомі дослідникам творчості письменника і чекають на знайомство з широкою публікою. Ім'я людини, яка так багато зробила для рідної культури повертається.

Василенко Н.С. Громадсько-політична та культурно-освітня діяльність І.М.Труби // Питання історії України. Історико-культурні аспекти: Зб. наук. праць. – Дніпропетровськ: ДДУ, 1993. – С. 72-80.

Чабан М. “Чистими пити устами!” // Чабан М. Вічний хрест на грудях землі: Художньо-документальні нариси. – Дніпропетровськ: УкВ ІМА-прес. 1993. – С.76-84.

Василенко Н. Повернувся із небуття // З любові і муки... / Ф.Білецький, М.Нечай, І Шаповал та ін. – Дніпропетровськ: ВПОП “Дніпро”, 1994.– С. 177-182.

Чабан М. П. Діячі Січеславської “Просвіти” (1905-1921): Біобібліографічний словник.: Наукове видання.– Дніпропетровськ: ІМА-прес, 2002.– С. 445-453.

* * *
Абросимова С., Василенко Н. Просветянин Иван Труба // Собор. – 1991. – 16 марта.

Білокінь С. Згадаймо Івана Трубу // Борисфен. – 1992. – №3. – С. 2-3.

Ребрий А. Тропинка к дому // Днепров. панорама. – 1994. – 27 апр.

Чабан М. Гине будинок Івана Труби // Зоря. – 1997. – 16 верес.

Чабан М. Порятуймо будинок комісара освіти // Джерело. – 1997. – 9 жовт.

Василенко Н. Будинок Івана Труби – пам'ятка українського модерну // Бористен.– 1998.– №7.–С.3.

Матросов Я. На згадку не лише про домашнє вогнище: [Спогади внука І.Труби] // Бористен.– 1998.– №7.– С. 3-4; №8.– С. 8-9.

Пахоменков Ю. З листів Івана Труби // Бористен. – 2001. – №3. – С.13.

Пархоменко Ю. Изгнанник, преданный Украине // Наше місто. – 2001. – 16 січ.

* * *
Пахоменков Ю. Екатеринославец Иван Труба – жить для Украины // gorod.dp.ua. / История города.